18 жовтня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Зернові - Пшениця - Корисна інформація - Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України


Пшениця

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України

Управління захисту рослин

Департаменту фітосанітарно безпеки

Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України

Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2013 року

За даними Гідрометцентру зливові дощі локального характеру, які спостерігались наприкінці травня добре позначилися, перш за все, на посівах ранніх ярих, котрі в першій половині травня страждали від дефіциту вологи в ґрунті. На більшості площ дощі відновили вологозабезпеченість. Нажаль, в частині районів степової зони спостерігається загибель рослин у посівах ярих ячменю і пшениці. В центральних, східних, південних областях внаслідок утримання підвищеного температурного фону та значної суми ефективного тепла, розвиток всіх сільськогосподарських культур відбувається прискорено зі значним скороченням міжфазових періодів і випереджає середні багаторічні показники на 1,5-2 тижні.

Виходячи із тенденції формування клімату в останні роки, фахівці Гідрометцентру передбачають досить посушливі й спекотні умови протягом червня поточного року. Ці фактори поряд з порушенням системи сівозмін, агротехніки та прийомів вирощування й захисту культурних рослин можуть спричинити виникнення спалахів підвищеної шкідливості ентомологічних та фітопатологічних організмів.

Задля не допущення господарсько-відчутних пошкоджень посівів та втрат урожаю від шкідників, хвороб та бур’янів впродовж місяця слід забезпечити постійний моніторинг фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Озимі та ярі зернові колосові культури в Степу та Лісостепу продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати хлібні клопи, зокрема шкідлива черепашка, порогова (2 і більше личинок на кв.м) кількість якої має місце в посівах Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Херсонської, осередково Харківської областей та АР Крим. У колосових культурах Вінницької, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Полтавської областей центрального Лісостепу шкідлива черепашка нараховується в допороговій чисельності. На початку червня триватиме масове відкладання яєць та відродження і вихід личинок на колос.

Для збереження технологічних і посівних якостей зерна, зокрема насіннєвого, за наявності 2 і більше личинок клопа на кв.м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10 личинок на кв.м, передбачається проведення захисних обробок актарою, 0,1-0,14 л/га, арриво, 0,2 л/га, бульдоком, 0,25 л/га, данадимом, 1-1,5 л/га, нурелом Д, 0,75-1 л/га, фуфаноном, 1,2 л/га чи аналогами. Ці препарати біологічно ефективні також і проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.

Захист посівів від клопа шкідливої черепашки слід провести протягом 10-12 днів від завершення відродження личинок до появи четвертого віку їх, що відбувається у першій половині червня. Оптимальним строком проведення є момент наявності в посівах 15-30% личинок третього віку, що  свідчить про відродження переважної більшості личинок.

Під час наливу зерна триватиме вихід з ґрунту та живлення в колосках жуків хлібної жужелиці (туруна) та хлібних жуків, висока чисельність яких спостерігатиметься, насамперед у Лісостепу, подекуди Степу та Поліссі. Шкідливість жуків проявлятиметься через пошкодження зав'язі та вмісту зерна хлібних злаків, що призводить до зниження їх врожайності.

В цей період, розмножуватимуться та пошкоджуватимуть зерно в колосках злакові попелиці та трипси, які заселили 15-100% площ повсюди. В надпороговій чисельності за умов теплої сухої погоди червня (температура повітря 29-30 °С і вологість 35-50%), насамперед в південних та центральних областях ці шкідники значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю. Шкідливість сисних фітофагів зменшуватиметься за огрубіння зерна.

Скрізь ярим зерновим культурам відчутної шкоди можуть нанести хлібна п'явиця,злакові мухи (гессенська, шведські), хлібні блішки, пильщики, попелиці, інші. За сприятливої погоди червня (помірні температура й опади) шкідливість вищезазначених фітофагів зростатиме. За умов підвищених температури та вологості повітря можливе повсюдне збільшення чисельності й шкідливості цикадок, а разом з тим поширення вірусних, зокрема смугастою цикадкою, та мікоплазмових хвороб зернових культур.

