15 листопада 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Основи підприємницької діяльності та агробізнесу - Облік і фінанси підприємств - Ризик, як одна з провідних функцій малого бізнесу - Економіко-статистичний аналіз рівня кредитоспроможності


Ризик, як одна з провідних функцій малого бізнесу

Економіко-статистичний аналіз рівня кредитоспроможності

Экономико-статистический анализ уровня кредитоспособности

Цінність цього аналізу полягає в порівнянні різноманітних цифр, що стосуються угод на певну дату, але необхідно пам’ятати, що бізнес це діяльність, яка знаходиться в постійному русі, в той час коли фінансова звітність показує стан речей на певну дату. Тому для визначення реальної картини, а також тенденцій розвитку необхідно застосовувати статистичні методи, що базуються на порівнянні, тих самих цифр тієї ж діяльності з даними минулих періодів. Статистичне порівняння одного звіту з іншим називається відношенням, або коефіцієнтом, порівняння коефіцієнтів різних періодів визначає тенденцію розвитку.

 

В світовій практиці виділяють п’ять груп фінансових коефіцієнтів:

  1. ліквідності;

  2. ефективності або активності;

  3. фінансового левериджу;

  4. операційні та прибутковості;

  5. ринкові.

 


  1. Коефіцієнти ліквідності:

 
                     Поточні активи

Ліквідність поточних активів  =  -------------------------------                                                                   

      Поточні зобов’язання

 

Якщо прийняти, що:

  1. Оборотний капітал = Поточні активи – Дебіторська заборгованість;

  2. Оборотний капітал = Гроші + Товарно-матеріальні запаси, то можна отримати, що:

  • Поточні активи = Оборотний капітал + Дебіторська заборгованість.

  • Поточні активи = Гроші + Товарно-матеріальні запаси + Короткотермінова поточна дебіторська заборгованість.

  • Високоліквідні активи = Поточні активи – ТМЗ.

 

Звідси можна знаходити коефіцієнти ліквідності, які показуватимуть ступінь мобільності різних активів клієнта, що забезпечать своєчасну оплату ним власної заборгованості. Тобто в чисельник формули можуть бути поставлені:

  1. Поточні активи.

  2. Оборотний капітал.

  3. Високоліквідні активи.

 

Суть підстановки різних активів полягає в з’ясуванні залежності ліквідності підприємства від певного виду активу. Це робиться шляхом або простого порівняння отриманих значень показників ліквідності, або вирахування дисперсії, або середньоквадратичного відхилення цих значень.

Але при використанні цього показника в аналізі можна зіткнутися з багатьма проблемами. По-перше, це те що кожен з активів (навіть якщо вони належать до однієї групи) має різний рівень ліквідності. Тобто вони з різною швидкістю та ефективністю можуть бути конвертовані на гроші. Вирішити цю проблему можна наступним чином:

 

 

                                                                (Вартість активу – N)

Ліквідність поточних активі = -----------------------------------,

                                                               Поточні зобов’язання

 

Де N – частка вартості активу, яку можна отримати при негайній реалізації активу на ринку. Цей показник залежить в першу чергу від попиту на даний вид активу на ринку.

Також вирішенням цієї проблеми може бути застосування біржових цін при визначенні вартості активів.

 

  1. Коефіцієнти ефективності управління активами


Обіговість товарно-матеріальних запасів:

 

Обсяг продажу

К   = -------------------------------------------------- 

   Вартість товарно-матеріальних запасів

 

Виникає дві проблеми при визначенні та аналізі даного коефіцієнту.

По-перше, продаж відбувається за ринковими цінами. Тому, якщо запаси зберігаються будучи обчисленими за ціною собівартості, то розрахована їх величина перевищує дійсне значення. Тому більш доцільно було б використовувати або вартість проданих товарів у чисельнику, або, відповідно, ринкову вартість запасів у знаменнику.

