23 вересня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Технічні - Тютюн і махорка - Корисна інформація - Технологія вирощування тютюну


Тютюн і махорка

Технологія вирощування тютюну

Технологія вирощування
В Україні в основних районах вирощування жовтих тютюнів поширені сірі й темно-сірі опідзолені ґрунти та опідзолені чорноземи. В АР Крим тютюни вирощують на вапняково-скелетних та червоно-бурих ґрунтах.

Кращими попередникамидля тютюну є озима пшениця, озимий ячмінь, зернобобові культури. Після них площі звільняються за 3-4 місяці до початку зими, що дає змогу проводити напівпаровий обробіток ґрунту, а в районах достатнього зволоження використовувати їх під сидеральні культури.

Обробіток ґрунту. При розміщенні тютюну після озимих спочатку проводять лущення на глибину 8 - 10 см з одночасним боронуванням, а в посушливу погоду - й коткуванням, на забур'янених площах - повторне лущення. Через 20 - 30 днів після цього проводять глибоку оранку плугами з передплужниками на 25 - 30 см. На ґрунтах з неглибоким орним шаром орють на повну його глибину.

Таб. 2. Залежність врожайності і виходу вищих сортів тютюну від внесення різних добрив
Варіант
Урожайність, ц/га
Вихід сировини першого і другого сорту.%
Без добрив
15,5
51
Азотні добрива
16,8
19
Азотні й фосфорні добрива
18,0
53
Повне мінеральне добриво
18,3
63

Ефективна глибока оранка і при вирощуванні тютюну на мало-гумусних ґрунтах Південного берега Криму. В дослідах Всеросійського інституту тютюну й махорки (ВІТІМ) мали такі врожаї тютюну за різної глибини оранки: на 15 см - 13,6 ц/га, на 20 см - 15,2 і на 25 см - 16,5 ц/га. Аналогічна закономірність спостерігалась і при збільшенні глибини оранки під тютюн на сірих опідзолених ґрунтах. У кращих господарствах на цих ґрунтах проводять зяблеву оранку на глибину 27 -30 см.

Весняний обробіток ґрунту полягає в ранньому боронуванні та шлейфуванні і наступних 2-3 культиваціях на малоструктурних ґрунтах, які за зиму дуже ущільнюються. Ефективним є весняне переорювання зябу на глибину 12 - 15 см за 20 - 30 днів до садіння розсади (в перші дні весняних робіт) з одночасним боронуванням.

Удобрення.На основних ґрунтах районів тютюнництва найефективніше повне мінеральне добриво. Серед окремих добрив найвищі прирости врожаю забезпечують здебільшого азотні та фосфорні. Внесення тільки азотних добрив призводить до погіршення якості сировини. Так, у досліді ВІТІМ, проведеному на опідзоленому ґрунті, одержано такі результати (табл. 2).

Фосфорні добрива поліпшують якість продукції та прискорюють розвиток рослин (раніше зацвітають, більше накопичують вуглеводів, поліпшують колір листя та якість тютюну).

При нестачі калію в ґрунті листя тютюну стає грубим, плямистим, зморшкуватим. Водночас рослини більше уражуються грибними та бактеріальними хворобами. З калійних добрив для тютюну найефективніший сульфат калію. Хлористі калійні добрива знижують якість сировини: вони різко збільшують вміст хлору в тютюні, що негативно впливає на його горючість (табл. 3).

Хлор негативно впливає на горючість тютюну при вмісті його в сировині понад 2,5 %. Тому для удобрення тютюнів слід використовувати сульфат калію або калімагнезію. Хлорат калію можна вносити з розрахунку 50 - 60 кг/га д. р.

Залежно від типу ґрунту, попередника й сорту тютюнів рекомендують вносити мінеральні добрива в дозах: азотні на бідних ґрунтах 45 - 60 кг/га, на середніх за родючістю 20-40 і на родючих (опідзо-лені чорноземи, темно-сірі опідзолені ґрунти), а також після багаторічних трав 15 - 20 кг/га; фосфорні 90 - 135 і калійні 75 - 150 кг/га д. р. Для основних типів ґрунтів співвідношення між азотом, фосфором і калієм має становити 1:3:3.

