22 січня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Основи бізнесу - Місце та роль товарних бірж як основних посередників в бізнесі - Види біржових угод і операцій


Місце та роль товарних бірж як основних посередників в бізнесі

Види біржових угод і операцій

Виды биржевых договоров и операций
Основне призначення біржі створення оптимальних умов продавцям і покупцям для укладання біржових угод. У відповідності до закону України "Про товарні біржі" угода вважається біржовою при виконанні слідуючих умов:
а) якщо вона являє купівлю-продаж, поставку і обмін товарів, допущених до обігу на ТБ;
б) якщо її учасниками є члени біржі;
в) якщо вона подана до реєстрації і зареєстрована на біржі не наступного за здійсненням угод дня.
Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному засвідченню. Зміст біржової угоди (за виключенням назви товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягають розголошенню. Ця інформація може бути поданою лише за вимогою органів слідства і суду. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Здійснювати біржові операції на Україні дозволено лише членам біржі або брокерам (в ряді держав такі угоди можуть укладати і відвідувачі біржі, які купили пропуск на торги).
На біржі укладається три основні види угод (див. схему 9):
угоди з реальним товаром; ф'ючерсні угоди (угоди на строк) і опціонні угоди (угоди з премією за право укладання угоди).

 

Схема 9. Основні види угод, укладених на ТБ

Угоди з реальним товаром (див. схему 10) передбачають купівлю і продаж конкретної партії виробленого або належного до виробництва в конкретному періоді товару.
Особливістю цього виду угод є те, що її предметом може бути будь-який товар, допущений до обігу на даній біржі в будь-якій кількості, будь-якої якості, з будь-якими умовами поставки (транспортування) і формами розрахунку. Угоди з реальним товаром можуть укладатися як з правом перепродажу, так і без права його продажі. Вони не підлягають ліквідації і завершуються обов'язковою поставкою товару (або передачі права розпоряджатися ним).

