17 серпня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Зернові - Пшениця - Корисна інформація - Загроза мишоподібних гризунів - Головдержзахист (2009р.)


Пшениця

Загроза мишоподібних гризунів - Головдержзахист (2009р.)

Щороку шкідлива діяльність мишоподібних гризунів створює напругу, а разом з тим проблеми щодо захисту озимих зернових посівів повсюди в агроценозах. Це змушує сільгоспідприємців дератизаційні заходи проводити в межах 2-3 млн. гектарів сільськогосподарських угідь. 

Тривала тепла погода та достатня кормова база восени поточного року істотно вплинули на розвиток гризунів у агроценозах повсюди, що призвело до накопичення їх подекуди у загрозливійкількості. Аналіз матеріалів моніторингу, які надходять з державних обласних та районних інспекцій захисту рослин свідчать про реальну загрозу пошкодження сільськогосподарських посівів. 

Найбільше мишоподібних гризунів зосереджено в багаторічних травах та незораних після жнив полях Лісостепу та Полісся. Так, у вересні поточного року на стерні, що поросла падалицею, в осередках Хмельницької області нараховували 19, макс. 31, а Житомирської- 40 жилих колоній на гектарі. Повсюди у зазначених та Закарпатській, Київській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Черкаській, Чернігівській інших лісостепових та поліських областях багаторічні трави заселені в середньому по 7-16, макс. в осередках Хмельницької, Чернігівської 39 жилих колоній на га. 

Повсюди на 15-100% площ озимих зернових та ріпаку виявляють 2-5, в осередках Вінницької, Хмельницької, Чернівецької областей 10-15 жилих колоній на гектар. В Степу розмноження гризунів стримувалося цьогорічною посухою. Нині спостерігається активізація розвитку та міграції з місць резервацій, через це їх кількість в озимині зростає. 

Надпорогова чисельність (5-12 жилих колоній на гектар) відмічається в посівах озимих культур за мінімального і нульового обробітків грунту (Запорізька, Луганська, Одеська, Херсонська обл.). 

Економічний поріг шкідливості, за якого слід захищати посіви, складає 3-5 колоній на гектар. Ось і маємо, що на окремих площах кількість шкідників перевищує допустимий поріг у 2-7, макс. 15 разів. Беручи до уваги, що 90% самиць приймають участь у розмноженні по 5 ембріонів на кожну, в популяції 25% молодих особин, а коефіцієнт розмноження становить 68%, (за даними Київської та Луганської СЕС), за погодних умов цьогорічної осені можна передбачувати подальше наростання чисельності гризунів та їх шкідливості. 

Як бачимо, загроза культурним рослинам, засіяним під зиму очевидна. Враховуючизначні поширення та кількість цих шкідників у посівах, назріває необхідність взахисті сільськогосподарських посівів, яка в країні за попередніми даними передбачена в обсязі3,5 млн. гектарів. 

Ефективний захист посівів від цих ссавців передбачає необхідність глибоких знань їх поведінки та особливостей розвитку.  Назва мишоподібні гризуни, або як їх зазвичай називають миші, є збірне поняття. Ця група об’єднує багато родів і видів гризунів, які різняться між собою розміром і формою тіла, будовою зубів, характером живлення, розмноженням та іншими ознаками. В Україні налічується 38 видів гризунів. Це ховрахи, пацюки, миші і полівки. Всі вони живляться рослинним кормом, дуже плодючі, здатні мігрувати з одного поля на інше в пошуках їжі. 

Пристосувавшись до життя в умовах с.г. угідь і жител людини, значна частина їх перетворилася у небезпечних шкідників сільського, лісового та комунального господарств. Проте у посівах найпоширенішими і найнебезпечнішими єполівки та миші

Останнім часом у деяких областях країни, зокрема Донецькій, Кіровоградській, Одеській, Харківській, Черкаській спостерігається зростання чисельності курганчикової миші, яка трохи менша за звичайну хатню мишу. Характерна своєю здібністю збирати восени великі запаси корму(5-10 кг колосків зернових, насіння злакових і ін. бур’янів) на зиму і споруджувати над ними земельні курганці близько 1 м в діаметрі і 0,5м заввишки. Такі курганці споруджує лише одна пара мишей, яка й облаштовує його цілою родиною. Курганці миші будують лише тоді, коли для них на полях є досить поживи. Вони не тільки підбирають з землі колоски, але й лазять за ними на рослину. У живленні курганчикової миші переважає насіннєвий корм, зелені вона майже не споживає. 

