13 грудня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Плодові зерняткові - Груша - Корисна інформація - Будова дерева груші


Груша

Будова дерева груші

Плодові рослини груші — багаторічні дерева з добре розвинутими кореневою системою і надземною частиною, зокрема стовбуром, скелетними гілками та численними бічними розгалуженнями.

Корені, стовбур, скелетні та бічні гілки, а також однорічні прирости і листки — це вегетативні органи, а плодові бруньки, квітки та насіння — репродуктивні.

Коренева система
Виконує функцію закріплення дерева в ґрунті і утримання його у вертикальному положенні, вбирання ґрунтової вологи та розчинених у ній мінеральних речовин. Крім того, скелетні вертикальні та горизонтальні корені нагромаджують і зберігають запаси пластичних речовин.

Вертикальні корені груші проникають на значну глибину (від 1,5—2 до 8—10 м і більше), що сприяє засвоєнню вологи з глибоких шарів ґрунту. Горизонтальні корені зазвичай ростуть і розміщуються паралельно до поверхні ґрунту на глибині від 15—20 до 60—80 см і більше залежно від типу ґрунту, підщепи та віку дерев. Радіус поширення їх у 1,5—2 рази перевищує радіус крони.

Характер розміщення кореневої системи значною мірою залежить від родючості та механічного складу ґрунту, стану й віку дерев, умов агротехніки.

Знаючи будову й особливості розвитку кореневої системи, можна активно впливати не лише на її архітектоніку, ріст і активну діяльність, а й на стан та продуктивність, стійкість і довговічність дерева та плодового насадження в цілому.

Місце переходу кореневої системи у надземну частину називають кореневою шийкою. Остання буває типовою, або справжньою, якщо рослина розвивається з насіння, тобто із сіянців, або умовною (несправжньою), коли рослина вирощена вегетативно (відсадками, живцями, кореневими паростками тощо).

Надземна частина дерева
Складається із штамба і крони. На рівні першого бокового розгалуження штамб перетворюється у центральний провідник (лідер), тобто — вертикальну вісь крони, від якої відходять усі гілки. Останні, в свою чергу, поділяють на скелетні, або основні, гілки першого порядку, а ті, що зідходять від них— гілки другого і наступного порядків, всього буває до 4—6 порядків галуження. В окремих типів площинних і малогабаритних крон формують лише скелетні гілки першого порядку, а на них — обростаючі гілочки. Дерева груші мають чітко виражений, переважно рівний стовбур і стиснуту форму крони. Скелетні гілки відходять від центрального провідника під кутом 45—60°, але в окремих сортів вони різко піднімаються вгору, а в інших, навпаки, звисають, утворюючи широ-копірамідальну або округлу крону (рис.2). Скелетні та напівскелетні гілки вкриті обростаючими плодовими або вегетативними гілочками.

Пагони
Обростаючі гілочки розміщуються на скелетних і напівскелетних гілках. Вони різняться між собою за довжиною, віком та формою. Плодові (репродуктивні) обростаючі гілочки груші доволі різноманітні (рис. 4).

Кільчатки (а) — найбільш укорочені річні прирости завдовжки 3—5 см з кільцеподібними рубцями від обпадання лусочок бруньки та листків, зібраних у розетку. Прості, нерозгалужені кільчатки з віком можуть перетворюватися у складні, розгалужені, так звані плодухи (б). Складні кільчатки можуть жити до 12—18 років, але їх продуктивність найвища до 4—5-річного віку.

Списики (в) — однорічні бокові гілочки завдовжки від 3—5 до 12—15 см, які відходять від гілки під прямим кутом і мають укорочені міжвузля. В окремих сортів груші списики закінчуються колючкою, а в iнших — плодовою брунькою.

Плодові прутики — злегка зігнуті минулорічні прирости, значно довші (до 18—25 см), але дещо тонші від списиків. Закінчуються прутики, як правило, квітковою брунькою, а бічні бруньки на них листкові. Формуються переважно на молодих деревах, а також у сортів із підвищеною пагоноутворювальною здатністю.

Ростові пагони утворюються протягом одного вегетаційного періоду. Це стебло і листки, у пазухах яких формуються бруньки. Прирости, що утворюються на кінці скелетних або напівскелетних гілок, а також центрального провідника, є пагонами подовження цих гілок і стовбура. Сильні вертикальні прирости на гілках у середині крони називаються жировими пагонами, або вовчками. Наступного року на них утворюються бічні прирости чи плодові бруньки, отже після відповідного проріджування або вкорочування їх можна перетворювати у плодові гілочки.