По-друге, збут відбувається на протязі року, а запаси фіксуються на певну дату. Тому, якщо діяльність компанії має сезонний характер, або наявні суттєві коливання в обсязі запасів, необхідно використовувати середні показники.

 

Кількість днів до отримання заборгованості:

 

              Дебіторська заборгованість

К = --------------------------------------------

Величина річного збуту/ 365 днів

 

Цей показник виражає собою середню кількість днів яка проходить мій реалізацією товару та отриманням за нього грошей. Необхідність у розрахунку ( дуже суттєвою коли компанія має дуже великий асортимент товарів і неможливе точно визначити проміжок за який надходять гроші за товари. Але навіть якщс компанія має обмежений асортимент вона може порівняти цей показник з нормативним.

 

Обіг основного капіталу:

 

                  Обсяг продажу

К=  ----------------------------------------------------

           Вартість основних виробничих фондів

 

Даний коефіцієнт показує ефективність використання основних виробничих фондів.

Основною проблемою при аналізі даного показника є те, що з часом через інфляційні процеси вартість фондів змінюється і необхідно використовувати систему індексів для порівняння вартостей майна придбаного в різні часові періоди. Ще одною проблемою є проблема вибору вартості майна, яка буде використовуватися при підстановці в коефіцієнт: первісна, залишкова чи відновлювана.

Очевидно, що бухгалтери фірм для складання привабливих звітів для обрахунку даного коефіцієнту використовують той показник, що є меншим на даний час – це дасть можливість штучно збільшити його значення.

 

Обіг загальної вартості майна:

 

        Обсяг продажу

К = -----------------------------------

          Загальна вартість активів

 

Зрозуміло, що для аналізу використання ресурсів підприємства показника обігу основного капіталу замало, бо він не враховує активи, що не входять до його складу. А через те, що питома частка даних активів на багатьох підприємствах дуже значна – доцільно використовувати показник обігу загальної вартості майна, що дасть можливість побачити ефективність використання майнового комплексу підприємства в цілому.

 

Товарно-матеріальні запаси в днях обороту:

 

    Вартість товарно-матеріальних запасів

К   =    ---------------------------------------------------------

         Величина річного збуту/365 днів

 

Даний показник відображає середню кількість днів протягом якої запаси знаходяться в обігу.

 

Фактично це є аналітичним доповненням до показника обігу товарно-матеріальних запасів:

 

                 Доход до вирахування відсотків та податків

К =   --------------------------------------------------------------.

      Вартість майна

 

Цей коефіцієнт показує спроможність активів фірми давати доход без урахування впливу на суму доходів податків та левериджу.

 

Коефіцієнт прибутковості майна після вирахування відсотків та податків має такий вигляд:

       

       Чистий прибуток

К =  ------------------------------

         Вартість майна

 

Фактично даний показник є кінцевим мірилом ефективності ведення бізнесу. Він показує скільки одна грошова одиниця вкладена в діло принесла чистого прибутку, яким фірма може вільно користуватися. Наведені показники прибутковості є основними, що використовуються в банківській практиці для оцінки кредитоспроможності клієнта. Фактично можна розрахувати прибутковість будь-якого активу фірми. Основною проблемою при цьому буде виділення частини прибутку, яку приніс саме цей актив.

 

  1. Ринкові коефіцієнти

 

Дану групу показників доцільно розрахувати у випадку, коли фірма є акціонерним товариством, а її акції вільно продаються та купуються на ринку цінних паперів.

 

  1. Доход на одну акцію:

 

   Сума нарахованих дивідендів

К   = -------------------------------------- .

      Кількість акцій

 

 

  1. Дивідендний дохід на одну акцію у відсотках:

     

  Річний дивіденд на одну акцію  відсотках

К = ------------------------------------------------------

                     Середня ринкова ціна акції

 

 

  1. Відношення ціни акції до прибутку на неї:

 

           Ціна акції

К = ------------------------------------------

   Нарахований дивіденд на акцію

 

Показує скільки інвестори бажають заплатити за одну грошову одиницю доходу.

