15 листопада 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Основи бізнесу - Теорія і практика планування підприємництва і агробізнесу - Фактори успіху в бізнесі


Теорія і практика планування підприємництва і агробізнесу

Фактори успіху в бізнесі

Факторы успеха в бизнесе
Конкурентні переваги

 

Конкурентні переваги - це ті унікальні відчутні і невідчутні активи, якими володіє фірма, ті галузі діяльності, які стратегічно важливі для даного бізнесу, які допомагають перемагати в конкурентній боротьбі. Конкурентні переваги існують тоді, коли ви можете одержати рентабельність вище середньої для фірм даної галузі або сегменту ринку.
Конкурентні переваги неможливо зрозуміти, вивчаючи підприємництво в цілому, тому що ці переваги формуються протягом всесторонньої діяльності: проектування, виробництво, маркетинг, збут, а також виникнення динамічних функцій. Саме такий аналіз дає змогу визначити, де ви конкурентоспроможні, а де вразливі, і що лежить в основі вашої конкурентоспроможності, які помітні і непомітні ресурси.
Помітні або відчутні ресурси - це фізичні і фінансові активи фірми, відображені в бухгалтерському балансі (основні фонди, запаси, грошові засоби тощо).
Невідчутні ресурси або нематеріальні активи - це, як правило, якісні характеристики фірми. Сюди входять не пов'язані з людьми невідчутні активи - торгова марка, престиж, імідж фірми і невідчутні людські ресурси -кваліфікація персоналу, досвід, компетенція, популярність управлінської команди, в цілому людський капітал. Деякі компоненти невідчутних ресурсів (торгова марка, "ноу-хау") відповідно до нового плану бухгалтерських рахунків можуть бути експертне оціненими і врахованими у статті "Нематеріальні активи".
На практиці конкуренті переваги можуть мати різноманітні форми залежно від специфіки галузі, товару і ринку. Головна вимога - ваша відміна від конкурентів повинна бути реальною, виразною, суттєвою. Намагайтесь захистити свої конкурентні переваги (монополія, патенти, таємність тощо).
Фірма, як правило, повинна мати декілька (4-5) конкурентних переваг.
Стратегія досягнення конкурентних переваг для вашої фірми - це диференціація продукції (послуг) та лідерство у витратах (собівартості), а також стратегія першопрохідника (ранній вихід на ринок), фокусування (зосередження), сенегізм.
Диференціація означає, що фірма прагне до унікальності у якомусь аспекті, який важливий для великої чисельності покупців і клієнтів.
Параметри диференціації специфічні для кожної галузі. Вона може стосуватися самої продукції, способів її доставки і продажу, маркетингу або яких-небудь інших факторів.
Сінергізм в бізнесі - це явище в діловій практиці, яке означає, що сукупний результат перевищує суму окремих ефектів. Іншими словами, що 2+2>4.
До джерел унікальності слід віднести: репутацію високої якості товару; сервіс, який забезпечує фірма (доставка, кредит, ремонт, навчання, заміна і модернізація тощо); визначне ім'я фірми (імідж); орієнтацію на споживача, його запити та побажання; майстерність та досвід працівників; відмінні рисі товару; технічні новації і пріоритети; збутова мережа (прямий продаж, дилерська мережа); місцезнаходження підприємства; інтенсивність окремих маркетингових заходів.
Приклад диференціації в автомобільній галузі: надійність - "Вольво", престиж - "Мерседес", економічність - "Фольксваген".
До переваг у витратах (собівартості), як правило, відносяться такі складові відмін у їх рівні:

- економія на обсязі виробництва (масштаб);
- економія за рахунок навчання персоналу та поліпшення організації праці;
- вдосконалення конструкції товару;
- автоматизація виробничих процесів та збуту;
- місцезнаходження фірми;
- урядові пільги, субсидії тощо;
- культура низьких витрат;
- низькі витрати на сировину, трудові ресурси і збут товарів;
- більш низькі витрати за рахунок угод з постачальниками, інтеграції тощо.
Що стосується переваг першопроходця, то це стійка конкурентна перевага, яка може допустити понадвисоку прибутковість (не нормальну) і швидкий ріст фірми. Ця перевага полягає в тому, що хтось є першим у даному бізнесі, на даній території або на новому ринку. Нові ринки виникають в наслідок створення нових технологій, нових особистих потреб, проблем навколишнього середовища, нових підходів для розміщення грошей і управління ризиком.
Особливості переваг першопроходця полягають у тому, що:
- вони основані на використанні нововведень (організаційних, технологічних);
- вони пов'язані зі значним ризиком, але забезпечують у випадку успіху більш високу прибутковість;
- їх простіше завоювати, важче зберегти.
При застосуванні нововведень (нових ідей) складно готувати бізнес-план, тому що ви не можете використати свій досвід, екстраполювати минулі тенденції.

