21 квітня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Основи бізнесу - Місце та роль товарних бірж як основних посередників в бізнесі - Економічна роль товарних бірж та їх розвиток на сучасному етапі


Місце та роль товарних бірж як основних посередників в бізнесі

Економічна роль товарних бірж та їх розвиток на сучасному етапі

Экономическая роль товарных бирж и их развитие на современном этапе
Сучасний етап розвитку України характеризується переходом до ринкової економіки, ринкових відносин, активним формуванням інфраструктури ринку. В складі цієї інфраструктури одне з основних місць належить біржам: товарним, фондовим, валютним та іншим. Найбільш масовий розвиток одержали товарні біржі (ТБ), які являють собою організований товарний ринок, в межах якого відповідно до встановлених правил здійснюються угоди купівлі-продажу певних видів товарів.
У відповідності з діючим на Україні законодавством ТБ - це організація, що об'єднує юридичні і фізичні особи, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і має за мету надання послуг при укладанні біржових угод, виявленні товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, впорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торгівельних операцій.
ТБ діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. ТБ не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.
Діяльність ТБ здійснюється відповідно до Закону України "Про товарну біржу", статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.
Розвиток ТБ зумовлений рядом економічних умов, які в найбільшій мірі проявляються в умовах функціонування вільної ринкові економіки. До найважливіших із цих умов відносяться (схема 4):
1. Вільний вибір і здійснення підприємницької діяльності. Економічне законодавство повинне надавати можливість будь-якому господарському суб'єкту вільно вибирати напрямки і методи своєї підприємницької діяльності, самостійно приймати економічні рішення і нести повну відповідальність за їх наслідки і зв'язаний з цим ризик. При цьому основою підприємницької діяльності в будь-якій сфері, включаючи біржову, є одержання прибутку.
2. Економічна самостійність господарських суб'єктів, основана на різноманітності форм власності. В найбільшій мірі ця самостійність забезпечується правом приватної або колективної власності на майно. При цьому одні господарські суб'єкти не повинні впливати на економічні рішення, які приймаються іншими господарськими суб'єктами.
3. Необмежене число учасників підприємницької діяльності сфері товарного виробництва і торгівлі. Економіка в цілому, і біржова торгівля зокрема, тим ефективніша, чим ефективніша конкуренція і кращі умови для неї. Конкуренція передбачає створення ряду організаційних і економічних передумов, зокрема, наявності в кожному спеціалізованому секторі товарного виробництва і торгівлі достатньої кількості господарських суб'єктів, вільний вхід кожного з них в той або інший товарний ринок.

 