Схема 10. Класифікація біржових угод з реальним товаром

В залежності від строків поставки реального товару, угоди з ним діляться на два основних види:
а) з негайною поставкою (угода "спот" або "кеш"). В цьому випадку товар, який реалізується на біржі, обов'язково повинен бути у наявності, а після укладання угоди - зразу ж переданий покупцю (в строк від 1 до 15 днів). У сучасній біржовій практиці України цей вид біржових угод є переважаючим;
б) з поставкою в майбутньому періоді (угоди типу "форвард"), строк поставки до 6 місяців. Необхідність таких угод зумовлена тим, що вони дозволяють виробничому або торгівельному підприємству забезпечити непреривність технологічного процесу (за рахунок ритмічності поставки), а також знизити витрати на складські зберігання товарів. Проте, при форвардських угодах виникає ризик недопоставки товарів у зв'язку з мінливими умовами виробництва, так як при укладанні форвардної угоди реалізується товар, якого, як правило, у продавця ще немає у наявності. Окремі недобросовісні продавці можуть при укладанні форвардної угоди продати "повітря", тобто товар, який заздалегідь не передбачений ними до поставки (предметом наживи тут виступає авансовий платіж покупця, яким продавець користується як безкоштовним кредитним ресурсом). І, накінець, при форвардних угодах існує ризик зміни цін на товар, внаслідок чого один з біржових контрагентів по угоді може понести фінансові втрати. У звичайній біржовій практиці країн з розвинутою ринковою економікою цей ціновий ризик однаковий для продавців і покупців. В наших умовах постійної інфляції, фінансові втрати від зміни ціни при здійсненні поставок товарів по форвардних угодах, як правило, несе продавець. Проте, біржа виробила спеціальний механізм страхування цінового ризику продавця і покупця при укладанні форвардних угод, які будуть розглянуті нами в наступних лекціях.
В залежності від умов ознайомлення з товаром угоди з ним можуть бути укладеними:
а) без попереднього ознайомлення з товаром. В цьому випадку предметом угоди е товар, добре відомий покупцю, який не має різновидів зовнішнього оформлення або якісних характеристик (наприклад пиво "Жигулівське", горілка "Столична" і т. п. , випущені певним виробником) ;
б) на основі попереднього огляду всього товару або окремих його зразків. На більшості ТБ України обладнані спеціальні кімнати або стенди зразків товарів, які в силу їх особливих фізико-хімічних властивостей або великих габаритів не можуть бути представлені на біржі, продавець вказує, де перебуває цей товар і як покупець може ознайомитись з ним;
в) за стандартами, технічними умовами або іншими мінімальними і середніми параметрами якості продуктів (товарів). Цей вид попереднього ознайомлення з товаром практикується, як правило, при укладанні форвардної угоди, тобто по товару, який ще не вироблений або не поставлений в район, в якому знаходиться біржа. Порядок роботи з товаром регулюється "Правилами роботи відповідних бірж.".
В залежності від особливостей формування контрактних цін розрізняють угоди з реальним товаром, у кладеними:
а) за ціною, яка склалась на біржовому ринку в момент проведення торгів. Так як в наших умовах основними видами угод з реальним товаром є угоди типу "спот" або "кеш", то ціна, як правило фіксується у біржовому контракті за результатами торгів, на яких ця угода була здійсненою;
б) за ціною, яка фіксується згодом (у момент поставки, за довідковими котирувальними цінами у місяці поставки, по інших періодах).
Така угода носить назву "онкольної угоди" - вона являє собою покупку реального товару, при якій ціна не фіксується до тих пір, поки цього не вимагає покупець. Наступні фіксування ціни характерні лише для біржових угод типу "форвард".
В залежності від особливостей умов здійснення угод у нашій біржовій практиці виділяють такі їх види:
а) бартерні біржові угоди. Ці угоди здійснюються лише на окремих ТБ (на більшості ТБ України такі угоди заборонені). В процесі здійснення бартерних угод продавець і покупець виступає в одній особі, так як і його біржовий партнер. З розвитком біржової торгівлі цей вид угод повинен припинити своє існування;
б) угоди з умовою. Під цим терміном розуміється угода з реальним товаром, коли продаж одного товару здійснюється за умови одночасної купівлі іншого товару. Відміна цього виду угод від бартерних полягає в тому, що вони укладаються на відкритих (публічних) торгах при посередництві брокера, а розрахунки по них носять грошову форму;
в ) угоди з заставою. Цей вид угод з реальним товаром передбачає, що при їх укладанні один контрагент виплачує другому певну суму грошової застави як гарантію своїх зобов'язань по біржовому контракту. В залежності від ризику невиконання зобов'язань по біржовому контракту розрізняють угоди з заставою на купівлю (у якій платником застави є покупець в цьому випадку забезпечується страхова гарантія платоспроможності і своєчасності розрахунків покупця) і угоди з заставою на продажу (у якій платником застави є продавець - в цьому випадку забезпечується страхова гарантія поставки товарів в зазначений строк).
Перераховані особливості умови угод характерні для лише нашої біржової практики і викликані нестабільністю ринку в умовах спаду виробництва і інфляції, нечіткою договірною диоціпдіною поставок і розрахунків, а в окремих випадках і недобросовісністю партнерів по угоді. У світовій практиці вище перераховані види біржових угод не застосовуються.
Ф'ючерсні угоди (угоди на строк) передбачають купівлю або продажу не реального товару, а лише контрактів на нього в наступному періоді. Цей період на більшості ТБ прийнятий до 1 року, хоч в світові ТБ, які допускають укладання ф'ючерсних контрактів на строк до 5 років.
Для наших багатьох підприємств досить важливо зрозуміти, чому об'єктом торгівлі на біржі е не реальний товар, а його паперовий еквівалент - ф'ючерсний контракт (раніш відмічалось нами, що ф'ючероні угоди займають переважну питому вагу практично на всіх провідних ТБ світу).
Справа в тому, що торгівля реальним товаром вимагає великих матеріальних, трудових і фінансових втрат. Адже в переважній більшості випадків для пред'явлення товару до торгів він повинен бути доставленим на біржу або перебувати в тому ж регіоні, в якому вона розташована. Навіть в умовах України, при всій різноманітності її ТБ, радіус доставки товару на біржу досить великий. А при світовій спеціалізації ТБ і відносно невеликій їх кількості цей радіус багатократно зростає. Якщо ж врахувати такі ситуації, коли продавець і покупець знаходяться в одній країні, а біржа - в другій, або якщо доставлений на біржу товар з обмеженим отроком зберігання не буде на ній своєчасно реалізований, то став зрозумілим відсутність необхідності в реалізації виробленого реального товару через біржу.
Можна висунути і таке доведення - завозити товар на біржу зовсім не обов'язково. Достатньо укласти на біржі ф'ючерсну угоду, а товар при її виконанні направити покупцю самим коротким шляхом. Проте, раніш відмічалось, що форвардні угоди зумовлюються високим рівнем цінового ризику для однієї з сторін. При їх укладанні може бути одна біржова ціна, а при виконанні - зовсім інша. Крім того, зберігається ризик порушення договірних зобов'язань, як продавцем, так і покупцем товару. Ф'ючерсні угоди позбавлені багатьох з цих нецінових ризиків і в значній мірі згладжують ціновий ризик. Це зв'язано з тим, що ф'ючерсні угоди, будучи сконцентрованими на крупних ТБ, дають змогу невеліювати коливання регіональних цін на товари. Сукупність цих угод дозволяє ТБ здійснювати її головну функцію - ціноутворення. Встановлені в ході укладання ф'ючерсних угод біржові ціни виступають орієнтиром і для конкретних регіональних ринків реального товару. Крім того, як ми розглянемо згодом, лише за допомогою ф'ючерсних угод на біржі може бути забезпечене страхування цінового ризику по угодах з реальним товаром типу "форвард".
Впровадженню ф'ючерсних угод на біржі передує велика робота по вивченню товарного ринку і розробці типового біржового контракту. В той час як біржовий контракт по угодах з реальним товаром (типу "спот" або "форвард") може бути в значній мірі стандартизованим з тим, щоб у продавця і покупця не виникало недовіри щодо предмету такого біржового контракту. Стандартизація по біржовому контракту ф'ючерсної угоди охоплює такі параметри (схема 11):

