14 листопада 2018р.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Переробка продукції
Якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
 
ветеринарно-санітарна експертиза м'яса при забої (методичні вказівки) .:. змінити
Мікроскопія мазків-відбитків та схема бактеріологічних досліджень .:. змінити

Бактеріологічні дослідження проводять згідно з ГОСТ 21237-75 для виявлення в м'ясі, субпродуктах від усіх видів забійних тварин аеробних бактерій (бацил сибірки, бактерій із роду сальмонел, кишкової палички, протея, бактерій бешихи свиней, лістеріозу, пастерельозу, бактерій кокової групи) і анаеробних (патогенних і токсигенних клостридій). Бактеріологічне дослідження м'яса та субпродуктів проводять у всіх випадках, передбачених чинними нормативно-правовими актами, а також за вимогою органів, що здійснюють державний ветеринарний контроль та нагляд.

Залежно від характеру захворювання на бактеріологічне дослідження направляють від туші:
· частину згинача або розгинача передньої і задньої кінцівки туші завдовжки не менше 8 см, або шматок іншого м'яза розміром не менше 8 х 6 х 6 см;
· лімфатичні вузли - поверхневий шийний або власне пахвовий та зовнішній клубовий разом з оточуючою їх сполучною та жировою тканиною, а від свиней - поверхневий шийний дорсальний (за відсутності патологічних змін у ділянці голови та шиї) або пахвовий першого ребра та надколінний;
· долю печінки з печінковим лімфатичним вузлом або жовчним міхурем, звільненим від жовчі, нирку та селезінку.

Для бактеріологічного дослідження на лістеріоз направляють головний мозок, долю печінки та нирку; на збудника сибірки - лімфатичний вузол ураженого органу або лімфатичний вузол, що збирає лімфу з місця локалізаації підозрілого фокусу, набряклу тканину, вухо, а у свиней, крім того, підщелепний лімфатичний вузол.

При дослідженні напівтуш або четвертин беруть шматок м'яза, лімфатичні вузли та трубчасту кістку.

При дослідженні соленого м'яса, що знаходиться у бочковій тарі, беруть проби м'яса та лімфатичні вузлів зверху, із середини і з дна бочки, а також за наявності, трубчасту кістку та розсіл.

Слід зазначити, якщо беруть частину печінки, нирки, селезіни, то поврехню розрізу припікають.

При дослідженні м'яса дрібних тварин і птиці направляють цілі тушки.
Кожну пробу загортають окремо у поліетиленову плівку або пергаментний папір, поміщають у паперовий пакет, на якому ставлять дату відбору проб, номер туші і направляють у лабораторію в спеціальному опломбованому ящику.

У супровідному документі зазначають:
· назву продукту із зазначенням виду м'яса, від якого відібрана проба та її кількість;
· назву підприємства або господарства, де відібрана проба, його адресу;
· номера проб;
· причину направлення проб на дослідження;
· короткі патологоанатомічні дані та попередній діагноз;
· дату відбору проб і підпис особи, яка направляє їх на дослідження.
Схема бактеріологічного дослідження. Бактеріологічне дослідження м'яса проводять за відповідною схемою (рис. 1).



Дотримуючись цієї схеми, можна порівняно швидко дати відповіднь про наявність у м'ясі збудників основних мікробних інфекцій, які викликаються аеробами (сибірки, бешихи свиней, пастерельозу, лістеріозу, кокових інфекцій), а також бактерій групи сальмонела, умовно патогенних мікроорганізмів і анаеробів, що викликають харчові токсикоінфекції і бактеріотоксикози.

У лабораторії ветсанекспертизи на ринках проводять лише бактеріоскопічне дослідження, а за необхідності проби відправляють у лабораторію ветеринарної медицини, де проводять бактеріологічне дослідження м'яса протягом трьох і більше діб. Хоча у випадку виявлення збудника сибірки результат може бути відомий раніше цього терміну на основі даних бактеріоскопії мазків-відбитків, а подальше бактеріологічне дослідження в лабораторії буде продовжуватись.

Приготування матеріалів для бактеріоскопії м'яса

Приготування фізіологічного розчину. В 1 л дистильованої води розчиняють 8,5 г хімічно чистого натрію хлористого. Розчин доводять до кипіння, охолоджують, фільтрують через паперовий фільтр, розливають у колби або пробірки та стерилізують 20 хв. в автоклаві при температурі 120 0С .

Приготування карболового генціанвіолету (для фарбування за Грамом). 1 г генціанвіолету розтирають у ступці з 2 г кристалічної карболової кислоти (фенолу). Під час розтирання доливають невеликими порціями 10 см3 дистильованої води і фільтрують через паперовий фільтр. Розчини карболового генціанвіолету нестійкі і зберіганню не підлягають.

