14 листопада 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Основи підприємницької діяльності та агробізнесу - Бізнес-планування - Методологія і методика бізнес-планування - Обґрунтування концепції бізнесу


Методологія і методика бізнес-планування

Обґрунтування концепції бізнесу

Обоснование концепции бизнеса

Обґрунтування концепції бізнесу передбачає: визначення мети і завдань підприємства;  опис товару та переваг його перед продукцією конкурентів; аналіз ринкового середовища та формулювання конкретної стратегії збуту й реалізації продукції; прогнозування обсягів продажу продукції. Ці питання детально висвітлюються в розділах бізнес-плану: „Галузь, підприємство та його продукція”, „Дослідження і аналіз ринку” та „План маркетингу”.

У розділі „Галузь, підприємство та його продукція” викладаються основні напрями і цілі здійснення майбутнього проекту. При цьому важливо падати ідею нового проекту в контексті існуючого стану розвитку галузі.

Починати даний розділ слід з висвітлення основних відомостей про підприємство: повна назва підприємства, дата і місце реєстрації, номер реєстраційного посвідчення,  юридичну і поштову адресу, банківські реквізити, організаційно-правова форма; величина статутного капіталу, засновники підприємства із зазначенням їх частки у статутному капіталі,  належність підприємства до різного виду об’єднань. Якщо підприємство уже існує, то необхідно коротко викласти історію його створення та розвитку. В бізнес-плані необхідно вказати вид діяльності, яким займається або буде займатися підприємство. Описуються негативні та позитивні сторони його місце розташування.

Значне місце в даному розділі відводиться характеристиці галузі. При цьому вказується  специфіка галузі, сучасний стан і перспективи її розвитку, рівень монополізму, тенденція зростання галузевого ринку тощо. Комплексний аналіз галузі та її привабливості доцільно оцінювати згідно теорії М.Портера про існування п’яти конкурентних сил: внутрішньогалузевої конкуренції, загрози з боку нових конкурентів, наявності продуктів-замінників, сил впливу постачальників та покупців. Для проведення аналізу підприємства по відношенню до зовнішнього середовища доцільно використовувати SWOT-аналіз (SWOT – скорочена назва, яка утворена від перших букв англійських слів: сила, слабкість, можливості, загрози).

 

Матриця SWOT- аналізу



 

На основі матриці слід сформулювати проблеми, які виникають на кожній комбінації сильних і слабких сторін з загрозами і можливостями. SWOT- аналіз дозволяє уточнити цілі й завдання підприємства. Це дає можливість сформулювати в даному розділі бізнес-плану місію, цілі діяльності підприємства та визначити стратегію бізнесу.

 

Процес формування стратегії включає такі етапи:

  1. формування загальної стратегії підприємства (портфельної);

  2. формування ділової (конкурентної) стратегії (для окремого виду діяльності);

  3. визначення функціональних стратегій (для кожного функціонального напряму відповідної сфери діяльності).

 

Основними моделями, які найбільш широко використовуються в практиці бізнес-планування для розробки загальної стратегії розвитку фірми, є:

  • матриця BCG (Бостонської консультативної групи);

  • діловий екран McKincey/GE (МакКінсі – дженерал електронікс);

  • матриця AD Little ;

  • матриця Shell;

  • матриця Ансоффа і Портера. 

 

У процесі господарювання підприємства можуть керуватися різними стратегіями, різними варіантами поведінки в майбутньому відповідно до визначених цілей і завдань. Проте різноманітність загальних стратегій може бути зведено до чотирьох основних типів:

  • стратегію зростання;

  • стратегію стабілізації;

  • стратегію скорочення;

  • стратегію реструктуризації.

 

Після формування загальної стратегії розвитку підприємства переходять до визначення ділової (конкурентної) стратегії Вона націлена на досягнення конкурентних переваг.

 

Існує безліч стратегій конкурентних переваг, проте більшість їх можна від­нести до однієї з таких типів (за класифікацією М. Портера):

  • стратегія контролювання витрат;

  • стратегія диференціації;

  • стратегія фокусування.

        

При виборі стратегії контрольованих витрат підприємство може зменшувативласні витрати на виробництво та реалізацію продукції такими способами:

  • збільшення обсягів виробництва продукції (послуг);

  • зменшення адміністративних витрат;

  • використання ресурсозберігаючих технологій вирощування культур тощо.

