20 червня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Зернові - Пшениця - Корисна інформація - «П’яний хліб» спричиняється хворим на фузаріоз зерном озимої пшениці


Пшениця

«П’яний хліб» спричиняється хворим на фузаріоз зерном озимої пшениці

В останні роки через порушення системи сівозміни й перенасичення її злаковими культурами, впровадження різноманітних технологій мінімальної обробки ґрунтів та агрокліматичні умови спостерігаються значні зміни щодо розвитку, розповсюдження й шкідливості патогенних організмів в агроценозах країни. У посівах озимої пшениці, поряд з багатьма іншими, поширюються хвороби, що спричиняються грибами із роду Fusarium, які уражують корені, стебло рослин, колос і зерно.

Фузаріоз злакових культур, що за шкідливістю займає одне із перших місць серед хвороб зернових, досить добре вивчений і в країні скрізь розповсюджений. В минулому році спеціалістами державних інспекцій захисту рослин через фітосанітарний моніторинг у фазу наливу зерна фузаріоз визначено на 8% обстежених площ за 1,7% уражених колосків, що майже у півтора рази більше проти позаторічних показників. А в осередках Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Хмельницької, Чернівецької областей були ураженими фузаріозом 3-6% колосків на 12-50% площ озимої пшениці. Зазвичай це захворювання поширене переважно у західних областях Лісостепу і Полісся, дещо менше на зрошенні у Степу. Результати фіто санітарного моніторингу свідчать про щорічне, протягом останніх трьох років, збільшення площ і відсотку рослин озимої пшениці, охопленої фузаріозною кореневою гниллю та фузаріозом колоса.

Аналіз цьогорічного фітосанітарного стану озимої пшениці теж вказує на наявність фузаріоза колоса в посівах Вінницької, Волинської, Закарпатської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, інших областей, де осередково виявляються хворими до 3% і більше колосків. Спеціалісти аграрії мають добре знати особливості розвитку фузаріоза, уміти захистити посіви, щоб не виробити «п’яний хліб» на біду людям.

Збудники хвороби – недосконалі гриби великої кількості видів Fusarium. Досить поширені в країні та найшкідливіші, в разі захворювання колоса,Fusarium graminearum і Fusarium avenaceum. На склад патогенного комплексу збудників фузаріозу істотно впливає зона вирощування озимої пшениці, попередники, метеорологічні умови року, сорт, фізіологічний стан рослин. Стійкіші до фузаріозу сорти пшениці, в яких колосові лусочки щільно прилягають до зернини, або сорти з товстою соломиною і міцною кутикулою. Важливе значення в попередженні ураження має фізіологічний стан рослин, що залежить здебільшого від рівня агротехніки.

Внесення добрив потрібно проводити з урахуванням кислотності грунтів. Кислі грунти створюють найкращі умови для розвитку грибкових збудників, тому підбирати добрива потрібно таким чином, щоб не підвищувати рівень кислотності середовища, а по можливості - знижувати. Це досягається не тільки видами добрив, а і способом внесення. Поверхневе внесення добрив створює у верхньому шарі грунту підвищений рівень кислотності. Тому на кислих і нейтральних грунтах добрива треба заробляти глибше глибини загортання насіння.

Якщо на кислих грунтах планується посів пшениці, то таке поле треба розкисляти відповідними хімічними меліорантами – (вапняк, дефекат та ін.), крім того в сівозміні слід підбирати такі культури, які б знижували кислотність грунту. В зонах підвищеної ймовірності ураженості важливу роль повинні відігравати сорти стійкі до цього збудника хвороб. Не слід гнатися за сортами, завезеними з інших природних зон, а тим більше країн. Якщо не виконувати ці умови, то і багатократні обробки нічого, крім зайвих затрат не дадуть.

