18 жовтня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Зернові - Пшениця - Корисна інформація - Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України


Пшениця

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України

Управління захисту рослин

Департаменту фітосанітарно безпеки

Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2013 року

Нетипові синоптичні умови березня - першої декади квітня стримували розвиток весняних процесів, зокрема, відновлення вегетації озимих культур, багаторічних трав та плодових насаджень. Через перезволоженість верхніх шарів ґрунту ускладнювалась сівба ранніх ярих культур. Нестійкий температурний режим першої половини квітня не сприяв ранньому масовому виходу з місць зимівлі комах, 70-98% популяції яких вижило завдяки помірним умовам зимового періоду. Втім, наприкінці квітня повсюди за стрімкого підвищення середньодобових температур зимуючі стадії переважної більшості фітофагів активізувались і відновили живлення.

За прогнозами Гідрометеоцентру, в травні поточного року на всій території країни очікуються середньодобові температури повітря вищі за норму на 2-2,5 ºС, що сприятиме масовому розвитку, поширенню та пошкодженню сільськогосподарських рослин шкідниками. Фітосанітарна ситуація в агроценозах визначатиметься головним чином комплексом агрокліматичних умов, природних і господарських факторів.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Клоп шкідлива черепашка, 70-92% якого збереглося після перезимівлі в доброму фізіологічному стані, в Степу, південному та центральному Лісостепу, осередково Поліссі масово перелітатиме у посіви озимої пшениці, а пізніше заселятиме ярі пшеницю та ячмінь. Спочатку дорослі клопи зосереджуватимуться на зріджених полях, які добре прогріті, де живитимуться клітинним соком. У посівах за прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту, що важливо знати при обстеженні угідь для прийняття рішення щодо захисту зернових від перезимувалих клопів.

Після інтенсивного харчування клітинним соком клопи відкладатимуть яйця (у два ряди по 7 яєць у кожному) на стебла, листя культури та злакових бур`янів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від 14-28 до 300, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом черепашки.

Найчисельнішим клоп шкідлива черепашка буде в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Харківській, осередково у Вінницькій, Київській, Полтавській, Черкаській областях, де за даними весняних обстежень зимуючий запас шкідника становив 0,2-3, макс. 6-12 екз. на кв.м.

За відсутності дощів у травні шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах, а за своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. У вищезазначених та інших регіонах вирощування зернових колосових посіви заселятимуть також маврський, австрійський, гостроголовий та інші види клопів-щитників, пошкодження яких негативно впливатимуть на кількісні показники врожайності.

Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви (ЕПШ 2-4 і більше клопів на кв.м) під час виходу озимих зернових культур в трубку посіви захищають через обприскування актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га або к.с., 0,15 л/га, данадимом стабільним, к.с., 1,5 л/га, децисом профі, в.г., 0,04 кг/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га чи аналогами зазначених препаратів. Ці інсектициди ефективні й проти інших шкідників зернових культур.

У Степу, Лісостепу, подекуди Поліссі личинки хлібного туруна (жужелиця) за чисельності 0,6-2, макс. в осередках Донецької, Запорізької, Одеської областей до 6 екз. на кв.м деякий час продовжуватимуть живитися в озимині, згодом заляльковуватимуться. Через два тижні на поверхню ґрунту виходитимуть жуки фітофага, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.

Злакові мухи, з яких найпоширеніші шведські, гессенська, чорна та опоміза пшеничні, повсюди заселятимуть та пошкоджуватимуть озимину та ярину. У південних та західних областях посіви ярих пшениці та ячменю заселятимуть та пошкоджуватимуть яра муха та мероміза. Весняне покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечне для ярих пшениці, зокрема м’якої, та ячменю, а шведські ще й для сходів кукурудзи. Пошкодження рослин ними спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Хлібні блішки, здебільшого смугаста, скрізь поширюватимуться в озимині, але шкідливішими будуть в ярині, зокрема в разі посушливого травня, насамперед у Степу та Лісостепу, де можлива їх надпорогова чисельність. В окремих районах центрального Лісостепу та західного Полісся можливе осередкове пошкодження рослин зернових колосових культур, зокрема ярих і слабкорозвинутих озимих великою і звичайною стебловимиблішками. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг.