Проти вищезазначених шкідників ефективними будуть інсектициди дозволені для використання в посівах зернових колосових культур. Ярі зернові за наявності на кв.м 30-40 жуків хлібної блішки, 10-30 жуків п’явиці, 40-50 екз. на 100 п.с. злакових мух, 40-50 екз. на колос личинок трипсів, 15-25 екз. на стебло попелиці обробляють в крайових смугах або всуціль поля актарою, к.с., 0,15 л/га, акцентом, к.е., 1,5 л/га, альтексом, к.е., 0,1-0,15 л/га, альфагардом, к.е., 0,15 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, біммером, к.е., 1-1,5 л/га, блискавкою, к.е., 0,1-0,15 л/га, бульдоком, к.е., 0,25 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15-0,2 л/га, протеусом, о.д., 0,5-0,75 л/га, фастаком, к.е., 0,1-0,15 л/га, циперкілом, к.е., 0,2 л/га.

Після випадання дощів в кінці травня актуальною в червні залишається загроза захворювання зернових культур грибковими хворобами, зокрема борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, кореневими гнилями, які поширені повсюди на 4-25, осередково 50-90% рослин, 12-54% площ озимих колосових культур Лісостепу та Полісся, осередково Степу. Ці хвороби та гельмінтоспоріоз розвиватимуться в ярих пшениці та ячмені, передусім в загущених посівах на добрих агрофонах.

Під час колосіння спостерігатиметься ураження сприйнятливих, добре розвинутих, загущених посівів зернових культур летучою та іншими видами сажок. За підвищеної вологості і температури повітря 28-30°С в цей період на колосках, передусім у посівах центрального та західного регіонів, розвиватиметься фузаріоз. Особливо небезпечним може бути раннє зараження колоса цією хворобою, зокрема у фазу цвітіння, що створюватиме передумови формування щуплого неповноцінного зерна з низькою чи зовсім утраченою життєздатністю.

Ефективне оздоровлення рослин за швидкого наростання захворювання листкової поверхні та колоса досягається обприскуванням під час формування зернівок альто супер, к.е., 0,4-0,5 л/га, амістаром екстра, 0,5-0,75 л/га, абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, аяксом, КС, 0,4-0,6 л/га, бампером супер, к.е., 0,8-1,2 л/га, джерелом, к.с., 0,5 л/га, заміром, в.е., 0,75-1,5 л/га, імпактом Т, к.с., 1 л/га та аналогами, колосалем, к.е., 1 л/га, рексом дуо, к.е. 0,6 л/га,  супрімом 400, в.е., 0,75-1,5 л/га, титулом дуо, к.к.р., 0,25 л/га, фолікуром, к.е., 1 л/га, фальконом, к.е., 0,6 л/га, фортецею, к.е., 1 л/га, ті рексом, к.е., 0,5 л/га.

Під час бутонізації - цвітіння гороху відроджуватимуться личинки бульбочкових довгоносиків, які закінчивши розвиток, заляльковуватимуться. Жуки нового покоління з`являтимуться наприкінці червня. Помірно тепла й волога погода сприятиме утворенню численних колоній горохової попелиці, шкідливості гусениць листогризучих метеликів. Жуки горохової зернівки активно заселятимуть, живитимуться пилком й пелюстками гороху, відкладатимуть яйця в боби. За сухої спекотної погоди можливе підвищення чисельності й шкідливості горохової плодожерки, акацієвої (бобової) вогнівки, трипсів, клопів, а також розвиток фузаріозного в`янення. За температури 18-25°С і високої вологості повітря в загущених посівах гороху рослини хворітимуть на аскохітоз, пероноспороз, сіру гниль, борошнисту росу.

