21 листопада 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Основи підприємницької діяльності та агробізнесу - Організаційно-правові форми господарювання - Розвиток малих форм господарювання на селі (самозайнятість сільського населення) - Прогресивні форми організації підприємницької діяльності - Організаційно-економічні проблеми розвитку малого бізнесу


Прогресивні форми організації підприємницької діяльності

Організаційно-економічні проблеми розвитку малого бізнесу

Организационно экономические проблемы развития малого бизнеса

Як специфічна форма організації виробництва підприємство малого бізнесу має тільки йому властиві риси організації виробничого процесу, структуру управління, систему обліку і звітності.

 

Основними показниками оцінки роботи  малого підприємства в нинішніх умовах є:

  • натуральний випуск, в тому числі у номенклатурі;

  • виручка і обсяг реалізованої продукції у ринкових цінах;

  • середньоспискова чисельність працівників, в тому числі тимчасово залучених;

  • фонд оплати праці робітників;

  • доход (прибуток).

 

Розвиток підприємств малого бізнесу потребував виділення  у самостійний розділ відповідної науки “Організація праці і заробітної плати на підприємствах”.

Специфікою організації праці на підприємствах малого бізнесу є неповна зайнятість працюючого персоналу протягом дня, тижня, місяця, кварталу. Це визначає порівняно невелику потребу у чисельності постійних працівників. Так, при середній чисельності працівників малого підприємства у промисловості 15 осіб частка постійних працівників в середньому складає 18%, тобто не більше 3 осіб.

Іншою специфікою малого підприємництва є залучення працівників зі сторони за договорами підряду та іншими договорами, на умовах вторинної зайнятості для виконання разових робіт технічного, технологічного, правового, консультативного характеру. Частка цієї категорії працюючих у промисловості становить в середньому 11,5%, а в агропромисловому секторі економіки - 12,7% загальної чисельності.

Оскільки робота малих форм господарювання характеризується частою зміною номенклатури випуску продукції і використанням універсального обладнання або системи машин, їм необхідні працівники широкого профілю, які суміщають знання і вміння виконувати багатофункціональне коло робіт, поєднувати основні операції з роботами по технічному обслуговуванню обладнання, енергомеханічних систем, вміння працівників апарату управління виконувати основні технологічні операції. Вельми доцільним серед персоналу малого підприємства уважається наявність посвідчення на право водіння автомобіля, знання іноземної мови, наявність спеціальності товарознавця, експедитора тощо.

Умови ринкового господарювання гостро поставили проблему виконання договірних зобов`язань, зрив яких погрожує крупними грошовими штрафами і розривом ділових стосунків між партнерами. Погроза грошових санкцій заставляє підприємців розглядати проблему стимулювання у плані заохочення виконання виробничих завдань і покарань у вигляді грошових штрафів осіб і виробничих колективів, які допустили невиконання цих завдань.

У соціалістичній системі господарювання ситуація з невиконанням виробничих завдань вирішувалася через систему депреміювання, за якої  розміри премій знижувалися або премія не виплачувалася зовсім при невиконанні встановлених показників  або умов преміювання. Джерелом виплат як прямої заробітної плати, так і премій є фонд заробітної плати. Самі факти депреміювання, особливо для робітників, були вкрай рідкісні, завжди знаходилися виправдовуючі робітника обставини, так що говорити про депреміювання як антистимулюванні не приходиться.

Оскільки капіталістична система антистимулів перебувала у протиріччі до соціалістичних принципів оплати, у структурі системи оплати останніх відсутнім був штраф як міра економічного примусу.

Постановку задачі можна описати таким чином. Нехай колектив стимулюється за виконання виробничого завдання, причому величина  заохочення Д змінюється прямо пропорціонально величині стимулюючого показника Х. В цьому випадкуД = аХ, де а- норма преміювання. Стимулювати перевиконання виробничого завдання не має необхідності і тому Х = 0. Якщо позначити фактичне виконання виробничого завдання через Ф, планове завдання - черезП, суму штрафів - через Дн, то для визначення функції преміювання за умови невиконання плану спочатку знайдемо величину  відносного виконання виробничого завдання. Вона складе (1 - Ф/П). Поправочний коефіцієнт до планового заохочувального фонду у зв`язку з невиконанням виробничого завдання - [1 - (1 - Ф/П) ], а

 

Дн = а[mФ - (m - 1)П] 

         або при а = 1           

Дн =  mФ  - (m - 1) П.

