20 червня 2018р.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Переробка продукції
Якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
 
ветеринарно-санітарна експертиза ковбасних виробів і продуктів із свинини, баранини, яловичини та м`яса інших видів забійних тварин .:. змінити
Визначення загального фосфору .:. змінити

Визначення загального фосфору

Фосфор входить до складу ліпідів, білків, нуклеотидів та інших екстрактивних речовин м'яса і м'ясопродуктів. У значних кількостях він міститься в кістковій тканині. Кількість фосфору можна збільшити за рахунок введення фосфатів при виробництві деяких видів м'ясопродуктів, але його кількість регламентується рецептурою.
Вміст загального фосфору визначають після мокрого озолення гравіметричним (ваговим) або фотометричним методом за ГОСТ 9794-74 "Продукти м'ясні. Методи визначення вмісту загального фосфору".
Гравітаційний метод відповідає рекомендації міжнародного стандарту ІСО № 2294-74.

Гравітаційний (гравіметричний) метод

При розходженнях за результатами досліджень вміст загального фосфору визначають гравіметричним методом.
Метод заснований на мінералізації проби азотною і сірчаною кислотами, осадженні фосфору у вигляді фосфомолібдату хіноліну і визначенні маси осаду.
Приготування осаджуючого реактиву. Розчин-1: 70 г натрію молібденового розчиняють у 150 мл дистильованої води.
Розчин-2: 60 г лимонної кислоти розчиняють у 150 мл дистильованої води і додають 85 мл азотної кислоти.
До розчину-1 поступово додають розчин-2 - при безперервному помішуванні скляною паличкою.
Розчин-3. До 100 мл дистильованої води додають 35 мл азотної кислоти і 5 мл хіноліну. Розчин-3 поступово додають до суміші розчинів 1 і 2 при безперервному перемішуванні і витримують 24 год. при кімнатній температурі. Потім розчин фільтрують через паперовий фільтр у мірну колбу ємністю 1000 мл, додають 280 мл ацетону і доводять об'єм до позначки дистильованою водою.
Реактив зберігають у щільно закритій пластмасовій пляшці в темному місці при кімнатній температурі не більше трьох місяців.
Порядок визначення. 3 г подрібненої проби ковбаси зважують на лабораторних вагах з точністю до 0,001 г і переносять у колбу Кєльдаля. У колбу наливають 20 мл азотної кислоти, встановлюють її похило під кутом 400 і нагрівають протягом 5 хв на електричній плитці (колбонагрівачі або газовій горілці).
Потім охолоджують, додають 5 мл сірчаної кислоти і знову нагрівають. У процесі мінералізації при потемнінні розчину періодично додають азотну кислоту піпеткою Пастера. Нагрівання продовжують до знебарвлення розчину і появи білого кольору.
Після цього колбу охолоджують, додають 15 мл дистильованої води і нагрівають протягом 10 хв.
Вміст колби охолоджують, кількісно переносять у хімічну склянку ємінстю 250 мл, змиваючи стінки колби дистильованою водою, і додають 10 мл азотної кислоти. Об'єм розчину доводять дистильованою водою до 100 мл, користуючись міткою, попередньо нанесеною на зовнішньому боці склянки.
До вмісту склянки доливають 50 мл осаджуючого реактиву, закривають годинниковим склом і кип'ятять протягом 1 хв на електроплитці. Потім охолоджують до кімнатної температури при періодичному помішуванні скляною паличкою.
Вміст склянки з утвореним жовтим осадом фільтрують за допомогою водоструменевої помпи через скляний фільтр.
Скляний фільтр попередньо висушують при температурі (200+5) 0С протягом 30 хв, охолоджують в ексикаторі і зважують з точністю до 0,001 г.
Залишки осаду зливають із стінок склянки дистильованою водою з промивача і переносять на фільтр. Жовтий осад на фільтрі промивають п'ятьма порціями дистильованої води по 25 мл.
Скляний фільтр з осадом висушують у сушильній шафі при температурі (200+5) 0С протягом 1 год., охолоджують в ексикаторі і зважують.

Вміст загального фосфору (Х) мг/100 г продукту вираховують за формулою

де m0 - маса досліджуваної проби, г;
m1 - маса осаду фосфомолібдату хіноліну, мг;
0,0146 - коефіцієнт для вирахування фосфору в осаді, знайдений емпірично.
За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, розходження між якими не повинно перевищувати 10 мг фосфору на 100 г продукту.

Фотометричний метод

Метод базується на реакції фосфору з амонієм молібденовокислим у присутності гідрохінону і натрію сульфіту з утворенням забарвленої сполуки. Інтенсивність її забарвлення визначають фотометрично.

Приготування розчину карбонатсульфіту
Розчин-1: 40 г натрію вуглекислого безводного розчиняють у 200 мл дистильованої води.
Розчин-2: 7,5 натрію сірчанокислого розчиняють у 50 мл дистильованої води.
До розчину-2 поступово додають розчин-1, перемішують і фільтрують через паперовий фільтр. Приготований розчин карбонатсульфіту зберігають у склянці з темного скла не більше одного місяця при кімнатній температурі.

