19 грудня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Зернові - Пшениця - Корисна інформація - Прогноз розвитку та поширення хвороб зернових колосових культур у 2011 році - Головдержзахист


Пшениця

Прогноз розвитку та поширення хвороб зернових колосових культур у 2011 році - Головдержзахист

Нарощування виробництва зерна і підвищення ефективності зернового комплексу є одним з найважливіших напрямків розвитку сільського господарства України. Успішне вирішення цього питання – одна з основних передумов становлення української державності.

Зернові культури в Україні займають понад 15 млн. га ріллі, тому навіть мінімальні пошкодження їх фітофагами та ураження хворобами призводить до великих загальних втрат врожаю.

Фітосанітарним моніторингом, проведеним спеціалістами державної служби захисту рослин, виявляється щорічне збільшення захворювання зернових культур.

Зокрема, на грибкові кореневі гнилі, сажки, іржасті, борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, інші плямистості, бактеріальні та вірусні — чорний зародок, мозаїка пшениці, жовта карликовість ячменю тощо.

Практично всі ці та інші хвороби зернових культур у різній мірі впливають на врожайність зерна і його якість. Щорічні втрати зерна від хвороб досягають 10-20% і більше потенціального врожаю. З інтенсифікацією виробництва і збільшенням продуктивності рослин шкідливість хвороб посилюється і втрати можуть становити понад 50%. Серед них найпоширеніші і найбільше пов'язані з зерном — фузаріоз зерна, чорний зародок, ріжки злаків, оливкова плісень, пліснявіння насіння та ензимо-мікозне виснаження зерна, що спостерігається на посівах пшениці в західних областях за тривалих дощів і рос в період від молочної до повної стиглості зерна.

Для того, щоб знати, яка ситуація очікує нас у 2011 р. на полях озимих та ярих зернових культур, слід проаналізувати розвиток та поширення хвороб протягом минулого року.

Навесні в 2010 р. повсюдно в посівах озимих пшениці та ячменю, частково в ярих колосових та житі проявились кореневі гнилі. Найбільшого поширення ці хвороби набули в західних і північних областях. Вони проявились за весняного кущіння й надалі прогресували до молочно-воскової стиглості.

Основними типами, як і в минулі роки, на озимих та ярих зернових були гельмінтоспоріозна, фузаріозна змішана фузаріозно-гельмінтоспоріозна, фузаріозно-церкоспорельозна кореневі гнилі. Спостерігалась тенденція розширення ареалу офіобольозної кореневої гнилі, що призводило до осередкового або розсіяного розвитку білоколосості та щуплозерності (Волинська, Донецька, Запорізька, Івано-Франківська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Хмельницька, Чернівецька та Чернігівська обл.). Локально проявилась пітіозна коренева гниль в озимій пшениці Львівської області. Снігову плісняву відмічали за весняного кущіння в посівах озимих пшениці, ячменю та жита в Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях на 33-46% площ за середнього зрідження 2-12, макс. 20% рослин.

Відчутної шкоди кореневі гнилі завдали лише в осередках посівів з офіобольозним типом ураження, яке спричинило білоколосість та щуплозерність на 2-10% рослин. У 2011 р., враховуючи наявність первинних джерел інфекції в насінні, ґрунті і рослинних рештках, проявлення кореневих гнилей можна передбачити на повторних посівах зернових колосових культур.

Інтенсивність розвитку і їх шкідливість буде визначатись низкою абіотичних і біотичних факторів, а саме: умовами зволоження і температури ґрунту в період сівби, фітосанітарним станом висіяного насіння та якістю його передпосівного протруєння, вибором попередника, агротехнічними заходами, спрямованими на підвищення стійкості рослин та обмеження розвитку хвороб (ранньовесняне боронування посівів озимини, підживлення мінеральними добривами збалансованого комплексу тощо).

Іржасті хвороби проявилися у посівах зернових колосових культур усіх ґрунтово-кліматичних зон. Домінувала бура листкова іржа (фото зліва) озимої пшениці.