Таб. 3. Залежність вмісту хлору в тютюні від внесення хлорвмісних калійних добрив (досліди ВІТІМ)
Внесено калійних добрив, кг/га д. р.
Внесено хлору з калійними добривами, кг/га
Вміст хлору в листі тютюну, %, при внесенні
з хлоридом калію
3 сильвінітом
хлориду калію
сильвініту
0
-
-
0,4
0,4
50
48
163
1,4
3,9
100
96
326
2,9
4,7
150
144
489
3,4
5,2

Цінним добривом для тютюнів е гній. Внесення його по 18 - 20 т/га підвищує врожай тютюну на 3 - 4 ц/га і водночас поліпшує якість сировини. Ще ефективніше діє гній разом з мінеральними добривами.

Значно збільшується врожай при внесенні фосфорних добрив під час садіння тютюну разом з поливною водою. Дослідами встановлено, що 1 ц суперфосфату, внесений з поливною водою, підвищує врожайність тютюну на 1 - 1,5 ц/га. Разом з тим суперфосфат поліпшує приживлення розсади і на 5 - 10 днів прискорює достигання врожаю.

Вирощування розсади. Тютюнову розсаду вирощують у парниках, теплих і холодних грядках. Розсаду з холодних грядок використовують лише як страховий фонд на випадок загибелі тютюну від злив або градобою. З 1 м.кв. парника можна мати 2,5 - 3 тис. рослин, з 1 м.кв. теплих грядок - близько 2 тис. і з 1 м.кв. холодних 1 - 1,5 тис. рослин.

Основним типом розсадника для тютюну є траншейні парники з глибиною траншей 40 - 50 см. Для обігрівання парників і теплих грядок використовують здебільшого неперепрілий гній, який перед укладанням у траншеї розігрівають у великих купах. Перед заповненням траншей гноєм для кращого зберігання тепла на дно їх кладуть шар соломи завтовшки 5 см. Заповнені гноєм траншеї вкривають рамами й матами. Днів через 5, коли парники як слід прогріються, гній ущільнюють, вирівнюють і насипають поживну суміш шаром 15-16 см. Якщо поживної суміші заготовлено мало, спочатку гній присипають родючим ґрунтом шаром 7-8 см, а потім таким самим шаром поживної суміші перегною-сипцю, промитого піску й дернової землі. Поверхня поживної суміші, як і гною, має бути горизонтальною. Перед засипанням суміші гній треба присипати шаром вапна або попелу завтовшки 0,5 см, щоб запобігти з'явленню в розсаднику грибів.

Холодні грядки закладають на ділянках, які добре захищені від холодних і сухих вітрів. Для удобрення під зяблеву оранку вносять на кожні 100 м.кв. площі по 6 - 7 ц перепрілого гною, 3 - 4 кг суперфосфату, 2 - 3 кг аміачної селітри і 2 кг калійної солі.

Розсаду тютюну вирощують також у теплицях, сонячних і механізованих розсадниках з електрообігрівом на живильній суміші, яку готують з ґрунту, перегною і піску в співвідношенні 1:2:1 або 1:1:1.

Норми висіву насіння в грамах на 1 м.кв. становлять: у парниках - жовтих тютюнів 0,5, сигарних 1,0; у теплицях - відповідно 0,9 і 1,1; на холодних грядках - 1,0 і 1,3.

Перед висіванням насіння протруюють (1 частина формаліну на 50 частин води протягом 10 хв) і пророщують. Після цього його добре промивають у чистій воді і трохи просушують. Пророщують його при температурі 20 - 25°С. Коли приблизно "половина насіння почне проростати, його висівають, змішуючи з 30 - 40 частинами піску. Висіяне насіння присипають поживною сумішшю шаром завтовшки; 0,5 см, парники поливають і накривають рамами та матами (теплі грядки - тільки матами).

Сходи тютюну в парниках з'являються через 3-4 дні, а на теплих грядках через 5-6 днів. Після їх з'явлення догляд за розсадою полягає в регулярному поливанні, провітрюванні парників, знищенні бур'янів, підживленні та боротьбі із шкідниками і хворобами.

Підживлюють розсаду розчином мінеральних добрив з розрахунку 30 - 40 г суперфосфату, 20-30 г аміачної селітри і 15 - 20 г калійної солі на відро води. Одним відром такого розчину підживлюють розсаду на 5 м.кв. площі. Перше підживлення проводять при з'явленні двох справжніх листків. Після цього розсаду поливають чистою водою, щоб змити з неї добрива. Підживлюють її 3-4 рази. Для поліпшення росту і зміцнення кореневої системи 2-3 рази розсаду присипають поживною сумішшю шаром 0,5 - 1 см через кожні 7 - 10 днів. Поживну суміш з листків змивають водою.