Хлібні п’явиці (червоногруда – в Степу, південно-східному Лісостепу, синя – Лісостепу, Поліссі) повсюди продовжуватимуть розвиток, відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, що дуже шкідливі у посівах ярих пшениці, ячменю, вівса. За низької зволоженості ґрунту ймовірне зростання шкідливості фітофага у вищевказаних культурах, яке призводить до підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділяються серед зелених білястими смугами пошкоджених листкових пластинок. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового (у фази сходи – 3-и листка ЕПШ 10-30 жуків п’явиці, кущіння - 150-200 і більше личинок на кв.м) скупчення шкідника.

Злакові попелиці (звичайна, велика, ін.) та пшеничний трипс повсюди в озимині й ярині масово розвиватимуться за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Харчування сисних шкідників на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці. Окрім того, ці фітофаги, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.

За теплої посушливої погоди повсюди розвиватимуться цикадки, зокрема шестикрапкова, смугаста, інші, які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст. Вірофорні цикадки також можуть переносити вірусні хвороби. Проти вищевказаних шкідників будуть ефективні інсектициди дозволені для використання в посівах зернових колосових культур.

Злакова листовійка в ареалі АР Крим, Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей заселятиме крайові (до 150 м) смуги посівів озимих та ярих зернових культур. Необхідність в захисті посівів виникатиме в осередках підвищеної (ЕПШ 50 гусениць на кв.м – за теплої сухої і 100-150 екз. за помірно теплої і вологої погоди) кількості шкідника під час виходу пшениці в трубку. Для цього рекомендується сумітіон, к.е., 1 л/га.

Наприкінці травня в посівах зернових колосових культур Степу, Лісостепу, подекуди Полісся виходитимуть на колос та живитимуться зерном хлібні жуки, зокрема кузька, а також красун та хрестоносець. Ці фітофаги масово проявлятимуться передусім у крайових смугах полів Вінницької, Волинської, Донецької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Харківської, Херсонської, інших областей, де середня чисельність личинок шкідника після перезимівлі становить 0,5-2, макс. 5-8 екз. на кв.м.

Борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, кореневі гнилі, інші хвороби зернових колосових культур, які охопили 10-60, макс. 85% площ озимих повсюди інтенсивно розвиватимуться в разі випадання дощів та відносного температурного режиму (t° повітря 16-25°С), рясних рос, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та ринхоспоріоз, червоно-бура, інші плямистості.

Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря (на пшениці 60-85%, ячмені – 50-100 і вівсі – 35-40%) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок, від яких потерпатимуть в першу чергу сприйнятливі сорти добре розвинутих, загущених, підживлені азотом посіви зернових культур.

В кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви оздоровлюють абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, альто супер, к.е., 0,4-0,5 л/га, дерозалом, к.с., 0,5 л/га, дитаном М-45, з.п., 2-3 л/га, імпактом, к.с., 0,5 л/га, тилтом, к.е., 0,5 л/га та аналогами. Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин плямистостями, 3-5% септоріозу листя та піренофорозу) та сприятливих для розвитку хвороб погодних умові тривалих рос.

Бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий) розвиватимуться і шкодитимуть під час сходів - галуження гороху, перелітаючи з багаторічних трав. За посушливої жаркої погоди, коли рослини затримуються в рості, слід очікувати найбільшої шкоди від жуків. На посівах гороху розвиватимуться і завдаватимуть шкоди горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Дощова погода за температури повітря 24-280С сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей.

Сходи гороху за наявності 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м обробляють блискавкою, к.е., 0,15-0,16 л/га. В період бутонізації – початку цвітіння  проти горохових зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), плодожерки, комарика, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м) посіви обробляють інсектицидами: актара, в.г., 0,1 кг/га, карате зеон, мк.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон, к.е. (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, данадим стабільний, біммер, к.е., 0,5-1 л/га, фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують рексом Т, к.с., 0,5-1 л/га. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.

Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу, за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями.

Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) у фазу 2-6 листочків культури посіви сої обприскують Бі-58 новим, к.е., 0,5 л/га. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.

У травні на посівах багаторічних трав (люцерні, конюшині, еспарцеті) за теплої помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, південний сірий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик, сарана, інші. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.