 

Загальна ймовірнісна модель системи преміювання точного виконання планів може бути приставленою у вигляді виразу для визначення математичного очікування заохочення (МОЗ). Ця величина розраховується додаванням добутків ймовірності Р(Ф) того чи іншого фактичного виконання Ф на передбачуване при цьому виконанні заохочення Д. Якщо врахувати безкінечно малі зміни Ф, то математичне очікування заохочення (МОЗ) можна визначити за формулою

 



Якщо підставити  значення Д із попередньої моделі, то вираз прийме такий вигляд:

 

 

В одержаному виразі перший інтеграл охвачує всі випадки невиконання плану (інтегрування ведеться для значення Ф, не перевищуючих  АП), другий - всі випадки перевиконання, а обидва інтеграли - всі можливі випадки. На це вказують межі інтегрування (∞ і 0), хоч насправді межі коливань Ф обмежуються, очевидно, набагато скромнішими величинами. Теоретично ж розподіл фактичного виконання Ф коливається від нуля до безкінечності і тому сума ймовірностей Р(Ф) в цих межах дорівнює одиниці, тобто

 



 Самою важливою точкою кривої середнього заохочення є її макси-мальне значення. Ця точка показує, на якому рівні слід прийняти план, щоб математичне очікування стимулювання було найбільшим. Ясно, що це самий вигідний для підрозділу в умовах даної системи заохочення і при даному очікуваноному виконанні план. Назвемо його оптимальним для підрозділу і позначимо Попт.

Щоб визначити необхідну величину завдання, яка обертається в максимум функції середнього заохочення (МОЗ), застосуємо звичайний при відшукуванні екстремальних значень прийом: визначимо першу похідну функції по змінній П, прирівняємо цю похідну до нуля і потім попробуємо виділити у явному вигляді значення оптимального плану Попт. Таким чином, знаходимо першу похідну (МОЗ) по П:

 


 

Як бачимо, в результаті одержали вираз, в якому невідома величина П є межею інтегрування. У явному вигляді визначити її значення важко. Але, якщо прирівняти похідну до нуля, то можна виділити значення інтеграла. Одержимо

 

 


Звідси

 

 

Розв`язавши одержане рівняння відносно Р, можна можна одержати значення цієї величини, яке перетворюється в екстремум середне заохочення (МОЗ). Додаткове дослідження, якого тут не приводимо, свідчить,  що екстремальне значення (МОЗ) ємаксимальним, тобто найдене значення П буде оптимальним (П = П опт).

Аналіз одержаної формули доказує, що права її частина цілком визначена. Це співвідношення величин, зв`язаних із штрафами за відхилення від завдання. Більше того, ця частина може бути прямо пере-творена у співвідношенні до штрафів. Величина (1-k) визначена раніш як відносний штраф за недостатню напруженість плану, а (m- 1)-як штраф за невиконання завдання або його нереальність. В такому випадку чисельник правої частини формули можна приставити як суму штрафів за недостатню напруженість завдання, а його недостатню напруженість:

 

m-k = (m- 1) + (1 -k).

 

Іншими словами, права частина формули являє собою відношення штрафу за недостатню напруженість завдання до суми штрафів за недоста-тню напруженість і нереальність завдання.

Реалізацією запропонованого проекту є зворотна двохінтегральна штрафна система стимулювання за виконання робіт у строк і достроково (рис. 1).

 

Рис. 1. Проект оберненої двохінтервальної системи стимулювання за виконання робіт в строк і дострокого

 




Умовні позначення:

А1 - точка базової оплати; А23 - премія за виконання робіт в строк; Ві- встановлений строк виконання роботи; В2 - максимально можливий строк виконання роботи; В3 - строк, коли підприємство починає нести збитки.

 

Виходячи із переліку товарів та послуг - продукції підприємств малого та середнього бізнесу, більшість малих підприємств можна віднести до виробництв, які випускають продукцію у масовій кількості (пиломатеріали, тара, фурнітура, взуття, хлібопродукти тощо) або за індивідуальними і груповими замовленнями (виготовлення дверей, вікон-них блоків, кованих решіток жалюзі, крісел, кошиків, відер, діжок тощо). Процесс поділу праці у будь-якому суспільному виробництві, а виробництво на малих підприємствах не залежно від форми власності є суспільним, припускає у принциповому плані виділення трьох спеціалізованих видів праці:

  1. основних робітників з технологічної відозміни предметів праці;

  2. допоміжних робітників по забезпеченню процессу виробництва;

  3. управлінського персоналу по виконанню різноманітних функцій управління.

