17 серпня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Плодові кісточкові - Вишня - Корисна інформація - Захист плодових насаджень влітку


Вишня

Захист плодових насаджень влітку

Реформування колективного виробництва, виведення з обороту величезних масивів землі, зокрема зменшення площ великих виробничих насаджень та збільшення приватних садів спричинило  накопичення чисельних шкідливих комах та хвороб. Через це має місце зниження врожайності і погіршення товарної якості плодової продукції, яке спостерігається повсюди, а найбільше в Степу і Лісостепу.

За даними моніторингу спеціалістів державних інспекцій захисту рослин АР Крим, областей і районів, в умовах цьогорічної літньої вегетації значної шкоди садам завдають передусім сисні (попелиці, кліщі, листоблішки), плодопошкоджуючі шкідники  (яблунева плодожерка, плодові пильщики, вишнева муха), з хвороб парша, борошниста  роса, моніліоз, кучерявість листків персика, інші.

Значною шкідливістю в посушливих із високою відносною вологістю повітря умовах поточної вегетації відзначаються попелиці. Вже на першу декаду червня попелиці повсюдно заселяли від 50 до 100% дерев,  до 50% листків зерняткових та кісточкових порід в слабкому і середньому ступенях. І це тільки перша половина вегетаційного періоду.

Серед попелиць найпоширеніші: яблунева зелена, сливова обпилена, вишнева (на фото сливова попелиця).  Вони заселяють верхівки пагонів,  черешки та листки з нижнього  боку, висмоктуючи поживні  речовини, внаслідок чого  дерева значно послаблюються.  Пошкоджені листки зморщуються,  скручуються, дрібніють, набувають  блідо-зеленого, блідо-жовтого або  бурого забарвлення. Пагони  відстають у рості, викривляються і  засихають. Пошкоджені частини  вкриті солодкою липкою речовиною – виділеннями попелиць. Попелиці особливо небезпечні в молодих садах і розсадниках. В залежності від кліматичних умов попелиці можуть утворювати до десятка поколінь.

Цьогорічної вегетації значної шкоди деревам завдають плодові кліщі, які, за нашими даними, скрізь розвиваються на 5-50, максимум 100% дерев (АР Крим) та 60% листків. Це дуже небезпечні фітофаги саду, діяльність яких призводить до зниження врожайності та зимостійкості дерев.

Червоний плодовий кліщ поширений головним чином в центральних і північних помірно вологих районах садівництва. Пошкоджує яблуню, грушу, сливу, вишню, персик, абрикос, аличу, волоський горіх, ліщину. Личинки кліща заселяють переважно верхній бік листків і висмоктують з них сік. На пошкоджених листках з’являються ясно-жовті плями вздовж жилок, листки стають тьмяно-сірими, буріють і засихають. Самки за період життя можуть відкласти 60-90, максимум 150 яєць. За літо кліщ здатний утворювати до шести генерацій.

Бурий плодовий кліщ особливо небезпечний у південних районах плодівництва. Пошкоджує яблуню, грушу, сливу, вишню, аличу, черешню, персик, абрикос, терен, мигдаль. Кліщі уникають прямого сонячного освітлення, тому концентруються вони в нижній і середній частинах крони. Тут передусім починається характерне побуріння пошкоджених листків. Листки не мають павутинок, як у червоного кліща, стають брудно-білуватими або з бронзовим відтінком, припиняють ріст, але не деформуються і часто засихають; також припиняється ріст гілок. Для линяння личинки заповзають на кору гілок, де збираються великими групами. Від нагромадження пустих личинкових шкірок місця линянь їх на корі добре помітні, оскільки набувають білувато-сріблястого забарвлення. Самка може відкласти 25-49 яєць. Розвивається в 4-5 поколіннях.

