18 жовтня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Зернові - Пшениця - Корисна інформація - Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в квітні 2014 року, - Держветфітослужба


Пшениця

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в квітні 2014 року, - Держветфітослужба

Повсюди рання тепла весна, підвищення температури в березні місяці максимально до +15-18°С в денні години сприяла значно ранньому (на 1,5-3 декади раніше) відновленню вегетації озимих зернових культур, ріпаку та багаторічних трав у порівнянні з минулим роком.

За попередніми даними весняних контрольних обстежень сільськогосподарських угідь загибель шкідливих комах за період зимівлі складає 5-10, макс. 30% переважно через несприятливі кліматичні умови та ураження хворобами. Перезимувалі особини більшості шкідників перебувають у доброму фізіологічному стані і за сприятливих агрокліматичних умов спроможні відновити численну та якісну популяцію. А тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин набуває важливого значення для подальшого регулювання чисельності шкідливих організмів з метою мінімілізації негативної дії їх на врожай. Фітосанітарна ситуація в агроценозах визначатиметься головним чином комплексом агрокліматичних умов, природних і господарських факторів.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Хлібна жужелиця (турун) на полях озимих зернових культур, розміщених після колосових попередників, у Степу, Лісостепу, осередково Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській та Львівській областях Полісся, де ними з осені заселено 12-34, макс. 55% площ, за середньої чисельності 0,5-1,4, в осередках у південних областях Степу до 5 екз. на кв.м харчуватиметься протягом місяця. Беручи до уваги, що віковий склад личинок турунів (55-80% в другому та третьому віках), ймовірний тривалий період їх масового живлення, а в південних областях місцями досить інтенсивний. Потреба захисних заходів виникатиме переважно в крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності фітофага (понад 3-4 і більше личинок на кв.м), передусім в озимій пшениці після колосових попередників, з використанням інсектицидів: альфагард, к.е., 0,15 л/га, дурсбан, к.е., 1-1,5 л/га, нурел Д, к.е., 0,75-1 л/га, піринекс супер, к.е., 1л/га, нортон, к.е., 1 л/га, маршал, к.е., 0,8-1,2 л/га, фостран, к.е., 1,5 л/га.

Клоп шкідлива черепашка, 82-90% якого збереглося після перезимівлі в доброму (80%, вага 110-123 мг) фізіологічному стані, в Степу, південному та центральному Лісостепу, осередково Поліссі, за прогрівання листяної підстилки до    10-12°С виходитиме на її поверхню, а за настання протягом 3-4 діб середньодобової            16-17°С перелітатиме у посіви озимої пшениці, а пізніше заселятиме ярі пшеницю та ячмінь. Спочатку дорослі клопи зосереджуватимуться на зріджених полях, які добре прогріті, де живитимуться клітинним соком. У посівах за прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту, що важливо знати при обстеженні угідь для прийняття рішення щодо захисту зернових від перезимувалих клопів.

У теплу сонячну погоду клопи посилено живитимуться клітинним соком стебел, а через 7-5 діб відкладатимуть яйця (у два ряди по 7 яєць у кожному), яке триває 15-20, за дощової прохолодної погоди до 40 днів. Яйцекладки можуть знаходитись на стеблах, листях культури та злакових бур`янів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від 14-28 до 300, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом черепашки.

Найчисельнішим клоп шкідлива черепашка буде в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Харківській, осередково у Вінницькій, Київській, Полтавській, Черкаській областях, де за даними весняних обстежень зимуючий запас шкідника становив 0,5-3, макс. 7 екз. на кв.м.

За відсутності дощів шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах, а за своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. У вищезазначених та інших регіонах вирощування зернових колосових посіви заселятимуть також маврський, австрійський, гостроголовий та інші види клопів-щитників, пошкодження яких негативно впливатимуть на кількісні показники врожайності.

Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви (ЕПШ 2-4 і більше клопів на кв.м) під час виходу озимих зернових культур в трубку посіви захищають через обприскування актарою, в.г., 0,1–0,14 кг/га або к.с., 0,15 л/га, акцентом, к.е., 1,5 л/га, альтексом, к.е., 0,1-0,15 л/га, блискавкою, КЕ, 0,1-0,15 л/га, вантексом, мк.с., 0,06-0,07 л/га, данадимом стабільним, к.е., 1-1,5 л/га, децисом профі, в.г., 0,04 кг/га, децис ф-Люкс, к.е., 0,2-0,25 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, карателем, к.е., 0,15 л/га, нурелом Д, к.е., 0,75-1 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,2-0,25 л/га, сумітіоном, к.е., 0,6-1 л/га, фастаком, к.е., 0,1-0,15 л/га, фуфаноном, к.е., 1,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, оперкотом, з.п., 0,15 кг/га, фостраном, к.е., 1-1,5 л/га, біммером, к.е., 1-1,5 л/га та їх аналогами, фатрином, к.е., 0,1-0,15 л/га, шаманом, к.е., 0,75 л/га. Ці інсектициди ефективні й проти інших шкідників зернових культур.

Хлібні блішки, здебільшого смугаста, скрізь поширюватимуться в озимині, але шкідливішими будуть в ярині, зокрема в разі посушливого квітня, насамперед у Степу та Лісостепу, де можлива їх надпорогова чисельність. В окремих районах центрального Лісостепу та західного Полісся можливе осередкове пошкодження рослин зернових колосових культур, зокрема ярих і слабкорозвинутих озимих великою і звичайною стебловимиблішками. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг.

Хлібні п’явиці (червоногруда – в Степу, південно-східному Лісостепу, синя – Лісостепу, Поліссі) за теплої сухої погоди перш за все заселятимуть сходи ярих пшениці, ячменю, кукурудзи, проса, а також посіви озимої пшениці пізніх строків сівби, які можуть нанести значні пошкодження посівам, передусім в крайових смугах. За низької зволоженості ґрунту ймовірне зростання шкідливості фітофага у вищевказаних культурах, яке призводить до підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділяються серед зелених білястими смугами пошкоджених листкових пластинок. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового (у фази сходи – 3-и листка ЕПШ 10-30 жуків п’явиці, кущіння - 150-200 і більше личинок на кв.м) скупчення шкідника.

Злакова листовійка в ареалі АР Крим, Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей за встановлення середньодобової температури повітря 10,5-12,5°С заселятиме посіви озимих, де в разі несвоєчасного захисту їх, можливе осередкове пошкодження рослин. Втрати зерна пшениці від листокрутки при масовому її розмноженні можуть досягати 30-40%. Осередки надпорогової (ЕПШ 50 екз. на кв. м – за теплої сухої і 100-150 екз. за помірно теплої і вологої погоди навесні) чисельності гусениць злакової листовійки під час виходу пшениці в трубку у вищезазначених областях у крайових смугах чи всуціль поля знешкоджують сумітіоном, к.е., 1 л/га.

Злакові мухи, з яких найпоширеніші шведські, гессенська, чорна та опоміза пшеничні, які восени минулого року заселили 4-32, макс. 45% площ озимини, продовжуватимуть деякий час харчуватися зерновими та заляльковуватись. На початку квітня можливий масовий літ чорної пшеничної, через тиждень шведських мух. Виліт гессенської мухи слід очікувати після стійкого встановлення середньодобової температури повітря 10-12°С. У південних та західних областях посіви ярих пшениці та ячменю заселятимуть та пошкоджуватимуть яра муха та мероміза. Весняне покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечне для ярих пшениці, зокрема м’якої, та ячменю, а шведські ще й для сходів кукурудзи. Пошкодження рослин ними спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Злакові попелиці (звичайна, велика, ін.) повсюди в озимині й ярині масово розвиватимуться за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Окрім того даний фітофаг небезпечний ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. За теплої посушливої погоди повсюди розвиватимуться цикадки, зокрема шестикрапкова, смугаста, інші, які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст. Вірофорні цикадки також можуть переносити вірусні хвороби. Проти вищевказаних шкідників будуть ефективні інсектициди дозволені для використання в посівах зернових колосових культур.

Борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі, інші хвороби зернових колосових культур повсюди інтенсивно розвиватимуться в разі випадання дощів та відносного температурного режиму     (t° повітря 16-25°С), рясних рос, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та ринхоспоріоз, червоно-бура, інші плямистості.