За надпорогової чисельності фітофагів, передусім, в насіннєвих ділянках застосовують арриво, к.е., 0,24 л/га, актеллік, к.е., 1л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га. В період стеблування-бутонізації проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази підкошують трави. У посівах другого і наступного років проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок і п’ядунів, попелиць, клопів проводять підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.

Технічні культури

Повсюди в бурякосійних областях відбуватиметься заселення сходів цукрових буряківзвичайнимбуряковим довгоносиком. Існує загроза пошкодження рослин довгоносиками, ступінь якої залежатиме від погодних умов, якості обробки насіння, чисельності популяції. Щільність перезимувалих жуків становить 0,3-2, макс. у вогнищах господарств Київської, Полтавської, Черкаської областей 5-9 екз. на кв.м. Сірий буряковий довгоносик розвиватиметься і шкодитиме, насамперед у тих господарствах, де поля засмічені осотом, березкою, гірчаком та іншими рослинами, якими він живиться.

За сухої сонячної погоди на ранніх сходах цукрових буряків шкодитимуть бурякових блішок, за теплої вологої погоди - бурякові крихітка (Вінницька, Полтавська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька обл.), подекуди щитоноски. У Степу і південному Лісостепу можливе пошкодження сходів жуками піщаного мідляка, чорного і південного сірого довгоносиків.

Активне заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею відбуватиметься за підвищеної температури та вологості повітря. У разі заселення крайових смуг чи всього поля буряковою листковою попелицею (5% заселених рослин) проводять обприскування актелікком, к.е., золоном, к.е., 1 л/га, БІ-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, іншими.

За високого ступеня загрози сходам від звичайного бурякового та інших довгоносиків доцільно провести обкопування буряковищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками з послідуючим обприскуванням їх інсектицидами. За перевищення щільності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту обробляють актарою, в.г., 0,08 кг/га, актелліком, к.е., 1-2 л/га, фуфаноном, к.е., 1-2,5 л/га, нуреллом Д, к.е., 0,8 л/га, іншими.

Надмірне зволоження ґрунту або його сухість, висівання неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявність у ґрунті патогенних організмів сприятимуть розвитку коренеїду в західних та центральних областях. Для покращення стійкості рослин щодо ураження коренеїдом доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку.

Озимий ріпак пошкоджуватимуть ріпакові квіткоїд, листкоїд, прихованохоботники, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани. Посіви захищають наприкінці бутонізації за надпорогової чисельності фітофагів (квіткоїд, прихованохоботники 5-6 жуків на рослину) вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, іншими. Поширенню хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, гнилі) сприятиме тепла волога погода. Оздоровлюють посіви за появи ознак хвороб альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, містиком, к.е., 1 л/га тощо.

В посівах ярого ріпаку під час сходів – утворення розетки за сухої сонячної погоди шкодитимуть хрестоцвіті блішки, чисельність яких обмежують біская, о.д., 0,25 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 л/га, цезар, к.е., 0,125-0,15 л/га, інші.

На густоту рослин соняшнику негативно впливатимуть ґрунтові шкідники – дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів. Також можливі пошкодження рослин довгоносиками (сірий буряковий, чорний та південний сірий) та піщаний мідляк. За надпорогової чисельності фітофагів (понад 2 екз. на кв.м), проти яких ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. За сприятливих погодних умов, ґрунтової і насіннєвої інфекції можливе ураження рослин культури несправжньою борошнистою росою. На ділянках гібридизації рекомендовано провести видалення і спалювання уражених рослин, оздоровлюють посіви амістаром Екстра, к.с., 0,75-1 л/га, дерозалом, к.с., 1,5 л/га.

В льоносійних областях посівам льону в період сходи – «ялинка» за сприятливих погодних умов загрожуватимуть льонові блішки. За наявності 10-15 блішок на кв.м рекомендовано провести обробки (крайові або суцільні) ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га. Поширенню хвороб (фузаріоз, антракноз) сприятимуть помірно тепла, волога погода, розвиток яких доцільно пригнічувати фундазолом, з.п., 1 кг/га.