Також серед сисних шкідників значною шкідливістю відзначається грушева  листоблішка (медяниця, зображена на фото зліва), особливо у Степу  (Дніпропетровська, Кіровоградська) і  Лісостепу (Вінницька, Хмельницька, інші  області), де на початку літа фітофагом  заселено та пошкоджено до 50% дерев та  5-20% листків. Молоді личинки живляться  соком бруньок, листків, молодих пагонів,  квітконіжок. Личинки другого і третього  поколінь шкідника висмоктують сік з плодів, які набувають потворної форми і дерев’янистої консистенції. Листки і плоди завчасно опадають. Посилено харчуючись, личинки виділяють велику кількість рідини-медвяної роси, що стікає вниз і вкриває всі гілки, листя та плоди у вигляді брудно-чорного липкого нальоту. Плодючість самок становить від 400 до 1200 яєць.

Через пошкодження плодів плодопошкоджуючими шкідниками порушується  надходження поживних речовин до насіння,  плоди виростають деформовані, внаслідок  чого знижується їх товарна якість, а також  лежкість плодів під час зберігання. Крім того  знижується зимостійкість дерев.

Яблунева  плодожерка (зображена на фото зправа) залишається найпоширенішим і  найшкідливішим фітофагом яблуневих садів  повсюди. За даними обстежень нею пошкоджено 1-11%, подекуди в Одеській, інших областях до 20% плодів яблуні. На шкірці плода можна побачити вхідний отвір з рівними краями. Хід гусениці заповнений екскрементами, які обплетені павутиною. Гусениці живляться оболонкою та вмістом зерен. На плодах (в чашечці, тріщинах плода) можна виявити яйця плодожерки, а лялечок (в білому шовковистому коконі) в чашечці плоду, або в тріщинах шкірки.

Слід зауважити, якщо в позаминулому році у Степу шкідник у своєму розвитку мав два повних і третє неповне (факультативне) покоління, то в минулому році у південних районах АР Крим спеціалістами служби захисту рослин був відмічений літ метеликів четвертого покоління, що головним чином відбулося через підвищення сум ефективних температур протягом вегетаційного періоду, достатніх для тривалого розвитку шкідника. Через стрімке наростання температур поточного літа слід очікувати й наростання чисельності яблуневої плодожерки скрізь. У Степу ймовірний розвиток трьох повних, у південних районах АР Крим четвертого (факультативного) покоління. У Лісостепу розвиток яблуневої плодожерки прогнозується на рівні двох повних, можливе третє (факультативне) покоління, у більшості поліських областей цей показник очікується на рівні двох (факультативного та повного) поколінь.

Тож для збереження врожаю яблуневих дерев поточної вегетації, треба пильно стежити і вчасно реагувати на появу нових поколінь цього ненажерливого шкідника. У боротьбі з плодожеркою дуже важливим і першочерговим заходом є вчасно проведені захисні заходи, зокрема проти першого покоління. Спеціалісти районних і обласних інспекцій захисту рослин обліковують наявних метеликів і повідомляють сільгосппідприємців про початок льоту шкідника.

Метелики першого покоління відкладають яйця увечорі за tо16оС і вище приблизно на десятий день після вильоту, передусім на плоди і листя. Середня плодючість самиці 100, максимально до 300 яєць. Початок відродження гусениць відбувається за суми ефективних температур біля 230оС. Цей показник використовується для визначення строків першої обробки насаджень. Поточного року це вже відбулося прискореними темпами через високу температуру на початку червня.

Плодові пильщики – небезпечні шкідники саду. Пошкоджені плоди завчасно опадають, мають нетоварний вид. За даними обстежень, у червні личинки пильщиків (яблуневого, сливового) скрізь пошкодили 1-7% плодів яблуні та сливи.

Яблуневий плодовий пильщик (на фото зліва) найбільше пошкоджує ранні сорти яблуні. Самка  відкладає від 50 до 90 яєць.  Личинки мінують плоди, а  потім прогризають прямий  хід до насіннєвої камери і  виїдають насіння, насіннєва  камера заповнена  екскрементами. Одна  личинка здатна пошкодити  3-6 плодів яблуні. Шкідник  розвивається в одному поколінні. До появи падалиці від яблуневої плодожерки опадання плодів, пошкоджених яблуневим пильщиком, закінчується.

