Специфіка створення і функціонування сільськогосподарських виробничих кооперативів

Важлива особливість сільськогосподарських виробничих кооперативів, зокрема порівняно з КСП і господарськими товариствами, полягає насамперед у тому, що членство в них може бути двояким: по-перше, члени кооперативу, які обов’язково мають брати трудову участь у діяльності кооперативу, по-друге, асоційовані члени кооперативу, трудова участь яких у діяльності кооперативу не є обов’язковою (вони можуть працювати в кооперативі, але за трудовими угодами).

Дана особливість формування членства сільськогосподарських виробничих кооперативів дозволяє розглядати їх як альтернативу так званим приватно-орендним підприємствам. У більшості випадків останні організовуються керівниками чи спеціалістами КСП після виходу їх із КСП з створенням при цьому селянського (фермерського) господарства чи приватного підприємства із залученням в оренду землі і майна, що належали в КСП усім чи більшості його членів. Виробничі кооперативи також можуть створюватися в процесі реорганізації КСП невеликою кількістю (але не менше трьох) найбільш підприємливих членів КСП. Це, зокрема, може бути той же керівник чи спеціаліст КСП із членами своєї родини з залученням в оренду майна і землі, що припадає на паї тих членів КСП, що бажають стати асоційованими членами цього кооперативу. Сформований таким чином СВГК є менш ризиковою організаційно-правовою формою господарювання порівняно з приватно-орендним підприємством, оскільки члени кооперативу відповідають за борговими зобов’язаннями кооперативу лише належним їм майном у кооперативі, а власники так званого приватно-оренд­ного підприємства - і власним майном. Крім того процес створення приватно-орендних підприємств пов’я­заний з рядом організаційних ускладнень, яких можна уникнути при організації сільськогосподарськихвиробничих кооперативів.

По-перше, при створенні приватно-орендного підприємства земельні частки членів КСП можуть бути передані в оренду лише після виділення відповідних їм земельних ділянок у натурі (на місцевості). Однак для цього потрібні чималі кошти, яких у збіднілих КСП зараз немає. Крім того, виділення земельних часток у натурі з метою передання їх в оренду з часом може призвести до виникнення певних негативних явищ по-перше,  при припиненні власниками земельних ділянок договорів оренди для розпорядження ними в інший спосіб цілісність земельного масиву приватно-орендного підприємства буде порушена, особливо, коли припинення договорів оренди буде масовим. Такі приклади вже є, при створенні сільськогосподарських виробничих коопера­тивів земельні частки їх власників, які вони мали в КСП, на базі якого створюється кооператив, можуть бути передані кооперативу в управління без виділення їх в натурі.

По-друге, при створенні на базі КСП приватно-орендних підприємств надзвичайно ускладнюється проблема боргів КСП. Власники створюваного приватно-орендного підприємства не хочуть і не можуть взяти їх на себе, оскільки підприємство не є правонаступником КСП. Інколи в таких випадках вдаються до формального збереження КСП з певною кількістю майна і землі та з усіма його боргами. Проте функціонувати таке підприємство не здатне. При створенні на базі КСП сільськогосподарських виробничих кооперативів такі ускладнення відсутні, оскільки вони є правонаступниками конкретних КСП і борги останніх переходять кооперативам згідно з частками майна КСП, що передане кооперативам їх членами, які стали членами кооперативу чи асоційованими членами.

По-третє, при створенні на базі КСП приватно-орендного підприємства можливості одержання ним кредитів під заставу обмежуються вартістю його власного майна і власної земельної ділянки. Правовий механізм застави орендованих майна і землі ще не відпрацьований. Сільськогосподарський виробничий кооператив може заставити все своє майно і свою землю при згоді на це усіх членів кооперативу (включаючи асоційованих).

По-четверте, при реорганізації КСП і створенні орендного підприємства, члени КСП, які передали йому в оренду свої майнові паї і земельні ділянки, якщо вони не працюють у ньому на основі контрактів, залишаються поза межами трудового колективу даного підприємства. У сільськогосподарських виробничих кооперативах усі його члени, включаючи асоційованих, є членами колективу, що дуже важливо на даному етапі з міркувань психології і соціального захисту.

Членами сільськогосподарського виробничого кооперативу в разі створення його на базі КСП можуть бути ті члени останнього, які мають можливість і виявляють бажання брати трудову участь у діяльності кооперативу, зокрема, особи працездатного віку. Всі інші члени КСП - пенсіонери і ті, хто не виявить бажання працювати в кооперативі, можуть бути прийняті до кооперативу як асоційовані члени.

Як зазначалося, засновниками кооперативу може бути і невелика кількість членів КСП, що реорганізується. Вступні внески до кооперативу, які здійснюються членами кооперативу у грошовій формі і якими започатковується формування неподільного фонду кооперативу, при створенні кооперативу в процесі реорганізації КСП можна встановлювати мінімальними, оскільки кооператив організовується не на “голому” місці і потреба в коштах на організаційні заходи щодо створення будуть мінімальними.

