17 липня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Основи бізнесу - Місце та роль товарних бірж як основних посередників в бізнесі - Розрахунки по біржових угодах


Місце та роль товарних бірж як основних посередників в бізнесі

Розрахунки по біржових угодах

Расчеты по биржевым договорам

Розрахунки по біржових угодах є важливою частиною біржових операцій, визначають їх ефективність. Учасниками таких розрахунків виступають, покупці і продавці товарів: по агентських операціях - безпосередньо підприємствах, які представлені на біржі, по брокерських (посередницьких) операціях - клієнт, інтереси яких представляють брокерські контори, по дилерських операціях - безпосередньо брокерські контори, які укладають угоди від свого імені і за свій рахунок.
Покупці і продавці товарів, угоди по яких укладені на біржі вступають між собою в розрахункові відносини, під якими розуміються зобов'язання покупця оплатити у визначені строки вартість товарів після укладання біржового контракту або виконання продавцем договірних зобов'язань по поставці товарів, а також право продавця затребувати від покупця обумовлену суму платежу за продані (поставлені) йому товари.
Чітка організація розрахунків по біржових угодах сприяє зміцненню ділової репутації покупців і продавців, а також брокерських контор, які вони представляють, прискорює обіговість грошових засобів, забезпечує максимальне зближення руху реалізованих на біржі товарів і грошових розрахунків, приводить до зниження взаємної заборгованості учасників біржових операцій по здійснених угодах, зменшує негативний вплив інфляції на фінансовий стан покупців і продавців.
Висока ефективність організації розрахунків досягається за рахунок визначення і неухильного виконання умов платежу по кожній біржовій угоді. Умови платежу визначаються безпосередньо продавцями і покупцями товарів і чітко обумовлюються в біржовому контракті. В перелік важливих умов платежу, які містяться в біржовому контракті, входять слідуючі елементи:
а) валюта платежу;
б) строк платежу;
в) форма розрахунків.
Як правило, основні елементи умов платежу включають, окремими інформативними показниками в бюлетень пропозиції і попиту як запропоновані умови біржової угоди, проте можуть бути зміни за взаємною згодою продавця і покупця товарів як під час торгів, так і в процесі оформлення біржового контракту.
Валюта платежу. При укладанні біржового контракту слід встановити, в валюті якої країни буде проведена оплата товарів (національна валюта держави, на території якої функціонує ТБ; національній валюті держави на території якої знаходиться покупець чи продавець; єдиній валюті СНД; конвертованій валюті іншої держави). Валюта платежу може співпадати з валютою ціни товару, по якій в біржовому бюлетені оформлена заявка на продаж або покупку, а може і не співпадати з нею. В останньому випадку в біржовому контракті повинен бути вказаний курс, по якому валюта ціни буде переведена у валюту платежу. Взагалі такий перевод валюти здійснюється за курсом, діючому в державі, в якій розміщена ТБ. При виборі курсу валюти платежу враховується також ступінь її обіговості, тобто можливості обміну на валюту держави, в якій перебуває контрагент по біржовій угоді. Це одна з найважливіших умов розширення меж міжбіржового простору, росту біржової обіговості.
В тих випадках, коли затребувана продавцем валюта платежу у покупця відсутня, він повинен заздалегідь прорахувати ефективність укладання такої біржової угоди з врахуванням вартості придбання валюти за комерційним курсом або витрат по конвертації національної валюти.
Строк платежу визначає максимальне число днів після укладання угоди або передачі товару в розпорядження покупця, протягом яких буде здійснений розрахунок. Він обов'язково обумовлюється в біржовому контракті. Якщо в біржовому контракті строки платежу прямо або прямо не встановлені, то платіж по угоді здійснюється в строки, передбачені Правилами роботи конкретної біржі.
Строк платежу безпосередньо зв'язаний з періодом розрахунків за куплені на біржі товари по відношенню до фактичної їх поставки (передачі) покупцю. В сучасній практиці біржової торгівлі використовуються слідуючі основи розрахунків, в рамках яких обумовлюються конкретні строки платежу.
Авансовий платіж передбачає виплату покупцем продавцю вартості партії товару до його передачі (відвантаження) в розпорядження покупця. Одним в видів авансового платежу виступає оплата товарів (або брокерських послуг), підготовлених до відвантаження (передачі покупцю) не пізніше 3 робочих днів 3 дня одержання платежу (якщо другі строки не передбачені біржовим контрактом). Авансовий платіж виконує подвійну функцію: по-перше, він є формою кредитування продавця покупцем по укладеній угоді, по-друге, він служить для продавця засобом страхування виконання розрахункових зобов'язань прийнятих покупцем по біржовому контракту. При подальшій відмові покупця від приймання закуплених товарів, продавець має право у відповідності до Правил роботи біржі направити частину свого авансового платежу на відшкодування своїх збитків і втраченої вигоди.