Схема 11. Основні параметри стандартизації типового ф'ючерсного контракту

а) кількість товару, яка охоплюється одним контрактом (у біржовій практиці - "лот"). Так, наприклад, розмір одного ф'ючерсного контракту на біржах світу по пшеницях дорівнює 5 тис. бушелями (близько 136 тон); по бавовнику - 50 тис. тон англійських фунтів (близько 23 т) тощо. Ф'ючерсні угоди можна укладати на будь-яку кількість товару, кратну цим розмірам. При цьому для характеристики загальної партії товару по ф'ючерсній угоді користуються показниками не його натуральних вимірників, а кількості біржових контрактів (наприклад, обсяг ф'ючерсної угоди - 6 біржових контрактів);
б) якісний стандарт товару. Як правило, ф'ючерсні угоди можуть укладатися лише по одному якісному сорту, який іменується базисним.
У тому випадку, коди крім базисного сорту біржа встановлює для ф'ючерсних угод ще декілька сортів товару, то розрахунок при цьому проводиться на основі котирування цін базисного сорту з надбавкою (премією), за товар більш високого сорту, або із скидкою ("дисконтом") за товар більш низького сорту;
в) базис поставки товару (тобто місце, куди він повинен бути поставлений). Цей параметр біржового контракту передбачається на той випадок, якщо по окремих ф'ючерсних угодах продавець або покупець нададуть перевагу при їх виконанні реальному товару це не заборонено правилами здійснення біржової торгівлі). Базис поставки повинен бути пов'язаний з залізничними, водними або автомобільними магістралями і відповідними складськими приміщеннями для зберігання товарів;
г) строк закінчення контракту. При ф'ючерсних угодах він називається "тривалістю позиції" і встановлюється, як правило, в місяцях. Тривалість позиції може мати інтервал в один, два або три місяці. Так, наприклад, біржові контракти по ф'ючерсних угодах на каучук укладаються на кожний наступний місяць, по пшениці - на кожну наступну двохмісячну позицію; на цукор, какао, кольорові метали - на кожну наступну трьохмісячну позицію. Це дозволяє уникнути надмірного подрібнення строків реалізації ф'ючерсних угод;
д) останній день торгівлі ф'ючерсними контрактами. Він встановлює на кожній конкретній біржі останній строк продажі купленого контракту або покупки проданого в місяці виконання. Якщо цей строк порушений, то з наступного дня контракт повинен здійснюватися шляхом поставки або одержання реального товару. Наприклад, якщо позиція контракту завершується в червні, то останнім днем торгівлі може бути визначений десятий робочий день від кінця червня;
е) останній день поставки товару від реалізації ф'ючерсного контракту. В цей день товар повинен бути доставлений до місця призначення. Здебільшого таким днем призначається останній робочий день того місяця, по якому передбачена позиція контракту по ф'ючерсній угоді.
При таких стандартизованих параметрам біржового контракту предметом торгів по ф'ючерсній угоді може бути лише ціна. На відміну від угод з реальним товаром, ціна по ф'ючерсній угоді фіксується в момент укладання біржового контракту.
Оскільки учасники ф'ючерсних угод не можуть мати за мету поставку або одержання реального товару, то уклавши таку угоду, вони передають її для виконання розрахунковій палаті біржі (і в подальшому мають справу не між собою, а лише з розрахунковою палатою, яка виступає гарантом її виконання). Біржовий контракт по ф'ючерсній угоді не може бути просто анульованим по закінченні його строку, а вимагає спеціальної процедури -"ліквідації контракту".
Ліквідація контракту по ф'ючерсній угоді може здійснюватись двома шляхами:
1. Укладання протилежної (зворотньої) угоди на рівну кількість товару (така угода в біржовій практиці носить назву офсетної). Так, наприклад, якщо продавець продав у березні контракт на певний товар з позицією на вересень за ціною 10 тис. грн. , а у вересні реальна ціна склала 12 тис. грн., то продавець, як програвша сторона в угод і, повинен сплатити різницю в 2 тис. грн. шляхом укладання зворотньої (офсетної) ф'ючерсної угоди на такий же контракт в сумі 12 тис. грн. - тим самим контракт по ф'ючерсній угоді буде анульований;
2. Поставкою або одержанням реального товару в кількості, яка передбачена контрактом по ф'ючерсній угоді (в цьому випадку учасник угоди буде нести додаткові витрати по транспортуванню товару, його зберіганню тощо). Поставка реального товару проти ф'ючерсної угоди носить назву "тендер".
Ф'ючерсні угоди є найбільш складним видом біржових угод. Над впровадженням цих угод в нашу практику працює в даний час ряд ТБ, хоч сучасні економічні умови і характер розвитку біржового ринку здебільшого не сприяють можливостям здійснення ф'ючерсних угод. Сукупність ф'ючерсних контрактів, які обертаються на біржі, являють собою як би дзеркальне відображення сукупності наявних товарів. Таким чином, ф'ючерсний контракт дав можливість зосередити попит і пропозицію на даний товар в єдиному центрі незалежно від руху фізичного товару.
3. Опціонні угоди (угоди з премією) передбачають купівлю права або продажу зобов'язання укласти біржовий контракт на обумовлену кількість товару по заздалегідь зазначеній ціні в межах взаємно узгодженого періоду. Контракт між контрагентами такої угоди носить назву опціон. У відповідності з цим контрактом продавець опціону одержує премію і бере на себе зобов'язання продавати або купувати, а покупець опціону виплачує премію і одержує право купити або продати конкретний товар на вищеобговорених умовах. Таким чином, ціною опціону (опціонно-го контракту) виступає розмір премії, тобто суми, яку виплачує покупець опціону його продавцю.
Опціонна угода може бути укладеною як по реальному товару, так і по ф'ючерсному контракту.
Покупець опціону, оплативши продавцю премію, не несе перед ним жодних зобов'язань (тобто він не зобов'язаний до моменту закінчення строку опціонної угоди купити або продати товар або ф'ючерсний контракт по заздалегідь обумовленій ціні). В такий же час продавець опціону, одержавши від покупця премію, зобов'язаний протягом обумовленого опціонним контрактом періоду продати або купити передбачуваний товар, як би не змінилися умови біржового ринку, якщо лише покупець захоче реалізувати своє право).
Опціонна угода, так як і ф'ючерсна, укладається на основі стандартизованого контракту. Проте період здійснення опціонних угод дещо коротший і не перевищує 9 місяців. Куплений опціонний контракт може бути потім переданий другому покупцю.
Принципіальний механізм формування опціонної угоди розглянемо на такому прикладі.
Приклад. На поточних торгах запропонований реальний товар на суму 500 млн. грн. Покупець опціону пропонує власнику товару премію в сумі 50 млн. грн. за право придбати цю партію товару через три місяці. Протягом цього строку власник товару продати його нікому не має права. Якщо за вказаний в опціонному контракті період ціна на товар знизилась і вся партія коштує вже 400 млн. грн., то покупець опціону може відмовитись від її придбання. Якщо ж ціна на товар зросла і становить по біржових цінах уже 600 млн. грн., то покупець вимагатиме у власника товару укладання біржового контракту на реальний товар у сумі 500 млн. грн.
Розрізняють такі основні види опціонних угод (схема 12):