Збільшення чисельності гризунів, і цього виду зокрема, зрештою не є випадковим. Це результат недбалого господарювання на землі. Втрати врожаю при збиранні, поверхневий чи нульовий обробіток грунту, нехтування зяблевою оранкою, своєчасним прибиранням післяжнивних решток, повсюдне порушення сівозміни за сприятливих погодних умов – призводять до масового розмноження гризунів. Що й маємо нині… 

Гризуни є високо-соціальними тваринами, яким притаманні гострі слух, нюх і відчуття смаку та дотику. Кожний вид гризунів для своїх поселень вибирає лише певні місця (стації), де йому вдається добувати необхідний корм і створювати для себе оптимальні умови в норах і гніздах. Гнізда для гризунів відіграють таку ж важливу роль, як для людини - будинок та одяг. 

Місця проживання мишоподібних гризунів поділяються на місця резервацій і розселення. В місцях резервації (лісосмуги, узбіччя доріг, неугіддя, що межують з полями, скирти соломи тощо) гризуни переживають несприятливі умови. До місць розселення вони мігрують в пошуках їжі і кращих умов існування та розмноження. Свої гнізда мишоподібні гризуни влаштовують в шарі 15-35 см. Глибина може змінюватися сезонно. В жаркий, а також в безсніжний холодний період гнізда розміщуються на більшій глибині. Групу нір, що ведуть до одного гнізда називають колонією.В колонії гризуни використовують не всі нори. Виїдаючи рослинність навколо, вони поступовопокидають її. Недалеко на неушкоджених ділянках виривається нова нора.Життєдіяльність мишоподібних гризунів забезпечується регулюванням виробленого в організмі тепла. Температура тіла підтримується за рахунок поживних речовин, які гризуни споживають разом з кормами. На це в них витрачається більше як 70% енергії, що отримуєтьсяз їжі. 

В Україні особливістю сучасних агроценозів є значна їх продуктивність, обумовлена вирощуванням високоврожайних сортів озимої пшениці, наявністю в сівозміні багаторічних трав. Полівки живляться, переважно, зеленими рослинними кормами і швидко гинуть, якщо харчуються лише зерном. Миші, навпаки, основну енергію отримують з’їдаючи насіння, а вразі харчування лише зеленими рослинами гинуть через 2-3 дні, а польова миша – через 8 днів. 

Шкідлива діяльність мишоподібних гризунів різноманітна. На полях завдають відчутної шкоди сільськогосподарським культурам. Незважаючи на порівняно малі розміри тіла, гризуни потребують великої кількості їжі. Наприклад, доросла звичайна полівка протягом доби з’їдає до 30-40 г соковитого корму. Гуртова полівка за добу з’їдає таку кількість їжі, яка майже в півтора рази перевищує її власну вагу. 

Озимим посівав відчутної шкоди завдають вже восени, куди вони переселяються з полів пізніх просапних культур, з місць літньої резервації. За зиму гризуни зріджують посіви озимих зернових та ріпаку, багаторічних трав, що навесні серед зеленіючих рослин виділяються «плішинами». 

На підставі багаторічних досліджень та з досвіду господарств встановлено, що коли восени сірі полівки заселили посіви озимої пшениці, яка пройшла фазу кущіння, і їх кількість становить навіть одну колонію на гектарі,з ними обов’язково необхідно вести боротьбу. 

Шкідлива діяльність гризунів не обмежується польовими культурами. Так, в садах та на присадибних ділянках вони підгризають коріння, обгризають кору молодих дерев, подекуди спричиняючи їх загибель. 