Захищають горох за чисельності шкідників понад ЕПШ (2-3 жука горохового зерноїда, 250-300 екз. горохової попелиці на 10 п.с., 2 екз. горохового трипса на квітку, 25-30 яєць на кв.м горохової плодожерки, акацієвої (бобової) вогнівки) інсектицидами актара, 0,1 кг/га, акцент, к.е., 1 л/га, карате Зеон, 0,125 л/га, фуфанон, к.е., 0,5-1,2 л/га, золон (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, Бі-58 новий, 0,5-1 л/га, їх аналогами, в посівах на зелений горошок – фастак, 0,15-0,25 л/га, ф`юрі, 0,07-0,1 л/га. У період відкладання яєць гороховою плодожеркою, акацієвою вогнівкою, листогризучими совками рекомендовано проводити випуск бурої та жовтої трихограм (співвідношення 1:10). Проти аскохітозу, іржі, сірої гнилі, насамперед насіннєві ділянки, обробляють фунгіцидом амістар екстра, к.с., 0,5-0,75л/га.

У посівах сої розвиватимуться й шкодитимуть личинки й жуки бульбочкових довгоносиків, попелиці, гусениці листокруток, п`ядунів, листогризучих совок, осередково в степових та лісостепових областях гусениці лучного метелика, інші фітофаги, які за сприятливих погодних умов та в разі відсутності захисних заходів можуть завдати господарсько відчутної шкоди посівам культури. Підвищена вологість й температура повітря 18-26ºС сприятиме поширенню грибкових хвороб, зокрема аскохітозу, пероноспорозу, альтернаріозу, тощо. За встановлення сухої і теплої погоди можливий розвиток фузаріозного в`янення.

За чисельності шкідників, що перевищує ЕПШ (8-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м, 2-5 люцернового клопа на рослину, 250-300 попелиць на 10 п.с.) посіви сої захищають золоном, 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, 0,5-1 л/га. В насіннєвих посівах обприскування слід проводити після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції; рослини, уражені вірусами, видаляють.

У багаторічних травах (після підкосу) розвиватимуться й шкодитимуть листковий люцерновий довгоносик, насіннєїди (тихіус, апіон), люцернова товстоніжка, клопи, попелиці, гусениці совок і п`ядунів, осередково в східних, центральних та південних областях – лучний метелик, Степу - сарана, інші фітофаги. Дощова і тепла погода сприятиме поширенню в посівах темно-бурої плямистості, антракнозу, аскохітозу, тощо.

Захисне значення у посівах люцерни мають своєчасні підкоси: для одержання насіння з проміжного укосу у фазі масової бутонізації, з другого – до чи на початку цвітіння, з обов`язковим вивезенням зеленої маси з полів. Після підкосу в насіннєвих ділянках в період стеблування-бутонізації рослин люцерни за наявності ЕПШ комах (5-8 жуків, 20-30 личинок фітономуса, 15-20 клопів сліпняків, 20-25 жуків люцернової товстоніжки, 500-600 попелиць на 100 п.с., 20-30 жуків тихіуса, 8-10 гусениць совок на кв.м) посіви обробляють актелліком, 1 л/га, Бі-58 новим, 0,5-1 л/га, децисом, 0,5 л/га, золоном, 1,4-2,8 л/га тощо.

Технічні культури

У посівах цукрових буряків через зменшення дії токсичності рослин шкодитимуть бурякові довгоносики (звичайний та сірий), насамперед у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській, Черкаській областях, осередково у Волинській, Чернігівській. Тому контроль за шкідником необхідно продовжувати і за потреби проводити захисні обробки. Також у всіх бурякосійних областях шкодитимуть бурякові блішки, дротяники, осередково довгоносики (південний сірий та сірий буряковий), амарантовий стеблоїд, бурякова крихітка, подекуди піщаниймідляк. За підвищеної вологості та достатньої кількості тепла подекуди шкодитимуть бурякові мінуючі мухи, листкова попелиця, щитоноски, підгризаючі та листогризучі совки.

За перевищення показників ЕПШ проти бурякових довгоносиків, мідляка, блішок, щитоносок, крихітки застосовують актару, в.г., 0,08 кг/га, актеллік, к.е., 1-2 л/га, фуфанон, к.е., 1-2,5 л/га, дурсбан, к.е., 1,5-2,5 л/га; проти бурякової листкової попелиці, мінуючи мух, інших сисних шкідників – актеллік, к.е., золон, к.е., 1-2,5 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, інші препарати. Проти (листогризучих і підгризаючих) совок в період відкладання яєць рекомендовано застосовувати трихограму (20-30 тис. особин на гектар).