У фазу виходу в трубку розвиток хвороби набув депресивного характеру через посушливу вітряну погоду на переважній частині площ зернових культур. Масовий розвиток відмічали у фазу наливу зерна на 27% площ, за 14% уражених рослин і 6% розвитку хвороби.

Найпоширенішою хвороба була у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Закарпатській, Одеській, Чернівецькій областях, де на 33-65% площ, уразила15-47%, макс. до 80% (в осередках Вінницької, Чернівецької обл.) рослин бура іржа за 5-20% розвитку. У Волинській, Рівненській, Львівській, Миколаївській, Чернігівській областях бура листкова іржа охопила 10-25% рослин озимого жита; в АР Крим, Закарпатській та Кіровоградській 4-17% рослин озимого та ярого ячменів; Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській 2-12% рослин ярої пшениці.

На окремих сортах озимої і ярої пшениць у фазу наливу зерна розвивалась лінійна або стеблова іржа , де нею в осередках Київської та Чернігівської областей було уражено 5-14, макс. до 60% рослин культури. Жовта іржа проявилась на озимій пшениці в АР Крим, Харківській (за даними ІЗР), в окремих господарствах Донецької, Волинської, Одеської та Тернопільської областей за слабкого розвитку хвороби. Корончаста іржа вівса у Волинській, Закарпатській, Чернігівській областях на 2-25% уражених рослин, з розвитком хвороби 5-10%.

В осінній період скрізь на падалиці й сходах озимої пшениці, переважно ранніх строків сівби, після стерньових попередників, виявлено 5-20% рослин, уражених бурою листовою іржею.

Беручи до уваги наявний природний запас інфекції за сприятливих (температура 11-18°С, періодичне випадання дощів, тривалі й часті роси) погодних умов, у 2011 р. можливе проявлення всіх видів іржастих хвороб. У фази виходу в трубку – наливу зерна, ймовірний розвиток хвороб від помірного, подекуди до епіфітотійного, передусім бурої листкової іржі у посівах озимої пшениці.

Зменшенню шкідливості хвороби сприятимуть вирощування стійких сортів, знищення падалиці, дикорослих злаків, обробка посівів фунгіцидами.

Борошнисту росу (фото зліва) виявляли повсюдно у посівах озимих пшениці, ячменю та жита на весні за відновлення вегетації, що зумовлювалось наявним запасом патогену і сприятливими погодними умовами.

У фазу весняного кущення хвороба охопила 5-40, макс. 100% площ, 1-20, макс. 40-74% рослин в осередках Вінницької, Київської, Миколаївської областей. У фазі виходу в трубку спостерігалось поступове поширення та ураження посівів зернових колосових хворобою. Висока температура періодично стримувала інтенсивний розвиток хвороби. Максимальне ураження посівів відмічене у фазу колосіння, коли на 44% площ хворіло 23% рослин.

Найпоширенішою хвороба борошниста роса була у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській, Київській, Львівській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій областях на 48-87% площ, 24-46% рослин за 6-13% розвитку хвороби. Ураження ярої пшениці відмічали переважно в Лісостепу, осередково в Чернігівській області Полісся за розвитку хвороби 2-10% на 8-16, макс. 60% рослин (Вінницька, Київська обл.).

В озимому і ярому ячменях хвороба поширювалась переважно в Лісостепу, подекуди Степу та Поліссі, де охопила 6-32% рослин. У Херсонській та Сумській областях борошниста роса розвивалась на 10-13% рослин жита. Восени 2010 р. борошниста роса виявлена повсюди на падалиці та 6-25% рослин озимої пшениці, насамперед, ранніх строків сівби, що є джерелом первинної інфекції в період весняного поновлення вегетації рослин озимих зернових культур. З огляду на великий запас інфекції у 2011 р. борошниста роса скрізь розвиватиметься за теплої (16- 23°С) погоди, відносної вологості повітря понад 80%, рясних рос, передусім в затінених рослинах загущених посівів з високим рівнем азотного удобрення. Розвиток хвороби скрізь ймовірний від помірного до епіфітотійного, що створюватиме загрозу для урожаю.

