19 грудня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Зернові - Пшениця - Корисна інформація - Особливості проведення весняно-польових робіт під урожай 2009 року в умовах степової зони України (рекомендації Інституту зернового господарства УААН)


Пшениця

Особливості проведення весняно-польових робіт під урожай 2009 року в умовах степової зони України (рекомендації Інституту зернового господарства УААН)

Міністерство аграрної політики України Українська академія аграрних наук
Інститут зернового господарства УААН
 
   

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ВЕСНЯНО - ПОЛЬОВИХ РОБІТ ПІД УРОЖАЙ 2009 РОКУВ УМОВАХ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ 

(рекомендації)

 
 
 

Дніпропетровськ - 2009р.


Рекомендації підготували:

 

Спеціалісти         міністерства      аграрної   політики   України  - Мельник С.І., Демидов О.І.; Української академії аграрних наук - Зубець М.В., Ситник В.П., Безуглий М.Д., Адамчук В.В., Гаврилюк М.М., Кононюк В.А. та наукові працівники Інституту зернового господарства УААН - Лебідь Є.М., Шевченко М.С., Пащенко Ю.М., Циков В.С., Дзюбецький Б.В., Черенков А.В., Ткаліч І.Д., Мусатов А.Г., Артеменко С.Ф., Горобець А.Г., Чабан В.І., Ткаліч Ю.І., Дудка Є.Л., Чехов А.В., Федоренко І.Є.

  
 

Рекомендовано вченою радою Інституту зернового господарства (протокол № 4 від 12.03.2009 р.)

Відповідальний за випуск В.С. Циков
За довідками звертатись:
 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14,
 Інститут зернового господарства УААН
 тел. (8-0562) 745-02-36, 46-41-52

СТАН ПОСІВІВ ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ КОЛОСОВИХ КУЛЬТУР ТА ЗАХОДИ ПО ДОГЛЯДУ ЗА НИМИ В УМОВАХ 2009 р.

 

Під урожай 2009 р. в зоні Степу посіяно більше 4,6 млн га озимих культур, зокрема озимої пшениці 3,5 млн га, озимого ячменю близько 1,0 млн га та понад 80 тис. озимого жита та тритикале. Завдяки своєчасній та якісній підготовці ґрунту, використанню високоінтенсивних сортів, проведенню сівби в оптимальні строки на більшості площ озимі (за даними науково-дослідних установ, розташованих в зоні Степу) увійшли в зиму в доброму та задовільному стані.

Припинення осінньої вегетації озимих зернових культур в 2008 р. відбулось в другій декаді грудня, що було на 25-30 днів пізніше середньобагаторічних строків. Поступове зниження температури повітря протягом другої половини грудня сприяло доброму загартуванню рослин. У вузлах кущіння озимої пшениці, за даними Інституту зернового господарства, накопичилось від 29 до 36% розчинних цукрів.
Рослини озимої пшениці залежно від попередників і строків сівби сформували: 01-10.09 - 2,5-7,5 пагона, 10-20.09 - 2,3-2,4 пагона, 20-30.09 - 1,1-2,2 пагона. Рослини в посівах, за сівби після 5.10 не

розкущені і знаходяться у фазі сходів та 2-3 листків. Стан посівів озимої пшениці на теперішній час, за даними НДУ зони Степу, можна охарактеризувати наступним чином: добрий (30-35%) - рослини
розкущені і перебувають у стані повного кущіння; задовільний (50-55%) - рослини у фазі повних сходів, подекуди сформувалось 2-3 листки; слабкі та зріджені (10-20%) - рослини у фазі сходів, а іноді у
вигляді шилець.

Впродовж зимового періоду 2008-2009 рр. спостерігалися нетривалі  відлиги,  внаслідок чого відбулося промивання  нітратного азоту в нижчі, менш доступні для живлення рослин шари грунту.
Тому рослини, особливо на полях після непарових попередників, будуть відчувати дефіцит азоту, який необхідно компенсувати за рахунок підживлення азотними добривами.

 

25.03.2009 г.

  
 

ОЗИМА М'ЯКА ПШЕНИЦЯ

 В умовах зони Степу одна з головних проблем, яка залишається не вирішеною, - це розробка таких технологій вирощування, які б забезпечили одержання стабільних і високих валових зборів зерна, незалежно від погодних умов. Для вирішення цієї проблеми першочергове значення мають заходи, що забезпечують накопичення та збереження продуктивної вологи в ґрунті на час сівби для одержання своєчасних сходів, належного росту та розвитку рослин в осінній період, добру їх перезимівлю та оптимальне формування агроценозів у весняно-літній період.
 
Дані наукових установ та передовий виробничий досвід свідчать про наявність невикористаних резервів для подальшого збільшення виробництва зерна озимих культур. Найбільш важливим з них є

впровадження зональних цільових енергозбережних технологій вирощування, розроблених з урахуванням грунтово-кліматичних умов, попередників і біологічних особливостей нових районованих
сортів інтенсивного типу.

 Удобрення. Навесні, для більш інтенсивного відростання озимої пшениці, в першу чергу азотними добривами підживлюють посіви, де рослини не розкущилися. При весняному підживленні слід застосовувати помірні (30-45 кг/га д.р.) дози азоту. Подальше їх збільшення може викликати інтенсивне кущення і формування великої кількості непродуктивних стебел.
 Слід також пам'ятати, що залежно від погодних умов весняної вегетації, діапазон термінів ефективності проведених підживлень може варіювати від ранньовесняного поверхневого (по мерзлоталому грунту), весняного локального (наприкінці фази кущення – початку виходу рослин в трубку) до літнього позакореневого (фаза колосіння).
  На парових полях для одержання сильного і цінного зерна потрібно вносити 30-60 кг/га д.р. азоту, а після непарових попередників не менше 60-90 кг/га д.р., причому у вологі роки, коли складаються сприятливі умови для засвоєння азоту, дози його можуть бути підвищені до 120 кг/га д.р. залежно від стану посівів.
 Дози внесення мінеральних добрив потрібно коригувати з врахуванням вмісту поживних речовин в грунті на підставі ґрунтової діагностики. Ефективність добрив можна значно підвищити шляхом внесення їх локально (рядками) на глибину 5-7 см за допомогою зерно-тукових сівалок.
 Дотримуючись екологічних принципів керування мінеральним живленням озимої пшениці протягом вегетаційного періоду, слід найбільш повно використовувати широкий асортимент водорозчинних добрив на хелатній основі, які мають більш збалансоване співвідношення макро- та мікроелементів порівняно з твердими туками.
 Догляд за посівами.Умови зимівлі та стан посівів навесні зумовлюють заходи весняного догляду. Тому з відновленням весняної вегетації необхідно перш за все провести облік і обстеження посівів озимих культур і встановити ступінь пошкодження рослин.
 
Необхідно враховувати кількість рослин, їх розвиток та ступінь кущистості. Якщо вони не розкущилися восени, то навіть повне їх збереження на площі тільки в окремі роки може забезпечити урожай близько 25-30 ц/га. Зрідження таких посівів на 20-25% (зменшення густоти стояння до 300-350 стебел на 1 м2) не гарантує одержання врожаю більше 20 ц/га. У рослин, які не розкущилися восени, хоча і утворюються іноді весною вторинні пагони, саме їх роль у формуванні зернової продуктивності дуже мала.
 
При умові, якщо на 1 м залишилося менше 150 розкущених або 200-250 нерозкущених рослин, такі площі доцільно пересіяти.
 
Підсіву підлягають посіви з густотою 150-200 розкущених рослин або 250-300 нерозкущених, а також площі, де рослини на період відновлення вегетації знаходяться у фазі сходів кількістю менше 300 шт/м2.
 
Нормально розвинені рослини, які мають 3-4 пагони, можуть давати 1,5-2 продуктивних стебла. Для забезпечення урожаю 25-30 ц/га таких рослин повинно бути не менше 200 шт/м . На насіннєвих площах можна залишати посіви з меншою кількістю рослин.
 
Навесні важливо створити для озимої пшениці сприятливі умови живлення, в першу чергу - азотом, ще до початку переходу їх до четвертого етапу органогенезу, коли відбувається закладка колоскових   бугорків.   Підживлення   сприяє   кращому   кущінню   рослин, інтенсивному відростанню, значному збільшенню кількості колосків, покращує озерненість колосу, особливо в умовах оптимального зволоження ґрунту і помірної температури повітря.
 
Підживлювати треба в першу чергу не удобрені з осені посіви з добре розвиненими рослинами та оптимальною густотою стояння, тобто такі, що можуть забезпечити найбільшу віддачу.
 
При догляді за озимою пшеницею корисним є боронування посівів середніми, або залежно від стану поля, важкими боронами.
 
Боронуванням можна не тільки зруйнувати ґрунтову кірку, розпушити верхні шари ґрунту, посилити доступ повітря до коренів рослин і тим самим підвищити інтенсивність мікробіологічних процесів в ґрунті, але й знищити бур'яни, видалити відмерлі впродовж зимового періоду пагони і листки, поліпшити освітленість конусів наростання, що сприятиме формуванню нормально

розвиненого колоса. Особливого значення набуває весняне боронування для перерослих посівів. В таких випадках при затримці з весняним боронуванням може відбуватися надмірне витягування конусу наростання без його диференціювання на колосові бугорки. Такі пагони потім відмирають, не досягаючи фази виходу в трубку, в результаті чого різко знижується урожайність.

 Ефективним строком пізнього підживлення, при якому азот своєчасно потрапляє в рослинний організм, є позакореневе внесення розчину карбаміду в період від кінця фази виходу рослин в трубку до колосіння (30-45 кг/га д.р.), шляхом обприскування посівів з літака або за допомогою наземних обприскувачів при швидкості вітру не більше 3-5 м/с.
 
Позакореневе підживлення доцільно проводити лише на тих полях, де є можливість перевести зерно з нижчого класу якості у вищий. За даними Інституту зернового господарства, позакореневі підживлення посівів озимої пшениці в умовах північної частини Степу підвищували вміст білка в зерні на 0,7-1,2 %, клейковини в борошні на 2,0-4,5%. Потребу в такому підживленні визначають за допомогою листкової діагностики рослин у фазі колосіння.
 

26.03.2009 г.

  

 

 

ЯЧМІНЬ, ОВЕС

 
В сучасних умовах значного скорочення ресурсного потенціалу сільськогосподарського виробництва при вирощуванні ячменю і вівса важливого значення набуває поєднання окремих елементів малозатратних, альтернативних, адаптивних та біологічних технологій.
 
Порівняно з існуючими аналогами сучасні технології вирощування ярих зернових культур являють собою гнучку систему заходів, що дають змогу в умовах реформування виробництва забезпечити найбільш реальний рівень продуктивності рослин.
 

Погодні умови осінньо-зимового періоду 2008/09 р. характеризуються дещо підвищеним температурним режимом і певною нестійкістю снігового покриву та розподілу опадів. Проте на час
сівби ранніх ярих зернових культур, за прогнозами гідрометеослужби, запаси продуктивної вологи в 0-100 см шарі ґрунту становитимуть 160-180 мм або 1600-1800 м3/га, що можливо забезпечить посіви цих культур ґрунтовою вологою в період від сходів до колосіння.

 В північному Степу за період вегетації ярих зернових культур (квітень-липень) випадає близько 200 мм опадів. Однак в багатьох випадках опадів буває, як правило, значно менше, нестача або значна

нерівномірність їх розподілу спостерігається у другій половині вегетації рослин, що певною мірою впливає на рівень продуктивності посівів. Тому всі технологічні прийоми вирощування ячменю та вівса
в зоні недостатнього і нестійкого зволоження необхідно спрямовувати на послаблення можливих негативних наслідків несприятливих погодних факторів в період реалізації продуктивності ярих зернових культур та забезпечити збереження і раціональне використання ґрунтової вологи посівами впродовж всього вегетаційного періоду.

 Місце в сівозміні. Кращими попередниками, що забезпечують в посушливих умовах високі врожаї ячменю і вівса, є кукурудза на силос або зерно та озима пшениця після пару, а задовільними, при

наявності достатніх запасів вологи .в ґрунті у весняний період, - цукрові і кормові буряки.

 Обробіток ґрунту. За даними Інституту зернового господарства, в умовах північної підзони Степу основний обробіток ґрунту (оранку або безполицевий) під ярі зернові культури в посушливих умовах, з

метою зменшення випаровування вологи, слід проводити в кінці вересня-жовтні. Кращий енергозбережний і ґрунтозахисний ефект забезпечують плоскорізний і чизельний обробітки: запаси вологи в ґрунті за показниками наближаються до оранки, зменшуються енергетичні витрати - до 20% пального, а експлуатаційні - в два рази, витрати праці - на 31 %.

 Застосуваннядобрив. Ярі зернові культури відрізняються високою інтенсивністю засвоєння легкорозчинних елементів живлення на початку вегетації. Від сходів до кінця кущіння вони засвоюють від 20 до 50%, а до кінця фази виходу в трубку - від 40 до 75% всієї кількості поживних речовин, що надходять за весь період вегетації.
 Під ярі колосові культури доцільно вносити складні мінеральні добрива (нітроамофоска, нітрофоска, нітрофос, амофос) восени або навесні локальним способом в помірних дозах (30-40 кг/га д.р.) на глибину 8-10 см у вологий шар ґрунту, що забезпечує прирости урожаю зерна на 1-2 ц/га вищі, ніж еквівалентна суміш простих туків.
 
