13 листопада 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Ягідні - Чорниця щиткова - Корисна інформація - Технологія вирощування чорниці


Чорниця щиткова

Технологія вирощування чорниці

Автор: С.А. Багач, магістр,  Агробіологічний факультет, Навчально-науковий інститут рослинництва та грунтознавства, Національний університет біоресурсів і природокористування україни

Рекомендована технологія вирощування чорниці

Вибір місця і підготовка ґрунту. В зв’язку з загрозою пошкодження цвіту весняними заморозками для ранніх сортів потрібно вибирати ділянку з відсутністю застою холодного повітря та бажано не південної експозиції (де вегетація зазвичай розпочинається дещо раніше).

Бажано уникати попередників, які сприйнятливі до вільноживучих нематод (цукровий буряк, картопля, суниця). Також не рекомендується закладати плантації на ділянках з високою заселеністю ґрунтових шкідників (личинки травневого хруща та жука ковалика).

Ділянка має бути добре дренована, з рівнем залягання ґрунтових вод не ближче 60 см від поверхні ґрунту.

Гранулометричний склад − легкий суглинок чи супісок. Рослини погано ростуть на ґрунтах важкого механічного складу.

Оптимальний рівень рН − 4,5...5,2[1].

Для зниження рівня рН використовують сірку. Щоб знизити рН на одну одиницю потрібно внести від 350−400 кг/га на ґрунтах легкого механічного складу, або 1000−1200 кг/га на середніх суглинках. Сірка має бути внесена в попередньому сезоні для окислення ґрунтовими бактеріями. Якщо рівень рН ґрунту перевищує оптимальний показник більш ніж на одиницю - закислення ґрунту сіркою може виявитись економічно не виправданим.[19].

Чорниця добре росте і плодоносить на ґрунтах з високим рівнем органічної речовини − для збагачення ґрунту на органіку за рік до посадки рекомендується посіяти сидеральні культури з послідуючою заробкою зеленої маси у грунт (алкалоїдний люпин чи подвійний посів гірчиці) [13].

Посадка. В якості посадкового матеріалу можуть використовуватись однорічні (вкорінені живці), дворічні або трьохрічні саджанці. Найбільш технологічними та прийнятними з економічної точки зору є дворічні рослини.
Саджанці з відкритою кореневою системою потребують ретельного догляду при транспортуванні та тимчасовому зберіганні, тому при необхідності перевезення рослин на значні відстані краще замовляти посадковий матеріал, вирощений в контейнерах ємкістю 23 л. Крім того, при імпорті саджанців з оголеними коренями за вимогою карантинної служби коренева система рослин  має бути вимита − це спричиняє значне погіршення приживання рослин. При вирощуванні саджанців у контейнерах використовуються негрунтові субстрати, які допускаються до ввезення на територію України при умові відсутності карантинних об’єктів.[7].

Більшість комерційних розсадників вирощують саджанці укоріненням живців з маточних кущів при цьому рослини можуть інфікуватись вірусами та іншими патогенами, що значно знижують потенціал сорту та швидко поширюються на всю плантацію. Саме тому особливо ретельно потрібно підійти до вибору сертифікованого постачальника посадкового матеріалу, який має гарантувати високу якість саджанців та правдивість сорту.

Схема посадки має відповідати параметрам техніки, що буде використовуватись для догляду за насадженнями та збиранням продукції. Міжряддя можуть бути від 2,6 до 3,5 м (якщо в майбутньому планується використовувати комбайн для збирання ягід − мінімальна ширина міжрядь має становити 3,2 м). Відстань між рослинами може бути від 0,8 до 1,6 м.
Посадку можна проводити восени та навесні. Весняній посадці надають перевагу − відсутня загроза пошкодження молодих рослин гризунами та випади через несприятливі погодні умови взимку.
Висаджування рослин проводять вручну. В заздалегідь підготовлені лунки рекомендується внести 10−15 л торфу, який добре зволожують перед висаджуванням рослин. Якщо використовується розсада в горщиках (контейнерах) − перед посадкою обов’язково потрібно розкришити субстрат та розправити коріння рослини. Після посадки рослини ще раз добре поливають.[2].
Чорниця досить вимоглива до умов зрошення. Зазвичай використовують систему крапельного зрошення − в даному випадку з’являється можливість фертигації і внесення засобів захисту для боротьби з ґрунтовими шкідниками. Полив дощуванням дозволяє захищати рослини від весняних заморозків та охолоджувати плантацію в жаркі літні місяці, проте при такому типі зрошення використовується значно більше води, а в період дозрівання врожаю може погіршитись товарний вигляд ягід.

