22 січня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Основи бізнесу - Вплив лізингу на подальший розвиток підприємництва та агробізнесу - Суть та значення лізингу в розвитку матеріільно-технічної бази структур агробізнесу


Вплив лізингу на подальший розвиток підприємництва та агробізнесу

Суть та значення лізингу в розвитку матеріільно-технічної бази структур агробізнесу

Суть и значение лизинга в развитии материально-технической базы структур агробизнеса

Успіх лізингової діяльності багато в чому залежить від правильного поняття його змісту і специфічних особливостей його практичного застосування.
Слово "лізинг" походить від англійського терміну "leage" - брати і здавати майно в тимчасове володіння і користування, що означає "оренда". Природно виникає питання, чому з'явилось слово "лізинг", і чим він відрізняється від оренди, добре відомої в нашій країні.
Нагадаємо, що під орендою розуміють передачу майна в тимчасове володіння і користування за відповідну плату. Орендодавець, передаючи в оренду сласне майно, відшкодовує через орендні платежі, понесені витрати (вартість майна) і отримує прибуток. Оренда, як короткострокова, так і довгострокова, передбачає двосторонні відносини (орендодавець - орендар).
Виходячи з класичнихх уявлень про оренду і лізинг, наведених їх тлумачень і світової практики, можна назвати суттєві відмінності оренди від усіх видів лізингу:
а) оренда, як уже зазначалось, - двосторонняя угода між орендодавцем і орендарем, лізинг щонайменше тристороння, де, крім лізингодавця і лізингоодержувача, фігурує продавець лізингового майна. За деяких видів лізиніу одна юридична особа може виступати як два суб'єкти. Так, у разі зворотнього лізингу продавець є одночасно і лізингоодержувачем. Лізингову угоду оформляють, як правило, двома договорами: купівлі-продажу між продавцем і лізингодавцем і власне лізингу - між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Лізингоодержувач має схвалити умови договору купівлі-продажу, а продавець (постачальник) має знати мету придбання майна;
б) діяльність лізингодавця принципово відрізняється від діяльності орендодавця. Якщо орендодавець здає в оренду своє майно, то лізингодавець передає майно у лізинг, яке він спеціально придбав, як правило за прямою вкказівкою майбутнього лізингоодержувача.
Орендодавцю оренда забезпечує краще використання його майна. Для лізингодавця в передаванні майна в користування полягає сама сутність його бізнесу. Можна сказати і так : сутність діяльності лізиногдаця полягає у фінансуванні тимчасового користування лізингоодержувачем майна шляхом надання йому майнового кредиту;
в) роль лізингоодержувача більш активна, ніж роль орендаря. У разі першого передавання майна в лізинг лізиногодержувачем, як правило, сам знаходить виробника (власника) лізиногового майна і вибирає конкретний вид цього майна. На відміну від орендаря, лізиногодержувача наділяють правами і обов'язками, які притаманні покупцеві. Хоча формально покупцем є лізингодавець, майно передається продавцем безпосередньо лізиногодержувачу. Останній виконує всі процедури, пов'язані з прийманням майна;
г) у разі оренди орендодавець несе відповідальність перед орендарем за виявлені недоліки об'єкта оренди, а вразі лізингу лізингодавець відповідає за такі недоліки лише тоді, коли він сам вибирав продавця (постачальника) об'єкту лізингу або втручався у вибір лізигоодержувачем постачальника майна, виду майна, його характеристик тощо.
Окремі види лізингу, і насамперед фінансовий, ще більше відрізняються від оренди.
Отже, на питання, коли ж має місце саме лізинг? Можна відповісти так: ключ до розуміння цього дає поняття лізингу, а саме: тлумачення лізингу як інвестування фінансових коштів.
Одним із важливих інструментів, який широко застосовується в розвинутих країнах і служить важливим джерелом нових інвестицій є фінансова оренда або фінансовий лізинг, або коротко - просто лізинг.
Введення терміну "лізинг" було спричинено бажанням виділити новий вид оренди - фінансовий. При фінансовій оренді між виробником майна і користувачем виникає фінансовий посередник, який береться фінансувати лізингову операцію. Лізинг передбачає багатосторонні відносини.
Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платеисів.
Сублізинг - це форма лізингової діяльності, за якою лізингоодержувач за договором сублізингу передає іншим лізингоодержувачам за згодою лізикгодавця майно, яке є об'єктом лізингу.
Лізингові компанії (фірми) - це комерційні організації, що створюються у формі акціонерного товариства або інших організаційно-правових формах, виконуючих у відповідності з установчими документами і ліцензіями функції лізингодавців.
Класичному лізингу властивий тристоронній характер взаємовідносин, який передбачає участь в лізинговій угоді наступних трьох сторін: лізингодавця, лізингоодержувача, продавця (постачальника) майна. Суть лізингової операції полягає в наступному. Майбутній лізингоодержувач, у якого відсутні власні кошти, звертається в лізингову компанію з пропозицією про заключення лізингової угоди.
Згідно з цією угодою лізингоодержувач вибирає продавця, який має необхідне майно, а лізингодавець придбає його у власність і передає майно лізингоодержувачу в тимчасове володіння і користування за відповідну плату на засадах, обумовлених в договорі. Після закінчення договору в залежності від його умов майно повертається лізингодавцго або переходить у власність лізингоодержувача. Схема проведення лізингової операції приведена на рис. 9 .
Склад учасників угоди скорочується до двох, якщо продавець і лізингодавець або продавець і лізингоодержувач є однією тією ж особою.
При реалізації проекту з великою вартістю число учасників збільшується. Це відбувається за рахунок залучення лізингодавцем до угоди нових джерел: чи джерел фінансових коштів, банків, страхових компаній, інвестиційних фондів і такого іншого.

