18 жовтня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Зернові - Пшениця - Корисна інформація - Прогноз фітосанітарного стану, проблеми осіннього поля - 2010 та шляхи вирішення - Головна державна інспекція захисту рослин


Пшениця

Прогноз фітосанітарного стану, проблеми осіннього поля - 2010 та шляхи вирішення - Головна державна інспекція захисту рослин

Сільськогосподарське иробництво ґрунтується на створенні штучних агроекосистем для одержання якомога більшої кількості потрібної продукції з одиниці площі. На відміну від саморегульованої природної екосистеми, в агроекосистемі хлібороб намагається створити найкращі умови для росту і плодоношення культури, усунути інші види рослин, що конкурують з культурними за використання води, поживних речовин ґрунту, а також позбутися шкідників, паразитичних грибів і бактерій, які споживають біомасу вирощуваної культури і знижують урожай.

За глобального потепління клімату, на тлі сучасного господарювання на землі, зростає загроза масового розвитку та розповсюдження шкідників, хвороб та бур’янів, що призводить до втрати продукції сільського господарства. Через значну кількість видів шкідливих об’єктів, а також втрати при збиранні, транспортуванні і зберіганні аграрії України можуть недобирати до 50% врожаю (Національний науковий центр «Інститут землеробства НААНУ»). За такого стану розмноження шкідливих організмів не стримується природними антагоністами. Вкрай необхідне запровадження у виробництво інтегрованої системи захисту в усіх технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Актуальним є зростання рівня культури землеробства та вирощування культур, які забезпечують виробництво конкурентноспроможної продукції високої якості.

В сучасних умовах питання безперечної ролі сівозміни та системи обробітку ґрунтів широко дискутуються науковцями та практиками, зокрема, для вирощування зернових та зернобобових культур, з яких майже половина – це озимі культури та ріпак.

Під урожай 2011 року цьогорічної осені намічено посіяти 7,95 млн. га озимих колосових (пшениця, ячмінь). Орієнтовно строки сівби озимих зернових культур по зонах, через екстремальні погодні умови будуть зміщені до періоду фізіологічно кращої підготовки грунту.

Готуватися до цього розпочинають у липні – серпні, в післязбиральний період, починаючи з обробітку грунту в залежності від попередника. Особливої уваги потребує добір і вирощування районованих сортів, враховуючи при цьому ряд особливостей, одним з яких є стійкість культурних рослин до найбільш поширених і небезпечних видів шкідливих організмів.

Насіння високих посівних кондицій, призначене для сівби, підлягає лабораторній фітоекспертизі, за якою визначають наявність на зерні збудників сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей листя, деяких видів плісняви, листкової бурої іржі, септоріозу тощо. Видовий склад і господарська значимість їх дозволить обгрунтовано вибрати протруйник відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб.

Особливого значення набуває якісне протруєння насіння озимих культур із використанням фунгіцидів та інсекто-акарацидів. При цьому проведення таких робіт із внесенням препаратів системної дії є першочерговим, так як дозволяє регулювати чисельність комплексу шкідливих організмів, що пошкоджують кореневу систему і сходи озимих рослин. Ефективним буде додавання до суміші протруйників рістстимулюючих речовин, зокрема гумату, який підсилює пригнічення патогенних організмів, створюючи на поверхні насінини плівку з органічних і мінеральних елементів, забезпечує живлення сходів на ранніх етапах розвитку рослини.

Доцільно відмітити, що за появи сходів озимих   зернових культур, у вересні – жовтні посіви заселятимуться багатьма спеціалізованими та багатоїдними шкідниками, що зумовлює необхідність застосування інсекто-акарацидів. Насамперед, це злакові мухи, серед яких шведські, гессенська (на фото зліва), чорна пшенична, яра, озима, опоміза пшенична, інші, що найпоширеніші в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській та Чернігівській областях.

Через пошкодження озимих злаковими мухами осіннього покоління до настання кущіння, значна частина рослин відмирає. Особливо зростає їх частка в умовах посухи. У рослин, які вижили, істотно знижується зимостійкість, тому багато з них гине протягом зимівлі.

До спеціалізованих шкідників належать також декілька видів злакових попелиць (фото зправа), розповсюджених у всіх зонах України. Осінній цикл розвитку попелиць починається на падалиці, а згодом продовжується у посівах озимини, де найпоширенішими є велика та звичайна злакові попелиці.

