21 вересня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Основи підприємницької діяльності та агробізнесу - Організація виробництва - Спеціалізація та розміри підприємств - Розміри сільськогосподарських підприємств та їх підрозділів - Методи обгрунтування раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств та їх виробничих підрозділів


Розміри сільськогосподарських підприємств та їх підрозділів

Методи обгрунтування раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств та їх виробничих підрозділів

Методы обоснования рациональных размеров сельскохозяйственных предприятий и их производственных подразделений

Розмір сільськогосподарського підприємства є одним з факторів, що впливають на ефективність виробництва. Тому необхідно мати раціональні розміри підприємств, що в найбільшій мірі на сучасному етапі розвитку продуктивних сил сприяють підвищенню ефективності виробництва.

Для обгрунтування раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств використовують статистичні, монографічний, варіантний, розрахунково-конструктивний та інші методи.

Методика обгрунтування раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств включає кілька етапів розрахунків. На  першому етапі вивчають ефективність фактичних розмірів підприємств та їх виробничих підрозділів, використовуючи при цьому статистичний метод досліджень. Підприємства певного виробничого типу в регіоні групують за розмірами сільськогосподарських угідь, ріллі, основних виробничих фондів, поголів'ям худоби і виявляють залежність між розмірами підприємств та результатами виробництва у різних за розмірами групах господарств (за виходом продукції на одиницю площі, продуктивністю праці, рентабельністю виробництва тощо). 

Раціональні розміри сільськогосподарських підприємств, що склалися на сучасному етапі, встановлюють за допомогою комбінаційного групування господарств. При цьому у групах господарств за вартістю валової продукції на одиницю площі виділяють підгрупи за рівнем рентабельності виробництва. Підприємства, які увійшли до вищої групи за вартістю валової продукції, а в ній до вищої підгрупи за рівнем рентабельності виробництва вважаються раціональними за розмірами в сучасних умовах.

На наступному етапі використовують монографічний метод досліджень. Вивчають розміри кращих господарств та показники ефективності їх виробництва. Ці господарства відбирають з кращої підгрупи за показниками ефективності виробництва вищої групи підприємств. Розміри підприємств  так само, як і при застосуванні статистичного методу, та ефективність їх виробництва, вивчають за ряд років. Вивчаючи краще господарство, звертають увагу також на застосовувані техніку, технологію, організацію виробництва як у цілому по господарству, так і по його господарських підрозділах. Матеріали дослідження цього кращого підприємства використовують у наступних розрахунках, пов'язаних з визначенням раціональних розмірів господарства на перспективу. При цьому встановлюють раціональні розміри виробничих бригад і ферм, користуючись варіантним методом. Суть його полягає в тому, що за кількома варіантами розміру виробничої бригади чи ферми відшукують той, за яким витрати виробництва, які залежать від виробничого підрозділу, виявляються мінімальними. До цих витрат належать внутрішньобригадні (внутрішньофермські) і транспортні. У всіх варіантах  розрахунків при визначенні змінних витрат приймаються рівними всі інші умови, крім ознаки, яка характеризує розмір  підрозділу (рілля — у виробничій бригаді рослинництва, поголів'я худоби — на фермі). При цьому мінімальна сума змінних витрат (внутрішньобригадних, внутрішньофермських, транспортних) з розрахунку на 1 га площі в бригаді по рослинництву, голову худоби — на фермі показує раціональний (оптимальний) варіант розміру даного виробничого підрозділу підприємства.

Здійснені розрахунки з визначення раціонального розміру бригади, ферми доцільно перевірити визначенням інших показників ефективності виробництва за варіантами (витрати на одиницю продукції, чистий доход на одиницю площі, голову худоби, а також строк окупності капітальних вкладень — для ферми).

На завершальному етапі розрахунків з визначення раціонального розміру сільськогосподарського підприємства на прикладі кращого підприємства певного виробничого типу уточнюють розміри виробничих підрозділів, виробничу та організаційну структуру підприємства з урахуванням спеціалізації, організації земельної території господарства на перспективу.