Авансові платежі можуть охоплювати всю вартість партії по біржовій угоді (наприклад, "100 процентів передоплата") або лише певну, раніш узгодженому в біржовому контракті їх частину (наприклад, "50 процентів передоплата"). При угодах з реальним товаром типу "форвард" в біржовому контракті можуть передбачити авансові платежі декількома внесками (наприклад, 25 процентів - при підписанні біржового контракту; 20 процентів -щомісячно до повідомлення про відвантаження покупцю) - цей вид розрахунків по угоді носить назву "поступові платежі".
В практиці біржової торгівлі авансові платежі здійснюються, як правило, по угодах з добре відомими продавцями, які позитивно зарекомендували себе суворим дотриманням передбачених строків поставки товарів. Проте в сучасним умовах "ринку продавця", дефіцитності багатьох товарів на біржовому ринку все більше число продавців висувають авансовий платіж у вигляді неодмінної умови укладання біржової угоди.
Розрахунок готівкою передбачає одночасний обмін складського варіанта (повноваження, посвідчення, довіреність) на реалізований товар або інших товаросупроводжувальних документів продавця на відповідні платіжні документи або наявні гроші покупця. Такий вид платежу є найбільш справедливий, так як здійснює взаємне страхування контрагентів по біржовій угоді, прискорює взаємні розрахунки по взятих зобов'язаннях. Розрахунок готівкою (як і авансові платежі) може охоплювати всю вартість партії товарів або здійснюватися частинами. В першому випадку передбачається повна оплата всієї вартості товарів одразу ж при передачі покупцю документів на його володіння. В другому випадку основна частина платежу по біржовому контракту (30-90 процентів) здійснюється одразу ж після передачі документів на володіння товарів, а інша частина платежу -(10-20 процентів) після приймання товару за кількістю і якістю на складі покупця.
Платіж по факту поставки (одержання) товарів продавцем (покупцем) застосовується, як правило в тих випадках , коли вся партія товарів не може бути пред'явленою (і переданою) покупцю в момент торгів і укладання біржового контракту, зокрема, за угоди типу "форвард". Цей вид платежу має певні переваги для покупця, так як страхує його від виплати грошових засобів за товари, які потім можуть бути не поставленими продавцем. Крім того, розрахунки з продавцем проводяться лише після прийняття товарів за кількістю і якістю. Тому платіж по факту одержання товарів є найбільш розповсюдженою умовою здійснення біржової угоди, яку висуває покупець.
Платіж в кредит передбачає здійснення розрахунку біржової угоди на основі наданого продавцем комерційного кредиту. Такий кредит надається покупцю після одержання ним товарів не біржовій угоді на строк від 1-2 місяців до одного року. Основна мета надання такого кредиту - збільшити обсяг реалізації товарів, попит на які на біржі нижче пропозиції. Сьогодні у зв'язку з дефіцитністю реалізації на біржі товарів і високими темпами інфляції надання покупцю права платежу в кредит практикується виключно рідко.
Слід відмітити, що строк платежу безпосередньо зв'язаний з ціною товару і ефективністю біржової угоди. Так, якщо покупець здійснює авансовий платіж, він на певний строк вилучає з обігу свої грошові засоби і в межах цього строку несе подвійні втрати - від інфляції і від недовикористання своїх грошових активів. В той же час для продавця авансовий платіж є джерелом одержання безплатних кредитних ресурсів, вартість яких на грошовому ринку нині досить висока (в ряді випадків кредитна ставка досягає 75-100 і більше відсотків у рік).
Якщо ж платіж здійснюється за фактом поставки (одержання) товарів або в кредит, то втрати від інфляції і невикористання своїх грошових активів несе продавець товару, а у виграші буде покупець.
Забезпечення рівноцінних умов угоди при різних строках може бути здійсненим шляхом приведення біржового контракту до єдиного базису, який виражається в ціні за одиницю товару або в загальній сумі угоди. Розглянемо порядок приведення умов біржового контракту до єдиного базису при рівних строках платежу на слідуючому прикладі.
Запропонована продавцем на тортах партія товару по ціні 3 тис. грн. за одиницю може бути відвантажена покупцю черев місяць після підписання біржового контракту. З урахуванням відстані перевезення товари можуть бути одержані покупцем через місяць після відвантаження. Середньомісячний темп інфляції складає в даний час 8 відсотків, а середньомісячна банківська депозитна ставка 3 відсотки. Строк платежу по біржовій угоді може бути встановлений по згоді сторін в слідуючих варіантах:
а) авансовий платіж 100 відсотків;
б) платіж готівкою;
в) платіж за фактом одержання товарів;
г) платіж в кредит з розрахунком через 2 місяці після одержання товарів.
Послідовність розрахунків при проведені умов біржового контракту до єдиного базису при різних строках платежів наведена в табл. 41.
З приведених даних видно, що якщо умови біржового контракту не будуть зведені до єдиного базису по строках платежів, то при авансовому платежі покупець понесе додаткові втрати в сумі 165 тис. грн., при платежі за фактом одержання товарів подібний розмір втрат понесе вже продавець, а у випадку платежу в кредит втрати продавця становитимуть 495 тис. грн.