Листки
Відіграють важливу роль у житті плодового дерева. У них відбуваються такі фізіологічні процеси, як фотосинтез, дихання, транспірація, газообмін тощо. Розмір і форма (рис. 5) їх різні залежно від стану й віку дерев, породно-сортових особливостей та фази вегетаційного періоду. Так, листки культурних сортів груші завдовжки від 5 до 8—10 см, завширшки 3—5 см, яйцеподібні, темно-зелені, неопушені, з хвилястими або рівними краями. Рідше бувають листки еліпсоподібні або округлі, сизуваті з жовтуватим відтінком, слабоопушені з пилчастими краями пластинок.

Бруньки
Залежно від розташування, форми та внутрішньої будови бруньки бувають верхівкові, бокові (пазушні), ті, що формуються біля основи приросту або гілки, а також на коренях — так звані придаткові, або адвентивні. Їх ділять також на нормальні, сплячі, прості, змішані тощо.

Вегетативні бруньки бувають листковими, або ростовими, з яких утворюються відповідно укорочений пагін із розеткою листків чи поодиноким листком або прирости з довгими міжвузлями. Зовні вони виділяються загостреними верхівками та порівняно невеликими розмірами.

Репродуктивні бруньки дещо більші за розміром від вегетативних, переважно з тупою верхівкою. З них розвиваються зачатки бутонів, тому їх називають ще квітковими, або плодовими.

Квіткові бруньки груші можуть формуватися на кінцях або з боків річних приростів (плодоношення сортів Вільямс літній, Бере Боск, Олів'є де Серр, Бере Лігеля — на однорічній деревині) або на кільчатках та списиках (Парижанка, Кюре, Улюблена Клаппа, Бере Арданпон та ін.).

Змішані (репродуктивно-вегетативні) бруньки — це ті, з яких утворюються квітки, листки та прирости.

Квітки та суцвіття
Груша — двостатева односім'ядольна рослина. З однієї плодової бруньки груші утворюються 3—5 і більше квіток (рис.6). Із однієї репродуктивної бруньки (на верхівці приросту поточного року) формується лише одна квітка. Квітколоже та чашолистики опушені. Пелюсток 5. Вони білі або рожеві, завдовжки 15—17 мм, завширшки — до 6 мм. Тичинок 15—25, довжина їх 10—20 мм. Приймочок маточки 5—7 завдовжки 8—10 мм. В одній квітці груші 15—20 тичинок.

Квітки груші ентомофільні (запилюються бджолами та іншими комахами). Квіткам груші властивий малоприємний аміноідний запах, а тому комахи-запилювачі менш активно відвідують насадження груші порівняно з яблуневими.

Плоди та насіння
Плоди груші несправжні, тобто розвиваються вони не з однієї або кількох приймочок, а з усієї квітки разом з квітколожем і зав'яззю (рис.7). Вони досить різноманітні за формою (рис.8), розмірами, забарвленням та іншими ознаками залежно від сорту, віку дерев та умов вирощування. Характерною ознакою для багатьох сортів і форм є наявність кам'янистих клітин (грануляцій). Але ряд сортів груші (типу Бере та ін.) з маслянистим м'якушем.

Деревам груші властиве явище партенокарпії, коли плоди розвиваються без запліднення (сорти Вільямс, Кюре, Лісова красуня та ін.). Насіння в таких плодах відсутнє або лише в рудиментарних зачатках.
Насіннєві камери знаходяться в середині сердечка. У кожній із п'яти камер є по дві насінини. Насіння груші також різниться за розмірами, формою, забарвленням і виповненістю.


Корисна інформація | дивіться також
Вимоги до умов навколишнього середовища груші
Інтенсивні технології вирощування плодових культур зони Лісостепу
Значення плодів груші
Коротка історія груші
Види груші
Будова дерева груші
Сучасні технології виробництва садивного матеріалу плодових культур зони Лісостепу
Як зберігати яблука та груші
Китайська груша
«Сигари» на груші та винограді
Обрезка груши (видеоурок)

Свіжі обговорення на агро-форумі: Трапензунд, Керасунд (черенкование) Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Годівничка, дуже гарний подарунок зимньому саду | Как сделать и для чего Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев.
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.