24 вересня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Ягідні - Малина - Корисна інформація - Технологія вирощування малини в агрокліматичній зоні Полісся


Малина

Технологія вирощування малини в агрокліматичній зоні Полісся

Вирощування садивного матеріалу малини
Малину у промислових розсадниках розмножують кореневими паростками у спеціально створених маточниках. Для них відводять рівні родючі ділянки, віддалені від будь-яких насаджень малини, в т.ч. природніх, не менше ніж за 2 км. Із ґрунтів най придатнішими є легкі і середні суглинки, а також супіски при достатній товщині гумусового горизонту. Рівень ґрунтових вод не повинен перевищувати 1 м від поверхні ґрунту. Непридатними для малини є сильно опідзолені, заболочені та засолені ґрунти. Ділянка повинна зрошуватися.

Маточник малини утримують не більше трьох років. Садивний матеріал заготовляють на другий і третій рік. Після закінчення терміну експлуатації маточника малину на цій ділянці можна вирощувати не раніше, ніж через 8-10 років. Найкращими попередниками є зернові (ярі і озимі). Перед закладанням маточника площу утримують під чорним або сидеральним паром. Кращою сидеральною культурою на Поліссі є люпин, який висівають рано навесні, а заорюють в липні у фазі сизих бобів, після чого поле коткують. У подальшому при з'явленні бур'янів їх знищують боронами та культиваторами.

Садіння малини у маточник проводять у кінці вересня - першій половині жовтня (не пізніше, ніж за 20 днів до настання морозів) суперелітним або елітним садивним матеріалом, вільним від шкідників і хвороб, в т. ч. вірусних. За 15-20 днів до садіння проводять глибоку оранку. На чорноземах та сірих опідзолених ґрунтах орють на глибину 35-40 см, а на дерново-підзолистих - на глибину гумусового горизонту. Під оранку вносять 80-100 т/га гною та фосфорно-калійні добрива (по 90-120 кг д. р.).

Висаджують рослини вручну у попередньо нарізані борозди, або садильною машиною СШН-3. Схема садіння визначається паросткоутворюючою здатністю того чи іншого сорту та забезпеченням можливості механізованого міжрядного обробітку рослин і складає 1,5-2,5х0,3-0,5 м. Глибина садіння 15-20 см (умовна коренева шийка - на 2-3 см нижче рівня ґрунту). Під час або відразу після садіння рослини поливають.
Після садіння надземну частину рослин зрізають на висоті 10-20 см, виносять з площі і спалюють. Весною, після з'явлення перших паростків, пеньки зрізають на рівні ґрунту.

Догляд за рослинами у маточнику малини у перший вегетаційний період полягає у боротьбі з бур'янами, регулярних поливах, рихленнях ґрунту, боротьбі зі шкідниками і хворобами. У період інтенсивного росту паростків рослини тричі підживлюють азотними добривами: перший раз під час масового з'явлення паростків, у подальшому - через 3-4 тижні після попереднього підживлення, щоразу вносячи по 20-30 кг/га по д.р.

Двічі за сезон - в кінці травня та у серпні, обов'язково проводять обстеження рослин з метою виявлення уражених вірусними хворобами, які негайно знищують. Перший рік заготівлю кореневих паростків не проводять.

Весною наступного року до настання вегетації всі минулорічні стебла вирізають на рівні ґрунту, виносять і спалюють, вносять мінеральні добрива (N90P120K120), після чого проводять боронування фізично "зрілого" ґрунту упоперек рядів важкими зубовими боронами. У подальшому міжряддя маточника утримують у чистому від бур'янів і розпушеному стані шляхом проведення культивацій на глибину 6-8 см. У смугах малини рослини періодично просапують вручну. Плантацію регулярно поливають і обробляють проти шкідників і хвороб. Найчастіше насадження малини пошкоджуються личинками травневого хруща, малиновою галицею, стебловою галицею, малиново-суничним довгоносиком, попелицями, кліщами, а також збудниками антракнозу та пурпурової плямистості.

Восени (кінець вересня-перша половина жовтня) добре розвинені паростки викопують вручну, намагаючись максимально зберегти кореневу систему маточних кущів, які залишаються на плантації. Перед викопуванням на рослинах обривають листя або скошують верхівки на висоті 35-40 см. Викопані саджанці сортують на перший і другий товарний сорт згідно вимог ОСТу, зв'язують у пучки по 25 або 50 шт, начіплюють етикетки і зберігають у прикопі або холодильнику. На третій рік послідовність технологічних операцій така сама, як попереднього року.

Викопування саджанців здійснюють суцільним способом за допомогою викопувального плуга ВПН-2, або скоби НВС-1,2, повністю звільняючи ділянку від рослин малини. Якісний садивний матеріал відбирають, сортують і закладають на зберігання, а рештки маточних рослин, слабкі паростки вивозять і спалюють.