З метою прискорення ростових процесів, утворення і розвитку вузлових коренів та підвищення посухостійкості та продуктивності рослин обов'язковим заходом припосівне внесення складних мінеральних добрив в рядки дозою 10 кг/га д.р. по фосфору. За багаторічними даними Ерастівської дослідної станції Інституту зернового господарства, при застосуванні повного мінерального добрива (ИРК) під ярі колосові культури сумарні витрати ґрунтової вологи на формування одиниці зерна зменшуються у ячменю і вівса на 20-30% при підвищенні продуктивності культур і поліпшенні якісних показників зерна.
 
Передпосівний обробіток грунту. Допосівний обробіток ґрунту проводять тільки при настанні фізичної стиглості ґрунту в якомога раннії стислі строки з використанням комбінованих і широкозахватних агрегатів, здатних за один прохід виконувати кілька технологічних операцій.
 
Якщо поверхня поля якісно вирівняна і посівний шар розпушений, то доцільно обмежитися боронуванням, використовуючи для цього важкі зубові борони БЗТС-1,0, і провести пряму сівбу з

одночасним внесенням мінеральних добрив в рядки зерновими сівалками, але переобладнаними анкерними та долотоподібними сошниками, які забезпечують більш рівномірне загортання насіння, навіть при дещо підвищеній вологості посівного шару ґрунту, що дає змогу розпочати сівбу на 3-4 дні раніше.

  Ущільнений грунт після безполицевого розпушування слід обробляти культиваторами типу КПЕ-3,8, КТС-10, а після оранки застосовувати КПС-4, УСМК-5,4 або комбіновані машини та агрегати.
 
Після грубостеблових культур доцільним є застосування фрезерних культиваторів вертикальної дії (КВФ-2,8) та роторних грунтообробно-посівних комплексів типу "Амазоне", які забезпечують більш ранню сівбу ярих колосових культур та здійснюють рівномірне загортання насіння.
 

Сорти.Головною умовою одержання високих врожаїв ячменю і вівса є використання для сівби насіння районованих сортів, адаптованих до несприятливих умов конкретної грунтово-кліматичної зони. Перевагу слід надавати сортам з високою стійкістю до посухи, вилягання та ушкодження хворобами. В господарствах на великих площах посіву доцільно вирощувати по 2-3 сорти цих культур. Вони повинні відрізнятися за біологічно-господарськими властивостями і морфологічними ознаками та по-різному реагувати на основні фактори довкілля. В умовах степового регіону найбільш придатними сортами ярого ячменю для використання на фуражні цілі є: Сталкер, Адапт, Донецький 14, Санктрум, Партнер, Созонівський а для пивоваріння - Оболонь, Гетьман, Галактик, Вакула.

 В господарствах зони рекомендовано вирощувати наступні сорти вівса: Скакун, Синельниківській 68, Нептун, Зірковий.
 
Інкрустація насіння. Часті дощі під час достигання врожаю 2008 р., затримка із збиранням призвели до значного (до 100%) ураження зерна ярих зернових культур пліснявими грибами (оливкова плісень, пеніцильозне пліснявіння), а також чорним зародком (до 20%), що нерідко супроводжується ензимомікозним виснаженням зерна, а отже, зниженням його схожості. Тому обов'язковим заходом

навесні 2009 р. повинна стати напівсуха допосівна обробка насіння баковими сумішами, які складаються з водного розчину плівкоутворювача та одного з протруйників - вітавакс 200 фф (3 л), бенлат (2-3 кг), раксил (1,5 кг), з розрахунку 20 л водного розчину на 1 т насіння.

 За даними Інституту зернового господарства, кращою комбінацією препаратів для протруєння насіння є поєднання в баковій суміші половинної дози протруйника (вітавакс 200 ФФ) з повною дозою регуляторів росту агат-25К або мікродобрива реаком, що дає змогу підвищити польову схожість насіння ячменю на 8-10%. Такий прийом необхідно обов'язково застосовувати цього року при використанні для сівби насіння з пониженою схожістю.
 
Сівба. Своєчасна і високоякісна сівба має вирішальне значення для одержання високих і сталих врожаїв зерна ярих колосових культур. Критерієм початку сівби ячменю і вівса є фізична стиглість

грунту, коли досягається якісне його кришення. Ярі колосові культури необхідно висівати в якомога ранні і гранично стислі (2-3 доби) строки, використовуючи широкозахватні посівні агрегати. В першу
чергу висівають ячмінь, а закінчують сівбу вівсом. Запізнення зі строками сівби на 5-Ю днів, за даними Ерастівської дослідної станції Інституту зернового господарства, призводить до зниження зернової
продуктивності ярих колосових культур на 10-36%.

 Норма висіву майже всіх вказаних сортів ячменю 4,5-5,5 млн., а вівса 5,5-6,0 млн. схожих насінин на 1га. В умовах посушливої весни норми висіву ярих колосових культур доцільно підвищувати на 10-

15%) від рекомендованої. Насіння слід загортати у вологий шар грунту при сівбі сівалками з анкерними сошниками на глибину 3-4 см, дисковими - на 4-5 см, стерньовими - на 6-8 см.

 Доглядза посівами. У комплексі заходів вирощування високопродуктивних посівів ячменю і вівса система заходів по догляду за посівами повинна обов'язково включати боронування, післяпосівне

прикочування, хімічне прополювання та знищення шкідників.

 Гербіциди доцільно застосовувати на полях, де на 1 м2 є понад 20 однорічних бур'янів та більше ніж один пагін багаторічних. Для ефективного пригнічення ростових процесів та їх знищення краще

використовувати в період кущіння - вихід в трубку ячменю гербіциди групи 2,4 Д, 50% в.р. - 0,9-1,7 л/га, естерон 85% к.е. - 0,6-1,0 л/га, діален супер, 46,4% в.р. - 0,5-0,7 л/га. В більш пізні строки (до появи
прапорцевого листка) - гроділ, 75%) в.г. - 20 г/га, або гроділ ультра, 17,5%в.г.-20г/га.

 Слід пам'ятати, що гербіциди контактної дії потребують рясного змочування листкової поверхні бур'янів, тому витрати робочої рідини повинні становити 300-400 л/га, при застосуванні гербіцидів

системної дії витрати робочої рідини дещо менші - 200-300 л/га. При цьому обов'язково враховувати погодні умови - температура повітря в межах 16-20 С, швидкість вітру не більше 5 м/сек.

 Ячмінь надто чутливий до забур'янення та більш, ніж пшениця, чутливий до гербіцидів. Найбільш чутливим до гербіцидів, порівняно з ярою пшеницею і ячменем є овес, особливо проти злакових. Томузнищувати однодольні бур'яни в посівах вівса доцільно ще при вирощуванні попередньої культури.
 
В окремі роки сходам ярих колосових культур значної шкоди можуть завдати стеблові та смугасті блішки, злакові мухи та п'явиця.

Для знищення цих шкідників посіви обприскують базудином або діазиноном, 60% к.е. - 1,5 л/га, бі - 58 новим, 40% к.е. - 1,0 л/га, карате, 5% к.е. - 0,15 л/га та іншими препаратами.

 Важливе місце в підвищенні адаптивних властивостей ярих колосових культур, їх продуктивності і якості зерна займають також позакореневі підживлення посівів азотними добривами, краще всього

водним розчином карбаміду (N10-15) в період кущіння. Підвищити ефективність позакореневого мінерального підживлення на 20-25% можна за умови обприскування посівів азотними добривами сумісно з препаратами агат-25К, емістим С, фумар, гумісол та мікродобривами реаком, що регулюють ріст рослин.

 Збирання врожаю. Для уникнення втрат під час збирання врожаю необхідна оптимізація строків збирання, своєчасність і якість його проведення. Збирання врожаю ячменю доцільно розпочинати у

фазі твердої або повної стиглості зерна при його вологості 16-17%. На чистих від бур'янів площах необхідно застосовувати однофазове збирання ранніх колосових культур.

 Роздільний спосіб збирання найбільш ефективний на забур'янених посівах при густоті стояння не менше 280-300 рослин / мі висоті травостою не нижче 70 см. Скошування таких посівів слід розпочинати в середині воскової стиглості зерна з обов'язковим обмолотом валків через 3-5 днів. Посіви вівса слід збирати лише роздільним способом.
 
За вологих погодних умов під час збирання на посівах з високою забур'яненістю або при утворенні зелених пагонів (підгін) кущіння ефективним прийомом є десикація посівів препаратами баста 140

(14% в.р.) або раундап (36% в.р.) дозою 2-3 л/га відповідно за 10 і 14 днів до збирання.

  
КУКУРУДЗА
 
Кукурудза - одна з найбільш урожайних сільськогосподарських культур. За генетичним потенціалом продуктивності і кормовими властивостями вона переважає інші зернові культури, добре реагує на оптимізацію умов вирощування, які створюються шляхом застосування науково обґрунтованих сівозмін, диференційованого обробіткугрунту, оптимальних доз добрив, а також агротехнічних засобів захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів.
 
В умовах складної економічної ситуації та високої вартості енегоресурсів важливе значення має застосування енергозбережних технологій та окремих її елементів, які базуються на мінімальній

системі обробітку грунту, раціональних способах внесення та доцільних нормах мінеральних добрив, використанні комбінованих машин та знарядь, впровадженні нових високопродуктивних гібридів
ранньостиглої та середньостиглої груп стиглості з метою одержання зерна та насіння з низькою вологістю і відповідно меншими енергетичними затратами на їх післязбиральну доробку.

 Високий рівень виробництва кукурудзи зумовлюється чітким та своєчасним виконанням належних технологічних елементів в конкретних грунтово-кліматичних зонах вирощування кукурудзи.
 
Місце в сівозміні і попередники. Багаторічні дослідження і виробничий досвід свідчать, що розміщення кукурудзи після кращих попередників сприяє поліпшенню водного режиму грунту, мобілізації поживних речовин, зменшенню забур'яненості посівів і, в кінцевому результаті - досягненню стабільного рівня урожайності.
 
В умовах зони Степу кукурудзу розміщують після озимої пшениці по чорному та зайнятому пару і зернобобових культур. Задовільними попередниками є ярі зернові колосові та кукурудза, небажаними - суданська трава, сорго, соняшник (останній може бути використаний як попередник при вирощуванні кукурудзи на силос).Найбільше позитивна роль попередників проявляється в посушливі роки.
 
Від місця кукурудзи в сівозміні значною мірою залежить рівень засмічення посівів бур'янами, особливо багаторічними коренепаростковими.
 
Обробіток грунту. Обробіток грунту є одним з найважливіших та високо витратних елементів технології вирощування кукурудзи. За допомогою основного обробітку грунту регулюється водний, температурний, поживний, повітряний режими та вологоємкість грунту, особливо в умовах глобального потепління клімату.
 
Останніми роками вивчені різні способи обробітку грунту під посів кукурудзи: традиційна відвальна, плоскорізна, чизельна, ярусна, „No-Till" (мілка, глибока, диференційована).
 
Дослідженнями встановлено, що кукурудза сильно реагує на глибину основного обробітку грунту. Тому в першу чергу розміщувати її слід на полях, де проведено обробіток на глибину 27-30 см, або щонайменше - на 20-22 см.
 
Кращий енергетичний і ґрунтозахисний ефект забезпечує чизельний обробіток, при проведенні якого заощаджується 10-20 % пального, експлуатаційні витрати скорочуються майже вдвічі, витрати праці - на 31 %, енергоємкість знижується в 1,3 раза.
 
В господарствах з високою культурою землеробства, де використовують інтегровану систему контролювання бур'янів, під кукурудзу застосовують мілкий обробіток на глибину 12-14 см. Останніми роками поширення набула ґрунтозахисна енергозбережна система обробітку грунту - „No-Тill".
 

Система добрив. Кукурудза досить вимоглива до підвищеного мінерального живлення і, як культура тривалого вегетаційного періоду, здатна засвоювати поживні речовини впродовж всього життєвого циклу. Тому для формування урожаю зерна на рівні 50-55 ц/га кукурудза виносить з грунту в середньому 130-150 г азоту, 50-60 кг фосфору та близько 120 кг калію.

 Як додатковий резерв поповнення грунту органікою слід використовувати органічні рештки всіх культур сівозміни з додаванням 7-10 кг азоту на 1 т решток, заорюючи їх в грунт.
 
В умовах зрошення в зоні Степу доцільно висівати на зелене добриво (сидерат) в післяжнивний період бобові культури (горох, вику), капустяні (гірчицю білу, рапс, редьку олійну), після дискування їх заорюють.
 
Враховуючи високу вартість мінеральних добрив та значний дефіцит фосфорних, раціональні системи застосування туків повинні формуватись на основі використання помірних доз N60Р45К30, в тому числі до сівбиN45P45K30.
 
На неудобрених з осені чи навесні полях доцільно при сівбі в рядки внести гранульований суперфосфат, або складні мінеральні добрива - амофос, нітрофос, нітрофоску (10-15 кг/га д.р.). Припосівне внесення мінеральних добрив забезпечує прибавку урожаю 3-5 ц/га зерна.
 
Весняний передпосівний обробіток грунту передбачає максимальне збереження вологи, створення пухкого посівного шару на зораних площах. Слід проводити боронування або вирівнювання грунту при настанні його фізичної стиглості. Вирівнювання проводиться під кутом 45-50° до напрямку основного обробітку з використаннямвирівнювачів ВП-8, ВПН-5,6, шлейф-борін ШБ-2,5:
  - на якісно оброблених з осені та вирівняних весною полях можна виключити одну ранньовесняну культивацію, обмежившись передпосівною;

   - на полях з підвищеною засміченістю багаторічними бур'янами в допосівний період провести дві культивації зябу: першу - на глибину 8-10 см, передпосівну - на глибину загортання насіння кукурудзи
(5-7 см);

  - на незораних з осені площах доцільно навесні провадити обробіток грунту важкими дисковими знаряддями або протиерозійними культиваторами на глибину 12-14 см, з наступною культивацієюКПС-4, УСМК-5,4 в агрегаті з зубовими боронами, для створення дрібногрудочкуватої структури з метою збереження вологи; чим краще налагоджене очищення полів від бур'янів навесні у допосівний період, тим менше зусиль і засобів доведеться витрачати при догляді за посівами.

