20 вересня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Основи підприємницької діяльності та агробізнесу - Організація виробництва - Організація використання ресурсів у сільськогосподарських підприємствах - Організація використання засобів виробництва - Організація нафтогосподарства


Організація використання засобів виробництва

Організація нафтогосподарства

Организация нефтяного хозяйства

У сільськогосподарському виробництві використовують близько 40% автобензину та 45% дизельного пального від загальної кількості їх, використовуваної у суспільному господарстві. У структурі затрат на експлуатацію машинно-тракторного парку вартість нафтопродуктів становить понад 40%. Тому в кожному сільськогосподарському підприємстві має бути правильно організоване нафтогосподарство.

Нафтогосподарство — це підрозділ сільськогосподарського підприємства, яке має свої засоби виробництва та робочу силу і організує одержання, зберігання, видачу і транспортування нафтопродуктів з найменшими витратами з метою виконання механізованих робіт і зниження витрат на виробництво продукції. До основних засобів виробництва у нафтогосподарстві відносять ємкості для зберігання нафтопродуктів, засоби для транспортування паливно-мастильних матеріалів і заправлення машин, споруди та обладнання для контролю, обліку, відпуску і приймання нафтопродуктів.

 

На нафтогосподарство покладено такі функції:

  • участь у розрахунках потреби в паливно-мастильних матеріалах;

  • одержання, зберігання та роздача нафтопродуктів;

  • облік надходження та витрачання їх;

  • дотримання правил протипожежної безпеки, технічної безпеки і охорони праці під час роботи з нафтопродуктами;

  • утримання обладнання і місткостей у технічно справному стані;

  • розроблення і здійснення заходів економії паливно-мастильних матеріалів;

  • організація збору відпрацьованих нафтопродуктів для регенерації.

 

Потребу в основному паливі для роботи тракторів визначають двома способами: за нормативами на фізичну одиницю (га, т) кожного виду робіт і витрат на один умовний гектар по окремих марках тракторів. Крім того, по тракторному парку враховують потребу в паливі на холості переїзди, на доставку сільськогосподарських машин на поле і з поля, для виконання стаціонарних робіт з урахуванням нормативів витрат на 1 км переїзду або 1 год роботи.

Потребу в автомобільному бензині або дизпаливі визначають за обсягом робіт різних марок автомобілів (км, т-км) і відповідними нормативами витрат на одиницю цих робіт.

Для виконання робіт у важких грунтових умовах і при температурі повітря нижче — 15° норми витрат пального для тракторів і автомобілів збільшують. Потребу в паливі для самохідних комбайнів визначають за нормативами на 1 га збиральних робіт.

Потребу в мастильних матеріалах для тракторів, комбайнів і автомобілів розраховують за встановленими відсотками від кількості основного палива, а для сільськогосподарських машин — у грамах на одиницю фізичної роботи. У загальну потребу в паливно-мастильних матеріалах включають також витрати їх на ремонти, техобслуговування, обкатку нових і відремонтованих машин, а також для заповнення гідросистем. Передбачається також нормативний запас мастил на кінець року.

На центральних садибах сільськогосподарських підприємств організують нафтобазу, а в їхніх підрозділах — нафтосклади або стаціонарні пости заправлення машин. Господарства мають також  пересувні пости заправлення машин у вигляді механізованих агрегатів.

Нафтогосподарство обслуговується відповідним штатом працівників. Якщо витрати нафтопродуктів становлять понад 500 т на рік, передбачаються посади завідуючого нафтогосподарствомі комірника центральної нафтобази, а якщо кожного дня заправляється 25–30 і більше машин, то вводять ще посаду заправника. При витраті нафтопродуктів 100–500 т за рік залишається лише завідуючий нафтогосподарством, а якщо витрачається менше 100 т, то обов'язки завідуючого нафтогосподарством виконує комірник складу запчастин або мінеральних добрив. У бригадах передбачається посада заправника або обліковця-заправника.

При використанні нафтопродуктів велике значення має їх економія. Втрати нафтопродуктів при перевезенні становлять 1,5%; при зберіганні — 0,5; заправленні машин —1,5 і при експлуатації — 7,5%, а всього 11% загальних витрат їх у суспільному господарстві. Економії нафтопродуктів можна досягти за рахунок: транспортування у герметичних місткостях, зберігання в технічно справних цистернах з дотриманням вимог щодо запобігання підтіканню та випаровуванню (своєчасне технічне обслуговування і ремонт, заглиблення цистерн у землю або фарбування їх у білий колір, заповнення не менше як на 90%); заправлення машин лише закритим способом; скорочення холостих переїздів; робота на справних машинах та повне їх завантаження; матеріальне стимулювання працівників за економію паливно-мастильних матеріалів.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Витамины и добавки собаке? Самый вкусный огурец Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Рассрочка на минитрактор
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.