У хменасадженнях молодими пагонами, листками харчуватимуться люцерновий довгоносик, хмельова блішка (за ЕПШ 2-3 і 5-7 екз. на кущ відповідно), проти яких ефективні актара, в.г., 0,1-0,14 кг/га, дурсбан, к.е., 3 л/га тощо. Переважно на старих і занедбаних хмільниках кореневищами рослин живитимуться личинки коваликів, хрущів, гусінь листогризучих совок. Проти гусениць І-ІІ віків листогризучих совок ефективні обробки Бі-58 новим, к.е., 1,5-6 л/га, данадимом, к.е., 4-6 л/га. За відносної вологості повітря вище 80% і температури 14-160С рослини хмелю уражуватимуться несправжньою борошнистою росою. Необхідно проводити регулярні обстеження плантацій, видаляти і знищувати уражені хворобою колосоподібні пагони.

Плодові та виноградні насадження

Скрізь у плодових насадженнях протягом місяця продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть шкоди листкам, квіткам і зав’язі садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, осередково букарка та казарка. Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки. В період опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки яблуневого квіткоїда, які прогризатимуть в бутонах дірки і виходитимуть назовні. За високого рівня їх шкідливості (один жук за температури повітря 10-12ºС за добу може пошкодити більше 50% бруньок на саджанці) довгоносики здатні призвести до значних пошкоджень зерняткових плодоносних садів.

У занедбаних та приватних садах заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, що співпадатиме з періодом утворення зав’язі яблуні. Також в цей період триватиме живлення гусениць золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі. За відсутності вчасних захисних заходів, зокрема масивів багаторічних насаджень, які межують з лісосмугами, гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів, завдаватимуть істотної шкоди листковому апарату, грубо об’їдаючи його. Помірні температури та вологість повітря, які очікуються протягом травня сприятимуть інтенсивному розвитку сисних шкідників (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки і несправжні щитівки), які заселятимуть та пошкоджуватимуть молоді листки та пагони.

У зерняткових садах усіх ґрунтово-кліматичних зон країни заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої розпочнеться за суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС, масовий літ за 150-170оС. Відкладання яєць фітофагом відбуватиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні години. В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні й черешні.

За 18-25оС і значного насичення повітря вологою скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, парша. В разі прохолодної дощової погоди під час цвітіння садів можливий значний розвиток та поширення моніліального опіку. Масовому поширенню інфекції кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сливи сприятиме прохолодна погода за значних опадів.

Відразу після закінчення цвітіння зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць, парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують золоном, к.е., 3 л/га, біммером, к.е., 0,8-2 л/га чи конфідором, в.р.к., 0,25 л/га з додаванням проти парші, борошнистої роси та інших хвороб флінта, в.г., 0,15 кг/га, скору, к.е., 0,15-0,2 л/га або терселу, в.г., 2-2,5 кг/га.

Через 10-12 днів після попереднього, проти яблуневого пильщика та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів. За необхідності проти рослиноїдних кліщів додають аполло, к.с., 0,4-0,6 л/га або ніссоран, з.п., 0,3-0,6 кг/га, чи омайт, в.е., 2 л/га.

При відлові феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки за 7 днів спостережень, на початку відкладання яєць плодожерками зерняткові насадження обприскують матчем, к.е., 1 л/га, рімоном, к.е., 0,6 л/га, ікарусом, в.е., 0,5-0,6 л/га, скіфом, к.е., 0,1-0,2 л/га чи іншими вказаними вище інсектицидами з додаванням проти парші та інших хвороб мерпану, в.г., 1,9-2,5 кг/га або малвіну, в.г., 1,8-2,5 кг/га, поліраму, в.г., 2,5 кг/га чи дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, а також тіовіту джет, в.г., 8 кг/га або імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.

Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, товстоніжки сливової, інших  обприскують топсином - М, з.п., 1 кг/га, хорусом, в.г., 0,2-0,3 кг/га, фіталом, в.р.к., 2 л/га, деланом, в.г., 1 кг/га з додаванням на сливі конфідору, в.р.к., 0,25 л/га, варанта, в.р.к., 0,25 л/га чи фуфанону, к.е., 2 л/га, на черешні та вишні золону, к.е., 0,8-2,8 л/га чи каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га, на персику децис ф-Люкс, к.е., 0,5 л/га або карате зеон, мк.с., 0,3 л/га.

Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2% золоном, к.е., 0,8-2,8 л/га, на сливі ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, на персику біопрепаратом спінтор, к.с., 0,3 л/га з додаванням хоруса, в.г., 0,2-0,3 кг/га або топсину - М, з.п., 1 кг/га чи сігнуму, в.г., 1-1,25 кг/га.