Для визначення потреби проведення захисту посівів від мишоподібних гризунів слід правильно та систематично обстежувати поля і обліковувати шкідників. 

Облік чисельності гризунів у сільськогосподарських угіддях проводять, підраховуючи жилі колонії на виділених ділянках 0,25 га (100х25 або 50х50м), або на прямолінійних маршрутах по діагоналі 1000м завдовжки (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) та 5 м (0,5 га) завширшки. На площі до 200 га площі закладають один маршрут або ділянку. Для визначення кількості жилих нір та колоній у другій половині дня притоптують усі виходив 10 колоніях, а вранці наступного дня підраховують відкриті виходи та визначають кількість жилих колоній і нір. За 3-5 колоній на га слід приступати до захисту посівів. 

Першочерговим в обмеженні чисельності гризунів у відкритих стаціях є система запобіжних заходів, серед яких основними є агротехнічні – своєчасні без втрат збирання врожаю, якісна зяблева оранка, які позбавляють гризунів корму та надійного сховища. 

Боротьбу з польовими мишоподібними гризунами потрібно вести не лише в період їх масового розмноження, а й за низької чисельності, коли вони живуть у резерваціях.Нехтування цими прийомами, порушення технології вирощування культур, зокрема озимих зернових і ріпаку, які, окрім того, в зимовий період потерпають від кліматичних умов, змушують господарників вдаватися до біологічних та хімічних засобів д регулювання чисельності мишоподібних гризунів у посівах, знижуючи її до господарсько не відчутної. 

Надійний захист від гризунів забезпечується використанням хімічних засобів захисту (отруйних принад – родентицидів). 

Родентициди різняться за рівнем токсичності. Існують такі, які знищують гризунів після потрапляння в організм невеликої дози, менш токсичні, що діють після декількох повторних прийомів тривалий період. 

Асортимент родентицидів весь час удосконалюється, що зумовлено специфікою, адже гризуни, як тварини і люди, належать до теплокровних. Відносна безпека родентицидів базується на різниці маси тіла гризуна порівняно з людським, а також з більшістю домашніх і диких тварин, на харчовій вибірковості і інших біологічних особливостях. В «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» зареєстровано 33 препарати родентицидної дії. Сучасні родентициди поділяються на неантикоагулянтні та антикоагулянтні. (табл.)

Таблиця. Перелік родентицидів, дозволених до використання в Україні 

Назва препарату (діюча речовина), фірма, країна

Норма витрати препарату

Об ’ єкт, що обробляється

Об’єкт, проти якого обробляється

Спосіб, час обробок, обмеження

Гострі родентициди

Роденфос зернова принада, (фосфід цинку, 2,5%)

3 г/нору

Сільськогосподарські угіддя

Польові мишоподібні гризуни

Принади закладають у нору в осінній період з послідуючим її засипанням. Забороняється застосування принад поблизу твариницьких та птахівничих об’ єктів у радіусі 500 м, у місцях концентрації диких птахів

Стрілець, принада, (фосфід цинку, 2,5%)

3-5г на нору

Сільськогосподарські угіддя

Пацюки, миші та інші шкідливі гризуни

Централізоване виготовлення принади для застосування на сільськогосподарських угіддях підприємствами, які спеціалізуються на виготовленні такої продукції

Стутокс, гранульована принада (фосфід цинку, 50 г/кг)

5-10 кг/га

Сільськогосподарські угіддя, на посівах зернових культур та багаторічних травах

Мишоподібні гризуни

Принади закладають у нору в осінньо-зимовий період з послідуючим її засипанням.

Принада родентицидна «ФОСВІТ», (фосфід цинку, 2,5)

3-5г/нору або 1 брикет на нору

Сільськогосподарські угіддя з наступним засипанням нір

Мишоподібні гризуни

За необхідності повторне застосування проводиться за 5-7 діб

Хронічні родентициди (антикоагулянти)

Антимиша, принада (бродіфакум, 0,005%)

2-3 пакети (10 г) на нору

Сільськогосподарські угіддя

Мишоподібні гризуни

Принади закладають в нірку в осінній період з наступним її засипанням

Бродівіт,0,25р.(бродіфакум, 0,25%)

Виготовлення принади із вмістом діючої речовини 0,005%

Сільськогосподарські угіддя

Мишоподібні гризуни

Централізоване виготовлення принади підприємствами, які спеціалізуються на виготовленні такої продукції

Бродісан А, р., зернова принада (бромадіалон, 0,005%).