За умов дотриманні технології з 1 га маточника у 2-й і 3-й роки отримують по 100-150 тис. стандартних саджанців малини. При вирощуванні садивного матеріалу сортів малини з низькою паросткоутворюючою здатністю використовують розмноження зеленими живцями в умовах штучного туману.

Технології вирощування малини
Підготовку ґрунту під насадження малини проводять у паровому полі наприкінці літа. Вона полягає в оранці на глибину 22-30 см (залежно від типу ґрунту), внесенні 50-60 т/га гною і по 60-80 кг/га д. р. фосфорних та калійних добрив.

Для збагачення на органічні речовини бідних піщаних ґрунтів Полісся при відсутності гною по чорному пару навесні сіють люпин, горох, вику та інші культури на зелене добриво. Заорюють сидерати не пізніше як за 2 місяці до садіння малини. Дуже кислі ґрунти вапнують. На кислих опідзолених і підзолистих ґрунтах Полісся, легких за механічним складом, вапно вносять з розрахунку 0,5 норми, а на важчих глинистих і суглинкових - 0,75 норми за гідролітичною кислотністю, що в середньому становить 2-4 т/га. Солонцюваті ґрунти, що мають лужну реакцію, перед садінням малини гіпсують. Норма гіпсу у середньому становить 2-3 т/га.

При традиційній (рядковій) технології вирощування кущі висаджують в першій половині жовтня за схемою 2,0-3,0 х 0,3-0,4 м. Протягом перших двох років навесні стебла малини зрізають на висоті 15-20 см, тим самим створюючи умови для формування смуги рослин шириною 30-40 см.

Догляд за плодоносними насадженнями полягає у боротьбі з бур'янами, обприскуванні рослин проти хвороб і шкідників, підтриманні вологості ґрунту у межах 70-100 % НВ, щорічному весняному внесенні 60-90 кг/га д.р. азоту та осінньому - 60-120 кг/га д.р. фосфору і калію у вигляді мінеральних добрив.

Збір плодів, які достигають у липні, проводять 3-5 разів у невелику деревяну чи пластмасову тару (по 1-2 кг).

Стебла малини, які відплодоносили, після збирання зрізають, виносять за межі ділянки і спалюють.

Термін використання насаджень - 8-10 років. Ця технологія розрахована, в першу чергу на великі за площею насадження, але може бути використана на невеликих присадибних і фермерських ділянках.

При шпалерному вирощуванні малини у 1-2 рік після садіння в рядку через 8-10 м ставлять стовпи (залізобетоні, металеві) і натягують дріт на висоті 150-160 см. Навесні до нього прив'язують 1-річні стебла на відстані 5-7 см один від одного. Вирощування малини на шпалері сприяє кращому освітленню листків та їх асиміляційній діяльності, зменшенню ураження рослин хворобами та шкідниками, покращенню врожайності, якості та товарності ягід.

Технологія потребує певних витрат на встановлення шпалери і підв'язування стебел, які повною мірою компенсуються додатковим прибутком. Як і попередня технологія, вона може бути використана у всіх типах господарств.

Біологічною особливістю малини ремонтантних сортів є здатність формувати на пагонах у рік їх росту генеративні бруньки і до настання морозів давати врожай. Величина його визначається тією кількістю ягід, які достигають до холодів і залежить, насамперед, від ранньо- і дружностиглості сорту та строків перших осінніх приморозків. Осіннє чи ранньо весняне видалення надземної частини, яка є місцем зимівлі шкідників і хвороб, а також асинхронність фаз розвитку останніх з фенологічними фазами малини дозволяють не проводити обприскування рослин пестицидами і отримувати екологічну чисту продукцію. Недостиглі генеративні органи (пуп'янки, квіти, зав'язі) можна збирати для сушіння та використовувати як добавку до лікарських зборів.

Технологія вирощування ремонтантної малини з метою отримання тільки осіннього врожаю значно скорочує кількість агрозаходів з догляду, зокрема, нормування пагонів, 2-3-х обприскувань проти хвороб і шкідників, встановлення шпалери та підв'язування до неї рослин.

Технологія з перервним циклом плодоношення
Вже більше двадцяти років у Росії практикують інтенсивну технологію з перервним циклом плодоношення, яка дає можливість одержувати високі врожаї малини при зменшенні витрат людської праці.

Розроблена технологія Науково-дослідним зональним інститутом садівництва Нечорноземної зони (м. Москва) та Новосибірською плодовоягідною дослідною станцією. Попередні вивчення цієї технології свідчать про можливість її застосування в умовах України, в тому числі на Поліссі. Суть цієї технології полягає в тому, що плантація плодоносить через рік, а в проміжні роки рослини готують до плодоношення. Щоб в господарстві не було перерви в отриманні ягід по роках, створюють рівнозначні насадження з тією різницею, що в один рік на перших достигає врожай, а на других-відростають пагони.