За надмірної вологи або сухості ґрунтів ймовірне поширення коренеїду. В разі прохолодної дощової погоди центральні листки розетки уражуватимуться пероноспорозом, на гібридах іноземної селекції можливий прояв альтернаріозу. Розвиток церкоспорозу ймовірний за сприятливих погодних умов (періодичні дощі, рясні ранкові роси, за температури близько 20ºС та відносної вологості повітря понад 80%). Через недостатнє забезпечення рослин елементами живлення за умов посухи чи зливових дощів можливий прояв хвороби голодування рослин.

Посіви цукрових буряків оздоровлюють за появи ознак пероноспорозу акробатом МЦ, в.г., 2 кг/га, заміром, в.е., 0,75-1 л/га. За появи окремих плям церкоспорозу на 3-5% рослин обробляють дитаном, ЗП, 0,3-0,4 л/га тощо. За ураження рослин борошнистою росою проводять обробки фундазолом, з.п., 0,6-0,8 кг/га, колфуго супер, в.с., 2 л/га, ін.

У посівах соняшнику, здебільшого пізніх строків сівби, в червні шкодитимуть піщаний мідляк, сірий буряковий, південний сірийдовгоносики. Геліхризова попелиця заселятиме з країв полів чи  в суціль посіви культури за теплої й вологої погоди. За посушливих погодних умов у степових областях можливе масове розмноження трипсів, саранових, за помірно-вологих – клопів, листогризучих і підгризаючих совок.

В разі заселення рослин соняшнику попелицями понад 20% рослин і наявності на кожній 40-50 екз. та за відсутності ентомофагів, клопами (за чисельності 2 екз. на кошик) до початку цвітіння культури знешкоджують децисом ф-Люкс, к.е., 0,3 л/га, фуфаноном, к.е., 0,6 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га.

За рясних опадів, високої вологості повітря збудники білої та сірої гнилей, фомозу, несправжньої борошнистої роси уражуватимуть листки, стебла, корені рослин. За підвищеної температури і вологості повітря можливе осередкове поширення фомопсису, за дефіциту вологи - іржі.

Перед цвітінням соняшнику за появи ознак гнилей рекомендовано провести захисні обробки дерозалом, к.с., 1,5 л/га, тайтлом, таносом, в.г., 0,4-0,6 кг/га, проти фомопсису, пероноспорозу – колфуго супер, в.с., 2 л/га, дерозалом, к.с., 1,5 л/га тощо. За необхідності через два тижні проводять повторні обробки.

Ярий ріпак пошкоджуватимуть ріпакові квіткоїд, хрестоцвіті блішки, клопи, попелиці, листкоїд, прихованохоботники, пильщик, осередково білани, листогризучі совки. За помірної температури і підвищеної вологості повітря рослини культури уражуватимуться пероноспорозом, фомозом, гнилями, іншими хворобами.

У стручках озимого ріпаку розвиватиметься капустяна стручкова галиця. За високої вологості повітря ймовірний розвиток і поширення альтернаріозу, пероноспорозу, циліндроспоріозу, гнилей.

За побуріння 70% стручків і вологої погоди перед збиранням (за 14 днів) проводять десикацію гліфоганом, вулканом плюс, домінатором, в.р., 3 л/га. Посіви ярого ріпаку захищають за надпорогової чисельності фітофагів вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, фуфаноном, к.е., 0,6-0,8 л/га, враховуючи призначення урожаю на технічні, насіннєві, харчові цілі.

На рослинах хмелю розвиватимуться та шкодитимуть хмельова попелиця, павутинний кліщ, подекуди листогризучі совки, довгоносикистебловий метелик. За несвоєчасного проведення хімічних обробок та настання теплої вологої погоди рослини культури уражуватимуться пероноспорозом.