3 г/нору

Сільськогосподарські угіддя

Мишоподібні гризуни

Принади закладають в нірку в осінньо- зимовий період з послідуючим її засипанням

Бромавіт,0,25%р. (бромадіолон 0,25%)

Виготовлення принади із вмістом діючої речовини 0,005%

Сільськогосподарські угіддя

Мишоподібні гризуни

Централізоване виготовлення принади підприємствами, які спеціалізуються на виготовленні такої продукції

Бродітоп гранули, принада (бродіфакум, 0,005%),

10-20г/нору

Сільськогосподарські Угіддя з наступним засипанням нір

Мишоподібні гризуни

За необхідності повторне застосування проводиться за 5-7 діб

Варат Г , гранульована принада (бродіфакум, 0,005%)

5-10 г/нору

На посівах зернових, кукурудзи, соняшника та багаторічних трав

Мишоподібні гризуни

Закладання принади в нору з послідуючим її засипанням.

Варат МБ , м ’ які брикети (бродіфакум, 0,005%)

5-10 г/нору

На посівах зернових, кукурудзи, соняшника та багаторічних трав

Мишоподібні гризуни

Закладання принади в нору з послідуючим її засипанням

Вірата, зернова суміш, тістоподібна речовина, парафіновий брикет(бродіфакум, 0,005%),

15г зернової суміші, 2-3 пакети тістоподібної речовини або1-2 парафінових брикети на нору

Сільськогосподарські угіддя

Пацюки, миші та інші шкідливі гризуни

Принади закладають в нірку в осінньо- зимовий період з послідуючими її засипанням

Крисолов, принада, р (бродіфакум, 0,005%)

3-4 кг/га

Сільськогосподарські угід - дя, у т.ч. на зернових, багаторічних травах, лісо - смугах та ін насадженнях

Мишоподібні гризуни

При великій засе - леності гризунами (15-30 колоній/га)

1,5-2 кг/га

Сільськогосподарські угід - дя, у т.ч. на зернових, багаторічних травах, лісо - смугах та ін. насадженнях

Мишоподібні гризуни

При низькій заселеності гризунів (10 колоній/га)

Ратиндан 0,5%,п. дифенацин 0,5%)

Виготовлення принади

Сільськогосподарські угіддя

Мишоподібні гризуни

Централізоване виготовлення принади підприємствами, які спеціалізуються на виготовленні такої продукції

Раттідіон Г, 0,005% гранульована принада бромадіолон, 0,005%) ТОВ „Гормаш”, України

5-10 г/нору

На посівах зернових, кукурудзи, соняшника та багаторічних травах

Мишоподібні гризуни

Закладання принади в нору з подальшим її засипанням

5-10 г/нору

На посівах зернових, кукурудзи, соняшника та багаторічних травах

Мишоподібні гризуни

Закладання принади в нору з подальшим її засипанням

Рат кіллер супер, принада (бромадіолон, 0,05 г/кг)

5-10 кг/ГА

Сільськогосподарські угіддя: посіви зернових та багаторічних трав, у т.ч. у приватному секторі

полівки

В осінньо-зимовий період.

Смерть щурам №1, тістоподібна принада (бродіфакум, 0,005%)

1 пакет на нору

Сільськогосподарські угіддя

Миші

Пакети з засобами кладуть у нору або біля неї, на шляху пересування гризунів. Уникати доторкань до принади голими руками. Повторне розкладання через 5-7 днів.