Приготування фарбуючого паперу за Синєвим (для видозміненого фарбування за Грамом). В 100 см3 96%-го етилового спирту розчиняють 1 г кристалвіолету і 1 см3 гліцерину. Фарбу зливають у лоток. Смужки фільтрувального паперу завдовжки 30-50 см і завширшки 2,0-2,5 см поміщають на декілька секунд у фарбу так, щоб вони зафарбовувались з обох боків. Пінцетом виймають зафарбовані смужки. Дають стекти фарбі і підвішують на шпагаті для висушування. Висушують на повітрі при кімнатній температурі (18-23 0С), а потім розрізають на шматочки розміром 2 х 2 см і зберігають у закритій банці з темного скла.

Приготування розчину Люголя. В 10 см3 дистильованої води розчиняють 2 г калію йодистого і додають 1 г кристалічного йоду. Розчин витримують 5-6 годин до повного розчинення йоду, після цього додають 290 см3 дистильованої води. Зберігають розчин у темній склянці.

Приготування карболового фуксину Ціля. У ступці розтирають 1 г основного кристалічного фуксину, 5 г кристалічної карболової кислоти (фенолу) і 0,5 см3 гліцерину. Під час розтирання невеликими порціями додають 10 см3 96%-го етилового спирту. Після того, як фарба повністю розітреться, додають при постійному помішуванні 100 см3 дистильованої води. Розчин фарби фільтрують. Фуксин Ціля стійкий; зберігають його у флаконах з темного скла з притертим корком.

Приготування насиченого спиртового розчину фуксину. 8-9 г основного кристалічного фуксину висипають у флакон, заливають 100 см3 96%-го спирту і ставлять на 18-24 години в термостат при 37 0С . Флакон періодично збовтують. Протягом цього часу значна частина фарби розчиняється і на дні флакона залишається осад, що свідчить про насиченість розчину. Його зберігають у флаконах з темного скла.

Із насиченого спиртового розчину готують водно-спиртовий розчин фуксину. З цією метою до 1 см3 насиченого спиртового розчину додають 9 см3 дистильованої води.
Приготування насиченого спиртового розчину метиленової синьки. В 100 см3 96%-го етилового спирту розчиняють 8-9 г метиленової синьки. Розчин фільтрують.

Для приготування водно-спиртового розчину метиленової синьки до 30 см3 дистильованої води додають 1 см3 насиченого спиртового розчину метиленової синьки.
Приготування метиленової синьки за Леффлером (для фарбування капсул). До 100 см3 дистильованої води додають 30 см3 насиченого спиртового розчину метиленової синьки і 1 см3 1%-го розчину калію гідрату окису.

Приготування мазків. Поверхню досліджуваних м'язів стерилізують розпеченим шпателем або обпалюють тампоном, змоченим у спирті, вирізають стерильними ножицями шматочки розміром 2,0 х 1,5 х 2,5 см, поверхнями зрізів прикладають до предметного скла (по три відбитки на двох предметних скельцях). Препарати висушують на повітрі, фіксують, фарбують за Грамом та досліджують під мікроскопом.

Методи фарбування мазків

Фарбування за Грамом. На фіксований мазок поміщають смужку фільтрувального паперу і наливають карболовий генціанвіолет. Витримують 1-2 хв., потім знімають смужку паперу, зливають фарбу, мазок промивають водою і наливають на нього розчин Люголя (мазок чорніє). Через 1-2 хв. розчин зливають і наливають етиловий спирт на 0,5-1 хв. Потім мазок промивають водою і зафарбовують водним фуксином або водним сафраніном протягом 1-2 хв. Промивають водою і висушують фільтрувальним папером.
Фарбування за Грамом можна проводити в модифікації Синьова. З цією метою на фіксований мазок кладуть смужку фільтрувального паперу, просякнутого спиртовим розчином кристалвіолету, і наносять дві-три краплі води, яка повністю всмоктується папером, останній щільно прилягає до скла. Через 2 хв. папір знімають пінцетом і далі фарбують за Грамом.

Фарбування капсулоутворюючих мікробів спеціальними методами (фарбування капсул). У деяких видів бактерій (видова ознака) зовні навколо тіла клітини утворюється капсула, яка являє собою слизову речовину, що містить муцин і різні полісахариди. У зв'язку з особливостями хімічної структури капсула слабо зафарбовується. Залежно від методу фарбування вона набуває іншого кольору, ніж протоплазма мікробної клітини, і це дозволяє встановити її наявність. Фарбування капсул має практичне значення при лабораторній діагностиці деяких захворювань, збудники яких утворюють капсули. У патогенних видів мікробів капсула утворюється, як правило, в інфікованому організмі. Для дослідження капсулоутворюючих бактерій з досліджуваного матеріалу (шматочки органів, кров тварини, що загинула) готують мазки-відбитки. Методів фарбування капсул є декілька: Романовського-Гімзи, Мухіна, сафраніном та ін.