 

Строки сівби. Для одержання дружних та вирівняних сходів сівба повинна проводитися в оптимальні для кожної грунтово-кліматичної зони строки. За узагальненими даними науково-дослідних установ степової зони, оптимальним строком сівби є стійке прогрівання грунту до 10-12°С на глибині загортання насіння. Крім цього, на практиці слід дотримуватись певних календарних строків, які припадають на третю декаду квітня.
 
Як ранні, так і пізні строки сівби знижують урожай. Оптимальна глибина загортання насіння 5-7 см і обов'язково у вологий грунт.
 
За сприятливих умов проростання насіння і відсутності бур'янів оптимально рання сівба кукурудзи має суттєву перевагу відносно пізньої. Спостереження показують, що при оптимально ранніх строках сівби у рослин кукурудзи цвітіння волотей настає раніше, а при пізніх строках - значно пізніше, тому формування зерна відбувається в менш сприятливих умовах, ніж при ранніх строках сівби.
 
Густота стояння рослин. Оптимальна густота стояння рослин кукурудзи на час збирання урожаю з врахуванням морфобіологічних особливостей гібридів, зони їх вирощування, агротехнічного фону і гідротермічних умов наведена в таблиці 1. 

При розміщенні кукурудзи після кращих попередників слід орієнтуватись на верхню межу густоти, а після інших - на нижню.
Для компенсації зниження польової схожості насіння і відходу рослин внаслідок природної загибелі задана норма висіву насіння повинна перевищувати оптимальну густоту рослин на  15%, а на полях з механізованим доглядом за посівами (за безгербіцидною технологією), норму висіву варто збільшувати на 4-6% в розрахунку на кожне боронування та міжрядний обробіток.

  1. Оптимальна густота стояння рослин гібридів кукурудзи, тис/га
  
 

Зона

Ранньостиглі

Середньоранні

Середньостиглі

Середньопізні
та пізньостиглі

Степ

55-60

40-45

35-40

30-35

Зрошувані землі

-

80

70

50-55

 

Гібриди і їх структура. З метою досягнення стійкого виробництва і надійного визрівання зерна, а також скорочення витрат енергії і палива на збирання і післязбиральну доробку урожаю необхідно додержуватись орієнтованого співвідношення різних біотипів кукурудзи в степовій зоні (табл. 2).

 2. Структурний склад гібридів
 

  

Зона

Групи стиглості, %

 

 

ранньостиглі

середньоранні

середньостиглі

середньопізні та
пізньостиглі

Степ

10-15

30-35

50

10

 

Збільшення в структурі посівів кукурудзи ранньостиглих та середньоранніх гібридів до 50 % сприяє скороченню енерговитрат на сушку зерна та насіння, що дає можливість раніше звільнити поле від посівів кукурудзи та підготувати його під посів озимих культур.

Для степової зони Інститут зернового господарства рекомендує великий набір гібридів, серед яких: ранньостиглі– Урицький 167 СВ, Дніпровський 181 СВ, Руно 198 СВ; середньоранні – Любава 279 МВ, Кремінь 200 СВ, Кадр 267 МВ, Славутич 230 СВ, Прім 247 МВ, Славутич 271 МВ; середньостиглі - Дар 347 МВ, Розівський 311 СВ, Моніка 350 МВ; середньопізні - Соколов 407 МВ, Козацький 442 СВ, Дніпровський 453 СВ; гібриди розлусної та цукрової кукурудзи - Вулкан, Перлина степу, Сюрприз, Гостинець.

 Догляд за посівами створює сприятливі умови для одержання дружних сходів кукурудзи, дає змогу утримувати посіви в чистому від бур'янів стані, а також зберегти вологу в посівному і орному шарі грунту.
 
Досходове боронування посівів кукурудзи здійснюють через 4-5 днів після сівби упоперек рядків або ж по діагоналі середніми зубовими боронами БЗС-1,0 ( маса секції 24-26 кг ) чи пружинними - ЗБР-24 в агрегаті з гусеничними тракторами, що забезпечує знищення проростків бур'янів і рівномірне розпушування верхнього шару грунту. Глибина обробітку становить 3-4 см при робочій швидкості агрегату 7-8 км/год і активному положенні зубів борони.
 
Боронування по сходах кукурудзи проводять у фазах 2-3-го та 4- 5-го листків легкими або середніми боронами упоперек напрямку рядків при швидкості руху агрегату 4-4,5 км/год. Робочі органи при цьому закріпляють у пасивному положенні. Правильне застосування боронувань забезпечує отримання 3-5 ц/га приросту урожаю зерна.
 
Кількість досходових та післясходових боронувань залежить від рівня забур'яненості посівів кукурудзи. Треба мати на увазі, що запізнення з боронуванням до появи сходів може призвести до пошкодження проростків кукурудзи (колеоптіле) боронами чи гусеницями трактора, а при порушенні технології після сходового боронування має місце присипання рослин землею та травмування листового апарату рослин.
 
Міжрядні обробітки грунту регулюють його водно-фізичні властивості та знищують бур'яни. Перший міжрядний обробіток посівів кукурудзи здійснюють у фазі 6-7-го листка, використовуючи культиватори КРК-4,2, КРК-5,6 чи КРН-4,2, КРН-5,6, перші з них забезпечують більш якісне очищення посівів від бур'янів у міжряддях та захисних зонах.
 
Застосовуючи прополювальні борінки, слід мати на увазі, що найбільший відсоток бур'янів у захисних зонах знищується при виконанні першого обробітку міжрядь, коли сходи бур'янів ще мало розвинені і не встигли вкорінитися.
 
В посівах, засмічених однорічними злаковими і двосім'ядольними бур'янами, користуються стрілчастими лапами шириною захвату 270 або 220 мм та лапами-бритвами 165 мм. Долотоподібні робочі органи використовувати недоцільно.
 
Для останнього міжрядного обробітку застосовують культиватори, укомплектовані стрілчастими лапами-загортачами. Стрілчасту лапу встановлюють на глибину 8 см, а загортачі - на 5-6 см.
 
При проведенні міжрядних обробітків необхідно контролювати швидкість руху агрегатів, вона не повинна перевищувати 4,5-6,5 км/год при першому обробітку, при другому - 6,5-5,7 км/год, при останньому – 8-10 км/год.
 
Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на фоні ґрунтових і після-сходових гербіцидів передбачає скорочення кількості механічних прийомів догляду, а на чистих полях - їх повне виключення. Проте висока потенційна засміченість грунту насінням різних термінів проростання, стійкість окремих видів бур'янів до хімічних препаратів вимагає поєднання механічних і хімічних заходів догляду за посівами. Поряд з цим, враховуючи високу вартість гербіцидів і енергетичних засобів, при умові чіткого дотримання рекомендованих сполучень хімічних і агротехнічних заходів контролювання бур'янів, кількість механічних обробітків грунту в системі догляду за посівами можна скоротити.
 
Чітке виконання всіх технологічних елементів, впровадження нових високопродуктивних гібридів є основною умовою отримання високих і стабільних урожаїв кукурудзи.
 
Застосування гербіцидів. Найбільш дієвим фактором, що стримує виробництво кукурудзи, є бур'яни. Рівень засміченості її посівів бур'янами, за даними обліку і спостережень, становить 70-80%, а втрати врожаю при середній забур'яненості досягають 25-30% і більше.
 
Останніми роками в агрофітоценозах кукурудзи значного розповсюдження набули злісні коренепаросткові багаторічні бур'яни, такі як осот рожевий, березка польова та амброзія полинолиста тощо.
 

Значної шкоди посівам кукурудзи завдають бур'яни в несприятливі за погодними умовами роки. Вони розвивають потужну кореневусистему, яка глибоко проникає в грунт, активно використовують
вологу та поживні речовини, що помітно знижує продуктивність кукурудзи.

 При вирощуванні кукурудзи за інтенсивною енергозбережною технологією важливого значення набуває хімічне прополювання посівів.
 
До переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, занесено 43 гербіциди різного спектра дії.
 
Догляд за
посівами включає застосовування гербіцидів ґрунтової і післясходової дії. Кращими з них є базові гербіциди: харнес,к.е. (2,5-3,0 л/га), трофі 90, к.е. (2,0-2,5 л/га), фронт'єр 900, к.е. (1,1-1,7л/га) примекстра Голд, 720 SС, к.е. (2,5-3,5 л/га) і страхові - тітус 25,в.г. (40-50 г/га) + ПАР Тренд 90,       базис 74, в.г. (20-25 г/га) + ПАР Тренд 90, мілагро 040 SС, к.с. (1,0-1,25 л/га), майсТер, в.г. (150 г/га) +

акті- роб Б, діален, в.р. (1,9-3,0 л/га), діален супер 464 8Ь, в.р.к. (1,0-1,25 л/га). Правильне застосування високоефективних гербіцидів Ґрунтової і післясходової дії дає змогу обмежитись мінімальною кількістю механічних заходів догляду за посівами.

 СОРГО
 
Потенційна продуктивність сорго найбільш повно проявляється при сівбі його після таких попередників, як озима пшениця, ячмінь, а також при беззмінному вирощуванні на постійних ділянках. Сорго можна вирощувати і після кукурудзи.
 
Технологія вирощування сорго з використанням гербіцидів передбачає їх комплексне застосування: внесення під передпосівну культивацію препаратів ґрунтової дії: луварам в.р.к. (1,2-1,6 л/га) з наступним обприскуванням рослин у фазі 3-5 листків препаратом амінної солі 2,4-Д (1,5-2,0 кг/га). При цьому кількість до посівних культивацій можна скоротити до однієї, поєднавши внесення хімічних засобів із заробкою гербіциду.
 
Сорго добре реагує на внесення добрив та використання мікроелементів. Під зяблеву оранку варто вносити добрива в дозі N60P60K30.Ефективним є також разове внесення повної дози добрив навесні перед сівбою або припосівне внесення фосфорних чи складних добрив по 10 кг/га д.р. В умовах зрошення в зв'язку з більшою продуктивністю культури вносять N90P90K60. Ефективним засобом збільшення врожаю зерна є підживлення сорго у фазі 4-5 листків рідкими мінеральними добривами у дозі (N30Рзо).           Обов'язковим заходом є протруєння насіння проти патогенної мікрофлори і ґрунтових шкідників, особливо голозерних сортів і гібридів, які не містять в оболонці таніну. Для цього застосовують 65%фентіурам або тігам - 2 кг/т, вітавакс 200, космос 500 50% т.к.с. -2,0 л/т, вітавакс 200ФФ - 2,0-3,0 л/т, максім - 1,0 л/т, преміє - 1,5-л/т,семафор 20% т.к.с. - 2,5 л/т.
 
Передпосівний обробіток ґрунту включає ранньовесняне закриття вологи важкими зубовими боронами в один-два сліди впоперек або по діагоналі до оранки. До сівби, в більшості випадків, проводять дві культивації з боронуванням і коткуванням: першу на глибину 8-10 см, а другу - передпосівну - на 4-6 см.
 
Перед  сівбою або  відразу після неї застосовують грунтові гербіциди. Найбільш ефективним серед них є прімекстра голд 7208С к.е. з нормою 2,5-3,5 л/га, пік 75WG, в.г. 15-20 г/га до фази 3-5листків у сорго. Незалежно від фази розвитку сорго застосовують гірбіцид ладдок новий 300 к.с. у фазі 1-2 листків у бур'янів. Для посилення дії страхових гербіцидів до розчину додають 5-8 кг/га аміачної селітри. Для знищення бур'янів в посівах сорго використовують страховий гербіцид луварам 50% в.р.к. в дозі 1,2-1,6 л/га та 60% в.р.к. - 1,0-1,3 л/га при появі у культури 3-5 листків протиоднорічних дводольних бур'янів.
 
До Реєстру сортів рослин України для зони Степу включено наступні сорти сорго: Генічеське 209, Вінець, цукрового – Кормовий 74, Кормовий 5, Кримське 15, Одеський 220, Сиваський 85, Силосне

42, Фаворит, рисозерного (сориз) - Перлина, а також суданської трави - Білявка, Голубівська 25, Дніпровська 54, Донецька 5, Луганка З, Меотида, Одеська 221, Фіолета, та гібриди: сорго-суданкові -
Арабат, ДССГ-90, Почин, Присиваський 4, Ювілейний 75, зернові - Генічеський 5/11, Ковчег.

 Щодо віничного сорго, то поряд з сортом Віничне 623 внесені до Реєстру сортів рослин України для Степу сорти Карликове 45 та Таврійське 2.
 
Сорго сіють при підвищенні температури ґрунту на глибині 10 см до 12-15°С. Плівчасті сорти та гібриди краще витримують пониження температури ґрунту, тому висівати їх можна на 3-4 дні раніше, ніж голозерні. Глибина загортання насіння - 4-5 см. При підсиханні посівного шару грунту глибину загортання збільшують на 2 см.
 
Спосіб сівби при вирощуванні сорго на зерно і силос широкорядний з міжряддями 70 см. В південному Степу густота стояння рослин сорго перед збиранням на зерно повинна становити 80- 100 тис./га, в центральному і північному - 100-120 тис./га. В умовах зрошення травостій цієї культури загущують на 30-40%.
 
Густота сорго при вирощуванні на силос на півдні зони повинна становити 120-140, на півночі - 140-160 тис./га. Для одержання заданої густоти травостою страхова надбавка насіння при сівбі повинна дорівнювати 50-60%.
 