Обов’язково проводять аналіз поливної води на вміст мінеральних солей (електропровідність ЕС < 1,2), рН води має бути не вище 6,0 (якщо рН води зависокий − його можна понизити сірчаною кислотою, кількість якої визначається за результатами титрування).

Рослини потребують найбільше вологи в період цвітіння − дозрівання ягід. В цей час, за відсутності опадів, може з’явитись необхідність поливу двічі на тиждень (максимальна потреба у воді може сягати 25−40 мм на тиждень, що відповідає 250−400 куб. м/га). [22]

При вирощуванні в агробіоценозі чорниця буде уражуватись шкідниками та хворобами. Так, як ця культура є новою для України зараз досить важко оцінити можливий фітопатогенний тиск.
Беручи до уваги досвід вирощування цієї культури у інших країнах можна стверджувати, що в Україні є достатньо широкий вибір зареєстрованих засобів захисту рослин, що можуть бути використані на даній культурі у разі потреби.

Для обмеження ризиків зниження урожайності плантації внаслідок пошкодження насадження шкідниками та хворобами варто відповідально підійти до вибору ділянки, підготовки ґрунту та знищення ґрунтових шкідників перед висаджуванням рослин. Також особливу увагу варто приділити якості і чистоті посадкового матеріалу для уникнення ввезення шкодо чинних об’єктів з інших країн. [3].
Удобрення. Рослини чорниці потребують порівняно невеликої кількості елементів живлення та погано переносять підвищену концентрацію добрив.
Азот потрібно вносити в аміачній формі (або карбамід − амідний азот якого з часом переходить в аміачну форму). Нітратний азот рослини сприймають погано, а в підвищених дозах він має токсичний ефект.

Найкращий вид азотного добрива − сульфат амонію − це добриво понижує реакцію ґрунтового розчину (особливо актуально на карбонатних ґрунтах, де після внесення сірки для пониження рН з часом реакція може дещо вирівнятись).

Норма внесення азоту на щойно посадженій плантації становить 10−25 кг/га діючої речовини (вносять локально в 2 прийоми), на плодоносній плантації норму підвищують до 50−70 кг/га. На ґрунтах, багатих органікою вона може бути занижена, на легких бідних ґрунтах − дещо збільшена. У випадку використання у якості мульчуючого матеріалу некомпостованої тирси − норма внесення азоту значно збільшується (до 80−100 кг/га д.р.).

Фосфор − на плодоносній плантації в середньому вносять 60−80 кг/га д.р. фосфору на рік в залежності від результатів аналізу ґрунту та експрес аналізу листкової проби.
Калій − зазвичай після вступу у повне плодоношення необхідно 50−100 кг/га д.р. калію за сезон. Як і для більшості інших ягідних культур, потрібно уникати хлорид калію та інших хлоровмісних форм калійних добрив.

Мікроелементи найкраще вносити позакореневим підживленням, тому, що низький рівень рН ґрунту, який потрібно утримувати, блокує доступ рослини до ґрунтових запасів більшості з них.
Прояв дефіциту на зовнішньому вигляді рослини є запізнілим показником потреби елементів живлення. Краще декілька разів на сезон проводити аналіз листкової проби для вчасного коригування балансу елементів живлення.[21].

Плодоносні ряди бажано мульчувати торфом чи тирсою. Краще використовувати тирсу, компостовану на протязі попереднього сезону (для уникнення іммобілізації азоту мікроорганізмами). Можна використовувати свіжу тирсу листяних порід дерев (збільшуючи норму азотних добрив на 40−50%). Тирса хвойних порід дерев обов’язково має компостуватися перед внесенням.

Спочатку вносять 8−10 см тирси в ряди (в перший рік можна внести мульчуючий матеріал лише навколо рослин) та перемішують її з верхнім шаром ґрунту, а потім кожних 3−4 роки шар тирси поновлюють, щоб уникнути оголення кореневої системи.

Мульчування тирсою знижує тиск бур’янів, створює оптимальний водоповітряний режим для функціонування кореневої системи та спрощує підтримання низького рівня рН в кореневмісному шарі субстрату.[10].

Обрізку проводять ранньою весною, коли помітне зимове пошкодження пагонів (якщо таке мало місце).

Пагони чорниці з часом товстішають та утворюють більшу і більшу кількість латеральних плодових гілочок. При такому загущенні розмір ягід зменшується і їх якість погіршується. Тому такі гілки варто видаляти. Зазвичай при обрізці видаляють кожну шосту гілку (якщо кущ має 12 гілок, то вирізають 2 найстаріші).