Вибір майна

Рис. 9. Схема проведення лізингової операції

Лізингова операція - це господарська операція, яка включає комплекс взаємопогоджених дій лізингодавця, лізингоодержувача і продавця майна, направлених на виконання лізингового договору, а також врегулювання такої кількості відносин, які дають можливість передати лізингове майно в тимчасове користування на визначений термін за відповідну плату.
В якості ознак, які дають можливість виділити лізингову операцію від маси інших операцій, є:
- лізингодавець виступає в якості фінансуючої організації, яка придбає у продавця лізингове майно на умовах, цю воно буде передано в лізинг лізингоодержувачу;
- право вибору продавця лізингового майна і об'єкта лізингу, ще до укладання договору купівлі-продажу, належить лізингоодержувачу, якщо інше не передбачено договором;
- лізингове майно використовується лізингоодержувачем тільки в підприємницьких цілях;
- сума лізингових платежів за весь період лізингу повинна включати повну (або близьку до неї) вартість лізингового майна у відповідності з цінами на момент укладення договору;
- майно, передане в лізинг, на протязі всього строку дії лізингового договору є власністю лізингодавця, за виключенням майна, придбаного лізинговою компанією за рахунок державних коштів;
- в лізинговому договорі може бути передбачено право викупу лізингового майна лізингоодержувачем до закінчення або після закінчення строку договору;
- за домовленістю сторін в лізинговому договорі може бути передбачена прискорена амортизація лізингового майна згідно із законодавством України з подальшим повідомленням про це податкових органів;
- термін лізингу майна визначається за домовленістю сторін згідно із законодавством України, але не може бути більшим строку його повної амортизації.
З точки зору комплексу відносин, лізингова операція складається із двох взаємопов'язаних частин : відносини зв'язані з купівлею-продажем і відносини зв'язані, з тимчасовим використанням майна. З точки зору обов'язкового права ці відносини можуть буги реалізовані за допомогою двох видів договорів: купівлі-продажу і лізингу.
Складові елементи лізингового процесу тісно пов'язані між собою. Так, відносини зв'язані з тимчасовим використанням майна (договір лізингу) виникають тільки після виконання договору купівлі-продажу. Останній стає основою для виникнення відносин другого елементу комплексу, а учасники лізингового процесу тісно взаємодіють між собою на всіх етапах. В деяких випадках в лізинг складовою частиною входять угоди, пов'язані з отриманням кредиту лізинговою компанією і належним забезпеченням виконання зобов'язань користувачем.
У випадку, якщо в лізинговому договорі передбачено продаж майна, після закінчення строку договору, то відносини, пов'язані з тимчасовим використанням майна, переходять у відносини купівлі-продажу між лізингодавцем і користувачем майна.
На першому етапі виробник техніки і майбутній лізингодавець укладають договір купівлі-продажу і відповідно виступають як продавець і покупець. При цьому, незважаючи на те, що майбутній лізингоодержувач майна юридичне не бере участі в договорі купівлі-продажу, він є активним учасником цієї угоди, вибираючи необхідну техніку і конкретного продавця. Всі технічні питання реалізації договору купівлі-продажу (комплектність, строки і місце доставки, гарантій зобов'язання, порядок прийняття і т.д.) вирішуються лізингоодержувачем і виробником (постачальником) майна, на лізингодавця покладається зобов'язання фінансового забезпечення угоди.
На другому етапі покупець майна передає його в тимчасове користування, виступаючи як лізингодавець. Однак відносини по лізинговому договору не обмежуються між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Незважаючи на те, що продавець майна уклав договір купівлі-продажу з лізингодавцем, несе відповідальність перед лізингоодержувачем за якість машин і обладнання.
В комплексі лізингових відносин головна роль належить відносинам по передачі майна в тимчасове володіння і користування. Відносинам по купівлі-продажу відводиться другорядна роль. Не випадково, що на протязі всієї роботи основна увага відводиться відносинам, що виникають при виконанні лізингового договору.
Лізинг - це одна із альтернативних форм кредитування. Лізинг і кредит функціонують на одних і тих же принципах : терміновості, зворотності та платності. Отже, за своїм змістом лізинг відповідає кредитним відносинам і зберігає сутність кредитної операції. Відмінна особливість лізингу полягає в тому, що учасники договору оперують не грошовими коштами, а майном. Іноді лізинг кваліфікують як товарний кредит в основні фонди, тобто він є формою майнового кредиту.
Лізинговий кредит - це відносини між юридичними і фізичними особами, які виникають з приводу передачі майна в тимчасове користування і супроводжується укладенням лізингового договору.