Схема 12. Класифікація опціонних угод, укладених на ТБ

а) простий опціон; його покупець одержує право вибору - вимагати від подавця опціону виконання його зобов'язань або "відступитися" від угоди,
використавши "право відступу". Розрізняють два види простого опціону: опціон попит (або опціон на покупку) і опціон пропозиція (опціон на продажу). Покупець опціону попиту має право купити реальний товар або ф'ючерсний контракт. Відповідно продавець опціону попиту бере на себе зобов'язання продати реальний товар або ф'ючерсний контракт (при пред'явленні покупцем попиту), а продавець опціону пропозиції зобов'язаний (при пред'явленні відповідної пропозиції) купити у покупця наявний у нього реальний товар або ф'ючерсний контракт;
б) подвійний опціон, при якому його покупець одержує право вибору між позицією продавця і позицією покупця реального товару або ф'ючерсного контракту, а також право відмовитись від наступної угоди. В цьому випадку права покупця опціону стають вдвічі ширші порівняно з його правами при простому опціоні. Як правило, вдвічі збільшується у зв'язку з цим і розмір премії, яка виплачується за такий опціон,
в) кратний опціон, за яким його покупець одержує право за певну додаткову премію продавцю опціону збільшити в декілька разів партію товару або ф'ючерсних контрактів в наступній угоді. Ця нова партія повинна бути 2-х, 3-х, 4-х і т. п. кратною по відношенню до попереднього обумовленого початкового розміру, але в межах максимального розміру, який визначається опціонним контрактом.
Опціонні угоди, так як і ф'ючерсні угоди, лише починають впроваджуватись в практику нашої біржової торгівлі, їх впровадження також обмежує нестабільність економіки, високі темпи інфляції, які практично викликають зниження рівня біржових цін на товари в наступних періодах. Розглянуті нами види біржових угод дозволяють здійснювати різноманітні біржові операції.

Мета і особливості здійснення біржових операцій

Укладання тих чи інших видів угод підпорядковане певній меті здійснення біржових операцій, які учасники біржі проводять на торгах. Основною метою проведення біржових операцій є (схема 13):
1) купівля і продаж реальних товарів, необхідних для здійснення виробничого і торгівельного процесу на окремих підприємствах. Цей вид біржових операцій дозволяє виробнику реалізувати, а споживачу придбати необхідний товар. В процесі цих операцій виробник виступає в якості продавця своєї готової продукції, а споживач в якості покупця конкретної партії товару виробничого або споживчого призначення, яка визначається індивідуальними кількісними і якісними параметрами;
2) страхування цінового ризику (тобто можливих фінансових втрат продавця або покупця при зміні ціни на реальний товар в процесі здійснення форвардних угод). Механізм страхування цінового ризику визначається терміном "хеджирування", дає змогу учаснику даної біржової операції базувати свої біржові комерційні операції на певній ціні, що забезпечує більшу передбачуваність його доходів і витрат.

Схема 13. Основні види біржових операцій, які здійснюються на ТБ

Особа, яка здійснює біржові операції страхування цінового ризику, називається "хеджер". Ці операції не слід плутати із звичайними операціями страхових компаній, які страхують комерційний ризик і які відшкодовують страхувальнику відповідні втрати;

Схема 14. Основні форми спекулятивних операцій, які здійснюються на ТБ

 

