19 вересня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Основи підприємницької діяльності та агробізнесу - Організація виробництва - Організація галузей рослинництва, тваринництва, промислових виробництв та промислів - Організація рільництва - Організація системи сівозмін і структури посівних площ


Організація рільництва

Організація системи сівозмін і структури посівних площ

Организация системы севооборотов и структуры посевных площадей

Ефективність господарювання сільськогосподарських підприємств в значній мірі залежить від набору культур, які вирощуються, та їх співвідношення тобто від структури посівних пощ.

 

Раціональна структура посівних площ повинна забезпечувати:

  • виконання договірних зобов’язань щодо реалізації продукції;

  • внутрішні потреби підприємства в продукції рослинництва;

  • раціональне використання трудових ресурсів і засобів виробництва, особливо техніки;

  • виробництво кормів для тваринництва в необхідних обсягах і якості з найменшими витратами;

  • виконання вимог щодо чергування культур в сівозмінах відповідно до грунтово-кліматичних умов та спеціалізації підприємства тоо.

 

Головним критерієм науково обґрунтованої структури посівних площ є максимальний вихід продукції (в грошовій формі, в зернових одиницях або інших формах) з одиниці площі при найменших витратах праці і коштів. Іншими критеріями можуть бути: прибуток з 1 га, окупність витрат, собівартість 1 ц кормопротеїнової одиниці тощо.

На попередньому етапі визначення розмірів посівних площ сільськогосподарських культур обчислюють їх економічну оцінку.

 

Для економічної оцінки культур, що вирощуються для виробництва товарної продукції використовують систему показників:

  1. урожай основної продукції, ц/га;

  2. вартість валової продукції з 1га, грн..;

  3. прибуток з 1 га, грн..;

  4. собівартість 1 ц основної продукції, грн.;

  5. затрати праці на 1 ц основної продукції, люд.год.;

  6. рівень рентабельності виробництва продукції, %.

 

Рівень ефективності кормових культур характеризують такі показники:

  1. урожайність культур, ц/га;

  2. вихід кормових одиниць, перетравного протеїну, кормо протеїнових одиниць з 1 га посіву, ц;

  3. затрати праці на виробництво 1 ц кормових одиниць, перетравного протеїну, кормо протеїнових одиниць, люд. год.;

  4. собівартість 1 ц кормових одиниць, перетравного протеїну, кормо протеїнових одиниць, грн

 

Перевагу надають показникові, що найповніше враховує умови діяльності підприємства.

При визначенні ефективності кормових культур та перетравного протеїну інколи важко надати перевагу тій чи іншій культурі.

 

Тому ефективність кормових культур оцінюють також за виходом кормо протеїнових одиниць з 1 га посіву за формулою:

 

Д = (К+12П)/2,

 

де Д – вихід кормопротеїнових одиниць з 1 га, ц;

К – вихід кормових одиниць з 1 га, ц;

П – вихід перетравного протеїну з 1 га, ц.

 

Економічна оцінка сільськогосподарських культур проводиться на основі фактичних середньозважених даних за останні 3 – 5 років. Вона може бути проведена також за плановими показниками урожайності культури і матеріально-грошових витрат, розрахованих за технологічними картами.

Для визначення раціональної структури посівних площ використовують   економіко-математичні методи із застосуванням персональних комп’ютерів (ПК) або розрахунково-конструктивний (варіантний) метод. При використанні економіко-математичних методів умови раціональної структури посівних площ та критерій оптимальності записуються у вигляді математичної моделі, реалізація якої на ПК дозволяє одержати шукані розміри посівних площ сільськогосподарських культур на підприємстві.

 

Раціональна  структури посівних площ розрахунково-конструктивним методом у загальному вигляді визначається у такій послідовності.

  1. На основі обстежень уточнюють наявність орних земель в підприємстві за рівнем їх родючості, еродованості тощо та виявляють угіддя, які  придатні для переведення у ріллю.

  2. Розраховують попередні розміри посівних площ виходячи із загальної потреби в продукції та планової урожайності відповідних сільськогосподарських культур. При цьому підбирають найбільш прибуткові товарні та найбільш ефективні кормові культури з урахуванням їх вимог до умов вирощування та грунтово-кліматичних умов підприємства.

  3. На основі попередньо розробленої структури посівних площ та агро-виробничої характеристики ґрунтів визначають кількість сівозмін і їх площі, склад культур, розмір та кількість полів кожної сівозміни. При цьому доцільно розробити декілька варіантів системи сівозмін.

  4. Проводять організаційно-економічну та агротехнічну оцінку варіантів системи сівозмін та вибирають із них найефективніший.

  5. По розміру полів під культурою в системі сівозмін визначають розміри посівних площ та раціональну структуру посівних площ. При необхідності система сівозмін після цього може бути уточнена.

          

Оцінка структури посівних площ проводиться за такими показниками:

  • вихід валової та товарної продукції у натуральній та грошовій формах у розрахунку на 1 га посівної площі;

  • затрати праці і матеріально-грошових  витрат на 1 га посіву;

  • вихід валової продукції на 1 грн. виробничих витрат і на 1 люд.год.;

  • величина умовного прибутку (по прямих витратах) на 1 га площі;

  • рівень окупності матеріально-грошових, енергетичних і трудових затрат; розподіл затрат праці за періодами.