40. Приведення умов біржового контракту до єдиного
базису при рівних строках платежів

№ п/п
Показники
Од. виміру
Строки оплати платежу
авансовий
готівкою
за фактом одержання
в кредит
1
Ціна пропозиції за одиницю товару
тис. грн.
3
3
3
3
2
Розмір партії
шт.
500
500
500
500
3
Сума угоди по ціні пропозиції (п.1 х п.2)
тис. грн.
1500
1500
1500
1500
4
Строк платежу по відношенню до строку відвантаження товарів
міс.
-1
0
+1
+3
5
Середньомісячний темп інфляції
%
8
8
8
8
6
Втрати від інфляції (п.3 х п.5) х п. 4 100
- продавця
- покупця

тис. грн.
тис. грн.

-
120

-
-

120
-

360
-
7
Середньомісячна банківська депозитна ставка
%
3
3
3
3
8
Втрати доходу від невикористання грошових активів (п.3 х п.7) х п.4 100
- продавця
- покупця



тис. грн.
тис. грн.



-
45



-
-



45
-



135
-
9
Сукупний розмір втрат (п.6-п.8)
- продавця
- покупця

тис. грн.
тис. грн.

-
165

-
-

165
-

495
-
10
Сума контракту привед до одного базису (п. 3 + п. 9)
тис. грн.
1335
1500
1665
1995
11
Ціна пропозиції за одиницю базису (п. 10 / п. 2)
тис. грн.
2,67
3,00
3,33
3,99
12
Розмір цінової скидки (націнки), який визначається строком платежу (1 - п. 10 х 100) п. 11
%
-10
-
+1-0
+30

