07 грудня 2019р.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
 
Аграрні новини та оперативна статистика

06.01.2012всі новини дня

Володимир ТКАЧУК: «Землю, що деградувала, потрібно заліснювати» (моніторинг ЗМІ)

Віктор ШПАК, «Урядовий кур’єр», 22.12.2011 р.

Недавнє відкриття кількох лісогосподарських доріг загальною протяжністю 7,8 км в Городницькому держлісгоспі начебто належить до подій місцевої значимості. Та участь в урочистостях голови Державного лісового агентства України Віктора Сівця засвідчила, що насправді йдеться про вкрай важливу справу, в якій лісівники області — вже традиційно на одному з чільних місць.

Флагман лісової галузі

— За словами керівника вітчизняної лісової галузі, лісогосподарський комплекс Житомирщини — визнаний флагман, на який рівняються лісівники всієї України. Наскільки я зрозумів, це стосується не лише будівництва лісових доріг?

— Нинішнього року на закріплених за держлісгоспами області територіях додалось 72,2 км лісових автодоріг, із яких 13,8 км споруджено за рахунок держбюджету, решта — за власні кошти підприємств. Отож  обсяги шляхового будівництва з повним правом можуть служити надійним індикатором економічного стану як держави в цілому, так і конкретних лісгоспів. Адже незважаючи на те, що вкладені в лісову галузь кошти повертаються сторицею, ще пам’ятні часи, коли будівництво лісівниками області 0,9 - 5,8 км доріг за рік було нормою, обумовленою браком коштів.

Особливо наголошу, що дорога в лісі — це не лише можливість у будь-яку пору року проводити необхідні лісогосподарські роботи чи за потреби оперативно дістатись до віддаленого лісового кварталу, а й зручні шляхи сполучення для місцевих жителів. Так, одна з відкритих у Городницькому держлісгоспі доріг «скоротила» відстань між фактично сусідніми селами з 23 до 9 кілометрів, бо раніше людям доводилось їздити лише в обхід.

— Отож зароблені держлісгоспами кошти нині у прямому значенні слова працюють на місцеві громади…

— Державний ліс у незалежній Україні вже традиційно є основою економічного добробуту поліщуків. Насамперед ідеться про постійні робочі місця у поліській глибинці, де із зайнятістю населення завжди були певні труднощі. До речі, держлісгоспи у багатьох північних районах області — бюджетоутворюючі підприємства. А особливо з нинішнього року, коли вступив у дію новий Податковий кодекс. Згідно з його нормами найвагоміший для галузі податок — плата за спеціальне використання лісових ресурсів, який раніше в повному обсязі спрямовувався до держбюджету, нині ділиться порівну між ним та скарбницями місцевих громад.

Ліс — зелений, віддача — золота

—  Чи не скоротилися внаслідок цього надходження до держбюджету?

— Навпаки, лише зросли. Так, за 9 місяців ц. р. держлісгоспами області перераховано до держбюджету 36 млн грн, що на 11,7% більше, ніж за відповідний період торік. А ось внесок лісівників до місцевих бюджетів зріс аж на третину. Загалом до скарбниць усіх рівнів та обов’язкових державних фондів за 9 місяців ц. р. держлісгоспами області сплачено 142,4 млн грн, що на 23% більше, ніж за відповідний період минулого року.

На ведення лісового господарства вже спрямовано 124,3 млн грн, із яких 7,8 млн грн — кошти держбюджету, а 116,4 млн грн — власні кошти держлісгоспів, зароблені завдяки виробничій діяльності.

—  Суми вражаючі, але чи не загрожує це втратою лісів?

— Лісівники звикли керуватись мудрим правилом: зрубані лісонасадження в обов’язковому порядку відновлюються, а приріст деревини в лісах має перевищувати обсяги її заготівель. Зокрема, нинішнього року цей показник становить 64%.

Крім того, пріоритетною для лісової галузі є  ефективність використання лісових ресурсів. На підтвердження скажу, що при збільшенні за 9 місяців ц. р. обсягів реалізації продукції на 32,8%, обсяг заготовленої деревини зріс лише на 8,1%.

—  Однак певною мірою це обумовлено зростанням цін на деревину…

— …що, в свою чергу, є результатом використання цілком ринкового і абсолютно прозорого механізму їх формування шляхом проведення аукціонних торгів. Та при цьому вартість сировини на внутрішньому ринку залишається суттєво нижчою від обумовленої в експортних угодах. Отож забезпечення деревиною вітчизняних виробників у потрібних для них обсягах є пріоритетним для нас і стратегічним для держави завданням.

Однак формування справедливої ціни на лісопродукцію лише один (причому аж ніяк не основний) чинник, що обумовлює випереджаюче зростання обсягів реалізації продукції у грошовому обчисленні. Назву лише один факт: за 9 місяців ц. р. за рахунок кращого відбору і раціональнішого кряжування деревини вихід пиловника хвойного зріс на 2,9%. Здавалось би, дрібниця, але у масштабах області це дало майже 16 тис. кубометрів ділової деревини, що раніше йшла на дрова.

