23 січня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Гриби - Глива - Корисна інформація - Екстенсивний та інтенсивний спосіб вирощування гливи


Глива

Екстенсивний та інтенсивний спосіб вирощування гливи

ЕКСТЕНСИВНИЙ СПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ
Передбачає вирощування грибів у природних умовах. Його недоліком є сезонність збору плодових тіл і залежність величини врожаю від кліматичних умов. Технологія вирощування грибів екстенсивним способом не вимагає великих затрат. При цьому використовують відходи лісозаготівельної промисловості (низькоякісна деревина, пеньки, стружка, кора тощо).

Інокуляція і розвиток міцелію
Глива звичайна може рости на стовбурах багатьох листяних дерев, однак найкращими для неї є різні види тополі, верби, грабу, буку й дубу. На листяних породах з м'якою деревиною (тополя, верба, граб) міцелій гливи розростається швидше, але врожайність її нижча, ніж на деревах з більш твердою деревиною (бук, дуб), на яких грибниця розвивається повільніше.

Для культивування гливи найкраще використовувати свіже зрубану деревину, яка містить достатню кількість вологи для розвитку міцелію гриба. При використанні давно зрубаної деревини її слід вимочувати у воді протягом тижня. Розрізати стовбур на бруски (обрубки) треба в день інокуляції або напередодні. Оптимальний їх діаметр - 30-40 см. Не слід використовувати стовбури з діаметром менше 15 см, оскільки врожайність грибів на них буде низькою. Висота брусків повинна становити 30-35 см.

Існує два способи інокуляції. Перший полягає в тому, що обрубки встановлюють у підвалі або траншеї вертикально один на інший, інокулюючи верхній кінець кожного міцелієм. Висоту такого блоку доводять, залежно від висоти приміщення чи глибини траншеї, до 2-2,5 м. Наносити посівний міцелій слід по заболонній частині деревини шаром 1 см. Найкраще інокуляцію проводити у травні. Для збереження вологи блоки зверху накривають шаром соломи товщиною 40 см, а у випадку використання траншеї - на солому наносять 15-20 сантиметровий шар землі. Солому чи землю поливають 2-3 рази на тиждень, що підтримує вологість на рівні 80-90%. Через 2-3 місяці міцелій гливи добре розвивається по всьому бруску.

Другий спосіб інокуляції передбачає внесення посівного міцелію (70-100 г) під основу кожного обрубка. Їх прикопуючи в грунт на глибину 10-12 см. Відстань у рядку і між рядками - 30-50 см. Посів проводять у травні-червні. Перевагами цього методу інокуляції є відсутність потреби у приміщеннях чи траншеях для пророщування міцелію, прискорення плодоношення, відсутність затрат на перенесення брусків.

У природних умовах глива звичайна плодоносить наприкінці вересня - у жовтні. Тому обрубки, інокульовані першим способом, переносять у кінці серпня для плодоношення на лісові галявини, де достатньо вологи і немає прямих сонячних променів. Бруски висаджують у грунт, прикопуючи на 10-12 см.

Екстенсивним способом гливу звичайну можна культивувати і на пеньках. Для інокуляції використовують пеньки листяних порід тільки в рік рубки, бажано зимово-весняної. Найкращий діаметр їх 40-70 см. Посівний міцелій наносять у травні-червні на заболонну частину поверхні пенька, попередньо зрізавши з нього диск товщиною 3-5 см. Після посіву диск прибивають двома цвяхами. Норма витрати міцелію - 70-100 г на один пеньок.

Плодоношення і збір урожаю
Плодові тіла гливи звичайної з'являють в кінці вересня - на початку жовтня. Появі грибів сприяють низькі нічні температури (4-60С) і висока вологість повітря (90-95%). Через 7-10 днів після ініціації примордіїв можна збирати врожай. Плодові тіла гливи з'являються дружно, тому на одному пеньку чи бруску весь зросток грибів зрізають одночасно. Плодоношення триває 40-50 днів і має 2-3 хвилі. Гриби можна збирати протягом 3-5 років. Урожай залежить від якості деревини і міцелію, погодних умов, санітарного стану лісу і т.д. З 1ц деревини м'яких порід збирають 12-15 кг грибів, твердих - 19-20 кг.

ІНТЕНСИВНИЙ СПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ
Передбачає культивування плодових тіл гливи у спеціальних приміщеннях, де є можливість регулювання умови мікроклімату. Перевагою цього способу над екстенсивним є те, що процес вирощування проводиться круглорічно; урожайність більш висока і стабільна; використовується більша кількість субстратів з ряду целюлозо- і лігніновмісних відходів сільського господарства і промисловості у зв'язку з наявністю в технологічному процесі фази їх теплової обробки; більш короткий виробничий цикл, рівний 8-10 тижням; можливість застосування механізації і автоматизації технологічних процесів.

Підготовка субстрату
Традиційним субстратом для вирощування плодових тіл гливи звичайної є солома злакових культур: пшениці, жита, ячменю, вівса, проса. Широко використовуються також подрібнені стрижні і качани кукурудзи, рисова солома, відходи бавовнопереробної промисловості.

Підготовка субстрату передбачає нагрів його до 60-800С з метою часткової стерилізації середовища. На сьогоднішній день існує декілька способів термічної обробки рослинних субстратів:

1) замочування гарячою водою;

2) ступінчаста термічна обробка;

3) ферментація.