Метод фарбування за Романовським-Гімзою (азур-еозином). Фіксований препарат кладуть мазком вниз у скляну бактеріологічну чашку на палички або сірнички, під мазок підливають розчин фарби Гімза (фарба у продажу буває у сухому вигляді і тому перед використанням її треба розвести дистильованою водою 1:10), фарбують 40-50 хв., ледь промивають водою, висушують. Капсула - рожева, тіло мікробної клітини синіє. Мікроскопують за допомогою імерсійного об'єктива.

Фарбування за Мухіним. Фіксований препарат фарбують протягом 6-7 хв. 1%-м розчином метиленової синьки з легким підігрівом над полум'ям горілки (до появи пари). Легко промивають водою, швидко просушують фільтрувальним папером і мікроскопують. Капсула - рожева, бактеріальна клітина - синя.

Фарбування розчином сафраніну (метод Ольта). Фіксований мазок фарбують 2%-м розчином сафраніну з підігрівом до утворення пари, фарбують 3-4 хв. Промивають водою, швидко просушують фільтрувальним папером, мікроскопують. Капсула - жовта, мікробна клітина - темно-червона. Розчин сафраніну готують перед використанням.
Фарбування капсул методом Ребігера. Мазки фарбують і фіксують одночасно. Готують розчин: 15-20 г генціанвіолету розчиняють у 100 см3 40%-го розчину формаліну. Розчин витримують 8-10 годин при температурі 20 0С і фільтрують. Фарбують нефіксовані мазки протягом 15-20 сек., швидко промивають водою і висушують фільтрувальним папером.

Мазки спочатку досліджують при малому збільшенні, а потім переводять на імерсійну систему. При мікроскопії продивляються не менше 25 полів зору, виключають збудників гостроконтагіозних інфекційних захворювань, токсикоінфекцій та визначають загальне бакобсіменіння.

У мазках-відбитках із глибоких шарів м'яса, внутрішніх органів і лімфовузлів здорових тварин мікрофлора відсутня; у мазках-відбитках з м'яса хворих тварин виявляють різні мікроорганізми, у т.ч. збудників сибірки, пастерельозу, бешихи свиней, ботулізму та ін. У лабораторії ветеринарної медицини після бактеріоскопії проводять посів на поживні середовища з подальшою ідентифікацією мікроорганізмів, що виросли.

Важливе значення при проведенні бактеріологічних досліджень м'яса вимушено забитих тварин має виявлення сальмонел у вторинних сальмонельозах. Одним із способів виявлення сальмонел у м'ясі є їх диференціація від інших кишкових бактерій за кольоровими окисними реакціями. Структура антигенів сальмонел і кишкової палички різна. Кишкові бактерії мають антигени трьох типів: соматичний, джгутиковий і капсульний; сальмонели двох типів: соматичний і джгутиковий.

Додавання до витяжок із м'яса, приготовлених за методом, передбаченим для екстракції антигенів, знешкоджувачів або осаджувачів токсичних речовин, дає можливість одержати різницю у кольорових відтінках, залежно від складу мікрофлори у м'ясі.
Хід реакції. У дві пробірки наливають 2 мл витяжки, приготовленої як для формольної реакції. У першу пробірку приливають 1 мл 0,5%-го розчину амонію сірчанокислого, у другу - 1 мл 960 етилового спирту. Після цього в обидві пробірки послідовно додають одну краплю 0,1%-й водного розчину метиленового синього (1%-й спиртовий розчин розводять у 10 разів водою), три краплі 0,5%-го розчину срібла азотнокислого і одну краплю 40%-ї хлористоводневої кислоти. Після цього пробірки різко струшують, додають із мікропіпетки 0,15 мл 1%-го розчину калію марганцевокислого і знову струшують.

Реакцію читають на білому тлі відразу після її постановки і повторно через 10-15 хв. Другий результат вважається кінцевим.

При наявності у м'ясі сальмонел колір витяжки у першій пробірці зелений, а у другій - блакитний, при наявності у м'ясі бактерій кишкової групи витяжка у першій пробірці забарвлюється у блакитний колір, а у другій - у зелений. При відсутності грамнегативної мікрофлори витяжка набуває рожевого або червоного кольору в обох пробірках.
  ©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені. Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.