 Як свідчать спостереження фахівців, найбільше уражуються рослини озимої пшениці, вирощуванні після стерньових попередників і кукурудзи, за поверхневого обробітку грунту, недостатнього загортання соломи, полягання посівів, ураження їх кореневими гнилями і вирощування сприйнятливих сортів. Вплив цих негативних факторів підсилюється за надмірної вологи і підвищеної температури середовища. Джерелом збудників хвороби можуть бути рослинні рештки, насіння та ґрунт. Передусім збудники зазначених видів хвороби можуть призвести до ураження кореними гнилями. Фузаріозна коренева гниль може спричиняти відмирання проростків до виходу їх із грунту.

Вона викликає побуріння первинних і вторинних коренів, підземного міжвузля і основи стебла. Ці органи покриваються бурими і коричневими штрихами чи смугами, що розростаються і зливаються навколо основи стебла. Побуріння стебла виявляється перед цвітінням і збільшується до збирання врожаю. За випадання дощів у місцях ураження з’являється рожевий наліт грибниці.

Хвороба призводить до зрідження посівів через відмирання продуктивних стебел. Уцілілі уражені стебла формують недорозвинений колос із щуплим зерном, а інколи залишаються пустоколосими.

Поселяючись на колосках пшениці і інших зернових культур збудники фузаріозної кореневої гнилі, зокрема Fusarium graminearum, можуть сприяти захворювання, що називається фузаріоз колоса. Колос інфікується через насіння, перенесення конідій вітром, дощем і комахами.

Розвитку фузаріоза колоса і зерна сприяє поєднання високої вологості повітря (понад 71%) і температури 28-30°С в період від колосіння рослин до достигання врожаю. При цьому зібране зерно може уражуватись і на токах.

Симптоми ураження колоса озимої пшениці проявляються з фази наливу зерна у вигляді побіління лусочок колосків, що добре видно на фоні зелених здорових колосків. Уражується верхня, середня або нижня його частина і рідко весь колос. Згодом на лусках колосків, а іноді на зерні з’являється наліт грибниці рожевого, оранжевого або червоного забарвлення, на якому в теплу вологу погоду формуються дрібні чорні перитеції. За такої погоди і рясних дощів уражені фузаріозом колоски можуть вкриватися також нальотом сапрофітних грибів Alternariai Cladosporium, від чого колоски стають чорними.

Ураження колоса завжди призводить до ураження зерна. На зерні захворювання проявляється у вигляді таких ознак: білувата, крейдоподібна поверхня, повна втрата блиску та склоподібністі, пухкий, крихкий ендосперм, зморшкуватість і щуплість із вдавленою глибокою борозенкою, наявність у ній або зародкові зернівки павутинистого нальоту гриба; зародок нежиттєздатний і на зрізі темний.

За раннього найнебезпечнішого зараження колоса у фазу цвітіння утворюється щупле неповноцінне зерно з низькою чи втраченою життєздатністю. Воно легко відвіюється при сортуванні.

За пізнього ураження зерно за величиною не відрізняється від здорового, але знижуються його посівні якості, і у вологій камері через 1-3 дні на ньому з’являється наліт гриба. При зберіганні хворого зерна на токах, у буртах чи зерносховищах за вологості його 18% і більше хвороба продовжує інтенсивно розвиватися і поширюватися, склеюючи грибницею масу зерна у тверді грудки. Це свідчить про сапрофітні властивості збудників Fusarium.

Отже хворе зерно найнебезпечніше, бо в ньому є інфекція, що послужить джерелом ураження для іншого насіння під час зберігання. В разі висівання насіння із прихованою інфекцією уможливлюється загибель сходів або ослаблення рослин. Такі рослини сприйнятливіші до ґрунтової та аерогенної інфекцій. Фузаріозні зерна слід відрізняти від знебарвлених третього ступеня і рожево забарвлених нефузаріозних.

Основна відмінність останніх від фузаріозних – це виповнена бороздка із закругленими краями і нормально зафарбований життєздатний зародок (на зрізі) зерна, відсутність нальоту.

