17 листопада 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Основи підприємницької діяльності та агробізнесу - Організація виробництва - Організація оплати праці на підприємстві - Завдання та загальні принципи організації оплати праці


Організація оплати праці на підприємстві

Завдання та загальні принципи організації оплати праці

Задание и общие принципы организации оплаты труда

Сучасний етап переходу економіки України до ринку, що характеризується спадом виробництва і поглиблення кризових явищ в економіці, зниженням життєвого рівня населення, офіційним безробіттям та розладом фінансової системи, вимагає пошуку шляхів забезпечення високого рівня добробуту народу на основі раціональної організації оплати праці і створення достатньої кількості робочих місць, комплексного реформування всіх складових систем економічних відносин, включаючи відносини власності та присвоєння тощо. Система оплати праці і матеріального стимулювання має відповідати вимогам прискорення науково-технічного прогресу, переходу на інтенсивні методи господарювання, підвищення якості продукції. Тому усе це може бути досягнуто за умови створення належної системи обліку і контролю за витратами праці та її  оплатою. Ці завдання щодо  організації оплати праці  стоять перед бухгалтерським обліком.

    

Завданням обліку  праці та її оплати є :

  • своєчасне і точне оформлення документами обсягу виконаних робіт, одержаної продукції й нарахування заробітної плати відповідно до кількості та якості затраченої праці;

  • контроль за  дотриманням чисельності працівників та їх участі у виробничому процесі;

  • суворе дотримання порядку витрачання фонду оплати праці за категоріями працівників по підприємству в цілому і по кожному виробничому підрозділу та правильного розподілу витрат за культурами, видами тварин, робіт і послуг;

  • своєчасне й правильне нарахування і виплата заробітної плати (оплати праці) та матеріального стимулювання кожного працівника, контроль за утриманням із заробітної плати;

  • своєчасне складання звітності по заробітній платі та подання її у відповідні органи;

  • використання обґрунтованої системи оплати праці;

  • оцінка трудових затрат;

  • точний облік заробітку кожного працюючого і всіх розрахунків, пов’язаних з оплатою праці;

  • обґрунтований розподіл фонду заробітної плати між галузями та виробництвами.

 

Заробітна плата є формою розподілу за працю – грошовим виразом основної частини створюваного на підприємствах необхідного продукту, який поступає в індивідуальне споживання працівників у відповідності з кількістю і якістю затраченої ними праці у виробництві.

 

Формування заробітної плати здійснюється на основі таких принципів:

  • розподіл за кількістю і якістю праці;

  • матеріальна зацікавленість у високих кінцевих результатах праці;

  • поєднання індивідуальних інтересів з колективними;

  • постійне підвищення реальної заробітної плати працівників і службовців;

  • випереджаючі темпи росту продуктивності праці у порівнянні із зростанням її оплати;

  • поєднання централізованого регулювання заробітної плати із самостійністю підприємств.

 

Держава визначає лише загальні умови оплати праці і регулює  величину заробітної плати. Розподіл життєвих благ з урахуванням матеріальної зацікавленості працівників в результатах своєї праці передбачає диференціацію заробітної плати в залежності від кількості і якості праці, затраченої  в суспільному виробництві.

Міра праці являє собою єдність взаємозв’язок його кількісних і якісних характеристик. Кількість праці – маса затраченої  в процесі виробництва діяльності мускульної і нервової енергії людини. Вона вимірюється робочим часом. Але відпрацьований час не дає повного уявлення про кількість праці, потрібно враховувати його інтенсивність. Якість праці – це міра складності, тяжкості і народногосподарської значимості виконуваних робіт. Взаємозв’язок якісних і кількісних характеристик праці виражається через норми праці (норми часу, виробітку, обслуговування, об’єму роботи та інше). Виконана норма являє собою кількість праці відповідної якості,  відданої працівником суспільству.

Диференціація заробітної плати в залежності від складності праці, досвіду і кваліфікації працівника  здійснюється на основі тарифної системи, яка включає в себе тарифно-кваліфікаційні довідники, тарифні сітки (для працівників) і схеми посадових окладів (для керівників, спеціалістів і службовців), тарифні ставки. Всі елементи тарифної системи розробляються в  централізованому порядку.

Нормування праці і тарифна система використовується для встановлення суспільної міри праці, яка віддається кожним працівником суспільству  і міри її оплати.

Удосконалення оплати праці передбачає необхідність більш правильного обліку в ній кількісних і якісних затрат праці і покращення використання заробітної плати з метою стимулювання розвитку продуктивності праці, підвищення ефективності виробництва в цілому.

Для забезпечення розширеного відтворення і створення засобів для подальшого зростання заробітної плати важливе значення має випереджаюче значення зростання продуктивності праці у порівнянні із ростом середньої заробітної плати. Якщо заробітна плата буде зростати швидше або такими ж темпами, як продуктивність праці, то кошти фонду накопичення стануть менше необхідних розмірів, внаслідок чого знизяться темпи розширеного відтворення і  будуть ліквідовані умови для подальшого збільшення заробітної плати.

Важливе значення має поєднання централізованого регулювання заробітної плати із самостійністю підприємств і організацій. Держава  в централізованому порядку  здійснює єдине державне нормування заробітної плати, встановлює обов’язкові для всіх підприємств і організацій нормативи оплати праці, тобто тарифні ставки, посадові оклади, максимальні розміри доплат і надбавок, що дозволяє проводити єдину політику в оплаті праці в масштабах всієї країни.

 

Самостійно підприємства мають право :

  • визначати форми і системи оплати праці;

  • встановлювати доплати за суміщення професій, посад, розширення зон обслуговування або розширення об’єму виконуваних робіт, за умови і інтенсивність праці, надбавки працівникам за професійну майстерність і керівникам, спеціалістам і службовцям – за високі досягнення в праці;

  • встановлювати посадові оклади без дотримання середніх окладів;

  • визначати напрямки використання фонду матеріального заохочення;

  • розробляти і затверджувати порядок преміювання всіх категорій працівників. У відповідності з вказаними принципами на підприємствах здійснюється оплата праці.

 

При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави утримань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

 

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Самоходный опрыскиватель серии SP 275 Вопрос по тракторам. Какую технику выбрать? Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.