На зелений корм сорго висівають широкорядним способом з міжряддями 45 см з нормою висіву: на півдні - 0,5-0,75 млн, на півночі - 0,75-1,0 млн схожих насінин/га.
 
Після сівби грунт обов'язково прикочують кільчасто-зубчастими котками. Досходове боронування одновидових посівів соргових культур проводять через 4-5 дні після сівби, а післясходові - у фазі 3-4 і 6- 7 листків. У широкорядних посівах, коли чітко позначаться рядки, проводять міжрядні обробітки: перший раз на глибину 8-10, другий - на 6-8 см.
 
Агротехнічні заходи передбачають досходове та післясходове (в фазі 4-5 і 6-7 листків) боронування легкими боронами. Швидкість руху агрегату - 4-5 км/год. Впродовж вегетації проводять дві міжрядні культивації.
 
Найбільш небезпечними шкідниками соргових культур є злакова попелиця, гусениці лучного і стеблового метеликів. Найпоширенішим шкідником сорго є листова злакова попелиця, для знищення якої слід застосовувати інсектициди Бі-58 0,7-1,0 л/га та інші перетрощи. Як біологічний метод використовують трихограму (20 тис. екз/га). її необхідно випускати на посіви в період відкладання яєць метеликами.
 

ГОРОХ

 Горох - це основна зернобобова культура з високими поживними і кормовими якостями. Вона є одним з кращих попередників для озимої пшениці та інших ярих культур.
 

Попередники. В сівозмінах посіви гороху слід розміщувати після зернових колосових культур. Недоцільно висівати горох після цукрових буряків, кукурудзи та соняшнику. Повертати горох на попереднє місце вирощування бажано не раніше ніж через 5-6 років. Загальна насиченість сівозмін горохом не повинна перевищувати 15%.

 Обробіток ґрунту. Система обробітку ґрунту під посіви гороху повинна бути спрямована на підвищення родючості ґрунтів, знищення бур'янів, максимальне збереження, нагромадження та раціональне використання вологи. Безполицеве (чизельне) розпушування ґрунту на глибину 20-22 см забезпечує найбільш ефективне подрібнення рослинних решток дисковою бороною, сприяє рівномірному мульчуванню поверхні поля, що прискорює настання його фізичної стиглості, а також дає змогу вести пряму сівбу насіння гороху без боронування і передпосівної культивації.
 
Удобрення. Для поліпшення умов росту і розвитку рослин гороху, на перших етапах органогенезу, навесні застосовують припосівне внесення комплексних добрив, до складу яких входить помірна кількість азотних - 10-15 кг/га д.р.
 
Сорти.У господарствах доцільно мати 2-3 сорти гороху з різною агроекологічною пластичністю (інтенсивного та напівінтенсивного типу), скоростиглістю та продуктивністю. Для степового регіону рекомендується застосовувати наступні високопродуктивні сорти з потенційним рівнем врожаю 60-70 ц/га - Комбайновий 1, Луганський, Мадонна, Харді, Камертон, Глянц, Модус, Девіз, Царевич, Ефектний та інші.
 

Підготовка насіння до сівби. Для знищення личинок та жуків горохового зерноїда насіння гороху у зерносховищах знезаражують газацією хлорпікрином. З метою попередження ураження рослин
грибковими захворюваннями за три-чотири тижні до сівби насіння обробляють фунгіцидами вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (2,5 л/т) або фундазол, з.п. (2 кг/т). Значно зростає ефективність протруйників та створюються умови для зменшення на 20-25% рекомендованих доз фунгіцидів при застосуванні у бакових сумішах регуляторів росту емістим С (10 мл/т), агростимулін (10 мл/т), агат-25К (40 г/т) та плівкоутворювачів.

 Через 10-15 днів після протруєння доцільно провести нітрагінізацію насіння препаратами ризоторфін, ризоагрін або ризогумін у дозі 0,6-1,2 кг/т, поєднуючи її з внесенням молібденового добрива (50%-ний молибденовокислий амоній, 25 г/ц) та борного (борна кислота 25 г/ц). Обробляти насіння гороху бактеріальними добривами бажано в день сівби, не допускаючи попадання на нього прямих сонячних променів.
 
Сівба.Висівають горох звичайним рядковим способом з міжряддями 15 см сівалками, які переобладнані анкерними сошниками.
 
Для більшості середньостиглих сортів оптимальна норма висіву становить 1,0-1,2, для середньопізніх - 0,8-1,0 млн схожого насіння /га.
 
 Глибина загортання насіння на важких запливаючих ґрунтах становить 4-5 см, при нормальному зволоженні посівного шару - 6-8, на легких грунтах та при швидкому висушуванні поверхневого шару- 8-10 см.
 
Догляд за посівами. Після проведення сівби гороху обов'язковим технологічним заходом є прикочування поверхні ґрунту.
 
До ефективних і перевірених заходів догляду за посівами гороху також належить боронування легкими боронами. Досходове боронування найкраще проводити на 4-5 день після сівби гороху, післясходове - коли у рослин з'явиться 3-4 листки.
 
В системі захисту гороху у фазі бутонізація-початок цвітіння рослин при з'явленні шкідників бобових культур (гороховий зерноїд, горохова плодожерка, акацієва вогнівка) доцільно обприскувати посіви наступними інсектицидами: базудін, 60% в.е. (0,5-0,6 л/га), золон, 35% к.е. (1,4 л/га), карате, 5% к.е. (0,1-0,125 л/га), а потім через 7-10 днів повторити обробку; у фазі цвітіння-початок формування бобів проти таких хвороб, як аскохітоз, іржа, пероноспороз, рекомендується обприскувати посіви препаратом рекс, к.е. (0,5-1,0 л/га).
 
Найбільш ефективним заходом знищення бур'янів є обробка посівів гороху у фазі 3-4 листків гербіцидами півот, 10% в.р.к. (0,5-0,6 л/га), у фазі 5-6 листків -базагран, 48% в.р. (З л/га) або базагран М, 37,5%о в.р. (2-3 л/га).
 
СОЯ
 
Соя є цінною харчовою та кормовою культурою. її зерно значно переважає інші зернобобові культури за вмістом білка (37-44%), особливо олії (17-25%)), цукру (9-12%) та інших цінних речовин. З одного гектара посіву сої отримують в середньому до 0,66 т білка, що значно більше порівняно з іншими культурами. З усіх бобових культур білок сої є найбільш повноцінним.
 
Попередники і місце в сівозміні. Найкраще росте соя на чорноземах, темно-сірих та каштанових ґрунтах з легким гранулометричним складом.
 
Розміщують сою по кращих попередниках після озимих та ярих зернових колосових культур, а також кукурудзи на зелений корм, силос та зерно за умов внесення повної дози мінеральних добрив і

відносно чистих від бур'янів полях, особливо багаторічних. Не доцільно розміщувати сою після гречки, соняшнику, суданської трави, зернобобових культур та багаторічних бобових трав через наявність спільних збудників хвороб та шкідників. В польовій сівозміні на попереднє місце сою повертають через 3-4 роки, в коротких сівозмінах - 2-3 роки.

 Передпосівний обробіток грунту. Рано навесні проводять два боронування зябу, по діагоналі під кутом до основного обробітку, важкими боронами з метою вирівнювання поля та створення сприятливих умов для проростання насіння бур'янів і наступного знищення їх передпосівною культивацією. Передпосівну культивацію поєднують з внесенням гербіцидів для своєчасної їх заробки. Для цього використовують комбіновані агрегати УСМК-5,4А, КШП-8, „Агропак", „Європак" на глибину 4-5 см. Для запобігання непродуктивних витрат вологи і зменшення висушування посівного шару грунту необхідно звести до мінімуму розрив між передпосівною культивацією і сівбою сої.
 
Обробка насіння. З метою захисту посівного матеріалу від збудників хвороб та шкідників необхідно провести його протруєння за 1,5-2 тижні до сівби з використанням препарату бенлат, 50% з.п. у кількості 3 кг/т зерна, максим 1 л/т або вітавакс 200 ФФ - 2,5 л/т.
 
Насіння обробляють також ризобофітом подвійною гектарною порцією перед сівбою, обов'язково виключивши попадання прямих сонячних променів.
 
Внесення добрив. Соя відзначається високими вимогами до елементів живлення, особливо азоту, на початку свого росту та розвитку. За сприятливих грунтово-кліматичних умов рослини сої задовольняють потреби в азоті за рахунок процесу біологічної фіксації його з атмосферного повітря - на 70-80%. Проте у виробничих умовах для отримання високого урожаю сої цього буває недостатньо.

Основне внесення мінеральних добрив проводять із розрахунку: на чорноземних ґрунтах 60 кг/га фосфорних та 30-45 кг/га калійних, на каштанових - 45 кг/га д. р. фосфорно-калійних добрив. Фосфорно-калійні добрива вносять восени під основний обробіток. Якщо восени під оранку цього не було зроблено, то їх слід внести під передпосівну культивацію весною в помірній дозі поживних речовин. З метою зменшення негативного впливу на азотфіксацію бульбочкових бактерій норма внесення азотних добрив не повинна перевищувати 20-40 кг/га д.р. Азотні добрива варто вносити лише на дуже збіднених поживними речовинами ґрунтах.

 Застосування гербіцидів. Важливим агроприйомом в зниженні ступеня забур'яненості в технології вирощування сої є застосування хімічних засобів. Високий фітотоксичний ефект проти злакових та дводольних бур'янів забезпечують ґрунтові гербіциди: харнес (2-3 л/га), гвардіан (2,4-3,5 л/га), дуал (1,6-2,6 л/га), трефан (2-5 л/га), фронтьер (1,1-1,7 л/га) та ін. Для знищення в посівах сої вегетуючих злакових бур'янів слід використовувати шогун (0,8-1,2 л/га), фюзілад супер (2 л/га), селект (1,4-1,8 л/га), поаст (1-3 л/га), а дводольних - базагран (1,5-3 л/га), галасі топ (1,'5-2,5 л/га. Гербіцид півот (0,5- 0,75 л/га) вносять як ґрунтовий, а також до появи і після з'явлення сходів сої (0,75-1,0 л/га) - у фазі 2-3 трійчастих листків. Високу захисну дію в різні фази розвитку сої проти бур'янів забезпечує гербіцид фабіан (100 г/га) при формуванні злаковими бур'янами 2-3, а дводольними - 4-6 листків. Обмеження відносно висіву наступних культур при використанні даного гербіциду в сівозміні значно менші порівняно з вищезгаданим півотом.
 
Способи сівби і норми висіву. Для суттєвого зниження непродуктивних втрат вологи та вирівнювання поверхні грунту перед сівбою обов'язково проводять допосівне прикочування. Оптимальним строком сівби сої вважають час, коли грунт на глибині 10 см прогріється до стійкої середньодобової температури 10-12°С і мене загроза приморозків, що звичайно спостерігається в кінці квітня на початку травня. Спосіб сівби визначається рівнем забур'яненості та наявністю багаторічних бур'янів. При незначному рівні забур'яненості переваги надаються суцільному рядовому способу сівби. За середнього і сильного рівня забур'яненості кращим вважається широкорядний спосіб сівби. Серед способів сівби більш доцільним є широкорядний з міжряддями 45 см, залежно від місцевих умов та наявності в господарствах відповідного набору техніки.
 
Норма висіву на неполивних землях за достатніх запасів вологи в посівному шарі грунту повинна становити 500-600 тис. схожих насінин/га, оптимальна норма висіву для ранніх, середньоранніх сортів - 600-700 тис, для середньостиглих і середньопізніх - 450-500 тис, а в умовах зрошення - відповідно 700-900 і 500-600 тис. та 400-500 тис схожих насінин/га для пізньостиглих сортів. Якщо передбачається післясходове боронування або звуження міжрядь до 15 см, то норму висіву варто підвищити на 15-20%.
 

Для Степу до Державного реєстру сортів рослин України включені в склад ультраранньостиглої групи сорти Аннушка, Діона, Легенда, ранньостиглої - Аметист, Артеміда, Анжеліка, Васильківська, Вінницька, Ворскла, Версія, Золотиста, Кивін, Омега Устя, Єлена, середньоранньої - Агат, Ельдорадо, Знахідка, Оріана, Медея, Подільська 416, Стратегія, Фея, Фаетон, Ятрань, середньостиглої - Донька, Оксана, Особлива, Офелія, Спринт, Полтава, Протеїнка, Равніца.

 Догляд за посівами.Після сівби, до появи сходів, проводять боронування впоперек або по діагоналі посіву. По сходах посіви сої боронують у фазі 1-3 трійчастих листків. Цю операцію краще проводити у другій половині дня, коли тургор у рослин зменшується і вони значно менше пошкоджуються. При  виконанні боронування швидкість агрегату не повинна перевищувати до появи сходів 6-7 км/год, а по сходах - 4-5 км/год.
 
Кількість міжрядних розпушувань і строки їх виконання залежать від рівня засміченості посівів та агрофізичних властивостей ґрунту.
 
Перший міжрядний обробіток виконують через 1,5-2 тижні після появи сходів сої культиваторами. Останній обробіток - перед змиканням рядків. Глибина обробітку міжрядь повинна становити 5-6 см. Для знищення бур'янів у рядках застосовують голчасті диски або прополювальні борінки.
 

Догляд за посівами спрямований на суттєве зниження негативного впливу бур'янів за рахунок внесення гербіцидів по вегетуючих рослинах сої: проти дводольних бур'янів - базагран, 2,0 л/га, злакових - тарга супер, 1-2,2 л/га, фюзілад супер, 1-2,0 л/га.

