21 вересня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Основи підприємницької діяльності та агробізнесу - Організаційно-правові форми господарювання - Розвиток малих форм господарювання на селі (самозайнятість сільського населення) - Прогресивні форми організації підприємницької діяльності - Розвиток малого бізнесу на основі системи франчайзингу


Прогресивні форми організації підприємницької діяльності

Розвиток малого бізнесу на основі системи франчайзингу

Развитие малого бизнеса на основе системы франчайзинга

Застосування вертикально інтегрованих сітьових моделей (франчайзингу) у підприємницькому середовищі  відкриває нові перспективи для інтеграції великого, середнього і малого бізнесу, просування організацій-виробників вітчизняних товарів на внутрішньому і міжнародному ринках, формування додаткової системи контролю якості продукції, загального корпоративного контролю, незалежно від територіального розміщення учасників і характеру їх діяльності, формування певного рівня захищеності підприємців, створення нових робочих місць. Розвиток таких мереж помітно полегшує для громадян перші кроки підприємницької діяльності.

Слід відмітити, що про місце і роль системи франчайзингу, стосовно до перспектив розвитку самого підприємництва в Україні, до цих пір йдуть суперечки. В широкому розумінні французьке слово “франчайзинг” - це право на свободу ведення якої-небудь діяльності.

Стосовно до сфери бізнесу франчайзинг - це партнерський бізнес, у якому один із партнерів (фірма) - давно і упевнено веде свою справу (франчайзер), а інший - підприємець-початківець (франчайзі). Це можли-вість розпочати свою справу із гарантією успіху завдяки підтримці франчайзера.

Франшиза являє собою договор між продавцем і покупцем, який дозволяє покупцю (франчайзі) продавати товар або послуги продавця (франчайзера). Обидві сторони користуються всіма перевагами взаємови-годного співробітництва. Франчайзер допомагає франчизі зайняти пустуюч нішу ринку, передає йому своє фірмове найменування, забезпечує всесторонню допомогу і підтримку.

В той же час франчайзі є незалежним підприємцем і навіть, як правило, самостійною юридичною особою, яка адміністративно не підпорядкована франчайзеру. Він незалежний, його не звільнять з роботи, та й успіх справи звлежить в першу чергу від нього самого. Ця очевидна зручність системи франчайзингу уже багато років привертає до себе все нових і нових учасників.

 

Характерні риси франчайзингу

1. Право власності однієї організації (франчайзера) на торгову марку, фірмову послугу, ідею, рецептуру, технологічний процес, патент або спеціалізоване обладнання, а також репутацію (добре ім'я), ділові зв'язки і ноу-хау.

2. Продаж ліцензії (франчизи) головною організацією іншій особі (франчайзі), яка дозволяє використовувати її торгову марку, фірмову послугу, ідею, процес, патент або обладнання, а також імідж і “ноу-хау”, асоціюючих із всім цим.

3. Включення у договір про продаж ліцензії (франчизи) права на регулювання і контроль за діяльністю підприємства, управляючи яким франчайзер використовує свої права.

4. Оплата підприємством, яке придбало ліцензію (франчизу), різних форм компенсації в обмін на одержані права, а також за будь-які послуги, які ліцензіар  (франчайзер) надає ліцензіату (франчайзі).

 

Вкрай важливим є те, що з підприємством-оператором завжди будуть підтримуватися відносини постійного характеру, які забезпечать йому повну підтримку у веденні справи з боку головного офісу франчайзера із самого широкого кола питань, які вимагають кваліфікованого вирішення.

 

Основні етапи франчайзингу

1. Контракт на купівлю-продаж бренда (стилю, системи ведення бізнесу) між франчайзером (продавцем) і франчайзі (покупцем).

2. Наявність напрацьованого, розвинутого і успішного бізнес-формату, який ідентифікується із назвою бренда, що може бути торговою маркою.

3. Франчайзер сприяє підготовці і навчанню франчайзі в галузі управління системою до відкриття його успішного бізнесу.

4. Між франчайзером і франчайзі підтримуються постійні ділові взаємовідносини.


Франчайзі повинен зробити значні грошові інвестиції із своїх власних ресурсів, стати власником свого бізнесу і тим чи іншим способом платити франчайзеру за користування правами і послугами.

Франчайзинг використовують здебільшого у сфері послуг.

В Україні розвиток франчайзингу стикається із значними перешкодами - юридичними і економічними. В Українському законодавстві слово “франчайзинг” не згадувалося жодного разу.