Також видаляють пошкоджені та заражені хворобами пагони, та гілки, які доторкаються ґрунту. Для покращення якості ягід та їх розміру варто дещо проріджувати плодові гілочки, на пагонах, що залишились для плодоношення.

Збирання ягід проводять від початку липня до вересня місяця (в залежності від сорту).

Ягоди набувають насиченого темно-синього забарвлення за 34 дні до повної стиглості.

Збір проводять раз на 7−10 днів. Рекомендується збирати врожай вранці, після випаровування роси. Продукцію відразу ж охолоджують та зберігають при температурі 0...+2°С та відносній вологості повітря 90−95%. При дотриманні таких умов ягоди можна зберігати до 14 днів без втрати якості.

При використанні деяких сортів та відповідній схемі закладання насадження можна механізувати процес збирання врожаю.

При цьому перші дозрівші ягоди збирають вручну та реалізують на ринку свіжої продукції, а потім, при масовому дозріванні - використовують комбайн.[7].

Опис деяких сортів.

Блустар 701 м
Висота кущів 1,25 -1,75 м. Форма кущів розлога, пагони міцні. Цвітіння проходить пізно, після весняних заморозків. Сорт ранньостиглий, початок збору в штаті Мічиган 1 липня.
Плодоношення регулярне. Урожайність з одного куща 10 кг ягід. Ягоди великі (діаметром світло-блакитні, в нещільних гронах, мають солодкий смак з легким відтінком кислоти та неповторний аромат. Сорт відрізняється транспортабельністю. Рубець при відриванні ягід маленький та сухий. Ягоди зберігаються при температурі +1°С до16 днів, при цьому покращують свій смак та аромат.
Може застосовуватись як ручне так і машинне збирання, 2−3-х кратне з проміжком 1 тиждень. Рослини витримують морози до -30°.

Джонні 716 М
Кущі високі — до 2-х м, пагони міцні та довгі. Ягоди великі (діаметром 12,5−20 мм), зібрані в грона. Урожайність з рослини 5−10 кг. Початок дозрівання в штаті Мічиган в другій половині липня. Ягоди дуже смачні на протязі всього періоду збирання та зберігання. Кращий сорт для ринку свіжих ягід.
Відрив сухий та маленький. Збирання ручне чи механічне, 3-х кратне з проміжком 1 тиждень. Плоди зберігаються при температурі 1 °С до 16−20 днів. Рослини витримують морози до -34°С.

Чік725 М
Кущі невеликі — 1,25−1,50 м, кулястої форми, густо вкриті інтенсивно зеленим листям. Рослини можуть вирощуватись у вазонах на терасах та балконах. Плоди великі (діаметром 10,0−12,5 мм), смачні, дозрівають в кінці липня, на початку серпня. Урожайність 5−10 кг з куща. Збирання машинне чи ручне, 2-х кратне, з проміжком 2 тижні.
Плоди зберігаються при температурі 1°С до 20 днів. Кущі не вимерзають при температурі до -34°С.

Керрі 728 С
Кущі високі — до 1,75 м. Дуже гарна форма та незвичний ніжно-зелений колір рослини дозволяє використовувати цей сорт для озеленення. Дозрівають ягоди в кінці липня, на початку серпня. Ягоди не дуже великі, приблизно 2200 ягід на 1 кг. Проте за вмістом вітамінів, антиоксидантів та за смаковими якостями — сорт неперевершений! Найбільш ароматні ягоди серед інших сортів. Урожайність висока — від 7кг на кущ. Рубець маленький, але не сухий.
Рекомендується 2-х кратне машинне або ручне збирання з проміжком 7−10 днів. Ягоди можуть зберігатись до 5 днів, рекомендується швидке заморожування.
Кущі не вимерзають при температурі до -34°С.

