16 листопада 2018р.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
 

Озима пшениця

Для створення оптимальних умов росту й розвитку озимої пшениці в сівозмінах різних грунтово-кліматичних зон застосовують диференційований обробіток грунту залежно від його властивостей, окультурення, попередників, забур'янення тощо. Необхідно правильно поєднувати глибокий, звичайний і поверхневий обробіток з використанням полицевих, плоскорізальних, дискових, голчастих та інших грунтообробних знарядь. Застосування будь-якого способу обробітку повинно забезпечувати необхідні умови для високоякісної сівби, загортання насіння на оптимальну глибину та дружного його проростання. Структурний склад комплексів машин і ефективність їх застосування для основного і передпосівного обробітків грунту при звичайній та інтенсивній технологіях вирощування озимих зернових культур між собою принципово не різняться.
З метою підвищення якості обробітку грунту і зменшення кількості проходів агрегатів по полю все ширше застосовують обертові плуги та комбіновані агрегати типу "Європак".
Особливу увагу слід звернути на якість насінного матеріалу. Високою ефективністю відрізняється передпосівна інкрустація насіння, тобто нанесення рідкого полімерного плівкоутворювача в суміші з пестицидами, мікроелементами та іншими біологічно активними речовинами. Таким розчином обробляють насіння за допомогою протруювачів ПС-10А, МОБИТОКС-С, ПК-20, ПС-30 або комплексів-обладнання для протруювання та інкрустування КПС-10 і КПС-40.
При вирощуванні зернових колосових культур за інтенсивною технологією необхідно дотримувати таких вимог: сіяти в строго оптимальні строки, з високою якістю, залишаючи постійні технологічні колії. Відповідно до цих вимог готують посівну техніку.
Перш за все перевіряють технічний стан і регулюють сівалки на спеціальному бетонованому майданчику для перевірки і настроювання МТА розміром 9ґ12 м з нанесеною розміткою для встановлення робочих органів. Користуються також розмічувальними пасами.
Сівалки на норму висіву регулюють зміною передаточного числа механізму привода висівних апаратів та довжини робочої частини котушки. Для орієнтовного визначення їх величин користуються діаграмами, наведеними в заводських інструкціях. З метою уточнення норми висіву зерновий ящик сівалки заповнюють на 1/3 об'єму. Під насіннєпроводи підставляють брезент. Раму сівалки встановлюють на підставки так, щоб вільно оберталось приводне колесо. Кількість обертів опорно-приводних коліс (котків) сівалки на площі 0,01 га (0,02 га для сівалки СЗПЦ-12) і частоту їх обертання приймають за даними табл. 1.

Таблиця 1 - Дані для регулювання сівалок на норму висіву насіння

Сівалка
Кількість обертів коліс (котків)
Частота обертання, хв-1, при швидкості руху агрегату, км/год
6
8
10
СЗ-3,6А
13,6
27,3
36,3
45,4
СЗП-3,6 (привод від котків)
28,9
57,8
71,1
96,4
СЗП-3,6 (привод від коліс)
22,4
44,9
59,8
74,8
СЗПЦ-12
6,2
41,2
54,9
68,6
СЗС-6
26,0
59,2
78,9
98,6

