21 квітня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Основи бізнесу - Роль фінансів у підприємництві - Принципи організації, формування та використання фінансових ресурсів


Роль фінансів у підприємництві

Принципи організації, формування та використання фінансових ресурсів

Принципы организации, формирования и использования финансовых ресурсов
Організація фінансової роботи підприємств - важливий етап формування, функціонування і розвитку підприємницьких структур. Фінанси не терплять дилетантства. Престиж фірми, в кінцевому рахунку, визначається не кількістю зайнятих на ній робітників і обсягом випущеної продукції, а її фінансовою стійкістю. Процес цей не простий і вимагає професіоналів, здібних завести механізм фінансової роботи фірми. Незважаючи на відміну у видах діяльності, фінанси фірм мають однакові принципи організації. До них відносяться:
1. Жорстка централізація фінансових ресурсів, яка забезпечує фірмі швидку маневреність фінансовими ресурсами, їх концентрацію на основних напрямках виробниче - фінансової діяльності.
2. Фінансове планування, що визначає на перспективу всі надходження засобів фірми і основні напрямки їх витрат.
3. Формування великих фінансових резервів, які забезпечать стійку роботу фірми в умовах можливих коливань ринкової кон'юнктури.
4. Безумовне виконання фінансових зобов'язань перед партнерами. Враховуючи специфіку формування на цих принципах грошових фондів цільового призначення, у складі фінансових відносин можна виділити слідуючі групи відносно однорідних грошових відносин:
а) зв'язаних з формуванням первинних доходів, утвореними і використаними в господарських підрозділах матеріального виробництва цільових фондів внутрігосподарського призначення - статутного фонду, фонду розвитку виробництва, заохочувальних фондів тощо. Одні з них використовуються на задоволення виробничих потреб, другі-споживчих;
б) які виникають між фірмами, якщо ці відносини носять розподільчий характер, а не обслуговують обмін. Рух фінансових ресурсів на основі цих грошових відносин здійснюється у нефондовій формі: виплата і одержання штрафів при порушенні договірних зобов'язань, внесення пайових внесків членами різних об'єднань, їх участі у розподілі прибутку від кооперації виробничих процесів, інвестування засобів у акції і облігації інших підприємств,'держання по них дивідендів і процентів тощо;
в) які складаються у підприємств матеріального виробництва зі страховими організаціями у Зв'язку з формуванням і використанням різною роду страхових фондів;
г) що утворюються у фірм з банками у зв'язку з одержанням банківських кредитів, їх погашенням, сплатою процентів по них, а також надання банками;
тимчасове користування вільних грошових засобів за певну плату;
д) які виникають у підприємств матеріального виробництва з державою з приводу утворення і використання бюджетних і позабюджетних фондів. Ця група фінансових відносин одержує форму платежів до бюджету, бюджетного фінансування платежів і різні позабюджетні фонди;
е) які складаються у підприємств з їх вищими управлінськими структурами.
Перелічені види грошових відносин складають зміст фінансів підприємств, які можуть бути визначені як сукупність грошових відносин, зв'язаних з формуванням і використанням грошових доходів і нагромаджень підприємств.
Фінанси підприємств забезпечують кругообіг основного і оборотного капіталу та взаємовідносини з державним бюджетом, податковими органами, банками, страховими компаніями тощо,
Підприємцю важливо звернути увагу на дві функції фінансів: відтворювальну і контрольну.
Відтворювальна функція полягає в обслуговуванні грошовими ресурсами, кругообігу основного і оборотного капіталу в - процесі комерційної діяльності підприємств на основі фінансування і використання грошових доходів і нагромаджень.

 