Характеристика форм розрахунків по біржових угодах

Форми розрахунків, які застосовуються по біржових угодах, виходять з строків платежу і зв'язані з використанням різних видів банківських і кредитних механізмів здійснення розрахункових операцій. При цьому розрахунки між контрагентами по біржовій угоді можуть здійснюватись як наявними грошима (готівкою), так і в безготівковому порядку.
Розрахунки наявними грошима (готівкою) здійснюються, як правило, по біржових угодах типу "спот" (з негайною передачею товару покупцю) за відносно невеликої суми платежу по біржовому контракту. Правилами роботи окремих бірж оплата товарів готівкою заборонена. В сучасній практиці біржової торгівлі доля розрахунків готівкою відносно невелика.
Безготівкові розрахунки по біржових угодах відіграють головну роль в сучасній біржовій практиці розрахункових відносин і носять досить різноманітні форми. Найбільше розповсюдження в сучасних умовах одержали такі форми безготівкових розрахунків між контрагентами по біржових угодах, як розрахунки платіжними дорученнями, розрахунки платіжними вимогами, розрахунки за допомогою чеків і розрахунки безпосередньо акредитивами.
Певний розвиток в біржовій практиці можуть одержати в найближчій перспективі і такі форми, як розрахунки за допомогою векселів і розрахунки ощадними (депозитними) сертифікатами банків на пред'явника.
Переважна більшість безготівкових форм розрахунків зв'язана з інкасуванням розрахункових документів. Інкасо - це банківська операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта і на основі розрахункових документів одержує суми від підприємства за товари і надані послуги з наступним зарахуванням цих засобів на рахунки своїх клієнтів. За характером інкасових документів розрізняють чисте інкасо (коли інкасації підлягають прямі платіжні документи-векселі, чеки, ощадні сертифікати тощо) і документальне інкасо (коли інкасації підлягають комерційні документи - відвантажувальні і страхові рахунки за послуги тощо). За виконання інкасових операцій банки стягують певний процент комісійних.
Розглянемо особливості окремих безготівкових розрахунків, які застосовуються в практиці біржової торгівлі.
Розрахунки платіжними дорученнями одержали сьогодні найбільше розповсюдження по біржових угодах. Вони застосовуються, як при авансових платежах (включаючи і попередню оплату), так і при платежах за одержані товари. Платіжне доручення - це наказ покупця банку, який його обслуговує, про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок продавця в тому або іншому місцевому відділенню банку або у другому місті. Доручення по розрахунках за одержані товари (до авансових платежів це не стосується) приймаються банком до виконання в день їх пред'явлення незалежно від наявності засобів на рахунку покупця. У випадку відсутності або недостачі засобів на рахунку покупця і прав у нього на платіж в кредит, такі платіжні доручення розмішуються у картотеку з нарахуванням продавцю пені за прострочення платежу. Доручення дійсне протягом 10 днів з дня виписки.
Схема розрахунку покупця платіжним дорученням при авансовому платежі наведена на схемі 22.

Схема 22. Розрахунок з продавцем платіжним дорученням при авансовому платежі

ПОСЛІДОВНІСТЬ ОПЕРАЦІЙ

1. Продавець і покупець укладають біржовий контракт.
2. Покупець направляє своєму банку платіжне доручення перерахувати гроші на рахунок продавця.
3. Банк покупця перераховує гроші в банк продавця на його рахунок.
4. Банк продавця повідомляє продавця про надходження грошей.
5. Продавець відвантажує покуплю товари, передбачені біржовим контрактом.
Розрахунки платіжними вимогами застосовуються між контрагентами по біржовій угоді, як правило, за відвантажені (відпущені) продавцем товари. При розрахунках платіжними вимогами продавець подає в обслуговуючий його банк на інкасо розрахунковий документ, який містить вимогу до покупця про виплату продавцю певної суми через, банк. Вказана форма розрахунків може передбачати акцепт покупця, тобто його згоду на оплату, або здійснюється в безакцептній формі.
Акцепт платіжних вимог може бути наступним або попереднім. При розрахунках в порядку наступного акцепту вимога продавця оплачується протягом операційного дня по мірі їх надходження в банк покупця. За покупцем зберігається право заявити наступну повну або часткову відмову від акцепту. Банк приймає наступні відмови від акцепту протягом трьох робочих днів після надходження платіжної вимоги в банк покупця (день надходження в розрахунок не приймається). У випадку відмови від акцепту сума платіжної вимоги відновлюється на рахунку покупця в день одержання заяви про відмову. При розрахунках в порядку попереднього акцепту платіжна вимога, оплачується на слідуючий день після проходження строку акцепту. В цьому випадку покупець має право заявити повну або часткову відмову від акцепту по розрахунках з іншими містами протягом 3 робочих днів і по місцевих протягом 2 робочих днів після одержання вимоги банком (день надходження в розрахунок не приймається).
У відповідності до діючого порядку розрахунків платіжними вимогами покупець має право повністю відмовитись від акцепту в слідуючих випадках:
а) пред'явлення платіжної вимоги на товари, не передбачені до поставки біржовим контрактом;
б) відвантаження товарів не по адресі;
в) достроковою поставкою товарів продавцем без згоди покупця;
г) документально встановленої (до закінчення строку для акцепту) недоброякісності або некомплектності всіх товарів;
д) документально встановленої (до закінчення строку для акцепту) заниженої сортності (якості) товарів порівняно до сортності (якості) товарів, передбачених біржовим контрактом;
е) зміною узгодженої в біржовому контракті ціни на товар;
ж) пред'явлення продавцем безтоварної вимоги, тобто вимоги на товари, фактично не відвантажені або не передані покупцю.
Часткова відмова від акцепту покупцем вирішується в слідуючих випадках:
а) відвантаження продавцем разом з товарами, передбаченими біржовим контрактом, непередбачених в ньому товарів;
б) відвантажені продавцем товари в кількості, яка перевищує передбачену в біржовому контрактів;
в) документально встановленої (до закінчення строку для акцепту) недоброякісності або некомплектності частини товарів, недоброякісності тари;
г) документально встановленої (до закінчення строку для акцепту) нестачі товару при прийманні їх від покупця.
Покупець має право відмовитись від акцепту платіжної вимоги повністю або частково також за іншими підставами, передбаченими в біржовому контракті. В цьому випадку в заяві про відмову обов'язково повинні бути посилання на відповідний пункт біржового контракту, яким надане право заяви відмовлення від акцепту.
Якщо покупець відмовився від акцепту платіжної вимоги, то товари, які прибули по цьому біржовому контракту, надходять на його відповідальне зберігання (при частковій відмові від акцепту товар залишається на відповідальному зберіганні покупця в тій його частині, від оплати якої він відмовився). Після надходження розпорядження продавця, покупець відвантажує цей товар по відповідній адресі.
Схема розрахунків платіжною вимогою за відвантажені товари наведена на схемі 23.