Поряд з цими у серпні – на початку вересня повсюдно на падалиці зернових концентруватимуться цикадки (смугаста, шестикрапкова, інші), які з появою сходів озимини мігруватимуть на них та активно заселятимуть.

Шкідливість попелиць і цикадок полягає у тому, що вони висмоктують поживні речовини з рослин, що пригнічує їх розвиток. Від численних уколів цикадок листки знебарвлюються, що часто призводить до загибелі рослин. Характерною ознакою пошкоджень цикадками є жовтувато-фіолетове забарвлення листків сходів озимини.  

Окрім безпосередньої шкоди сисні шкідники (попелиці та цикадки) можуть переносити збудників вірусних та мікоплазмових хвороби рослин типу мозаїк та карликовості. Найчастіше небезпека сходам озимини від вищезазначених шкідливих комах виникає в ранні фази розвитку рослин (до повного кущіння) в разі теплої сухої затяжної осені, ранніх строків сівби озимих, наявності падалиці зернових, яка є резерватором шкідників до появи сходів культури. Доцільність захисних заходів проти вищезазначених фітофагів визначається  економічними порогами шкідливості: для злакових мух – 40-50 екз. на 100 помахів сачка, попелиць - 100 особин на кв.м., цикадок- 50-150 екз. на кв.м.

Оскільки заселення посівів комахами відбувається від країв поля, обприскувати доцільно крайові смуги посівів (100-150 м). 

Хлібна жужелиця (турун, на фото зправа) поширена переважно в південних та східних областях Степу й Лісостепу, осередково в Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській областях Полісся, зокрема в посівах озимої пшениці, розміщеної після колосових попередників.

Коли клоп шкідлива черепашка залягає в діапаузу в місцях зимівлі, жуки хлібної жужелиці, з якими клопи нажирувалися на м'якому зерні, виходять із літньої діапаузи, головним чином якщо в їх грунтову камеру потрапляє волога. Жуки паруються і відкладають яйця в грунт на глибину до 10 см.

Личинки, що відроджуються від серпня до настання приморозків, живучи в нірках верхнього шару грунту живляться вночі листочками сходів падалиці, а згодом і озимини на поверхні грунту, а в день затягують їх у нірки і об'їдають. Пошкоджені личинками хлібної жужелиці листки пшениці мають змочалений вигляд. За зниження температури до 0°С живлення личинок припиняється. Однак до цього часу вони здатні істотно пошкодити сходи озимини, насамперед при розміщенні озимої пшениці на одному полі протягом кількох років, що призводить до накопичення фітофага.

Личинки завдають більшої шкоди озимині здебільшого восени. При цьому важливим є фактор вологості грунту. У посушливу осінь личинки живляться 15-25 днів, за випадання дощів 100. Пошкодження спричиняють 1-2 личинки на кв.м сходів та 2-3 їх на початку кущіння. Ці показники є економічними порогами шкідливості, за яких доцільне регулювання щільності фітофага через хімічні обробки посівів.

Надзвичайно важливим у попередженні втрат зерна від пошкодження жужелицею є виконання організаційно-господарських та агротехнічних заходів. Насамперед дотримання сівозмін, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю до 5-10% та інші вищезазначені заходи. В разі використання таких попередників, після обстеження поля і встановлення порогової щільності жужелиці, насіння озимої пшениці перед сівбою підлягає токсикації, а надалі фітосанітарний стан посіву утримується під контролем та за необхідності, яка виясняється обстеженням, своєчасним захистом.

Окрім спеціалізованих, озимину будуть пошкоджувати багатоїдні комахи, більшість з яких знаходиться в грунті. Так, личинки чорнишів, коваликів (на фото зліва, - личинка ковалика),  гусениці озимої та окличної совок часто знищують насіння, проростки і сходи, що пригнічує розвиток рослин, а іноді призводить до зниження густоти посіву. Через повсюдну присутність коваликів і чорнишів та наявність совок у Лісостепу й Степу зберігається висока ймовірність утворення осередків підвищеної щільності цих фітофагів у більшості областей названих зон.

В усіх господарства вирішальне значення в захисті посівів від шкідливих комах має висока культура землеробства з цілеспрямованим застосуванням відповідних агротехнічних прийомів.