Мета діяльності фірми

Провівши детальний аналіз діяльності фірми в минулому та стану галузі, можна переходити до наступного етапу складання бізнес-лану - визначенню цілей діяльності фірми. Тут можливі два варіанти або підходи.
Суть першого проста і добре відома спеціалістам з управління:
встановити мету, виходячи із досягнутого рівня, додаючи, припустимо, 3-5 % до цифр минулого року. Це так званий метод "планування від досягнутого".
Другий підхід складніший, він передбачає поділ етапу визначення цілей на послідовних років:
- визначення місії (філософії) бізнесу;
- встановлення довгострокових загальних цілей на плановий період;
- визначення конкурентних цілей і завдань.
Основна перевага такого поетапного підходу в тому, що він примушує спеціалістів, які займаються бізнес-плануванням, думати, чого вони бажають досягти і яким чином.
Місія або філософія вашого бізнесу визначає суть, масштаби фірми, перспективи її росту і відміни від конкурентів. Місія відображає також призначення діяльності фірми та її організаційну культуру, допомагає споживачу визначити чим займається фірма. Отже, визначення місії бізнесу тісно пов'язане з маркетингом і передбачає відповідь на питання "Яку користь ми можемо принести нашим споживачам і досягти при цьому більшого успіху на ринку?".
Порівняйте два підходи до бізнесу: ви можете відкрити перукарню або салон краси для жінок. Другий підхід витікає із потреб споживачів і розглядає бізнес ширше, з перспективою росту: сьогодні лише зачіски, завтра макіяж, лікарські процедури тощо. Місце бізнесу в цьому випадку можна визначити, наприклад так: "Ми робимо жінок красивими".
Місія повинна визначатись порівняно простими виразами в сприятливій для сприйняття формі, здебільшого це бувають гасла.
Місія бізнесу має величезне значення ще і в тому, що вона:
- дає змогу поглянути на діяльність фірми "з висоти пташиного польоту", без чого довгострокова конкуренція неможлива;
- дозволяє співробітникам фірми краще зрозуміти її діяльність;
- сприяє доведенню інформації до акціонерів, споживачів і постачальників;
- враховує ринкові потреби, характеристики споживачів і особливості товару (послуги) та наявність конкурентних переваг.
Аналіз поточного стану галузі, ринку, виробничої, фінансової, кадрової та іншої діяльності фірми допоможе вам виявити ваші слабкі сторони і проблеми, над якими слід попрацювати.
Використовуючи результати аналізу зовнішнього середовища і внутрішніх можливостей фірми, визначте загальну довгострокову мету фірми.
Мета повинна бути ясною, вимірною, досяжною.
Наприклад. В результаті аналізу поточної діяльності фірма встановила, що її головна проблема - якість продукції. Керуючись тим, що будь-яка мета повинна мати чітке і ясне формулювання та кількісний вираз, фірма встановила мету на три роки - скоротити кількість вибракуваних виробів з 9 %, на даний час, до 2 % - до кінця третього року:

1 рік
2 рік
3 рік
7%
4%
2%

Звичайно, що дана мета охоплює практично всі сфери фірми І взаємопов'язана з багатьма факторами. Встановити ці фактори і взаємозв'язки - ваше завдання.
Якість ціни: поліпшення якості сприяє підвищенню ціни на товари.
Якість-персонал: необхідна відповідна кваліфікація працівників, система контролю якості.
Якість-репутація фірми тощо.
Процес встановлення взаємозв'язків дасть вам нові переваги:

- ви зможете визначити найбільш важливі складові майбутнього успіху;
- покращиться ваше розуміння бізнесу і того, як кожне управлінське рішення впливає на різні сфери діяльності.
Сформулюйте основні припущення відносно дії кожного зафіксованого вами фактора (табл. 22).