3 пакети в нору

Сільськогосподарські угіддя

Пацюки

Пакети з засобами кладуть у нору або біля неї, шляху пересування гризунів. Уникати доторкань до принади руками. Повторне розкладання через 5-7 днів

Шторм, 0,005% воскові брикети (флокумафен)

1 брикет

Зернові колосові культури, кукурудза, соняшник, картопля, сади, багаторічні трави

Полівки, домові миші

Розкладають брикети в польових умовах на відстані 10-15 м один від одного та по одному в кожну нору. Брикети поновлюють через 7-10 до досягнення бажаного ефекту.

 

До неантикоагулянтів належать препарати на основі фосфіду цинку, токсичність якого обумовлена тим, що при потраплянні в шлунок гризуна він розкладається до фосфористого водню (дуже отруйна газоподібна речовина), від якого тварина гине. 

В промислових умовах випускаються готові для використання принади (роденфос, стрілець), гранули (ратрон,стутокс тощо). Розкладають принади в жилі нори мишоподібних гризунів в рекомендованих нормах з подальшим засипанням входу в нірку невеликою кількістю землі. 

Для приготування принади з фосфідом цинку треба її перемішувати з продуктами, які мають суху поверхню, тому що у вологому середовищі цей родентицид розкладається з виділенням газу фосфіну, що дуже небезпечно для оточуючих та через втрату належної якості неефективно в умовах поля. 

Антикоагулянти є найбільш поширеними родентицидами, які при правильному використанні можуть забезпечити до 100% загибелі гризунів. Препарати з антикоагулянтним механізмом дії знижують процес згортання крові та призводять до пошкодження капілярів (тонких кров’яних судин). Згортання крові поступово знижується, втрата крові викликає, як вважається, безболісну смерть. Уражена тварина проявляє прогресуючу слабкість, але апетит та вага не змінюються. 

Основною причиною загибелі гризунів при отруєнні антикоагулянтами слугують кровотечі та дефіцит кисню в мозку, внаслідок втрати червоних кров’яних тілець. Проте відомо, що у польових умовах ефективність родентицидів – атникоагулянтів, особливо кумаринової групи, знижуються через живлення гризунів зеленими рослинами (вітамін К, який міститься в зелених рослинах, блокує антикоагулянтну дію препарату). Інколи, щоб досягти високої ефективності родентицидів – антикоагулянтів, площу слід обробляти 4-5 разів протягом 10-15 днів. 

Серед природних регуляторів чисельності мишоподібних гризунів - зустрічаються збудники бактеріальних хвороб. Деякі з них патогенні лише для цих теплокровних і не впливають на корисну фауну. На основі таких бактерій і виготовляється біологічний препарат бактороденцид (зерно, заражене бактеріями „мишачого тифу”). Патогенність бактерії хвороби, не зважаючи на належність до групи сальмонел, вибіркова, тобто для людини та домашніх тварин бактеріальний препарат безпечний. Застосовують його в дозі 2 г в нору. Для летального ефекту гризуну достатньо з’їсти 1-2 зернини. Після поїдання принади бактерії потрапляють у шлунок, кишечник, потім проникають у кров, викликаючи септицемію, коли гемолімфа не може пригнічувати розмноження мікроорганізмів. Спочатку активність гризунів підвищується, але за 3-5 діб вони стають кволими, мало їдять і гинуть. Зазвичай хвороба триває протягом тижня. Ніякого відлякувального ефекту бактеріальна принада не викликає. 

Препарат ефективний проти всіх видів полівок, хатньої та лісової мишей. А от польова, жовтогорла миші несприйнятливі до бактерій «мишачого тифу». Окрім такої особливості, ці види мишей при поїданні зерна, завжди вилущують й відкидають лушпиння. Це слід враховувати при застосуванні родентицидів, зернові принади будуть неефективними, адже саме на оболонці зернини міститься найбільша кількість отрути. Необхідно враховувати, що гризуни, які перехворіли й вилікувалися, набувають стійкості проти бактерій тифу, і тому при повторному застосуванні біопрепарату ефективність може бути дещо нижчою. 

