20 червня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Каталог культур
Зернові
Зернобобові
Зернові круп"яні
Овочеві
Ефіро-олійні
Технічні
Кормові культури
Прядильні
Плодові зерняткові
Плодові кісточкові
Горіхоплідні
Ягідні
Виноград
Гриби
Спеції
Декоративні та лікарські
Хімічний захист рослин
Групи культур (культури)
Препарати
Бур'яни
Шкідники
Хвороби
Додаткова інформація
Лікарські рослини
Насінництво
Календар городника
No-Till
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Рослинництво - Зернові - Пшениця - Корисна інформація - Попередники, обробіток грунту, та удобрення


Пшениця

Попередники, обробіток грунту, та удобрення

Попередники.
Пшениця вибаглива до попередників і знижує урожайність при повторному вирощувані на 15-20, а при сівбі третій рік підряд - до 30-35% і більше. При беззмінному вирощуванні урожаї знижуються навіть при внесенні додаткової кількості добрив. Основною причиною зниження врожайності є прогресуюче поширення хвороб, шкідників і бур`янів. Пшеницю не слід розміщати не лише після пшениці, а й після інших злакових хлібних культур (крім кукурудзи), які мають спільних збудників хвороб, шкідників і бур`яни. Набір попередників, які забезпечують високі врожаї озимої пшениці в різних зонах України неоднаковий, але всі вони повинні відповідати принаймі одній вимозі - бути надійними щодо накопичення достатньої кількості продуктивної вологи на початок сівби (не менше 10мм в 10-сантиметровому шарі грунту). Ці культури повинні рано звільняти поле та не висушувати грунт на велику глибину. Такими у Степу України є чисті і зайняті пари. Добрими парозаймаючими культурами є вирощувані на зелений корм озимі жито, пшениця, тритикале, вико- і горохо-вівсяні сумішки, еспарцет на один укіс, кукурудза, яка збирається до викидання волотей, а також інші культури, які збираються не пізніше червня місяця. Добрими попередниками є горох, сочевиця, чина. В богарних умовах не слід висівати після сорго, суданської трави, соняшника, кукурудзи на зерно, трав другого-третього року використання.

В Лісостепу пшеницю слід розміщати в полях зайнятих парів посівами на зелений корм і сіно, після конюшини на один укіс, гороху, сочевиці, чини, ранньої картоплі раннього споживання, кукурудзи на ранній силос, зібраної у фазі молочно-воскової стиглості не пізніше 20 днів до настання оптимальних строків сівби, а в посушливій південно-східній частині - також після чистих парів.

В Полісі - після перелічених вище посівів на зелений корм, а також після люпину на зелений корм і силос, багаторічних бобових трав на один укіс (в західних областях можна і після другого укосу), гороху на зерно, кукурудзи на ранній силос, льону, ранньої картоплі раннього споживання.

Слід пом`ятати, що інтенсивні сильні і ціні сорти вибагливіші до попередників. Тому кращі попередники (чисті і зайняті пари, зернобобові культури) слід відводити для їх вирощування. У регіонах з достатньою кількістю опадів у липні, серпні і вересні доцільно після збирання ранніх культур робити лущення поля і висівати сидерати (редька, гірчиця), але з таким розрахунком, щоб заробляти їх не пізніше як за 20 днів до настання оптимальних строків сівби пшениці.

В умовах зрошення, окрім перелічених вище, попередниками пшениці можуть бути люцерна, кукурудза на силос.

Обробіток грунту
Обробіток грунту повинен диференціюватись залежно від грунтової зони, попередників, типу забур`янення, вологозабезпеченості, часу збирання попередника. Підготовку грунту слід починати без розриву в часі після збирання попередника. Потрібно пам`ятати, що утримання поля чистим від бур`янів і сходів падалиці від збирання попередника до сівби пшениці є важливим заходом боротьби з багатьма шкідниками пшениці і хворобами.

