20 вересня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Соціально-економічний розвиток - Демографічна і поселенська база та трудові ресурси села - Стан ринку праці в сільській місцевості - Умови праці та використання робочого часу


Стан ринку праці в сільській місцевості

Умови праці та використання робочого часу

Условия труда и использования рабочего времени

Умови праці - це сукупність взаємопов’язаних чинників виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі пра­­ці, на всебічний розвиток особистості. Вони поділяються на чотири гру­пи (са­­­нітарно-гігієнічні, психофізичні, естетичні і соціально-психологічні) та умо­­ви праці характеризують стан охорони, безпеки, гігієни праці та ви­роб­ни­чого середовища в галузях економіки, а також зайнятість працівників на важ­ких роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці.

Охорона та безпека праці являє собою це комплекс організаційно-тех­нічних, соці­а­ль­но-економічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-про­філак­тичних захо­дів, що забезпечують збереження здоров’я та працездатності лю­дини в про­це­сі праці.

Державне управління охороною праці в Україні здійснюють: Кабі­нет Мі­ністрів України, Державний комітет з нагляду за охороною праці, Мініс­тер­ст­во праці та соціальної політики України, інші міністерства і відомства, міс­це­ві органи влади та самоврядування.


Серед основних принципів державної політики з охорони праці можна виділити нас­туп­ні блоки:

  • пріоритет життя та здоров’я працівників по відношенню до результатів ви­робничої діяльності підприємства, повної відповідальності робо­то­давця за ство­рення безпечних і нешкідливих умов праці;

  • комплексне вирішення завдань охорони праці на базі національних прог­­­рам з цих питань та з урахуванням інших напрямів соціально-еко­но­­мічної політики, досягнень науково-технічного прогресу, дія­льності в галузі охо­ро­ни навколишнього природного середовища;

  • соціальний захист працівників, повна компенсація завданої шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та про­фесійних захво­рювань;

  • встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств не­залежно від форм власності та господарювання;

  • використання економічних методів управління охороною та безпекою пра­ці, надання пільгового оподаткування, що сприяє створенню без­печ­них і не­ш­­кідливих умов праці, участь держави у фінансуванні заходів з охо­­­­рони праці;

  • проведення регулярного навчання, професійної підготовки та під­ви­щен­ня кваліфікації працівників з питань охорони праці;

  • міжнародне співробітництво в галузі охорони праці та використання сві­то­вого досвіду організації роботи з поліпшення умов і безпеки праці.


Згідно з чинним законодавством кожний працівник має права на охорону праці, зокрема:

  • при укладанні трудового договору працівник має бути поінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві (організації, ус­та­­нові), наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих вироб­ничих чинників;

  • умови праці на виробничому місці, рівень безпеки технологічних про­це­сів, машин, механізмів, устаткування, стан засобів захисту, що ви­ко­ри­с­товуються працівником, а також санітарно-побутові умови, де він пра­цює, повинні відповідати вимогам нормативних актів з охорони праці;

  • працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо ство­ри­лася ви­­робнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я. За пе­ріод про­­­с­тою з цих причин працівникові виплачується компенсація згід­но з чин­ним законодавством;

  • працівників, які за станом здоров’я потребують надання легшої роботи, ро­ботодавець повинен відповідно до медичного висновку перевести за їх­ньою згодою на таку роботу тимчасово чи без обмеження строку. Оп­лата праці здійснюється згідно з чинним законодавством;

  • працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами пра­ці, мають право на одержання безоплатно лікувально-профі­лак­тичного хар­­чу­вання, молока чи рівноцінних йому харчових продуктів, газованої со­­ло­ної води, скорочену тривалість робочого часу, додаткову опла­чу­вану від­пустку, оплату праці в підвищеному розмірі та інші пільги та ком­пенсації. На роботах зі шкідливими або здійснюваних у неспри­ят­ливих темпе­ра­ту­р­­них умовах працівникам видаються безоплатно за встановленими нор­мами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші за­со­би індивідуа­ль­ного за­хисту та знешкоджуючі засоби;

  • роботодавець зобов’язаний компенсувати працівникові шкоду, запо­ді­яну йо­му ка­ліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’­я­заним з ви­ко­нан­ням тру­­дових обов’язків, у повному розмірі втраченого заро­бітку від­повідно до чинного законодавства, а також виплатити потер­пілому одно­разову ком­пен­­сацію. Розмір останньої компенсації вста­нов­люється ко­лективним до­говором;

  • у разі смерті потерпілого розмір одноразової компенсації повинен бути не меншим п’ятирічного заробітку працівника на його сім’ю, крім того, не мен­шим однорічного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після смерті потерпілого;

  • роботодавець відшкодовує також потерпілому витрати на лікуван­ня, про­­тезу­ван­ня, догляд за ним та інші види медичної та соціа­ль­ної до­по­моги;

  • забороняється застосування праці жінок на важких роботах із шкід­ли­вими чи небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучення жінок до перенесення та пересування речей, маса яких пе­ревищує встанов­лені для них граничні норми. Жінки на час вагітності пе­реводяться на іншу роботу зі збереженням середнього заробітку за попередньою ро­ботою;

  • забороняється використання праці неповнолітніх - осіб молодших 18 років на важких роботах і на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах тощо.