Проти хвороб розсаду обприскують 0,5-1 %-м розчином бордоської рідини, а для знищення трипсів 0,3 %-м дустом карбофосу. Машинами садять розсаду заввишки 10 - 12 см, а вручну 7-8 см.

Садіння. Садити розсаду тютюну починають, як тільки мине небезпека пошкодження її весняними заморозками. Такі умови складаються в основних районах тютюнництва в Україні наприкінці квітня, а в Криму та Закарпатській області - у другій декаді квітня. За ранніх строків садіння тютюни дають вищі врожаї кращої якості. Для раннього садіння використовують розсаду з парників, а в середні строки висаджують рослини з теплих грядок. Садіння тютюну слід закінчувати в стислі строки - за 10 - 15 днів.

Важливим фактором підвищення врожайності та якості сировини є правильне визначення густоти насаджень. Сорти тютюнів з дрібним і середнім за розмірами листям типу Дюбек у степових районах висаджують з відстанню між рослинами 18-20 см, шириною міжрядь 60 см, а на Південному березі Криму - відповідно 12 - 14 і 50 см. Відстань між рослинами в рядках для крупнолистих сортів збільшують до 25 - 30 см при ширині міжрядь 60 см.

На родючих, достатньо зволожених ґрунтах тютюн висаджують густіше, ніж на слабородючих. При недостатній густоті насаджень розвиваються грубі листки з підвищеним вмістом азотних речовин, а якість сировини знижується. Садять тютюн розсадосадильними машинами або вручну. Машинне садіння зменшує затрати праці в 3-3,5 раза. Через 4-5 днів після садіння на місця загиблих рослин висаджують нові. При запізненні з цією роботою підсаджені рослини набагато відстають у рості і дають сировину низької якості.

Догляд полягає в розпушуванні ґрунту, знищенні бур'янів, видаленні пожовклих нижніх листків, вершкуванні й пасинкуванні та в боротьбі з хворобами й шкідниками. Перший міжрядний обробіток тютюну проводять відразу після закінчення садіння. Запізнення з ним призводить до різкого зниження врожаю внаслідок пересихання ґрунту та утворення кірки. Перший раз розпушують ґрунт на глибину 6-8 см. При достатній вологості ґрунту глибину наступних культивацій збільшують до 10 - 12 см. У західних областях за дощового літа рекомендується під час другого та третього розпушувань підгортати рослини, щоб поліпшити повітряний режим ґрунту.

Важливим заходом підвищення врожайності е підживлення. Перше підживлення проводять через 10 днів після садіння, а друге - через 10 - 15 днів після першого. Раннє підживлення забезпечує значно вищі прирости врожаю, ніж пізнє. При першому підживленні вносять повне мінеральне добриво з розрахунку 20 - 30 кг/га д. p., при другому - тільки калійні та фосфорні приблизно в таких самих дозах, як і при першому. Добрива загортають на глибину 8-10 см на відстані 16 - 20 см від рядка.

Під час садіння розсади багато корінців обривається, у зв'язку з чим у рослину надходить менше води, ніж потрібно для неї. Це призводить до в'янення і пожовтіння нижніх листків. Через 8-10 днів після садіння, коли рослини добре приживуться, пожовкле листя видаляють. Передчасне видалення листя негативно впливає на приживлення рослин і знижує врожай.

Обов'язково слід вершкувати й пасинкувати тютюн. Це сприяє підвищенню врожаю листя, поліпшенню якості та прискоренню його достигання. На родючих ґрунтах, де рослини переростають, рекомендується високе вершкування в період повного зацвітання, за якого разом із суцвіттям зламують один-два верхніх листки. На менш родючих ґрунтах рослини вершкують на початку цвітіння, коли з'являються перші квітки, а на ґрунтах середньої родючості - в період розпускання 50 % квіток.

У посушливі роки проводять раннє глибоке вершкування, обламуючи разом із суцвіттями 3-4 недорозвинених верхніх листки. Це запобігає захворюванню рослин на підгар.

Водночас із вершкуванням рослини пасинкують (видаляють бічні пагони), щоб висота їх не перевищувала 6-8 см. Своєчасне пасинкування, як і вершкування, сприяє підвищенню врожаю та поліпшенню якості продукції. Протягом вегетації тютюн пасинкують 2-3 рази.