 

 

  1. Відношення ринкової вартості акції до її балансової вартості:

Ринкова вартість акції

К =   -------------------------------------

       Балансова вартість акцій

 

Ці коефіцієнти служать показниками того, що думають інвестори про минулу діяльність компанії та ерспективу її майбутнього розвитку.

Вони знаходяться у прямому зв’язку з усіма попередньо розрахованими. Якщо коефіцієнти управління боргами, ліквідності, прибутковості знаходяться на належному рівні, то тоді відносні показники ринкової вартості будуть високими.

 

  1. Показник економічно вигідної додаткової вартості

Виділення окремого показника пов’язане з нетрадиційністю підходу до його розрахунку. Цей показник є мірилом ефективності поточної діяльності фірми, доцільності її витрат на власний капітал. Він розраховується шляхом додавання до чистого доходу суми утриманих податків та відніманням всіх витрат, що понесла фірма.

 

Аналіз отриманих фінансових коефіцієнтів

Слід зауважити, що аналіз відносних показників не тільки забезпечує корисною інформацією щодо операцій фірми та її фінансового становища, але він має також специфічні проблеми, які потребують обережності та розсудливості. Деякі з них перелічені нижче:

  1. Багато фірм здійснюють свої операції через філії, представництва та підрозділи. У таких випадках дуже складно розробити групу змістовних середніх відносних показників з метою порівняння Це робить аналіз відносних показників більш придатним для малих, вузкоспеціалізованих фірм.

  2. Інфляція є причиною перекручення даних балансових звітів.

  3. Сезонність також є фактором  змін  у   показниках,   що   приводить до перекручення дійсності.

  4. Деякі  компанії вдаються до шахрайства через завищення даних фінансових звітів.

  5. Різні методи ведення обліку приводять до різних результатів

  6. Важко дати одностайну оцінку значенню показника: “добре”, “відмінно” чи “погано”.

  7. Компанія може мати частину показників, що свідчать про її стійке положення, а решту – про слабке. В цьому випадку дуже складно визначити якій-небудь агрегатний показник.

 

Основною проблемою застосування в аналізі фінансових коефіцієнтів є те, що фактично самі по собі вони несуть обмежену інформацію. Повністю виконати свої функції вони можуть лише у порівнянні.

 

На наш погляд, існує чотири напрямки порівняння:

  • з аналогічними показниками основних конкурентів;

  • з середніми показниками по галузі;

  • з показниками найкращих та найгірших фірм галузі;

  • з власними показниками за попередні періоди.

 

Для аналізу кредитоспроможності клієнта аналітику банка найважливішим буде порівняння з середніми показниками по галузі та власними показниками фірми за минулі періоди .

При порівнянні з власними попередніми показниками дуже важливим є виявлення тенденції, яка сформувалася у клієнта за останні 3-5 років. На основі цих даних можна за допомогою кореляційно-регресійного аналізу встановити прогнозні показники на найближче майбутнє. Для виконання такого аналізу дуже зручним є набір фінансових та статистичних функцій табличного процесора Ехсеl фірми Місгоsoft.

При порівнянні з середніми показниками по галузі можна виявити ефективність використання власних та залучених ресурсів клієнтом у порівнянні з аналогічними підприємствами.

 

Кількісний аналіз кредитного ризику

Для аналізу ризику, яким обтяжена кредитна операція, корисними можуть стати дані про наслідки впливу несприятливих чинників ризику подібних за суттю кредитних операцій, що були виконані раніше.

Так, на Заході регулярно публікуються коментарі до тенденцій у найважливіших зонах ризику. За цими даними можна зробити певні висновки загального характеру.

При використанні аналогів застосовують бази даних та знань стосовно чинників ризику. Ці бази створюються на матеріалах з літературних джерел, пошукових робіт, а також шляхом опитування фахівців.

Отримані дані обробляють за допомогою кореляційного аналізу на предмет виявлення залежностей та причин з метою врахування потен-ційного ризику під час нових кредитних операцій.