Схема 23. Розрахунок покупця з продавцем платіжною вимогою за відвантажені товари

ПОСЛІДОВНІСТЬ ОПЕРАЦІЙ

1. Продавець і покупець уклали біржовий контракт.
2. Продавець відвантажує покупцю товари, які передбачені біржовим контрактом.
3. Продавець направляє своєму банку платіжну вимогу утримати гроші з покупця.
4. Банк продавця направляє платіжну вимогу і документи в банк покупця.
5. Банк покупця оповіщає його про надходження платіжної вимоги.
6. Після одержання товарів покупець дає своєму банку акцент на оплату.
7. Банк покупця переводить гроші банку продавця на його рахунок.
8. Банк продавця оповіщає продавця про надходження грошей.
Розрахунки за допомогою чеків передбачають, що покупець (чекодавець) дає письмове доручення обслуговуючому його банку про перерахування певної суми грошей з його рахунку на рахунок продавця, (чекоотримувача). При розрахунках по біржових угодах, використовуються чеки з лімітованих чекових книжок, (по 10, 20, 25 і 50 аркушів), строк дії яких встановлюється банком за узгодженням з покупцем. Виписані чеки дійсні протягом 10 днів.
В біржовій практиці розрахунки за допомогою чеків з лімітованих чекових книжок використовуються, як правило, при платежах готівкою, проте в окремих випадках можуть застосовуватись і при інших платежах. Ліміт чекової книжки вказує загальну граничну суму. на яку можуть бути виписані чекодавцем і підлягають оплаті банком чеки.
Виписані після вичерпання ліміту чеки недійсні і підлягають поверненню банку для списання з рахунку чекоутримувача необгрунтоване зарахованих сум. Чеки, що надійшли в платіж, повинні здаватись чекоутримувачем в обслуговуючий його банк, як правило, на наступний день з дня його виписки.
Схема розрахунку чеком при платежі готівкою за одержані товари наведена нижче.