Як працюєш,  так і маєш

—  Як розумію, йдеться про так званий людський чинник, коли в ланцюжку працюючих — від лісоруба до керівників усіх рівнів — усі зацікавлені в поліпшенні роботи лісгоспу?

— Запровадження стимулюючих систем оплати праці стало найкращим контролером на кожному робочому місці. Як і гарантована виплата досить високих за мірками Житомирщини зарплат у лісівників  —майже 2868 грн, що на 36,2% більше, ніж було ще торік. Та особливо приємно відзначити, що кошти ці справді зароблені, бо продуктивність праці зросла на 45,6%.

—  Відверто кажучи, у такий вагомий результат за настільки короткий проміжок часу навіть не віриться…

— Великою мірою його досягнуто завдяки створенню держлісгоспами Житомирщини досить потужної і, головне, високоефективної лісопереробної бази, в якій задіяне найсучасніше виробниче обладнання. Отож значне підвищення продуктивності праці досягається при одночасному покращенні умов роботи. Стосовно економічної віддачі такого підходу, то, зокрема, нинішнього року обсяги переробки деревини зросли на 15,5%, а продукції в грошовому обчисленні випущено аж на чверть більше, ніж за відповідний період торік.

Ще одним напрямком освоєння нових ринків збуту, підвищення рентабельності роботи та посилення конкурентоспроможності став відпуск висушеної лісопродукції. Парадокс, але справедливо дивуючись високій енергозатратності економіки радянських часів, ми особливо не переймались тим, що при перевезенні на далекі відстані сирої деревини ми разом із корисним вантажем транспортуємо до 30-40% нікому не потрібної вологи. Тимчасом як навіть звичайнісінькі сухі дрова, не кажучи вже про пиломатеріали, мають великий попит як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

Заради діла,  а не самого «процесу»

—  Але сушіння деревини — вкрай енергозатратний процес. Отож недаремно народна мудрість стверджує, що інколи «шкура вичинки не варта».

— У нас тепло фактично дармове. Адже для опалення адміністративних і виробничих будівель у держлісгоспах давно використовуються відходи деревообробки. Як і для роботи 27 сучасних сушильних камер загальним об’ємом 1,7 тис. кубометрів.

—  Нині багато розмов про запровадження електронного обліку деревини. Наскільки реальна ця перспектива?

— Держлісгоспами області вже спрямовано 3,3 млн грн на закупку обладнання, потрібного для впровадження цього обліку. Лісівники не настільки багаті, щоб пускати гроші на вітер, а тому вже найближчим часом цей проект буде втілено в життя. Тим більше, що йдеться про вкрай потрібну справу, яка дасть змогу чітко контролювати рух деревини при значно менших витратах часу і коштів на її облік, ніж нині. Не кажучи вже про скорочення обсягів трудозатратних вантажно-розвантажувальних робіт. Адже на сьогодні заготовлена деревина, як звичайно, транспортується із лісосік на склади держлісгоспів, звідки відвантажується споживачам. За допомогою електронної системи обліку буде запроваджено механізм «з лісу — до споживача», вигідний як лісівникам, так деревопереробникам. До речі, тут ми знову повертаємось до теми потрібності і важливості лісових доріг, з якої розпочалась наша розмова.

Не інвестувати  у майбутнє — злочин

—  Знаю, що лісівники звикли керуватися життєвим кредо видатного уродженця Житомира Сергія Корольова: «Хто не хоче працювати — шукає виправдань; хто хоче — можливостей». Та, напевно, є гострі проблеми, розв’язання яких — не лише в компетенції лісівників?

— Чи не найгостріша з них — виділення нових земель для садіння лісу. Навряд чи варто когось переконувати, що лісистість території України слід підвищити хоча б до рівня розвинених країн Європи. Наша розмова, сподіваюсь, теж стала аргументом за це та підтвердженням того, що інвестиції в розвиток лісу економічно вигідні та вкрай потрібні. Адже лісівники вміють і ліси ростити, і вміло господарювати в них.

Та якщо донедавна на Житомирщині площа лісів, посаджених та новоприйнятих землях, щорічно зростала на 1,4-1,7 тис. га, то торік цей показник становив лише 200 га, а нинішнього року — 130 га. Причина банальна: місцеві органи влади (насамперед у сусідніх із Київщиною районах) почали надто ревно ставитись до виділення нових площ для заліснення. Зрозуміло, що землю потрібно цінувати. Однак нічим не виправдане «притримування» про всяк випадок малоцінних з точки зору сільськогосподарського використання чи навіть уже еродованих і деградованих земель, що мають відводитись під заліснення, за великим рахунком —  злочин як перед державою, так і майбутнім народу України.


джерело: Урядовий кур’єр

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
                          1 
  2   3   4   5   6   7   8 
  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22 
 23  24  25  26  27  28  29 
 30  31                
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Переробка та якість продукції
Ціни
Екологія
Погода


  ©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені. Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.