 

Стратегія диференціації вибирається за наявності товару з унікальними вла­стивостями й завдяки цьому привабливого для покупця. Та­кими унікальними властивостями товарів, наприклад, можуть бути:

  • висока якість продукції;

  • принципова новизна продукції тощо.

 

При стратегії фокусування виробництво продукції здійснюється для реалізації її на певному сегменті ринку, коли кожний сегмент пред'являє специфічні вимоги до продукції (послуг). Найкраще задовольнити ці специфічні запити споживачів можна способом контролювання витрат або способом диференціації.

Отже, стратегія фокусування може бути реалізована лише двома способами: фокусом витрат і фокусом диференціації, які обмежені одним чи кількома вузькими сегментами ринку (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Типові стратегії бізнесу за М.Портером

Конкурентні переваги фірми

 

Найнижчі витрати

Унікальні властивості товару

 

 

Ринок товарів (послуг)

Увесь ринок або його більша частина

Стратегія контрольованих витрат

 Стратегія диференціації

 

Сегмент ринку (ринкова ніша)

 

Стратегія фокусування

Фокус витрат

Фокус диференціації

 

Для кожного функціонального напряму відповідної сфери діяльності розробляються функціональні стратегії : маркетингова стратегія; виробнича стратегія, фінансова стратегія; стратегія управління персоналом тощо. Кожна функціональна стратегія детально подана у відповідних розділах бізнес-плану.

 

Далі в цьому розділі бізнес-плану потрібно викласти:

  • опис нового продукту та його призначення;

  • ступінь відповідності продукту внутрішній структурі фірми;

  • ступінь освоєння запропонованої до виробництва продукції;

  • наявність досвіду виробництва і реалізації продукції;

  • відповідність товару вимогам законодавства, традиціям країни-ринку;

  • сегменти ринку на які товар розрахований;

  • особливості технології виробництва товару;

  • порівняльний аналіз аналогічних товарів конкурентів. Висновки;

  • правовий захист продукції (патенти, ліцензії і т.д.);

  • ціни, за якими буде продаватися товар;  витрати на його виробництво та величина прибутку від продажу одиниці товару.

 

Розділ бізнес-плану „Дослідження і аналіз ринку” є найважчий для розробки і в якому потрібно дати чітку відповідь на  запитання: хто, чому і в яких обсягах буде купувати продукцію підприємства?

Процес дослідження ринку починають з визначення його типу по продукції (ринок виробничого чи споживчого призначення; внутрішній чи регіональний; основний, додатковий чи вибірковий). Потім вивчають структуру ринку збуту тобто проводиться операція сегментування ринку – поділ загальної сукупності споживачів на групи, для яких характерні загальні вимоги до товару і мотиви його купівлі. Тому на початку цього розділу потрібно охарактеризувати тип ринку продукції, споживачів, які купують й будуть купувати її та дати оцінку кон’юнктури ринку. Для визначення цільового ринку підприємства необхідно дати порівняльну оцінку привабливості кожного із виділених сегментів ринку та вибрати серед них найперспективніші. Потім, на основі існуючого попиту та оцінки переваг товарів, які виробляються фірмою,  потрібно спрогнозувати можливі обсяги продажу в натурі та грошовому вираженні.

 

Для розробки середньо- і довгострокових прогнозів попиту, оцінки попиту на нові товари, оцінки конкуренція на ринку використовуються переважно експертні методи прогнозування. Експерті методи поділяються на індивідуальні і колективні. До індивідуальних експертних оцінок відносять:

  • метод інтерв’ю;

  • аналітичні доповідні записки;

  • сценарії.

 

Колективні експертні методи включають:

  • опитування експертів;

  • метод комісій;

  • метод мозкових атак;

  • метод „Дельфі”.

 

Для прогнозування попиту, ємності ринку, обсягів продажу фірми доцільно використовувати кількісні методи:

  • аналіз часових рядів;

  • економіко-математичне моделювання;

  • метод аналогій;

  • нормативний метод тощо.

 

Наступним етапом даного розділу є оцінка конкурентного середовища.

При висвітленні конкурентного середовища фірми слід взяти до уваги моделі професора гарвардської школи бізнесу М.Портера з визначення основних сил конкуренції і варіантів конкурентних стратегій. Для визначення частки ринку даного підприємства та рівня його прибутковості М.Портер виділив п’ять сил конкуренції:

  • існуючі конкуренти;

  • нові конкуренти;

  • сила впливу покупців;

  • сила впливу постачальників;

  • загрози з боку товарів-замінників.