Схема 24. Розрахунок покупця чеком при наявному платежі за одержані у продавця товари

ПОСЛІДОВНІСТЬ ОПЕРАЦІЙ

1. Покупець і продавець уклали біржовий контракт.
2. Покупець надсилає в банк заяву на одержання лімітованої книжки.
3. Банк депонує заявлену суму на спеціальному рахунку покупця і видає йому лімітовану чекову книжку.
4. Продавець передає покупцю товари, а покупець одночасно виписує і передає чек продавцю.
5. Продавець доручає своєму банку інкасувати чек і зарахувати суму на свій рахунок.
6. Банк продавця направляє чек банку покупця.
7. Банк покупця перераховує гроші банку продавця.
8. Банк продавця сповіщає продавця про зарахування грошей на його рахунок.
Розрахунки за допомогою акредитиву. Ці розрахунки здійснюються покупцем як за рахунок власних засобів, так і за рахунок одержаної в банку позики, менш приваблива для покупця форма розрахунків, так як він лишається без грошових засобів ще до відвантаження товарів продавцем.
При розрахунках акредитивами покупець доручає обслуговуючому його банку вести за рахунок своїх засобів або позики, депонованих в його банку, оплату товарів за місцем знаходження продавця на умовах, які передбачені покупцем в заявці на встановлення акредитиву (відповідних умовах біржового контракту).
Для відкриття акредитиву покупець подає обслуговуючому його банку заяву, в якій вказується:
а) номер біржового контракту, якому відкривається акредитив;
б) строк дії акредитиву (число і місяць закриття акредитиву в банку продавця);
в) назва продавця;
г) назва документів проти яких здійснюється платіж продавцю;
д) назва товарів, по яких укладена біржова угода;
е) порядок оплати з акцентом представника покупцю або без акцепту;
ж) суму акредитиву.
Кожний акредитив призначається для розрахунків лише з одним покупцем і не підлягає переадресуванню. За розсудом покупця акредитив може бути відкритим по пошті або телеграфом. Строк дії акредитиву встановлюється в біржовому контракті. Виплата по акредитиву здійснюється протягом строку його дії в банку продавця в повній сумі акредитиву або частинами. Виплата по акредитиву готівкою забороняється, Банк продавця здійснює виплату по акредитиву назустріч наданих продавцем документів, засвідчуючих відвантаження (передачу) товарів покупцю. Всі претензії до продавця по використанню акредитиву розглядаються строками біржового контракту в установленому порядку без участі банку.
У випадку змін умов біржового контракту про відкриття акредитиву покупець повідомляє про це обслуговуючому його банку, який доводить це до відома банку продавця. Банк продавця не має права виконувати розпорядження, одержані безпосередньо від покупця.
Схема здійснення платежу за допомогою акредитиву наведена на схемі 25.

Схема 25. Розрахунку покупця в продавцем при наявній оплаті за відвантажені товари за допомогою акредитиву

ПОСЛІДОВНІСТЬ ОПЕРАЦІЙ

1. Продавець і покупець уклали біржовий контракт.
2. Покупець направляє своєму банку заяву на відкриття акредитиву.
3. Банк покупця відкриває акредитив в банку продавця і оповіщає про умови оплати.
4. Банк продавця сповіщає його про відкриття акредитиву і умов оплати.
5. Продавець відвантажує товари передбачені біржовим контрактом покупцю.
6. Продавець направляє в свій банк документи на відвантаження, передбачені умовами оплати.
7. Банк продавця перевіряє направлені документи, зараховує з акредитиву гроші на розрахунковий рахунок продавця і оповіщає продавця про зарахування грошей на його рахунок.
Розрахунки за допомогою векселів починають входити у біржову практику. У відповідності до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу". Вексель - це один з видів цінних паперів, який стверджує безумовне грошове зобов'язання покупця (векселедавця) оплати після настання передбаченого строку зазначеному в ньому суму грошей продавцю або іншому власнику векселя (векселеутримувачу).
В розрахунках по біржових угодах можуть використовуватись простий і переказний векселі.
Простий вексель виписується покупцем (векселедавцем) і містить слідуючі реквізити : назва "вексель", проста і нічим не обумовлена обіцянка виплатити зазначену суму, визначення строку платежу, визначення місця проведення платежу; назва продавця, якому або за наказом якого платіж повинен бути здійснений; дату і місце складання векселя, підпис покупця, який видає документ (векселедавця).
Переказний вексель (тратта) - письмовий наказ векселеутримувача про сплату певної суми грошей третій особі (ремітенту). Переказний вексель повинен мати слідуючі реквізити : назву "вексель", просту і нічим не обумовлену пропозицію уплати певної суми, назву того, хто повинен сплатити, визначення строку платежу, назву місця, де біде здійснено платіж, назву векселеутримувача; дату і місце складання векселя, підпис особи, яка видала документ.
Векселі можуть передаватись іншим юридичним і фізичним особам. Передача векселя іншій особі здійснюється шляхом передатного напису у формі індосаменту (передатний напис власника на звороті чека, векселя, коносаментів та інших цінних паперів про надання прав за цими документами іншій особі).
Схема здійснення платежу в кредит за допомогою простого векселя наведена в схемі 26.

