19 вересня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Соціально-економічний розвиток - Основи економіки та організації закладів соціально-культурної сфери - Стимулювання підприємницької діяльності закладів СКС


Основи економіки та організації закладів соціально-культурної сфери

Стимулювання підприємницької діяльності закладів СКС

Стимулирование предпринимательской деятельности заведений СКС

Бюджетний дефіцит, відсутність альтернативних (позабюджетних) джерел  фінансової підтримки некомерційних закладів, а також відсутність чітких пріоритетів у розвитку культури і мистецтва зумовлює зниження ефективності їх застосування. В цій ситуації суттєвим доповненням в структурі фінансових ресурсів закладів культури і мистецтв могли б стати доходи від їх підприємницької діяльності.

Сучасна стратегія державного регулювання підприємницької діяльності закладів культури і мистецтв (як правового, так і економічного) повинна на наш погляд, бути націленою вже не стільки на її дозвільний характер, скільки на активне стимулювання.

На жаль, неоднозначна інтерпретація ряду законів конкретними владними структурами; нечіткі, а інколи суперечливі їх формулювання,  привели до того, що бажані процеси активізації самостійної фінансово-господарської (в тому числі підприємницької) діяльності державних, муніципальних та інших закладів культури і мистецтв не тільки не сти-мулюється, але й стримуються, а їх залежність від асигнувань із бюджетів різних рівнів суттєво зросла.

Для активізації підприємницької діяльності закладів культури і мистецтв в першу чергу слід ліквідувати правові тлумачення наступних понять: платні послуги” (платні форми культурної діяльності) і підприємницькі види діяльності”, чистий доход від основних видів культурної діяльності” і прибуток від підприємницької діяльності” як об’єктів оподаткування. Це необхідно зробити, оскільки на практиці держава в особі різних органів законодавчої і виконавчої влади ці поняття трактуються по-різному, входячи інколи у явне протиріччя. Дане твердження може бути підкріплене конкретними прикладами.

Платні форми культурної діяльності (організація концертів, виставок, показ спектаклів, проведення фестивалів, свят, вечорів відпочинку, дискотек, платна курсова і гурткова мережа) і доходи від них включаються в склад єдиного фонду грошових засобів. При цьому сума перевищення доходів над витратами при наданні платних культурних послуг населенню є чистим доходом закладу, залишається у його розпорядженні і податком на прибуток не обкладається.

В той же час платниками податку на прибуток є юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність. Отже, у некомерційних організацій культури і мистецтв прибуток створюється лише в тому випадку, якщо вони здійснюють різні види саме підприємницької діяльності. При цьому в Основах законодавства про культуру подається досить чіткий перелік видів діяльності, які стосовно до закладів культури слід вважати підприємницькими, із нього ще раз видно, що статутні види культурної діяльності до підприємницької не відносяться.

Численні публікації останніх років свідчить: для багатьох керівників закладів культури боязнь опинитися “заложником” податкових органів (бояться “заробити”, а то “відберуть”) є стримуючим мотивом для розвитку не тільки підприємницьких форм діяльності, але навіть традиційних видів платних культурних послуг.

 

Ефективне стимулювання підприємницької діяльності (так як і платних форм культурної діяльності) закладів культури і мистецтва неможливе без:

  • безумовного звільнення від оподаткування суми перевищення доходів над витратами в частині надання платних культурних (статутних) послуг;

  • звільнення від сплати податку, на прибуток, одержаний від підприємницької діяльності, якщо він повністю йде на зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури.

 

При цьому тут не стоїть питання про розробку нового законодавства, мова йде про чітке виконання хоч би тих законів і положень, які прийняті Верховною Радою України та іншими законодавчими органами. Без відновлення (довільно відмінених) податкових пільг, всі зусилля по активізації підприємницької діяльності некомерційних організацій культури будуть безпідставними.

Для тих закладів культури і мистецтв, керівники яких все ж намагаються розвивати підприємницьку діяльність, найбільш характерною її формою є передача приміщень в оренду стороннім організаціям. Переваги даної форми очевидні: вона не вимагає будь-яких додаткових вкладень (що в сучасних умовах немаловажне), але дає змогу мати досить стабільний доход.

На жаль, на практиці здебільшого орендні відносини приносять орендодавцям проблем більше, ніж доходів.

Слід відразу ж обмовитися: оренда не є перспективною (навіть вдалою) формою розвитку підприємницької діяльності закладів культури і мистецтв. Проте, вона одержала широке розповсюдження і також потребує більш чіткого правового регулювання. Правове регулювання повинне стосуватися насамперед повноважень закладів культури і мис-тецтв, які фактично не є власниками своїх приміщень (а одержують  їх в оперативне управління) і можуть, коротше кажучи, передавати ці приміщення прямо тільки у суборенду (що за існуючим законодавством заборонено).

Оскільки основні проблеми орендних відносин закладів культури і мистецтв зі своїми орендарями полягають в затримці платежів, порушенні умов, які стосуються використання орендованих приміщень, прямої відмови від своїх зобов’язань тощо, ця обставина приставляється надзвичайно важливою.

Як уже відмічалося, що передача приміщень в оренду сьогодні (незважаючи на існуючі організаційно-правові проблеми) залишається для ряду закладів культури чи не єдино можливим джерелом надходження власних доходів.

 

Між тим, досвід діяльності некомерційних організацій культури ряду європейських країн показує можливості і необхідність (за умов бюджетної нестабільності) розвитку інших форм комерційної і підприємницької діяльності, зокрема:

  • розвиток додаткових послуг;

  • розвиток вторинного продукту і вторинних ринків.

 

Додаткові послуги уже одержали певне розповсюдження, наприклад, організація буфетів, ресторанів, кафе, барів тими закладами культури і мистецтв, змістовна сторона діяльності яких вимагає тривалого перебування відвідувачів (театри, музеї, клубні заклади), організація платних автостоянок на території, що належить їм тощо, проте більш перспективним, як уже відзначалося, нам здається, – другий напрямок.

Стимулювання розвитку підприємницької діяльності некомерційних організацій культури, на наш погляд, повинне здійснюватися державою всіма наявними у її арсеналі методами для створення прямої заінтересованості як їх керівників ( поки що деякі органи державної влади їх скоріше наказують, ніж стимулюють), так і потенційних інвесторів.

Цільові трансферти, пільгові кредити (під гарантії держави) при виробництві вторинного продукту і освоєнні вторинних ринків, виділення бюджетних асигнувань не на “проїдання”, а на зміцнення матеріально-технічної бази, яка дає змогу здійснювати якісний ( тому що користуватиметься комерційним попитом) продукт, стимулювання спонсорської і меценатської підтримки соціально-культурної діяльності завдяки не тільки збільшення податкових пільг, але створення для них атмосфери поваги і пошани, – ось неповний перелік того, що необхідно зробити державі. В противному випадку  СКС буде утриманкою держави


Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Оборудование для перемещения зерновых от производителя О пестицидах Гусеничная пара - кто что знает? Чем кормить лошадь зимой?
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.