Об'єкти і суб'єкти лізингових відносин

Об'єктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, яке за діючою класифікацією відноситься до основних засобів, крім майна, забороненого до вільного обігу на ринку. Всі об'єкти лізингу можна класифікувати в залежності від наступних ознак (рис. 10).
Головною умовою лізингу є те, що майно, яке передається в лізинг, повинно бути використане тільки в підприємницьких цілях. В агропромисловому комплексі до об'єктів лізингу відносяться основні засоби, що використовуються в сфері виробництва, заготівлі, переробці сільськогосподарської продукції, громадському харчуванні та інших видах діяльності. Тому, якщо в лізингову компанію звернулись дві організації з пропозицією - взяти майно у лізинг, перша з яких для використання об'єкта лізингу з підприємницькою метою, а друга - некомерційний благодійний фонд, то лише в першому випадку може бути укладена лізингова угода.
Другим важливим критерієм визначення майна, яке може бути об'єктом лізингу, у випадку, якщо воно не втрачає своїх натуральних властивостей у виробничому процесі, тобто після закінчення строку лізингу предмет повинен бути придатним для продажу або подальшої передачі в лізинг. Цим вимогам відповідають основні засоби виробництва.
Розрізняють також індивідуально обумовлені речі і такі речі, що визначаються родовими ознаками. Останні характеризуються властивостями, загальними для всіх предметів даного роду і визначаються числом, вагою і т.д. Речі, що визначаються родовими ознаками, замінні, тому їх втрата не звільняє боржника від зобов'язань повернути речі кредитору. Індивідуально визначена річ завжди конкретна. Вона або унікальна, або хоч і відноситься до розряду речей, визначених родовими ознаками, але має тільки їй притаманні якості.