У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують золоном, к.е., 2,8 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га, каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га або біопрепаратом спінтор, к.с., 0,3-0,5 л/га з додаванням топсину–М, з.п., 1 кг/га, фіталу, в.р.к., 2 л/га тощо.

Практично в усіх насадженнях винограду масово розвиватимуться та завдаватимуть шкоди кліщі (плодові, звичайний і садовий павутинні, виноградний повстяний, бруньковий, ін.), що негативно впливатиме на кількість і якість майбутнього врожаю. В АР Крим кримський скосар пошкоджуватиме бруньки і листки виноградних лоз. Літ метеликів І-го покоління гронової листокрутки та відкладання нею яєць очікується за настання стійких середньодобових температур вище 14оС, а через 2-3 доби відроджуватимуться гусениці, які харчуватимуться бутонами і зав’яззю винограду.

За умов жаркої з відносною вологістю повітря 70-95% погоди протягом травня ймовірний розвиток на молодих листках оїдіуму. Розвитку мілдью сприятиме підвищена відносна вологість повітря за температури 17-25оС. За високої вологості та температури повітря 23ºС молоді пагони та листки уражуватимуться чорною плямистістю.

За наявності 3-5 листків у плодоносних виноградниках обприскують вогнища ураження чорною плямистістю, інфекційним засиханням, іншими хворобами антраколом, в.г., 1,5 кг/га, шавітом Ф, з.п., 2 кг/га. У період розрихлення суцвіть (перед цвітінням) проти гусениць І-го покоління гронової листокрутки виноградні насадження обприскують препаратами арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новий, к.е., 1,2-3 л/га, золон, к.е., 1-2,8 л/га, талстар, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,15 л/га, бульдок, к.е., 0,3-0,4 л/га, конфідор, в.р.к., 0,15-0,2 л/га, люфокс, к.е., 1 л/га, матч, к.е., 1 л/га, номолт, к.с., 0,5 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,4-0,6 л/га. За наявності понад 5-7 кліщів на листок проводять обприскування ніссораном, з.п., 0,24-0,6 кг/га, енвідором, к.с., 0,4 л/га, фуфаноном, к.е., 1 л/га, демітаном, к.с., 0,4-0,6 л/га, аполло, к.с, 0,24-0,36 л/га. Насадження нестійких до хвороб (мілдью, чорна плямистість, інфекційне засихання, ін.) сортів обприскують антраколом, з. п., 1,5 кг/га, еупареном М, з.п., 2 кг/га, курзатом М, в.г., 2-2,3 кг/га. Вогнища ураження оїдіумом захищають натіво, в.г., 0,16-0,18 кг/га, талендо, к.е., 0,175-0,225 л/га, колліс, к.с., 0,4 л/га, топаз, к.е., 0,15-0,25, л/га, фалькон, к.е., 0,3 л/га, флінт стар, к.с.,0,5 л/га.

Картопля та овочеві культури

Колорадський жук. Умови зимівлі (загинуло від грибкових та бактеріальних хвороб 4-27%) суттєво не вплинули на популяцію фітофага, якого скрізь на картоплянищах збереглося від 2-7, макс. в осередках Луганської, Миколаївської, Чернівецької, Харківської, інших областей 11-15 екз. на кв.м. У травні жуки виходитимуть з ґрунту і заселятимуть сходи картоплі, розсаду пасльонових культур. Фітофаги паруватимуться та відкладатимуть яйця. За оптимальних температур у межах 22-25ºС і відносної вологості повітря 70-75% у другій половині місяця можливе відродження личинок.

Захищають сходи картоплі в разі заселення жуком 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масової появи їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Застосовують актару, в.г., 0,06-0,08 кг/га, моспілан, р.п., 0,02-0,025 кг/га, конфідор Максі, кораген, к.с., 0,05-0,06 л/га, інші.

За умов сухої жаркої погоди скрізь на хрестоцвітих (редисці, капусті, ін.) культурах зростатиме чисельність та шкідливість хрестоцвітих блішок. В овочівницьких господарствах та на присадибних ділянках, де не дотримуються сівозміни, виконання агротехнічних заходів і просторової ізоляції хрестоцвітих культур, розвиватиметься та поширюватиметься капустяна (весняна) муха. Осередково в центральних, південно-східних областях, де відмічається добра перезимівля хрестоцвітих клопів, прихованохоботників, баридів, молі, за вищезазначених умов ймовірний підвищений рівень розвитку та шкідливості.