Після контрольного висіву зважують насіння, множать його масу на 100 (для сівалки СЗПЦ-12 на 50) і визначають фактичну норму висіву в кг/га. Якщо вона виходить за межі заданої норми висіву більше як на ±5 %, змінюють довжину робочої частини котушок і повторюють перевірочний висів до одержання контрольної порції насіння у допустимих межах.
Для запобігання висіву подвійної норми насіння і добрив на стиках суміжних проходів агрегату на воронки крайніх висівних апаратів сівалок встановлюють спеціальні пристрої-дільники потоку (два на агрегат). Сусідні з ними апарати перекривають. При цьому крайні висівні апарати обслуговують по два сошники, подають у них половинну норму насіння і туків.
Агрегат з переобладнаними висівними апаратами водять з перекриттям близько двох сошників, щоб не було огріхів, перевитрат посівного матеріалу і недобору урожаю на загущених стикових рядках. Економія насіння пшениці на 1 га становить 7-10 кг для односівалкового агрегату і 2,5-3 кг для трисівалкового.
Для одержання технологічних колій перекривають відповідні висівні апарати сівалки. Ширина технологічних колій і відстань між ними приймаються такими, щоб можна ефективно використовувати серійну техніку по догляду за рослинами.
Так, якщо в господарстві є штанговий підживлювач ПШ-21,6 і обприскувачі ОПШ-2000, ОП-2000-2-01, ОП-3200-1,Харди TZ, TWIN-TA, то формують технологічні колії шириною 1,8 м з відстанню між серединами проходів агрегату 21,6 м і шириною доріжок 0,45 м. Для цього на середній сівалці СЗ-3,6А трисівалкового агрегату перекривають 6, 7, 18 і 19-й висівні апарати через один прохід. Закривати і відкривати вікна висівних апаратів під час роботи агрегату можна з кабіни трактора за допомогою простих пристроїв, впроваджених на Брестській обласній сільськогосподарській дослідній станції (Техника в сел. хоз.-ве. - 1986. - № 6. - С. 8-10). Краще, якщо в одній загінці працюють два трисівалкових агрегати, один з яких має постійно перекриті відповідні сошники.Для агрегатів на базі сівалки СЗП-10,8 перекривають 30,31, 42 і 43-й висівні апарати через один прохід.
При наявності обприскувачів ПОМ-630, ОПШ-15-01, ОМ-630-2, TWIN-LA та розкидачів 1РМГ-4Б, МВУ-5А, МВД-900 з пристроєм для збільшення ширини і рівномірності внесення добрив, запропонованих ученими ННЦ "ІМЕСГ" (Механізація сільського господарства.-1987.- №5.-С. 18-19), відстань між серединами технологічних колій встановлюють 16,2 м, а технологічні колії-1,8 м. У цьому випадку сіють двома агрегатами в одній загінці - одноосівалковим ( сівалка СЗ-5,4) і трисівалковим на базі СЗ-3,6А ( або односівалковим ( сівалка СЗ-10,8).
На середній сівалці СЗ-3,6А трисівалкового агрегату перекривають 6, 7, 18 і 19-й висівні апарати ( у сівалці СЗП-10,8 перекривають 30,31,42 і 43-й висівні апарати).
У південній частині Лісостепу та у зоні Степу України можуть використовуватись чотирисівалкові агрегати. У цьому випадку на другій сівалці СЗ-3,6А перекривають 18 і 19-й, а на третій - 6 і 7-й висівні апарати. Відстань між серединами утворених таким чином колій становитиме 14,4 м. Для догляду за посівами пшениці застосовують ті ж машини, що й у попередньому випадку.
Якщо в господарстві є розкидачі МВД-100, 1РМГ-4Б, СТТ-10 і обприскувачі ОПШ-15-01, ОМ-320-2, відстань між серединами технологічних колій становить 10,8 м. Озиму пшеницю сіють трисівалковим агрегатом з перекритими у середній сівалці 6, 7, 18 і 19-м апаратами.
В окремих господарствах використовують одномаркерну колію, яка утворюється за рахунок перекриття лише 18-го висівного апарата сівалок типу СЗ-3.6А. Агрегати по догляду за посівами рухаються по ній правим колесом трактора. За рахунок одномаркерної колії зменшується дія водної і вітрової ерозії на доріжках та заростання їх бур'янами.
Якщо сіють пневматичною широкозахватною сівалкою СЗПЦ-12, то перекривають 34, 35, 46 і 47-й сошники. У результаті ширина колії становитиме 1,8 м, а відстань між серединами колій при суміжних проходах агрегату - 12 м.
У беззчіпкової трисекційної стерньової сівалки-культиватора СЗС-6 в середній секції перекривають 1 і 9-й висівні апарати через один прохід агрегату. Ширина доріжки становить 0,46 м, колії - 1,82 м, а відстань між коліями при суміжних проходах - 12,3 м. Цього можна досягти також, якщо в загінці працюватимуть два агрегати, один з яких - з постійно перекритими відповідними сошниками, а також за рахунок застосування сівалки СЗС-12.
Останнім часом у господарствах використовують зернові сівалки виробництва іноземних фірм: Джон Дір 455, Тай-2020, Тай-2010, а також вітчизняні - Клен, Магістраль 6000 та ін.
Частина господарств вирощує озиму пшеницю без використання технологічних колій.
Озиму пшеницю при необхідності підживлюють у фазах кущення, виходу в трубку та колосіння твердими азотними добривами за прямотоковою чи перевантажувальною технологією. Для перевантаження : і добрив використовують спеціальні автомобілі САЗ-3502, ЗАУ-3, УЗСА-40. Для підживлення посівів використовують також рідкі комплексні добрива.
Обробку посівів пестицидами планують з урахуванням прогнозу їх розвитку, уточнюючи строки її проведення за даними поточних обстежень і оцінки фітосанітарного стану рослин.
Розчин суспензій і емульсій для обприскування посівів готують за допомогою серійних агрегатів АПЖ-12, СТК-5, Пемикс-1002, а також машиниЗЖВ-Ф-3,2. Сучасні обприскувачі обладнано додатковими місткостями для приготування розчину пестицидів. Для обприскування посівів найефективніше використовувати штангові обприскувачі ОПШ-15-01, ПОМ-630, ОП-2000-2-01, ОПШ-2000-21,6, S 300, Харди TY, Харди TZ, TWIN-LA , TWIN-TA та ін..
Залежно від агрокліматичних умов, стану хлібів та наявності техніки спеціалісти господарств вибирають однофазний (пряме комбайнування) чи двофазний (з укладання хлібів у валки і наступним обмолотом) спосіб збирання. Останнім часом впроваджується збирання хлібів з обчісуванням колосків. Для цього створено спеціальні жатки ЖОН-4 і ЖОН-6 до зернозбиральних комбайнів. Це дає можливість зменшити затрати праці і коштів на збиранні врожаю.
Для скошування зернових у валки використовують жатки ЖВР-10А, ЖВН-6А, ЖВП-6А, ЖВП-4,9, ЖЗБ-4,2 та ін.
Озиму пшеницю збирають комбайнами КЗС-9, КЗСР-9 "Славутич", КЗС-1580"Лан", ДжонДір9500, Case 1680,LEXION480, Мега 208, Медион 340, Доминатор 68С, МФ-38, ДОН-1500Б, ДОН-161, ДОН-091 та ін.
З метою повного використання технічних можливостей зернозбиральні комбайни мають працювати на швидкостях, близьких до розрахункових (табл. 2).

