24 вересня 2018р.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
 
Аграрні новини та оперативна статистика

24.03.2015всі новини дня

Війна й довкілля. Екологи рахують збитки від обстрілів (моніторинг ЗМІ)

Катерина Норенко, еколог МБО "Екологія-Право-Людина", спеціально для УП.Життя

Війна, що розгорнулася на сході України, має катастрофічні наслідки й для місцевого населення, і для довкілля.

Розриви снарядів, що відбуваються на території зони АТО із вражаючою частотою, залишають після себе не тільки мертві тіла, а й понівечену, перериту землю, отруєну безліччю хімічних речовин та засмічену уламками металу.

Хімічний слід, у не меншій мірі ніж руйнування, спричинені обстрілами, розтягне наслідки війни на десятиліття.

На місці розриву снаряду утворюється воронка або вирва –виїмка в ґрунті породі, утворена дією вибуху. У деяких місцях на сході України густота воронок така, що її легко роздивитись на космічних знімках.

Одним із таких, усіяних воронками місць, є частина Амвросіївського та Шахтарського районів Донецької області, а саме сумнозвісна Савур-Могила та її околиці. Неподалік знаходиться й об'єкт природно-заповідного фонду – регіональний ландшафтний парк "Донецький кряж", який був повністю знищений війною через спричинені обстрілами пожежі.

Місця обстрілів біля селища Степанівка

Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина", ЕПЛ, за допомогою супутникових знімків, провела дослідження даної території.

Загальнодоступні космічні знімки дозволяють розрізнити розмір та форму воронок, який, у свою чергу, дозволяє визначити тип боєприпасу, розрив якого призвів до утворення воронки.

Знаючи таку інформацію, можна оцінити масштаби руйнувань ґрунтового покрову й підрахувати збитки, що їх нанесено державі.

Екологам удалося ідентифікувати чотири типи воронок залежно від діаметру, які були утворені від розривів снарядів чотирьох різних калібрів, а також підрахувати їх кількість. Калібр боєприпаси, у свою чергу, дає інформацію про його базовий хімічний склад та інші характеристики.

Виявилося, що навколо Савур-Могили в результаті розривів снарядів утворилося 15.505 воронок, які зробили непридатною для використання територію розміром 225 квадратних кілометрів.

На космічному знімку, наведеному нижче, продемонстровані 4 типи проаналізованих воронок.

Воронки чотирьох типів, за калібром

Білим кольором позначені воронки від снарядів калібру 220 мм (діаметр воронки близько 7 м), червоним – 152 мм (4-6 м), жовтим – 120 мм (2,5-3,5 м), синім – 82 мм (близько 1 м).

Обстріли були здійснені з таких видів зброї:

82 мм – міномети з 82-мм осколковими та осколково-фугасними мінами (синій);
120 мм – установки "Град", польові та самохідні гаубиці (жовтий);
152 мм – міномети з 152-мм снарядами, буксовані гармати та гаубиці, самохідні гаубиці (червоний);
220 мм – реактивна система залпового вогню "Ураган" (білий).

У місцях великої щільності воронок змішані ґрунт, підстилаюча порода, а також безліч уламків чавуну. Ідентифікувати точну кількість воронок у таких місцях, як, на приклад, сам схил Савур-Могили, не є можливим. Окрім цього в довкілля потрапляють тонни токсичних речовин, що утворюються під час детонації та отруюють ґрунт і атмосферу.

Наразі відомо, що не менше ніж 392 тонни металевих уламків снарядів розсіяні на цій території, що робить її непридатною для сільськогосподарського використання. Більше того, у довкілля потрапили продукти окиснення від мінімум 58 тонн вибухових речовин, представлених здебільшого амотолом та гексогеном, а також 70 тонн оксиду алюмінію.

Під час детонації амотолу та гексогену утворюється низка хімічних сполук – чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2),водяна пара (H2O), бурий газ (NO), закис азоту (N2O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2О), пари ціаністої кислоти (HCN), азот (N2), а також велика кількість ідентифікованої та неідентифікованої токсичної органіки; окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції.

Варто також сказати, що воронки – це тільки видима частина розривів снарядів. Адже димові, запалювальні та встановлені на осколкову дію снаряди не залишають воронок, але викиди від них існують, порахувати навіть приблизну кількість яких неможливо.

Окрім цього, металеві уламки, що потрапляють у довкілля, також не є безпечними та абсолютно інертними. Чавун із домішками сталі є найбільш поширеним матеріалом для виробництва оболонки боєприпасів та містить у своєму складі не тільки стандартні залізо й вуглець, а й сірку та мідь, яких сумарно в довкілля потрапило близько 10 тонн.