22 . Взаємозв'язок факторів. Основні припущення

Сфера діяльності
Ключові проблеми
Фактори
Основні припущення
1. Виробництво
Якість
Кадри
Конкурентні ставки, зарплата
 
 
Ціни
Конкуренція без змін
 
 
Технологія
.......
 
 
 
 
2. Маркетинг
Збут
Ціни
Ціни не підвищаться
 
 
Реклама
Затрати не скоротяться
 
 
Посередники
Створимо дилерську мережу
 
 
 
 
3. Фінанси
Грошові засоби
 
 
4. І т. д.
 
 
 

Наприклад, ціни. Що впливає на ціни? Стан конкуренції, ступінь насиченості ринку, затрати на рекламу та інші заходи щодо просування товару на ринок.
Розглянута процедура допоможе вам проводити аналіз чутливості бізнес-плану до змін, висунутих пропозицій.
Проведена робота з виявлення сильних і слабких сторін діяльності фірми, її конкурентних переваг, ключових припущень до кожної сфери дає змогу одержати чітку уяву про те, чого фірма може досягнути і встановити конкурентні завдання. Як правило, це 2-3 показники по тих сферах, які є вирішальними для успішного бізнесу.
Наприклад, конкретні завдання можуть бути такими:
- виробництво: встановити нове обладнання в цеху №.....
- маркетинг: кожний рік пропонувати на ринок новий товар; збільшити обсяг продажу на 5%; розширити число споживачів на 10%.
- фінанси: збільшити рентабельність з 10 до 12 % на кінець року.
- кадри: ввести систему участі в прибутку до кінця другого року;
скоротити плинність з 10 до 7 %.
Таким чином, першим і, ймовірно найвирішальнішим рішенням є вибір місії організації і конкурентних цілей по її забезпеченню. Місія є одночасно і орієнтиром для прийняття управлінських рішень. Завдання організації, як ми вже зазначили, повинні бути конкретними, вимірними, орієнтованими в часі, довгостроковими або короткостроковими, досяжними і керованими.

Інформація для бізнес-планування та можливі ризики

Інформація, необхідна для бізнес-плану, складається з двох частин:
зовнішньої та внутрішньої.

Така інформація буде вами зібраною у результаті бізнес-аналізу, який обов'язково проводиться перед складанням бізнес-плану.

Достовірна, якісна інформація дасть вам змогу:
- оцінити вашу ідею, проект;
- визначити відношення споживачів;
- оцінити стан конкуренції;

- знизити підприємницький ризик.
Інформація про зовнішнє середовище може бути вторинною і первинною.
Вторинна інформація - це дані, що зібрані і опубліковані іншими. Робота з такою інформацією називається кабінетними дослідженнями або вторинним аналізом. Така інформація цінна при вивченні ємності ринку, стану цін, асортименту продукції, обсягу продажу, політики просування продукції конкурентів.
Ваша внутрішня інформація також вторинна. Переваги і недоліки вторинної інформації наведені в таблиці 23 .

23. Переваги і недоліки вторинної інформації


п/п
Переваги
Недоліки
1
Інформація збирається достатньо швидко Інформація може вам не підійти, бо збиралася для інших цілей
2
Інформація порівняно недорога Може бути застарілою
3
Може бути декілька джерел інформацції, що дозволяє порівнювати і співставляти Можуть бути протиріччя в інформації
4
Можуть бути дані, які фірма зібрати не може Методологія її збору і обробки невідома.
Можуть публікуватися не всі її результати
5
Вона допомагає на стадії попереднього дослідження Надійність інформації не завжди відома

Вторинна інформація повинна бути: свіжою, точною, достовірною, надійною і стосуватися вашої галузі.
Основні джерела вторинної інформації:
- урядова інформація;
- періодичні видання;
- книги, монографії та інші періодичні видання;
- комерційні дослідницькі організації.
Джерелами вторинної інформації є також річні звіти фірм, рекламні проспекти і каталоги, дані, одержані на конгресах, симпозіумах, нарадах і презентаціях, інформація одержана на виставках, ярмарках, інформаційні дані бірж, банків, різних асоціацій і союзів.
Кабінетні дослідження важливі для прогнозів, але оскільки вторинна інформація завжди запізнюється, то вона, по можливості, повинна доповнюватися результатами польових робіт (первинної інформації).
Первинна інформація - це дані, спеціально зібрані для вирішення конкретних проблем або питань. Цінність первинної інформації наведено в таблиці .
Польові дослідження фірми проводять самі або за допомогою спеціалізованих організацій, які незамінні при вивченні споживачів, дослідженні ефективності реклами, упаковки, якості товару. Якщо фірма прийшла до висновку про проведення первинних досліджень, слід розробити структуру дослідження, заміна і модернізація тощо визначне ім'я фірми (імідж; орієнтацію на споживача, його запити та побажання; майстерність та досвід працівників; відмінні рисі товару; технічні новації і пріоритети; збутова мережа (прямий продаж, дилерська мережа).