Таблиця 2 - Залежність робочих швидкостей комбайнів від урожайності озимої пшениці

Урожайність зерна, ц/га
Комбайн СК-5М "Нива" (ширина захвату жатки 5 м)
Комбайн КЗС-9 "Славутич" (ширина захвату жатки 6 м)
Робочі швидкості, км/год, при співвідношенні маси зерна і соломи
1 : 1
1 : 1,5
1 : 2
1 : 1
1 : 1,5
1 : 2
30
7,6
5,1
3,8
9,0
6,3
4,8
40
5,7
3,8
2,9
7,1
4,7
3,6
50
4,6
3,1
2,3
5,7
3,8
2,9
60
3,8
2,6
1,9
4,7
3,2
2,4
70
3,3
2,2
1,6
4,1
2,7
2,0

Зерно обробляють на зерноочисних ЗАВ-50, ЗАВ-40, ЗАВ-25 і зерноочисно-сушильних комплексах КЗС-50, КЗС-25Ш і КЗС-25Б. У невеликих господарствах використовують прості зерноочисні машини ОВП-20А, ОВС-25, МС-4,5 та ін.
Незернову частину врожаю в основному збирають за трьома технологіями: потоковою з подрібненням , копицевою або валковою. Остання використовується у кількох варіантах підбирання соломи: підбирачем-ущільнювачем ПВ-6,0, скиртоутворювачем СПТ-60, переобладнаним фуражиром (ФН-1,4 + ПВФ-1,4), тюковими (ППЛ-Ф-1,6, ПКТ-Ф-2,0, К-454, Quadrant 1150, MF 185) та рулонними (ПРП-1,6, ПР-Ф-750, ППР-110, Rollant 66, MF-146 та ін.) прес-підбирачами. Скиртують солому машинами ПФ-0,5 та УСА-10. Для укладання рулонів навантажувач ПФ-0,5 обладнують пристроєм ППУ-0,5.
Склад комплексів машин для вирощування та збирання озимої пшениці за інтенсивною технологією в зоні Лісостепу на площі 1000 га наведено в табл.3. Комплекси машин обгрунтовані за наведеною вище методикою на ПЕОМ за двома критеріями: мінімумом затрат робочого часу (праці) і приведених витрат. До складу комплексу машин, обгрунтованого за критерієм затрат праці, входить високопродуктивна, у тому числі іноземна, але дорога техніка, а приведених затрат - менш продуктивна, але дешевша.
В таблиці показано лише експлуатаційну кількість тракторів і сільськогосподарських машин при потоково-цикловому методі організації виробничих процесів. Технологією передбачено транспортування зерна на пункти реалізації.