Плантації хмелю, до цвітіння, захищають проти павутинного кліща (7-8 екз. на листок) демітаном, к.с., 0,6-0,8 л/га, ортусом, к.с., 1,7-2,1 л/га, антикліщем, к.с., 0,8-3,0 л/га, аполло, к.с., 3,0 л/га; проти попелиці (20-25 екз. на листок), актарою, в.г., 0,06-0,08 кг/га, сумі-альфою, к.е., 0,5 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га. Проти гусениць І-ІІ віків картопляної і листогризучої совок за підвищеної чисельності (2 екз. на кущ) проводять обробки Бі-58 новим, к.е., 1,5-6 л/га, данадимом стабільним, к.е., 4-6 л/га. Рослини хмелю вперше обробляють фунгіцидами за появи ознак несправжньої борошнистої роси на листках, вдруге – в період бутонізації: альєттом, з.п., купроксатом, к.с., 3-5 кг, л/га, ридомілом Голд, в.г., 2,5 кг/га тощо.

Рослини льону пошкоджуватимуть льонові блішки, плодожерка, совки (гамма, люцернова), під час бутонізації – цвітіння – льоновий трипс. За теплої погоди з періодичними опадами рослини хворітимуть на антракноз, фузаріоз, інші інфекції.

Проти блішок у вогнищах (за чисельності 10-15 екз. на кв.м) застосовують ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 л/га. Під час бутонізації за заселення трипсом (8-10% рослин або 2-5 екз. на рослину), плодожеркою, совками проводять обприскування дозволеними до використання препаратами. За появи ознак ураження хворобами рослини оздоровлюють фундазолом, з.п., 1 кг/га (за призначенням олії на технічні цілі).

Картопля й овочеві культури

Картоплю, томати, інші пасльонові культури скрізь масово заселятиме колорадський жук, відбуватиметься відкладання яєць, виплодження і живлення личинок. У червні інтенсивне заселення рослин і прискорений розвиток усіх стадій фітофага відбуватиметься за температури 26°С і вище та вологості 58-75%, що зумовить зростання шкідливості. В південних, східних та центральних областях відбуватиметься залялькування личинок четвертого віку, в другій половині місяця ймовірний вихід з ґрунту жуків літньої генерації.

За масового з'явлення личинок першого-другого віків (10-20 екз. на рослину за 8-10% їх заселення), томати (у вогнищах) обприскують одним з препаратів: актара, в.г., 0,06-0,08 кг/га, конфідор максі, в.г., 0,05-0,08 кг/га, кораген, к.с., 0,05-0,06 л/га, іншими.

За помірної вологості та оптимальної температури 20-26°С протягом місяця на капусті повсюдно розвиватимуться і шкодитимуть гусениці біланів, молі,совок. На капусті ранніх та середньостиглих сортів передбачається середній, подекуди сильний ступінь заселення та шкідливості капустяноїпопелиці, блішок, личинок капустяної мухи, осередково барид, клопів, прихованохоботників. За чисельності гусениць совок 1-2 екз. на рослину ранньої чи 5% і більше заселених рослин пізньої капусти, молі, біланів 2-5 екз. на 10% заселених рослин промислові посіви захищають актарою, к.с., 0.07-0,09 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га, іншими. Проти попелиці (в разі заселення 5-10% рослин) застосовують золон, к.е., 1,6-2 л/га, актару, к.е., 0,07-0,09 л/га, інші.

Рослинам цибулі суттєвої шкоди завдаватимуть личинки цибулевої мухи, та прихованохоботника, в степових та подекуди лісостепових областях за жарких посушливих умов ймовірний інтенсивний розвиток тютюнового трипса.

В разі підвищеної відносної вологості повітря (понад 87%) та оптимальної температури (20-25°С) повсюди ймовірний розвиток та розповсюдження макроспоріозу,фітофторозу картоплі, томатів,бактеріозу, пероноспорозу огірків, пероноспорозу цибулі, інших.

Захищають картоплю від хвороб профілактично у фазі бутонізації-цвітіння, томати— за появи плям фітофторозу на картоплі, застосовуючи акробат МЦ, з.п., 2 кг/га, ридоміл Голд МЦ, з.п., в.г., 2,5 кг/га, татту, к.с., 3 л/га, інші. Цибулю від пероноспорозу оздоровлюють альєттом, з.п., 1,2-2 кг/га, ридомілом Голд, в.г., 2,5 кг/га, іншими.

