13 листопада 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Основи підприємницької діяльності та агробізнесу - Організаційно-правові форми господарювання - Сільськогосподарська кооперація - Сільськогосподарські кооперативи - Кооперативні формування як складові інфраструктури аграрного ринку


Сільськогосподарські кооперативи

Кооперативні формування як складові інфраструктури аграрного ринку

Кооперативные формирования как составные инфраструктуры аграрного рынка

Для успішної реалізації своїх функцій сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (СОК) мають бути представлені на аграрному ринку в усіх складових його інфраструктури. За таких умов одночасно з комерційними підприємствами ринковими контрагентами будуть і кооперативи (об’єднання) та їх підприємства, які  за певних умов зможуть реалізувати економічні інтереси сільськогосподарських товаровиробників, що утворили їх.

З прийняттям Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку” від 6 червня 2000 р. № 767 активізувався процес розбудови ринкової інф­раструктури. Станом на 1 січня 2002 р. порівняно з 1 червня 2000-го року кількість агроторгових домів  зросла в 4 рази, оптово-продо­вольчих ринків - у 9, оптово-плодоовочевих - у 7,6, заготівельних пунктів - у 3,8, постійно діючих аукціонів живої худоби - у 5,2, виставок-яр­маро­к - у 26,7 раза, а також була створена система моніторингу цін. Ос­тання є особливо важливою складовою функціонування аграрного ринку для дрібнотоварних і селянських (фермерських) господарств, оскільки в Україні відсутня торгівля ф’ючерсними контрактами. Сво­єчасно отримана інформація про ринкові ціни дозволяє сільськогосподарським товаровиробникам планувати свою виробничу програму, а СОК - використовувати ефективніше складські приміщення, переробні та інші потужності.

Проте аналіз розміщення структур аграрного ринку в розрізі економічних районів свідчить про значну строкатість і нерівномірність  територіального їх розподілу. Наприклад, всього два постійно діючих аукціони живої худоби функціонували в Донецькому економічному районі, ще недостатньо практикуються виставки-ярмарки у Подільському, мало поширені оптово-продовольчі ринки у Причорноморському, а оптовоплодоовочеві - в Центральному економічному районах.

Свідченням недостатньо розвинутої ринкової інфраструктури є опитування працівників 567 сільськогосподарських підприємств, яке протягом 2001 р. щоквартально проводило НДІ статистики Держкомстату Ук­раїни. За підсумками четвертого кварталу лише 33% респондентів відповіли, що в їхньому регіоні вже сформовано аграрний ринок, а 64% вважають стан його незадовільним, або вказали на  відсутність як такого взагалі. Отже, безпосередньо для підприємств значно уск­ладнені процеси реалізації сільськогосподарської продукції, що призвело до втрати ними значних матеріальних ресурсів, незважаючи на високі врожаї 2001-2002 рр.

Проте, як свідчить аналіз, станом на 1 січня 2001 р. їх кількість порівняно з відповідною датою попереднього року майже не змінилась. Це пояснюється перереєстрацією кооперативів у першому пів­річ­чі 2001 р. відповідно до вимог Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” від 2 листопада 2000 р. № 2090 і глибшою обізнаністю щодо цієї форми господарювання та професійним ставленням  державних органів реєстрації до виконання своїх функцій.

У сучасних умовах інфраструктуру аграрного ринку заповнюють підприємства різних організаційно-правових форм,  зокрема, господарські товариства різних видів, приватні підприємства і СОК. Від того, ким створюються такі підприємства, яка мета визначена  їх засновниками, значною мірою залежить кінцевий результат фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників. Про існуючі маркетингові канали розподілу основних видів продукції сільського господарства та продуктів її переробки за безпосередньої участі товаровиробників дають уяву дані Держкомстату України. Так, у 2001 р. посередницьким комерційним структурам продано 64%   насіння соняшнику, 51% зернових культур, 48% цукру, отриманого від цукрових заводів за давальницькими угодами, 30% яєць. Водночас на ринку через власні магазини, ларки, палатки реалізується порівняно невеликий обсяг  продукції. Помітний вплив на ринкову кон’юнктуру бартерних товарообмінних операцій, особливо на ринку зернових культур, цукру та насіння соняшнику.

Агроформування недостатньо використовують послуги товарних бірж для реалізації продукції на внутрішньому ринку, які в широкодоступному режимі і прозоро формують реальні ціни в результаті взаємодії попиту і пропозиції на відповідні товари. Наприклад, у 2001 р. з 15,7 млн. тонн зерна, проданого сільськогосподарськими товаровиробниками, каналами біржової торгівлі реалізовано лише 51 тис. т, або менше 0,3% (у країнах з ринковою економікою фермери безпосередньо або через свої кооперативи продають понад 40%  вирощеного зерна). Як наслідок, через різницю в цінах  на зернові культури в 2001 р. порівняно з 2000-м р. (62 грн. за тонну) сільське господарство недоотримало майже 1 млрд. грн.

 

Подолати існуючу суперечність між формальною наявністю значної кількості структур агропродовольчого ринку та їх недостатньою функціональною завантаженістю можливо при створенні СОК. На користь кооперативного сегменту агропродовольчого ринку свідчать базові принципи їх діяльності, які виявляються в таких перевагах безпосередньо для сільськогосподарських товаровиробників:

  • заінтересованість в укладанні довгострокових контрактів на реалізацію продукції, в тому числі експортних, та економія трансакційних витрат;

  • власний контроль за рухом продукції на усіх ланках маркетингового ланцюга (від виробничих одиниць до кінцевого споживача);

  • своєчасне одержання  об’єктивної інформації про кон’юнктуру ринку, поведінку його головних операторів, а також  зміни вимог до якості продукції, рівня цін і тарифів на послуги потенційних контр­агентів (переробних підприємств, транспортників, торгівлі тощо);

  • формування партій товару для конкретного замовника за вимогами стандартів і технічних умов сертифікації продукції та  з урахуванням можливостей допоміжної інфраструктури, в тому числі експортної;

  • адекватне реагування на сигнали ринку та митно-тарифні і нетарифні регуляторні заходи держави, що вживаються нею з метою захисту внутрішнього ринку і гарантування національної продовольчої безпеки в цілому;

  • уникнення надмірної кількості посередницьких структур між сільськогосподарськими товаровиробниками і кінцевими споживачами, що сприяє формуванню конкурентоспроможної ціни на аграрну продукцію.