Ринкове середовище, зокрема ринок праці передбачає від­носно високі стандарти безпеки та охорони праці на робочих місцях. Охорона праці працівників аграрного сектора є важливою скла­довою поліпшення умов їх праці. Проте кількість травм, їх частота, втрата робочих днів, коефіцієнт тяжкості нещасних ви­падків свідчать про низький рівень  охорони праці у га­лу­зях сільського господарства. Це насамперед, виявляється в недостатності зас­­­то­сування машин, механізмів та устаткування, наявності ве­ликої кількості ро­­бочих місць з підвищеним рівнем шуму, вібрації, ве­ли­кою загазованістю, запиленістю, а також несприятливим температурним ре­жимом. Крім того, працівники не завжди дотримуються правил охорони пра­ці, вимог до ро­бо­ти з отрутохімікатами і пестицидами, недостатньо забез­печені спец­одя­гом, взуттям тощо.

Розподіл нещасних випадків за основними причинами свідчать, що бі­ль­ше по­ловини (55,5%) зазнають їх з організаційних причин, 29,3% - з тех­нічних, 2,9% - з психофізіологічних, а решта припадає на інші причини.

Серед організаційних причин нещасних випадків найбільш поширене порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, меха­ніз­мів тощо - 32,5%, близько 13%  припадає на порушення трудової і вироб­ни­чої дисципліни, технологічного процесу та недоліки під час навчання без­печним прийомам праці, понад 5% - на порушення правил дорожнього руху та не­ви­користання засобів індивідуального захисту через небез­печ­ність ни­ми, 2,7% - на порушення режиму праці та відпочинку.

Найбільш важким стосовно наслідків нещасних випадків (частка смер­тельно травмованих від загальної кількості потерпілих) є порушення правил дорожнього руху - 20,7% загиблих від кількості потерпілих. Понад 8% - це  загиблі внаслідок нещасних випадків, спричинених порушен­ням режиму пра­ці, відпочинку та дисципліни.

У структурі класифікованих технічних причин кожен третій нещас­ний випадок (33,4% травмованих) припадає на незадовільний технічний стан ви­робничих об’єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва та тран­спортних засобів, з них 6,2% травмовано смертельно. З причини недо­с­ко­на­лості, невідповідності вимогам безпеки технічного процесу зазнало травм 28,9%, з них 4,6% смертельних. На інші види технічних при­чин при­падає 18-20% травмованих.

Серед психофізіологічних причин, на які припадає 2,9% травмованих, пе­реважає алкогольне сп’яніння. У структурі причин цієї категорії на нього при­­падає понад 60 відсотків.

Помісячна кількість загиблих має чітко виражену сезонність. Пік збігається з періодом напружених польових робіт, насамперед зби­рання вро­жаю у липні-жовтні. Саме в ці чотири місяці (третина календарного ро­ку) за­ги­­нуло 45,4% від річної кількості.

Найбільше постраждало працівників рослинництва та кормовироб­ни­ц­т­ва - 30,7% і  загальногосподарських працівників - 20,9%, а кожен восьмий із за­­гиблих – працівник тваринництва.

Половина усіх смертельних нещасних випадків сталася на ді­лян­ках рос­линництва та загального призначення, а на дорогах  -  21,2%.

За видами подій, як і в попередні роки, домінують наїзди - 22,2% за­га­льної кількості. Ще 14,4% загинули внаслідок падіння, а 10,6% - від ура­жен­ня електричним струмом.

Найчастіше смертельні випадки мали місце під час виконання тран­спор­т­­них робіт - 23,2%,  охоронних - 14,6 та при ремонті і тех­нічному обслу­­говуванні – 13,8%. На роботах в рільництві загинуло 9,1%, загально­гос­по­дарських – 7,6, у тваринництві – 6%.

З причин нещасних випадків переважають незадовільна орга­ні­зація ро­біт (16%), порушення правил дорожнього руху і незадові­ль­ний техніч­ний стан засобів виробництва (відповідно 13,8 та 13,2%), порушення трудової і виробничої дисципліни (12,3%). Недоліками у навчанні безпечним прийомам праці спричинено 9,2% смертельних нещасних випадків.