Різке скорочення площ повторної культури озимини, збирання врожаю й вивезення з полів соломи сприяє значному зниженню чисельності шкідливих видівкомах. Ефективне також дискування стерні слідом за збиранням врожаю, знищення пирію та інших злакових бур'янів,уникання ранніх і зокрема надранніх строків сівби озимих культур для порушення синхронізації у розвитку фітофагів і культурних рослин.

Істотної шкоди зерновому господарству країни завдають мишоподібні гризуни. Із них особливо шкідливі звичайна і гуртова полівки та польова і курганчикова миші. Осіннє поле найбільше потерпає від полівок, зокрема звичайної, яка переселяється на нього із сусідніх ділянок, де через пошкодження нею створюються голі галявини. Найчастіше селиться в багаторічних травах, озимих пшениці, житі, ячмені, інших злаках, а також на посівах озимого ріпаку

Протягом року полівка може дати до 10 приплодів по 5-8 малят щомісяця. Піку розмноження полівок досягає у жовтні-листопаді. За сприятливих погодних умов це викликає надзвичайну загрозу посівам. Полівка охоче поїдає всі зернові культури і ріпакувід появи сходів до повного достигання врожаю. Запобігають розмноженню та розселенню мишоподібних гризунів через реалізацію агротехнічних заходів, зокрема знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, доцільне лущення стерні, збирання соломи і своєчасний основний обробіток грунту.

Збудники тифу гризунів (біля чверті загального обсягу захисних робіт) використовуються для виробництва сучасного біопрепарата - бактороденцида на 60 вітчизняних біологічних фабриках і лабораторіях. Понад три чверті обсягу винищувальних робіт проти мишоподібних гризунів складають хімічні заходи, що реалізуються на 3 млн. га щорічно з використанням родентицидів — отруйних принад високої технічної ефективності, таких як, роденфос, бродисан А, шторм, 0,005% воскові брикети, 0,7-1,5 кг/ га, ратрон, гранульована принада, інші.

Окрім цього, регулювання чисельності мишоподібних гризунів досягається через вищезазначені заходи, які позбавляють їх корму та надійного сховища, нагляд за розвитком, поведінкою і розповсюдженням гризунів, передусім у місцях резервацій, для попередження розселення їх у посіви сільськогосподарських культур.

Фітосанітарним моніторингом виявляється щорічне збільшення захворюваності зернових культур. Зокрема, на грибкові - кореневі гнилі, сажки, іржасті, борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, інші плямистості, бактеріальні та вірусні — чорний зародок, мозаїка пшениці, жовта карликовість ячменю тощо.

Практично всі ці та інші хвороби зернових культур у різній мірі впливають на врожайність зерна і його якість. Серед них найпоширеніші і найбільше пов'язані з зерном — фузаріоз зерна, чорний зародок, ріжки злаків, оливкова плісень, пліснявіння насіння та ензимо-мікозне виснаження зерна, що спостерігається на посівах пшениці в західних областях за тривалих дощів і рос в період від молочної до повної стиглості зерна.

Захистом посівів від хвороб передбачається виконання комплексу вищезазначених організаційних та агротехнічних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин, що підвищує їх стійкість і витривалість, використання для сівби здорового кондинційного насіння стійких сортів тощо.

Якщо згадане буде недостатнім, аграріям важливо вдаватися до хімічного оздоровлення посівів через обробку їх відповідними фунгіцидами за рекомендованими технологіями. Восени цей захід здебільшого не є доцільним та рентабельним. Але за подовженої теплої дощової осені і оптимальних погодних умов для розвитку хвороб допускається можливість обприскування — оздоровлення осінніх посівів озимини для збереження фізіологічної стійкості рослин в зимовий період.

Оздоровлення посівів проводять за сигналами вищезазначених інспекцій, які слідкують за розвитком хвороб і у відповідності до погодних умов можуть прогнозувати подальший хід наростання загрози захворювань.

Особливої уваги заслуговує застосування різних азотних добрив (КАС- карбамідно-аміачної суміші), які дозволяють на фізіологічній основі регулювати процеси стійкості озимих культурних рослин до коливань температурних показників і комплексу шкідливих організмів в усіх грунтово-кліматичних зонах України. (табл 1.)

Внесення восени КАСу сприяє підвищенню стійкості культурних рослин до несприятливих погодно-кліматичних умов і дозволяє високоякісно регулювати показниками виживання культурних рослин незалежно від кількості опадів і вологості повітря восени. Ця форма рідких добрив суттєво підвищує механізм саморегуляції організмів в польових сівозмінах і дозволяє контролювати розвиток шкідливих видів на фоні високої стійкості культурних рослин.