 

Менеджмент - це наука і мистецтво ведення економічної справи, це  почуття господаря стану і бережливе відношення до персоналу, виключення жорсткого адміністрування та успішне досягнення цілей через залучення і інтерес учасників справи. Менеджерів майже не цікавить, що відбувається за ворітьми фірми. Виробник - король. Девіз - “продавай і тікай”.

На великих і середніх підприємствах для виконання функцій управління створюється аппарат управління. Малі підприємства із-за невеликого обсягу таких робіт спеціальний аппарат не створюють, а користуються послугами тимчасово залучених працівників або спеціалізованих фірм, а також консалтингових контор.

Як приклад, перелік виконавців функцій управління стосовно до специфіки малих підприємств наведений у таблиці 1.

Із даних таблиці 1 видно, що практично виконання всіх функцій управління “винесено” за рамки малого підприємства. Цей висновок можна зробити і стосовно допоміжних робітників, число яких в штаті малого підприємства здебільшого невелике і обмежується вимогами норм охорони праці та техніки безпеки, протипожежної безпеки, оперативного контролю за працюючим обладнанням. Більшість же функцій допоміжного обслуговування виробництва - прибирання відходів і приміщень, чищення і мащення, технічне обслуговування, наладка обладнання тощо - покладається у порядку розширення функцій на основного виконавця або на договірній основі шляхом залучення робітників з погодинною оплатою праці, співробітників пусконалагоджувальних фірм тощо.

Стосовно до конкретного малого підприємства по випуску пакува-льної плівки різних видів (поліпропіленова, поліетиленова, термостійка), де працюють 15 осіб, розподіл чисельності за виконуваними функціями  наведений у таблиці 2.

 

Таблиця 1

Типовий склад управління промисловим підприємством, що здійснює збут своєї продукції

Склад функцій

управління

Вид підприємства

Великі і середні

малі

Оперативне управління

Лінійні керівники всіх

рівнів

Власник підприємства, менеджер, наймані робітники

Планування

Планово-економічний відділ, фінансовий відділ

Менеджер: бізнес-планування на договірних  засадах

Бухгалтерський облік

Бухгалтерія

Бухгалтер на постійній або тимчасовій основі

Матеріально-технічне постачання

Відділи МТП і збуту

Посередницькі фірми

Організація праці і заробітної плати

Відділи праці і зарплати, планово-економічні відділи

Бухгалтерія, майстри, бригадири у порядку розширення функцій

Технічне обслуговування і налагоджування обладнання, енергосистем

Відділи головного механіка і енергетика

Спеціалізовані фірми на договірних засадах

Конструкторська і технологічна підготовка

Конструкторське бюро, техвідділ

Спеціалізовані фірми на договірних засадах

Нормативно-правове забезпечення

Юридичний відділ і юрисконсульт

Юридичне обслуговування на договірних засадах

Збут і маркетинг ринку

Відділи або служби маркетингу і збуту

Посередницькі фірми

Транспортне і складське забезпечення

Транспортний цех (відділ), стаціонарні склади

Спеціалізовані транспортні контори, оренда приміщень

 

Сервісні фірми і контори, які обслуговують  технологічний процес і матеріально-технічну базу виробництва малого підприємства, утворюють організаційно-технічну інфраструктуру. З точки зору господарських результатів роботи такого підприємства і створення фінансово-економічних умов ефективного виробництва має значення інфраструктура фінансової підтримки малого підприємництва. Для вирішення названої проблеми передбачається створення нових схем роботи кредитно-фінансових організацій з підприємствами малого бізнесу, розвиток ринку цінних паперів малих підприємств, створення умов для здешевлення кредитних ресурсів.

 

Таблиця 2

Розподіл чисельності працюючих за виконуваними функціями

Виконувані функції

 Кількість працівників

Примітка

 

 

 

  Оперативне планування

 

Технічна підготовка

 

Бухгалтерський облік, праця й заробітна плата

 

Організація збуту

 

Організація постачання

 

 

  


Оператори друку

 

Технологи основного виробництва

 

Оператори пакетних

машин і екструдера

 

 

 


Налагоджування

обладнання

 

Ремонт

 

Управління

 

1

 

2

 

1

 

 

1

 

Фірма за договором

 

 

Основне виробництво

 

2

 


2

 

 

5

 

 

Допоміжне виробництво

 

1


 

Фірма за договором

 

 

 

 


Технолог, головний інженер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Налагоджувальник

Обладнання

 

Профілактичний і поточний ремонт обладнання


Свіжі обговорення на агро-форумі: Где брать мицелий? Гусеничная пара - кто что знает? Закупка и реализация злаковых культур. Семенной картофель оптом Реализуем семена газона и многолетних трав
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.