3) біржові спекуляції (на різниці в цінах), не заборонені законодавством (схема 14). В біржовій торгівлі спекуляція - це один із найбільш вживаних термінів, які відображають бажання учасника біржі одержати прибуток, правильно прогнозуючи аміну біржової кон"юнктури. Ці біржові операції здійснюються з єдиною метою - вилучення прибутку за коливань цін на товари. Сам товар учасників цих біржових операцій не цікавить - вони не зв'язані безпосередньо з виробництвом, переробкою, реалізацією реального товару. Особа, яка здійснює такі операції - "біржовий спекулянт" або "біржовий торговець", будує свою біржову комерційну діяльність на прогнозуванні коливань біржових цін.
Учасники біржових спекуляцій відіграють надзвичайно важливу роль на ТБ. Без здійснення спекулятивних операцій неможливий процес страхування цінового ризику на біржі (механізм страхування цінового ризику побудований на тім, що хтось повинен взяти на себе цей ризик, тобто хеджирування і спекуляція являють собою протилежні за своїми економічними цілями операції. При цьому, якщо хеджер може у всіх випадках компенсувати свої фінансові втрати на біржі, то біржовий спекулянт повинен бути постійно готовим до можливих збитків. В той же час біржовий спекулянт може одержати прибуток від своїх операцій, тоді як хеджер такої можливості не має. Крім того біржові спекулянти є "виробниками" найбільш важливої інформації - прогнозні ціни, у зв'язку з чим їх роль на ТБ досить висока.
З врахуванням вище викладеної мети розглянемо детально механізм здійснення окремих видів біржових операцій.
Купівля і продаж реального товару є найбільш простим видом біржових операцій. Сьогодні вона переважає на наших біржах. Вона направлена на задоволення потреб виробничих підприємств в сировині, матеріалах і обладнанні необхідних для випуску готової продукції; для одержання фінансових засобів, призначенних для здійснення наступного виробничого циклу; для придбання торговими підприємствами товарів для наступної реалізації, населенню.
Простота цієї біржової операції полягає в тому, що її здійснення кожному конкретному випадку вимагає укладання лише однієї біржової угоди (на купівлю або продаж необхідного товару). При цьому для здійснення цієї операції використовується лише один вид біржових угод - угоди з реальним товаром.
Якщо виробниче або торгове підприємство вирішує свої поточні завдання в галузі постачання або збуту, воно, здійснюючи купівлю або продаж реального товару, укладає біржову угоду типу "спот", внаслідок якої реальний товар негайно передається продавцем покупцю. В тих випадках коли підприємство планує безперервне постачання або збут, в наступному періоді, воно відповідно укладає біржову угоду типу "форвард" (або цілий ряд таких угод - з різними контрагентами і на різні періоди).
Таким чином, в основі здійснення біржової угоди операції купівлі або продажу реального товару лежить механізм укладання біржових угод типу "спот" або "форвард".
Страхування цінового ризику (хеджирування) являє собою досить складну біржову операцію, яка вимагає використання трьох біржових угод:
1) купівлю (продаж) реального товару з поставкою в реальному періоді (угода типу "форвард");
2) продаж (або відповідно купівлю) ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів;
3) ліквідацію позиції по ф'ючерсних контрактах шляхом укладання офсетної угоди. Перші два види біржових угод здійснюються в початковій стадії операції по страхуванню цінового ризику, а третій їх вид - на стадії її завершення. Принцип операції по страхуванню цінового ризику оснований на тому, що якщо її учасник несе фінансові втрати із-за зміни біржових цін, як продавець реального товару, то він виграє в тих же розмірах як покупець ф'ючерсних контрактів на ту ж кількість товару і навпаки.
В зв'язку з цим на біржовому ринку розрізняють два види операцій страхування цінового ризику: хеджирування купівлею і хеджирування продажею.
Хеджирування покупкою являє собою біржову операцію, в процесі якої продавець реального товару, уклавши форвардну угоду на його продаж, одночасно здійснює купівлю ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару.
Розглянемо механізм хеджирування купівлею на прикладі звичайної форвардної угоди.
Приклад. Підприємство-виробник бензину здійснило на біржі його продаж в січні з поставкою в березні. Форвардна угода укладена на 10 т бензину за ціною 400 грн. за 1 тону. На даний момент у підприємства-виробника бензину ще немає нафти для його виробництва, воно закупить цю нафту дише в березні. Боячись, що до моменту поставки бензину ціни на нафту, а відповідно і на бензин, зростуть, в результаті чого підприємство-виробник понесе фінансові збитки, воно купує 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину (які забезпечують кількість проданого реального товару), по ціні 410 грн. кожний або на суму 4100 грн.
Припустимо, що побоювання підприємства-виробника справдились і ціна нафти, а отже і бензину, в березні зросла. Ціна 1 т бензину на біржовому ринку реального товару становить в березні вже 500 грн., а на ф'ючерсному ринку - відповідно 510 грн.
При цьому умови, механізм і результати хеджирування купівлею будуть виглядати для продавця слідуючим чином:

Січень
1. Укладена форвардна угода на продаж 10 т бензину за ціною по 1600 грн. на загальну суму 16000 грн. 2. Відкрита позиція на купівлю-продаж 10 ф'ючерсних контрактів за ціною 1640 грн. на загальну суму 16400 грн.
Березень
3. Здійснена поставка 10 т бензину покупцю реального товару, партія якого на біржовому ринку коштує тепер 20000 тис. грн. (2000х10т) 4. Закрита позиція (шляхом здійснення офсетної угоди) по куплених 10 ф'ючерсних контрактах, які на даний момент становили 20400 тис. грн. (2040х10)
Результати хеджирування покупкою
При угоді з реальним товаром понесені втрати засобів в сумі 4000 грн. (20000-16000) При ф'ючерсній угоді одержаний прибуток в сумі 4000 грн. (20400-16400)