4. Повна проінформованність кожного господарського суб'єкту про поточну економічну і біржову кон'юнктуру. Ця інформація стосується стану попиту і пропозиції, рівня цін, норм прибутку на капітал, джерел товарних ресурсів тощо. Без цього підприємець не в змозі приймати правильні економічні рішення, робити найкращий для себе вибір. Реалізація цієї умови пов'язана з створенням широкої біржової інфраструктури, зокрема, консалтингових, маркетингових та інших фірм.
5. Мобільність обігу матеріальних, трудових, фінансових та інших видів ресурсів. Підприємці вкладають свій капітал в ту чи іншу сферу діяльності з метою одержання прибутку. Розраховувати на вони можуть в тому випадку, якщо в результаті переміщення капіталу розширюється обсяг виробництва і реалізації продукції. А це в свою чергу відбувається тоді, коли залучаються ресурси, застосовують найбільш вигідні їх комбінації. Стосовно до біржової торгівлі першочергову роль відіграє мобільність обігу товарно-сировинних ресурсів. Мобільність обігу ресурсів передбачає повне охоплення ринковими відносинами всіх сфер економіки.
6. Вільний вибір партнерів по угоді. На відміну від директивно-командної економіки, якій властиві глобальні відносини розподілу продукції при жорсткій прив'язці поставників до споживачів, ринковій економіці властиві відносини між рівноправними партнерами, основані на договорах і контрактах за принципом горизонтальних господарських зв'язків. Це відноситься до сфери виробництва і реалізації всіх видів товарної продукції.закупки необхідно сировини, матеріалів, машин та обладнання.
7. Вільне ціноутворення. Господарські суб'єкти повинні володіти правом самостійного встановлення ціни на свої товари. Ці ціни базуються на співвідношенні попиту і пропозиції і формуються процесі торгів між продавцем і покупцем. Державне регулювання цін повинне охоплювати мінімальне число товарів і здійснюється в основному економічними методами, в першу чергу за допомогою системи оподаткування.
8. Відкритість економіки держави зовнішнім зв'язкам. Вільна підприємницька діяльність, втому числі і біржова, повинна розповсюджуватись і на зовнішньоекономічні зв'язки. Це відображається у можливості господарських суб'єктів здійснювати господарську діяльність в даній країні на рівних засадах. Реалізація цієї умови необхідна для інтеграції країни в систему світових господарських зв'язків і проникнення на світовий ринок, побудови системи міжбіржових зв'язків.
Слід відмітити, що ринкова економіка не лише створює умови виникнення і ефективного функціонування біржової торгівлі, але за її допомогою все більш зміцнює свої позиції. Розповсюджуючи принципи вільної торгівлі, характерні сьогодні для ТБ, на всю економіку нашої держави, біржова торгівля сприяє прискоренню формування ринкової економіки.
Багатовіковий досвід функціонування біржової торгівлі повністю показав її ефективність у встановленні товарно-грошової рівноваги на ринку, збалансуванні обсягів попиту і товарної пропозиції, у використанні сучасних засобів інформатики і обчислювальне техніки, в формуванні цивілізованого товарного ринку. Характеризуючи біржову торгівлю як важливий елемент ринкових відносин, можна достатній мірі стверджувати, що вона відноситься до розряду загальнолюдських цінностей, є надбанням світової цивілізації і залишиться такою в майбутньому.
Ефективність функціонування товарних бірж в умовах ринкової економіки визначається функціями, які вони виконують (схема 5). Основними з цих функцій є:
- забезпечення високої корнцентрації попиту і пропозиці в одному місці. Це досягається шляхом залучення до біржових операцій якомога більшого числа продавців і покупців оптових партій товарів. Конкуренція попиту і пропозиції дає змогу виявити реальну збалансованість товарних риків, направлять економічні зусилля виробників на випуск необхідних суспільству товарів, обмежу вати випуск товарів по мірі насичення потреб в них. Для забезпечення цієї функції ТБ створюються, як правило, в місцях концентрації виробництва або споживання продукції.
- регулювання оптового товарообороту на основі ринкових законів. Оскільки ТБ є інструментом ринкової економіки, важливою складовою частиною її інфраструктури, реалізація оптових партій товарів повністю спирається на закони ринку. Це дозволяє впорядкувати оптовий товарооборот, намітити найбільш ефективні шляхи просування товарів від виробника до споживача, мінімізувати зв'язані з цим витрати.

