25 вересня 2018р.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Переробка продукції
Якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
 
ветеринарно-санітарна експертиза м'яса при забої (методичні вказівки) .:. змінити
Відбір зразків, органолептичні та лабораторні методи визначення ступеня знекровлення туш .:. змінити

При вирішенні питання про вимушений забій необхідно чітко знати хвороби та інші стани організму, при яких забій тварин на м'ясо забороняється.

Забороняється забій тварин на м'ясо і вони підлягають знищенню:
· при перших випадках виявлення заразних хвороб (крім туберкульозу і бруцельозу) за вказівкою Головного державного інспектора ветеринарної медицини України або його заступників, хворі тварини можуть бути знищені;
· при ящурі (у перших випадках захворювання в благополучній місцевості), чумі великої рогатої худоби, чумі дрібних жуйних, лихоманці долини Рифт, інфекційній катаральній лихоманці (блутанг), африканській чумі коней, африканській чумі свиней, хворих і підозрілих у захворюванні на сибірку, гідроперикардиті, сказі, губчастоподібній енцефалопатії, скрепі овець, сапі, ензоотичному лімфангоїті коней, венесуельському енцефаломієліті коней, японському енцефаліті коней, вірусному артеріїті коней, артрит/енцефаліті кіз, інфекційному метриті коней, туляремії, парувальній хворобі коней, чумі верблюдів, емфізематозному карбункулі, злоякісному набряку, брадзоті, інфекційній ентеротоксемії овець, анаеробній дизентерії ягнят і поросят, ботулізмі, правцю, меліоїдозі коней (несправжній сап), міксоматозі і геморагічній хворобі кролів, грипі, ньюкаслській хворобі птиці, орнітозі, хламідіозі;
· тварин, які знаходяться в стані агонії, що встановлює тільки лікар ветеринарної медицини (фельдшер).
Забороняється відправляти на забійні підприємства тварин:
· підданих лікуванню сироваткою проти сибірки до закінчення 14 діб, а також щеплених вакцинами до закінчення термінів, зазначених у настановах щодо їх застосування; у разі вимушеного забою із дозволу лікаря ветеринарної медицини тварин забивають за умови нормальної температури тіла та відсутності реакції на щеплення;
· тварин до 14-денного віку;
· однокопитих (коней, мулів ослів та ін.), не малеїнізованих за 3 доби перед забоєм. У випадках забою їх без передзабійної малеїнізації туші та всі інші продукти забою направляють на утилізацію;
· тварин із невстановленим діагнозом хвороби, які мають підвищену або понижену температуру тіла;
· тварин, яким застосовували антибіотики, антигельмінтики та інші препарати з лікувальною і профілактичною метою, до закінчення терміну, зазначеного в настановах щодо їх застосування;
· тварин, оброблених пестицидами, до закінчення термінів, зазначених у настановах щодо їх застосування;
· тварин протягом 30 діб, а птицю - 10 діб після останнього згодовування їм риби, рибних відходів або рибного борошна;
· тварин, яким з лікувальною метою вводили гормональні та інші стимулюючі препарати, антибіотики, препарати, які пригнічують функцію залоз внутрішньої секреції, зокрема, мають тиреостатичну, естрогенну, андрогенну або гестагенну дію, до закінчення термінів повного виведення з організму, зазначених у настановах щодо їх застосування;
· птицю за наявності таких ознак: скуйовдженість оперення, набрякання суглобів, синусів голови, сережок, витікання з носа, ока, рота, розладів шлунково-кишкового тракту, наявність віспинок на гребені і сережках. Її переробляють у цеху забою або на санітарній бойні в господарствах, де вона вирощувалася;

Тварин, не придатних для подальшого вирощування і відгодівлі, із травматичними ушкодженнями, хворих на незаразні захворювання з нормальною температурою тіла, направляють на забій окремою партією. Крім того, постачальник подає акт про вибраковку, погоджений з державною службою ветеринарної медицини.

Тварин, що позитивно реагують під час дослідження на бруцельоз, туберкульоз, лейкоз, лептоспіроз, лістеріоз, хворих на класичну чуму, бешиху свиней та інші захворювання, при яких м'ясо після знешкодження допускається до споживання, можна відправляти на забійні підприємства тільки за наявності спеціального, в кожному окремому випадку, дозволу державної служби ветеринарної медицини, що встановлює порядок перевезення і відповідні ветеринарно-санітарні заходи, яких необхідно дотримуватися під час транспортування, забою і переробки тварини.

На забійні підприємства тварин доставляють спеціально обладнаним автомобільним, залізничним, водним, повітряним транспортом або гоном відповідно до діючих нормативних документів.

Забороняється транспортувати на одному транспортному засобі хворих та здорових тварин (птицю).

Вимушений забій тварин проводять без передзабійної витримки із дозволу спеціаліста ветеринарної медицини у господарствах або на забійних підприємствах (санітарній бойні). За відсутності санітарної бойні можливо забивати худобу у забійному цеху підприємства наприкінці зміни або в окремо визначений день з подальшою дезінфекцією відповідно до діючої інструкції. Не допускається змішування і контакту отриманих від них м'яса і субпродуктів з продуктами забою від здорових тварин.