 

Отже, далі в цьому розділі бізнес-плану потрібно викласти:

  • наявність конкурентів, їх назва, фактори, що визначають конкуренцію нині і в майбутньому;

  • плани конкурентів щодо підвищення рентабельності виробництва і збільшення обсягів продаж;

  • ринкові стратегії, які використовують конкуренти;

  • сильні і слабкі сторони конкурентів;

  • основні техніко-економічні показники продукції конкурентів;

  • ціна на продукцію конкурентів та їх політика цін;

  • дії, які очікуються в майбутньому від існуючих і можливих конкурентів;

  • конкурентоспроможність пропонованого товару на кожному ринку і сегменті;

  • ринки і сегменти, на які слід просувати товар.

 

Маркетингові дослідження та рішення, які приймаються на їх основі, знаходять своє відображення у відповідному розділі бізнес-плану – „План маркетингу”. На початку цього розділу висвітлюються цілі та завдання маркетингової діяльності фірми (частка ринку, передбачувані обсяги продажу, параметри цінової політики тощо). Потім обґрунтовують стратегію маркетингу. До розробки стратегії застосовують такі типи маркетингових підходів:

  • масовий маркетинг – орієнтація на широкий споживчий ринок з використанням одного базового комплексу маркетингу;

  • концентрований маркетинг – орієнтація на одну групу споживачів з використанням спеціально опрацьованого комплексу маркетингу саме на цю групу споживачів;

  • диференційований маркетинг –  орієнтація на кілька груп споживачів з використанням спеціально опрацьованого комплексу маркетингу для кожної групи споживачів.

 

Базові маркетингові стратегії зазвичай вибирають із числа традиційних – таких, як стратегія:

  • лідерство по витратах;

  • диференціації;

  • проникнення на ринок;

  • розширення ринку;

  • розробки продукту.

 

Загальна маркетингова стратегія реалізується системою конкретних стратегій щодо вибору і формування:

1)    цінової політики;

2)    системи збуту та реалізації продукції;

3)    методів стимулювання продажу;

4)    реклами;

5)    політики підтримки продукції фірми.

 

Далі в цьому розділі потрібно обґрунтувати ціни на продукцію. На практиці найпоширенішими є моделі ціноутворення, що:

1) заснована на витратах – ціна визначається витратами на виробництво та бажаною величиною прибутку на одиницю продукції;

2)    заснована на попиті – ціна визначається на рівні середньоринкової;

3)    орієнтована на галузеву конкуренцію – ціна може бути або нижче, або вищою за ринкову залежно від лояльності споживачів, сервісу, що надається тощо.

 

Остаточна ціна встановлюється з урахуванням інших факторів для даного бізнесу При цьому найбільш часто використовуються такі стратегії ціноутворення:

1)    стратегія проникнення на ринок – полягає в установленні занижених цін на продукцію з метою залучення більшої кількості споживачів на новому ринку;

2)    стратегія „зняття вершків” – полягає в поступовому зниженні цін на новий вид продукції, яка мають унікальні властивості, по мірі зниження попиту на неї;

3)   встановлення єдиних і гнучких цін. В рамках єдиних цін встановлюють одну ціну для всіх споживачів, які б хотіли придбати товар при аналогічних умовах. Ціни можуть змінюватися залежно від кількості придбаного товару, часу здійснення угоди тощо. 

 

Якщо ціна на продукцію фірми буде нижчою ніж ціна на аналогічну продукцію конкурентів, то в бізнес-плані необхідно пояснити, за рахунок чого це буде досягатися.

Складовим елементом стратегії маркетингу є система збуту та реалізації продукції. В бізнес-плані необхідно викласти тип вибраного каналу реалізації продукції, засоби збуту (власна служба, гуртові торговці, роздрібні продавці) та причини такого вибору. При створенні власної служби збуту  у бізнес-плані необхідно вказати її принцип побудови та кількість працівників.

Вид стимулювання продажу продукції, способи організації рекламної кампанії та політика підтримки продукції  залежить від стратегії фірми, її позиції на ринку, фінансових можливостей, специфіки товару тощо. Все це висвітлюється в даному розділі бізнес-плану у вигляді планів стимулювання збуту, реклами та після продажного обслуговування.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Вопрос по тракторам. Какую технику выбрать? Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Трапензунд, Керасунд (черенкование) Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014.
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.