24. Переваги і недоліки первинної інформації


п/п
Переваги
Недоліки
1
Збирається згідно до вашої мети Збір інформації може зайняти багато часу
2
Методологія збору відома і контролюється Можуть бути великі затрати
3
Всі результати доступні, їх можна скрити від конкурентів Деякі види інформації неможливо одержати
4
Можна визначити надійність інформації Підхід фірми може носити обмежений характер

Види і обсяги зібраної інформації залежать від поставленої вами мети, завдання, а також наявних ресурсів та часу. Наприклад, щоб з'ясувати думку потенційних споживачів на стадії складання бізнес-плану достатньо провести невелике опитування (близько 50 чол.) по телефону або у вигляді особистого інтерв'ю. Це недорого і досить швидко.
Методи, які використовуються при збиранні зовнішньої інформації наведені в таблиці 25.

25 . Джерела і методи одержання зовнішньої інформації

Етап
Джерело інформації
Метод
Первинний аналіз (польові дослідження)







Покупці
Потенційні споживачі
Конкуренти
Торгові посередники





Опитування в різних формах:
- анкетування
- інтерв'ю
- "круглі столи"
- сегментація ринку
Пробний продаж
Закупки зразків товару
Вторинний аналіз (кабінетні дослідження) Друковані видання Комп'ютерні банки даних Різні методи аналізу та прогнозування

Таким чином, для ефективного використання інформації необхідно розуміти, що інформація також як і гроші, матеріали, робоча сила, обладнання є одним із основних ресурсів фірми:
- вона життєво важлива для виживання організації;
- повинна складати одну із статей витрат;
- використовуватися в необхідному місці і у відповідний час;
- застосовуватися з максимальною віддачею, щоб відшкодувати затрати на її одержання.
Сьогодні фірми проявляють підвищену зацікавленість до комерційної і економічної інформації. Інформація нині стає товаром, причому особливим, специфічним товаром, реалізація якого не зменшує його запаси.

Пам'ятайте, що інформація має цінність лише в тій мірі, в якій вона поліпшує управлінські рішення (табл. 26).

25 . Аналіз використання інформації на фірмі

№ п/п
Можливі питання
Можливі відповіді
1
2
3
4
5
1
Як легко можна одержати необхідну інформацію (доступну інформацію)?
Неможливо зовсім
Важко
Відносно легко
Легко
Дуже легко
2
Яку кількість інформації фірма може контролювати?
Дуже малу
Невелику
Середню
Велику
Досить велику
3
Яку кількість даних, розрахованих вручну, заносять щоденно у головні книги?
600
400-599
200-399
100-199
Більше 100
4
Скільки листів і документів встановленого зразка готується вручну кожний день?
40
ЗО
20
10
Менше 10
5
Який час проходження замовлення?, днів
5
4
3
2
1
6
Чи входить фірма у різні торговельні організації (біржі, торгові доми, союзи, асоціації)?
Ніяк
Погано
Неповністю
Добре
Дуже добре

Можливі ризики в бізнесі

Підприємець витрачає час і гроші на організацію своєї справи у надії одержати грошову винагороду, що перевищує ту, яку можна було б одержати, якщо просто покласти ці гроші у банк. При цьому одночасно припускається можливість як одержати прибуток, так і втратити гроші, оскільки бізнес не може бути застрахований від ризику.
Всі проекти ризикові в тій чи іншій мірі, тому в бізнес-плані ви обов'язково повинні відмітити фактори ризику, які можуть загрожувати успішній діяльності, і те, як ви збираєтесь захистити себе від впливу цих факторів.
Ризик - це невизначеність відносно майбутнього прибутку. Фактори ризику можна розділити на дві великі групи: макроекономічні і мікроекономічні (табл. 27 ).