Оскільки члени кооперативу й асоційовані члени при виході з кооперативу не мають права претендувати на будь-яку частину неподільного фонду, його розміри бажано обмежити, щоб не сталося так, як у колгоспах, де все колективне майно виявилося неподільним. Розмір цього фонду можна визначити і зазначити у статуті кооперативу у вигляді абсолютної величини (в гривнях) або певного відсотка від вартості всього майна кооперативу. При досягненні передбаченого статутом розміру неподільногофонду щорічні нагромадження кооперативу повинні розподілятися на паї членів кооперативу та асоційованих членів і розраховані суми спрямовуватися на поповнення їх паїв і пайового фонду кооперативу.

При створенні сільськогосподарських виробничих кооперативів на базі КСП практично єдиним джерелом пайових внесків до кооперативу є майнові паї членів КСП, розміри яких, як правило, різняться. Для того щоб члени даного КСП, які мають малі паї, змогли за рахунок їх здійснити обов’язкові пайові внески до кооперативу, розміри цих внесків бажано встановити відносно невеликими. Інакше деякі члени змушені будуть сплачувати обов’я­з­кові пайові внески  за рахунок власних заощаджень, яких у них зараз немає.

Частина паю кожного члена КСП, який вступає до кооперативу, якщо така виявиться після здійснення обов’язкового пайового внеску до пайового фонду кооперативу, зараховується йому як додатковий внесок до цього ж фонду (додатковий пай).

Згідно із Законом України “Про сільськогосподарську кооперацію” земельна ділянка кооперативу може формуватися за рахунок земельних ділянок членів кооперативу шляхом передання їх ко­о­пе­ра­ти­во­ві або як скла­до­вої па­йо­вих вне­с­ків до па­йо­во­го фон­ду, або ж шля­хом пе­ре­дан­ня їх ко­о­пе­ра­ти­во­ві у ко­ри­с­ту­ван­ня за пе­в­ну пла­ту. От­же, при ство­рен­ні ко­о­пе­ра­ти­ву на ба­зі КСП йо­го чле­ни, щоб пе­ре­да­ти йо­му на­ле­ж­ні чле­нам ко­о­пе­ра­ти­ву зе­ме­ль­ні ча­с­т­ки у зе­м­лях КСП, по­вин­ні ви­ді­ли­ти їх у на­ту­рі і пе­ре­да­ти кон­к­ре­т­ні зе­ме­ль­ні ді­ля­н­ки. Це по­в’я­за­но з від­но­с­но ве­ли­ки­ми ви­тра­та­ми ко­ш­тів на опла­ту від­по­ві­д­них зе­м­ле­впо­ря­д­них ро­біт, а та­кож з мо­ж­ли­ви­ми уск­ла­д­нен­ня­ми, що ви­ни­к­нуть з ча­сом у зе­м­ле­ко­ри­с­ту­ван­ні ко­о­пе­ра­ти­ву при ви­хо­ді з ньо­го йо­го чле­нів з ви­лу­чен­ням на­ле­ж­них їм зе­ме­ль­них ді­ля­нок.

Фор­му­ван­ня зе­ме­ль­них ді­ля­нок ви­ро­б­ни­чих ко­о­пе­ра­ти­вів як і ін­ших сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких під­при­є­м­ни­ць­ких стру­к­тур, що ство­рю­ю­ть­ся у про­це­сі ре­ор­га­ні­за­ції КСП, бу­де спро­ще­но з вве­ден­ням у пра­к­ти­ку зе­м­ле­во­ло­дін­ня і зе­м­ле­ко­ри­с­ту­ван­ня спі­ль­ної ча­с­т­ко­вої вла­с­но­с­ті на зе­м­лю, пе­ре­да­ну в ко­ле­к­ти­в­ну вла­с­ність не­дер­жа­в­ним сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ким під­при­єм­с­т­вам і по­ді­ле­ну на зе­ме­ль­ні ча­с­т­ки. Та­кі зе­м­лі по­вин­ні фун­к­ці­о­ну­ва­ти са­ме на пра­ві спі­ль­ної ча­с­т­ко­вої вла­с­но­с­ті.

За від­су­т­но­с­ті пра­ва спі­ль­ної ча­с­т­ко­вої вла­с­но­с­ті на зе­м­лю зе­ме­ль­ні ді­ля­н­ки ко­о­пе­ра­ти­вів мо­ж­на фор­му­ва­ти спо­со­бом, від­пра­цьо­ва­ним Про­е­к­том при­ва­ти­за­ції зе­м­лі та ре­ор­га­ні­за­ції ко­ле­к­ти­в­них сіль­сь­ко­го­с­по­дар­сь­ких під­при­ємств у про­це­сі ре­ор­га­ні­за­ції КСП в До­не­ць­кій, Че­р­ні­ве­ць­кій та ін­ших об­ла­с­тях Укра­ї­ни. Суть йо­го по­ля­гає в то­му, що ство­рю­ва­на на ба­зі КСП но­ва стру­к­ту­ра, на­при­к­лад ко­о­пе­ра­тив, одер­жує в зе­м­лях КСП зе­ме­ль­ну ді­ля­н­ку, що від­по­ві­дає кіль­ко­с­ті зе­ме­ль­них ча­с­ток тих чле­нів КСП, які всту­пи­ли до ко­о­пе­ра­ти­ву.