Схема 5. Функції ТБ в ринковій економіці

- формування нової системи господарських зв'язків. В умовах, коли старий розподільчий механізм в значній мірі зламаний, нові господарські зв'язки між виробниками і споживачами продукції ще не відрегульовані. ТБ сприяє формуванню нової системи цих зв'язків. Особливу актуальність ця функція одержує в умовах тривалого розриву міждержавних і внутрішньо-регіональних господарських зв'язків.
- здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями покупцями товарів. На ТБ одержують "прописку" найбільш кваліфіковані посередники, добре ознайомлені з умовами реалізації або закупівлі товарів, станом поточної біржової кон'юнктури, які в найкоротші строки можуть зв'язати продавця й покупця між собою. Біржове посередництво сприяє прискоренню товарних і грошових потоків, подальшому росту виробництва необхідної продукції, мінімізації зв'язаних з цим витрат.
- зближення продавців і покупців у просторі і часі. Біржова торгівля не терпить автаркії (територіальної економічної замкнутості), активно проникає на регіональні товарні ринки, сприяє формуванню ефективних міжрегіональних зв'язків між продавцями і покупцями. Крім того, через механізм форвардних і ф'ючерс-них угод (характер цих угод буде детально нами розглянутий в наступній лекції) біржа дозволяє ув'язати не лише поточні, але і перспективні взаємні інтереси продавців і покупців товарів.
- формування ринкових цін, які найбільш об'єктивно відображають співвідношення попиту і пропозиції на товари. Товарну біржу об'єктивно називають "Інститутом цін", яка заміняє величезну, громіздку, неперспективну і неефективну систему колишнього Державного комітету цін.
Біржовий механізм ціноутворення прямо протилежний так званому "плановому". Він дає змогу повністю врахувати поточні співвідношення попиту і пропозиції, умови поставки і оплати товарів та ряд інших факторів, які формують ефективність торгівлі. Крім того, механізм ціноутворення на біржі в максимальній мірі враховує економічні інтереси партнерів по угоді.
- боротьба з проявом монополізму на товарному ринку. ТБ сприяє створенню умов для активізації різних форм цінової і нецінової конкуренції серед продавців і покупців. Боротьба з монопольним товарним ринком здійснюється шляхом залучення до біржової торгівлі все більшої кількості продавців і покупців, забезпечення гласності і суперництва в процесі торгів.
- нормування умов для мінімізаці ї комерційного і фінансового ризику. Біржа виступає гарантом виконання укладених на ній угод, підвищує надійність їх виконання. Крім того, біржа виробила свій власний механізм страхування цінового ризику, який в умовах нестабільності економічної і біржової кон'юнктури сприяє до мінімуму знизити комерційний і фінансовий ризик продавців і покупців, зв'язаний із зміною цін на товари.
- надання учасникам товарних ринків найбільш цінної комерційної інформації. Результати регулярно здійснюваних біржових торгів дозволяють забезпечити повну проінформованість учасників як біржового, так і небіржового ринку про стан попиту, пропозиції, цін, конкуренції на ринку того чи іншого товару. Ця інформація носить відкритий характер і використовується не лише підприємцями, але і державними регулюючими органами (при оцінці бартерних угод в процесі оподаткування, при державному регулюванні цін тощо).
Поряд з вище перерахованими основними функціями, ТБ здійснюють і ряд допоміжних функцій, серед яких можна виділити такі:
а) стандартизація якісних параметрів тих чи інших товарів. Така стандартизація здійснюється по всіх так званих "біржових" товарах, що дає змогу здійснювати торгівлю ними по опису якості без пред'явлення при укладанні угоди, не лише партії товару, який реалізується, але і його зразків;
б) стандартизація біржових контрактів на купівлю-продаж товарів. Розробка таких біржових документів суттєво полегшує укладання угод і прискорює процес їх оформлення. Типові біржові контракти впроваджуються нині в практику роботи не лише окремих бірж, але і міжбіржових операцій;
в) здійснення арбітражу між учасниками біржових угод. Біржовий арбітраж сприяє забезпеченню захисту майнових прав і законних інтересів учасників біржової торгівлі, дотриманню виконання договірних зобов'язань, підвищенню ефективності укладених угод;
г) прискорення і реалізація розрахункових операцій. На окремих ТБ створені Розрахункові палати, які і здійснюють розрахунки укладених угодах, утримання грошових застав, проводять клірингові операції;
д) надання різних послуг клієнтам. Ці послуги носять інформаційний і консультативний характер, зв'язані з процесом здійснення угод і руху товарів;
є) участь у формуванні доходної частини державного і місцевого бюджетів. Біржа і її члени є платниками податків, зборів, мита, інших обов'язкових платежів, які формують доходи відповідних бюджетів.
Різноманітність функцій ТБ визначає їх величезну роль в ринковій економіці, визначає необхідність вивчення і використання міжнародної біржової торгівлі з метою підвищення ефективності біржових угод і операцій.