Поле, що йде під чистий пар після соняшника, дискують боронами БДТ-7, БД-10 або лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15А, ЛДГ-20А у двох напрямках, щоб подрібнити післяжнивні рештки і рівномірно розподілити їх по площі та створити умови для проростання бур`янів і основного обробітку грунту. Після стерньових попередників, якщо переважають однорічні бур`яни, поле двічі дискують лущильниками на глибину 6-8 і 8-10см. Якщо переважають багаторічні бур`яни, перше лущення проводять на глибину 8-10, друге, а по можливості і третє - на глибину 10-12 та 12-14см, використовуючи знаряддя КПШ-9, КПЭ-3.8, ОПТ-3-5, КТС-10, або чизельний культиватор ЧКУ-4, обладнаний стрільчастими лапами. Через 2 тижні після останнього лущення, коли проростуть бур`яни, проводять глибоку оранку на 28-30см, або глибокий плоскорізний обробіток. Окультурені, чисті від багаторічних бур`янів поля орють на 20-22см. В посушливих, ерозійно небезпечних умовах після соняшника проводять безвідвальний обробіток плугами ПЛН-6-35 або іншим, обладнаними безвідвальними корпусами КБ-35, КБЯ-30-35.

Весною обробіток чорного пару починають із "закриття" вологи боронами БЗСС-1.0, БЗТС-1.0 в 1-2 сліди. Протягом весни і літа проводять різноглибинний обробіток, який забезпечував би максимальне збереження вологи і знищення бур`янів. Після закриття вологи, коли з`являться сходи бур`янів, проводять культивацію культиваторами КШП-8, КЗБ-21, КПЭ-9 на глибину 10-12см, а на забур`янених багаторічними бур`янами полях - на глибину 12-14см з одночасним боронуванням. Наступні культивації проводять по мірі з`явлення бур`янів з поступовим зменшенням глибини на 1-2см. Не слід зловживати частими культиваціями. Слід максимально використовувати боронування широкозахватними агрегатами, особливо якщо немає багаторічних бур`янів, проводячи боронування тоді, коли проростки бур`янів знаходяться в стадії "білої ниточки" під поверхнею грунту. Борони незрізаними ребрами спрямовують вперед по ходу агрегата. Якщо поле забур`янене багаторічними бур`янами, щоб зменшити втрати вологи, доцільно до мінімуму звести кількість культивацій та боронувань, обробивши поле гербіцидами.

Якщо перед збиранням парозаймаючої культури і сівбою озимої пшениці (або іншої озимої культури) достатньо часу, а в шарі грунту 0-20 см є не менше 20 мм доступної рослинам вологи, то урожайність пшениці мало залежить від способу обробітку грунту при умові, якщо останнім створюється ущільнений підпосівний і дрібногрудучкуватий посівний шар з агрегатами не більше 3 см в діаметрі.

В умовах достатнього зволоження після культур, які рано збираються, після лущення стерні проводять оранку плугами з передплужниками в агрегаті з секціями кільчасто-шпорових котків і боронами. Глибина оранки 20-22см, а після багаторічних трав - 25-27см. На дерново-підзолистих грунтах - на глибину орного шару 16-18; 18-20 см. Після кукурудзи, особливо якщо вона збирається не раніше як за 20 днів до сівби пшениці, слід проводити поверхневий обробіток грунту. Поверхневий обробіток грунту на глибину 8-12см дисковими голчастими або плоскорізними знаряддями ефективний після всіх попередників в роки з посушливою погодою під час підготовки грунту і сівби на чистих полях і при пізньому збирані попередника. Після гороху проводять теж такий обробіток.

Виключної уваги заслуговує передпосівний обробіток. Він повинен проводитись старанно відрегульованими на глибину обробітку лапами культиватора КПС-4, УСМК-5.4 або інших з боронами; або комбінованими агрегатами РВК-7.2; РВК-5, ВІП-5.6 і не залишати не оброблених "огріхів". Нерівномірно по глибині оброблений посівний шар призводить до нерівномірної глибини загортання насіння, а це в свою чергу, призводить до зниження польової схожості насіння, нерівномірності розміщення сходів по площі і розтягнутості появи їх в часі, порушення синхронності розвитку рослин. Передпосівний обробіток проводять у день сівби на глибину загортання насіння. Якщо культивація проведена глибоко, а грунт пухкий, то поле перед сівбою слід закоткувати.