Контрольна функція - це фінансовий контроль за виробничо-фінансовою діяльністю фірми.
Покращенню змісту фінансової роботи фірми сприяє і зростаючий інтерес до фінансового планування в умовах формування ринку.
Як складова частина бізнес-плану, фінансовий план фірми відображає кінцеві підсумки планових розрахунків по всьому колу показників. Баланс доходів і витрат фірми відображає зміст фінансових процесів, і структурно складається із слідуючих чотирьох розділів.
Розділ І. "Доходи і надходження засобів", куди включаються всі фінансові ресурси фірми, крім одержаних від банків і держави (із бюджетних і позабюджетних фондів). В складі показників цього розділу виділяються: прибуток від основної діяльності, прибуток від інвестиційної діяльності, проценти і дивіденди по цінних паперах, доходи по договорах за роботи науково-дослідницького характеру, амортизаційні відрахування, виручка від реалізації вибувшого майна, приріст стійких пасивів тощо.
Розділ II. "Витрати і відрахування засобів". Він відображає використання фінансових ресурсів на розширення виробництва, стимулювання кращих результатів діяльності, операційні та інші витрати. Оскільки грошові виграти, зв'язані з виробництвом і реалізацією продукції, не вимагають додаткового залучення фінансових ресурсів зверх авансованих раніш, вони у фінансовий план підприємства не включаються. По розділу II проходять: капітальні вкладення, відрахування у фонди економічного стимулювання, витрати на придбання цінних паперів, відрахування в різні добродійні фонди тощо.
Розділ III. "Кредитні взаємовідношення фірми з банківськими закладами", де фіксуються одержані фірмою позики, їх повернення, виплата процентів за користування кредитів. Цей розділ складається із двох частин: в доходній відображається одержані фірмою кредити (позики), а витратній - їх поступове погашення і виплата процентів за користуванням ними.
Розділ IV. "Взаємостосунки фірми з бюджетом і позабюджетними фондами", який складається за аналогом з попереднім розділом із двох частин: доходної і витратної. В цей розділ включені, з одного боку, податкові платежі в бюджет, і позабюджетні фонди, а з другого - одержані асигнування. Специфіка IV розділу полягає в тому, що він разом з розділом III є балансуючим: перевищення платежів в бюджет і позабюджетні фонди над одержаними асигнуваннями повинне точно відповідати різниці між, доходами (розділ I) і витратами (розділ II) з врахуванням сальдо кредитних взаємовідносин (розділ III).
Фінансовий план складається на рік з поквартальною розбивкою і служить необхідною умовою для раціональної організації фінансово-господарської діяльності фірми.

Формування та використання фінансових ресурсів

Початкове формування фінансових ресурсів відбувається в момент заснування фірми, коли створюється статутний фонд. Його джерелами в залежності від організаційно-правових форм господарювання виступають: акціонерний капітал; пайові внески, надходження від товариств, асоціацій, галузеві фінансові ресурси, довгостроковий кредит, бюджетні засоби. Величина статутного фонду показує розмір тих грошових засобів - основних і оборотних, - які інвестовані у процес виробництва, де і функціонують основні і оборотні фонди.
Основні фонди (ОФ) фірми - засоби виробництва, які багаторазово приймають участь у виробничих процесах, при цьому зберігають натуральну форму і поступово переносять свою вартість на продукцію. До них відносяться машини, обладнання, транспорт, споруди, приміщення тощо.
Формування основних фондів на заново створених підприємствах відбувається за рахунок основних засобів, які є частиною статутного фонду. Основні засоби (03) - це грошові засоби, інвестовані в основні фонди виробничого і невиробничого призначення. У момент придбання основних фондів і прийняття їх на баланс фірми величина основних фондів кількісно співпадає із вартістю основних засобів (ОФ=ОЗ). По мірі участі основних фондів у виробничому процесі їх вартість роздвоюються і одна її частина, рівна зношенню, переноситься на вироблену (готову) продукцію, друга-відображае залишкову вартість діючих основних фондів.
Зношена частина вартості основних фондів, перенесена на готову продукцію, по мірі реалізації останньої поступово нагромаджується в грошовій формі у спеціальному амортизаційному фонді. Даний фонд формується завдяки щорічних амортизаційних відрахувань і використовується для простого і частково - розширеного відтворення основних фондів. Використання амортизаційних відрахувань на розширене відтворення основних фондів зумовлене специфікою їх нарахування і витрачання: нараховується вона протягом всього нормативного строку служби основних фондів, а необхідність в її витрачанні наступає лише після фактичного їх вибуття.
Тому до моменту заміни вибувших із експлуатації основних фондів нарахована амортизація є тимчасово вільною і може використовуватися як додаткове джерело розширеного відтворення. Величина амортизаційного фонду щорічно розраховується шляхом добутку балансової вартості основних фондів на норму амортизації.
Норма амортизації (Н) складається із двох складових: норми на повне відновлення (реновацію) основних фондів (Нр) і норми на капітальний ремонт і модернізацію (Нк).

Норма амортизації визначається за формулою:
Н= Вп+Вк+Ва+Вл х 100,
Тн х Вп

де Вп-початкова вартість; Вк-вартість капітального ремонту; Ва-вартість
амортизації; Тн-нормативний строк служби основних фондів (амортизаційний період), років.