На територій нашої країни поширено понад 1,5 тис. різних видів бур'янів, з яких 100-120 найшкідливіші для сільськогосподарських рослин. За даними ННЦ “Інститут землеробства НААНУ” за наявності у посівах 10 рослин однорічних бур'янів на 1 кв.м врожайність озимої пшениці знижується на 10% при врожаї 52 ц/га. Крім виносу поживних речовин із грунту, бур'яни, затіняючи рослини, істотно пригнічують їх ріст і розвиток.

Основна причина засміченості полів – великий запас життєздатного насіння і органів вегетативного розмноження бур’янів у ґрунті. За результатами наукових досліджень у орному шарі ґрунту їх знаходиться від 50 млн. до 3-4 млрд. на 1 га. Бур’яни протягом тисячоліть пристосувалися і добре переносять екстремальні умови – посуху, морози, вони менш вибагливі при проростанні.

Зернові колосові культури частіше засмічують двосім’ядольні бур’яни – свиріпа звичайна, триреберник не пахучий, лобода, осот, березка польова, а з однорічних злакових – куряче просо і мишії та багаторічний пирій повзучий.

Боротьбу з бур’янами починають в літньо-осінній період, після збирання попередника. Проводять 2-3 разове лущення для знищення коренепарасткових бур’янів лемішними лущильниками та плоскорізними знаряддями (перше на глибину 6-8 см, друге – через 2-3 тижні на 10-12 см, третє на 14-16 см при з’явленні перших паростків бур’янів). Пирій повзучий знищують пожнивним лущінням дисковими боронами на глибину 12-15 см у двох напрямках та оранкою на глибину орного шару при з’явленні білих паростків.

За інтенсивного засмічення попередника багаторічними бур’янами краще застосовувати хімічне прополювання гербіцидами суцільної дії, які вносять не пізніше, як за 2 тижні до сівби культури. (табл. 1;2).

Табл. 1. Особливості технології захисту озимої пшениці

Технологічні прийоми,

норми витрат,кг,л/га

Фенологічні

строки

Ефективність,

%

Вартість на

1 га,грн

1 Застосування КАС (карбамідно-аміачна суміш), 120 л/га+бакова суміш гербіцидів (д.р ізопропіламінна сіль гліфосату 480 г/л +дикамба, 970 г/кг) 2,5 л + 0,3 кг

Серпень

99

192

+

152

2

Посів +Нітроамофоска, 70 кг/га

25.09-30.09

280

3 Застосування КАС, 90 л/га

Березень

90

144

4

Застосування КАС, 17 л/га +(д.р. дикамба, 970 г/кг

+ трибенурон-метил, 750 г/кг)0,2 кг + 0,018 кг/га

Квітень

98

27,2 +

62,4

5 Застосування КАС, 20 л/га

Квітень

90

32

6

Застосування КАС, 15л/га +(д.р. альфациперметрин,

100 г/л) 0,2 л/га

Травень

97

24 +

16

7

Застосування КАС, 15л/га +(д.р. пропіконазол, 150 г/л +

триадимефон, 150 г/л), 0,5 л/га

Травень

98

24 +

100

8

Застосування КАС, 17 л/га + (  д.р. альфациперметрин,

100 г/л)0,2 л/га

Червень

    97

27,2 +

16


РАЗОМ з вартістю насіння



1306,8

 
Табл. 2. Особливості технології захисту озимого ячменю

Технологічні прийоми,

норми витрат,кг,л/га

Фенологічні

строки

Ефективність,

%

Вартість на 1 га,грн.

1 Застосування КАС (карбамідно-аміачна суміш), 75 л/га+бакова суміш гербіцидів (д.р ізопропіламінна сіль гліфосату 480 г/л +дикамба, 970 г/кг) 2,5 л + 0,3 кг

Серпень

99

120 +

152

2

Посів +Нітроамофоска, 80 кг/га

5.10


320

3

Застосування фунгіциду д.р. флутриафол, 250 г/л,

 0,5 л/га

Жовтень

95

80

4

Застосування КАС,  120 л/га

Березень

98

192

5

Застосування КАС, 15л/га +(д.р. пропіконазол, 150 г/л +

триадимефон, 150 г/л), 0,5 л/га + 0,2 дик.