Удобрення
Серед хлібних культур озима пшениця є однією з найвибагливіших до родючості грунту. Добрива підвищують її урожайність на всіх типах грунтів. На утворення 10ц зерна і відповідної кількості соломи пшениця забирає з грунту 30-40 кг азоту, 10-14кг фосфору, 18-25кг калію. Система удобрення пшениці складається з основного удобрення, внесення добрив у рядки під час сівби та підживлень під час вегетації. В основному удобрені, яке вносять під основний обробіток грунту, використовують гній та гнойові компости (у Степу - 18-20т/га, Лісостепу - 25-30; Полісі - 30-35т/га) та 80-90% фосфорно-калійних добрив. Вищою є ефективність гною в зоні достатнього зволоження та після непарових попередників. Внесення гною під попередник і під озиму пшеницю безпосередньо забезпечує майже однаковий приріст урожайності. Добрі результати від внесення гною в поєднанні з мінеральними добривами в половинних нормах. По парових полях вища ефективність фосфорно-калійних добрив, по непарових - азотних.

Високу ефективність має внесення гранульованих добрив у рядки під час сівби (на 3-5см глибше і вбік від висіву насіння). Доза - P10-15; P10-15 K10-15, а на бідних дерново-підзолистих грунтах N10P15K15 .

Азотні добрива використовують шляхом підживлень. Лише після гірших попередників та на бідних дерново-підзолистих грунтах доцільно під перепосівну культивацію вносити N25-30. Підживлення проводять у кілька строків в найбільш відповідальні фази розвитку рослин. Перше підживлення проводять способом розсівання гранульованої форми азотних добрив на початку весняного відростання рослин (другий етап органогенезу). Доза - N30-40 або 20-30% від розрахункової норми на вегетацію. Воно прискорює укорінення рослин, листкоутворення, загальну кущистість. Друге підживлення таким же способом проводять на початку виходу рослин в трубку (4 етап органогенезу) для підвищення продуктивної кущистості. Доза - 50% від норми азоту на вегетацію (40-60кг). Третє - від фази "флагового" листка і колосіння до початку формування зерна (7, 8, 9 етапи органогенезу) для підвищення озерненості колоса і виповненості зерна. Це підживлення більше, ніж попередні впливає на якість зерна. Використовують його або розсіюючи гранульовану форму азотного добрива, або обприскуючи посіви водним розчином азотних добрив. В останньому випадку слід використовувати сечовину (не більше як 20%- водний розчин), бо розчини аміачної селітри виявляють сенсибілізуючу гербіцидну дію і обпікають листки і інші органи рослин. Якщо вирощується сильний або цінний сорт і є можливість одержати сильне зерно, але проведених підживлень недостатньо, тоді проводять додаткове, понад розрахункових норм, якісне підживлення розчином сечовини або плаву при дозі азоту 25-35кг/га у фазі наливу зерна. Цим підживленням можна підвищити вміст білка на 1-2% і клейковини на 2-4% і більше.

Перше підживлення ефективніше проводити прикореневим внесенням добрив на глибину 4-5см дисковими сівалками. В цьому випадку можна внести одночасно і фосфорно-калійні добрива, якщо з якоїсь причини не вся їх доза була внесена до сівби. Питання проведення 3-го підживлення спірне і до нині. Ефективність використання азоту з туків у цьому підживлені знижується. Тому його недоцільно проводити у зонах з недостатнім зволоженням та в роки з посушливою погодою в цей час. Отже в степових богарних районах усю розрахункову кількість добрив слід використати в першому, або першому і другому підживленнях, керуючись станом розвиненості посівів та враховуючи величину загальної норми азоту.

Норми мінеральних добрив слід розраховувати за родючістю грунту та потребою елементів живлення на формування запланованої урожайності, використовуючи формулу:

Д=(Уп·в-П23·К23-Д0·С0·К0):Км,

де Д - норма азоту, фосфору або калію, кг/га;

Уп - планована урожайність, ц/га;

в - винос елемента живлення на 1ц зерна з відповідною кількістю соломи, кг/га;

П23 - грунтові запаси доступної форми елемента живлення, які розраховуються за формулою: П23=h·n·A, де h - глибина розрахункового шару грунту, 20см; n - вміст в мг на 100г грунту елемента в грунті за картограмою або щойно зробленими аналізами, А - об`ємна маса грунту (щільність), г/см?.