Схема 26. Розрахунок покупця з продавцем за поставлені в кредит товари, за допомогою простого векселя

ПОСЛІДОВНІСТЬ ОПЕРАЦІЙ

1. Продавець і покупець уклали біржовий контракт.
2. Продавець передає покупцю товари з оплатою в кредит.
3. Покупець виписує продавцю вексель із зазначенням строку оплати.

4. По закінченні строку оплати продавець передає вексель із інкасо свій банк.
5. Банк продавця направляє вексель для оплати в банк покупця.
6. Банк покупця інкасує вексель і направляє гроші в банк продавця на його рахунок.
7. Банк продавця сповіщає продавця про надходження грошей.
8. Банк покупця сповіщає покупця про оплату по векселю.
Розрахунок за допомогою ощадних (депозитних) сертифікатів банків на пред'явника запропонований рядом комерційних банків. Використання цих сертифікатів як засобу платежу узгоджується з Законом України "Про цінні папери і фондову біржу". Ощадний сертифікат - це письмове посвідчення банку про депонування грошових засобів, яке підтверджує право власника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів до нього.
Ощадний сертифікат повинен містити слідуючі реквізити: назву "ощадний сертифікат"; назву банку, який випустив сертифікат і місце його знаходження; порядковий номер сертифікату; дату випуску; суму депозиту; строк одержання вкладу (для термінового сертифікату); підпис керівника банку, печатка банку.
Депозитними сертифікатами можуть здійснюватись розрахунки по біржових угодах при всіх строках платежів.
Підводячи підсумки вищевикладеному, можна рекомендувати найбільш ефективні строки платежу і форми розрахунків з позицій окремих учасників біржових угод (табл. 42).
Як свідчить біржова практика, для продавця товарів найбільш невигідною формою платежу є розрахунок платіжними вимогами. З метою прискорення одержання платежу багато банків почали здійснювати факторинг, тобто операцію по передачі продавцями банку права одержання платежу по платіжних вимогах за поставлені товари. При здійсненні цієї торгівельно-комерційної операції банк-посередник відшкодовує продавцю частину суми платежу (до 80-90 відсотків) по таких платіжних вимогах. Перерахування решти платежу за поставлені товари здійснюється банком-посередником після надходження засобів від покупця. Проте в договорі з банком може бути передбачене і негайне відшкодування продавцю повної суми, вказаної в платіжній вимозі.

41. Рекомендовані умови платежу по біржових угодах для окремих її учасників

Учасники біржових угод
Строки платежу
Форми розрахунку
Продавці
Авансовий платіж
Платіж готівкою
Акредитивна
Чекова
Платіжними дорученнями
Покупці
Платіж в кредит
Платіж по факту надходження товару
Вексельна
Платіжними вимогами

Фактично операція факторингу являє собою надання продавцю короткострокового кредиту на строк до надходження грошей від покупця за відвантажені товари. За здійснення цієї операції банк-посередник стягує з продавця певну плату, розмір якої визначається диференційовано з врахуванням середньої ставки короткострокового кредиту; темпів інфляції, ступеня ризику і кредитоздатності покупця. При необхідності банк-посередник може запитати банк покупця про фінансовий стан покупця.
При проведенні факторингових операцій по біржових угодах розмір комісійної плати банку-посереднику може бути попередньо включеним продавцем товару в ціну пропозиції.