Квітень

94

24 +

100

6 Застосування КАС,  20 л/га

Квітень

95

32

7

Застосування КАС, 12 л/га + (  д.р. альфациперметрин,

100 г/л)0,2 л/га +д.р.

флутриафол, 250 г/л, 0,5 л/га

Травень

96

19,2 +

16 + 80

8

Фунгіцид (д.р. ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол,

250 г/л), 0,4 л/га

Травень

97

160


РАЗОМ з вартістю насіння



1495,2

Критерієм доцільності застосування гербіцидів є економічний поріг шкідливості, для розрахунку якого визначають загальну кількість бур’янів усіх видів фітоценозу сільськогосподарської культури. Під час обліку окомірно визначають переважаючі види бур’янів, що потрібно для науково-обрунтованого гербіциду і ефективного знищення шкідливої рослинності.

На зернових колосових і інших культурах вузькорядної сівби ЕПШ виміряють співвідношенням бур’янів та культурних рослин на обліковій площі, яке за цим критерієм дорівнює 5%. При цьому необхідно враховувати фенофазу культури та властивості гербіциду, щоб не порушити стійкість культурних рослин до хімічних речовин. Як правило, в інструкціях щодо використання хімічних засобів захисту рослин це передбачається відносно культури і бур’яну. Необхідно уважно з ними ознайомитись і дотримуватись умов безпечного застосування гербіцидів.

Для прийняття рішень про проведення обробки інсектицидами є також економічний поріг шкідливості (ЕПШ). Цим терміном позначається мінімальна чисельність шкідника, за якої затрати на захист посівів окуповуються ціною збереженого врожаю з рівнем рентабельності не нижче загальновиробничих витрат. Експериментально досліджено, що середні значення ЕПШ головних шкідників різних культур в умовах України відповідають нормативному показнику порогового зниження врожаю 3% - для польових, до 5% для інших культур. Для більшості шкідливих комах такі пороги розроблені і використовуються в практиці при складанні систем щодо заходів захисту основних культур, які представлені у щорічному збірнику «Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин», що розробляється спеціалістами Головдержзахисту та науковцями НААНУ, НАНУ, НУБіПУ. Цей збірник відомий широкому загалу сільгосппідприємців, фермерів, інших землекористувачів та спеціалістів-аграріїв, що користуються матеріалами фітосанітарного моніторингу, який здійснює єдина державна служба захисту рослин, що разом з науковцями складає досить високої достовірності, що перевірено роками, прогнози розвитку шкідливих організмів та надає рекомендації щодо регулювання чисельності їх до господарсько-невідчутних значень.

Усі складові ефективного захисту осіннього поля поєднуються у систему заходів, дієвість яких справджується лише за інтегрованого поєднання їх. Зокрема, першочерговими є агротехнічні прийоми, які забезпечують реалізацію сортових можливостей культури. Не менш важливим є імунологічний метод виведення та впровадження у виробництво стійких проти хвороб і шкідників сортів сільськогосподарських культур.

Використання хімічних засобів захисту рослин супроводжується потенційною небезпекою забруднення ними територій екосистеми, чого слід уникати, змінюючи асортимент препаратів, або зменшуючи кількісне навантаження на сільськогосподарський ландшафт. Нинішнє пестицидне навантаження на 1 га ріллі за рік у країні складає 0,78 кг/т, що в цілому не викликає особливого занепокоєння. Показники допустимого навантаження пестицидами польової сівозміни набагато вищі.

Звичайно усе вищезазначене має бути поєднане в єдину систему дій. На першому етапі — складання технологічних карт і календаря проведення робіт по культурах, а в межах культури — по шкідливих об'єктах. Надалі встановлюються обсяги робіт, потреба матеріально-технічних засобів та робочої сили і фінансових можливостей господарства.

Всі заходи з обстеження посівів, розробки системи заходів захисту та проведення їх коригуються спеціалістами державних інспекцій захисту рослин, які єдині в системі державної інспекторської служби володіють знаннями і повноваженнями відповідного впливу на процеси захисту та збереження сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур'янів.

В Україні щорічно протягом вегетаційного періоду спеціалістами державних інспекцій захисту рослин здійснюється фітосанітарний моніторинг сільськогосподарських культур. На основі цих спостережень і обстежень складаються щодекадні інформаційні повідомлення про стан культур та розвиток шкідливих організмів. Ці інформації направляються аграріям — сільгосппідприємцям з рекомендаціями щодо дій, які забезпечують раціональний і рентабельний захист культур.