К23 - кофіціент засвоювання елемента живлення з грунтових запасів;

До - доза внесення органічних добрив, т/га;.

Со - вміст елемента живлення в 1т органічних добрив, кг/т;

Ко - кофіцієнт використання елемента живлення з органічних добрив;

Км - коефіцієнт використання елемента живлення з мінеральних добрив. (див. табл.)

Таблиця. Усереднені вихідні дані для розрахунку доз мінеральних добрив під озиму пшеницю.
Показник N Р К
Винос на 1ц зерна відповідною кількістю соломи, кг 3-4 0.9-1.4 1.8-3
Коефіцієнт використання із запасів грунту 0.20-0.35 0.08-0.18 0.10-0.22
Коефіцієнт використання з органічних добрив, внесених під пшеницю 0.20-0.35 0.30-0.50 0.50-0.70
Коефіцієнт використання з органічних добрив у післядії 0.15-0.25 0.10-0.15 0.10-0.15
Коефіцієнт використання з мінеральних добрив(пряма дія) 0.50-0.75 0.25-0.45 0.55-0.85
Те ж у післядії 0.05 0.10-0.15 0.20



Корисна інформація | дивіться також
Ботанічна характеристика та морфологічні особливості пшениці
Біологічні особливості пшениці
Попередники, обробіток грунту, та удобрення
Яра пшениця та її біологічні особливості
М'яка і тверда пшениця та їх різновиди
Сівба, догляд за посівами та збирання пшениці
Яра пшениця: весняний цикл робіт
Особливості проведення весняно-польових робіт під урожай 2009 року в умовах степової зони України (рекомендації Інституту зернового господарства УААН)
Шкідник номер один пшеничного поля – клоп шкідлива черепашка
«П’яний хліб» спричиняється хворим на фузаріоз зерном озимої пшениці
Прогноз розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку та захист посівів восени 2009 року
Агрометеорологічні умови осіннього періоду 2009 р. в Україні - Укргідрометеоцентр
Основні елементи технології вирощування озимої пшениці в умовах Сумської області
Загроза мишоподібних гризунів - Головдержзахист (2009р.)
Пшениця. ДСТУ 3768:2009
Порівняльний аналіз переліку пестицидів, дозволених до використання на зернових, в українській і міжнародній практиці
Сравнительный анализ требований к показателям безопасности зерновых культур
Сорняки и яровая пшеница при переходе на No-till
Как продуктивно использовать почву (журнал "Зерно", 2008 г.)
Продуктивность и структура урожая озимой пшеницы (журнал "Зерно", 2008 г.)
Чисельність клопа шкідливої черепашки піддається господарському регулюванню
Прогноз фітосанітарного стану, проблеми осіннього поля - 2010 та шляхи вирішення - Головна державна інспекція захисту рослин
Методика визначення морозостійкості сортів пшениці озимої
Асортимент засобів захисту рослин на 2011 рік
Прогноз розвитку та поширення хвороб зернових колосових культур у 2011 році - Головдержзахист
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в серпні 2011 року - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за перше півріччя 2011 року
Захист озимих культур восени - Гловдержзахист
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні (витяг станом на 10.01.2012) - Державна служба з охорони прав на сорти рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів за 2012 рік
Рекомендації щодо вирішення проблем перезимівлі озимих культур, підвищення їх потенційного врожаю та утримання цього потенціалу навесні - Головна державна інспекція захисту рослин
Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів 2008-2012 рр - Міністерство екології та природних ресурсів України
Державний реєстр сортів рослин придатиних для поширення в Україні у 2013 році
Інформація про стан перезимівлі озимих культур в закладах експертизи станом на 20 лютого 2013 року, - Український інститут експертизи сортів рослин
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2013 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу, - Державна інспекція сільського господарства України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в липні 2013 року, - Управління захисту рослин Держветфітослужби України
Огляд поширення карантинних організмів в Україні на 1 січня 2014 року
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в квітні 2014 року, - Держветфітослужба
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2014 року, - Держветфітослужба
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (доповнення з 01.01.2014 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328)
Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2016 році, - Держветфітослужба

Свіжі обговорення на агро-форумі: Выбор зерноуборочного комбайна Болезнь помидоров Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Куплю отходы капельного орошения
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.