Помітного успіху щодо регулювання чисельності гризунів можна досягти при комплексному застосуванні родентицидів та біопрепаратів. Мережа біофабрик і біолабораторій країни уможливлює напрацювання бактороденциду, що задовольняє попит споживача країни. 

Слід пам’ятати, що застосування навіть найефективнішого хімічного засобу не врятує від повторного заселення мишоподібними гризунами. Тому для досягнення бажаних результатів у зниженні чисельності гризунів слід чітко дотримуватися рекомендованих методів, важливо визначити домінуючий вид та чисельність гризунів на конкретній площі фазу розвитку популяції і щільність заселення, а в же потім вдаватися до дій. 

З цих питань на допомогу прийдуть спеціалісти обласних та районних Державних інспекцій захисту рослин, які професійно та практично допоможуть у вирішенні складних ситуацій та порекомендують ефективні засоби захисту рослин.

 

Довгань Сергій Васильович,кандидат с.г. наук, начальник Головдержзахисту 

Гук Тетяна Іванівна,головний спеціаліст відділу прогнозуваннята фітосанітарної діагностики

2009р.



Корисна інформація | дивіться також
Ботанічна характеристика та морфологічні особливості пшениці
Біологічні особливості пшениці
Попередники, обробіток грунту, та удобрення
Яра пшениця та її біологічні особливості
М'яка і тверда пшениця та їх різновиди
Сівба, догляд за посівами та збирання пшениці
Яра пшениця: весняний цикл робіт
Особливості проведення весняно-польових робіт під урожай 2009 року в умовах степової зони України (рекомендації Інституту зернового господарства УААН)
Шкідник номер один пшеничного поля – клоп шкідлива черепашка
«П’яний хліб» спричиняється хворим на фузаріоз зерном озимої пшениці
Прогноз розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2009 року
Агрометеорологічні умови осіннього періоду 2009 р. в Україні - Укргідрометеоцентр
Основні елементи технології вирощування озимої пшениці в умовах Сумської області
Загроза мишоподібних гризунів - Головдержзахист (2009р.)
Пшениця. ДСТУ 3768:2009
Порівняльний аналіз переліку пестицидів, дозволених до використання на зернових, в українській і міжнародній практиці
Сравнительный анализ требований к показателям безопасности зерновых культур
Сорняки и яровая пшеница при переходе на No-till
Как продуктивно использовать почву (журнал "Зерно", 2008 г.)
Продуктивность и структура урожая озимой пшеницы (журнал "Зерно", 2008 г.)
Чисельність клопа шкідливої черепашки піддається господарському регулюванню
Прогноз фітосанітарного стану, проблеми осіннього поля - 2010 та шляхи вирішення - Головна державна інспекція захисту рослин
Методика визначення морозостійкості сортів пшениці озимої
Асортимент засобів захисту рослин на 2011 рік
Прогноз розвитку та поширення хвороб зернових колосових культур у 2011 році - Головдержзахист
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в серпні 2011 року - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за перше півріччя 2011 року
Захист озимих культур восени - Гловдержзахист
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні (витяг станом на 10.01.2012) - Державна служба з охорони прав на сорти рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за 2012 рік
Рекомендації щодо вирішення проблем перезимівлі озимих культур, підвищення їх потенційного врожаю та утримання цього потенціалу навесні - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів 2008-2012 рр - Міністерство екології та природних ресурсів України
Державний реєстр сортів рослин придатиних для поширення в Україні у 2013 році
Інформація про стан перезимівлі озимих культур в закладах експертизи станом на 20 лютого 2013 року, - Український інститут експертизи сортів рослин
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2013 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу, - Державна інспекція сільського господарства України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в липні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Огляд поширення карантинних організмів в Україні на 1 січня 2014 року
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в квітні 2014 року, - Держветфітослужба
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2014 року, - Держветфітослужба
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2014 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2016 році, - Держветфітослужба

Свіжі обговорення на агро-форумі: Легализация агробизнеса Онлайн торговля сельскохозяйственной продукции Гусеничная пара - кто что знает? Решил заняться рисом. Какая техника нужна? Розы
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.