Для визначення потенційної загрози від шкідливих комах, хвороб і бур'янів наукою розроблені спеціальні методи обстеження площ, обліку та визначення цих організмів у грунті, рослинах, повітрі у відповідні періоди розвитку рослин та шкідливих організмів, що дозволяє виявити чисельність шкідливої стадії, її потенційні можливості негативного впливу на врожай культур та своєчасно завадити цьому відповідним чином.

Робота з вищезазначеного вимагає системної оптимізації методів пошуку, для чого щорічно, у вересні, керівники відділів прогнозування та фітосанітарної діагностики державних інспекцій захисту рослин збираються в одному з регіонів і разом з науковцями провідних установ країни вивчають і обговорюють сучасні проблеми та рекомендують шляхи щодо удосконалення методів для пришвидшення процесу фітосанітарного моніторингу в господарствах з метою оперативного реагування на ситуацію.

 

Довгань С.В., начальник Головдержзахисту, канд. с.г. наук
Доля М.М., доктор с.г.-наук, професор
Сядриста О.Б., консультант Головдержзахисту

Головна державна інспекція захисту рослин, 09.2010 р.
http://golovdergzahist.com.ua/14.09.10_prognoz_fitosanitarnogo_stanu.html



Корисна інформація | дивіться також
Ботанічна характеристика та морфологічні особливості пшениці
Біологічні особливості пшениці
Попередники, обробіток грунту, та удобрення
Яра пшениця та її біологічні особливості
М'яка і тверда пшениця та їх різновиди
Сівба, догляд за посівами та збирання пшениці
Яра пшениця: весняний цикл робіт
Особливості проведення весняно-польових робіт під урожай 2009 року в умовах степової зони України (рекомендації Інституту зернового господарства УААН)
Шкідник номер один пшеничного поля – клоп шкідлива черепашка
«П’яний хліб» спричиняється хворим на фузаріоз зерном озимої пшениці
Прогноз розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2009 року
Агрометеорологічні умови осіннього періоду 2009 р. в Україні - Укргідрометеоцентр
Основні елементи технології вирощування озимої пшениці в умовах Сумської області
Загроза мишоподібних гризунів - Головдержзахист (2009р.)
Пшениця. ДСТУ 3768:2009
Порівняльний аналіз переліку пестицидів, дозволених до використання на зернових, в українській і міжнародній практиці
Сравнительный анализ требований к показателям безопасности зерновых культур
Сорняки и яровая пшеница при переходе на No-till
Как продуктивно использовать почву (журнал "Зерно", 2008 г.)
Продуктивность и структура урожая озимой пшеницы (журнал "Зерно", 2008 г.)
Чисельність клопа шкідливої черепашки піддається господарському регулюванню
Прогноз фітосанітарного стану, проблеми осіннього поля - 2010 та шляхи вирішення - Головна державна інспекція захисту рослин
Методика визначення морозостійкості сортів пшениці озимої
Асортимент засобів захисту рослин на 2011 рік
Прогноз розвитку та поширення хвороб зернових колосових культур у 2011 році - Головдержзахист
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в серпні 2011 року - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за перше півріччя 2011 року
Захист озимих культур восени - Гловдержзахист
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні (витяг станом на 10.01.2012) - Державна служба з охорони прав на сорти рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за 2012 рік
Рекомендації щодо вирішення проблем перезимівлі озимих культур, підвищення їх потенційного врожаю та утримання цього потенціалу навесні - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів 2008-2012 рр - Міністерство екології та природних ресурсів України
Державний реєстр сортів рослин придатиних для поширення в Україні у 2013 році
Інформація про стан перезимівлі озимих культур в закладах експертизи станом на 20 лютого 2013 року, - Український інститут експертизи сортів рослин
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2013 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу, - Державна інспекція сільського господарства України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в липні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Огляд поширення карантинних організмів в Україні на 1 січня 2014 року
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в квітні 2014 року, - Держветфітослужба
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2014 року, - Держветфітослужба
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2014 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2016 році, - Держветфітослужба

Свіжі обговорення на агро-форумі: Посадка саженцев - осенью или весной? Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Технологічна платформа LNZ hub
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.