Під час виходу рослин в трубку високопродуктивні посіви озимої пшениці від борошнистої роси, септоріозу, інших плямистостей за інтенсивності ураження 1-5%, за умов достатнього зволоження і досягнення критичного початкового рівня ураження однією з комплексу або домінуючою в зоні хворобою оздоровлюють абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, альбітом ТПС, р., 0,04 л/га, альто супер, к.е., 0,4-0,5 л/га, амістаром екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га, дерозалом, КС, 0,5 л/га, дитаном М-45, ЗП, 2-3 л/га, заміром, в.е., 0,75-1,5 л/га, імпактом Т, к.с., 1 л/га, колосалем  про, МЕ, 0,3-0,4 л/га, міражем, к.е., 1 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, солігором, к.е., 1 л/га, тилтом, к.е., 0,5 л/га, топсином-М, з.п., 1 л/га, ті рексом, к.е., 0,5 л/га, фолікуром, ЕВ, 0,5-1 л/га та аналогами. Зокрема, рішення щодо оздоровлення озимої пшениці фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля.

Сходи гороху від бульбочкових довгоносиків, які повсюдно заселятимуть посіви, в разі наявності 10-15 жуків на кв.м, захищають блискавкою, КЕ, 0,15-0,165 л/га, фаскордом КЕ, к.е., 0,10 л/га.

У багаторічних трав (люцерні, конюшині, еспарцеті) за теплої помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, південний сірий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, інші фітофаги. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби. Ранньовесняне боронування в два сліди відростаючих посівів багаторічних трав першого і другого років, знищення решток відмерлих рослин, щілювання та міжрядний обробіток на глибину 8-10 см оздоровлюють рослини трав та знищують значну кількість фітофагів.

Повсюди фітоекспертизою встановлено, що насіння сої уражене збудниками пероноспорозу, церкоспорозу, септоріозу, бактеріозу, аскохітозу та інших хвороб. Тому в допосівний період проти вищевказаних збудників хвороб насіннєвий матеріал сої протруюють максимом XL, т.к.с., 1 л/т, металаксом FS, ТН 2-2,5 л/т, бенорадом, ЗП, 3 кг/т; проти комплексу шкідників сходів проводять токсикацію насіння команчем WG, в.г., 7 кг/т. В день сівби проводять інокуляцію насіння сої симбіотичними азот фіксуючими бактеріями і одночасно обробляють мікродобривами: бором і молібденом (40-50 г на гектарну норму насіння).

Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками росткової мухи, дротяниками і несправжніми дротяниками, личинками пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. За сухої жаркої погоди в квітні сходи сої пошкоджуватимуть бульбочкові довгоносики, проти яких доцільне застосування золону, к.е., 2,5-3 л/га. Розвитку фузаріозу, сім’ядольного бактеріозу на сходах сої запобігатимуть розпушуванням ґрунту, знищенням кірки і сходів бур’янів до сходовим боронуванням і після сходовими культиваціями.

Технічні культури

Звичайний буряковий довгоносик. За прогрівання ґрунту на глибині залягання шкідника до 7-10°С та поверхні минулорічних бурячищ до 15-17°С відмічатиметься вихід найшкідливішого фітофага сходів цукрових буряків – жуків звичайного бурякового довгоносика. Масове заселення ранніх посівів відбуватиметься за температури 22-25°С, коли спостерігатиметься літ шкідника. Окрім жуків звичайного, сходи культури заселятимуть жуки сірого бурякового довгоносика. За теплої сухої погоди довгоносики дружно і масово виходитимуть з ґрунту, що може створити загрозу пошкоджень, подекуди знищення посівів, зокрема у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Черкаській, Харківській та інших областях.

Повсюди у бурякосійних областях за сухої жаркої погоди ранні посіви буряків масово заселятимуть та пошкоджуватимуть бурякові блішки. Помірно тепла й волога погода сприятиме підвищенню чисельності й шкідливості бурякової крихітки (Вінницька, Полтавська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька обл.) та щитоноски. Молоді рослини, переважно в південних, осередково центральних та східних областях пошкоджуватиме піщаний мідляк, осередково чорний і південний сірий довгоносики.

