23 вересня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Основи підприємницької діяльності та агробізнесу - Організація виробництва - Організація використання ресурсів у сільськогосподарських підприємствах - Організація використання засобів виробництва - Організація раціонального використання машинно-тракторного парку


Організація використання засобів виробництва

Організація раціонального використання машинно-тракторного парку

Организация рационального использования машинно-тракторного парка

Машинно-тракторний парк сільськогосподарського підприємства використовують як самостійно, так і в складі різних внутрішньогосподарських підрозділів. Форми його використання є такими.

  1. У складі механізованих ланок, які вирощують окремі сільськогосподарські культури (картоплю, кукурудзу, цукрові буряки та ін.). Проте роботи з вирощування однієї культури не можуть забезпечити повну зайнятість машинно-тракторного парку протягом року, тому ці машини використовують і на інших роботах. Тільки у тваринництві такі ланки працюють цілий рік.

  2. У складі механізованих загонів, які обслуговують одну сівозміну або її частину, де вирощують кілька сільськогосподарських культур. У цьому випадку досягають більш повної зайнятості техніки протягом року, однак бувають періоди, коли трактори загону працюють на інших роботах.

  3. Механізована бригада — таке саме формування, як і загін, проте більше за розміром і обслуговує цілу сівозміну або дві невеликі сівозміни. Таких бригад може бути кілька у господарстві, і працюють вони у рослинництві.

  4. Тракторна бригада — створюється одна на господарство і обслуговує всі галузі підприємства. Земля за нею не закріплюється. Особливо це стосується невеликих господарств, наприклад, на Поліссі, де невеликі населені пункти і має місце дрібноконтурність землі.

  5. Тракторно-рільничі, тракторно-овочівницькі, тракторно-садівницькі та інші бригади. В цьому випадку  трактористи-машиністи нарівні з працівниками на ручних роботах, які входять до складу бригад, відповідають за урожай, техніку, використання землі, яка за ними закріплюється. Земля, засоби виробництва і працівники перебувають під єдиним керівництвом, що забезпечує кращі результати роботи, ніж при організації окремих тракторних бригад.

  6. Цех механізації за цехової організаційної структури господарства. Такі цехи здійснюють підготовку техніки до роботи (ремонт, технічне обслуговування, агрегатування). Трактористи-машиністи входять до складу інших цехів (рослинництва, тваринництва та ін.) і одержують техніку для виконання технологічних операцій при виробництві продукції, а після цього повертають її в цех механізації.

 

При кожній організаційній формі використання машинно-тракторного парку застосовують різні методи виконання робіт. Поширене, зокрема, виконання робіт окремими, незалежними один від одного агрегатами. Більш досконалим вважається використання тракторів і комбайнів груповим методом, коли на одному полі працюють кілька агрегатів. Це полегшує процес технічного, технологічного і побутового обслуговування техніки і людей. Поширений, особливо у великих господарствах, спосіб виконання окремих комплексів робіт тимчасовими механізованими загонами (сівба, збирання врожаю тощо). Так, організовують збирально-транспортні загони, які у своєму складі мають ланки різної спеціалізації. Наприклад, для збирання зернових культур створюють ланки: підготовки полів до збирання, збирально-транспортні, збирання незернової частини урожаю, післязбирального обробітку грунту, технічного та культурно-побутового обслуговування. У цьому випадку досягають високої продуктивності техніки, скорочуються строки збирання врожаю.

Прогресивним є використання машинно-тракторного парку потоково-цеховим методом. Техніка і механізатори при цьому зосереджуються на виконанні головного на даний час технологічного процесу. Польові роботи виконують послідовно, а не одночасно, в короткі терміни, тобто цикл за циклом. Обов'язково закріплюють за двома трактористами-машиністами два трактори (загального призначення і просапного), відповідний шлейф машин, а іноді і комбайн. Це дає змогу забезпечити двозмінну роботу. При використанні одного трактора протягом двох змін інший не працює. До роботи трактори та іншу техніку (техобслуговування, дрібний ремонт, агрегатування) готує спеціальна постійно діюча служба.

Підвищенню продуктивності техніки сприяє організація роботи тракторів і комбайнів за погодинними графіками, коли встановлюють завдання щодо кількості робочих проходів або кругів за годину змінного часу. Трактористи-машиністи можуть здійснювати самоконтроль своєї роботи за годинником.

Викладені форми і методи використання техніки стосуються великих за земельною площею господарств. У невеликих фермерських господарствах ефективніше використання малої техніки, передусім тракторів і комбайнів. Промисловість почала виробляти відповідні мінітрактори, проте ще в недостатній кількості. Щодо збиральної та іншої техніки, то таким господарствам краще користуватися послугами машинно-технологічних станцій.

Для характеристики рівня і ефективності використання машинно-тракторного парку застосовують різні показники, які можуть бути натуральними і вартісними.

 

Натуральні показники є такими:

  • змінний, денний і річний виробітки на еталонний або фізичний трактор, комбайн (ум. га, га);

  • коефіцієнт інтенсивності використання тракторів або інших машин (відношення фактичного змінного виробітку до нормативного);

  • коефіцієнт використання тракторного парку або інших машин (відношення кількості машино-днів у роботі до кількості днів перебування в господарстві);

  • коефіцієнт змінності (відношення кількості відпрацьованих машино-змін до кількості машино-днів);

  • коефіцієнт технічної готовності (експлуатаційної надійності) тракторів та інших машин (відношення фактично відпра-  цьованих машино-днів до можливої кількості їх з урахуванням днів простою з технічних причин);

  • кількість відпрацьованих машино-днів або машино-змін на одну машину за рік;

  • витрати палива на один умовний або фізичний гектар за видами робіт.

 

Використовують такі вартісні показники: собівартість 1 ум. га тракторних робіт; собівартість 1 га фізичних робіт по окремих видах; сума витрат на одну машину за рік; структура витрат на експлуатацію машинно-тракторного парку; вартість валової продукції на 1 грн. вартості техніки, 1 ум. га, 1 етал. трактор, 1 грн. експлуатаційних витрат.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Предлагаем Пивную дробину Оборудование для перемещения зерновых от производителя Органические жидкие удобрения Витамины и добавки собаке? Самый вкусный огурец
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.