Підготовка ділянки, посадка рослин, догляд за ними до вступу у товарне плодоношення не відрізняються від традиційної технології. Необхідною умовою нової технології є використання якісного здорового садивного матеріалу кращих районованих сортів і щільне розміщення рослин в рядках.

Черговість використання плантації може бути такою: в перші два роки після посадки насадження вважають неексплуатаційними, а потім протягом семи-девяти років (по черзі через рік) її то готують до плодоношення, то збирають врожай.
Весняні роботи на плантації проводяться залежно від способу культивування насаджень з застосуванням шпалери чи без неї. В обох випадках на початку вегетації видаляють погано розвинені пагони, залишаючи на 1 пог.м 12-15 шт смугою 30-50 см. Верхівки пагонів вкорочують до висоти 1,6-1,8 м.

Для боротьби з шкідниками і хворобами проводять два-три обприскування: по сплячих бруньках 5-7 % - ною сечовиною і одно-два - до початку цвітіння, сумішшю отрутохімікатів - 0,3 % - хлорокису міді з 0,3 % - карбофосом або кельтаном чи їх замінниками.

Молоді кореневі паростки і пагони заміщення висотою 5-15 см обприскують декілька разів фізіологічно активними речовинами. Кращі результати одержують при використанні КАНУ - 0,1 %, реглону - 3-5 кг на 1 га при витраті 100 мл розчину на 1 кв. м або 1000 л на 1 га. Ці обприскування знищують або затримують ріст молодих пагонів, не пошкоджуючи плодоносні. Цими обприскуваннями певною мірою знищуються й бур'яни.

Такі обприскування призводять до загибелі або пригнічення росту молодих пагонів, що сприяє кращому росту плодоносних. В результаті поліпшення освітлення врожай збільшується, ягоди достигають дружніше, їх легше збирати. При збиранні врожаю машиною плоди легко відокремлюються від гілок, їх краще вловити. Крім того, знищення молодих пагонів сприяє зменшенню виносу з ґрунту елементів живлення.

Ґрунт в міжряддях утримують у розпушеному і чистому від бур'янів стані, завдяки проведенню як неглибоких культивацій так і дискувань. Для збирання врожаю можна використовувати виноградозбиральний комбайн.

Після збирання врожаю всі пагони, що відплодоносили та цьогорічні, скошують косаркою і вивозять з поля. Плантацію удобрюють мінеральними добривами і проводять розпушування ґрунту в рядках, а при відсутності шпалери - впоперек рядків.

В наступному році рано весною тракторним агрегатом розкидають мінеральні добрива. Заробляють їх в ґрунт бороною, закриваючи одночасно вологу. Коли основна маса пагонів малини досягне висоти 5 см, їх проріджують шляхом повторного боронування ґрунту.Щорічно в насадженнях проводять механічний обробіток ґрунту в міжряддях. По мірі необхідності проводять обприскування пестицидами проти шкідників і хвороб. При висоті пагонів 45-50 см всі менш розвинені знищують шляхом просапування, залишаючи до 25 шт. на 1 пог. м смуги.

При експлуатації насаджень малини з використанням шпалери в рік плодоношення весняні роботи починають з підв'язування пагонів до дроту вручну. При цьому використовують пристрій, який полегшує і прискорює роботу. Він прикріплює до дроту пагони групами по два-три суцільною ниткою шпагату. Ще до підв'язування пошкоджені і слабкі пагони видаляють, залишаючи тільки 12-15 шт. на 1 пог.м. смуги шириною 30-40 см.

Проріджування пагонів малини можна проводити по-іншому. Весною ґрунт в міжряддях обробляють так, щоб смуга мала ширину близько 70 см. З часом більш сильні пагони в середині смуги пригнічують менш розвинені, які з'являються пізніше. Коли пагони в середнині досягнуть висоти 50-60 см, смуги звужують до 40-50 см, захоплюючи під час обробітку міжрядь додатково 10-15 см з кожного боку. При цьому частина пагонів знищується, смуги стають не широкими і не загущеними.

Нова технологія вирощування малини економічно вигідна. Вона дозволяє на значних площах одержувати по 40 ц з гектара якісних плодів в перерахунку на щорічний врожай та механізувати більшість робіт по догляду за насадженнями.



Корисна інформація | дивіться також
Технологія вирощування малини в агрокліматичній зоні Полісся
Технологія вирощування малини в агрокліматичній зоні Лісостеп
Особливості росту та вирощування ремонтантної малини на осінній урожай

Свіжі обговорення на агро-форумі: Вопрос по тракторам. Какую технику выбрать? Предлагаем Пивную дробину Оборудование для перемещения зерновых от производителя Органические жидкие удобрения Витамины и добавки собаке?
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.