27. Природа і причина ризиків

Макропричини
Інвестиційні ринки
Конкуренція політичних сил
Військові конфлікти, безладдя, страйки.
Нові міжнародні союзи.
Інфляція

Націоналізація, перегляд договорів
Експропріація
Ущерб власності, особистості
Втрата свободи володіння (гроші, товари, власність)
Майнове погіршення
Мікропричини Ризик рентабельності
Зміни ринкових умов
Нестабільна (ослаблена) економіка
Політичні інтереси
Інтереси місцевого бізнесу
Конкурентні переваги
Ринкове погіршення
Дискримінаційні податки або регулювання
Операційні обмеження (заборони)

Згідно з довідником Вебстера "ризик" визначається як небезпека, можливість збитку або ущербу. Під ризиком прийнято розуміти ймовірність (погрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання доходів або появи додаткових витрат внаслідок виробничо-фінансової діяльності.
Потенційно інвестиційним проектам властиві три види ризиків, які суттєво впливають на строки окупності проектів. Ці ризики зумовлені:
- попитом на продукцію (ринкова невизначеність);
- технологією фірми (технологічний ризик роботи з неосвоєною технологією);
- поведінка конкурентів (невизначеність дій конкурентів). Ринкові ризики можуть бути визначені такими факторами:
- конкурентів більше ніж може витримати ринок;

- канали збуту не можуть обслужити всі фірми;
- обмеженість ресурсів;
- оманливий ріст ринку;
- купівельні переваги (покупці, наприклад, віддають перевагу імпортним товарам).
Одним із шляхів зменшення ризику (управління ризиком) - гнучкість цілей, ресурсів, організації і управління виробництвом. Способи забезпечення гнучкості:
- диверсифікація виробництва, децентралізація управління;
- зменшення використання спеціалізованих ресурсів (в тому числі і обладнання);
- вкладання засобів у виробництво ресурсів, які використовуються у вашому бізнесі (горизонтальна і вертикальна інтеграція).
Оцінка труднощів і ризиків - один із найскладніших розділів бізнес-плану. Тут важко дати будь-які рекомендації. Навіть планування, яке здійснюється на високому професійному рівні, не в змозі суттєво обмежити ризик, з яким стикається фірма, і гарантувати 100% успіх. З цієї точки зору бізнес-план - не панацея від всіх бід і невдач. Він лише допомагає комплексно подивитись на проблеми фірми, можливості їх вирішення, виділити ключові проблеми і фактори успіху.
Приклад. Оцінка ризику в бізнес-плані з розвитку виробництва м'ясопродуктів. Даний проект передбачає закупку обладнання для фасування, нарізки, упакування продукції, а також заміну обладнання на окремих технологічних операціях.
1. Проект орієнтований на розширення асортименту і поліпшення споживчих властивостей випущеної продукції (якість, строки зберігання, зручність і дизайн упаковки тощо), тому ризик, пов'язаний з ринковою невизначеністю попиту, є мінімальним і може бути подоланим за рахунок глибоких змін асортименту продукції і проведення грамотної маркетингової політики.
2. Ризик, викликаний відповідними діями конкурентів, також є мінімальним, що обумовлене характером місцевого ринку м'ясопродуктів і перспективами його росту (характеристика ринку дається у відповідному розділі бізнес-плану), а також унікальністю продукції даної фірми.
3. Найбільш значним є технологічний ризик, пов'язаний з використанням нової технології та обладнання. Можливі напрямки зменшення даного ризику - навчання працівників фірми, при необхідності їх стажування на фірмі-виробнику (відповідні затрати повинні бути передбаченими в бізнес-плані, там же слід вказати, де саме можливе навчання).
4. Ризик, пов'язаний з псуванням і пропажею обладнання до моменту його доставки на підприємство, повинен бути застрахованим. Порядок страхування визначається у договорі на поставку обладнання.
5. Всі розрахунки бізнес-плану виконуються в цінах на одну дату. На момент прийняття рішення, фінансові показники повинні бути скоригованими на коефіцієнти інфляції.
6. Таким чином, будь-який ризик повинен бути усвідомленим. Планування ніколи не може виключати ризик із економічних рішень, воно повинне вести до кількісної оцінки усвідомленого ризику.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Вопрос по тракторам. Какую технику выбрать? Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Трапензунд, Керасунд (черенкование) Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014.
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.