Класифікація ТБ

Розвиток біржової торгівлі протягом тривалого періоду привів до появи великого різноманіття видів ТБ. З метою упорядкування цих видів проводиться класифікація ТБ по окремих найбільш суттєвих ознаках (схема 6).
По регіону дії відрізняються такі види ТБ:
а) національні. Ці біржі обслуговують операції купівлі-продажу товарів в межах окремої держави або її регіонів.
б) міжрегіональні. Діапазон дії цих бірж охоплює території двох і більше сусідніх держав;

Схема 6. Ознаки класифікації товарних бірж

в) міжнародні. Біржові операції на таких біржах здійснюють представники різних країн. Котирування цін на таких біржах являють собою світові ціни на реалізовані на них товари.
За характером асортименту реалізованих на біржі товарів вони діляться на такі види:
а) вузькоспеціалізовані. На таких ТБ предметом біржової торгівлі є один вид товару;
6) спеціалізовані. Предметом біржових операцій на таких біржах є, як правило, однотипні групи товарів;
в) універсальні. На біржах даного виду операції купівлі-продажу здійснюються по широкому асортименту різноманітних товарів.
За характером здійснення біржових угод виділяють такі види ТБ:
а) реального товару. Предметом купівлі-продажу на таких ТБ є реальний товар, який вже вироблений або передбачений до випуску в майбутньому періоді;
б) ф'ючерсні. На таких біржах торгівля здійснюється не реальним товаром, а лише контрактами на них;
в) опціонні. Предметом торгів на даних ТБ є лише права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них в майбутньому періоді;
г) комплексні. На таких ТБ відбувається укладання угод на реальний товар, ф'ючерсні і опціонні контракти.
За ступенем відкритості (можливості участі в торгах) відрізняються біржі:
а) відкриті (публічні). На таких біржах крім її членів в біржових операціях можуть приймати участь і відвідувачі торгів (одноразові і постійні);
б) закриті. Право участі в біржових торгах і укладанні угод мають лише члени даної біржі.
За організаційно-правовими формами діяльності розрізняють товарні біржі, створені у вигляді:
а) АТ відкритого типу. Ними є біржі, які мають статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, які можуть розміщуватись шляхом відкритої підписки і купівлі-продажу на фондовій біржі;
б) АТ закритого типу. Акції таких бірж розповсюджуються лише між засновниками і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки і вільно продаватись-купуватись на фондовій біржі;
в) товариств з обмеженою відповідальністю. Ними є біржі, які мають статутний фонд, поділений на частини серед їх засновників;
г) інших організаційно-правових фірм. Ці фірми визначаються відповідним законодавством окремих держав.

Вказана класифікація дає змогу більш цілеспрямовано формувати систему ТБ, проводити поглиблений аналіз їх діяльності з врахуванням ознак, які визначають тенденції їх розвитку.

Огляд розвитку міжнародної біржової торгівлі

В прагненні створити розвинутий цивілізований біржовий ринок, ми орієнтуємося на досвід інших країн, які успішно пройшли етап становлення біржової торгівлі і мають розвинуту і ефективну систему ТБ.
Міжнародна біржова торгівля має багату історію. Існує декілька трактувань терміну "біржа". Згідно перекладу з німецького "біржа" - це "гаманець", за іншою версією походження цього терміну пов'язується з ім'ям багатого торговця Ван дер Вурже, який жив у 13 ст. в бельгійському місті Врюгге. На своєму будинку у центрі міста він прибив родовий герб сім'ї із зображенням трьох гаманців і надпису:
"Допоможу усім, хто повідомить, що він бажав купити чи продати". Незабаром господар був вже не в змозі приймати у себе вдома усіх бажаючих, тому призначив певний час для збору купців перед будинком і ввів фінансовий внесок за передачу торгової інформації. Це зібрання і отримало назву "біржа".
Вже в першій половині 16 ст. біржі у розумінні, близькому до сучасного, виникають у Нідерландах, Італії, Франції. В 1531 р. відкриваються біржі в Врюгге і Антверпені, в 1549 р. - в Ліоні та Тулузі, в 1558р. - в Гамбурзі, в 1560 р. - Франкфурті-на-Майні і Лейпцігу. Виникають вони по однаковій схемі. Звичайно, це зібрання купців, маклерів, мінял в певний час в одному, як правило, місці: пивних, міських ярмарках, просто на вулицях біля готелю. Лише в 1983 р. в Парижі під біржу вперше відводиться спеціальна будівля.
Чим же біржа відрізняється від інших складових ринкової економіки - звичайних базарів, ринків, ярмарок, виставок? На звичайному ринку, ярмарку товар обов'язково мав бути в наявності, за нього зразу ж потрібно внести плату або обміняти його на інший товар. На біржу ж товар не доставляється, під час укладання угоди він може знаходиться у будь-якому місці, навіть поза межами країни. Крім того на біржі торгують не індивідуальними цінностями, а спорідненими, з яких одна по рівню якості може замінити іншу. Нарешті біржа - це організований ринок, тут існують певні правила торгівлі, відповідні органи управління і контролю.
За свою майже п'ятисотрічну історію біржова торгівля пройшла ряд етапів свого розвитку (схема 7).

