25 вересня 2018р.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
 

Цукрові буряки:розміщення, норми внесення добрив, основний обробіток ґрунту.

Прийшов час готувати площі під цукрові буряки і кожний господар вирішує питання розміщення їху часі і просторі, внесення добрив, а також обробітку ґрунту.
Кожна сільськогосподарська культура виставляє певні вимоги щодо умов свого вирощування, потребує своїх попередників, кількості добрив на запланований урожай, а також певного обробітку ґрунту перед сівбою. Особливі вимоги – у цукрових буряків.
Ґрунти. Найкращі ґрунти для вирощування цукрових буряків – ґрунти структуровані, високопродуктивні, які містять значну кількість гумусу і елементів мінерального живлення, мають достатню водопроникність і вологоємкість, нещільну будову орного і підорного шарів, що сприяє інтенсивному розвитку кореневої системи і росту коренеплодів. Найбільше відповідають цим вимогам чорноземи, а також сірі лісові ґрунти, вміст гумусу в яких становить від 2 до 6 %, глибина залягання гумусового горизонту до 30-120 см. і достатньо високий вміст рухомих форм азоту, фосфору і калію. Звичайно, деякі господарства вирощують цукрові буряки на дерново-підзолистих грунтух, які є : малопродуктивні, тому потребують внесення значної кількості добрив; мало структуровані, тобто не здатні утримувати своїм грунтово-вбирним комплексом поживні речовини, які вимивають в нижні шари ґрунту опадами і вологу, тому потребують протягом всієї вегетації цукрових буряків поповнення макро і мікро елементів, а також зволоження. Звичайно можливо вирощувати сільськогосподарські культуриі на гідропоніці, але коли мова йде про вирощування цукрових буряків на значних площах, то це не є реальним. Цукрові буряки дуже чутливі до підвищення кислотності ґрунту. Оптимальна реакція ґрунтового розчину для них близька до нейтральної. На кислих ґрунтах урожайність буряків різко знижується, тому потрібно проводити вапнування. Не допускається розміщення цукрових буряків на полях , що мають схили більше ніж 3 градуси. При сівбі на них цукрових буряків внаслідок випадання інтенсивних опадівпроходить змив родючого шару ґрунту разом з сходами рослин. Крім того, на схилах ґрунти змиті, деградовані, мають нижчий вміст гумусу, взагалі органічної речовини, ніж на цьому полі ,Крім того , на схилах ґрунти змиті, деградовані, мають нижчий вміст гумусу, взагалі органічної речовини, ніж на цьому ж полі, але на плато, в результаті дуже важко встановити норму внесення ґрунтових гербіцидів. Так, в цьому роців деяких господарствах Рівненської та Хмельницьких областей доводилося спостерігати випадання рослин цукрових буряків на схилах при внесенні оптимальної для всього поля норми гербіцидів фронтьера з гексилуром, чого не спостерігалося на іншій частині поля, де рель”єф був рівнинним.
Попередники. Найкращим попередником для цукрових буряків є озима пшениця, склад перед попередників дещо ширший, він залежить від спеціалізації господарства, наявності чи відсутності в ньому тваринництва, цін на ринку на зернобобові культури і т.д.Передпопередник повинен найменше висушувати ґрунт, сприяти очищенню поля від бур’янів, збагачення ґрунту органічною речовиною, елементами живлення та інше. Таким умовам найбільше відповідає горох, однорічні трави, багаторічні трави на один укіс першого року використання, а також кукурудза на зерновий корм. В деяких господарствах як перед попередник використовують сою на зерно ранньостиглих сортів, але при використанні такого перед попередника є загроза неотримання нормальних сходів озимої пшениці в зв’язку з затягуванням строків сівби. Не слід також розміщувати цукрові буряки після озимої пшениці, на попереднику якої – горосі, застосовувався гербіцид півот, післядія якого проявляється на сходах цукрових буряків, які як правило, на таких полях гинуть.
При неможливості розмістити цукрові буряки після озимої пшениці попередником може бути яра пшениця або ячмінь. Не допускається сівба цукрових буряків після кукурудзи на зерно, які висушують ґрунт, використовують з ґрунту велику кількість елементів живлення, а також залишають після себе значну кількість рослинних решток, що утруднює сівбу і подальший догляд за посівами.
Останнім часом в господарствах, де багато років земля не оброблялася, приходять інвестори, які за допомогою гербіциду раундап, або його аналогів очищають з осені поле від бур’янів, готують ґрунт і сіють на цьому полі цукрові буряки. Це є недопустимим.