Світова практика довела, що франчайзинг - один із найефективніших способів розвитку бізнесу для фірм, які уже досягли успіху і бажають розвивати свій бізнес і дальше. З іншого боку, франчайзинг - це найкраща можливість  організувати досить надійну власну справу для дрібного підприємця, бізнесмена-початківця, навіть для людини, яка ніколи не займалася бізнесом. За даними адміністрації малого бізнесу США, за п'ять років більше 65% малих підприємств з тих чи інших причин закінчують своє існування. Річний обсяг роздрібних продаж у сфері франчайзингу  США досягає понад 40% загального обсягу продаж і оцінюється американськими експертами фантастичною цифрою - 1 трлн. долл. США.

Популярність франчайзингу пояснюється його значними позитивними якостями.

 Незважаючи на відносну простоту ідей, франчайзинг є досить специфічною технологією підприємництва. Коротко зупинимося на деяких основних елементах цієї технології.

 

Франчайзингові системи застосовують багато фірм. Наприклад, вони можуть об'єднувати:

  • виробника з виробником;

  • виробника з роздрібним торгівцем;

  • виробника з оптовим торгівцем;

  • оптового торгівця з оптовим торгівцем;

  • оптового торгівця з роздрібним торгівцем;

  • роздрібного торгівця з роздрібним торгівцем;

  • підприємство обслуговування з підприємством обслуговування.

 

Розглянемо франчайзингові системи, які поєднують виробника з виробником.

Припустимо, фірма по виробництву хімічних речовин патентує новий спосіб виробництва аміаку. Оскільки даний процес скорочує вар-тість виробництва аміаку, припустимо, на 20%, інші хімічні фірми можуть виявити бажання застосувати його. Ліцензія дала б їх змогу  і право вико-ристання нового технологічного процесу в обмін на комісійну винагороду (роялті). В даному випадку ліцензіар фактично є франшизером, ліцензіат - франчайзі.

У системі франчайзингу, який зв'язує виробника з виробником, франчайзі залишаються відносно автономними. Вони мають майже повну свободу дій. Їм надається можливість самостійно виробляти свою політику і процедури, навіть цехи і обладнання можуть бути їх  власної розробки.

Інша франчайзингова система об'єднує виробника і роздрібного торгівця, наприклад виробників автомобілів і роздрібних ділерів або станції авто обслуговування, які надають місця для паркування і продають паливо-мастильні матеріали.

Франчайзингові системи, що об'єднують виробника із оптовим торгівцем, оптового торгівця з оптовим торгівцем і оптового торгівця з роздрібним торгівцем, діють аналогічно.

 

Технології франчайзингу. При розробці концепції розвитку або розширення бізнесу у сфері франчайзингу можливі два вихідні положення:

  • бізнес-ідея, яка з самого початку повинна бути впроваджена у вигляді франшизного підприємства;

  • існуючий бізнес, який для успішного розширення повинен бути перетворений, конвертований в систему франшизного підприємства.

 

Кожний франчайзер, який опрацьовує можливість організації мережі франчайзі, повинен одержати відповіді на ряд питань:

  • чи може бізнес франчайзера бути систематизованим, поділеним на складові, стандартизованим і деталізованим?

  • чи можна навчити франчизі за один-два тижні?

  • чи достатній буде доход як для франчайзера, так і для франчайзі?

 

Франчайзинг не є методом спасіння незадовільно функціонуючого підприємства.

При конвертуванні існуючого бізнесу у франчайзинг необхідно відповісти на найважливіше додаткове питання: Чи буде розширення бізнесу у формі франчайзингу ефективніше інших варіантів розвитку?

В цілому розвиток бізнес-концепції або розширення існуючого бізнесу у формі франчайзингу повинні відповідати таким основним критеріям.

По-перше, бізнес повинен мати суттєві відмітні риси, особливий імідж, метод і систему, що дозволяє споживачу безпомилково відрізняти його від інших аналогів.

По-друге, величина доходу повинна бути достатньою, щоб повернути початкові і поточні витрати капіталу як франчайзера, так і франчизі, забезпечити прийнятні заробітки франчайзі, які компенсують його трудовий вклад, а також всі види платежів, що надходять від франчайзі франчайзеру.

По-третє, успіх бізнесу повинен бути продемонстрований і доведений на практиці.

Роль пілотних підприємств. Щоб втілити ідею розширення бізнесу у реально діючий франчайзинг, необхідно на практиці функціонування пілотного проекту довести його успішність. Реалізація даного проекту повинна показати, що технологію ведення бізнесу можна у короткий термін передати франчизі, який не має досвіду подібної роботи, що останній може окупити вкладений капітал за передбачуваний період.