 СОНЯШНИК
 
Серед польових культур, що мають важливе господарське значення і підвищують продуктивність галузі рослинництва, соняшник посідає провідне місце. Останніми роками частка його посівних площ в структурі посівів досягає 20% і більше.
 

Попередники, місце в сівозміні. В умовах Степу кращими попередниками соняшнику є озимі культури, кукурудза, зернобобові, ячмінь. Згідно з агротехнічними вимогами, в структурі посівних площ під посіви соняшнику слід відводити не_більше 15%. Особливо це стосується гібридів, чутливих до ураження вовчком та комплексом хвороб. Тому повертати їх на попереднє місце в сівозміні варто не раніше як через 7-8 років.

Застосування добрив. Важливим фактором підвищення врожайності є раціональне внесення добрив. На формування 1 ц насіння соняшник витрачає 4,5-4,8 кг азоту, 2,5-2,7 фосфору і 12-15 кг
калію. З органічних добрив кращі наслідки дає гній. При середніх запасах поживних речовин в грунті оптимальна норма добрив має становити N50P60K40.Краще їх вносити з осені під оранку.Якщо цього не зроблено навесні, добрива бажано вносити не в розкид перед культивацією, а локально на глибину 10-12 см культиваторами-рослинопідживлювачами або зерновими сівалками. При цьому способі ефективність добрив підвищується на 15-20%.

 При сівбі в рядки можна внести невелику норму суперфосфату чи амофосу (Р10). Хороших результатів досягають внесенням під соняшник аміачної води (2 ц/га) або рідких комплексних добрив (1,5-2 ц/га). У дослідах Інституту зернового господарства від їх застосування урожайність соняшнику зростала на 2-3,5 ц/га.
 
Весняний допосівний обробіток грунту. Головна задача допосівного обробітку грунту під соняшник навесні - належне розпушування посівного шару грунту, що забезпечує заробку насіння на однакову глибину, сприяє збереженню вологи, знищенню бур'янів і посиленню мікробіологічних процесів в грунті.
 
Для закриття вологи по оранці в більшості випадків слід використовувати зубові борони і волокуші. Якщо грунт ущільнений і не вирівняний, слід провести ранньовесняну культивацію на глибину 10-12 см, а потім передпосівну - на 7-8 см після масового проростання бур'янів. Коли поле слабо засмічене бур'янами, достатньо провести ранньовесняне боронування і одну передпосівну культивацію. На необроблених з осені площах і при пересіві озимини соняшником доцільно провести тільки мілкий обробіток грунту, використовуючи комбіновані агрегати, дискові борони і культиватори, бо весняна оранка сприятиме висиханню грунту на всю глибину обробленого шару, що негативно позначиться на якості сівби і врожайності культури.
 

Підготовка насіння, гібриди та сорти, сівба. В зв'язку з наявністю на поверхні насіння збудників хвороб і з метою уникнення пошкодження його шкідниками перед сівбою насіннєвий матеріал необхідно протруїти одним з препаратів: фундазол, 50%, 3 кг/т; апрон, З кг/т; колфуго супер, 2 кг/т; круізер, 6 кг/т; сумілекс, 4 кг/т; роялфло 48%, 3 кг/т; космос 500, 2 кг/т; семафор, 2,5 кг/т з додаванням мікроелементів (цинк, молібден, марганець) та регуляторів росту (емістим С, 10 мл/т; фумар, 2 мл/т; марс-1, 260 г/т; вермістим, Зл/т).

 В кожному господарстві доцільно висівати 2-3 гібриди різних груп стиглості з підвищеною стійкістю до вовчка і хвороб.
 
У Реєстрі сортів рослин України - це гібриди вітчизняної селекції Ясон, Дарій, Одеський 123, Захист, Злива, Зубр, Сяйво, Оскіл, Харківський 58, Кий, Еней, Запорізький 28 та ін. В умовах області під ранньостиглі, гібриди слід відводити 30-35%, середньоранні - 50-60, середньостиглі - 10-15% від загальної площі їх посівів.
 Оптимальні строки сівби соняшнику настають, коли грунт прогріється до 8-10 С на глибині 10 см, вони припадають на третю декаду квітня і тривають до кінця першої декади травня. Важливою умовою є дотримання оптимальної густоти стояння рослин соняшнику на час збирання урожаю. Вона повинна становити: для середньоранніх гібридів 50-55 тис./га, ранньостиглих 60 тис./га. Фактичний висів насіння збільшують (страхова надбавка на польову схожість) на 30%, а при механізованому догляді - на 50%. Глибина загортання насіння 5-7 см у вологий грунт.
 

Догляд за посівами. Для ефективного контролювання бур'янів в умовах високої засміченості полів застосовують комплексні хімічні і механічні заходи. Серед грунтoвих гербіцидів високий ефект забезпечують харнес (2-2,5 л/га), трофі (1,8-2 л/га), фронтьєр (1,1-1,7 л/га), дуал (2 л/га), трефлан (3-6 л/га), гвардіан (2,4-3,5 л/га та ін., які знищують злакові і деякі дводольні бур'яни. Гоал (0,8-1 л/га) знищує дводольні бур'яни, тому його вносити треба після сівби. Страхові гербіциди - фюзилад (2 л/га), фуроре супер (1-2 л/га), ілоксан (3-5 л/га), шогун (1-1,2 л/га), селект ( 0,4-1,8 л/т ) знищують злакові бур'яни в період вегетації соняшнику.

 Всі перелічені гербіциди практично не знищують осоту та березки, тому при наявності великої кількості цих бур'янів в посівах необхідно проводити додаткове механічне їх видалення і навіть ручне прополювання.
 
Варто зазначити, що соняшник можна вирощувати без гербіцидів, але для цього треба своєчасно провести комплекс прийомів механізованого догляду за посівами. Після сівби грунт прикочують і через 4-5 днів боронують середніми боронами. В прохолодну погоду, коли насіння соняшнику проростає повільно, а бур'яни за темпами росту переважають культуру, доцільно провести друге боронування, якщо паростки соняшника не пошкоджуються.
 
В разі потреби посіви соняшнику можна боронувати ще по сходах - у фазі 1-3 пари листків, під кутом до напрямку сівби. У більш пізні строки знищують бур'яни шляхом проведення 1-2-х міжрядних обробітків, останній з підгортачами для присипання бур'янів в рядках.
 

Соняшник можна сіяти з міжряддями 45 та 70 см, а на чистих від багаторічних бур'янів полях і з міжряддями 15-30 см. В останньому випадку міжрядні обробітки можна виключити, а бур'яни знищувати за допомогою боронувань і гербіцидів, при цьому густоту стояння рослин підвищувати на 10-15 тис./га порівняно з   широкорядними посівами.

 
 

ОЗИМИЙ   РІПАК

 У насінні озимого ріпаку міститься залежно від сорту й технології вирощування 45-54% олії і 23-32% білка. Він потребує родючих ґрунтів з нейтральною або слабокислою реакцією ґрунтового розчину і доброго зволоження впродовж вегетаційного періоду.
 
Місце у сівозміні. Для озимого ріпаку найдоцільніше створити спеціалізовані ріпаково-зернові сівозміни з максимальним насиченням цими культурами. Це поліпшує фітосанітарний стан ґрунту, зводить до мінімуму зараження зернових кореневими гнилями, а ріпаку - нематодами. Якщо не вирощуються цукрові буряки, то ріпак розміщують у будь-якій сівозміні з поверненням його на попереднє місце через 4-5 років.
 
Ріпак - культура перехреснозапильна, тому при вирощуванні потребує просторової ізоляція, щонайменше 500 м. Необхідна вона і для захисту від шкідників та хвороб.
 
Найкращими попередниками цієї культури є багаторічні трави на один укіс, однорічні трави, зернобобові. Задовільні - зернові культури, проте овес і яра пшениця - несприятливі попередники для озимого ріпаку.
 
Обробіток ґрунту. Після багаторічних трав обробіток грунту починають з лущення дисковими знаряддями. Вносять мінеральні добрива й орють на глибину 20-22 см, обов'язково в агрегаті з котками й боронами. Доводять поле до посівної готовності за допомогою БІГ-ЗА, КПС-4 тощо.
 Після зернобобових, зернових культур, однорічних трав добрі результати дає вчасно і якісно проведений поверхневий обробіток дисковими знаряддями (БДТ-7, БДВ-6,3) з Наступним; доведеннямґрунту до стану готовності за допомогою голчастих дисків БІГ-ЗА, культиваторів КПС-4, котків ЗККШ-6 та ін.
 Передпосівний обробіток ґрунту краще виконувати комбінованими агрегатами типу "Європак", АРП-3, РВК-3,6, АКГ-4 "Борекс" тощо на глибину загортання насіння. Вони за один прохід забезпечують високу якість підготовки ґрунту і значну економію пального.
 

Удобрення. Забезпечення поживними речовинами є визначальним фактором доброго розвитку рослин ріпаку та його продуктивності. Для створення однієї тонни зерна ріпак виносить із грунту:
азоту - 60-70; фосфору - 40-50 і калію - 60-80 кг. 

На грунтах середнього рівня родючості необхідно вносити N60P60K60. Фосфор і калій вносять під основний обробіток грунту, а азот доцільно застосовувати для підживлення на початку відновлення
вегетації. 

Сорти. Найбільш адаптовані до агрокліматичних умов Степу сорти Атлант, Горизонт, Іванна, Галицький, Тисьменицький, Фалькон. 

Сівба.Насіння ріпаку не потребує післязбирального дозрівання. Його можна використовувати для сівби відразу ж після очищення і просушування. Кращі результати щодо продуктивності насіння одержують при сівбі минулорічним насінням. За 10-15 днів до сівби насіння протруюють препаратом роялфло (2-3 кг/т), вітаваксом (2-3 кг/т). 

Оптимальні строки сівби ріпаку настають на 15-20 днів раніше оптимальних строків сівби озимої пшениці. Кращі строки сівби для цієї культури припадають на період з 20 серпня по 5 вересня. 

Ріпак, як правило, сіють звичайним рядковим способом з міжряддям 15 см. На засмічених полях його необхідно сіяти широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см. При цьому використовують такі сівалки: спеціалізовану пневматичну СПР-6, овочеву СО-4,2, СЗТ-3,6 з обов'язковою герметизацією. 

Норма висіву при сівбі з міжряддям 15 см становить 1,6-2,0 млн, а з міжряддям 45 см-1,0-1,2 млн схожих насінин на 1га, або 4-6 кг/га. Оптимальна густота стояння рослин восени 80-120, а навесні 60-80 шт/м2

Одержати своєчасні і дружні сходи можливо тільки при загортанні насіння у вологий ґрунт на глибину 3 см. 

Догляд за посівами. Одразу ж після сівби посіви прикочують кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6. Після появи сходів у фазі розетки ріпак боронують. Восени й навесні проводять міжрядний
обробіток широкорядних посівів. 

Посіви з густотою 60-100 рослин на 1 м залишають на зерно, з густотою понад 120 рослин/м2 доцільно використати на зелений корм, а з густотою менш ніж 30 рослин на 1 м необхідно вибракувати. 

Озимий ріпак добре реагує на внесення азотних добрив ранньою весною, тому при першій же можливості слід провести підживлення посівів у дозі N30. 

На широкорядних посівах здійснюють одне-два розпушування міжрядь. 

РІПАК ЯРИЙ 

На насіння в Степу можна вирощувати ріпак ярий і озимий. Проте озимий ріпак має невисоку морозостійкість, тому в окремі зими може вимерзати. 

Попередники.Високі врожаї ріпак забезпечує після гороху, зернових колосових та багаторічних трав. Не можна його сіяти після соняшнику, буряків, проса. Повертати ріпак у сівозміні на попереднє
місце слід не раніше ніж через 5-6 років. 

Обробіток грунту. Ярий ріпак мало реагує на способи та глибину обробітку грунту, а відтак його можна розмішувати після оранки, безвідвального або мілкого розпушування ґрунту. Важливо добре підготувати його до сівби, щоб покласти насіння у вологий шар на глибину 3-4 см. На вирівняних з осені полях боронування Грунту навесні можна не проводити, обмежитися лише передпосівною культивацією. 

Оптимальна норма мінеральних добрив під ріпак - N40P60. Добрі результати дають сірчані та борні добрива. Краще їх вносити під основний обробіток Грунту. 

Сівба.Ріпак доцільно сіяти одночасно з яровими зерновими культурами. На чистіших від багаторічних бур'янів полях можна застосовувати звичайний рядовий спосіб сівби, а на забур'янених - широкорядний з міжряддями 45 см. Для цього використовують зернотрав'яні або овочеві сівалки. Норми висіву відповідно становлять 2-2,5 і 1,5-2,0 млн схожих насінин на 1 га. 

Догляд за посівами. Після сівби ґрунт потребує обов'язкового прикочування. Для знищення бур'янів слід провести, за необхідності, досходове боронування легкими і по сходах (фаза 2-4 листків)
середніми боронами. На широкорядних посівах додатково перший обробіток міжрядь доцільно виконати на глибину 4-5 см у фазі 3-4 справжніх листків, другий - на 6-7 см. 

Для знищення злакових і дводольних бур'янів варто обприскати ґрунт до або після сходів ріпаку гербіцидом бутізан 400 (1,7-2,5 л/га), до висівання або до сходів - гербіцидами трефлан (2-2,4 л/га), дуал 960 ЕС (1,6-2,6 л/га), по сходах культури проти злакових бур'янів - гербіцидом селектра (0,4-0,8 л/га). 

Насіння ріпаку треба обов'язково протруювати (космос 250, 8 кг/т, вітавакс 200 ФФ, 3 кг/т, офтанол І, 40 кг/т). 