Рис. 10. Загальна класифікація об'єктів лізингу

В якості об'єктів лізингу виступають складні речі, що складаються із різнорідних речей, що створюють єдине ціле.
Якщо предметом лізингу є такий об'єкт, наприклад, підприємство, то дія угоди поширюється на всі складові частини єдиного цілого: приміщення, споруда, обладнання та інші компоненти.
Об'єктом лізингу може бути сукупність предметів, в якій є головна річ, наприклад, приміщення і прибудова до нього.
Головна річ має в господарському обороті самостійне значення, а приналежність залежить від неї, слугує головній речі і пов'язана з нею загальним господарським призначенням. Тому, якщо головна річ передана в лізинг, то разом з нею в оренду передається і приналежність.
Суб'єктами лізингової угоди, є сторони, які мають безпосереднє відношення до об'єкта лізингового договору. При цьому їх можна поділити на прямих і непрямих учасників.
До прямих учасників лізингової угоди відносяться:
- лізингові фірми і компанії - лізингодавці;
- виробничі підприємства й населення - лізингоодержувачі;
- постачальники об'єктів угоди - обладнання, техніки, іншого майна, тобто продавці.
Непрямими учасниками лізингової угоди є комерційні та інвестиційні банки, які кредитують лізингодавця і виступають гарантами угод, страхові компанії, брокерські та інші посередницькі фірми.
Класичному лізингу .властивий тристоронній характер взаємовідносин, оскільки в лізинговій угоді беруть участь три суб'єкти (рис.11).
Першою стороною є власник майна, що надає матеріальні цінності на умовах лізингової угоди, яка називається лізингодавець.
Лізингодавець - юридична особа, що здійснює лізингову діяльність, тобто передачу в лізинг за договором спеціально придбаного для цього майна, або громадянин, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і зареєстрований в якості індивідуального підприємця. Ним можуть бути:
- установи банку або його філія, в статуті яких передбачений цей вид підприємницької діяльності;
- фінансово-лізингова компанія, яка створюється спеціально для здійснення лізингових операцій, основною і фактично єдиною функцією якої є оплата майна, тобто фінансування лізингової операції;
- спеціалізована лізингова компанія, яка в додаток до фінансового забезпечення лізингової операції бере на себе весь комплекс послуг нефінансового характеру;
- спеціалізована лізингова компанія, яка в додаток до фінансового забезпечення лізингової операції бере на себе весь комплекс послуг нефінансового характеру:
- утримання, ремонт майна, заміну зношених деталей, консультації щодо його використання і т.д.;
- будь-яка фірма або підприємство, для яких лізинг не є профілюючою діяльністю, але й не заборонена статутом сфера підприємництва, і які мають фінансові джерела для проведення лізингових операцій.
Другою стороною, яка називається лізингоодержувачем, є користувач майна. Лізингоодержувач - юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, або громадянин, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і зареєстрований в якості індивідуального підприємця, що отримують майно в користування за лізинговим договором. Ним можуть бути юридичні особи будь-якої форми власності або громадянин: державне підприємство, організація, кооператив, громадянин, акціонерне товариство і т. д.


Рис. 11. Суб'єкти лізингових відносин

Третій учасник лізингової операції - продавець лізингового майна, яким може бути будь-яка юридична особа або громадянин і підприємство-виробник майна, кооператив, торговельна організація, постачально-збутова або громадянин, що продають лізингове майно.