Артилерійські снаряди дають кількість уламків масою від 1 граму: калібру 120 мм – 1600-2350, та 152 мм – 2700-3500 відповідно. Чим дрібніші уламки, тим більше співвідношення площі їх поверхні до маси.

Таким чином, вищезазначені хімічні елементи з поверхні уламків будуть окислюватися, надходити до кругообігу речовин навколишнього середовища та включатися до трофічних ланцюгів. Якщо один снаряд 122 мм утворює від 1600 до 2350 уламків, то 2775 таких снарядів, налічених для цього калібру, спричинять утворення від 4,44 до 6,5 мільйонів уламків – і це тільки снаряди установки "Град".

Тобто, хімічні речовини, що потрапили в ґрунт, є дуже розпорошеними. Це сприятиме їх швидкому потраплянню в ґрунтові, а звідти й у поверхневі води. Наслідки такої міграції можуть спричинити порушення у функціонуванні живих організмів – оскільки мідь є важким металом, окремі сполуки якого можуть бути досить токсичними.

Для того щоб мати уяву про кількість та щільність воронок досліджуваної території, наведемо два супутникові знімки, на яких зображено всі 15.505 воронок, що вдалося ідентифікувати на супутникових знімках частини Шахтарського та Авмросіївського районів.

На першому супутниковому знімку зображено всі нанесені воронки, а на другому –частина попереднього знімку (білий контур) у збільшеному вигляді. Воронки від снарядів калібру 82 мм позначені синім кольором, 120 мм – жовтим, 150 мм – червоним, а 220 мм – білим кольором.

Воронки, ідентифіковані навколо Савур-Могили
Частина воронок у збільшенні (меморіальний комплекс "Савур-Могила" – внизу ліворуч)

Воронки такої густоти практично повністю знищують ґрунтовий покрив та роблять його непридатним для використання. Усі сучасні фугасні й осколково-фугасні снаряди викидають у середньому на 1 кілограм вибухової речовини 1,2-1,5 кубометрів ґрунту.

Тобто, використані біля Савур-Могили снаряди, за підрахунками, вивернули близько 100 тисяч кубометрів ґрунту. Цього достатньо для навантаження понад 10 тисяч вантажних машин типу "Камаз"-самоскид!

Якщо в перспективі здійснювати рекультивацію даної території, то елементарно це вимагатиме хоча б розрівнювання поверхні – тобто, закопування назад такої кількості ґрунту, уже не говорячи про очищення від хімічних речовин та уламків металевої оболонки снарядів.

Варто також зазначити, що для вибухових снарядів є нормою випадки, коли детонація не відбувається в 3% снарядів: вони залишаються нерозірваним. Це означає, якщо 15.505 воронок це лише 97%, – то в ґрунті на різній глибині залишаються ще приблизно 480 снарядів, що очікують свого часу. 

Отже, рекультивація буде не тільки довготривалим процесом, а й надзвичайно небезпечним. 

Важливо відмітити й інше: окремі типи боєприпасів вибухають на різній висоті в повітрі, а отже – воронок не утворюють. Відтак, розрахунки, що їх зроблено нами – лише мінімальні показники, які можна достовірно порахувати. 

Екологам ЕПЛ також вдалося підрахувати, що внаслідок пошкодження ґрунтового покриву тільки однієї Савур-Могили було нанесено збитків державі на суму понад 9 мільйонів гривень. Якщо екстраполювати це за межі меморіального комплексу, обсяг збитків сягатиме мільярдів.

Масштаби руйнувань на цій невеликій території вражають. Десятки тонн хімічних речовин та металевих уламків зробили непридатними 225 квадратних кілометрів території земель сільськогосподарського призначення, а частина воронок взагалі знищила природну цінність регіонального ландшафтного парку "Донецький кряж".

Для природного відновлення земельних ресурсів від забруднення необхідно сотні років, а проведення рекультивації забруднених та порушених земель можливе лише в мирних умовах.

ЕПЛ має надію, що такі умови з'являться в найближчій перспективі.


джерело: Українська правда

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
                      1   2 
  3   4   5   6   7   8   9 
 10  11  12  13  14  15  16 
 17  18  19  20  21  22  23 
 24  25  26  27  28  29  30 
                     
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Переробка та якість продукції
Ціни
Екологія
Погода


  ©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені. Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.