Збирання. Збирати врожай тютюну починають у період повної технічної стиглості листків, яку визначають за зовнішніми ознаками: листя стає щільним (матеріальним), крихким, легко відламується від стебла, колір листків світлішає, краї і верхівки жовтіють. Технічне достигання листків починається знизу. Усі листки на рослині у міру достигання поділяють на 5 - 6 ярусів. З кожного ярусу врожай збирають окремо. В Україні жовті тютюни збирають за 5 - 6, сигарні - за 3-4 рази. Щоразу залежно від сорту на рослині збирають від 3 до 7 листків. Оскільки листки окремих збирань помітно різняться якістю, їх не змішують до здачі сировини на тютюнові фабрики. Найвищу якість мають листки верхніх та середніх ярусів, найнижчу - першого ярусу. Ламають тютюн уранці, після спадання роси, або надвечір, коли черешки крихкі й легко відламуються. Зібране листя складають у корзини пачками й одночасно перевозять у сушильні сараї для нанизування й сушіння. Під час нанизування листки сортують і ті, що за якістю відрізняються від основної маси, нанизують окремо.

Сушіння. В Україні тютюн сушать під сонячним промінням, у спеціальних сушарках з штучним підігрівом повітря, у сараях та під навісами. Найпоширеніше сушіння під сонячним промінням, за якого раму з шнурами тютюну в суху погоду сушать на повітрі на обладнаних площадках, а на ніч або в негоду рами переміщують у сараї. Сушильний сарай з трьох боків повинен мати щільні стіни (четвертий поздовжній бік його має бути відкритим) і вихід на площадку, устатковану рейками для розміщення пересувних рам. Під час сушіння листки тютюну втрачають вологу і в них відбуваються біохімічні процеси - руйнуються хлорофіл, крохмаль, білки й водночас накопичуються органічні кислоти, ароматичні речовини тощо, внаслідок чого сировина набуває високих товарних якостей.

Важливе значення для підвищення якості сировини має томління тютюну на початку його сушіння на сушильних рамах. Рами з шнурами висувають із сушарні на площадку на 4 - 5 год для нагрівання і пров'ялювання листків, потім заносять у приміщення, де щільно встановлюють листя для томління. Так рами тримають 2-3 доби, поки основна маса листків набуде жовто-зеленого кольору. Після цього томління припиняють і рами виносять на сонце для сушіння. У холодну погоду томління тютюну проводять на шнурах до вивішування їх на рами. Сонячне сушіння триває в середньому 15 - 20 днів. При тіньовому способі сушіння шнури після томління розвішують на спеціальних каркасах, виготовлених з жердин, де тютюн повністю висихає. Каркаси вкривають парниковими рамами o або поліетиленовою плівкою.

Найкраще сушити тютюн у сушарках із штучним (вогневим) підігрівом повітря, де він висихає протягом 3-4 діб. При цьому листя швидше висихає, сировина набуває високої якості. Ефективне також комбіноване сушіння: спочатку під сонячним промінням, а потім досушування у вогневих сушарках. Після закінчення сушіння, що визначають за висиханням середньої жилки листка, шнури тютюну зв'язують по 4-5 у гаванки, які щільно підвішують у сараях для зберігання, щоб у суху погоду листя не пересихало, а в дощову не зволожувалось. Висушений тютюн зберігають також у бунтах, які укладають на сухій дерев'яній підлозі або матах.

Дедалі більше застосовують новий спосіб сушіння крупнолистого тютюну - в масі, коли листки укладають у касети, оснащені металевими голками. Для сушіння тютюну в масі використовують установки СТМ-60, УСТП-10, 801-ТУ.

Висушене листя сортують відповідно до стандарту на 5 основних сортів, вирівнюють і складають шарами (лави) верхівками всередину, а черешками назовні. В лавах листки тримають 15-20 днів, після чого тюкують за допомогою спеціального стандартного ящика. Вологість сировини в тюках не повинне перевищувати 19 %. Тюки транспортують на заготівельні пункти тютюново-ферментаційних заводів, де в процесі ферментації поліпшуються курильні властивості тютюнової сировини, підвищується його стійкість проти пліснявіння.

Відферментована сировина надходить на тютюнові фабрики й комбінати, де її використовують для приготування тютюнових сумішей при виробленні виробів для паління.



Корисна інформація | дивіться також
Ботанічна характеристика тютюну і махорки
Технологія вирощування махорки
Технологія вирощування тютюну
Морфобіологічні та екологічні особливості тютюну

Свіжі обговорення на агро-форумі: Органические жидкие удобрения Витамины и добавки собаке? Самый вкусный огурец Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.