Найпростішим із зазначених методів є замочування соломи гарячою водою (950С) протягом однієї доби. За рахунок цього досягається часткове руйнування оболонок рослинних клітин і переведення лігніну в доступніші для міцелію гриба форми. Замочування проводять в металічних баках і контейнерах різної місткості. Рослинні субстрати запарюють в кормозапарниках, підтримуючи в них температуру 50-600С.

Термообробку і ферментацію проводять в спеціальних камерах і тунелях, аналогічних тим, які використовують в процесі приготування печеричних компостів. Перед початком солому подрібнюють до розмірів 1-3 см і зволожують так, щоб відносна вологість становила 70-75%. Для цього використовується приблизно 3000-4000 л води на 1 т матеріалу.

Ступінчаста термічна обробка субстрату полягає в нагріванні його до 800С, охолоджені і повторному нагріванні до 60-800С. При цьому гине практично вся мікрофлора, а основні компоненти субстрату переходять в доступніші для міцелію форми. Термообробка проводиться без подачі свіжого повітря.

Ферментація (пастеризація) субстрату відрізняється від термічної обробки тим, що при короткочасному підвищенні температури до 55-600С проходить часткова стерилізація і створюються умови для розвитку корисної мікрофлори, яка формує сприятливе середовище для росту грибниці гливи. Ферментацію проводять при подачі свіжого повітря. При застосуванні цього способу підготовки субстрату небезпека з'явлення інфекції значно нижча, ніж при термічній обробці.

Інокуляція (посів) і розвиток міцелію
Міцелій гливи звичайної готують так само, як і печериці двоспорової. Після закінчення обробки соломи і охолодження до 28-300С, її набивають в місткості (мішки, касети й ін.) з одночасним внесенням посівного міцелію в кількості 3-5% від маси субстрату. Субстрат після сівби необхідно оберігати від висихання, що краще всього забезпечує поліетиленова плівка, яка в нижній частині мішків чи касет повинна бути перфорована (надрізи діаметром 1 см через 5-10 см) для того, щоб витікала надлишкова волога. Найбільш поширеними місткостями для вирощування гливи звичайної є прозорі поліетиленові мішки на 15-30 кг субстрату.

Після інокуляції мішки чи касети розміщують у камерах для росту міцелію. Температура повітря в них становить 22-240С, вологість 60-65%, вентиляція - 1-2 об'єми за годину. Оскільки світло сповільнює ріст грибниці гливи, приміщення повинно бути темним. У випадку використання мішків, їх складають один на інший по чотири в ряд, а касети встановлюють попарно, залишаючи проходи 1,5-2 м. Залежно від виду субстрату, що використовується, його обростання міцелієм триває 10-20 діб.

Плодоношення і збір урожаю
Після переплетення субстрату білим міцелієм гливи, мішки чи касети перевозять у приміщення для плодоношення. При використанні "зимових" штамів місткості з субстратом перед розміщенням у камері плодоношення піддають температурному шоку - охолоджують у спеціальному приміщенні або на вулиці при температурі 2-40С протягом 1-2 діб. Температуру в культиваційній споруді, залежно від біологічних особливостей культивованого сорту, підтримують на рівні 10-130С - для "зимових", 20-250С - для "літніх" і 12-250С- для "проміжних" штамів. Вологість повітря має становити 85-90%, вентиляція - 2-3 об'єми за годину. Необхідним також є забезпечення освітлення протягом 8-10 год. на добу, денна норма світла - 920 лк. На недостатню освітленість гриби реагують витягуванням ніжки і зменшення шапинки. За повної темноти утворюються лише зачатки плодових тіл, що нагадують цвітну капусту.

Через 7-10 днів після перенесення субстрату в камеру плодоношення на поверхні грибниці з'являються маленькі горбочки - примордії. В місцях їх утворення на мішках слід зробити надрізи довжиною 10-15 см. Після з'явлення зачатків плодових тіл забезпечують 8-10-кратний обмін повітря, його вологість підтримують на рівні 80-85% і таку ж температуру, як і для стимуляції плодоношення.

Перший збір грибів (перша хвиля плодоношення) починається через 10-14 діб після розміщення мішків у камері плодоношення, триває 5-7 діб і має максимальну врожайність. Щоб прискорити настання другої хвилі, вентиляцію зменшують до 2-3 об'ємів на годину, для шокових штамів знижують температуру до 5-80С, підвищують вологість до 85-90%. Через 10-14 днів при такому режимі настає друга хвиля плодоношення, яка звичайно складає за врожайність 40-50% першої. Як правило, збір урожаю обмежують двома хвилями. Врожайність культивованої інтенсивним методом гливи звичайної складає 18-40% маси субстрату.

Плодові тіла гриба для вживання у свіжому вигляді і для промислової переробки мають відповідати наступним вимогам. Повинні бути свіжими, м'ясистими, чистими, міцними, сухими або природно вологими, без стороннього запаху. М'якоть має бути білою, на зломі не міняти колір на світло-сірий. Розмір шапинки по найбільшому поперечному діаметру - не менше 4 см і не більше 10 см, довжина ніжки - не більше 4 см.

Один цикл вирощування гливи інтенсивним способом триває 2-2,5 місяці. Таким чином при круглорічному культивуванні можна здійснити 5-6 циклів.



Корисна інформація | дивіться також
Ботанічні і біологічні особливості гливи
Екстенсивний та інтенсивний спосіб вирощування гливи
Вредители и болезни вешенки

Свіжі обговорення на агро-форумі: Как сэкономить на кормлении птиц? Сроки высадки чечевицы Помидоры черри Артишок Меллисса лекарственная
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.