Якщо поле кілька років не оброблялося, то воно як правило, заростає пирієм повзучим та різними видами осотів, які мають потужну, досить розгалужену кореневу систему, на якій оселяється значна кількість личинок коваликів – дротяників , травневого хруща, інших шкідників, а також збудників великої кількості хвороб, що є характерними також і для цукрових буряків. На таких полях не можлива сівба цукрових буряків на кінцеву густоту, тому що навіть при застосуванні сучасного захисту сходів з допомогою нанесення на насіння пестицидів круізеру з семафором при значному перевищенні порогової кількості шкідників і збудників хвороб відбувається пошкодження ними молодих проростків буряків, що приводить до зрідження посівів і недобору, в кінцевому результаті, врожаю. На таких полях краще висівати однорічні трави, потім озиму пшеницю і тільки на третій рік цукрові буряки. З цих же причин неприйнятною, як перед попередник, є люцерна кількарічного використання.
Удобрення. Серед факторів, які визначають приріст урожайності цукрових буряків за оптимальних умов вирощування, близько 50% припадає на добрива. Виходячи з цього, для кожного поля розробляється науково обґрунтована система внесення добрив, яка передбачає найбільш сприятливе поєднання органічних і мінеральних добрив, а також сидератів для поповнення органічної частини ґрунту і підвищення його продуктивності.
Для підтримання бездефіцитного балансу гумусу в ґрунті надзвичайно велике значення мають органічні добрива. При внесення одної тонни гною, в залежності від зони зволоження, утворюється 42-56 кг. гумусу. З 40 тонами якісного напівперепрілого гною в ґрунт надходить 200 кг азоту, 100 кг фосфору, 240 кг калію, а також значна кількість мікроелементів, вітамінів, амінокислот, які створюють добрі умови для живлення рослин. Такі властивості має тільки напівперепрілий гній, який зберігався в гноєсховищах або в буртах, вкритих соломою, не менше ніж 4-6 місяців. Якість рідкого гною суттєво нижча.
Подрібнення і внесення в ґрунт соломи після збирання озимої пшениці дає можливість поповнити ґрунт органічною масою, що рівнозначна 4 тонам гною. Для кращої мінералізації соломи при цьому потрібно вносити до 30 кг діючої речовини селітри.
Передові господарства використовують також сидерати. Для цього після збирання озимої пшениці зразу ж, поки ще є волога в ґрунті, проводиться сівба стерньовими сівалками редьки олійної, ярого ріпаку або фацелії. Редька олійна за сприятливих умов здатна давати після 1,5 -2х місяців вегетації понад 300 ц/га зеленої маси, яка після подрібнення і заробки її в ґрунт може замінити до 10т/га гною.
Внесення мінеральних добрив планують згідно балансово-розрахункового методу, враховуючи винос поживних речовин з ґрунту запланованим врожаєм цукрових буряків і побічною продукцією – гичкою, ступінь забезпеченості ґрунту основними елементами живлення, коефіцієнти використання елементів живлення з ґрунту і добрив. Виходячи з цього, потребу в добривах на заплановану врожайність розраховують за такою формулою:
Д=(В-30*Г*Кг-Гн*Вгн*Кгн)/Кд
де, Д-доза добрив, кг/га діючої речовини; В – винос поживних речовин з програмованим урожаєм коренеплодів і відповідною к-стю гички, кг; 30 – постійний коефіцієнт для перерахунку поживних речовин із мг на 100 г ґрунту в кг/га; Г – вміст в ґрунті рухомих форм елемента, мг на 100 г ґрунту; Кг – коефіцієнт використання поживного елемента з ґрунту;Гн – доза внесення гною, т/га; Вгн – вміст у гною відповідного поживного елемента, кг/т; Кгн – коефіцієнт використання поживного елемента з гною; Кд – коефіцієнт використання поживного елемента з добрива.
Як правило, для отримання 450-500 ц/га цукрових буряків необхідно внести 140-160 кг/га діючої речовини азотних добрив, 140-160 кг/гафосфорних і 160-180 кг/га калійних добрив. При цьому 80% фосфорних і калійних, особливо важкорозчинних, вносять з осені при основному обробітку, азотні – восени під культивацію в формі аміачної води, безводного аміаку, абов виді аміачної селітри по мерзлоталому ґрунту чи під передпосівну культивацію.
Останнім часом деякі господарства, маючи достатні грошові ресурси, вносять під цукровий буряк до 5 ц/га нітромофоски і 2-3 ц/га аміачної селітри, переносячи їх внесення перед передпосівною культивацією. Це не правильно, тому що створюється верхній перенасичений шар ґрунту, який може пригнічувати молоді проростки цукрових буряків і навіть викликати їх загибель.
Також не звертається останнім часом на кислотність ґрунту, що є однією з причин отримання низьких врожаїв цукрових буряків. При кислотності ґрунту PH нижче 6 потрібно проводити вапнування. Норму внесення вапна розраховують за формулою:
н=Нг*1,8,
де н – доза вапна, т/га; Нг – гідролітична кислотність ґрунту, мг-екв на 100г ґрунту.
При внесенні дефекату роблять поправку на вміст у ньому вапна. Вапнування можна проводити при підготовці ґрунту як під цукрові буряки, так і під попередник – озиму пшеницю.