 Сливовий чорний пильщик пошкоджує сливу, аличу, абрикос, черешню, терен.  Самка сливового пильщика  може відкласти від 20-30 до  60 яєць. Одна личинка  пошкоджує 3-6 плодів сливи.  Личинки сливового  пильщика не мінують плід,  як у яблуневого, харчуються  м’якушем і незатверділою  кісткою плоду. На поверхні  зеленого плоду помітний округлий отвір, з якого витікає камедь, змішана з темними екскрементами, якими заповнені пошкоджені плоди.

Вишнева муха (на фото зправа) залишається найнебезпечнішим шкідником черешень та вишень.

Мухою повсюдно заселено 100% обстежених  площ і пошкоджено до 20% плодів  культури в АР Крим, Одеській, Херсонській,  інших степових областях, насамперед це  спостерігається у незахищених садах  присадибних ділянок. Початок льоту мухи, що  розвивається в одному поколінні, відбувається в  травні, личинки відроджуються в  червні. Плодючість самки становить 70-80 яєць.  Личинки харчуються м’якушем плодів, через що плоди загнивають і опадають. Найбільше пошкоджуються середньо та пізньостиглі сорти кісточкових дерев.

Серед хвороб саду у поточному році найпоширеніші парша, борошниста роса зерняткових, кучерявість листків персика, клястероспоріоз, кокомікоз, інші плямистості кісточкових порід.

Парша (фото зліва), за даними моніторингу державної служби захисту рослин, поточної  вегетації скрізь на 100% обстежених площ уразила 5-45%,  а в приватному секторі 50-100% дерев, 5-40% листків,  2-10, максимум 18% (Донецька область) плодів в АР  Крим, Закарпатській, Запорізькій, Чернівецькій,  Чернігівській областях. Шкідливість парші полягає в  обмеженні асиміляційної поверхні через передчас  необпадання уражених листків. Завчасний листопадспостерігається незабаром після цвітіння дерев, у період формування врожаю, у зв’язку з чим різко знижується продуктивність рослин, зменшується приріст пагонів, погіршується зимостійкість дерев. Уражені плоди втрачають товарний вид, не підлягають тривалому зберіганню.

Особливо небезпечна хвороба у зонах із достатнім вологозабезпеченням. Сприятливі умови для розвитку парші створюються в ущільнених із високими загущеними деревами (3,5-4м) насадженнях. Перші ознаки парші на листках проявляються здебільшого наприкінці цвітіння у вигляді округлих плям, спочатку малопомітних, хлоротичних, а потім темно-сірих з характерним оливково-оксамитовим нальотом; на плодах - у вигляді чітко відмежованих плям, вкритих темно-оливковим оксамитовимим нальотом. У яблуні плями зазвичай утворюються на верхньому боці листкової пластинки, у груші – на нижньому.

Борошниста роса найрозповсюдженіша хвороба зерняткових. Розвивається повсюдно, а найбільше у Степу, де на початку цьогорічної  вегетації хвороба скрізь охопила на 5-60% дерев 1-15% молодих пагонів. Шкідливість борошнистої роси полягає у зниженні фотосинтетичної активності листкової поверхні, зменшенні приросту пагонів,  загибелі суцвіть, через що спричиняється значний недобір урожаю. На молодих листках утворюється ледь помітний білий борошнистий наліт, який інтенсивнішає і надалі вкриває листки і молоді пагони щільним шаром. Верхівки сильно уражених пагонів відмирають. Краї листкової пластинки закручуються донизу, листя деформується, потовщується, буріє, засихає і опадає. Уражені хворобою квітки мають деформовані жовто-зелені пелюстки. Плоди спочатку вкриваються легким сіруватим нальотом, згодом на його місці з’являється іржаста сітка.