Із наведеного прикладу видно, що фінансові втрати по угоді з реальним товаром в результаті хеджирування покупкою повністю відшкодовані підприємству-виробнику по ф'ючерсній угоді.
Хеджирування продажею являє собою біржову операцію, в процесі якої покупець реального товару, уклавши форвардну угоду на його покупку, одночасно здійснює продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів. В цьому випадку вищенаведений нами приклад з позиції покупця мав би слідуючий механізм хеджирування:
1) укладання форвардної угоди на покупку реального товару;
2) відкриття позиції на продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару (із боязні, що до моменту поставки ціна реального товару може знизитись);
3) закриття позиції по ф'ючерсній угоді при одержанні від продавця передбаченої партії реального товару. Якщо ціна до моменту поставки реального товару знизиться, покупець, понесе фінансові втрати по форвардній угоді, але одержить прибуток по ф'ючерсній угоді, але забезпечує відшкодування втрат.
Хеджирування продажею може здійснювати не лише покупець, але і продавець товару при онкольних угодах на біржі (тобто коли ціна в контракті фіксується не на момент укладання угоди, а в наступному періоді, який вказує покупець). При онкольних угодах ризик фінансових втрат від зниження цін на реальний товар несе його продавець. В цьому випадку хеджирування прода-жою дає змогу зняти цей ризик.
Розглянемо особливості хеджирування продажою при онкольних форвардних угодах.
Приклад. Підприємство-виробник бензину, з метою забезпечення ритмічності збуту продукції здійснило на біржі його продаж в січні з поставкою у березні в кількості 10 т. На момент укладання форвардної угоди бензин був на біржі по ціні 400 грн. за 1 т. Покупець, проте, не захотів зафіксувати цю ціну в біржовому контракті, так як боїться, що на момент поставки ціна на бензин знизиться. Він домовляється з продавцем (підприємством-виробником), що зафіксує ціну по біржовому котируванні бензину у березні в день торгів, перед поставкою реального товару. В березні при настанні строку поставки товару покупець, у відповідності до умов онкольної угоди, зафіксував ціну (по результатах біржового котирування попередніх торгів) у розмірі 340 грн. за 1 т бензину.
Продавець бензину з тим, щоб застрахувати себе від можливих фінансових втрат у випадку зниження ціни при онкольній угоді продає (у момент продажу реального товару) 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину по ціні 410 грн. кожний або на суму 4100 грн. У березні один ф'ючерсний контракт на бензин (у зв'язку із зниженням цін на нього на біржовому ринку реального товару) коштує 350 грн. Отже, при закритті позиції по ф'ючерсних контрактах їх загальна вартість буде становити 3500 грн.
За цих умов механізм і результати хеджирування продажою по даній онкольній угоді будуть виглядати для продавця слідуючим чином:

Січень
1. Укладена онкольна угода на продаж 10 т бензину. Якщо б ціна була зафіксована у момент угоди, то сума продажу становила 16000 грн. 2. Відкрита позиція на продаж 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину за ціною 1640 грн. на загальну суму 16400 грн.
Березень
3. По ціні, зафіксованій покупцем, продавець поставив йому 10 т бензину, одерживши за цю операцію 13600 грн. (1360х10т) 4. Закрита позиція (шляхом здійснення офсетної угоди по раніш проданих ф'ючерсних контрактах), які на даний момент коштують 14000 грн. (1400х10т)
Результати хеджирування покупкою
При онкольній угоді з реальним товаром продавцем понесені фінансові втрати в сумі 2400 грн. (16000 -13600). По ф'ючерсній угоді продавець одержує прибуток в сумі 2400 грн. (16400 - 14000).