Роль лізингу в технічному оснащенні сільського господарства

Дефіцит фінансових ресурсів в сільському господарстві є наслідком істотного послаблення його матеріально-технічної бази, руйнування економічних основ її оновлення і розвитку. Нестача фінансових ресурсів на рівні сільськогосподарських підприємств означає, що парк сільськогосподарських машин зменшується, скорочується закупівля запасних частин, внаслідок чого не провадяться в необхідних обсягах капітальні і відновлювальні ремонти.
За останні роки було списано сільськогосподарських машин майже у два рази менше, ніж належало списати за нормативними строками їх експлуатації. Це призвело до різкого старіння парку машин, збільшення навантаження на одиницю застарілої техніки, продовження строків польових робіт, тривалих простоїв машин з технічних причин. За оцінками вчених і фахівців, загальні втрати сільського господарства, пов'язані з нестачею та низьким технічним станом машин, становлять: за перевитратами пального 10-12%, за недобором врожаю - більш як 30%.
Відсутність в Україні визначеного права власності на землю, як об'єкта власності під заставу, створює великі перешкоди на шляху практичного здійснення фінансування підприємницької діяльності в значній мірі обумовлює той факт, що за останні роки практично припинилося надання сільськогосподарським товаровиробникам довгострокових банківських кредитів, які відігравали ключову роль в оновленні їх матеріально-технічної бази.
Проведення реформ і подолання соціально-економічної кризи вимагає значних затрат фінансових і матеріальних ресурсів. Залучити кошти в необхідних обсягах для підприємницької діяльності в сільському господарстві надто складно. Потреба в значних обсягах коштів і надто малі потужності українських банків не дають можливості останнім резервувати кошти для видачі сільськогосподарським товаровиробникам гарантій по кредитах на оновлення та закупівлю машин і обладнання. Існують різні варіанти залучення коштів в економіку сільського господарства. Однією із реальних і ефективних форм подолання проблем відсутності інвестиційних коштів є лізинг.
Ефективний вплив лізингу на оновлення матеріально-технічної бази сільськогосподарських товаровиробників пояснюється тими потенційними можливостями, які закладені в лізинговій формі підприємницької діяльності, а саме:
- кредитування в формі машин і обладнання на відміну від грошового кредиту зменшує ризик неповернення коштів, так як за лізингодавцем зберігається право власності на передане майно, тобто лізингове майно виступає в якості застави. В зв'язку з цим за кордоном багато лізингових компаній не вимагають від лізингоодержувача ніяких додаткових гарантій, тому підприємству простіше отримати майно за лізингом, як кредит на його придбання;
- лізинг передбачає 100 процентів кредитування і не вимагає негайного початку платежів, що дає можливість без різкого фінансового напруження поновлювати виробничі фонди, набувати дороге майно;
- умови лізингової угоди більш гнучкі, в порівнянні з кредитом, так як надають можливість двом сторонам вибрати вигідну схему виплат;
- лізингове майно яе знаходиться на балансі лізингоодержувача, що не збільшує його активи і звільняє від сплати податку на це майно;
- лізингові платежі відносяться на виграти виробництва (собівартість) лізингоодержувача і відповідно знижується оподаткування прибутку.
Досвід країн з розвинутою ринковою економікою засвідчує всезростаючий вплив лізингу на процес відтворення основних фондів і відкриває широкий доступ користувачам до передової техніки і технологій.
По-перше, лізинг дає можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів в формі машин і обладнання.
По-друге, до лізингових операцій залучаються значні кошти банків, страхових компаній, акціонерних товариств та інших фінансових установ, що знаходяться безпосередньо в Україні.
По-третє, привабливість лізингу для сільськогосподарських підприємств пояснюється тими потенційними можливостями, які закладені в лізинговій формі підприємницької діяльності. Так, у випадку, якщо сільськогосподарські товаровиробники мають гостру потребу в техніці і не мають достатніх коштів на її придбання, вони можуть отримати техніку шляхом лізингу, при чому на більш вигідних умовах, ніж за контрактом купівлі-продажу.
Для порівняння: якщо підприємство закуповує техніку за рахунок власних коштів та довгострокових банківських кредитів, то фінансує це із фонду розвитку, що формується з прибутку після його оподаткування у встановленому законодавством порядку; крім того, сплачує податок на додану вартість із купівлі-продажу.
Зовсім інший механізм фінансування виробничих інвестицій вступає в дію при укладенні лізингового контракту. Лізингові платежі, що сплачуються лізингоодержувачем, відносяться на собівартість його продукції чи послуг, а після повної сплати лізингового майна підприємство, як правило, стає його власником. У даному випадку кошти, що витрачаються на лізингові платежі, формуються з прибутку підприємства до його оподаткування.
Лізинг також вигідний і державі. Оскільки заборгованість підприємств іноземним лізингодавцям не зараховується до загальної фінансової заборгованості країн-імпортерів, на чиїй території знаходяться лізингоодержувачі.
З народногосподарської точки зору, лізинг служить засобом реалізації продукції, розвитку виробництва, впровадження науково-технічного прогресу, створення нових робочих місць, тому держава зацікавлена в підтримці і розширенні лізингових операцій.
Отже, лізинг можна розглядати як одну з найпривабливіших та найперспективніших форм інвестування, здатну значно пожвавити процес оновлення матеріально-технічної бази сільськогосподарських товаровиробників та входження економіки України в структуру світового ринку.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Современные гербициды безвредны? Генетически модифицированные организмы - ЗА или ПРОТИВ Норки Как правильно выращивать нутрию? Обрезки роз перед зимой использовать весной для выращивания
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.