Слід зазначити, що більшість експертів вважають, що навіть у найпростіших і найвідоміших випадках невдалого кредитування досить важко створити досить вичерпний та реалістичний перелік сценаріїв можливих невдач. Для більшості можливих невдач та зумовленого ними ризику характерні такі особливості:

  1. Причини з часом нашаровуються одна на одну, має місце тривалий інкубаційний період їх визрівання.

  2. Ці невдачі якісно відрізняються між собою.

  3. Їх ефект проявляється як результат складної суперпозиції ряду негативних причин.

 

Експертний метод оцінки кредитного ризику

 Аналіз ситуації, яка склалася в банківській сфері, свідчить, що більшість банків зазнають фінансового краху з надзвичайно ризикованою кредитною політикою. Чимало банків мають сьогодні збитки тому, що займалися кредитуванням комерційних структур, котрі будували свій бізнес на інфляційних процесах. За оцінкою експертів, близько половини виданих сум не повертаються клієнтами. Причина цього – в низькому професійному рівні менеджменту комерційних банків, зокрема в тому, що немає науково обґрунтованої методики оцінки кредитоспроможності та ризику неповернення позик і в результаті вибору клієнтів кредитування, а також у тому, що бракує спеціалістів, компетентних у підготовці і прийнятті рішень про прийнятність та умови кредитування.

Специфіка кредитного ризику полягає в тому, що його дуже важко обчислити за допомогою математичного апарату і виразити в цифрах. Це пояснюється тим, що існує велика кількість факторів, що формують кредитний ризик, і вплив цих факторів можна оцінити лише на логічному рівні, а вираженню математичного вони не підлягають.

При оцінці ризику часто необхідно оперувати специфічними якісними оцінками, котрі не піддаються формальному описанню та документальному оформленню.

Відомо, що джерелом кредитної інформації є як офіційна звітність клієнта, так і неформальні данні. Вони представлені в основному якісними показниками, такими як якість управління та діяльність керівництва фірми, репутація керівників, аж до їх морального обличчя, надійність внутріфірмового контролю, обґрунтованість рішень, що приймаються на фірмі, дотримання закону і договірних зобов’язань, стан платіжної дисципліни, обліку, звітності, перспективи розвитку підприємства, безпеки бізнесу та багато іншого.

Є багато методів для визначення впливу окремих факторів на формування кредитного ризику, тобто в принципі можливо оцінити кредитний ризик з окремих сторін, а вивести одну агрегатну оцінку на математичному рівні практично неможливо через те, що фактори впливу мають різну природу.

В цьому випадку необхідно використовувати експертний метод оцінки який базується на опитуванні думок певної кількості фахівців (експертів) з подальшою обробкою отриманих результатів. Цей метод дає можливість об’єднати результати аналізу відокремлених факторів та досвіду експертів із зазначеного питання.

В практиці провідних банків світу, а в останній час і в практиці вітчизняних, багатьма експертами у вигляді схеми кредитного аналізу застосовується правило шести “СІ”: Сharacter (характер позичальника) сарасіtу (фінансові можливості) саріtаl (капітал, грошові кошти) соllateral (забезпечення) соndition (загальноекономічні умови) соntrol (контроль). Кожний з розділів зазначених вище характеризує певну сторону діяльність позичальника і може надати необхідну інформацію для складання прогнозів на майбутнє. Більш детальна характеристика правила шести “СІ” наведена у табл.1.