З наведеного прикладу видно, що фінансові втрати продавця по угоді з реальним товаром повністю компенсовані одержанням прибутку по ф'ючерсній угоді.
Розглянуті приклади показують, що біржові операції страхування цінового ризику (хеджирування) можливі завдяки тому, що ціни на реальний товар і на ф'ючерсні контракти на нього, як правило, мають тенденцію одночасного руху в одному і тому ж напрямку (можливі виключення з цього правила зберігаються досить рідко і носять короткостроковий характер - вони будуть розглянуті згодом). Це зв'язане з тим, що ціни, як у першому так і у другому випадках перебувають під впливом одних і тих же факторів і тісно пов'язані між собою.
Біржові спекуляції на різниці в цінах, самий складний вид біржових операцій. Вони вимагають досконалого знання механізму біржового ринку, вміння здійснювати його прогнозування по окремих групах товарів, а в ряді випадків - володіння технікою оптових торгових операцій. Успішне застосування цих операцій вимагає великого практичного досвіду роботи на біржі, але саме ці операції можуть принести досить відчутний прибуток (хоч у випадку їх невдачі вони приносять і відчутні фінансові втрати). Спекулятивні біржові операції вимагають, як правило, здійснення двох видів біржових угод - спочатку на покупку, а потім на продаж реального товару або ф'ючерсних контракт і фінансовий результат такої операції (розмір прибутку або збитку) визначається в кінці кінців тим, наскільки ціна продажу може відрізнятись від ціни покупки. При цьому слід знати одне біржове правило - на суму прибутку, одержаного одними учасниками біржових спекуляцій, несуть фінансові втрати другі її учасники.
Спекулятивні біржові операції можуть бути основаними (схема 14):
1) на динаміці (підвищенні або зниженні) біржових цін на реальні товари або на ф'ючерсні контракти;
2) на різниці в біржових цінах на споріднені у виробництві або в споживанні товари;
3) на різниці в біржових цінах на окремі сорти (або інші якісні характеристики) одного й того ж товару;
4) на різниці в цінах на одні й ті ж товари на різних товарних біржах;
5) на різниці в біржових цінах на реальний товар і на ф'ючерсний контракт на нього;
6) на різниці в біржових цінах на ф'ючерсні контракти по одному і тому ж товару, але з різною тривалістю позиції (строками закінчення).
Розглянемо особливості здійснення кожної з перерахованих спекулятивних біржових операцій.
Спекулятивні операції, основані на динаміці біржових цін можуть відбуватись як з реальним товаром, так і з ф'ючерсними контрактами.
При здійсненні цих операцій з реальним товаром відбувається закупка його на біржі з негайною поставкою або з поставкою в майбутньому періоді (тобто укладанням угод на покупку типу "спот" або "Форвард") в розрахунку на підвищення цін. Якщо укладена угода типу "спот" на покупку товару, то при здійсненні спекулятивної операції слід враховувати додаткові витрати по зберіганню товару до моменту його реалізації в найбільший сприятливий період біржової кон'юнктури (тривалість такого зберігання необхідно розраховувати заздалегідь). Крім того, при угодах обох типів необхідно враховувати темпи інфляції (з тим, щоб не змішувати інфляційний ріст цін на товари, з ростом цін, визваним зміною біржової кон'юнктури). Продаж, товару за цінами, які зросли за рахунок інфляції, реального прибутку не приносить (незважаючи на номінальний її ріст), а по угодах типу спот визве навіть фінансові втрати за рахунок додаткових витрат по зберіганню. В цьому можна впевнитись на слідуючому прикладі.
Приклад. В ході здійснення спекулятивної біржової операції товар був закуплений по ціні 100 тис. грн. за одиницю на загальну суму 50 млн. грн. Через місяць цей товар був проданий по ціні 110 тис. грн. за одиницю. За зберігання товару протягом місяця понесені втрати в сумі 3 млн. грн. Середньоденний темп інфляції складає 10%. При цих умовах перш за все слід визначити інфляційний ріст цін. Виходячи з вищеприведених даних визначаємо, що ціна зросла до 110 тио. грн. виключно під впливом інфляції 100 х 10 100%
Нормальний прибуток від цієї угоди складає 7 млн. грн. (110-100-3). Проте, закупить аналогічний товар в даний час можна, лише потративши на нього на 10 млн. грн. більше. Отже, реальний прибуток не одержаний, а сума збитку складає 3 млн. грн. (10-7).
Форвардні угоди а реальним товаром можуть бути використаними і для спекулятивних операцій, розрахованих на подальше зниження цін. Укладаючи форвардний контракт на продажу реального товару, продавець розраховує до моменту виконання угоди купити товар на біржі по більш низькій ціні для поставки його покупцю. В цьому випадку відпадає необхідність в обмеженні інфляційного росту цін і врахуванні додаткових витрат по зберіганню товару. Проте в сучасних умовах нашого біржового ринку розраховувати на пониження рівня біржових цін досить важко (хоч після окремих інфляційних вибухів, коли продавці різко підвищують ціни пропозиції, наступне зниження рівня цих цін до реального ринкового їх рівня можливе).
При здійсненні спекулятивних операцій, основаних на динаміці цін за Ф'ЮЧЕРСНИМИ контрактами, угоди укладаються як у розрахунку на підвищення, так і на зниження цін на них в майбутньому періоді. Покупець ф'ючерсного контракту, який укладає угоду в розрахунку на те, що ціна на нього зросте, називається "бик", а сама угода носить назву "довга". Продавець ф'ючерсного контракту, який укладає угоду в розрахунку на те, що ціна на нього знизиться називається "ведмідь", а сама угода носить назву "коротка". Результати цих біржових спекуляцій стануть відомими лише до моменту закінчення отроку ф'ючерсного контракту. Біржовий термін "займати коротку або довгу позицію" означає продаж (або покупку) ф'ючерсного контракту без його ліквідації офсетною (протилежною) угодою.
Спекулятивні операції, основані на різниці в біржових цінах на споріднені у виробництві або в споживанні товари проводяться на основі попереднього вивчення характеру і рівня такої спорідненості, встановлення стійкого співвідношення цін між ними і використання біржових ситуацій, коли це співвідношення різко порушується. Прикладом товарів, споріднених у виробництві, є : сировинні товари - готова продукція (приклад, цукрові буряки - цукор; нафта - бензин тощо, а споріднені у споживанні - взаємозамінні або взаємодоповнюючі товари (наприклад, свинина - яловичина, автомобіль - бензин тощо).
Здійснення спекулятивних операцій даного типу вимагає проведення ряду підготовчих етапів.
На першому етапі в рамках біржового асортименту даної біржі підбираються окремі групи споріднених товарів, серед яких виділяються пари товарів з найбільш високим ступенем взаємозв'язку. Один з таких товарів називається "базовим" а інший "спорідненим, взаємозв'язаним" .
На другому етапі на основі вивчення співвідношення цін між базовим і взаємозв'язаним товаром за тривалий період на даній і інших товарних біржах регіону встановлюється звичайне стійке співвідношення цін між ними. При цьому рівень цін на базовий товар приймається за 1.
На третьому етапі на основі вивчення біржової кон'юнктури виявляються ситуації різкого порушення звичайного стійкого співвідношення цін на взаємозв'язані товари. Приклад такого співвідношення рівнів цін на взаємозв'язані товари наведений в табл. 36.