Що спонукало авторів нагадати читачам про цю хворобу та небезпеку, яка здатна виникати за сприятливих для розвитку патогена умов кінця цьогорічної вегетації зернових, зокрема пшениці? Суть у тому, що вживання фузаріозного зерна чи продуктів його переробки в їжу та на корм тваринам може спричиняти захворювання – фузаріотоксикоз.

Збудник Fusarium graminearum викликає гостре захворювання під назвою “п’яний хліб”, яким можуть хворіти люди і тварини( велика рогата худоба, коні, свині й собаки).

Гриб утворює специфічний метаболіт – вомітоксин, через який в організмі відбувається розлад органів травлення, а також психіки (збудження, слабкість, тремтіння в кінцівках). Вміст вомітоксину в продовольчій пшениці та зерні на корм нормується в межах 0,3-0,5 мг в 1 кг зерна. Аналізи щодо вмісту вомітоксину у зерні та висновки про використання його на продовольчі цілі забезпечуються установами санепідемслужби.

Фузаріоз обліковують в посівах через кожні 10-14 днів в період початку колосіння - повної стиглості зерна пшениці. По діагоналі поля оглядають 20 проб по 10 колосків і визначають ступінь ураження хворобою кожного із них за чотирибальною шкалою: 0 – ураження немає; 1 – уражено до 10% поверхні колоса; 2 - уражено 11-25% поверхні колоса; 3 – уражено 26-50% поверхні колоса; 4 – уражено понад 50% поверхні колоса. Останній облік проводять у фазу повної стиглості зерна перед збирання. На підставі одержаних даних визначають розвиток і розповсюдженість фузаріоза колоса.

В усі строки обліку розповсюдженість хвороби визначають за формулою:

  
P=
(П×100)/N

де Р - розповсюдженість хвороби (%),

 П - кількість уражених колосків,

 N - загальна кількість обрахованих колосків.


 Розвиток хвороби вираховують за формулою:

  R=(∑(a×b)×100)/n×k

 де R- розвиток хвороби (%);

 ∑ (а×в)- сума добутків числа колосків на відповідний бал ураження;

 n- загальна кількість обрахованих колосків (здорових і хворих);

 k- вищий бал шкали обліку.


Окрім візуального визначення хворих на фузаріоз рослин і колосків, існують методи лабораторної фітоекспертизи насіння та ідентифікації збудників з допомогою мікроскопа за спеціальними методиками, якими володіють спеціалісти державних інспекцій захисту рослин. Вони допоможуть аграріям-зерновиробникам визначити патоген та прийняти відповідні заходи захисту зерна. Методами визначення фузаріозного зерна володіють також спеціалісти державних насіннєвих та хлібних інспекцій.

Вміст фузаріозних зерен визначають у відсотках. За остаточний результат вважають середнє арифметичне значення декількох паралельних визначень, яке й заносять у документи про якість зерна (карточка аналізу зерна, свідоцтво про якість зерна і ін.).

Через мінливість та високу адаптивність збудники фузаріозу, що зберігаються в грунті, стерні, рослинних залишках і зерні, залишаються найважче викорінюваними. Тому для захисту озимої пшениці від ураження фузаріозом, зокрема колоса виконують комплекс обов’язкових агротехнічних селекційних, хімічних і організаційно-господарських заходів, що забезпечують оптимальні умови росту й розвитку рослин та попереджують накопичення інфекції в полях сівозміни, інфікування й ураження зерна під час вегетації, збирання й доопрацювання.

В господарствах, передусім Лісостепу та Полісся, де розвиток фузаріозу спостерігається щороку, важливо скоротити розміщення пшениці по колосових попередниках та кукурудзі, які акумулюють інфекцію, віддавати перевагу чорному та займаному парам, гороху, цукровим бурякам. Насіннєві ділянки в цих зонах розміщувати по чистих парах, де практично рослини не уражуються фузаріозом.