 

Таблиця 1

Схема проведення кредитного аналізу (правило “СІ”)

Характер

 Здатність

Кошти, капітал

Забезпечення

Загальноекономічні умови

 Контроль

 

Кредитна історія клієнта

 

Дієздатність

клієнта і гарантів

Продаж, прибуток, дивіденди у звітному періоді в порівнянні з минулими

 

Право власності

на активи

 

Рейтинг у галузі, частка ринку

 

Банківське

законодавство

Досвід роботи інших кредиторів з клієнтом

Наявність статутних документів

Забезпеченість власними коштами

Термін служби активів

Конкурентоздатність

Правила кредитування

Мета позички

Характеристика клієнта

Наявність ліквідних резервів

Залишкова

вартість

Чутливість

до змін

Наявність у

клієнта необхідної документації

Досвід клієнта у складанні

планів, прогнозів

 

Кредиторська та дебіторська заборгованість

Борги,

обмеження

 

Умови на ринку праці

Кредитна заявка

та договір

Кредитний

рейтинг

 

 

Структура капіталу

та рівень левериджу

 

Зобов'язання за лізингом та закладні

 

Вплив інфляції на

клієнта

Інформація

експертів про прогнозні зміни у

економічному становищі

Наявність

серед керівників

осіб з правом другого підпису

 

 

Контроль за

витратами

 

Наявність

страхування

 

Довгострокові

прогнози

 

 

 

Динаміка цін на акції

Гарантії

 

 

 

 

Наявність аудиторського

висновку

Банк клієнт

 

 

 

 

Якість управління

Судові санкції

 

 

 

 

Останні зміни в обліку

Податкові

санкції

 

 

 

 

 

Потреба у

фінансах

 

 

 

Для експертного метода характерний високий рівень суб'єктивізму. Інші експерти не можуть навіть пояснити чому вони приймають певне рівняння, бо процес аналізу при експертному методі заходиться в більшості випадків у сфері інтуїції експерта.

Для експертного метода характерний високий рівень суб’єктивізму. Іноді експерти не можуть навіть пояснити чому вони приймають певне рішення, бо процес аналізу при експертному методі знаходиться в більшості випадків у сфері інтуїції експерта.

 

Але не зважаючи на це, можна визначити основні моменти, яких дотримується більшість експертів в процесі аналізу:

 

  1. Вибір вирішального правила на основі значущих факторів

Це правило, яким експерт буде користуватися при прийнятті остаточного рішення про рівень ризикованості операції.

масивів інформації, що прямо чи опосередковано стосується об’єкту дослідження. До таких масивів можуть відноситись:

а) данні зібрані шляхом використання каналів кредитної інформації про потенційного позичальника (репутація, ступінь відповідальності по відношенню до погашення заборгованості, психологічний портрет керівництва фірми-позичальника, дієздатність та правоздатність фірми );

б) дані отримані шляхом математичного аналізу кредитоспроможності позичальника;

в) дані отримані шляхом співставленні зі схожими випадками в кредитуванні;

г) результати математичного аналізу рівня ризикованості кредитної операції із застосуванням комп’ютерної техніки;

д) загальні відомості про стан економіки та певних галузей господарства.

 

2. Оцінка значущості факторів і прийняття рішення на основі отриманого загального правила.

 

Наявність великої кількості факторів вимагає від експерта впорядкувати їх надавши кожному певний рівень значущості, який, на думку експерта, відображатиме ступінь впливу даного фактора на систему взагалі. Також рівень значущості відображає ступінь довіри експерта певній інформації і джерелу з якої вона надійшла. Як правило, сума рівнів значущості всіх факторів дорівнює одиниці. Але в реальній ситуації експерт просто ранжирує фактори за ступенем значущості і на основі такого ранжирування і обраного вирішального правила проходить прийняття рішення.

Узагальнюючи вище сказане, необхідно зазначити, що процес прийняття рішення про кредитування складний і багатогранний. Проте реальність господарської ситуації не дає резерву часу для прийняття подібних рішень. Цим зумовлена необхідність автоматизації вказаної процедури прийняття банківських рішень, найбільш раціональною реалізацією якої є розробка експертної системи підтримки прийняття рішень про кредитування.

Але треба пам’ятати, що кінцеве рішення не за машиною, а за людиною, тому проблема визначення рівня кредитного ризику – це здебільшого проблема високопрофесійних спеціально підготовлених кадрів.

 

Врахування кредитного ризику при обчисленні ставки відсотка

Для викладення даної проблеми в першу чергу слід означити певні базові поняття.