 

Про відмінності, наприклад, агроторгового дому, що є базовим елементом інфраструктури аграрного ринку, заснованого в формі СОК, від суб’єкта такого ж рівня, але створеного як господарське товариство, дає уявлення таблиці 1.

Наведені переваги СОК, що випливають з їх соціально-еко­но­мічної природи, можуть  поширюватися й на інші складові інфраструктури аграрного ринку – заготівельні пункти, постійно діючі аукціони живої худоби, виставки-ярмарки, оптові ринки.

 

Таблиця 1

Порівняльні характеристики агроторгового дому, заснованого

у формі СОК, та господарського товаритва

СОК (об’єднання)

Господарське товариство

Мета створення

Обслуговування переважно своїх членів; максималізація прибутку власників - користувачів послуг

Максималізація прибутку для інвесторів

Членство

Виключно сільськогосподарські товаровиробники

Будь-які особи, які мають відповідний капітал для участі у підприємництві

Внески

Розмір паю встановлюється у рівних частинах і/або пропорційно до участі в кооперованій діяльності

Розмір обмежується наявністю власного капіталу

Відносини з партнерами – нечленами (третіми особами)

Надання послуг обмежено 20% загального обороту кооперованої діяльності

Здійснюється на комерційній основі і без обмежень

Розподіл доходу або прибутку

В основному спрямовується його членам на кооперативні виплати пропорційно до участі в господарській діяльності

Частина спрямовується на виплату прибутку (дивідендів) інвесторам пропорційно до кількості акцій

Джерела інвестицій

Переважно власна діяльність, нерозподілена частина доходу, кошти членів-клієнтів та інші внутрішні джерела

Реінвестування всього або частини прибутку, додаткова емісія акцій

Оподаткування доходу (прибутку)

Один раз – у кооперативі або у членів-клієнтів, результати від обслуговування третіх осіб – на загальних підставах

На загальних підставах, здійснюється подвійне стягнення у підприємстві і з акціонерів

Демократичність управління

Прийняття рішень за правилом “один член кооперативу – один голос”

Голоси розподіляються пропорційно до акціонерного капіталу за принципом “одна акція – один голос”

Соціальна спрямованість

Обов’язковими є безперервна освіта, підвищення кваліфікації, всебічна поінформованість його членів

Не є обов’язковим предметом діяльності; комерційний прагматизм домінує під час прийняття відповідних рішень

 

Крім того, така невизначеність щодо спеціалізації на початковому етапі  діяльності СОК з часом може  значно ускладнити функціонування через відсутність власного досвіду кооперативного менеджменту, неотримання достатніх і переконливих результатів  їх діяльності та недосконалої маркетингової політики. Водночас потрібно визнати, що урізноманітнення напрямів діяльності СОК у країнах з багаторічними кооперативними традиціями є закономірним і оцінюється як позитивне явище за умови стабільної регуляторної політики держави.

Незважаючи на усвідомлення сільськогосподарськими товаровиробниками об’єктивної необхідності  створення кооперативного сегменту аграрного ринку, розвиватись цьому процесу заважає відсутність стартового капіталу. Проте така проблема характерна й для інших країн. Її вирішення залежить значною мірою від пошуку внутрішніх джерел фінансування, що також є одним з основних правил кооперації, оскільки забезпечує її незалежність від третіх осіб – інвесторів.

Невід’ємною функціональною складовою інфраструктури аграрного ринку, крім маркетингового, є фінансово-кредитне забезпечення його суб’єктів. Практика державної регуляторної політики у цій сфері щодо аграрного сектора економіки розглянута в другому розділі,  тому  зосередимо  аналіз  на  структурах ринкової економіки, які всвоїй діяльності також дотримуються кооперативних принципів – кредитних спілках та кооперативних банках.

Усі елементи кооперативного сегмента інфраструктури аграрного ринку наведенні на рисунку 1.

На нашу думку, в державній регуляторній політиці на етапі трансформації економіки відсутня важлива компонента, спрямована на підтримку становлення і розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як особливої форми самозахистуекономічних інтересів аграрних формувань від експансії посередницького, торгового і банківського капіталу, яка є обов’язковою складовою у країнах з ринковою економікою.

Формування інфраструктури аграрного ринку не можна вважати структурно завершеним, навіть за формальними ознаками, до створення повноцінного кооперативного сегмента, через який має реалізовуватись не менше третини загального обсягу аграрної продукції і стільки ж надходити матеріально-технічних ресурсів для її виробництва.

Для створення передумов успішного функціонування змішаної інфраструктури аграрного ринку бажано у пореформений період спрямувати зусилля на створення сприятливого інституційного середовища щодо поширення кооперативних відносин в аграрному секторі економіки.

 

Рис. 1.  Сегмент інфраструктури аграрного ринку

 


Свіжі обговорення на агро-форумі: Решил заняться рисом. Какая техника нужна? Консервант «Униконс Лакто» Новинки для производителей мясных продуктов «ОлеоПро» - новый маслорастворимый консервант Новые рецептуры для сыроделов, кондитеров и рыбопереработки
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.