Зауважимо, що недобір врожаю через сильне ураження дерев хворобою може сягати 50-80%. Жарка погода є причиною загального послаблення дерев, через що знижується їх стійкість до борошнистої роси. В неосвітлених, слабко провітрюваних насадженнях борошниста роса розвивається сильніше.

Кучерявість листків персика одна з найпоширеніших і небезпечних хвороб, якою охоплена переважна більшість площ цієї культури. 40-100% дерев, 16% гілок, до 40% листків персика хворіють на кучерявість в АР Крим, Херсонській, Черкаській, інших областях. Характерні симптоми кучерявості відмічаються після розпускання листків. Уражені листки деформуються, мають гофрований вигляд і червоно-рожеве або світло-жовте забарвлення. Приріст уражених пагонів сповільнюється, вони потовщуються і набувають жовто-зеленого забарвлення, часто викривляються і засихають.

Завчасний листопад і відмирання пагонів веде до загального послаблення дерев, зниження їх продуктивності. Ця хвороба нерідко є причиною повної загибелі дерев, передусім молодих. Масовому прояву кучерявості сприяє прохолодна дощова погода навесні, особливо в період розпускання листків. Оскільки у дерев хворіє однорічний приріст, то вони не плодоносять не тільки в рік ураження, а й наступного року.

Моніліальним опіком (моніліозом) називають весняну форму хвороби, яка характеризується різким побуріння суцвіть, засиханням листків і молодих пагонів. Уражені квітки і листки не опадають, мають вигляд обпалених вогнем, кора засихає, зморщується і розтріскується, з тріщин виділяється камедь.

Літня форма моніліозу (фото зліва) – плодова гниль. На поверхні плодів хворого дерева  утворюються бурі плями, які дуже швидко  збільшуються в розмірах і охоплюють весь  плід. Плоди буріють, розм’якшуються, на   їх поверхні утворюються світло-жовті  подушечки (спороношення гриба). Такі  плоди стають зовсім непридатними до  споживання і подальшого зберігання.  Плодопошкоджуючі шкідники сприяють  поширенню моніліозу, тому регулювання  їх чисельності спрямовується і на  зменшення рівня цього захворювання.

Цієї весни спостерігалася дуже невтішна картина в садах степових, подекуди лісостепових областей, коли через затяжні дощі та прохолодну погоду навесні відбулось  повсюдне майже 100%-ве ураження кісточкових дерев, через що більшість садоводів залишиться без сподіваного врожаю. У цих зонах продовжують хворіти на 5-30%, подекуди 73-100% дерев в АР Крим, Дніпропетровській, Запорізькій областях 5-60% пагонів абрикоса, вишні й черешні.

Клястероспоріоз (фото зправа) - дуже поширена хвороба, яку цьогорічної вегетації спостерігають   повсюди в зонах вирощування кісточкових. В АР Крим вона  охопила 40% персикових дерев, в Закарпатській, Одеській  областях, насамперед у недоглянутих садах, хворіють  60-100% дерев черешні. Такий стан садів без належного  захисту може призвести до подальшого пригнічення дерев,зниження врожайності і погіршення якості плодів.

Розвитку хвороби в літній період сприяє помірно тепла дощова погода. На листках  з’являються дрібні, червонуваті плями, які збільшуються в розмірах. Внутрішня частина плям відмиває, набуває світло-коричневе забарвлення. Через 1-2 тижні відмерлі ділянки випадають і на листках утворюються  дірки з червоно-бурою або малиновою облямівкою.

 Через ураження пагонів на корі утворюються невеликі червоні плями з темною облямівкою і світлою серединою, які збільшуються в розмірах, западають і розтріскуються. У місцях тріщин утворюються виразки, з яких виділяється камедь.

Сильно уражені пагони відмирають. На плодах абрикоса і персика можна побачити червоні дрібні плями, які збільшуються до 2-3 мм, середина плям згодом світлішає. Уражені плоди вишні й черешні деформуються, розростаються однобоко, оскільки тканина в місцях ураження відмирає і засихає.