Кабачки, кавуни, інші гарбузові та баштанні культури, передусім у Степу й Лісостепу, пошкоджуватимуться баштанною попелицею, тютюновим трипсом,павутинним кліщем. З хвороб проявлятимуться бактеріози, антракноз, борошнистароса. Від сисних комах гарбузові культури захищають актелліком, к.е., 0,3-1,5 л/га, карате зеоном, к.е., 0,1 л/га, від хвороб огірків – луна експіріенс, КС, 0,35-0,75 л/га, медян екстра, к.с., 2-2,5 л/га, іншими.

Плодові та виноградні насадження

Молоді жуки яблуневого квіткоїда харчуватимуться листками дерев, в кінці червня вони перейдуть у літню діапаузу. В незахищених садах метелики біланажилкуватого відкладатимуть яйця, через 2-3 тижні відроджуватимуться їх гусениці; закінчать живлення і заляльковуватимуться гусениці золотогуза, розановоїлистокрутки, шовкопрядів, яблуневої молі, згодом вилітатимуть метелики і відкладатимуть яйця. Тепла і посушлива погода сприятиме повсюдному зростанню чисельності й шкідливості сисних комах (кліщів, попелиць, медяниць, щитівок,несправжніх щитівок).

Скрізь у яблуневих садах триватиме літ, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць яблуневої плодожерки першого покоління. Личинки яблуневого і грушевогоплодових пильщиків пошкоджуватимуть плоди, виїдаючи насіннєву камеру. Личинки сливового пильщика живитимуться плодами сливи, що спричинятиме завчасне їх опадання. Вишнева муха відкладатиме яйця в плоди вишні й черешні середніх і пізніх сортів, де розвиватимуться її личинки. Жарка волога погода сприятиме подальшому повсюдному поширенню борошнистої роси, плодової гнилі. Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу,кучерявості листків персика, полістигмозу, у зерняткових насадженнях парші сприятиме прохолодна погода за значних опадів.

У період масового відкладання яєць, на початку відродження гусениць першого покоління яблуневої плодожерки сади обробляють золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,8-2 л/га, з додаванням проти хвороб рекомендованих препаратів. Грушеві насадження за масового льоту метеликів грушевої плодожерки, орієнтовно через 40 днів після цвітіння пізніх сортів, обприскують золоном, к.е., 2,5-3 л/га, сумітіоном, к.е., 1,6-3 л/га, децисом профі, в.г., 0,1 кг/га, з додаванням проти хвороб дозволених пестицидів.

Сорти вишні й черешні середнього та пізнього строків достигання, не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю, проти вишневої мухи, кокомікозу, плодової гнилі захищають сумітіоном, к.е., 1-2 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га з додаванням топсину - М, з.п., 1 кг/га або фіталу, в.р.к., 2 л/га.

У виноградниках АР Крим, Закарпаття, південних областей гусениці гронової листокрутки І-го покоління пошкоджуватимуть бутони й суцвіття культури. У другій половині червня розпочнеться літ метеликів ІІ-го покоління і відкладання ними яєць.

Посушлива жарка погода сприятиме збільшенню чисельності й шкідливості кліщів(павутинних, виноградного повстяного). В АР Крим виноградним листкам завдаватиме шкоди кримський скосар. Дощі, роси за t° 20-27°С сприятимуть розвитку мілдью, чорної плямистості, за жаркої з відносною вологістю повітря 70-95% погоди, передусім у загущених виноградниках за несвоєчасного підв’язування пагонів, розвиватиметься оїдіум.

Відразу після цвітіння виноградники захищають від мілдью, чорної плямистості, оїдіуму та кліщів препаратами, рекомендованими до цвітіння (згідно «Переліку…»). Під час росту ягід за пошкодження 3% і більше суцвіть гусеницями І-го покоління гронової листокрутки, через 10 днів льоту метеликів ІІ-го покоління осередко обприскують арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,2-3 л/га, золоном, к.е., 1-2,8 л/га. За появи вогнищ ураження мілдью, чорною плямистістю, оїдіумом виноградники оздоровлюють мерпаном, з.п., 2,5 кг/га, пенкоцебом, з.п., 3 кг/га, тіовітом джет, в.г., 3-5 кг/га. Осередки заселення кліщами (8-10 і більше екз. на листок) обробляють рекомендованими до цвітіння інсекто-акарицидними препаратами.