Товари
Звичайне стійке співвідношення рівнів цін
Співвідношення рівнів цін на поточних біржових торгах
Базові
Взаємозв'язані
Цукрові буряки Цукор
1:2, 2
1:2, 1
Нафта Бензин
1:1, 8
1:1, 3
Свинина Яловичина
1:1, 2
1:1, 5

На четвертому етапі вибираються товари з найбільшим ступенем порушення звичайного стійкого співвідношення рівнів цін і приймається рішення про закупку одного з взаємозв'язаних товарів. При різкому збільшенні співвідношення цін слід купувати базовий товар (виходячи з даних таблиці - свинину), а при різкому зменшенні співвідношення - взаємозв'язаний товар (виходячи в даних таблиці - бензин).
Механізм даної біржової спекуляції побудований на тому, що протягом відносно невеликого періоду часу звичайне стійке співвідношення рівнів цін знову встановиться на біржі. Якщо для закупки товару використана угода типу "спот", то необхідно при здійсненні спекулятивної операції врахувати додаткові витрати по зберіганню товарів протягом цього періоду.
Спекулятивні операції, основані на різниці в біржових цінах на окремі сорти (або інші якісні характеристики) одного і того ж товару, принципово нічим не відрізняються від аналогічної операції на взаємозв'язані товари. В цьому випадку в якості базового товару розглядається базисний сорт даного товару, а аналогом взаємозв'язаного товару виступав товар іншого сорту. Наприклад, бензин А-76 може бути представлений як базисний сорт, а бензин АИ-93 - як інший взаємозв'язаний сорт. При різкому порушенні звичайного стійкого співвідношення цін між цими сортами товару приймається шення про початок спекулятивної операції.
Спекулятивні операції, основані на різниці цін на одні і ті ж товари на різних ТБ носять нааву "арбітраж" або "арбітражні угоди". Міжбіржовий арбітраж може відбуватися як з реальним товаром, так і з ф'ючерсними контрактами.
Якщо міжібіржовий арбітраж відбувається з реальним товаром, то незалежно від типу угоди на закупку ("спот" або "форвард"), необхідно врахувати ряд додаткових витрат, пов'язаних з ліцензуванням його вивозу, транспортуванням в регіон реалізації тощо. При угоді типу "форвард" слід, крім того, врахувати при спекулятивній операції і інфляційний ріст цін. Лише в тому випадку, якщо різниця а міжбіржових рівнях цін достатньо велика, щоб перекрити додаткові витрати по переміщенню товару із регіону закупки в регіон його реалізації, а також інфляційні витрати, можна застосувати рішення про початок даної спекулятивної операції.
Спекулятивні операції, основані на різниці в біржових цінах на реальний товар і ф'ючерсний контракт на нього, досить широко розповсюджені на міжнародних ТБ. Механізм здійснення спекулятивних операцій такого типу оснований на тому, що взагалі для кожної біржі по кожному товару характерне стійке співвідношення цін на реальний товар і ф'ючерсні контракти (ціни ф'ючерсних контрактів взагалі дещо вищі, так як операції з ними, на відміну від угод з реальним товаром, не вимагають витрат по зберіганню і доставці цих товарів). Якщо співвідношення цін порушується, то в очікуванні вирівнювання цього співвідношення можна здійснити спекулятивну операцію.
Із сдійсненням спекулятивних операцій зв'язані дві біржові ситуації "контанго" і "беквордейшн".
Контанго - це ситуація, при якій ціни по ф'ючерсних контрактах суттєво перевищують ціни на реальний товар. Здебільшого така ситуація виникає у випадках, коли пропозиція реального товару на складах біржі зростає і відповідно зменшуються витрати по їх зберіганню. Можливе також підвищення цін на ф'ючерсні контракти, коли прогноз біржової кон'юнктури дає підстави передбачити, що в майбутньому періоді поставки реального товару на біржі скоротяться.
Беквордейшн - це ситуація, при якій ціни на реальний товар вище цін на ф'ючерсні контракти (в прямому перекладі ця ситуація характеризується терміном "перевернутий ринок"). Здебільшого така ситуація виникає на біржі у тих випадках, коли скорочується пропозиція реальних товарів і зменшується їх надходження на біржові оклади. В той же час покупцям необхідний реальний товар для поточних виробничих потреб і вони готові заплатити більш високу ціну, щоб одержати його негайно (укладаючи угоди типу "спот"). Беквердейшн виникає і в тих випадках, коли виробники з метою штучного підвищення цін утримуються від пропозиції реального товару на біржі і навіть самі скуповують його на певний період.
Спекулятивні операції, основані на різниці у біржових цінах на ф'ючерсні контракти по одному і тому ж товару, але з різною тривалістю позиції (строком закінчення) також відбуваються лише на ф'ючерсних ТБ. Механізм цих операцій оснований на тому, що рівень цін на ф'ючерсні контракти з дальними позиціями звичайно вище, ніж на контракти з ближчими позиціями (так як віддалена перспектива зв'язана з невизначеністю біржової кон'юнктури). Якщо це звичайне співвідношення цін на ф'ючерсні контракти з різними позиціями порушується, то можна розпочинати біржову спекулятивну операцію в розрахунку на майбутню нормалізацію цього співвідношення. Ситуації, які викликають порушення звичайного співвідношення рівня цін на ф'ючерсні контракти тривалістю позицій, також характеризується термінами "контанго" (коли ціна на ф'ючерсні контракти з ближчим строком закінчення різко знижуються порівняно з цінами на контракти з віддаленим строком завершення) і "беквордейшн" (коли ціни на ф'ючерсні контракти з ближнім строком завершення вище цін на контракти з віддаленим отроком завершення.
Із всіх розглянутих форм спекулятивних операцій на наших ТБ вже сьогодні можуть здійснюватись операції з реальним товаром, основані на динаміці цін; на різниці в цінах на взаємозв'язані товари; на різниці в цінах на окремі сорти товару; на різниці в цінах на товар на різних біржах.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Современные гербициды безвредны? Генетически модифицированные организмы - ЗА или ПРОТИВ Норки Как правильно выращивать нутрию? Обрезки роз перед зимой использовать весной для выращивания
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.