М'ясо та інші продукти вимушеного забою тварин повинні бути перероблені лише на м'ясопереробних підприємствах у межах адміністративного району під наглядом спеціалістів державної служби ветеринарної медицини.

У господарстві м'ясо та інші продукти вимушеного забою тварин допускається утилізувати або знищувати, з урахуванням економічної доцільності, а також за відсутності відповідних умов для зберігання та після виключення сибірки.

До випадків вимушеного забою не належать забій клінічно здорових тварин з нормальною температурою тіла, що не піддаються відгодівлі, відсталих у рості і розвитку, малопродуктивних, ялових (неплідних), при загрозі загибелі у результаті стихійного лиха (снігові замети, повені тощо), що одержали свіжі травми у період передзабійного утримування, а також у стані агонії та хворих на інфекційні хвороби, при яких забій заборонено.

Не допускається використовувати в їжу м'ясо усіх видів домашніх і промислових (диких) тварин, що загинули при пожежі, транспортних пригодах, забитих блискавкою, електричним струмом, що замерзли, потонули тощо. Трупи таких тварин утилізують або з дозволу лікаря державної служби ветеринарної медицини (за відсутності розпаду) допускають на корм свиням, птиці, звірам, що утримуються в розпліднику після обов'язкового проварювання і бактеріологічного дослідження на наявність сальмонел, а за необхідності - збудників інших інфекційних та інвазійних захворювань, що є небезпечними для тварин.

Забороняється вимушений забій тварин під час транспортування на забійне підприємство.
Транспортування м'яса вимушено забитих тварин із господарств на забійне підприємство проводять із дотриманням ветеринарно-санітарних вимог.

Прийняття і переробку м'яса тварин вимушеного забою здійснюють м'ясопереробні підприємства, що мають дозвіл органу державної служби ветеринарної медицини, за наявності ветеринарного свідоцтва (довідки), акту про вимушений забій і висновку державної лабораторії ветеринарної медицини про результати лабораторних досліджень.

М'ясо вимушено забитих тварин розміщують в ізольованій холодильній камері до одержання повторних результатів лабораторних досліджень і прийняття рішення щодо порядку його використання.

Ветеринарно-санітарну експертизу туш та інших продуктів забою здійснюють у встановленому порядку, а також обов'язково проводять мікробіологічні, біохімічні дослідження і пробу варки.

З метою недопущення знеособлення м'яса вимушено забитої великої рогатої худоби його доставляють на м'ясопереробне підприємство тушами, напівтушами і четвертинами, а м'ясо овець, кіз, свиней і телят - цілими тушами. Напівтуші і четвертини нумерують для встановлення належності їх до однієї туші. Туші свиней, вимушено забитих у господарствах, повинні доставляти на м'ясопереробне підприємство з невідокремленими головами.
Якщо за результатами експертизи, мікробіологічних, біохімічних досліджень і проби варкою кожної туші м'ясо та інші продукти вимушеного забою будуть визнані придатними для використання в їжу, то їх направляють на проварювання, а також як добавки на виготовлення м'ясних хлібів або консервів. Випуск цього м'яса та інших продуктів забою у сирому вигляді для харчових цілей, у тому числі в мережу громадського харчування (їдальні, дитячі садочки тощо) забороняється.

Знешкодження і використання м'яса вимушеного забою здійснюють під контролем лікаря державної служби ветеринарної медицини.

Зовнішні ознаки, які необхідно враховувати при визначенні м'яса загиблої, хворої або забитої в агонії тварини такі: стан місця зарізу, ступінь знекровлення туші, наявність гіпостазів і змін у лімфатичних вузлах.

Стан місця зарізу. У тварини, забитої в нормальному фізіологічному стані, місце зарізу нерівне і більшою мірою просякнуте кров'ю, ніж м'ясо у інших частинах туші, а у тварини забитої в агональному стані або розробленої після смерті, місце зарізу рівне і ін'єковане кров'ю так, як й інша м'язова тканина. Але, якщо місце зарізу добре зачищене або відрубане, то цей показник не враховують.

Ступінь знекровлення є показником ветеринарно-санітарного стану туші. Але не завжди погане знекровлення туші свідчить про те, що тварина була хворою. Якість знекровлення деякою мірою залежить від способу знекровлення, кваліфікації робітника, який проводить забій та інших факторів. Так, при вертикальному способі знекровлення відбувається значно краще (повніше), ніж при горизонтальному. Незадовільне знекровлення спостерігається також у тварин, які перед забоєм перегрілися, зазнали переохолодження, знаходилися в стресовому стані, а також при недотриманні технології оглушення та знекровлення.

Визначають ступінь знекровлення органолептичними і лабораторними методами. При органолептичному дослідженні стану знекровлення м'ясних туш визначають колір м'язової та жирової тканин, наявність згустків крові у кровоносних судинах та оцінюють глибокі розрізи м'язів.