Організація розрахункових операцій на біржі

Для організації розрахункових операцій на ТБ створюється Розрахункова палата - орган, який відповідає за врегулювання біржових розрахунків клієнтів і брокерських контор по підсумках кожних торгів. В окремих випадках функції Розрахункової палати можуть бути покладені на спеціальний комерційний банк, засновниками і акціонерами якого є члени товарної біржі. Розрахункова палата разом з іншими підрозділами біржі визначає види і форми документів, необхідних для проведення розрахунків, час і порядок внесення платежів і проведення виплат. Концентрація всіх розрахункових операцій в єдиному центрі при товарній біржі дозволяє значно прискорити і опростити обіговість грошових засобів, забезпечити гарантію виплат по здійснених біржових угодах.
Організація розрахункових операцій на ТБ здійснюється по-різному, по угодах з реальним товаром (типу "спот" і "форвард") і по угодах на строк ("ф'ючерсних").
При укладанні угод з реальним товаром, якщо розрахунки по них між продавцем і покупцем здійснюються через Розрахункову палату біржі, обидві сторони, укладаючи угоду, вносять в неї певну заставу (в зарубіжній практиці ця застава не перевищує 10 відсотків, а в наших умовах він доходить до 50 відсотків). При укладанні клієнтом угоди через брокерську контору застава вноситься через неї. Якщо біржа має складські приміщення, то продавець у вигляді застави може залишити товар, який призначений для передачі покупцю. Як застава продавця може також застосовуватись складський варан або інші документи, які засвідчують право розпорядження товаром. Варант - це посвідчення, які видають склади на прийняті для зберігання товари.
Застава в грошовій формі вертається продавцю при виконанні ним зобов'язань по угоді (передачі товару або розпорядницьких документів на нього). Грошова застава покупця зараховується при здійсненні кінцевих розрахунків по угоді з продавцем. У випадку, якщо угода не відбулася (наприклад, в силу форс-мажорних обставин), застава покупцю повертається. Застава використовується на слідуючі цілі: а) покриття збитків однієї з сторін, понесених внаслідок невиконання біржового контракту контрагентом по угоді; б) сплату неустойки, передбаченої біржовим контрактом; в) сплату штрафів.
Кінцевий розрахунок по угоді з реальним товаром здійснюється в строки і на умовах, обумовлених біржовим контрактом, безпосередньо через Розрахункову палату (або комерційний банк, який обслуговує біржу), або у порядку розрахунків, передбачених раніше.
При укладанні угоди на строк на кожного члена товарної біржі, які ведуть ці операції, Розрахункова палата веде особистий рахунок (так званий маржевий рахунок з підведенням підсумків по ньому за результатами кожних торгів). Грошові засоби, що передаються учасниками біржі Розрахунковій палаті в якості застави по угоді на строк, називаються маржею. Виділяють два види маржі: початкова маржа і підтримуюча маржа.
Початкова (первоначальна) маржа являє собою грошову суму, яку учасник торгів по ф'ючерських угодах повинен внести на свій маржевий рахунок в той час, коли він віддає доручення купити або продати ф'ючерський контракт. В зарубіжній практиці сума початкової маржі взагалі складає від 5 до 20 відсотків від номінальної вартості контракту. В умовах нашої біржової торгівлі, зв'язку з нестабільністю товарного ринку і високими темпами інфляції сума початкової маржі повинна бути значно вищою (до 50 відсотків).
Підтримуюча маржа - встановлена правилами роботи біржі мінімальна сума маржі, яка повинна бути постійно на маржевому рахунку члена біржі, який купив чи продав ф'ючерський контракт. Здебільшого вона складає 55-70 відсотків від суми початкової маржі. Якщо сума на маржевому рахунку члена біржі, який здійснює ф'ючерські угоди, зменшується нижче рівня підтримуючої маржі, йому висуваються вимоги про внесення додаткового маржевого забезпечення для відновлення маржевого рахунку до рівня початкової маржі.

КІЛЬЦЕВИЙ МЕТОД РОЗРАХУНКУ

КЛІРИНГОВИЙ МЕТОД РОЗРАХУНКУ

Схема 27. Зміст біржових угод

1. Член біржі А продав члену біржі Б товари на суму 5 млн. грн.
2. Член біржі Б продав члену біржі В товари на суму 6 млн. грн.
3. Член біржі В продав члену біржі Г товари на суму 7 млн. грн.
4. Член біржі Г продав члену біржі А товари на суму 8 млн. грн.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Перспективы профессии "агроном" (с/о) Смеситель кормов Семена подсолнечника Опрыскивание деревьев Интернет-Магазин Укрсервис
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.