Своєчасне і дбайливе очищення полів під озимину від пожнивних рослинних залишків з наступним старанним загортанням їх за обробки грунту та виключення скиртування соломи біля розміщених озимих посівів, дотримання оптимальних строків, встановлених норм висіву і глибини заробки насіння районованих сортів інтенсивного типу при збалансованому внесенні мінеральних і органічних добрив, відповідно до зональних технологічних рекомендацій, разом з захисними та іншими заходами з догляду за посівами має забезпечити фізіологічну силу рослин озимої пшениці в протистоянні до захворювання, зокрема фузаріозом колоса.

Цьому сприятимуть заходи з підготовки, доведення до відповідних кондицій та оздоровлення через протруєння, після обов’язкового проведення фітоекспертизи, що встановлює видовий склад збудників і рівень зараження для правильного підбору протравника.

Партії зерна з 10% ураженням насіння прихованої форми фузаріозу для насіннєвих цілей непридатні.

У відповідності до визначеного фітоекспертизою видового складу збудників, характеру інфекції (зовнішня, внутрішня, змішана) і рівня зараженості насіння підбирають ефективні протравники.

Озимі посіви високорослих і середньорослих сортів пшениці, зокрема на фоні достатнього азотного живлення, обробляють регуляторами росту, що понижують рівень полягання посівів і ураження їх кореневими гнилями і фузаріозом колоса.

Попередження накопичення інфекції під час вегетації озимих в регіонах щорічного чи періодичного прояву фузаріозної та інших видів гнилей, а також борошнистої роси та інших хвороб досягають дворазовим оприскуванням посівів навесні: перше – в період виходу в трубку; друге – для захисту прапорцевего листка.

Безпосередній захист колосків від фузаріозу та інших хвороб забезпечує обробка посівів у фазу цвітіння. Враховуючи недостатню ефективність фунгіцидів проти фузаріозу в умовах епіфітотії, для одержання максимально можливого ефекту суворо дотримуються строків обробки препаратами.

Ринок пестицидів країни достатньо насичений фунгіцидами за асортиментом і кількістю, здатною забезпечити щорічне оздоровлення посівів у обсягах, передбачених Державною програмою до 2015р.

За перших ознак ураження колосків проводять передзбиральне обстеження усіх полів з метою встановлення рівня ураження різних сортів і масивів, визначення тактики збирання, розміщення і доопрацювання партій зерна на токах.

Всі посіви, уражені фузаріозом, насамперед понад 1%, збирають прямим комбайнуванням у стислі строки, щоб попередити перезараження здорових колосків у валках, де створюються сприятливі умови для інтенсивного розвитку хвороби. Загроза захворювання полеглих від несприятливих погодних умов цьогорічної вегетації хлібів за відповідних кліматичних умов можлива в ряді південних регіонів, зокрема осередково в АР Крим, а також уражених фузаріозом колоса, посівів у лісостепових та поліських областях.

Розміщення, доопрацювання і тимчасове зберігання зерна на токах проводять окремими партіями за ступенем ураження фузаріозом. Для уникнення перезараження зерна в буртах і збільшення вмісту вомітоксину при зберіганні вологого й сирого зерна, ураженого фузаріозом, воно підлягає негайному висушуванню до 13% вологості і старанному очищенню на зерноочисних машинах в господарствах і хлібозаготівельних підприємствах.

Сепарацію повторюють доти, доки вміст фузаріозного зерна не знизиться до рівня, визначеного ДСТУ – 3768:2009, що відповідатиме допустимим нормам. Відходи, одержані при цьому, використовують у відповідності з рекомендаціями ветеринарної служби.

 При проведенні аналізів оцінки якості, висновків щодо використання і вартості партій зерна, ураженого фузаріозом, керуються відповідними інструкціями міністерств охорони здоров’я, аграрної політики, підвідомчих їм установ і організацій, які мають правові та науковообгрунтовані методичні вказівки щодо цього.