Найбільш важливим при обгрунтуванні раціонального розміру сільськогосподарських підприємств є визначення розміру виробничих підрозділів: у рослинництві — виробничих бригад, у тваринництві — ферм. Наприклад, розмір тракторно-рільничої бригади за земельною площею у рослинництві має забезпечити високопродуктивне використання техніки, зручність управління бригадою, раціональну організацію сівозмінної площі. Критерієм оптимальності при використанні варіантного методу є змінні витрати (які залежать від бригади) на одиницю площі. Їх поділяють на дві групи: витрати на експлуатацію тракторного парку,  що зменшуються з розрахунку на одиницю площі зі збільшенням площі ріллі у бригаді, і транспортні витрати, які збільшуються на одиницю площі при збільшенні земельної площі бригади. Розрахунки проводять за кількома варіантами розміру земельної площі в бригаді. Варіант, де найменші сумарні витрати (по обох виділених групах) і є оптимальним розміром земельної площі в бригаді.

Мета визначення раціональних розмірів тваринницьких ферм — створити необхідні умови для раціональної організації виробництва подукції тваринництва. При цьому вибирають найбільш ефективні технології утримання худоби і засоби механізації, обгрунтовані раціони годівлі тварин, що забезпечують максимально можливу їх продуктивність. Спеціалізація ферм за видами і статево-віковими групами, правильне розміщення їх на території господарства значною мірою впливають на збільшення розмірів ферм.

Варіантний метод визначення розміру тваринницьких ферм, наприклад, на молочній фермі, передбачає проведення розрахунків у варіантах: 200 корів; 400; 600; 800; 1000; 1200; 1400; 1600 корів. Ефективність різних варіантів оцінюють за поточними і приведеними витратами та чистим доходом на одну голову, строком окупності капітальних вкладень та ін. Російський учений А. В. Чаянов рекомендує вести розрахунок за трьома групами витрат, які по-різному змінюються з розрахунку на одну голову залежно від розміру ферми: 1) зменшуються при збільшенні розмірів ферми (відрахування на амортизацію, поточний ремонт основних засобів виробництва, організацію і управління виробництвом); 2) збільшуються при збільшенні розмірів ферми (транспортні витрати); 3) не змінюються при збільшенні розмірів ферми (затрати на корми, воду, медикаменти).

Обчислюючи ефективність різних варіантів розміру ферми, спершу визначають суму внутрішньофермських і транспортних витрат на одну голову худоби і одиницю продукції за варіантами розмірів ферми. Всі інші умови приймаються рівними для всіх варіантів. При цьому для кожного варіанта складають технологічну карту виробництва даного виду продукції тваринництва. Мінімальні сумарні витрати та інші показники ефективності виробництва з розрахунку на голову худоби і одиницю продукції за інших рівних умов вказують на оптимальний розмір ферми. Варіанти розрахунку, в яких сумарні витрати (внутрішньофермські і транспортні) істотно підвищуюються порівняно з іншими варіантами, визначають межі розміру ферми, за якими збільшення їх розміру економічно невигідне.

Світова практика свідчить, що кількість великих ферм поступово збільшується, малих, навпаки, зменшується. Якщо, наприклад, у США в 1935 р. було 6,8 млн. ферм при середньому розмірі 50 га, то в 1995 р. — 2 млн. при середньому розмірі 187 га. В Канаді середній розмір ферми становить 231 га, Англії — 107 га, інших країнах Західної Європи — значно менше. На старих землях Німеччини (колишня ФРН) середній розмір селянського господарства 34,5 га, на нових землях (колишня НДР) — 152 га. Проте на землях колишньої НДР більшість сільськогосподарських угідь належать кооперативам із середнім розміром 1461 га.

Великі ферми США і країн Західної Європи забезпечують одержання значної частини валового виробництва продукції, прибутку. Так, у США 106 тис. великих ферм (4,6% загальної кількості) займали 24,3 % всієї землі, давали 51% всієї товарної сільськогосподарської продукції і 58 % прибутку.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Витамины и добавки собаке? Самый вкусный огурец Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства Рассрочка на минитрактор
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.