Активне заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею відбуватиметься за підвищеної температури та вологості повітря. У разі заселення крайових смуг чи всього поля буряковою листковою попелицею (5% заселених рослин) проводять обприскування актелікком, к.е., золоном, к.е., 1 л/га, БІ-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, іншими.

За високого ступеня загрози сходам від звичайного бурякового та інших довгоносиків доцільно провести обкопування буряковищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками з послідуючим обприскуванням їх інсектицидами. За перевищення щільності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту обробляють актарою, в.г., 0,08 кг/га, актелліком, к.е., 1-2 л/га, фуфаноном, к.е., 1-2,5 л/га, нуреллом Д, к.е., 0,8 л/га, іншими.

Надмірне зволоження ґрунту або його сухість, висівання неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявність у ґрунті патогенних організмів сприятимуть розвитку коренеїду в західних та центральних областях. Для покращення стійкості рослин щодо ураження коренеїдом доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку.

Озимий ріпак пошкоджуватимуть ріпакові квіткоїд, листкоїд, прихованохоботники, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани. У фази утворення розетки – початок бутонізації за надпорогової чисельності вищевказаних фітофагів посіви озимого ріпаку захищають золоном, к.е., 1,5–2 л/га, децисом профі 25 WG, в.г., 0,07 л/га, кайзо, ВГ, 0,2 л/га, карате зеоном 050 CS, мк.с., 0,15 л/га, шаманом, КЕ, 0,5 л/га, іншими. Поширенню хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, гнилі) сприятиме тепла волога погода. Оздоровлюють посіви за появи ознак хвороб альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, містиком, к.е., 1 л/га тощо.

У посівах ярого ріпаку під час сходів – утворення розетки за сухої сонячної погоди шкодитимуть хрестоцвіті блішки (ЕПШ 3-5 екз. на кв.м), чисельність яких обмежують біская, о.д., 0,25 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 л/га, інші.

Ранніми сходами льону харчуватимуться льонові блішки, проти яких за наявності 10-15 екз. на кв.м рекомендовано провести обробки (крайові або суцільні) ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га.

Підземні органи, бруньки і проростки хмелю пошкоджуватимуть дротяники та несправжні дротяники, личинки травневих та червневих хрущів, гусениці підгризаючих совок, люцерновий довгоносик. За сталого потепління у квітні на рослинах хмелю розвиватиметься та шкодитиме хмелева попелиця.

Для оздоровлення хмеленасаджень під час розпускання бруньок рекомендовано обрізати хворі й гнилі підземні стебла, після чого провести обприскування головних кореневищ у рядах 0,4% розчином ридомілу Голд МЦ, 68 WG в.г., викорчовувати гнилі матки та дезінфікувати ямки вапном. Порогову чисельність багатоїдних шкідників обмежує розпушування міжрядь, внесення в ґрунт аміачної води 400-500 л/га або гранульованого регенту, 20 G, г., 5-8 кг/га, а також переорювання ділянок між плантаціями та ковт.

За відносної вологості повітря вище 80% і температури 14-160С рослини хмелю уражуватимуться несправжньою борошнистою росою. Необхідно проводити регулярні обстеження плантацій, видаляти і знищувати уражені хворобою колосоподібні пагони.

Плодові та виноградні насадження

Погодні умови зимового періоду (2013-2014 рр.) були сприятливими для доброї перезимівлі шкідливих комах у садах. За попередніми даними загинуло 0-15, макс. 30% зимуючого запасу шкідників. Такий відсоток загибелі не знімає можливості загрози пошкодження фітофагами плодових, виноградних та ягідних культур.

Скрізь у плодових насадженнях протягом місяця продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам і зав’язі садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, осередково букарка та казарка. Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки. В період опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки яблуневого квіткоїда, які прогризатимуть в бутонах дірки і виходитимуть назовні. За високого рівня їх шкідливості (один жук за температури повітря 10-12ºС за добу може пошкодити більше 50% бруньок на саджанці) довгоносики здатні призвести до значних пошкоджень зерняткових плодоносних садів.