Захищають капусту в разі заселення 10% рослин по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на кожну через обприскування країв або всуціль площі матчем, к.е., 0,4 л/га, актарою, 0,07-0,09 л/га, децисом профі, в.г., 0,035 кг/га, фуфаноном, к.е., 1,2л/га, іншими рекомендованими інсектицидами.

Плантації цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, на присадибних ділянках Вінницької, Сумської, інших областей осередково розвиватиметься цибулевийприхованохоботник, в південних областях - цибулевий трипс. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») обприскують карате зеоном, мк.с., 0,2 л/га, ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, енжіо, к.с., 018 л/га, іншими.

Багатоїдні шкідники

Саранові (стадні види – італійський прус та нестадні – кобилки блакитнокрила¸ чорносмугаста, хрестовичка мала, інші). Весняними контрольними обстеженнями у степових та лісостепових областях виявлено, що природна загибель ворочок взимку становить 5-20%. У місцях зимівлі збереглося 0,2-2, макс. 5-7 ворочків на кв.м (Луганська, Миколаївська, Херсонська обл.). У травні за встановлення температури повітря 15-18ºС протягом двох тижнів, в ареалі саранових (Степ, східна частина Лісостепу) відбуватиметься виплодження личинок. За прогрівання ґрунту до 23ºC на глибині залягання ворочок розпочнеться масовий вихід личинок на поверхню. Личинки розвиватимуться в багаторічних травах, цілинних землях, занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах та заселятимуть посіви, які прилягають до місць резервації цих комах.

Зважаючи на підвищену щільність ворочок та добру їх перезимівлю, за сприятливої температури та низької вологозабезпеченості не виключена можливість формування осередків підвищеної чисельності личинок саранових, зокрема італійського пруса, передусім в осередках АР Крим, Запорізької, Донецької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської, інших степових та деяких лісостепових областей, де виникатиме потреба у хімічних обробках.

За щільності 1-2 і більше ворочок на кв.м та високої чисельності саранових в період вегетації проводять суцільні обробки. Осередки личинок першого віку слід локалізувати обприскуванням фастаком, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 (нестадні) та 0,4 л/га (стадні), іншими. ЕПШ личинок італійського пруса 2-5, нестадних видів 10-15 екз. на кв.м. Основну масу стадних комах слід ліквідувати до закінчення розвитку личинок третього-четвертого віків.

Лучний метелик. Навесні кокони з живими гусеницями шкідника виявлені в Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях за чисельності 0,5-1, макс. 6 екз. на кв.м (Миколаївська обл.). Протягом місяця перезимувалі гусениці заляльковуватимуться, а за середньодобової температури понад 15ºС і суми ефективних температур (більше 10ºС) близько 80ºС розпочнеться літ метеликів, за температури вище 17ºС, коли СЕТ 150-200ºС літ стане масовим. В цей період, в разі температури повітря 22-25ºС, опадів, наявності квітучих бур’янів, рос можуть створити сприятливі передумови для реалізації потенційної можливості масового розвитку і шкідливості лучного метелика, передусім у багаторічних травах, цукрових буряках, соняшнику, овочах, інших культурах вищезазначених областей.

На початку та під час масового відкладання яєць, після сильного льоту метеликів (10-50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму. За чисельності гусениць вище ЕПШ, визначених для кожної культури, проводять захисні обробки препаратами відповідно до рекомендацій.

Стебловий (кукурудзяний) метелик. Гусениці за незначної загибелі взимку (4-30%) виявлені в 12-60% рослинних решток кукурудзи. У травні за температури понад 15-16ºС гусениці заляльковуватимуться, наприкінці місяця в південних областях розпочнеться літ метеликів. За умов помірно теплого з високою вологістю повітря в період відкладання яєць і відродження гусениць, стебловий метелик становитиме суттєву небезпеку для посівів кукурудзи, які межуватимуть з неорними та забур’яненими полями минулорічних посівів.