Септоріоз листя (фото зправа) уразив посіви озимої пшениці повсюдно, ярого ячменю в 11, ярої пшениці й озимого жита в 1 області. Хворобу виявляли в посівах озимих і ярих культур за весняного кущіння. Надалі ураженість хвороби посилювалась за сприятливої теплої й вологої погоди з випаданням дощів, максимального розвитку набула у фазах колосіння – молочна стиглість. Ураження посівів озимої пшениці виявлене в Степу на 10-42% обстежених площ, 7-35% уражених рослин за розвитку хвороби 1-10%, в Лісостепу та Поліссі відповідно 14-79% площ, 6-29% рослин і 2-9% розвитку. У Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано- Франківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській областях хвороба охопила в усіх посівах септоріоз листя 40-70% рослин з розвитком 5-31%. У Степу, Івано-Франківській, Київській та Харківській областях септоріоз уразив 2-25, макс. 62% рослин ярого ячменю в осередках Дніпропетровської області за 2-12% розвитку хвороби на 2-35% площ. В Закарпатській області септоріозом було охоплено 25% рослин ярої пшениці, в Чернігівській 37% рослин жита за розвитку хвороби відповідно 5 і 15%. Такий фітосанітарний стан посівів був визначальним щодо доцільності оздоровлення посівів через обробку фунгіцидами, обсяги яких мають позитивну динаміку.

З огляду на значний зимуючий запас інфекції збудника хвороби на уражених рослинних рештках, рослинах озимих зернових культур (4-16, макс. 40%), у 2011 р. септоріоз листя розвиватиметься в зернових колосових культурах повсюдно. За умов теплої (20-25°С) дощової погоди у фази виходу рослин у трубку-формування зерна ймовірний розвиток хвороби в озимій пшениці в Лісостепу та Поліссі від помірного до епіфітотійного, Степу – від слабкого до помірного.

Гельмінтоспоріоз розвивався переважно в ярих та озимих ячменях й пшеницях та проявився у вигляді смугастої, сітчастої, темно-бурої плямистостей. Хвороба активізувалась за весняного кущіння, а за сприятливої теплої вологої погоди у травні- червні набула масового прояву у фазу формування зерна. В ярому ячмені хворобу виявляли на 24-80% площ за ураженості рослин 15-80% та розвитку хвороби 7-65%. На озимому ячмені - в 11 областях на 72% обстежених площ, 61% уражених рослин за 8-38% розвитку. На озимій пшениці поширення і розвиток хвороби досягали помірних величин у 16 областях на 2-26% площ, 1-19, макс. 23% уражених рослин за 4% розвитку, на ярій пшениці 5 областях, 7% площ, 3% уражених рослин, 0,2-1,1% розвитку. Найпоширенішою хвороба була в господарствах АР Крим, Вінницької, Волинської, Івано-Франківської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Чернігівської областей на 80-100% площ, 31-80% рослин.

У 2011 р. за умов частого випадання дощів, підвищеної вологості повітря за температури 16-20°С ймовірний розвиток гельмінтоспоріозних плямистостей на ячмені від помірного до епіфітотійного переважно в Лісостепу й Поліссі, в Степу на ярому ячмені, повсюдно на інших зернових культурах від слабкого до помірного.

Ринхоспоріоз (облямівкова плямистість) проявився на ярому ячмені у Вінницькій на 5% обстежених площ, 3% уражених рослин, озимому ячмені у Закарпатській та Івано-Франківській областях відповідно 18%; 10-20, макс. 45%.