На початку розпускання бруньок за температури повітря 12ºС покидатимуть гнізда й живитимуться бруньками, а потім листками гусениці білана жилкуватого і золотогузка, передусім у занедбаних садах Волинської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Сумської, Чернігівської та інших областях, де ними заселено 2-28, макс. 51% дерев. Скрізь вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за суми ефективних температур 160º (нижній поріг 12ºС). Гусениці непарного та кільчастого шовкопрядів відроджуватимуться за суми ефективних температур 110º (понад 6ºС), а розанової та інших листокруток 70º (вище 10ºС) у приватних та лісопаркових насадженнях Волинської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Одеської, інших областей. Літ метеликів мінуючої молі слід очікувати перед цвітінням яблуні за середньодобової температури 11ºС передусім у південних, центральних та західних областях.

Прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 12ºС сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, насамперед у Лісостепу, виліт якого співпадає з фазою відокремлення бутонів. У зерняткових садах усіх ґрунтово-кліматичних зон країни заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої розпочнеться за суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС, масовий літ за 150-170оС. Відкладання яєць фітофагом відбуватиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні години. Повсюди відкладатиме яйця грушева листоблішка, відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки. В період набубнявіння і розпускання бруньок скрізь розвиватимуться та шкодитимуть личинки яблуневої та інших попелиць.

Розвиток личинок каліфорнійської щитівки розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7-8ºС. Личинки сливової й акацієвої несправжньощитівок пробуджуватимуться і розвиватимуться за вищевказаних умов, зокрема в насадженнях АР Крим, Вінницької, Донецької, Закарпатської, Запорізької, Черкаської та інших областей. За суми ефективних температур  (від порогу розвитку 8ºС) 130º спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки, передусім у Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій, Херсонській та Чернівецькій областях. Відроджуватимуться та шкодитимуть личинки червоного та бурого плодових кліщів, з місць зимівлі виходитиме глодовий кліщ. Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря 12-13ºС заселятимуть бутони і листки дерев.

У разі прохолодної дощової погоди під час цвітіння садів можливий значний розвиток та поширення моніліального опіку. Масовому поширенню інфекції кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сливи сприятиме прохолодна погода за значних опадів. За 18-25оС і значного насичення повітря вологою скрізь у зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, парша.

На початку розпускання бруньок зерняткових культур проти жуків садових довгоносиків, гусениць білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, яблуневої молі та парші, борошнистої роси, інших проводять обприскування актарою, к.с., 0,14-0,15 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га або піринексом, к.е., 2 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб хоруса, в.г., 0,25 кг/га, чемпа, в.г., 1,5-2 кг/га або косайда, в.г., 2-2,5 кг/га. За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою, додають також тіовіт джет, в.г., 8 кг/га, імпакт, к.с., 0,1-0,15 л/га або алмаз, к.е., 0,3–0,4 л/га.

У фазу відокремлення бутонів – рожевий бутон проти вищевказаних шкідливих організмів проводять обприскування енжіо, к.с., 0,18 л/га, нурелом-Д, к.е., 1-1,5 л/га з додаванням проти хвороб антраколу, з.п., 1,5 кг/га, дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, натіво, в.г., 0,3-0,35 кг/га чи оріусу, в.е., 0,4-0,5 л/га дотримуючись чергування препаратів.

На початку розпускання бруньок кісточкових культур, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу та інших хвороб обробляють хорусом, в.г., 0,25-0,3 кг/га, світчем, в.г., 0,75-1 кг/га або сігнумом, в.г., 1-1,25 кг/га

Практично в усіх насадженнях винограду масово розвиватимуться та завдаватимуть шкоди кліщі (плодові, звичайний і садовий павутинні, виноградний повстяний, бруньковий, ін.), що негативно впливатиме на кількість і якість майбутнього врожаю. В АР Крим кримський скосар пошкоджуватиме бруньки і листки виноградних лоз. Літ метеликів І-го покоління гронової листокрутки та відкладання нею яєць очікується за настання стійких середньодобових температур вище 14оС, а через 2-3 доби відроджуватимуться гусениці, які харчуватимуться бутонами і зав’яззю винограду.

