17 листопада 2018р.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
 
Аграрні новини та оперативна статистика

18.09.2015всі новини дня

Проект Концепції реформування аграрної науки на основі інноваційної моделі


 

 

 

СХВАЛЕНО
розпорядженням

Кабінету Міністрів України
від ________ 2015 р. № ____

КОНЦЕПЦІЯ

реформування аграрної науки на основі інноваційної моделі

1. Проблема, яка потребує розв’язання

В сучасному світі наука є визначальною складовою розвитку економіки та якісного покращення життя громадян. У передових країнах світу стрімко зростає наукоємність продукції, збільшується кількість зайнятих у науково-технічній сфері та коштів на її фінансове і ресурсне забезпечення. Тенденції в Україні є протилежними.

За даними Держстату, фінансування науки в Україні із усіх джерел у
2014 році склало лише 0,7 відсотка від ВВП (відповідне фінансування науки у відсотках від ВВП в країнах ЄС та інших розвинених країнах світу складає – у Фінляндії й Швеції – 3,7; США та Німеччині – 2,7; Франції – понад 2,1; Великій Британії – 1,8. Показник наукоємності ВВП в країнах ЄС у середньому складає понад 1,9%).

Незважаючи на давні традиції та заслужену репутацію, система аграрної науки в Україні потребує вдосконалення, зокрема, через недостатній рівень інтеграції теоретичних і прикладних досліджень, також фактичну відсутність українських аграрних науковців на міжнародній науковій арені і зворотного зв’язку між науковими дослідженнями, аграрною освітою, консультативними послугами та реальними потребами фермерів і агробізнесу. У результаті у більшості випадків рівень розробок української аграрної науки відстає від аналогічних розробок в розвинутих країнах світу, а наукові дослідження мають незначне фінансування з державного бюджету за майже повної відсутності фінансування з боку бізнесу. Незважаючи на один з найбільших в Європі аграрний потенціал країни, науковці в Україні через мінімізацію витрат на службові відрядження недостатньо беруть участь у міжнародних наукових конференціях, через високу плату за публікацію рідко друкуються в провідних наукових журналах.

Недостатня матеріально-технічна оснащеність окремих наукових установ, недостатність фінансування досліджень та експериментального виробництва призводить до нераціонального фінансування науково-дослідних робіт, недосконалості формування державного замовлення на наукову продукцію та системи її впровадження в агропромислове виробництво.

За нинішнього стану справ назріває криза всередині наукової спільноти – низька мотивованість до праці, зниження соціальних гарантій – не стимулюють творчу продуктивну роботу вчених.

Все це вимагає покращення умов функціонування і розвитку аграрної науки задля створення нової системи інноваційного розвитку агропромислового комплексу та сільської місцевості. Результатом існуючих недоліків у розвитку аграрної науки є відсутня дієва система трансферу інновацій, розповсюдження сучасних технологій виробництва і переробки сільськогосподарської продукції та методів і способів організації і менеджменту в аграрному підприємництві, а також державного управління в агропромисловому комплексі.

2. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання

Основними причинами погіршення стану аграрної науки є:

державне фінансування аграрної науки за залишковим принципом;

переважне спрямування науковими установами видатків з державного бюджету на соціальні виплати; 

  • відсутність видатків розвитку на оновлення  матеріально-технічної бази наукових установ;
  • недосконалість наявної мережі наукових установ системи аграрної науки;
  • низький рівень фінансування інноваційної діяльності та інноваційних підходів до наукової діяльності;
  • низький рівень мотивації, що не сприяє залученню висококваліфікованих кадрів та молоді до роботи в навчальних закладах та наукових установах;
  • слабка інкорпорація в світову систему знань;
  • невизначеність на державному рівні пріоритетних напрямів розвитку аграрної науки, що призводить до розпорошення фінансування науково-дослідних робіт;
  • недосконалість формування державного замовлення на наукову продукцію і відсутності ефективної системи впровадження наукових розробок в агропромислове виробництво;
  • відсутність системи оцінки прикладних досліджень;
  • невідповідність рівня матеріально-технічної бази ряду наукових установ потребам сучасного аграрного виробництва;
  • неефективна спільна діяльність в експериментальній базі НААН.

Розв'язання проблеми можливе за умови реформування аграрної науки на основі застосування інноваційно-орієнтованих моделей, що дасть змогу підвищити її якість, результативність і ефективність використання кадрового та наукового потенціалу галузі, забезпечити конкурентоспроможність агропромислового сектору національної економіки.

3. Мета і строки реалізації Концепції

Метою Концепції є створення необхідних організаційних, правових та фінансових передумов для формування сприятливого наукового інституційного середовища аграрної науки та розвитку її до рівня, який би відповідав світовим досягненням із збереженням наявного дослідницького потенціалу, оновленням підходів та посиленням ефективності аграрної науки і технології через:

  • забезпечення інтеграції вітчизняних наукових досліджень у міжнародний дослідницький простір;
  • забезпечення ефективного управління державною власністю;
  • задоволення потреб товаровиробників у інноваційних наукових розробках;
  • удосконалення комунікативної системи, яка забезпечить транспарентність, динамічність розповсюдження і популяризацію аграрних знань та інноваційних технологій;
  • збереження самоврядності НААН;
  • збереження державного фінансування для фундаментальних наукових та пріоритетних прикладних досліджень;
  • диверсифікацію джерел фінансування наукових досліджень та створення сприятливих умов оподаткування діяльності наукових установ та навчальних закладів;
  • зміцнення дослідницької інфраструктури (кластерні дослідницькі центри, науково-виробничі центри та об’єднання, наукові парки, бізнес-інкубатори), що інтенсифікує результативність, ефективність використання кадрового та наукового потенціалу, забезпечить інноваційну конкурентоспроможність аграрного сектору економіки; 
  • забезпечення підвищення ефективності та конкурентоспроможності наукових досліджень і розробок;
  • орієнтацію наукових досліджень і розробок на задоволення потреб товаровиробників у інноваційних продуктах;
  • посилення партнерських зв’язків науки та бізнесу, комерціалізацію інновацій та наукових розробок, трансфер технологій та науковий маркетинг;
  • зближення наукової складової між освітянськими та науковими установами.