Приготування розчину амонію молібденовокислого
Розчин-1: 25 г амонію молібденовокислого розчиняють у 300 мл дистильованої води.
Розчин-2: 75 мл сірчаної кислоти розчиняють у 125 мл дистильованої води.
Розчин-2 поступово додають до розчину-1 і перемішують.
Реактив зберігають у щільно закритій пластмасовій пляшці або склянці з темного скла при кімнатній температурі протягом одного місяця.

Приготування стандартного розчину фосфору
4,394 г калію фосфорнокислого однозаміщеного вносять у мірну колбу ємністю 1000 мл, розчиняють у дистильованій воді, додають 5 крапель хлороформу і перемішують.
10 мл приготовленого розчину піпеткою переносять у мірну колбу ємністю 500 мл, доливають дистильованою водою до позначки і перемішують.
Цей розчин є стандартним і містить 0,02 мг фосфору в 1 мл.

Проведення кольорової реакції
У мірні колби ємністю по 100 мл вносять таку кількість стандартного розчину, мл: 1; 2; 3; 4; 5; 6, що відповідає вмісту фосфору в колбах: 0,02; 0,04; 0,06; 0,08; 0,10 і 0,12 мг.
Одночасно готують контрольну колбу ємністю 100 мл, у яку вносять замість стандартного розчину фосфату 3 мл дистильованої води.
У всі колби додають по 2 мл розчину амонію молібденовокислого і по 2 мл 1%-го розчину гідрохінону, підкисленого краплею сірчаної кислоти густиною 1,84 г/см3. Через 10 хв додають краплями піпеткою 10 мл розчину карбонатсульфіту. Вміст кожної колби доводять до позначки дистильованою водою і перемішують.
Через 15 хв вимірюють інтенсивність синього забарвлення розчинів на електрофотометрі при довжині хвилі 630 нм або на фотоелектроколориметрі з червоним світлофільтром у кюветі з товщиною поглинаючого світло шару 1 см у відношенні дистильованої води.
З одержаного показника оптичної густини стандартних розчинів вираховують оптичну густину контрольного розчину.

Побудова градуйованого графіка
За одержаними середніми даними з трьох стандартних розчинів будують на міліметровому папері розміром 20 х 20 см градуйований графік.
На осі абсцис відкладають концентрацію фосфору (мг/100 мл забарвленого розчину); на осі ординат відповідну оптичну густину. Градуйований графік повинен проходити через початок координат.

Порядок дослідження. 3 г подрібненої проби зважують з точністю до 0,001 г і переносять у колбу Кєльдаля, наливають 15 мл сірчаної кислоти, встановлюють її похило під кутом 400 і нагрівають протягом 5 хв на електричній плитці (колбонагрівачі або газовій горілці). Колбу охолоджують, додають 10 мл водню перекису і знову нагрівають. Якщо розчин темніє, додають ще 5-10 мл водню перекису і знову нагрівають.
Це повторюють доти, доки розчин у колбі після кипіння протягом 15 хв буде світлим і прозорим.
Після охолодження горло колби змивають дистильованою водою з промивача і нагрівають вміст до кипіння.
Мінералізацію колби вважають закінченою, якщо безбарвна прозора рідина не темніє при охолодженні.
Вміст колби кількісно переносять у мірну колбу ємністю 250 мл, доводять дистильованою водою до позначки і перемішують. Потім 4 мл мінералізату з колби ємністю 250 мл переносять у мірну колбу ємністю 100 мл і додають для нейтралізації вільної сірчаної кислоти 1Н розчину натрію гідроксиду. Необхідну кількість розчину натрію гідроксиду встановлюють попереднім титруванням окремої проби мінералізату. З цією метою 4 мл мінералізату поміщають у конічну колбу ємністю 50 мл і титрують з бюретки 1Н розчином натрію їдкого у присутності трьох крапель 1%-го спиртового розчину фенолфталеїну.
Після цього в мірну колбу ємністю 100 мл додають 2 мл розчину амонію молібденовокислого і 2 мл 1%-го розчину гідрохінону, підкисленого краплею сірчаної кислоти густиною 1,84 г/см3. Через 10 хв вносять краплями з піпетки 10 мл розчину карбонатсульфату. Об'єм вмісту колби доводять дистильованою водою до позначки і перемішують.
Через 15 хв вимірюють інтенсивність утвореного синього забарвлення на спектрофотометрі при довжині хвилі 630 нм або фотоелектроколориметрі з червоним світлофільтром у кюветі з товщиною поглинаючого світло шару 1 см.

Вміст фосфору вираховують за допомогою градуйованого графіка. Вміст загального фосфору (Х1) мг/100 г продукту вираховують за формулою

де С - кількість фосфору, яка міститься в 100 мл забарвленого розчину, знайдена за градуйованим графіком, мг;
m - маса досліджуваної проби, г;
4 - кількість мінералізату, взята для кольорової реакції;
250 - загальний об'єм мінералізату, мл;
100 - переведення на 100 г продукту.
За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, розходження між якими не повинно перевищувати 10 мг фосфору на 100 г продукту.
Масова частка фосфатів (у перерахунку на фосфор) не повинна перевищувати у варених ковбасах 0,04%.

  ©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені. Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.