За наявності понад 5-7 кліщів на листок проводять обприскування ніссораном, з.п., 0,24-0,6 кг/га, енвідором, к.с., 0,4 л/га, фуфаноном, к.е., 1 л/га, демітаном, к.с., 0,4-0,6 л/га, аполло, к.с, 0,24-0,36 л/га. У період розрихлення суцвіть (перед цвітінням) проти гусениць І-го покоління гронової листокрутки виноградні насадження обприскують одним із препаратів: арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новий, к.е., 1,2-3 л/га, золон, к.е., 1-2,8 л/га, талстар, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,15 л/га, конфідор, в.р.к., 0,15-0,2 л/га, люфокс, к.е., 1 л/га.

У разі розвитку чорної плямистості, інфекційного засихання кущів, мілдью, інших хвороб за теплої вологої погоди у фазу 2-3 листків виноградні кущі оздоровлюють антраколом, в.г., 1,5 кг/га, шавітом Ф, з.п., 2 кг/га, фольпаном, в.г., 1,5 л/га.

Багатоїдні шкідники

Мишоподібні гризуни. Завдяки проведеним обробкам родентицидами на площі понад 1,7 млн. га та затоплення талими водами наприкінці лютого, опади у вигляді дощу, надмірне перезволоження ґрунту, утворення “блюдець” у понижених місцях рельєфу на більшості площ під озимими та іншими сільськогосподарськими культурами спричинили майже скрізь загибель 30-70, макс. 100% мишоподібних гризунів. Навесні в озимині та багаторічних травах повсюди враховується 1-3, макс. 5-8 (Дніпропетровська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, інших обл.), подекуди на окремих багаторічних угіддях (площа 3 га) Хмельницької області до 21 жилих колоній на гектарі.

У квітні чисельність і шкідливість гризунів у посівах озимих зернових і багаторічних травах зростатиме внаслідок переселення їх з інших стацій, в яких активно розмножуються шкідники. За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі необхідно застосовувати зернові, інші отруйні принади: бактороденцид – 3 г на нору, крисолов, принада – 10-20 г на нору, ізоцин, МК, для приготування принади із вмістом діючої речовини 0,006% – розкладають у нору із розрахунку 0,3-6 кг на га, шторм, 0,005% воскові брикети – 0,7-1,5 кг/га, інші дозволені до використання родентициди.

Ґрунтові шкідники (дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів і хлібних жуків) розпочали живитися корінням озимих зернових і ріпаку та за чисельності 0,5-3 екз. на кв.м пошкодили до 3% рослин. За потепління та прогрівання ґрунту активізується переміщення личинок у верхню його частину. Повсюдно існує висока ймовірність осередкових пошкоджень озимих і ярих зернових, сходів просапних культур.

Ефективним проти цієї групи комах є обробка насіння інсектицидами або комбінованими препаратами за типом інкрустації гаучо, з.п., круїзером, т.к.с., нупрідом, ТН, пончо бета т.к.с., сидопрідом, ТН, іншими. У разі перевищення ЕПШ ґрунтових шкідників у 2-3 і більше разів, під час сівби цукрових буряків вносять у рядки форс, г., 4 кг/га, картопля - *тефотокс, РГ, 10-12 кг/га.

Для захисту розсади овочевих культур від ґрунтових шкідників корені рослин перед садінням у відкритий ґрунт замочують у суспензії актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин за t0 18-230С та експозиції 1,5-2 години. В лунки (рядки) під час сівби та посадки в ґрунт капусти, томатів, картоплі вносять 10-12 кг/га форсу, г.

У разі високої чисельності дротяників та несправжніх дротяників (>20 екз. на кв.м) за 2-3 тижні до сівби кукурудзи або висадки розсади овочів доцільно використовувати принадні посіви вівса або жита насінням, обробленим інсектицидами. Норма висіву такого насіння 20-25 кг/га.