За даними Інституту захисту рослин НААНУ хвороба виявлена у Львівській на озимій пшениці й житі, Хмельницькій областях ярому ячмені, де було охоплено до 1% обстежених площ, 1-7% уражених рослин. У 2011 р. за умов теплої (16-20°С) і вологої погоди, частих дощів та достатньої кількості інфекції в рослинних рештках, насінні ймовірне наростання розповсюдженості хвороби в зернових колосових культурах Полісся і західного Лісостепу, зокрема ярого й озимого ячменів, озимих пшениці й жита, яка може завдати відчутної господарської шкоди.

Для запобігання втрат врожаю слід передбачити проведення рекомендованого хімічного захисту посівів.

Червоно-бура плямистість вівса проявилась на 29-65 у Волинській, Закарпатській, Хмельницькій областях та 100% обстежених площ Чернігівської на 3-34, макс. 45% уражених рослин за розвитку 2-12, макс. 23%.

Піренофороз відмічений на посівах озимої пшениці у Закарпатській. Волинській областях на 5% площ, 13-47% рослин за 3-25% розвитку хвороби, За даними інституту захисту рослин НААНУ в Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Рівненській, Тернопільській, Полтавській, Хмельницькій, Черкаській відповідно на 10-47% уражених рослинах за 3-18% розвитку хвороби.

Окрім зазначених вище, зернові культури можуть хворіти на бактеріальні хвороби, а саме бактеріози (базальний, чорний, бактеріальний опік), бактеріальні гнилі, які істотно знижують продуктивність рослин. Із вірусних – мозаїка та смугаста мозаїка пшениці, жовта карликовість ячменю (ВЖКЯ) тощо. Згадані хвороби практично уражують усю рослину, включаючи колос та зерно, на яких помітні симптоми хвороб. Рослини по – різному реагують на зараження цими хворобами, тому й симптоми, як правило, різні. Однак, що їх поєднує, так це здебільшого деформований колос із щуплим зерном, всихання листків, карликовість рослин. Їх окомірно розпізнають за зовнішнім виглядом.

При ураженні вірусними хворобами молоді листки деяких сортів пшениці набувають антоціанового забарвлення під час виходу рослин у трубку – колосіння. ВЖКЯ проявляється через золотисто – жовте забарвлення листків, яке стрілкою йде вниз листка і карликовість рослин. Подібний симптом може з’явитися при неінфекційному хлорозі через нестачу азоту, але в цьому разі жовтіють ділянки листка впродовж його великих жилок.

При ранньому ураженні пшениці, вірусними хворобами ростки сходів жовтіють, а рослини сильно кущаться, різко відстають у рості й переважно не виколошуються.

При пізнішому зараженні (фаза виходу у трубку) верхні листки жовтіють й рослина дещо відстає у рості. Сильніше вірусними хворобами уражуються посіви озимих при ранніх строках сівби, а ярих – при пізніх, а також зріджені посіви.

Ураження вірусними хворобами відбувається через пошкодження рослин вірофорними попелицями та цикадками, що харчуються молодими рослинами озимих і ярих зернових колосових, кукурудзи та диких злаків.

Серед хвороб колосу фузаріоз (фото зліва) виявив себе у більшості областей у посівах озимої пшениці на 9% площ за ураження 3% колосся з розвитком хвороби 2%. Розповсюдженість та розвиток хвороби лишаються майже на рівні минулорічних показників. За підвищеної вологості та високої температури повітря найбільшого поширення фузаріоз набув у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській областях Полісся на 78-83% обстежених площ за 1,5-6% уражених колосків і 0,4-5% розвитку, найбільший розвиток хвороби 25% виявлено в осередках Миколаївської області. На ярій пшениці та ячмені фузаріоз колосу фузаріоз колоса виявлений у Вінницькій, Волинській, Львівській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій областях за розповсюдженості 9-66% та 1,5-8% уражених рослин і 0,75-2% розвитку. На озимому ячмені у Вінницькій та Одеській областях хвороба охопила відповідно 47 і 4% обстежених площ, 5 і 2% колосся з розвитком 1%. У 2011 р. ймовірне повсюдне проявлення хвороби в посівах озимої пшениці, а за умов підвищеної вологості і температури 22-25°С в період цвітіння-молочної стиглості зерна епіфітотійний розвиток, переважно в Поліссі і Лісостепу. На інших культурах можливий слабкий розвиток хвороби.