Кредитний ризик за конкретною угодоюце ймовірність (р)отримання банком збитків від невиконання позичальником конкретної кредитної угоди (0<р<1).

Зважений кредитний ризик добуток суми позики (Sі), зафіксованої у кредитній угоді та ймовірності невиконання позичальником конкретної кредитної у годи (р ).

Кредитний ризик за всім портфелем (D), який складається з n угодце середньозважена величина ризиків за всіма угодами кредитного портфелю.

Наприкінці слід зазначити, що видаючи кредит, слід керуватися в першу чергу здоровим глуздом і коли сукупний кредитний ризик, тобто апріорна можливість невиконання позичальником кредитної угоди, складає більше 45-50%, то мабуть слід відмовити цьому позичальнику і вже не розраховувати ніякі ставки відсотків.

І насамкінець, відмітимо, що масові неплатежі в нашій країні на сьогоднішній день у більшості випадків пов’язані з недооцінкою моментів кредитного ризику, з нецивілізованим підходом банків до своєї кредитної політики.

При розгляді заявок про кредитування необхідно враховувати найдрібніші деталі стосовно потенційного клієнта, інакше банк може зазнати величезних втрат. Кредитним відділам банків необхідно постійно враховувати, аналізувати зарубіжний та всезростаючий вітчизняний досвід.

 

Розглядаючи проблему визначення та аналізу кредитного ризику в комерційних банках, слід звернути увагу на те, що вона фактично вирішується в трьох основних напрямках:

  1. Нагромадження якомога більшої кількості достовірної інформації про потенційних позичальників, яка б надавала можливість всебічно охарактеризувати їх та їхню діяльність.

  2. Первинний обробіток зібраної інформації, розрахунок всіх необхідних показників тощо.

  3. Третій, основний, на нашу думку, напрямок, – це знаходження висококваліфікованих спеціалістів з енциклопедичними знаннями практично з усіх галузей економіки, які здатні постійно вирішувати нетрадиційні проблеми нетрадиційними методами.

Виділення третього напрямку як основного, базується на специфіці кредитного ризику, яка полягає в тому, що на нього прямо чи опосередковано впливає велика кількість економічних факторів та ризиків, цей вплив настільки неоднорідний, що поєднати його в один кількісний (агрегатований) показник практично неможливо. Це здатна зробити тільки людина із вищеназваними якостями на логічному, а іноді і на інтуїтивному рівні. Дефіцит саме таких спеціалістів в більшості випадків був (і є) причиною необґрунтованої кредитної політики, яка призвела багато українських банків до банкрутства.

 

  1. Показники фінансового левериджу

Заборгованість до активів (ступінь залежності від кредитора)

 

            Загальна сума заборгованості

К   = ---------------------------------------- .

              Загальна вартість активів

 

Показник даної групи відображає ступінь залежності фірми від фінансування з боку кредиторів. На відміну від показників ліквідності в даному випадку враховується загальна сума боргу, яка включає крім поточної заборгованості ще і довгострокові зобов’язання фірми.

 

Покриття виплат по відсотках доходами компанії

            Чистий прибуток

К   = --------------------------- .

          Платежі по відсотку

 

Економічний зміст – здатність підприємства за рахунок власного прибутку сплачувати відсотки по боргових зобов’язаннях. При обчисленні показника слід враховувати особливості законодавства, яке визначає джерела сплати відсотків. Існує два варіанти: сплачуються відсотки з прибутку до вирахування податку на прибуток чи після; відповідно до варіанту певний вигляд матиме і чисельник формули розрахунку показника.

 

  1. Показники прибутковості

Коефіцієнт дохідності по збуту

 

           Чистий прибуток

К = ------------------------- .

            Величина збуту

 

Вимірюється величина доходу, який принесла реалізація товару на одну грошову одиницю.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Вопрос по тракторам. Какую технику выбрать? Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Трапензунд, Керасунд (черенкование) Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014.
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.