Схема 7. Основні етапи розвитку світової біржової торгівлі

На першому етапі біржова торгівля здійснювалась в обмеженому числі країн, носила локальний характер. На ТБ в цей період здійснювались угоди лише на реальний товар в негайною поставкою, як правило, за готівку. Асортимент реалізованих товарів на біржах був досить обширним - він включав практично всі види сільськогосподарської продукції, вироби домашнього виготовлення, шкіри і хутро, текстиль, лісоматеріали тощо.
На другому етапі розвитку біржової торгівлі почали укладатись угоди на реальний товар з поставкою в майбутньому періоді.
В найбільшій мірі потреба в таких угодах виникла при торгівлі сільськогосподарською продукцією, виробництво якої носить сезонний характер. В процесі таких угод продавці і покупці заздалегідь узгоджували кількість, ціну і строки майбутніх поставок певних видів товарів. Перша угода з реальним товаром з поставкою в майбутньому періоді була зареєстрована в 1730р. на японській рисовій біржі "Дояма". Приблизно в цей же час аналогічні угоди починають здійснюватись на європейських ТБ.
Третій етап розвитку біржової торгівлі зв'язаний з впровадженням в біржову практику угод на строк (ф'ючерсних). Ріст виробництва і розширення світової торгівлі привели до появи на біржі великої кількості стандартизованих товарів. Вдосконалення методів визначення їх кількості дозволило типізувати важливіші якості параметрів окремих товарів найбільш масового виробництва. В 1865р. Чікагська ТБ розробила стандартний, типовий контракт на майбутню поставку зерна, назвавши його "ф'ючерсним". В цьому контракті були стандартизовані якість, кількість, строк і місце поставки товару, по якому здійснюється угода. Для багатьох біржових торговців покупка-продаж таких контрактів стала більш приємливішою угодою з реальним товаром в майбутньому періоді (відпала необхідність в транспортуванні і зберіганні товару, перевірці його якості; зник ризик недопоставок товару тощо).
Одночасно з появою ф'ючерсних контрактів була введена в дію система гарантованих внесків біржі на випадок невиконання учасниками угод своїх зобов'язань. Ці основоположні принципи ф'ючерсних угод не змінились і понині. Товарна оболонка залишилась лише зовнішнім атрибутом таких угод; по суті вони не пов'язані з реальним товаром, хоч і відіграють важливу роль в біржовій торгівлі.
Четвертий етап розвитку біржової торгівлі пов'язаний з розробкою і впровадженням механізму страхування цінового ризику (хеджирування). Нестабільність біржової кон'юнктури приводить до того, що ціни по угодах за реальний товар з поставкою його в майбутньому період, узгоджені в момент їх укладання, можуть суттєво змінитись до моменту виконання зобов'язань по угоді. В результаті цього одна із сторін покупець або продавець будуть нести фінансові втрати. Механізм хеджирування (це розглянуто в наступній лекції "Види біржових угод і операцій") дозволяє зняти ціновий ризик або мінімізувати його. Вперше механізм хеджирування одержав практичну реалізацію в 1920 р. на біржах США при закупках бавовника, який направлявся у Великобританію.