Зе­ме­ль­ні ча­с­т­ки пе­ре­да­ю­ть­ся ко­о­пе­ра­ти­ву на під­ста­ві до­го­во­ру про рен­т­ні пла­те­жі, який пе­ре­дба­чає, що вла­с­ник зе­ме­ль­ної ча­с­т­ки, пе­ре­да­ю­чи її ко­о­пе­ра­ти­во­ві, бе­ре на се­бе зо­бо­в’я­зан­ня не ви­лу­ча­ти від­по­ві­д­ну їй зе­ме­ль­ну ді­ля­н­ку на пе­рі­од дії до­го­во­ру, а ко­о­пе­ра­тив, у свою чер­гу зо­бо­в’я­зу­є­ть­ся за це ви­пла­чу­ва­ти ко­ж­но­му вла­с­ни­ко­ві зе­ме­ль­ної ча­с­т­ки пе­в­ну ча­с­ти­ну сво­го до­хо­ду, тобто здій­с­ню­ва­ти рен­т­ні пла­те­жі. Во­ни вста­но­в­лю­ю­ть­ся в гро­шо­вій фор­мі в од­на­ко­во­му для всіх вла­с­ни­ків зе­ме­ль­них ча­с­ток роз­мі­рі (оскіль­ки зе­ме­ль­ні ча­с­т­ки рі­в­ні), а ви­пла­чу­ва­тись мо­жуть як грі­ш­ми, так і про­ду­к­ці­єю та по­слу­га­ми.

Не­до­лік наведеного спо­со­бу фор­му­ван­ня зе­ме­ль­ної ді­ля­н­ки під­при­є­м­ни­ць­кої стру­к­ту­ри по­ля­гає в то­му, що за від­су­т­но­с­ті пра­ва спі­ль­ної ча­с­т­ко­вої вла­с­но­с­ті на зе­м­лю, на зе­ме­ль­ну ді­ля­н­ку ко­о­пе­ра­ти­ву (го­с­по­дар­сь­ко­го то­ва­ри­с­т­ва) по­ви­нен ви­да­ва­ти­ся дер­жа­в­ний акт на пра­во (не пе­ре­дба­че­ної Кон­с­ти­ту­ці­єю Укра­ї­ни) ко­ле­к­ти­в­ної вла­с­но­с­ті на зе­м­лю.

У ви­пад­ку ство­рен­ня в про­це­сі ре­ор­га­ні­за­ції КСП кіль­кох но­вих під­при­ємств (серед яких мо­жуть бу­ти й ко­о­пе­ра­ти­ви) об’єк­ти ви­ро­б­ни­чої ін­фра­ст­ру­к­ту­ри - га­ра­жі, май­с­те­р­ні, скла­ди, су­шар­ки тощо (пе­ре­лік яких ви­зна­ча­є­ть­ся ко­мі­сі­єю з ре­ор­га­ні­за­ції КСП і за­твер­джу­є­ть­ся за­галь­ни­ми збо­ра­ми чле­нів КСП при при­йнят­ті ни­ми рі­шен­ня про ре­ор­га­ні­за­цію го­с­по­дар­с­т­ва), не ба­жа­но роз­по­ді­ля­ти між но­ви­ми під­при­єм­с­т­ва­ми, а кра­ще ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти спі­ль­но. Фун­к­ці­о­ну­ван­ня да­них об’єк­тів у та­ких ви­пад­ках мо­же здій­с­ню­ва­ти­ся у рі­з­них ор­га­ні­за­цій­них фор­мах. Зо­кре­ма, мо­же бу­ти ство­ре­ний об­слу­го­ву­ю­чий ко­о­пе­ра­тив чи декіль­ка та­ких ко­о­пе­ра­ти­вів (за ви­да­ми об’єк­тів ви­ро­б­ни­чої ін­фра­ст­ру­к­ту­ри), за­сно­в­ни­ка­ми яких бу­дуть ство­рю­ва­ні на ба­зі КСП но­ві під­при­єм­с­т­ва. Па­йо­вий фонд ко­ж­но­го з них до­рі­в­ню­ва­тиме вар­то­с­ті пе­ре­да­них кооперативу ін­фра­ст­ру­к­ту­р­них об’єк­тів. Ча­с­т­ки (паї) їх за­сно­в­ни­ків мо­жуть бу­ти ви­зна­че­ні про­по­р­цій­но до пе­ре­дба­чу­ва­них об­ся­гів ви­ко­ри­с­тан­ня ни­ми да­них об’єк­тів.