Норма амортизації на повне відновлення (реновацію) основних фондів (Нр) визначаєтся за формулою:

Нр = Вп - Вл х 100
Тн х Вп

Норму амортизації на капітальний ремонт і модернізацію (Нк) розраховують за формулою:
Нк = Вк+Ва х 100.
Тн х Вп

Сума недоамортизованої вартості вибувшого (ліквідованого) обладнання (Вє) визначається за формулою:
Вє = Вн - Вн х Нр х Тх Вл
100

Розрахунок амортизаційних відрахувань проводиться методом прямого рахунку на основі середньорічної вартості окремих видів основних фондів і встановлених норм амортизації. Амортизаційні відрахування розраховуються окремо по кожному виду основних фондів на капітальний ремонт і на повне їх відновлення.
Кругообіг вартості основних фондів та джерела фінансування можна уявити слідуючим чином (рис.6).
Оборотні засоби - це сукупність оборотних виробничих фондів і фондів обігу фірми, відображених в грошовій формі. Вони включають у свій склад виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо, тара тощо), залишки незавершеного виробництва і витрати майбутніх періодів. Спожиті у процесі виробництва оборотні фонди вступають в сферу обігу в товарній формі (у вигляді готової продукції на складі і у відвантаженні), яка потім по мірі реалізації готової продукції переходить у грошову (грошові засоби в розрахунках, грошові засоби у касі фірми і на її рахунках в банку). Товарна і грошова форми ресурсів, які перебувають в сфері обігу, відносяться до фондів обігу (рис. 7).
Для забезпечення непреривного процесу виробництва і реалізації продукції кожне підприємство повинне мати одночасно і оборотні виробничі фонди і фонди обігу. Тому у момент введення в експлуатацію воно має потребу в такій величині грошових засобів у складі сформованого статутного фонду, яка б забезпечила йому придбання матеріальних оборотніх фондів і була достатньою для обслуговування процесу виробництва і реалізації продукції.
Для формування оборотних засобів фірма використовує як власні, так і залучені ресурси. Власні засоби відіграють головну роль в організації кругообігу фондів, оскільки підприємства, які працюють на засадах комерційного розрахунку, повинні мати певну майнову і оперативну самостійність з тим, щоб вести справу рентабельно і нести відповідальність за прийняті рішення. Разом з тим залучення позичкових засобів також досить важливе, так як скорочує загальну потребу господарства в оборотних засобах, стимулює прагнення до ефективного їх використання.

Рис. 6. Кругообіг вартості основних фондів та джерела їх фінансування

За своєю суттю оборотні засоби - не фінансова, а загальноекономічна категорія; у зв'язку з цим величина грошових засобів, які перебувають в обороті фірми не може бути віднесеною до фінансових ресурсів. Але саме фінансові відносини утворюють вихідну основу існування фонду оборотних засобів, а фінансові ресурси - базу для початкового формування і наступної зміни його розмірів.

Рис. 7. Склад оборотних засобів та їх класифікація

Фінансові відносини у сфері функціонування оборотних засобів виникають у трьох випадках:
- у ході утворення статутного фонду фірми;
- в процесі використання фінансових ресурсів на збільшення власних оборотних засобів;
- при інвестуванні надлишку оборотних засобів у цінні папери. Формування власних оборотних засобів відбувається в момент організації фірми, коли створюється її статутний фонд. Джерела формування тут майже ті ж, що і у основних засобів: акціонерний капітал, пайові внески, стійкі пасиви, бюджетні засоби (у державному секторі) тощо.
Таким чином, фінансові ресурси підприємств бізнесу - це грошові доходи і надходження, які є у розпорядженні суб'єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення затрат по розширеному відтворенню і економічному стимулюванню працівників. Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них засобів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку і надходження грошових засобів від фінансово-банківської системи в порядку перерозподілу (рис. 8 ).


Рис. 8. Групування фінансових ресурсів підприємницьких структур

Використання фінансових ресурсів підприємницьких структур здійснюється по багатьох напрямках, головними з яких є:
- платежі органам фінансово-банківської системи, зумовлені виконанням фінансових зобов'язань. Сюди відносяться: податкові платежі в бюджет, уплата процентів банкам за користування кредитами, погашення взятих раніше позик, страхові платежі тощо;
- інвестування власних засобів в капітальні затрати (реінвестування), зв'язане з розширенням виробництва і технічним його обновленням, переходом на нові прогресивні технології, використанням "ноу-хау" тощо;
- інвестування фінансових ресурсів в цінні папери, які придбані на ринку; акції та облігації інших фірм, тісно зв'язаних кооперативними поставками з даним підприємством, в державні займи тощо;
- направлення фінансових ресурсів на створення грошових фондів заохочувального і соціального характеру;
- використання фінансових ресурсів на благодійні цілі, спонсорство тощо.
Таким чином, за допомогою фінансів створюються передумови (у вартісній формі) для задоволення різноманітних потреб суб'єктів бізнесу.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Какая сеялка лучше? Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Как правильно выращивать шампиньоны? Трюфель Вкусный сорт винограда
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.