Кокомікоз (фото зправа), в зонах вирощування черешні та вишні, повсюдно охоплює всі  обстежені площі, насамперед у Степу. Розвитку  хвороби сприяє помірно тепла дощова  погода. Дуже потерпають від хвороби ослаблені  дерева, передусім у занедбаних, за низької   агротехніки насадженнях. Наприкінці травня –   початку червня на верхньому боці листків  з’являються дрібні червонувато-коричневі  плями, які пізніше зливаються. З  нижнього боку листків у вологу погоду  утворюються рожево-білі подушечки  (спороношення гриба). Листки жовтіють,  скручуються і обпадають.

За сильного ураження у другій половині  літа може спричинитися масовий листопад.  Плоди на уражених деревах недорозвинуті, не мають характерного забарвлення і смаку, водянисті, часто на них утворюються великі вдавлені коричневі плями з білуватим нальотом, плоди загнивають і засихають.

 Завдання поліпшення фітосанітарного стану садів улітку в значній мірі реалізується через своєчасний і ефективний захист. Без використання хімічних засобів захисту тут не обійтися. Важливою умовою захисту плодових насаджень є комплексне застосування інсектицидів та фунгіцидів, які мають чергуватися, що за результатами наукових досліджень сприятиме правильному регулюванню чисельності шкідників та попередженню епіфітотій і дозволить отримати належний врожай плодових культур.

Слід нагадати, що, окрім хімічного захисту, дуже важливим є застосування агротехнічних прийомів догляду за садом протягом вегетації: внесення збалансованих норм добрив, збирання і знищення муміфікованих плодів і хворих листків на деревах і під ними, видалення відмерлої кори, рано навесні та восени вирізання засохлих пагонів і гілок із захватом 3-5 см здорової тканини, оранка грунту та перекопка пристовбурових кругів, вирощування лише стійких до хвороб дерев значно покращать стійкість дерев до пошкоджень і захворювань, а отже фізіологічний стан садових насаджень.

Розвиток і розповсюдження шкідників та хвороб триває! Тому промислові насадження та свої присадибні ділянки слід взяти під жорсткий контроль. Треба бути дуже уважними під час обстеження саду та вчасно застосовувати ті чи інші засоби захисту і тоді ніщо не стане на заваді одержання здорової плодової продукції. Наведемо елементи системи захисту зерняткових та кісточкових насаджень у літній період, за рекомендаціями фахівців Інститутів садівництва та зрошуваного садівництва НААНУ.

Радимо, в разі потреби, звертатися в обласні та районні адміністрації до фахівців – спеціалістів державної служби захисту рослин, які допоможуть обстежити сади тавизначити доцільність застосування дозволених хімічних засобів захисту рослин.

Заходи захисту плодових насаджень від шкідників і хвороб улітку (Рекомендації інститутів садівництва та зрошуваного садівництва НААНУ)

Зерняткові культури

Строки, умови,

фази розвитку

рослин

Шкідники

і хвороби

Заходи

При відлові феромонними пастками протягом 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерок, на початку відкладання ними яєць

Плодожерки яблунева і східна, кліщі, парша, борошниста роса, інші

Обприскування люфоксом, к.е., 1 л/га або матчем, к.е., 1 л/га, номолтом, к.с., 0,5-0,7 л/га чи рімоном, к.е., 0,6 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб мерпану, в.г., 2-2,5 кг/га або поліраму, в.г., 2,5 кг/га чи дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, а також тіовіту джет, в.г., 5-8 кг/га або імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.

У період масового відкладання яєць, на початку відродження гусениць першого покоління яблуневої плодожерки

Плодожерки яблунева і східна, кліщі, парша, борошниста роса, інші

Обприскування золоном, к.е., 2,5-3 л/га або сумітіоном, к.е., 1,6-3 л/га чи Бі-58 новим, к.е., 0,8-2 л/га з додаванням проти парші та борошнистої роси вказаних вище фунгіцидів, дотримуючись чергування препаратів.