Протягом вегетації проти блішок, попелиці, ріпакового квіткоїда обробляти посіви сумі-альфа (0,3 л/га), фуфаноном (0,6-0,8 л/га), штефесіном (0,3 л/га) та іншими препаратами. 

ГРЕЧКА І   ПРОСО

 

Гречку і просо доцільно сіяти після озимої пшениці, цукрових і кормових буряків, кукурудзи, баштанних культур. 

Сорти.Серед сортів гречки кращими є Любава, Крупинка, Шатилівська 5, Степова, Українка. Високі врожаї дають сорти проса Харківське 57, Київське 87, Миронівське 51. Вони рекомендовані для умов Степу України. 

Обробіток грунту повинен забезпечувати збереження і накопичення вологи, знищення бур'янів і створення сприятливих умов для сходів, росту і розвитку культурних рослин. 

Рано навесні необхідно вирівняти поле за допомогою боронування важкими боронами. Після цього бажано поле до сівби обробити два рази на глибину 10-12 і 4-6 см для знищення бур'янів та
вирівнювання грунту. Якщо грунт перед сівбою проса надто пухкий, його прикочують, щоб забезпечити рівномірне загортання насіння і запобігти пересушенню верхнього шару. 

Просо і гречка добре використовують післядію добрив. На не удобрених площах високий приріст врожаю можна отримати при внесенні під основний обробіток або культивацію навесні локально N60P45K45 (при великих запасах калію його не застосовують). При сівбі слід вносити складні добрива (амофос, нітрофос) по 10-15 кг д.р.Якщо на широкорядних посівах добрива раніше не вносили, то одночасно з міжрядними обробітками можна внести складні добрива - 20-30 кг/га д.р. 

Сівба. Круп'яні культури краще сіяти після стійкого прогрівання грунту на глибині 10 см до 10-12° С (календарно - це перша декада травня). 

Найвищі врожаї гречки можна одержати при сівбі з міжряддями 45 см, норма висіву кондиційного насіння 2,0-2,5 млн шт/га. Суцільні посіви дають нижчі врожаї, їх доцільно застосовувати у разі неможливості обробітку міжрядь в широкорядних посівах. При цьомунорма висіву має становити 3-3,5 млн схожих насінин/га. 

Просо слід висівати рядовим способом з міжряддям 15 см і нормою висіву 4-4,5 млн схожих насінин/га, на забур'янених полях доцільно застосовувати широкорядний (45 см) спосіб сівби, норма висіву 3-3,5 млн/га. Глибина заробки насіння проса і гречки 4-7 см. Перед сівбою насіння проса необхідно протруїти. Для цього краще застосовувати фундазол (2-3 кг/га), вітавакс (2,5-3 кг/га), фенорам (2-3 кг/т). Протруювання насіння доцільно проводити з додаванням мікроелементів та фізіологічно-активних речовин - біопрепаратів марс-І (200 г/т), емістим-С (10 мл/т), вермістим (5 л/т ), агростимулін (10 мл/т), клепс (10 г/т). Застосування цих препаратів підвищує урожайність. 

Догляд за посівами включає післяпосівне прикочування і боронування до появи сходів, та у фазі 1-2 справжніх листків у гречки і кущення проса. При цьому звичайно пошкоджується 10-15% рослин, але знищується 85-90% бур'янів. Цей агрозахід важливо провести не тільки на звичайних рядкових посівах, а й на широкорядних. 

При наявності в посівах проса багаторічних і мало річних дводольних бур'янів в фазі кущення культури застосовувати один з гербіцидів: агрітокс (0,7-1,5 л/га), базагран (2-4 л/га), 2,4-Д 500 (0,9-1,7 л/га), лонтрел 300 (0,16-0,66 л/га), луварам (1-1,3 л/га). 

В широкорядних посівах бур'яни знищують шляхом застосування міжрядних обробітків. Для цього варто використовувати культиватори з підрізаючими робочими знаряддями, швидкість руху
агрегату 4-5 км/год. При необхідності можна зробити також і підгортання бур'янів у рядках. 

ЦУКРОВІ  БУРЯКИ 

Сучасна індустріальна технологія вирощування цукрових буряків передбачає використання нових сортів і гібридів, потенціал урожайності яких знаходиться в межах 50-60 т/га з цукристістю 17- 18%. 

Місце в сівозміні. У зоні недостатнього і нестійкого зволоження цукрові буряки розміщують після озимої пшениці в ланках сівозміни з чорним удобреним паром, багаторічними травами та однорічними культурами на один укіс. 

Удобрення.Система удобрення цукрових буряків орієнтує виробництво в зоні недостатнього зволоження на різноглибинне внесення добрив: восени - основне і під час сівби рядкове. Підживлення застосовують у зоні нестійкого зволоження - коли недостатньо внесено добрив під оранку. Якщо з осені під буряки внесли добрива в недостатній кількості, треба довнести їх під культивацію. При сівбі в РЯДКИ ВНОСЯТЬ   МіоРі5-2оКю- 

Обробіток грунту, внесення гербіцидів. В північному Степу рекомедується застосовувати поліпшений основний обробіток грунту, який включає лущення стерні дисковими лущильниками, мілкий обробіток протиерозійними чи плоскорізальними культиваторами, а також глибоку зяблеву оранку в кінці вересня на початку жовтня, бажано оборотними плугами. 

Весняний обробіток грунту включає ранньовесняне розпушування та вирівнювання грунту на глибину 2,5-3,0 см. Грунт якісно розпушується при комплектуванні зчіпок СП-16, СП-18 в першому
ряді важкими боронами БЗТС-1,0, а в другому - посівними боронами ЗБП-0,6А. Якщо поле не вирівняне, то для якісного розпушування грунту використовують шлейф-борони ШБ-2,5. 

Передпосівний обробіток грунту і сівба - це єдиний технологічний комплекс. Сучасні ґрунтообробні знаряддя „Європак 6000", «Компактор", «Україна АПБ-6» дають змогу підготувати грунт до сівби цукрового буряка за 1-2 проходи і виконати біля чотирьох операцій - вирівнювання, подрібнення грудок, розпушування, ущільнення насіннєвого ложе. Це є важливим елементом енергозбереження і передумовою високоякісної сівби. 

Одним із основних завдань в технології вирощування цукрових буряків є своєчасне знищення бур'янів за рахунок поєднання агротехнічних і хімічних заходів. 

В посівах, де переважають злакові бур'яни, до сівби або до сходів буряків застосовують алізор (2,45-3,6 кг/га), ептам (3,8-5,3 кг/га), олірокс (2,4-4,0 кг/га), дуал (1,56-2,5 кг/га) та ін. Проти
двосім'ядольних бур'янів вносять бетанал (2,6-3,4 кг/га), гексилу (0,8-1,2 кг/га), пірамін (2,4-4,8 кг/га). У фазі 2-4 справжніх листків у бур'янів вносять бетанал (2,97 кг/га), шогун (0,06-0,12 кг/га), тарга супер (0,05-0,15 кг/га), фозілад супер (0,12-0,18 кг/га) та ін.

Сорти і гібриди, підготовка насіння до сівби. Сорти - Білоцерківський однонасінний 45, Веселоподолянський однонасінний 29, Уладівський однонасінний 35, Ялтушківський однонасінний 64 та ін. Гібриди - Іванівський ЧС 33, Білоцерківський ЧС 51, Верхняцький ЧС 63, Слов'янський ЧС 94, Український ЧС 70, Ялтушківський ЧС 72 та ін. 

Насіння цукрових буряків готують до сівби на насіннєвих заводах. Крім сушіння, очищення і сортування, насіння підлягає калібруванню, шліфуванню, дражуванню та оброблянню захисними речовинами. 

Для сівби пунктирним способом насіння калібрують на дві посівні фракції діаметром 3,5-4,5 і 4,5-5,5 мм. 

Проти комплексу ґрунтових і наземних шкідників насіння обробляють фураданом з розрахунку 30-35 л на 1т насіння. 

Відпускається насіння за посівними одиницями. Одна посівна одиниця - це 100 тисяч насінин. 

Сівба. Сівбу розпочинають, коли температура грунту на глибині 10 см досягає 5-6 °С, а грунт при обробітку кришиться і не липне до знарядь. Сіють цукрові буряки пунктирним способом з шириною міжрядь 45 см. Глибина загортання насіння 2,5-3,0 см, а при підсиханні грунту - 3,5- 4,0 см. При сівбі на кінцеву густоту висівають 8-10 схожих насінин на 1 погонний метр рядка, щоб одержати 6-7 сходів. При застосуванні заходів механічного формування густоти висівають до 15 насінин на 1 п.м. рядка. 

Догляд за посівами. Після сівби поле прикочують, на 4-5 день проводять досходове боронування, післясходове - у фазі розвиненої вилочки посівними боронами впоперек напрямку рядків, шарування з обробітком захисних зон ротаційними знаряддями. Коли цукрові буряки вирощуються за інтесивною технологією, то після сходів проводиться лише 1 -2 розпушування міжрядь. 

Оптимальна густота насадження рослин на період збирання повинна становити для зони нестійкого зволоження 110-115 тис./га і недостатнього - 100-105 тис./га. 

З метою захисту цукрових буряків від найбільш поширених хвороб ( коренеїд сходів, церкоспороз, переноспороз, іржа, вірусна мозаїка і жовтуха, гнилі коренеплодів ) необхідно дотримуватися чергування культур в сівозміні, протруювати насіння і обробляти посіви фунгіцидами: акробат МЦ (2 кг/га), альто 400 (0,2 кг/га), фундазол ( 0,6 кг/га ), байлетон ( 0,6 кг/га ), бенлат (0,6-0,8 кг/га) та ін. 

Заходи захисту від шкідників (довгоносики, дротяники, блохи, совки, лучний метелик, крихітка бурякова, нематода) включають: обробку насіння фураданом, прометом, золоном, нурелом Д, фастаком та ін. 

КОРМОВІ КУЛЬТУРИ

Кормовиробництво як галузь рослинництва повинна забезпечувати тваринництво безперебійним надходженням достатньої кількості кормів, якісних та збалансованих за вмістом поживних речовин
відповідно зоотехнічним вимогам. У степовій зоні кормовиробництво в основному базується на сіяних польових культурах, що займають 30-35% усієї посівної площі. 

Особливу увагу треба приділити посівам багаторічних бобових трав. Посіви люцерни, які після перезимівлі на 1 м2 мають при використанні на кормові цілі не менше 80-110 (на зрошенні 150-200),
на насіння - 30-35 (на зрошенні - 45-50) рослин можуть забезпечувати, навіть в несприятливі роки, стабільно високу кормову і насіннєву продуктивність у першому укосі. Зріджений травостій люцерни, на 15-20% від оптимальної густоти, доцільно обробити дисковими лущильниками з кутом атаки 15-20°, це буде сприяти утворенню додаткових пагонів у рослин люцерни. 

Посіви багаторічних трав, зріджені на 20-40%, необхідно якомога раніше підсіяти ярими культурами. Кращі наслідки підсіву одержані при використанні ярих хрестоцвітих (гірчиці білої, редьки олійної) або їх сумішок з ячменем і горохом зерновим. Норму висіву хрестоцвітих і їх сумішок знижують на 30-50% залежно від густоти травостою люцерни. 

Посіви, що зріджені більш ніж на 50%, слід пересіяти ранніми ярими сумішками ячменю, гороху зернового і редьки олійної. Для цього краще використовувати стерньові сівалки. Неповне знищення
рослин люцерни та еспарцету при цьому буде сприяти більшому наростанню зеленої маси. 

Мінеральні добрива краще внести локально у поєднанні з весняним розпушуванням грунту, що порівняно з поверхневим внесенням підвищує урожайність на 15-20% і поліпшує якість корму.
Добрі результати дає розпушування грунту при знищенні зимуючих шкідників (до 80-85%) за умови обробки люцерни другого і третього років життя культиваторами КПС-4, обладнаними долотами, на
глибину 6-8 см з наступним застосуванням голчастої борони в активному стані Б1Г-ЗА. Посіви першого року життя для зменшення пошкодження рослин необхідно заборонувати в 2 сліди важкими
зубовими боронами. 

У кормових і ґрунтозахисних сівозмінах висівають еспарцет піщаний разом з іншими багаторічними травами і використовують два-чотири роки. Він мало реагує на добрива. Сорти еспарцету, що придатні для поширення в степовій зоні, - Аметист донецький, Блиск, Інгульський, Кіровоградський 22,27,83, Смарагд Костянтин, Кримський, Південноукраїнський. Норма висіву еспарцету піщаного і північнокавказького в чистому вигляді 70-80 кг/га, у сумішках - еспарцету 50-60 і 10-12 кг/га стоколосу безостого, а костриці лучної чи грястиці збірної - 8-10 кг/га. 