Для реалізації положень Концепції передбачається розробити план заходів на 2016-2025 роки.

4. Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Реформування аграрної науки можливе за трьома варіантами:

  • перший – збереження неефективних підходів до системи управління та наявного рівня бюджетного фінансування аграрної науки, що не сприятиме розвитку науки та не задовольнить потребу агропромислового комплексу країни в наукових знаннях та нових технологіях;
  • другий – суттєве збільшення обсягів бюджетного фінансування фундаментальних досліджень, прикладних наукових і науково-технічних розробок, що не враховує фінансові можливості держави та не змінить підходів до управління та впровадження наукових розробок у виробництво;
  • третій – удосконалення системи управління аграрною наукою та підходів до формування пріоритетних напрямів досліджень та їх фінансування, що сприятиме  підвищенню інноваційного потенціалу аграрної науки, переходу до фінансування науково-технічних розробок переважно за результатами проведення відкритих конкурсів інноваційних проектів, поліпшенню взаємодії між науковими установами та агробізнесом, іншими зацікавленими сторонами.

Третій варіант є оптимальним, оскільки  забезпечить створення необхідних організаційних, правових та фінансових передумов для формування сприятливого наукового інституційного середовища аграрної науки та розвитку її до рівня, який би відповідав світовим досягненням із збереженням наявного дослідницького потенціалу.

5. Шляхи і способи розв’язання проблем

Виконання Концепції передбачає:

  • створення Міжвідомчої наукової ради з питань координації розвитку аграрної науки та формування державного замовлення на наукову продукцію для агропромислового комплексу за кошти державного бюджету із залученням до її складу представників заінтересованих центральних органів виконавчої влади, комітетів Верховної Ради України, бізнесу, НАН, НААН, аграрних вищих навчальних закладів та громадських професійних об’єднань, міжнародних експертів;
  • проведення незалежного аудиту наукових досліджень і аудиту ефективності використання активів наукових установ аграрної науки із залученням науковців України і інших країн, представників професійних виробничих об’єднань та провідних аудиторських компаній з метою визначення оптимальної кількості та розміру активів, необхідних для потреб наукової діяльності та подальшого розвитку аграрної науки;
  • визначення за результатами аудиту подальших перспектив діяльності наукових установ;
  • поступовий перехід на фінансування наукових програм і тематик за принципом системи  ключових показників ефективності KPI (Key Performance Indicators).
  • перехід на фінансування науково-дослідних установ на конкурсній основі;
  • формування в системі аграрної науки кластерних дослідницьких і науково-виробничих центрів, науково-виробничих об’єднань і наукових парків, інших наукових та науково-виробничих інституцій на основі державної та приватної власності;
  • формування інноваційного фонду розвитку аграрної науки;
  • організації інформаційного забезпечення наукових досліджень, створення електронної бази наукових досліджень і вітчизняних електронних бібліотек;
  • вдосконалення системи впровадження у виробництво наукових розробок та сприяння поширення інновацій, зокрема, через систему дорадництва шляхом удосконалення діяльності консультативних дорадчих служб, консалтингових центрів на базі науково-дослідних інститутів та вищих навчальних закладів (філій, центрів тощо) у регіонах;
  • сприяння міжнародному науково-технічному співробітництву в сфері аграрних наук та заохочення до створення спільних дослідницьких та освітніх програм із закордонними партнерами, зокрема, в європейській дослідницькій зоні;
  • розширення програм надання грантів молодим ученим і викладачам для проведення досліджень та створення соціально-економічних умов для залучення молоді до наукових досліджень;
  • удосконалення систем стажування наукових і науково-педагогічних працівників за принципом безперервного навчання «освіта протягом життя» в тому числі на міжнародному рівні.

6. Очікувані результати

Виконання Концепції дасть змогу:

  • оптимізувати інституційну структуру аграрної науки та чисельність працівників наукових установ, що сприятиме підвищенню ефективності використання коштів державного бюджету для розв’язання пріоритетних проблем галузі;
  • оновити зміст наукових досліджень і розробок з урахуванням забезпечення продовольчої і економічної безпеки держави та сталого аграрного виробництва;
  • підвищити конкурентоспроможність сектору наукових досліджень і розробок;
  • збільшити фінансування прикладних досліджень приватними структурами;
  • оновити матеріально-технічну базу наукових установ;
  • збільшити індекс цитування (H-index) вчених на 4,8 % до 2020 року;
  • збільшити частку приватної підтримки в науково-технічній та інноваційній сферах;
  • збільшити частку інноваційно активних підприємств;
  • удосконалити інструменти державної підтримки інноваційної діяльності у аграрній галузі;
  • оптимізувати видатки з державного бюджету на аграрну науку та забезпечити  їх ефективне використання.

7. Обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції

Фінансування плану заходів щодо реалізації Концепції здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів у межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Для виконання зазначеного плану заходів може також залучатися міжнародна технічна та фінансова допомога.


джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
              1   2   3   4 
  5   6   7   8   9  10  11 
 12  13  14  15  16  17  18 
 19  20  21  22  23  24  25 
 26  27  28  29  30       
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Переробка та якість продукції
Ціни
Екологія
Погода


  ©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені. Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.