Підгризаючі совки. Цьогорічні погодні умови зими не завадили перезимівлі гусениць старших віків озимої та окличної совок (загинуло лише 5-20% зимуючої стадії). У лісостепових, деяких степових областях навесні в озимині враховується 0,2-2 гусениці на кв.м, переважно п’ятого і шостого віків. За наявності 2-3 гусениці на кв.м посіви слід захистити ефективними проти цих шкідників децисом Профі, ВГ, 0,035 кг/га, карате зеоном, мк.с., 0,3 л/га, бореєм, КС, 0,14 л/га, іншими інсектицидами за регламентами існуючих технологій.

У Степу та Лісостепу на сходах буряків, соняшника, кукурудзи, інших просапних культур зросте шкідливість піщаного мідляка, південного сірого довгоносика. За наявності більше 2 жуків на кв.м посіви захищають дозволеними до використання інсектицидами.

Саранові (стадні види – італійський прус та нестадні – кобилки блакитнокрила¸ чорносмугаста, хрестовичка мала, інші). З метою визначення стану ворочок після зимівлі та уточнення строків відродження личинок саранових стадних та нестадних видів спеціалісти державних фітосанітарних інспекцій за місяць до можливого відродження проводять весняні контрольні обстеження, насамперед в осередках степових та південно-східних лісостепових областей. За попередніми даними весняних контрольних обстежень проведених у Дніпропетровській області виявлено, що природна загибель ворочок взимку становить 6%. У місцях зимівлі збереглося 0,5-2 ворочки на кв.м.



Корисна інформація | дивіться також
Ботанічна характеристика та морфологічні особливості пшениці
Біологічні особливості пшениці
Попередники, обробіток грунту, та удобрення
Яра пшениця та її біологічні особливості
М'яка і тверда пшениця та їх різновиди
Сівба, догляд за посівами та збирання пшениці
Яра пшениця: весняний цикл робіт
Особливості проведення весняно-польових робіт під урожай 2009 року в умовах степової зони України (рекомендації Інституту зернового господарства УААН)
Шкідник номер один пшеничного поля – клоп шкідлива черепашка
«П’яний хліб» спричиняється хворим на фузаріоз зерном озимої пшениці
Прогноз розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2009 року
Агрометеорологічні умови осіннього періоду 2009 р. в Україні - Укргідрометеоцентр
Основні елементи технології вирощування озимої пшениці в умовах Сумської області
Загроза мишоподібних гризунів - Головдержзахист (2009р.)
Пшениця. ДСТУ 3768:2009
Порівняльний аналіз переліку пестицидів, дозволених до використання на зернових, в українській і міжнародній практиці
Сравнительный анализ требований к показателям безопасности зерновых культур
Сорняки и яровая пшеница при переходе на No-till
Как продуктивно использовать почву (журнал "Зерно", 2008 г.)
Продуктивность и структура урожая озимой пшеницы (журнал "Зерно", 2008 г.)
Чисельність клопа шкідливої черепашки піддається господарському регулюванню
Прогноз фітосанітарного стану, проблеми осіннього поля - 2010 та шляхи вирішення - Головна державна інспекція захисту рослин
Методика визначення морозостійкості сортів пшениці озимої
Асортимент засобів захисту рослин на 2011 рік
Прогноз розвитку та поширення хвороб зернових колосових культур у 2011 році - Головдержзахист
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в серпні 2011 року - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за перше півріччя 2011 року
Захист озимих культур восени - Гловдержзахист
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні (витяг станом на 10.01.2012) - Державна служба з охорони прав на сорти рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за 2012 рік
Рекомендації щодо вирішення проблем перезимівлі озимих культур, підвищення їх потенційного врожаю та утримання цього потенціалу навесні - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів 2008-2012 рр - Міністерство екології та природних ресурсів України
Державний реєстр сортів рослин придатиних для поширення в Україні у 2013 році
Інформація про стан перезимівлі озимих культур в закладах експертизи станом на 20 лютого 2013 року, - Український інститут експертизи сортів рослин
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2013 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу, - Державна інспекція сільського господарства України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в липні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Огляд поширення карантинних організмів в Україні на 1 січня 2014 року
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в квітні 2014 року, - Держветфітослужба
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2014 року, - Держветфітослужба
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2014 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2016 році, - Держветфітослужба

Свіжі обговорення на агро-форумі: Посадка саженцев - осенью или весной? Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Технологічна платформа LNZ hub
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.