Багатоїдні шкідники

Саранові (стадні види - італійський прус та нестадні – кобилки блакитнокрила, чорносмугаста, хрестовичка мала, ін.). У Степу (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.) та східному Лісостепу (Харківська, Сумська обл.) в неугіддях, незораних землях, інших стаціях продовжиться виплодження та живлення личинок, перехід їх у старші віки. Активізація розвитку саранових спостерігатиметься за оптимальних для них температур 25-30°С. Осередки високої чисельності личинок стадних саранових ймовірні у посівах сільськогосподарських культур, що межують зі стаціями сарани, вищезазначених областей, де виникатиме потреба в хімічних обробках.

Залишається вірогідність формування осередків перелітної (азіатської) сарани у плавнях річок, очеретяних заростях, передусім у місцях резервації (осередки Дніпропетровської, Миколаївської обл.), яким необхідно приділити особливу увагу під час постійного моніторингу і контролю за розвитком цього фітофага. Захист посівів від саранових слід розпочинати за масової появи личинок першого віку, основну масу яких необхідно ліквідувати до закінчення розвитку третього-четвертого віків.

Для захисту посівів від саранових ефективні фастак, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 (нестадні саранові) та 0,4 л/га (стадні саранові), моспілан, р.п., 0,05-0,075 кг/га, димілін, з.п., 0,9 л/га (кукурудза 8-10, соняшник 12-18 листків), блискавка, к.е., 0,2-0,25 л/га, матч, к.е., 0,15 л/га, інші, на землях несільськогосподарського призначення актуал, к.е., 1,5-2 л/га, енжіо, мк.с., 1,5 л/га.

Лучний метелик. Внеорних землях, багаторічних травах, посівах соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків (лісостепові обл.), угіддях з квітучою рослинністю Вінницької, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Київської, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Черкаської, Харківської, Херсонської областей триватиме літ, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць фітофага. З огляду на те, що протягом травня в ареалі шкідника температура, вологість повітря, кількість нектароносної рослинності були близькі до норми, що в свою чергу позитивно вплинуло на розвиток генеративної функції самиць та виплодження гусениць в передчасні строки, в червні існує небезпека масового розмноження лучного метелика та утворення осередків надпорогової його чисельності. Оптимальними умовами розвитку гусениць молодших віків в цей період будуть відносна вологість повітря більше 70% та середньодобова температура близько 25ºС. Прогнозовані Гідрометцентром високі температурні показники в червні та локальні опади зливового характеру не спричинять помітних змін у розвитку гусениць старших віків, але можуть зумовити зниження плодючості метеликів другого покоління.

Запобігання масового розмноження лучного метелика із місцевих резервацій досягається застосуванням повного комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, біологічних та хімічних заходів. Вчасне виявлення вогнищ фітофага та суворе дотримання строків і норм витрати інсектицидів з урахуванням віку гусениць.

Підгризаючі совки. Повсюдно триватиме літ метеликів озимої й окличної совок, які відкладатимуть яйця, відбуватиметься виплодження гусениць, їх живлення й шкідливість. Значний літ комах ймовірний у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Черкаській, інших областях Степу та Лісостепу, де слід передбачити випуск совочної форми трихограми у посівах цукрових буряків, овочевих, просапних культур. У посівах озимини, просапних культур АР Крим, Миколаївської, Одеської, інших південних областей гусениці пшеничної,південної (дикої) совок, лісостепових — іпсилон, інших підгризаючих совок закінчуватимуть живлення.

За чисельності гусениць совок у посівах кукурудзи, соняшника, картоплі, інших просапних культур понад 3-8, озимої пшениці 2-3, цукрових буряків 1-2 екз. на кв.м слід застосовувати базудин, в.е., 1-1,5 л/га, інші препарати в рекомендованих нормах.