 

Пілотний проект - це експериментальне підприємство, у процесі роботи якого відпрацьовуються основні елементи майбутнього франчізного ланцюжка:

  • функціонування (вибір місця, планування приміщення, монтаж обладнання, набір персоналу, забезпечення витратними матеріалами та комплектуючими виробами тощо.);

  • менеджмент (бухгалтерський і внутріфірмений облік, система навчання персоналу, система контролю з боку франчайзера тощо);

  • маркетинг (реклама, просування товару або послуг тощо).


В ході функціонування пілотного підприємства можна визначити оптимальні параметри планування приміщення, розстановки обладнання, дизайну у приміщенняхі їх зовнішнього оформлення.

Саме в цей період франчайзер отримує можливість  підготувати всі керівні вказівки по функціонуванню, які складуть документальну основу “франшизного пакету”.

За підсумками діяльності свого експериментального підприємства, здебільшого через один рік після початку його роботи, франчайзер остаточно відпрацьовує всі необхідні документи, що входять до складу франшизного пакету.

Структура доходу. Основну частину доходу франчайзер одержує за умови створення значної мережі франчайзі. Спочатку франчайзер, як правило, має збитки, оскільки сама організація системи на початковому етапі вимагає витрат, які можуть не окупити навіть успішно працюючі перші декілька франчайзі. Названий період може тривати декілька років. Проте подальший розвиток франшизного ланцюжка створює всі передумови для прискореного збільшення доходу франчайзера.

Самий кращий спосіб розвитку франшизного ланцюжка -  продемонструвати успіх на практиці. Світовий досвід розвитку франчайзингу свідчить, що навіть при відносно незначному збільшенні кількості франчайзі (3-6 підприємств у рік) доход, який одержуватиме франчайзер від роялті, зростає значно швидше, ніж його витрати по управлінню системою.

Успішно працюючі франчайзери США налічують від декількох десятків до декількох сотень, а в деяких випадках тисяч підприємств-франчайзі.

Персонал франчайзера, необхідний для управління ланцюжком із п'яти франчайзі, збільшиться незначно при управлінні системою із 50 франчайзі. Таким чином, збільшення кількості франшизних точок є  основою росту доходу франчайзера.

Франчайзер отримує доход із двох основних складових - первинного внеску і регулярних періодичних платежів. Центральним питанням при розробці схеми франчайзингу є визначення розміру цих виплат. Необхідно визначити оптимальний баланс між інтересами франчайзера і франчайзі, оскільки кінцева мета партнерства під назвою “франчайзинг” - одержання максимального прибутку.

У підсумку франчайзер одержує доход, який залежить від якості і складу наданих франчайзі послуг. Цей доход повинен бути достатнім, щоб покрити витрати франчайзера по створенню системи і для отримання прибутку. Середній рівень первинного внеску складає 5-10% загальної вартості пакету послуг, тобто загального обсягу інвестицій, необхідних для старту підприємства-франчайзі. Загальний обсяг інвестицій, що суттєво залежить від виду діяльності і конкретної схеми франчайзингу, коливається від декількох тисяч до більше одного млн. доларів.

Потенційний франчайзі повинен бути готовим вкласти частину власних засобів.

Основний доход франчайзера складається із поточних платежів, які носять назву “роялті”. Здебільшого величина роялті в середньому складає 6-7% валового обсягу продаж франчайзі. У більшості форм франчайзингу передбачені витрати на рекламу і маркетинг, компенсацію яких звичайно франчайзер утримує із франчайзі. Величина названої компенсації становить в середньому 1,-1,4% загального обсягу продаж.

Для франчайзі головною фінансовою проблемою є пошук засобів для придбання франшізи. У зв'язку з тим, що необхідно фінансувати певну ідею, при зверненні до банку за кредитом потрібно подати переконливий бізнес-план. Дуже важливо, щоб потенційний франчайзі був готовим вкласти хоч би частину власних засобів (у більшості випадків не менше 1/3 загальної суми). Особиста фінансова відповідальність  є необхідною вимогою при відборі франчайзі. Незважаючи на те, що франчайзинг є доказаною успішною концепцією, покупка конкретної франшизи не дає гарантії на 100%-й успіх. Слід провести детальне дослідження, наскільки франчайзинг підходить для вас. Чи хочете і здатні ви брати на себе зобов'язання по управлінню власним підприємством ?


Свіжі обговорення на агро-форумі: Витамины и добавки собаке? Самый вкусный огурец Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Рассрочка на минитрактор
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.