 Науковими установами колишнього СРСР досить детально вивчені причини і умови, що сприяють ураженню зерна фузаріозом, розроблені заходи попередження захворювання, а також використання фузаріозного зерна і продуктів його переробки, що містять фузаріотоксини. За роки незалежності в Україні поглиблювалися знання з вищезазначеного та збагачувався ринок хімічних засобів захисту пшениці та інших зернових культур. Ці пропозиції включають: прогноз ураження; методи ідентифікації видової приналежності збудника захворювання; облік ураження; профілактичні заходи з ліквідації умов, що сприяють поширенню хвороби; заходи із знищення джерел інфекції, попередження її розповсюдження з насіннєвим матеріалом і рослинними залишками; використання агротехнічних, імунологічних, хімічних і інших методів зернових посівів від фузаріозу.

З питань захисту посівів озимої пшениці та інших зернових культур від фузаріозу та використання фузаріозного зерна слід звертатися до спеціалістів захисту рослин та інших вищезазначених служб, які володіють знаннями і відповідно до функціональних обов’язків можуть надати відповідну допомогу аграріям.

 

Довгань С.В., кандидат с.-г. наук, начальник Головдержзахисту.

 Сядриста О.Б. – консультант Головдержзахисту



Корисна інформація | дивіться також
Ботанічна характеристика та морфологічні особливості пшениці
Біологічні особливості пшениці
Попередники, обробіток грунту, та удобрення
Яра пшениця та її біологічні особливості
М'яка і тверда пшениця та їх різновиди
Сівба, догляд за посівами та збирання пшениці
Яра пшениця: весняний цикл робіт
Особливості проведення весняно-польових робіт під урожай 2009 року в умовах степової зони України (рекомендації Інституту зернового господарства УААН)
Шкідник номер один пшеничного поля – клоп шкідлива черепашка
«П’яний хліб» спричиняється хворим на фузаріоз зерном озимої пшениці
Прогноз розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2009 року
Агрометеорологічні умови осіннього періоду 2009 р. в Україні - Укргідрометеоцентр
Основні елементи технології вирощування озимої пшениці в умовах Сумської області
Загроза мишоподібних гризунів - Головдержзахист (2009р.)
Пшениця. ДСТУ 3768:2009
Порівняльний аналіз переліку пестицидів, дозволених до використання на зернових, в українській і міжнародній практиці
Сравнительный анализ требований к показателям безопасности зерновых культур
Сорняки и яровая пшеница при переходе на No-till
Как продуктивно использовать почву (журнал "Зерно", 2008 г.)
Продуктивность и структура урожая озимой пшеницы (журнал "Зерно", 2008 г.)
Чисельність клопа шкідливої черепашки піддається господарському регулюванню
Прогноз фітосанітарного стану, проблеми осіннього поля - 2010 та шляхи вирішення - Головна державна інспекція захисту рослин
Методика визначення морозостійкості сортів пшениці озимої
Асортимент засобів захисту рослин на 2011 рік
Прогноз розвитку та поширення хвороб зернових колосових культур у 2011 році - Головдержзахист
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в серпні 2011 року - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за перше півріччя 2011 року
Захист озимих культур восени - Гловдержзахист
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні (витяг станом на 10.01.2012) - Державна служба з охорони прав на сорти рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за 2012 рік
Рекомендації щодо вирішення проблем перезимівлі озимих культур, підвищення їх потенційного врожаю та утримання цього потенціалу навесні - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів 2008-2012 рр - Міністерство екології та природних ресурсів України
Державний реєстр сортів рослин придатиних для поширення в Україні у 2013 році
Інформація про стан перезимівлі озимих культур в закладах експертизи станом на 20 лютого 2013 року, - Український інститут експертизи сортів рослин
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2013 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу, - Державна інспекція сільського господарства України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в липні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Огляд поширення карантинних організмів в Україні на 1 січня 2014 року
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в квітні 2014 року, - Держветфітослужба
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2014 року, - Держветфітослужба
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2014 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2016 році, - Держветфітослужба

Свіжі обговорення на агро-форумі: Выбор зерноуборочного комбайна Болезнь помидоров Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Куплю отходы капельного орошения
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.