Обробіток ґрунту. Обробіток ґрунту під цукрові буряки поділяється : на основний, який проводиться восени; ранньовесняне рихлення; передпосівний обробіток і систему міжрядних рихлень (при потребі). Основний обробіток проводять зразу ж після збирання попередника. При цьому здійснюється зароблення в ґрунт рослинних решток, що залишилися після збирання попередника, органічних і мінеральних добрив, очищення поля від бур’янів, збудників хвороб і шкідників, а також створюються оптимальні умови для проростання насіння і росту цукрових буряків.
Для зони бурякосіяння України Інститут цукрових буряків розробив два способи основного обробітку ґрунту під цукрові буряки – поліпшений і напівпаровий.
Поліпшений спосіб обробітку ґрунту застосовують в зонах недостатнього і нестійкого зволоження з тривалим літньо-осіннім періодом, особливо при засміченні ґрунту багаторічними бур’янами. Він включає одно-, дворазове лущення стерні дисковими лущильниками одночасно із збиранням озимої пшениці і після проростання бур’янів (через 10-12 днів) повторне лемішне лущення, зяблеву оранку плугами з передплужниками наприкінці вересня – на початку жовтня. Основними способами боротьби з бур’янами є створення сприятливих умов для проростання насіння і вегетативних органів бур’янів на поверхні злущеного лемішними лущильниками поля і наступне знищення їх у фазі перших листочків широкозахватними агрегатами. Після оранки ґрунт до настання зимине обробляють і він входить в зиму в розпушеному стані.
Напівпаровий обробіток ґрунту застосовується в зоні достатнього зволоження і на сильно забур”яниних однорічними бур’янами полях у зонах нестійкого і недостатньо зволоження. Він передбачає дискове лущення стерні одночасно із збирання озимої пшениці на глибину 5-6 см, глибоку оранку після внесення добрив наприкінці липня – у першій половині серпня на глибину 30-32 см. В агрегаті з плугом у суху погоду, особливо при утворенні брил, пускають кільчато-шпорові котки, а на вологих ґрунтах і для якісної розробки ґрунту – борони. У міру випадання дощів і з’явлення сходу бур’янів поле боронують широкозахватними агрегатами.
Наведені вище способи обробітку ґрунту сприяють зниженню забур’яненості на 30-50% однорічними бур’янами, багаторічними на - 80% , а також значному нагромадженню вологи. Для боротьби з багаторічними бур’янами в літньо-осінній період передові господарства застосовують гербіциди. Для цьогозразу ж після збирання озимої пшениці проводиться обробіток ґрунту дисковими знаряддями, що дає можливість подрібнити кореневища бур’янів , а також зберегти вологу в ґрунті. Коли бур’яни відростуть, вноситься гербіцид раундап нормою 4 кг/га . Після застосування гербіциду бажано витримати 10 днів, після чого на поле вноситься гній, а також фосфорно-калійні добрива, розраховані згідно балансово-розрахункового методу і проводиться оранка. По мірі відростання бур’янів вони знищуються наступним боронуваннями і культиваціями. Оранку під цукрові буряки проводять на глибину 30-32 см або на глибину орного шару (якщо він менший), віддаючи перевагу двохярусним плугам, або плугам типу „Пароплау”, які добре перемішують ґрунт і сприяють найкращомузаробленню рослинних решток і органічних добрив.
Останнім часом набула поширення система безплужного обробітку ґрунту під цукрові буряки. Вона включає в себе розпушування ґрунту на глибину 10-12 см плоскорізами в агрегаті з гольчатою бороною і кільчасто-шпоровими котками відразу після збирання озимої пшениці. Через 14-16 днів, коли проростуть бур’яни, ґрунт обробляють паровими культиваторами на глибину 5-6 см. Другу культивацію проводять через 14-16 днів після першої. Органічні і мінеральні добрива заробляють на глибину 10-12 см дисковими боронами. В подальшому по мірі проростання бур’янів проводяться культивації, а в кінці вересня - на початку жовтня – плоско різний обробіток на глибину 27-30 см. Така система безплужного обробітку ґрунту можлива лише на високопродуктивних структурованих ґрунтах, здатних саморозущільнюватися після кількох циклів зволоження – висушування, замерзання – розмерзання. Сильно ущільнений ґрунт, об’ємна маса якого перевищує 1,3 г/см кубічний, непридатний для безплужного обробітку під цукрові буряки, а потребує звичайної зяблевої оранки.
Тільки дотримання вимог технології щодо вибору попередників, внесення добрив, осінньої підготовки ґрунту дозволить весною провести якісну сівбу та створити оптимальні умови для росту і розвитку цукрових буряків.

Г.П.Опанасенко, провідний науковий співробітник Інституту цукрових буряків УААН. Кандидат сільськогосподарських наук.
  ©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені. Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.