Аманда 818 М
Кущі великі, висотою до 2-х м, густо вкриті листям. Сорт пізньостиглий, початок дозрівання приходиться на кінець серпня, вересень. Ягоди великого розміру (діаметром12,5−15,0 мм), мають антоціанове забарвлення. Плоди з чудовим запахом, кислі на початку сезону, але їх смак змінюється на солодкий з дозріванням восени.
Відрив сухий. Придатний для механічного збирання. Урожай високий, до 10 кг з куща. Дуже добре зберігається в холодильнику до 20 днів. Кущі не вимерзають при температурі до -34°С.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.    Андрієнко  М. В., Роман І. С. Малопоширені ягідні i плодові культури. — к. урожай, 1991. — 166с.
2.    Барабаш О. Ю., Федоренко В. С, Гапоненко Б. К Технологія виробництва овочів i плодів. — к.: вища шк., 1993. — 322 с.
3.    Барабаш О. Ю., Хареба В. В. Плодоовочеві культури. — к.: аграрна наука, 1995.— 99 с.
4.    Барабаш О. Ю., Цизь О. М., Леонтьев О. П., Гонтар В. Т. Овочівництво i плодівництво. — к.: вища шк., 2000. — 503 с.
5.    Гапоненко Б. К.,Гапоненко М. Б. Ваш сад. — к.: урожай, 1994. —400 с.
6.    Грицаєнко А. О. Плодівництво. — к.: урожай, 2000. — 432 с.
7.    Карпенчук Г. К. Частное плодоводство. — К.: вища шк., 1985. — 295 с.
8.    Куян В. Г. Плодівництво. — К.: аграрна наука, 1998. — 468 с.
9.    Кичина В.В. Генетика и селекция ягодных культур. – М.: Колос, 1984. –С.178.
10.    Бурмистров А. Д. Ягодные культуры. — Агропромиздат, 1985. — 270 с.
11.    Гупало П. П., Скрипчинский В. В. Физиология индивидуального развития рас¬тений. - М.: Колос, 1971. - 224 с.
12.    Жуковский П. М. Ботаника. - М.: Колос, 1982. - 623 с.
13.    Карпенчук Г. К. Частное плодоводство. - К: Вища шк. Головное издательство, 1985. - 295 с.
14.    Куян В. Г. Агротехніка ягідних культур. — Ужгород: Карпати, 1969- — 104 с.
15.    Куян В. Г. Інтенсивне плодівництво Полісся УРСР. - К.: УСГА, 1974. - 48 с.
16.    Куян В. Г. Плодівництво. - К.: Вища шк. Головне видавництво, 1988. - 302 с.
17.    Метлицкий 3. А. Агротехника плодовых культур. - М.: Колос, 1973- - 519 с.
18.    Муромцев И, А. Активная часть корневой системы плодовых растений. — М.:Колос, 1969. - 245 с.
19.    Придатність грунтів під сади і ягідники / П. Д. Попович, В. А. Джамаль, Н. Г. Ільчишина та ін. - К.: Урожай, 1981. - 158 с.
20.    Промышленное садоводство / Под ред. В. И. Сенина, П. В. Клочко. - К.: Уро¬жай, 1987. - 222 с.
21.    Рубин С. С. Содержание и удобрение в интенсивных садах. — М.: Колос, 1983. — 272 с.
22.    СемашД. П. Орошение плодового сада. - К.: Урожай, 1975. - 183 с.
23.    Трусевич Г. В. Интенсивное плодоводство. — М.: Россельхозиздат, 1978. — 203 с.
24.    Фридрих Г., НойманД., ФогльМ. Физиология плодовых растений: Пер. с нем.. —М.: Колос, 1983. - 413 с.
25.    Шеремет І. П. Догляд за садом. - К.: Урожай, 1974. - 200 с.
26.    Шитт П. Г. Избранные сочинения. — М.: Колос, 1968. — 581 с.
27.    Шурихт Р. Производство плодов: Пер. с нем. — М: Колос, 1984. — 302 с.
28.    Копань В.П., Копань К.М. Методи, результати і перспективи селекції плодових і ягідних культур в Україні/ Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: У 4т. – К.:Логос, 2001. – Т.З. С.-381-393.
29.    Майдебура В.И., Васюта В.М., Шеремет И.А. Справочник по садоводству. – К.: Урожай, 1983. – 320 с.
30.    Cоколов А.В. Агрохимические методы исследования почв. – М.: Наука, 1975. – 656 с.
31.    П.В. Кондратенко, М.О. Бублик Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами. – К.: Аграрна наука, 1996 р. − 98 с.
32.    Агросектор – журнал сучасного сільського господарства №1 (32) 2009 р.
33.    Савчук Н.Т., Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф. та ін. Технохімічний контроль продукції рослинництва: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2005. – 256 с.
34.    www.volga.lutsk.ua
35.    www.uk.wikipedia.org
36.    www.lol.org.ua
37.    www.plants.usda.gov
38.    www.paghat.com
39.    www.ipm.uconn.edu
40.    www.backyardgardener.com
41.    www.wildflower.org
42.    www.plantarium.ru
43.    www.pfaf.org
44.    www.plant-identification.co.uk


Корисна інформація | дивіться також
Чорниця щиткова – Vaccinium corymbosum
Технологія вирощування чорниці

Свіжі обговорення на агро-форумі: погрузчики Решил заняться рисом. Какая техника нужна? Консервант «Униконс Лакто» Новинки для производителей мясных продуктов «ОлеоПро» - новый маслорастворимый консервант
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.