Щільність дротяників та несправжніх дротяників, хрущів (0,5-4 екз. на кв.м), яка виявлена на полях під посів просапних культур, становить суттєву загрозу сходам цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, овочевих, баштанних та інших культур. Збереження їх досягається передпосівною токсикацією насіння. Для захисту розсади овочевих культур, перед висадженням її в ґрунт, корені рослин замочують в суспензії актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин за 18-23ºС та експозиції 90-120 хв.

Підгризаючі совки. Цьогорічні погодні умови зими не завадили перезимівлі гусениць старших віків озимої та окличної совок (загинуло лише 7-23% зимуючої стадії), які заляльковуватимуться, а з середини травня очікується літ метеликів. В АР Крим, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях на посівах зернових спостерігатиметься осередковий розвиток пшеничної земляної та південної (дикої) совок, які зимували в стадії сформованої гусениці в яйцевій оболонці.

У другій половині травня за температури повітря 18-20ºС відбуватиметься літ метеликів першого покоління листогризучих совок – капустяної, С-чорне, совки-гамми, у Степу, осередково Лісостепу бавовникової, помідорної (карадрина), городньої, конюшинової, люцернової, інших видів. Суттєво обмежують чисельність цих лускокрилих комах яйцеїд-трихограма, яку випускають на початку та під час масового відкладання яєць метеликами совок.

У Степу та Лісостепу на сходах буряків, соняшника, кукурудзи, інших просапних культур зросте шкідливість піщаного мідляка, південного сірого довгоносика. За наявності більше 2 жуків на кв.м посіви захищають рекомендованими інсектицидами.



Корисна інформація | дивіться також
Ботанічна характеристика та морфологічні особливості пшениці
Біологічні особливості пшениці
Попередники, обробіток грунту, та удобрення
Яра пшениця та її біологічні особливості
М'яка і тверда пшениця та їх різновиди
Сівба, догляд за посівами та збирання пшениці
Яра пшениця: весняний цикл робіт
Особливості проведення весняно-польових робіт під урожай 2009 року в умовах степової зони України (рекомендації Інституту зернового господарства УААН)
Шкідник номер один пшеничного поля – клоп шкідлива черепашка
«П’яний хліб» спричиняється хворим на фузаріоз зерном озимої пшениці
Прогноз розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2009 року
Агрометеорологічні умови осіннього періоду 2009 р. в Україні - Укргідрометеоцентр
Основні елементи технології вирощування озимої пшениці в умовах Сумської області
Загроза мишоподібних гризунів - Головдержзахист (2009р.)
Пшениця. ДСТУ 3768:2009
Порівняльний аналіз переліку пестицидів, дозволених до використання на зернових, в українській і міжнародній практиці
Сравнительный анализ требований к показателям безопасности зерновых культур
Сорняки и яровая пшеница при переходе на No-till
Как продуктивно использовать почву (журнал "Зерно", 2008 г.)
Продуктивность и структура урожая озимой пшеницы (журнал "Зерно", 2008 г.)
Чисельність клопа шкідливої черепашки піддається господарському регулюванню
Прогноз фітосанітарного стану, проблеми осіннього поля - 2010 та шляхи вирішення - Головна державна інспекція захисту рослин
Методика визначення морозостійкості сортів пшениці озимої
Асортимент засобів захисту рослин на 2011 рік
Прогноз розвитку та поширення хвороб зернових колосових культур у 2011 році - Головдержзахист
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в серпні 2011 року - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за перше півріччя 2011 року
Захист озимих культур восени - Гловдержзахист
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні (витяг станом на 10.01.2012) - Державна служба з охорони прав на сорти рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за 2012 рік
Рекомендації щодо вирішення проблем перезимівлі озимих культур, підвищення їх потенційного врожаю та утримання цього потенціалу навесні - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів 2008-2012 рр - Міністерство екології та природних ресурсів України
Державний реєстр сортів рослин придатиних для поширення в Україні у 2013 році
Інформація про стан перезимівлі озимих культур в закладах експертизи станом на 20 лютого 2013 року, - Український інститут експертизи сортів рослин
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2013 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу, - Державна інспекція сільського господарства України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в липні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Огляд поширення карантинних організмів в Україні на 1 січня 2014 року
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в квітні 2014 року, - Держветфітослужба
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2014 року, - Держветфітослужба
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2014 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2016 році, - Держветфітослужба

Свіжі обговорення на агро-форумі: Посадка саженцев - осенью или весной? Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Технологічна платформа LNZ hub
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.