Для люцерни найкращими покривними культурами є кукурудза на зелений корм, просо на зерно, ранні сумішки на зелений корм. Ячмінь на зерно як покривна культура суцільного способу сівби
більшою мірою пригнічує люцерну. Норму висіву покривної культури зменшують на 30%. Люцерну на зелений корм і сіно висівають суцільним рядковим способом, на насіння - широкорядним з міжряддями 45 або 70 см. Сівбу проводять рано навесні під покрив ранніх ярих, а в більш пізні строки - під покрив кукурудзи на зелений корм при прогріванні ґрунту до оптимальних параметрів. Кукурудзу висівають нормою 250-280 тис. схожих насінин/га, зерносумішок – на 25-30% менше від звичайної норми. Люцерну одночасно з покривними культурами висівають нормою 12-14 кг/га, на чистих не забур'янених полях, а на забур'янених однорічними злаковими та дводольними - 18-20 кг/га. На безпокривних посівах використовують хімічні засоби знищення бур'янів: грунтові гербіциди трефлан, 24% к.е., 6,0 л/га; 48% к.е., 3,0 л/га; трифлурекс, 24% к.е., 6,0 л/га; 48% к.е., 3,0 л/га, які потребують негайної заробки. Ефективним заходом в очищенні полів від однорічних дводольних та злакових бур'янів є застосування гербіциду півот 10% в.р.к. при внесенні до сівби нормою 0,75-1,0 л/га. Даний гербіцид використовують також і після сівби або через 7-10 днів після першого укосу. В посівах проти бур'янів використовують страхові гербіциди: базагран 48% в.р., 2,0 л/га (у фазі 1-2 справжніх листків культури), зенкор 70% в.г., 2,0 л/га, - в посівах другого року життя, що йдуть на насіння, проти однорічних дводольних та злакових бур'янів. Проти повитиці в посівах люцерни застосовують, гліфоган 48% в.р. 0,6-0,9 л/га, домінатор 36% в.р. - 0,6-0,9 л/га, через 7-10 днів після скошування даної культури. 

Для Степу районовані сорти люцерни Веселка, Віра, Владислава, Власта, Зарниця, Лідія, Надєжда, Планет, Полтавчанка, Радуга, Світоч, Серафіма, Синська, Регіна, Херсонська 7, Ярославна. 

В південній частині Степу рекомендуються до використання районовані сорти: Веселоподолянська 11, Зайкевича, Надєжда, Веселка, Вавіловка 2. 

Режим зрошення люцерни - першого року включає післяпосівний полив нормою 300 м3/га, вегетаційні поливи - 500-600 м3/га з метою підтримання вологості метрового шару ґрунту не нижче 80% НВ. Поливи слід проводити не пізніше, ніж через 3 дні після скошування. 

Нові посівні площі люцерни необхідно сформувати завчасно, щоб виключити з використання низькопродуктивні зріджені та засмічені травостої. Посіви люцерни для одержання насіння в рік
сівби вирощують безпокривне. Сіють широкорядним способом (70 см) з нормою висіву 4 кг схожих насінин/га при використанні ґрунтового гербіциду трефлан (5-6 л/га). 

ЗАХИСТ ПОСІВІВ ВІД БУР'ЯНІВ 

Висока потенційна засміченість чорноземів Степу вегетативними органами розмноження багаторічних і насінням малорічних бур'янів та довготривале зволоження ґрунту при позитивних температурах повітря можуть призвести до значної забур'яненості посівів в умовах поточного року без проведення ретельного догляду за ними. 

Наукові дослідження, а також виробничий досвід передових господарств підтверджують доцільність диференційованого підходу до захисту посівів окремих культур з врахуванням їх фітоценотичної здатності до біологічного пригнічення бур'янів, а також попередників та способів обробітку ґрунту 

Доведено, що в посівах пшениці з щільно зімкненим травостоєм (600-800 продуктивних стебел на 1 м2), де попередником був пар, переважна більшість бур'янів не може своєчасно пройти світлову
стадію розвитку внаслідок недостатньої освітленості, через що не квітує і не утворює життєздатного насіння. Такі посіви практично не потребують хімічного захисту від бур'янів за допомогою внесення
гербіцидів. 

Менш розкущені посіви зернових колосових культур (озима пшениця, ярий ячмінь) необхідно захищати від бур'янів через більш високу енергоємність освітленості нижнього ярусу стеблостою на рівні 0,30-0,35 калорії на см . При коренепаростковому агротипі засміченості посівів (3-5 шт/м") і наявності розеток багаторічних бур'янів доцільно використати для їх контролю у фазі повного кущення - на початку виходу культурних рослин у трубку гербіциди: еллай супер - 15 г/га, естерон - 0,8-1,0 л/га, бакову суміш логран - 7 г/га + банвел 48 - 150 мл/га, або амінну сіль 2,4-Д, 68,5% в.р. - 0,8-1,0 л/га з аміачною селітрою - 5 кг/га. В посівах колосових культур з мало річним агротипом засміченості (10-15 сходів зимуючих або ранніх ярих бур'янів і більше на 1 м ) можна провести хімічну прополку мушкетом - 60 г/га, лограном -8-10 г/га або гранстаром про - 20-25 г/га. 

При високій забур'яненості посівів коренепаростковими та дводольними бур'янами треба використовувати комбіновані препарати - гроділ максі - 100 мл/га, калібр - 60 г/га, лінтур - 150 г/га, які відзначаються досить широким спектром дії на бур'яни, але є більш вартісними (гектарна норма на рівні 63-91 грн). 

Якщо в посівах зернових колосових культур є однорічні злакові бур'яни (плоскуха, бромус, мишій, мітлиця, вівсюг) і їх кількість перевищує еколого-економічний поріг забур'яненості, необхідно застосувати гербіцид пума Супер - 1,0 л/га. 

Для захисту від бур'янів посівів просапних культур (кукурудза, соя, соняшник, цукрові буряки тощо) з більш високою енергоємністю освітленості нижнього ярусу стеблостою (0,40-0,50 кал/см2 до змикання міжрядь) необхідно застосувати інтегрований захист, який поєднує в собі переваги науково обґрунтованого чергування вирощуваних культур у сівозміні, обробітку ґрунту і системи добрив, а
також регламентованого використання хімічних засобів різного спектра дії. 

На полях, засмічених коренепаростковими бур'янами, такими як осот (різні види), пирій повзучий, березка польова, латук дикий, латук татарський, молочай лозяний, необхідно восени або весною за 2-4 тижні до сівби культури внести гербіциди загальновинищуваної дії: раундап - 4,0-6,0 л/га, гліфосат - 4,0-5,0 л/га, гліфос Супер - 1,6-3,2 л/га, ураган - 3,0-6,0 л/га. Після внесення препаратів впродовж 2-4 тижнів уникати механічного обробітку грунту для надходження гліфосату у корені бур'янів. Це кращій спосіб очищення поля від коренепаросткових бур'янів. При наявності 5 бур'янів/м" втрати врожаю становлять до 50%. 

Такий підхід до знищення бур'янів в посівах сільськогосподарських культур у господарствах області дасть можливість запобігти забрудненню довкілля гербіцидами, обмежитись меншою кількістюмеханічних обробітків грунту, краще забезпечити захист його від водної і повітряної ерозії. 

Треба пам'ятати, що захист посівів від бур'янів повинен розглядатися на кожному полі окремо, залежно від кількості видового складу бур'янів, фази розвитку культури, типу грунту тощо. 

ЗАХОДИ ПРОТИ ШКІДНИКІВ   І  ХВОРОБ 

Озима пшениця. Після відновлення вегетації потрібно провести обстеження посівів. Може виникати потреба хімічного захисту від личинок хлібної жужелиці (більше 4-6 особин/м2) посівів озимих культур по стерньових попередниках. Підвищенню компенсаторних реакцій рослин, насамперед, в ослаблених зріджених посівах і пошкоджених жужелицею, злаковими мухами та іншими шкідниками сприятиме ранньовесняне підживлення посівів азотними добривами. 

Залишається актуальною проблема зниження шкодочинності клопа черепашки. Якщо у лісосмугах налічується до 22 особин/м , то за такої кількості перезимувавших клопів, в посівах зернових культур їх шкодочинність може проявитися у вигляді раннього пожовтіння та засихання окремих стебел або білоколосості. З початком масової міграції клопа у посіви пшениці і за чисельності 2 і більше особин шкідника на 1 м2слід провести обприскування культури інсектицидами. В разі вчасного проведення цього заходу інколи достатньо обмежитися обробкою крайових смуг шириною до 100 м. Варто завчасно придбати препарати також для захисту посівів проти клопа і інших сисних шкідників у період формування та достигання зерна для збереження його якості. 

За вологої погоди в період трубкування - колосіння економічно виправданим буде обприскування озимої пшениці фунгіцидами проти борошнистої роси, септоріозу та бурої іржі. За таких же умов та при підвищенні температур (до 28-30°С) повітря під час цвітіння може виникати потреба хімічного захисту від фузаріозу колоса. 

Ярі ячмінь і пшениця, овес. Для зменшення шкодочинності сажкових хвороб протруєння повинно бути обов'язковим заходом передпосівної підготовки насіння. До того ж, цей захід забезпечить захист насіння і проростків від збудників пліснявіння, кореневих гнилей, септоріозу та інших хвороб, інфекцію яких у значній кількості містить насіння врожаю 2008 р. Шкодочинність хвороб, злакових мух, трав'яних юіопів, хлібних блішок буде меншою за сівби в стислі строки, відразу ж після настання фізичної стиглості ґрунту. 

Особливо небезпечні хлібні блішки та клопи будуть за посухи. При чисельності цих шкідників вище ЕПШ необхідно провести крайові обробки сходів інсектицидами, а під час формування і дости-
гання зерна - локальні обприскування проти клопа черепашки та інших шкідників. 

Горох.Відсутність належного захисту від шкідників нерідко є основною причиною зменшення посівних площ цієї культури в окремих господарствах. Нерідко може виникати потреба проведення
двох, а то й трьох хімічних обробок проти горохової попелиці, горохового зерноїда, горохової плодожерки, совок та інших шкідників, особливо на початку бутонізації, перед цвітінням і відразу ж після цвітіння. Проти лускокрилих (совок, вогнівки, плодожерки) в період яйцекладки доцільно випускати трихограму з розрахунку 1 самка на 10 яєць шкідників. 

Кукурудза і соняшник. Бажано уникати висіву цих культур на площах при наявності, за даними ґрунтових розкопок, більше 5 дротяників/м . Шкодочинність цих шкідників зростає на площах, де після вирощування багаторічних трав минуло 1-3 роки або після забур'янених попередників. Існує загроза пошкодження сходів цих культур піщаним мідляком, довгоносиками та іншими жуками, хімічний захист від них виправданий за наявності 2 жуків на 1 м2. У посівах кукурудзи (зокрема проти стеблового метелика) та інших просапних культур варто розширити обсяги застосування трихограми. 

Після дозрівання ранніх ярих зернових культур може спостеріггатися інтенсивна міграція хлібної смугастої блішки на посіви кукурудзи. Для ліквідації осередків цього шкідника доцільно провести обприскування посівів піретроїдним або фосфорорганічним інсектицидом. 

Заходи хімічного захисту окремих польових культур наведені в таблиці.

ЗАХИСТ ПОСІВІВ ВІД ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ 

Фази росту,
строки

Хвороби і шкідники, умови

проведення заходу

Заходи захисту, препарати і норми їх витрати

1

2

3

Озима пшениця

Відновлення
весняної
вегетації

Вихід рослин в
трубку

Хлібна жужелиця (4-6 личинок/м2)

 

 

Борошниста роса, септоріоз, злакові
мухи, інші шкідники та хвороби
Борошниста роса (при ступені ураження 1% і вологості вище 90% за середньодобової температури повітря 14-17°С), септоріоз, гельмінтоспоріоз

Клоп шкідлива черепашка (2екз/м2), злакові, польові і ін. клопи (15-20 екз./м2)

Обприскування одним з препаратів: базудин, в.е. або діазинон, к.е. (1,5-1,8 л/га), драгун (1,2 л/га), маршал, к.е. (0,8-1,2 л/га), нурел Д, к.е. (0,75-1 л/га),   парашут, мк.с. (0,5- 0,75 л/га)

Ранньовесняне боронування посівів впоперек рядків, підживлення азотними добривами (40-60 кг/га)

Обприскування посівів одним з фунгіцидів: альто супер, к.е. (0,4 га), амістар екстра, к.е. (0,5-0,75 л/га), арбалет, к.е. (2,0 л/га), байлетон, з.п., джерело, к.е, дерозал, к.е, імпакт 25, к.е, тілт, рекс дуо к.е., фундазол, з.п., (0,5 л/га), рекс Т (0.5-0,75 л/га), рекс топ, к.е. (1-1,5 л/га), фалькон, к.е. (0,6 л/га), фолікур БТ, к.е. (1-1,25 л/га)

Обприскування крайових смуг посіву одним із інсектицидів: актара, в.р.г., блискавка, к.е., фастак, к.е. (0,12 кг/га), альфагард, к.е., карате, к.е. (0,2 л/га), арріво, к.е. (0,2 л/га), Бі-58 новий, к.е. (1,5 л/га), бульдок, к.е., децис, к.е. (0,25 л/га), данадим, к.е. (1-1,5 л /га), децис форте, ф'юрі, к.е., моспілан, р.п. (0,07 л/га), парашут, мк.с. (0,5-0,75 л/га), протеус, о.д. (0,5-0,75 л/га), штефесін, к.е. (0,25 л/га), фуфанон, к.е. (1,2 л/га)

Колосіння та
цвітіння

Борошниста роса (3% ураженості верхніх 2-х листків), септоріоз, іржа, фузаріоз колоса

Клоп-черепашка (2 екз./м2 сильні і цінні пшениці, 4-6 - інші), трипси (50 екз./колос), злакові попелиці (20 екз./стебло), хлібні жуки (3-4 екз./м2)

Обприскування посівів одним із фунгіцидів: альто 400 к.е. (0,15-0,2 л/га), альто супер, к.е., імпакт 25, к.е, (0,5 л/га), амістар екстра, к.е (0,5-0,75 л/га), фалькон, к.е., (0,6 л/га), фолікур БТ, к.е. (1-1,25 л/га)

Обприскування посівів одним з інсектицидів, шо й при виході рослин в трубку

Ячмінь ярий, овес

До сівби

Летюча і тверда сажки, кореневі гнилі та інші хвороби ячменю

Протруювання насіння одним із препаратів: байтан-універсал, з.п., (2 кг/т), вінцит, к.с. (1,5-2 л/т), вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (2,5-3 л/т), кінто дуо, колфуго дуплет, к.с. (2 л/т), колфуго супер, в.с. (3 л/т), бункер, в.с.к., кольчуга, раксил, раназол, тебузан, штефезол, т.к.с., (0,4-0,5 л/т), ламардор, т.к.с. (0,15-0,2 л/т), росток, к.с. (0,7 л/т), корріоліс, тебузанультра, реал, т.к.с.(0,2 л/т), сумі 8, к.с. (1,3 л/т), фундазол, з.п. (2-3 кг/т)

 

Сажкові та інші
хвороби вівса

Протруєння насіння: вінцит, к.с. (1,5-2 л/т), корріоліс, т.к.с, реал, т.к.с. (0,2 л/т), фундазол, з.п. (2-3 кг/т)

Сходи

Хлібні блішки (30- 50 екз./м2), шведські мухи (40-50 екз. на 100 помахів сачком), п'явиці (10-15 жуків/м2), злакові та польові клопи
Личинки п'явиці (0,5-1 екз./стебло), трипси

Борошниста роса, гельмінтоспоріоз, іржа, септоріоз (при ступені ураження понад 1 % і підвищеній вологості)

Обприскування крайових смуг (до 100 м) або всього посіву одним із препаратів: бульдок, к.е. (0,25 л/га), децис, карате, сумі-альфа, штефесін, к.е. (0,2 л/га), золон, діазинон, к.е. (1,5 л/га), Бі-58 новий, к.е. (1,0- 1,2 л/га), нурел Д, к.е. (0,5-0,75 л/га), ф'юрі, в.е. (0,07 л/га).