Тверда сажка виявлена в посівах озимої пшениці в 11 областях на 2% площ за ураження колосся 0,8%. У порівнянні з минулорічним розповсюдженість хвороби лишається на одному рівні, а середній відсоток ураженого колосся збільшився вдвічі. Найбільш розповсюджена хвороба була в Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Одеській, Полтавській областях, де нею охоплено 2-6, макс. 15% обстежених площ (Полтавська обл.), за 0,2-1% уражених колосків і 0,1-0,6% розвитку. На ячмені цей вид сажки спостерігався осередками в посівах Вінницької, Дніпропетровської і Полтавської областей і не мав господарського значення.

Летюча сажка (фото зправа) традиційно домінувала в посівах ярого ячменю повсюдно на 14% обстежених площ за ураження 0,6% колосся. Найбільшого розповсюдження хвороба набула в Степу, де охопила 19% площ, що більше в 6 і 9,5 рази, ніж у Поліссі і Лісостепу. У Запорізькій, Закарпатській, Кіровоградській, Одеській, Чернівецькій та Чернігівській областях ураження колосся становило 0,7-1%. Порівняно з минулорічними показниками розповсюдженні хвороби і ураження колосся майже не змінились. У посівах озимої пшениці хвороба виявлена в 14 областях на 2% площ за ураження 0,4% колосків, що на рівні минулорічних показників. Найбільш інтенсивного поширення на озимій пшениці хвороба набула в летюча сажка Полтавській і Одеській областях за ураження 0,8 і 1,4% колосків. Ураження вівса летучою сажкою відмічено в 9 областях в середньому на 3% обстежених площ за 0,4% уражених рослин. Найбільшого поширення хвороба набула в Полтавській та Чернівецькій областях на 50 і 66% площ відповідно. На просі летучу сажку виявлено у Запорізькій, Луганській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській областях на 7% обстежених площ з середнім ураженням рослин 0,4%.

Останнім часом дедалі більше проявляється захворювання зернових на альтернаріоз, через який уражене зерно темніє (чорний зародок) і стає фізіологічно недорозвинутим, має понижену енергію проростання і схожість. Рослини з такого насіння відстають у рості та розвитку, на них розвиваються кореневі гнилі, інші хвороби, що різко знижують урожай.

Серед інших хвороб колоса в посівах зернових культур також проявились септоріоз колоса, оливкова плісень, ріжки тощо. У 2011 р. за вологої теплої погоди з частими дощами в період достигання хлібів ймовірний повсюдний прояв вищезгаданих сажкових та інших хвороб колоса зернових культур через наявність джерел інфекції в ґрунті, рослинних рештках та передусім насінні.

Фактичні рівні ураження посівів і зараженості насіння сажковими хворобами в переважній більшості перевищують допустимі норми чинного ДСТУ 2240-93 і є критичними, зокрема для високих категорій насіннєвих посівів і насіння. Використання насіння з таких посівів за прямим цільовим призначенням без високоякісного передпосівного протруєння недопустиме. Захистом посівів від хвороб передбачається виконання комплексу організаційно- господарських та агротехнічних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин, що підвищує їх стійкість і витривалість, використання для сівби здорового кондиційного насіння стійких сортів тощо.

Насіння високих посівних кондицій, призначене для сівби, підлягає обов'язковій лабораторній фітоекспертизі, що проводиться спеціалістами державних інспекцій захисту рослин АР Крим, областей і районів, за якою визначають наявність на зерні збудників хвороб. Видовий склад і господарська значимість їх дозволить правильно вибрати протруйник відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб.