Таблиця 3. Склад комплексів машин для вирощування та збирання озимої пшениці у зоні Лісостепу України на площі 1000 га. Урожайність зерна 50 ц/га, незернової частини - 50 ц/га

Техніка
Кількість машин у комплексі, обгрунтованому за критерієм
Вид
марка
затрат робочого часу
приведених затрат
Трактори
К-701
8
-
ДжонДір 8400
3
-
ДжонДір 8100
2
-
ХТЗ-200
-
3
МФ-8260
3
-
ХТЗ-17021
-
2
Т-150-05
-
3
МФ-4270
4
-
ЮМЗ-8080
10
9
ЮМЗ-6АКЛ
-
8
Автомобілі
КамАЗ-5320
6
-
КрАЗ-250
7
7
ЗИЛ-130
-
7
САЗ-3507
-
7
УЗСА-40
2
2
Причепи
2ПТС-6
5
-
2ПТС-4-887Б
6
6
ГКБ-8350
6
-
ГКБ-817
-
7
Навантажувачі
ПЭ-Ф-1А
2
2
ПКУ-0,8А
1
1
ПФ-0,5
5
5
ЗПС-100А
1
1
Плуги
ППО-8-40
3
-
ППО-5-40
-
5
Агрегати грунтообробні
АКШ-5,6
31
-
АКШ-3,6
-
41
Борони дискові
БДТ-10
31
-
БДС-8,4
-
31
Культиватори
КШУ-18
2
-
КПСН-4
-
3
Комбіновані агрегати
Арам ікс
21
-
АГ-3
-
4
Машини для приготування і внесення добрив
МВУ-16
2
-
МВУ-5А
-
2
ПШ-21,6
2
2
ПРТ-16
51
-
МТО-6
-
81
ЗЖВ-Ф-3,2
2
2
Машина для захисту рослин
Мобітокс - С
2
-
ПК-20
-
2
АПЖ-12
2
2
Харді TZ
4
-
ОМ-630-2
-
5
Сівалки
СЗП-16
21
-
СЗП-12
-
21
СЗС-12
21
-
СТС-6
-
41
Жатки
ЖВР-10А
33
-
ЖУП-6А
-
33
Зернозбиральні Комбайни
Lexion 480
5
-
СК-5М
35
-
КЗСР-9
-
6
Машини для збирання соломи
ПВ-6,0
23
23
MF-185
34
-
ППЛ-Ф-1,6
-
34

Примітки: 1. На 50 % площі. 2. На 25 % площі. 3. На 30 % площі. 4. На 70 % площі. 5. Комбайни СК-5М використовуються лише на скошуванні озимої пшениці у валки ( 30 % площі).

Економічні показники використання наведених вище комплексів машин подано в таблиці 4.

Таблиця 4 - Економічні показники використання комплексів
машин для вирощування та збирання озимої пшениці

Критерій обґрунтування комплексу машин
Показники
Капітальні вкладення, грн/га
Приведені витрати, грн/га
Затрати робочого часу, год/га
Витрата палива, л/га
Щільність механізованих робіт, ум.га/га
Приведені витрати
2514,98
1221,47
8,78
60,47
9,79
Затрати робочого часу
5105,46
2220,68
6,69
67,41
10,79

Як видно з наведених даних, комплекс машин, обґрунтований за критерієм мінімуму затрат робочого часу, дає можливість отримати лише мінімальні затрати робочого часу, але має більші капітальні вкладення, приведені витрати, витрату палива і щільність механізованих робіт на одиницю роботи ( гектар) у порівнянні з комплексом машин, обґрунтованим за критерієм мінімуму приведених витрат.

  ©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені. Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.