На автомобільний транспорт і трактори як травмуючи чинники, при­па­дає по 18,4%, на сільськогосподарські машини - 9,1, на хімічні ре­човини та повітряне середовище - 10,6%.

Згідно з матеріалами розслідування нещасних випадків зі смер­­­­­те­льними наслідками з кожним другим загиблим не було проведено вступ­­ного інструктажу, з кожним п’ятим – первинного (пе­рі­о­дичного). Лише 38% постраждалих пройшли навчання з виконуваної в мо­мент нещасного випадку роботи і лише 35% - перевірку знань. Серед загиб­лих 91 працівник не проходив попереднього, а 76 – періо­дичного медичного ог­­ляду.

Однією з важливих умов формування стабільних кадрів є поліп­шення по­бутових умов на виробництві. В значній кількості сільсь­когосподарських під­приємств будинки механізатора і тваринника зна­ходяться у занедбаному стані, лазні і душові не працюють. Низький рівень медичного, побутового та ін­ших видів обслуговування, соціа­льно-побутові об’єкти на виробництві час­то використовуються не за призначенням.

Ступінь ефективності і раціональне використання робочої сили в сі­льсь­ко­гос­подарсь­кому виробництві визначається системою показників, зок­рема аб­со­лютними і відносними показниками календарного, табельного та макси­мально можливого фондів робочого часу.

Календарний фонд робочого часу розраховується як сума явок та неявок зайнятих працівників.

Табельний фонд робочого часу відрізняється від календарного на кількість неявок працівників у святкові та вихідні дні.

Максимально можливий фонд робочого часу виз­начається як максимальна тривалість часу, яку можливо відпрацювати від­по­відно до чинного законодавства.

Колективні договори – це інформація про кількість та структуру колек­тивних договорів (укладених та зареєстрованих), яких подається підпри­єм­ствами, установами та організаціями, на яких вони діють, за винятком малих підприємств. Витрати на надання працівникам та членам їх сімей соціальних пільг включають допомоги на оздоровлення у зв’язку з тривалою хворобою або смертю, доплати непрацю­ючим пенсіонерам до їх пенсії, дотації на оп­лату комунальних послуг, харчування, житлове будівництво тощо.

Для посилення соціальних гарантій щодо забезпечення належних умов і охорони праці, соціального страхування від виробничого тр­авматизму та професійних захворювань працівників аграрного сектора потрібно вжити ряд нормативно-правових, організаційних та еко­номічних заходів, зокрема від­новлення та вдосконалення системи стандартів безпеки праці, перегляд ді­ючих і розробка нових норм і правил з охорони праці, гігієнічних нор­ма­тивів, санітарних норм і правил з урахуванням міжнародних стандартів, норм і нор­ма­тивів; пе­регляд переліку виробництв, робіт, професій і посад що­до от­ри­ман­ня права працівників на додаткові пільги у зв’язку з шкід­ли­вими і не­без­печ­ними умовами праці; активізувати роботу органів системи уп­рав­лін­ня охо­­роною праці в регіонах та підвищити відповідальність міс­цевих орга­нів ви­­конавчої влади з координації діяльності в галузі охорони пра­ці. Крім то­го, необхідно переглянути “Список виробництв, професій і робіт з важ­ки­ми і шкідливими умовами праці жінок” у напрямі зменшення норм гра­нично до­пустимих навантажень при підніманні та переміщенні важких предметів вручну.

З метою реалізації конституційного права працюючих в аграрному сек­торі на належні, безпечні та здорові умови праці необхідно: укомп­лек­ту­вати служ­бу охорони праці кваліфікованими фахівцями з охорони праці на об­лас­ному, районному рівнях, на підприємствах і в організаціях АПК; удоско­на­лити сис­тему підготовки фахівців з охорони праці в закладах аграрної освіти; зап­ро­вадити нову систему соціального страхування від нещасних випадків на ви­­робництві та професійних захворювань; забезпечити належний рівень фі­нан­­­сування заходів, пов’язаних з реалізацією державної політики у сфері охо­­­рони праці; удосконалити мережу довідково-інформаційного забезпечен­ня в галузі охорони праці, передбачивши створення консультативних пунктів по наданню допомоги з питань охорони праці фермерським і одноосібним гос­­­­подарствам; відновити систему обліку, аналізу стану безпеки та умов пра­ці в галузях агропромислового комплексу.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Кормосмесители Оборудование для перемещения зерновых от производителя О пестицидах Гусеничная пара - кто что знает?
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.