Повсюдно в посівах просапних, овочевих культур, багаторічних трав виплодяться гусениці капустяної, городньої, бавовникової, люцернової, інших видів листогризучих совок. Найкращі умови для розвитку більшості видів совок складуться в разі наявності квітучої рослинності та теплої помірно вологої погоди під час льоту метеликів, що підвищує їх плідність та чисельність гусениць. Суттєво обмежує чисельність цих комах яйцеїд-трихограма, яку випускають на початку та під час масового відкладання яєць метеликами совок.

У червні повсюдно гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика заляльковуватимуться, в південних областях триватиме літ метеликів, який розпочався ще наприкінці травня. В подальшому, в залежності від ґрунтово-кліматичної зони, посилюватиметься інтенсивність льоту метеликів та відкладання ними яєць у посівах кукурудзи, хмелю, соняшнику, інших товстостеблих культур. Оптимальними для реалізації потенційної плодючості метеликів (250-400 яєць на одну самицю) будуть температури 18-30°С та вологість понад 70%, для розвитку яєць t° 25°С та вологість повітря 90-100%. Випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць, знищення бур'янів та квітучих нектароносів, міжрядні розпушування просапних культур обмежують чисельність і шкідливість гусениць фітофага.



Корисна інформація | дивіться також
Ботанічна характеристика та морфологічні особливості пшениці
Біологічні особливості пшениці
Попередники, обробіток грунту, та удобрення
Яра пшениця та її біологічні особливості
М'яка і тверда пшениця та їх різновиди
Сівба, догляд за посівами та збирання пшениці
Яра пшениця: весняний цикл робіт
Особливості проведення весняно-польових робіт під урожай 2009 року в умовах степової зони України (рекомендації Інституту зернового господарства УААН)
Шкідник номер один пшеничного поля – клоп шкідлива черепашка
«П’яний хліб» спричиняється хворим на фузаріоз зерном озимої пшениці
Прогноз розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2009 року
Агрометеорологічні умови осіннього періоду 2009 р. в Україні - Укргідрометеоцентр
Основні елементи технології вирощування озимої пшениці в умовах Сумської області
Загроза мишоподібних гризунів - Головдержзахист (2009р.)
Пшениця. ДСТУ 3768:2009
Порівняльний аналіз переліку пестицидів, дозволених до використання на зернових, в українській і міжнародній практиці
Сравнительный анализ требований к показателям безопасности зерновых культур
Сорняки и яровая пшеница при переходе на No-till
Как продуктивно использовать почву (журнал "Зерно", 2008 г.)
Продуктивность и структура урожая озимой пшеницы (журнал "Зерно", 2008 г.)
Чисельність клопа шкідливої черепашки піддається господарському регулюванню
Прогноз фітосанітарного стану, проблеми осіннього поля - 2010 та шляхи вирішення - Головна державна інспекція захисту рослин
Методика визначення морозостійкості сортів пшениці озимої
Асортимент засобів захисту рослин на 2011 рік
Прогноз розвитку та поширення хвороб зернових колосових культур у 2011 році - Головдержзахист
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в серпні 2011 року - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за перше півріччя 2011 року
Захист озимих культур восени - Гловдержзахист
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні (витяг станом на 10.01.2012) - Державна служба з охорони прав на сорти рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за 2012 рік
Рекомендації щодо вирішення проблем перезимівлі озимих культур, підвищення їх потенційного врожаю та утримання цього потенціалу навесні - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів 2008-2012 рр - Міністерство екології та природних ресурсів України
Державний реєстр сортів рослин придатиних для поширення в Україні у 2013 році
Інформація про стан перезимівлі озимих культур в закладах експертизи станом на 20 лютого 2013 року, - Український інститут експертизи сортів рослин
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2013 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу, - Державна інспекція сільського господарства України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в липні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Огляд поширення карантинних організмів в Україні на 1 січня 2014 року
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в квітні 2014 року, - Держветфітослужба
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2014 року, - Держветфітослужба
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2014 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2016 році, - Держветфітослужба

Свіжі обговорення на агро-форумі: Посадка саженцев - осенью или весной? Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Технологічна платформа LNZ hub
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.