П'ятий етап біржової торгівлі зв'язаний з появою нового виду угод - опціонних, в процесі здійснення яких продаються не самі товари або ф'ючерсні контракти, а лише права на них за певну премію. Перші опціонні контракти були укладені на Чіказькій (США) ТБ на сою і кукурудзу відповідно в 1984 і 1985 рр. За останні роки вони одержали широкий розвиток на міжнародних ТБ.
На сучасному етапі світову біржову торгівлю представляють 50 ТБ. (Слід відмітити, що в це число не входить жодна з бірж СНГ, так як вони не відповідають міжнародним стандартам). Обсяг укладених на них угод перевищує нині 10 трил. долл. (в це число входять угогди на реальний товар, ф'ючерсні і опціонні). Основний обсяг біржової торгівлі товарами або контрактами на них, приходиться на США: 80-85% від загального обсягу світової біржової торгівлі.
Структура угод, укладених на міжнародних ТБ, характеризується нині такими даними: 2% - угоди, пов'язані з куплею-продажею реальних товарів; близько 20% складають опціонні угоди, решта - угоди на строк (ф'ючерсні).
Безумовним центром розміщення ТБ є США - на їх території існує 1 ТБ і Великобританія - 10 ТБ.
Більшість міжнародних ТБ є спеціалізованими, тобто здійснюють торгівлю окремими групами товарів (зерном, живою худобою, кавою і какао, нафтопродуктами, металами тощо).
Важливою характеристикою міжнародних ТБ є їх розміри, які визначаються числом укладених на них угод. Про провідні світові біржові центри - "першу десятку" -дає уявлення табл. 35.
Для сучасного етапу розвитку світової біржової торгівлі характерні слідуючі основні тенденції:
а) ріст обсягу біржової діяльності. За останні 35 років кількість угод, укладених на ТБ, зросла в 15 разів;
б) постійне скорочення реалізованого асортименту і числа угод по даному товару. Ця тенденція проявляється особливо чітко на найбільших ТБ світу. Ряд ТБ повністю виключили угоди з реальним товаром, перетворивши у ф'ючерсні або опціонні біржі;
в) підвищення рівня концентрації біржової торгівлі в окремих країнах. В кожній країні виділяються провідні ТБ, число угод ніяких росте більш високими темпами. На одну Лондонську ТБ металів, наприклад, приходиться нині 15% біржового обороту Великобританії .
г) переважне розміщення ТБ в місцях концентрації споживання товарів. В місцях концентрації виробництва на ТБ набагато вищий рівень угод з реальним товаром, в той же час як в місцях концентрації споживання основні угоди зв'язані з купівлею-продажем ф'ючерсним і опціонним контрактом;
д) вирівнювання рівня біржових цін на товари на різних біржах. За останній час розрив у цінах на окремих біржах постійно скорочується. Де зв'язано з тим, що основна частина угод здійснюється не по реальних товарах (ціни по яких включають витрати на транспортування, зберігання, охорону тощо), а по ф'ючерсних і опціонних контрактах;
є) ріст технічного оснащення ТБ і вдосконалення техніки біржових операцій. Використання ЕОМ і інформатики та зв'язку дозволяє швидше здійснювати котирування цін, здійснювати окремі операції виявлення тенденції біржової кон'юнктури. Використання сучасних технічних засобів дав змогу приймати участь у біржовій торгівлі особами, які проживають в самих різних куточках країни.
Знання цих тенденцій дозволяє прогнозувати характер розвитку біржової торгівлі в нашій країні.