У період масового льоту метеликів грушевої плодожерки, орієнтовно через 40 днів після цвітіння пізніх сортів груші

Яблунева, грушева, східна плодожерки, листоблішки, парша, плодова гниль, борошниста роса,  інші

Обприскування золоном, к.е., 2,5-3 л/га або сумітіоном, к.е., 1,6-3 л/га, децисом профі, в.г., 0,1 кг/га чи карате, к.е., 0,4 л/га або карате зеоном, мк.с., 0,4 л/га з додаванням проти парші делану, в.г., 0,5-1 кг/га або дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га чи мерпану, в.г, 2,5 кг/га, а також проти борошнистої роси кумулюса, в.г., 6 кг/га або тіовіту джет, в.г., 5-8 кг/га чи топазу, к.е., 0,3-0,4 л/га.

При відлові феромонними пастками 3 і більше метеликів яблуневої або одного східної плодожерок протягом 7 днів спостережень, не раніше втрати токсичності пестицидами попереднього обприскування

Плодожерки яблунева, грушева та східна, кліщі, парша, плодова гниль, борошниста роса, інші

Обприскування данадимом, к.е., 2 л/га, сумітіоном, к.е., 1,6-3 л/га або конфідором максі, в.г., 0,07 кг/га з додаванням проти парші, плодової гнилі, борошнистої роси та інших хвороб вказаних вище фунгіцидів.

Зимові сорти яблуні та груші наприкінці липня – на початку серпня

 

Яблунева плодожерка, парша, плодова гниль, борошниста роса

 

Обприскування люфоксом, к.е., 1 л/га або матчем, к.е., 1 л/га з додаванням дитану М-45, з.п., 3 кг/га, мерпану, в.г., 2,5 кг/га проти парші, а також топазу, к.е., 0,3-0,4 л/га або імпакту, к.с., 0,15 л/га, кумулюсу, в.г., 6 кг/га чи тіовіту джет, в.г., 5-8 кг/га проти борошнистої роси.

Зимові сорти яблуні не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю

Парша, плодова гниль, інші хвороби плодів під час зберігання

Обприскуання топсином-М, з.п., 1-1,2 кг/га або еупареном, з.п., 2-2,5 кг/га.

Кісточкові культури

Строки, умови,

фази розвитку

рослин

Шкідники

і хвороби

Заходи

У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання

Вишнева муха, кокомікоз, плодова гниль

Обприскування золоном, к.е., 2,8 л/га, сумітіоном, к.е., 1-2 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га з додаванням топсину – М, з.п., 1 кг/га або фіталу, в.р.к., 2 л/га.

Через 10-12 днів після попереднього сорти вишні й черешні пізнього строку достигання, але не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю

Вишнева муха, кокомікоз, плодова гниль

Обприскування сумітіоном, к.е., 1-2 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га з додаванням топсину – М, з.п., 1 кг/га або фіталу, в.р.к., 2 л/га

Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів

Кокомікоз

Обприскування хорусом, в.г., 0,25-0,3 л/га чи фіталом, в.р.к., 2 л/га

У кінці літа (серпень-вересень)

Вишневий слизистий пильщик, попелиці (вишня, черешня)

Обприскування золоном, к.е., 2,8 л/га, сумітіоном, к.е., 1-2 л/га чи карате, к.е., 0,4 л/га

 

Тетяна Сидоренк, провідний спеціаліст Головдержзахисту



Корисна інформація | дивіться також
Інтенсивні технології вирощування плодових культур зони Лісостепу
Сучасні технології виробництва садивного матеріалу плодових культур зони Лісостепу
Захист плодових насаджень влітку

Свіжі обговорення на агро-форумі: Как проверить съедобность собранных в лесу грибов? Отвечаем на вопрос где искать запчасти на сельхозтехнику Мотоблок: дизельный или бензиновый? Листва в саду: оставлять или сгребать? Экзотические домашние животные
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.