Якщо згадане буде недостатнім, аграріям слід вдаватися до хімічного оздоровлення посівів через обробку їх відповідними фунгіцидами за рекомендованими технологіями. Слід відмітити, що обсяги захисту зернових культур щорічно зростають. У минулому році їх захищено на 9 млн.га, з яких 4,6 млн.га від хвороб. Поточного року передбачено захистити від хвороб 4,6 млн.га, із 9,1 млн.га загального обсягу прогнозованих робіт.

З питань захисту посівів зернових колосових та інших культур сільгоспвиробникам слід звертатися до спеціалістів державної служби захисту рослин АР Крим, областей та районів, які на місцях надають кваліфіковану допомогу при проведенні фітосанітарних обстежень, ідентифікації шкідливих організмів, доцільності й строків проведення захисних заходів.

Важливою умовою ефективного захисту посівів та збереження навколишнього середовища є дотримання технології застосування пестицидів та правил техніки безпеки.

Орлова О.М., начальник відділу прогнозування та фітосанітарної діагностики Головної державної інспекції захисту рослин

http://golovdergzahist.com.ua/4.03.11_prognoz_u_2011_r.html



Корисна інформація | дивіться також
Ботанічна характеристика та морфологічні особливості пшениці
Біологічні особливості пшениці
Попередники, обробіток грунту, та удобрення
Яра пшениця та її біологічні особливості
М'яка і тверда пшениця та їх різновиди
Сівба, догляд за посівами та збирання пшениці
Яра пшениця: весняний цикл робіт
Особливості проведення весняно-польових робіт під урожай 2009 року в умовах степової зони України (рекомендації Інституту зернового господарства УААН)
Шкідник номер один пшеничного поля – клоп шкідлива черепашка
«П’яний хліб» спричиняється хворим на фузаріоз зерном озимої пшениці
Прогноз розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2009 року
Агрометеорологічні умови осіннього періоду 2009 р. в Україні - Укргідрометеоцентр
Основні елементи технології вирощування озимої пшениці в умовах Сумської області
Загроза мишоподібних гризунів - Головдержзахист (2009р.)
Пшениця. ДСТУ 3768:2009
Порівняльний аналіз переліку пестицидів, дозволених до використання на зернових, в українській і міжнародній практиці
Сравнительный анализ требований к показателям безопасности зерновых культур
Сорняки и яровая пшеница при переходе на No-till
Как продуктивно использовать почву (журнал "Зерно", 2008 г.)
Продуктивность и структура урожая озимой пшеницы (журнал "Зерно", 2008 г.)
Чисельність клопа шкідливої черепашки піддається господарському регулюванню
Прогноз фітосанітарного стану, проблеми осіннього поля - 2010 та шляхи вирішення - Головна державна інспекція захисту рослин
Методика визначення морозостійкості сортів пшениці озимої
Асортимент засобів захисту рослин на 2011 рік
Прогноз розвитку та поширення хвороб зернових колосових культур у 2011 році - Головдержзахист
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в серпні 2011 року - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за перше півріччя 2011 року
Захист озимих культур восени - Гловдержзахист
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні (витяг станом на 10.01.2012) - Державна служба з охорони прав на сорти рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за 2012 рік
Рекомендації щодо вирішення проблем перезимівлі озимих культур, підвищення їх потенційного врожаю та утримання цього потенціалу навесні - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів 2008-2012 рр - Міністерство екології та природних ресурсів України
Державний реєстр сортів рослин придатиних для поширення в Україні у 2013 році
Інформація про стан перезимівлі озимих культур в закладах експертизи станом на 20 лютого 2013 року, - Український інститут експертизи сортів рослин
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2013 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу, - Державна інспекція сільського господарства України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в липні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Огляд поширення карантинних організмів в Україні на 1 січня 2014 року
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в квітні 2014 року, - Держветфітослужба
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2014 року, - Держветфітослужба
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2014 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2016 році, - Держветфітослужба

Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Решил заняться рисом. Какая техника нужна? Аналоги запасных частей российского производства к импортной технике (macshio gaspardo, great plains Турбокомпрессоры для сельхозтехники Запчасти на сельхозтехнику
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.