Характеристики і основні тенденції розвитку ТБ України

Історія біржової торгівлі на Україні нерозривно зв'язана з розвитком ТБ колишнього СРСР в склад якого вона входила. Що ж стосується першої ТБ на території України, то вона була відкрита в 1796 р. в Одесі. Цю дату можна вважати початком першого етапу біржової торгівлі на Україні (див. схему 8).

Схема 5. Основні етапи розвитку біржової торгівлі на території України

Проте ні Одеська, ні створені в наступні кілька десятиліть ряд ТБ не відігравали помітної ролі в оптовій торгівлі - торги на них проходили в'яло при невеликому скупченні покупців і продавців.
Предметом біржової торгівлі були, в основному, зерно і мануфактура.
Другий етап біржового руху на території України зв'язаний з реформою 1861 р., яка стимулювала підвищення і розширення товарно-грошових відносин. ТБ почали виникати практично у всіх торгових центрах, причому багато з них спеціалізувалися на торгівлі окремими групами товарів (хлібом, фруктами, м'ясом, худобою, вином, яйцями, лісом, маслом тощо).
До 1914р. на території України було розміщено 11 ТБ (в Києві, Одесі, Запоріжжі, Харкові. Херсоні, Маріуполі, Бердянську). Найбільш великою з них була Київська ТБ, відкрита у 1865р. (основний обсяг її біржових угод припадав на цукор. З початком першої світової війни біржова торгівля прийшла в різкий упадок, а з 1917 р. взагалі перестала існувати.
Третій етап біржової торгівлі відноситься до 20-х років і нерозривно зв'язаний в здійсненням НЕПу. До 1925 р. була відновлена робота усіх 11 ТБ. Проте цей період тривав недовго, уже в 1928 р. перестали оснувати остання з цих ТБ.
Четвертий етап - сучасний етап розвитку біржової торгівлі, приходиться на 1990 р. Сьогодні в Україні діє понад 70 ТБ.
За даними експертів обсяг біржової торгівлі на Україні в останні роки становить до 10 млн. грн. за рік.
Особливості організації ТБ на Україні визначаються Законом України "Про товарні біржі", прийнятим 10 грудня 1991 р. і введеним в дію 1 січня 1992 р.
Переважне число ТБ на Україні є універсальні (75% їх кількості).
Багато ТБ України об'єднані в різні біржові союзи. Найбільш представницькими з них є Конгрес бірж, Біржовий союз, Міжбіржовий синдикат "Метал України", міжбіржова картель "Дніпро".
Основними задачами розвитку міжбіржової торгівлі на Україні на сучасному етапі є:
- збільшення темпів росту біржового обороту, підвищення його питомої ваги в Батальному обсязі оптового товарообороту. Розрахунки показують, що оптимальниа питома вага біржового обороту повинна становити близько 20% від загального обсягу оптового обороту України. Це означає, що число біржових угод повинно зрости в 7-10 раз порівняно з 1991 р. Зростанню біржового обороту буде сприяти скорочення питомої ваги державного замовлення на вироблену продукцію, укладання через біржі ряду зовнішньо-торгіведьних угод, скорочення переліку ліцензованих товарів.
- скорочення числа ТБ. Виходячи з критеріїв міжнародної біржової торгівлі число ТБ на Україні не повинне бути більшим 6-7.
На початковому етапі переходу до ринкової економіки, їх число може становить 20-25 (необхідно скоротити втричі). ЧАСТИНА ТБ повинна бути перетворена в торгові будинки, аукціонні фірми; друга їх частина може бути об'єднана (в першу чергу у м. Києві, де в такій їх кількості немає необхідності).
- спеціалізація ТБ. Спеціалізовані ТБ повинні відігравати основну роль в складі ТБ України. Процес спеціалізації на Україні повинен здійснюватись в два етапи. На першому етапі слід визначити профіль перспективних ТБ. На другому етапі слід розпочати повне "очищення" цих ТБ від непрофільних товарів. Основу товарного профілю бірж повинні складати так звані "біржові" товари.
- впровадження сучасних видів біржових угод. Це стосується ф'ючерсних і опціонних угод. Їх провадження в нашу біржову проактику дасть змогу залучити на біржу більшу кількість членів, краще котирувати ціни, здійснювати страхування цінового ризику.
- впорядкування розрахункових операцій на біржах. Вже сьогодні виникає потреба в створенні на ТБ Розрахункових палат для обслуговування членів біржі. З ростом обсягів біржового обороту функціонування біржових розрахункових центрів - необхідна умова ефективності їх роботи.
- оптимізація економічних умов діяльності учасників біржової торгівлі. В першу чергу це стосується системи оподаткування посередницької біржової діяльності, яка в Україні набагато жорсткіша, ніж в інших країнах.
- створення розвинутої біржової інфраструктури. Для забезпечення ефективної діяльності біржі повинні володіти системою складських приміщень, певними транспортними засобами, користуватися послугами консалтингових та маркетингових фірм.
Розв'язання цих задач дозволить Україні створити систему біржової торгівлі, яка б відповідала міжнародним стандартам.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Какая сеялка лучше? Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Как правильно выращивать шампиньоны? Трюфель Вкусный сорт винограда
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.