 Те ж, за умови чергування препаратів

 

Обприскування посівів ячменю: амістад екстра, к.с. (0,5-0,75 л/га), альто супер, колосаль, рекс, к.е. (0,4-0,5 л/га), байлетон, з.п. (0,5 кг/га), дерозал, рекс дуо, к.е., імпакт, к.с, (0,5 л/га),

Форму-
вання
зерна

Клоп-черепашка (8-10 екз./м2 на насіннєвих і 15-20-на товарних посівах) та інші

Обприскування посівів одним із препаратів, що й у фазі сходів (за умови чергування препаратів)

ПРОСО

До сівби

Сажкові хвороби

Протруєння насіння фундазолом, з.п. (2 кг/т)

Викидання волоті – формування зерна

Просяний комарик,
попелиці, просяна
жужелиця та інші
шкідники

Обприскування посівів Бі-58 новий, к.е (0,7- 1 л/га)

КУКУРУДЗА

До сівби

Волотева сажка, насіннєва інфекція пухирчастої сажки

Пліснявіння, кореневі і стеблові гнилі

Дротяники та інші
шкідники сходів (5 екз./м2)

 

 

 

 

 

 

 

Протруєння насіння: вітавакс 200 ФФ, гранівіт, в.с.к. (2,5-3 л/т), максим, т.к.с., росток, к.с. (1 л/т), корріоліс або реал 200, т.к.с. (0,2 л/т)

Протруєння насіння тими ж препаратами або: дитокс, к.с, роялфло, в.с.к. (2,5 л/т), ТМТД, в.с.к. (3-4 л/т), флуосан, т.к.с. (3 л/т)
Протруювання насіння: гаучо, галсо, команч, з.п. (28 кг/т), космос, т.к.с. (4 л/т), круізер, т.к.с. (6-9 л/т), форс, к.с. (6 л/т), семафор, т.к.с. (2-2,5 л/т)

 

 

 

 

 

 

 

 

Викидання
волоті -формування
зерна

Кукурудзяний метелик, бавовникова совка

Кукурудзяний метелик, бавовникова совка (при пошкодженні більше 20% рослин)

 

 

Випуск трихограми (50-100 тис. самок на 1 га) на початку і вдруге - в період масового відкладання яєць кукурудзяним метеликом

Обприскування посівів інсектицидом: децис, делфіс, к.е (0,5-0,7 л/га), децис форте, к.е. (0,05-0,08 л/га), карате, к.е. або рубін к.е. (0,2 л/га), шерпа, к.е. (0,32 л/га), штефесін, к.е. (0,5-0,7 л/га)

 

 

 

 

 

 

 

ГОРОХ

До сівби

 

Кореневі гнилі та
інші хвороби

Обробка насіння одним із препаратів: вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (2,5 л/т), вінцит 050, к.с, фундазол, з.п. (2 кг/т), максим, т.к.с. (1 л/т)

Сходи

 

Довгоносики (10- 15 жуків/м2)

 

Крайові обробки посівів: карате, к.е. (0,1 л/га), Бі-58 новий, к.е. (0,5-1 л/га), фастак, к.е. (0,15 л/га)

 

Початок
цвітіння -
утворення
бобів

Гороховий зерноїд (15-20 жуків на 10 помахів сачком), трипси, попелиці та інші шкідники

 

Горохова плодожерка (25-30 екз. /м2) ін. лускокрилі

 

 

Обприскування одним із препаратів: актара, в.р.г. (0,1 л/га), базудин, в.є. (0,5-0,75 л/га), Бі-58 новий, к.е., фуфанон, к.е., данадим, к.е. (0,5-1 л/га), фастак, к.е. (0,15-0,25 л/га), ф'юрі, в.є. (0,07-0,1 л/га), карате, к.е. (0,1-0,125 л/га)

Випуск два рази трихограми під час відкладання яєць (1 самка на 10 яєць шкідника)

Період

зберігання насіння

Гороховий зерноїд

(10 екз./кг насіння)

Фумігація зерна не пізніше 2-ї декади вересня фостоксином або магтоксином (1-3 таблетки/м') або метабромом (20-100 г/м"1)

ЛЮЦЕРНА НАСІННЄВА

Відростання

 

 

Довгоносики (100 жуків на 100 помахів) та інші шкідники

Обприскування інсектицидом: актеллік, к.е. (1 л/га), Бі-58 новий, к.е., діазинон, к.е. (1 л/га), децис, к.е. (0,5 л/га), золон, к.е. (1,4-2,8 л/га), фастак, к.е. (0,2 л/га).

Початок

бутонізації

Насіннєїди (8 екз./м2), клопи, попелиці та ін.

 Обприскування посівів одним із інсектицидів, що й у період відростання.

Перед і після

цвітіння

Комплекс шкідників

Обприскування посівів одним фосфорорганічних або піретроїдних інсектицидів

СОНЯШНИК

До сівби

 

 

 

 

Пероноспороз, сіра і біла гниль, фомопсис, та інші

хвороби

Комплекс шкідників сходів

Протруєння насіння: колфуго супер, в.с, вінцит, к.е. (2 л/т), апрон, т.к.с. (3 л/т), дитокс, к.е, роялфло, в.с.к. (2,5 л/т), дерозал, к.е. (1,5 л/т), максим ХЬ, т.к.с. (6 л/т), ровраль фло, к.е. (8 л/т)

Обробка насіння: гаучо, команч, з.п. (10,5 кг/т), космос, т.к.с. (4 л/т), круізер, т.к.с. (6- 10 л/т), семафор, т.к.с. (2-2,5 л/т), форс, т.к.с. (6 л/т)

Сходи

 

 

Піщаний мідляк, сірий і інші довгоносики, (2 екз./м2).

Обприскування посівів: децис, к.е. (0,25 л/ га), децис форте, к.е. (0,05-0,08 л/га), фуфанон, к.е. (0,6 л/га), штефесін, к.е. (0,25 л/га)

 

Період

вегетації

 

 

 

 

 

Лучний метелик (8-10 екз./м2, клопи, попелиці.

Несправжня борошниста роса

Фомопсис (при загрозі епіфітотії)

 

Обприскування посівів: децис форте, к.е. (0,05-0,08 л/га), фуфанон, к.е. (0,6 л/га), штефесін, к.е. (0,25 л/га)

Обприскування посівів дерозалом, к.е. (1,5 л/га) або ефатолом, з.п. (2,0 л/га)

Обприскування посівів корбелем, к.е. (0,8 л/га) або колфуго супер, в.с. (2,0 л/га)

 

Початок

цвітіння

Сіра і біла гниль (при загрозі епіфітотії)

Обробка посівів ровралем фло, к.е. (3 л/га), або дерозалом, к.е. (1,5 л/га), повторно через 2 тижні

Початок

побуріння

кошиків

Гниль кошиків

'    ■

Десикація: аргумент, вулкан, гліфоган, гліфос, домінатор, клінік, комік, раундап, чистопол, в.р. (3 л/га), реглон супер, везувій, ди-

кват, скорпіон, в.р. (2-3 л/га), баста, в.р. (2 л/га)

РІПАК ОЗИМИЙ

Відновлення

вегетації

 

 

Чорна ніжка, бактеріоз та ін. хвороби

 

Хрестоцвіті

блішки, 3-5 екз./м2

Розпушування міжрядь. Боронування, підживлення азотними добривами. Використання протягом вегетації регуляторів росту.

Обприскування інсектицидом: децис профі, к.е. (0,07 л/га), штефесин, сумі альфа, к.е. (0,3 л/га), альтекс, фастак, альфагард, к.е., (0,1-0,15) л/га.

Утворення розетки - початок бутонізації

Ріпаковий пильщик, прихованохоботники, клопи, листоїди

 

Обприскування інсектицидами: вантекс, м.к.с. (0,04-0,06 л/га), золон, к.е., (1,5-2 л/га), децис профі, в.г. (0,07 л/га), штефесин, бульдок, к.е., (0,3 л/га), парашут, к.е, (0,75 л/га).

 

Бутонізація

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Капустяна совка, білани (4-5 яєць/м2)
Гусениці 1 віку цих же шкідників (4 гус./м2)

Ріпаковий квіткоїд, насіннєвий прихованохоботник (5-6 екз./ рослину), пильщик та ін.

Випуск трихограми на початку та за масового відкладання яєць у 2-3 строки з інтервалом 5-7 днів.

Обприскування посівів на технічні цілі інсектицидами: золон, к.е. (1,5-2 л/га), шефесин, к.е. (0,3 л/га), парашут, к.е. (0,75 л/га)

Обприскування посівів на технічні цілі інсектицидами: біская, о.д. (0,25 л/га), вантекс,мк.с, (0,04-0,06 л/га), каліпсо, к.е, блискавка, карате, каратель, к.е. (0,1-0,15 л/га),фуфанон, к.е. (0,6-0,8 л/га)

 

 

Перед

збиранням (за

14 днів)

Пліснявіння, альтернаріоз, фомоз,

сіра гниль

Десикація за побуріння 70% стручків і вологої погоди гліфоганом, раундапом, домінатором, в.р. (3 л/га) або реглоном супер, в.р.к. (2-3 л/га).




Корисна інформація | дивіться також
Ботанічна характеристика та морфологічні особливості пшениці
Біологічні особливості пшениці
Попередники, обробіток грунту, та удобрення
Яра пшениця та її біологічні особливості
М'яка і тверда пшениця та їх різновиди
Сівба, догляд за посівами та збирання пшениці
Яра пшениця: весняний цикл робіт
Особливості проведення весняно-польових робіт під урожай 2009 року в умовах степової зони України (рекомендації Інституту зернового господарства УААН)
Шкідник номер один пшеничного поля – клоп шкідлива черепашка
«П’яний хліб» спричиняється хворим на фузаріоз зерном озимої пшениці
Прогноз розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2009 року
Агрометеорологічні умови осіннього періоду 2009 р. в Україні - Укргідрометеоцентр
Основні елементи технології вирощування озимої пшениці в умовах Сумської області
Загроза мишоподібних гризунів - Головдержзахист (2009р.)
Пшениця. ДСТУ 3768:2009
Порівняльний аналіз переліку пестицидів, дозволених до використання на зернових, в українській і міжнародній практиці
Сравнительный анализ требований к показателям безопасности зерновых культур
Сорняки и яровая пшеница при переходе на No-till
Как продуктивно использовать почву (журнал "Зерно", 2008 г.)
Продуктивность и структура урожая озимой пшеницы (журнал "Зерно", 2008 г.)
Чисельність клопа шкідливої черепашки піддається господарському регулюванню
Прогноз фітосанітарного стану, проблеми осіннього поля - 2010 та шляхи вирішення - Головна державна інспекція захисту рослин
Методика визначення морозостійкості сортів пшениці озимої
Асортимент засобів захисту рослин на 2011 рік
Прогноз розвитку та поширення хвороб зернових колосових культур у 2011 році - Головдержзахист
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в серпні 2011 року - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за перше півріччя 2011 року
Захист озимих культур восени - Гловдержзахист
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні (витяг станом на 10.01.2012) - Державна служба з охорони прав на сорти рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за 2012 рік
Рекомендації щодо вирішення проблем перезимівлі озимих культур, підвищення їх потенційного врожаю та утримання цього потенціалу навесні - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів 2008-2012 рр - Міністерство екології та природних ресурсів України
Державний реєстр сортів рослин придатиних для поширення в Україні у 2013 році
Інформація про стан перезимівлі озимих культур в закладах експертизи станом на 20 лютого 2013 року, - Український інститут експертизи сортів рослин
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2013 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу, - Державна інспекція сільського господарства України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в липні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Огляд поширення карантинних організмів в Україні на 1 січня 2014 року
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в квітні 2014 року, - Держветфітослужба
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2014 року, - Держветфітослужба
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2014 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2016 році, - Держветфітослужба

Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Решил заняться рисом. Какая техника нужна? Аналоги запасных частей российского производства к импортной технике (macshio gaspardo, great plains Турбокомпрессоры для сельхозтехники Запчасти на сельхозтехнику
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.