Розрізняють чотири ступеня знекровлення туш: добре, задовільне, погане і дуже погане.
При доброму знекровленні м'ясо, залежно від виду тварини, її віку і вгодованості, має відповідний колір (рожевий, малиновий, світло-червоний, червоно-малиновий та ін.), на розрізі вологе та блискуче, жир білий або жовтуватий; в просвітах крупних кровоносних судин і на розрізах м'язів кров відсутня, дрібні кровоносні судини під плеврою та очеревиною не просвічуються. Поверхня розрізу лімфатичних вузлів світло-сірого або жовтуватого кольору. Усі ці ознаки характерні для м'яса, одержаного від здорової тварини.

При задовільному знекровленні м'ясо червоного кольору, у кровоносних судинах містяться невеликі згустки крові. З боку плеври і очеревини судини просвічуються слабко, на розрізі м'язи злегка вологі. Поверхня розрізу лімфатичних вузлів світло-сірого або жовтуватого кольору. Задовільне знекровлення спостерігається у тушах, одержаних від старих, перевтомлених, а інколи - від хворих тварин.

При поганому знекровленні м'ясо темно-червоне, при розрізі м'язів подекуди виступають крапельки крові. Жирова тканина рожевого кольору. Згустки крові виявляються не тільки у дрібних, але і у крупних кровоносних судинах. На плеврі та очеревині просвічуються дрібні кровоносні судини. У місцях розрізу м'язів при надавлюванні виступають темні краплі крові. Внутрішні органи повнокровні. Таке знекровлення, як правило, характерне для туш, одержаних від хворих тварин.

При дуже поганому знекровленні туші м'ясо темно-червоного кольору з фіолетово-синюшним відтінком. Жирова тканина інтенсивно червоного кольору. На поверхні туші, плеври та очеревини просвічуються добре помітні кровоносні судини. Поверхня плеври та очеревини фіолетово-червоного кольору. На розрізі м'язів виступають дрібні краплі крові. Лімфатичні вузли на розрізі бузково-рожевого кольору. Забарвлення тканин лімфовузла у рожевий колір відбувається внаслідок проникнення крові з кровоносних судин у синуси, де вона накопичується. Великі, середні і дрібні кровоносні судини заповнені суцільними згустками крові. Внутрішні органи повнокровні. Таке знекровлення характерне для туш, одержаних від трупів, а також від тварин, забитих у тяжкому патологічному або агональному стані.

Ступінь знекровлення туші можна визначити за допомогою фільтрувального паперу шляхом вкладання смужки (завдовжки 10 см і завширшки 1,5 см) у розріз м'язів на декілька хвилин. Просякання м'ясним соком і кров'ю частини смужки паперу, що виступає над поверхнею розрізу м'язів, є свідченням поганого знекровлення;
Гіпостази - це обмежені, просякнуті кров'ю ділянки тварин. У хворих тварин кров спочатку застоюється в судинах, а потім через збільшення пористості судин виходить за межі і зафарбовує оточуючу тканину, що виявляється у обмежених або розлитих ділянках синьо-червоного кольору. Гіпостази виявляють у трупах, тушах, що отримані від важко хворих і забитих в агональному стані тварин. Як правило, вони утворюються на тому боці, на якому лежала тварина. Ось чому при огляді туші завжди перевертають.
Для такого м'яса специфічний запах може бути відсутній. Навпаки, часто виявляють сторонні запахи - землистий, лікарських препаратів і навіть трупний. Тому обов'язково проводять пробу варкою для виявлення сторонніх запахів.

Зміни у лімфатичних вузлах і органах. У тушах, що одержані від здорових і вчасно нутрованих тварин, поверхня розрізу лімфатичних вузлів світло-сірого або слабко-жовтого кольору. У хворих тварин, забитих у стадії агонії, лімфовузли на розрізі бузково-червоного кольору. Причиною цього є накопичення крові у дрібних судинах лімфатичного вузла, яка через стінки проникає у синуси і забарвлює лімфатичний вузол у рожево-червоний колір. Гальмування окисних процесів в організмі хворих тварин призводить до накопичення вуглекислоти, яка є причиною ціанотичного (синюшного) забарвлення лімфовузлів.

Залежно від гостроти захворювань, патологічні зміни у лімфатичних вузлах і органах можуть мати різнобічний характер - атрофія, дистрофія, гіпертрофія, гіперемія, крововилив, набряк, звапнування та різні форми запальних процесів.

Лабораторні методи визначення ступеня знекровлення та стану туші такі:
1) готують м'язові зрізи як для трихінелоскопії, роздавлюють їх між скельцями компресоріуму і досліджують під малим збільшенням мікроскопа. Якщо сліди крові біля зрізів відсутні, то знекровлення добре або задовільне. При незадовільному знекровленні проглядаються сліди крові та наповнені кров'ю капіляри;
2) визначення ступеня знекровлення за допомогою люмінесцентного аналізу. Витяжка з м'яса здорових тварин світиться рожевим або блідо-бузковим кольором, хворих і в агнональному стані - зеленувато-блакитним.
  ©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені. Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.