          

З визначенням раціональної структуру посівних площ нерозривно пов’язана організація системи сівозмін.

Складання сівозмін ґрунтується на розроблених науковими установами принципах оптимального набору і чергування культур з урахуванням їх розміщення після кращих попередників та періодів повернення культур на попереднє місце. Запровадження науково обґрунтованих сівозмін сприяє збільшенню обсягів виробництва продукції внаслідок зменшення шкідників і хвороб сільськогосподарських культур, поліпшення фітосанітарного стану полів, раціонального використання поживних речовин ґрунту.

Встановлено, що науково обґрунтоване розміщення культур у сівозміні підвищує продуктивність кожного гектара ріллі на 25-30 %. Так, за даними Ерастівської дослідної станції Інституту зернового господарства за тривалого (протягом 10 років) вирощування озимої пшениці без добрив урожайність становила 13,6 ц/га, а в сівозміні – 27,6 ц/га; ячменю – відповідно 15,5 і 18,6; гороху – 9,4 і 18,1; кукурудзи – 23,4 і 26,8 та соняшнику – 10,3 і 24,1 ц/га. [1]

Сівозміна – це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур  та парів у часі й на території. Залежно від грунтово-кліматичних умов і спеціалізації господарства сівозміни відрізняються складом і чергуванням культур, кількістю полів та їх розмірами. За ознакою виробничого призначення та вирощування певної продукції сівозміни поділяють на типи, а за співвідношенням сільськогосподарських культур – на види.

Виділяють три типи сівозмін: польові, кормові та спеціальні. Польові сівозміни призначені в основному для вирощування зернових, технічних культур і картоплі. Частина площі польової сівозміни може бути зайнята кормовими культурами.

В кожній зоні України місцевими науковими установами розроблені для підприємств різної спеціалізації орієнтовні сівозміни, які відрізняються складом і чергування культур, кількістю полів тощо (табл. 1, 2, 3). Рекомендовані схеми сівозмін уточнюються в конкретних умовах кожного підприємства.

 

Таблиця 1.

Орієнтовні схеми польових cівозмін

Номер поля

Степ

(центральні, південні та південно-східні райони)

Лісостеп

(північні, центральні і західні райони)

Полісся

(більш родючі зв’язні ґрунти)

1

Чорний пар

Багаторічні трави

Конюшина

2

Озима пшениця

Озима пшениця

Озима пшениця

3

Озима пшениця

Цукрові буряки

Льон

4

Кукурудза

Кукурудза

Картопля

5

Ячмінь

Зернобобові

Зернобобові

6

Зайнятий пар

Озима пшениця

Озима пшениця

7

Озима пшениця

Кукурудза

Люпин, просапні, гречка

8

Соняшник

Ярі зернові з підсівом багаторічних трав

Озимі та ярі зернові з підсівом конюшини

 

Кормові сівозміни призначені переважно для виробництва зелених, соковитих і грубих кормів. Кормові сівозміни поділяють на прифермські та лукопасовищні.

Прифермська сівозміна призначена для виробництва зелених і соковитих кормів, поля якої  розміщують поблизу тваринницьких ферм для зменшення витрат на транспортування кормів. В лукопасовищних сівозмінах здебільшого вирощують багаторічні та однорічні трави на сіно та для випасання худоби.

 

Таблиця 2.

Орієнтовні схеми кормових (прифермських) сівозмін

Номер поля

Степ

Лісостеп

Полісся

1

Люцерна

Багаторічні тави

Багаторчні трави

2

Люцерна

Багаторічні трави

Багаторічні трави

3

Люцерна

Кукурудза на зелений корм

Кукурудза на зелений корм і силос

4

Однорічні трави, кукурудза на зелений корм

Озимі на зелений корм, післяукісні посіви на зелений корм

Люпин на зелений корм

5

Озимі на зелений корм, післяукісні посіви на зелений корм

Сумішка кукурудзи з бобовими на зелений корм і силос

Озимі на зелений корм, післяукісні посіви на зелений корм

6

Кормові коренеплоди

Кормові коренеплоди

Коренебульбоплоди

7

Ярі колосові з підсівом люцерни

Вико-овес на зелений корм з підсівом багаторічних трав

Вико-овес на зелений корм з підсівом багаторічних трав

 

Спеціальні сівозміни призначені для вирощування кльтур, які вимагають спеціальних умов і прийомів агротехніки. В таких сівозмінах вирощують овочеві культури, рис, лікарські рослини.

Таблиця 3.

Примірні схеми спеціальних сівозмін

Номер поля

Рисова сівозміна на зрошуваних землях

Овочева сівозміна

Ґрунтозахисна сівозміна

(Лісостепова зона)

1

Люцерна

Огірки, кабачки

Багаторічні трави

2

Люцерна

Помідори

Багаторічні трави

3

Рис

Цибуля, часник

Озима пшениця

4

Рис

Капуста

Однорічні трави

5

Рис

Збірне поле овочевих культур

Озима пшениця

6

Агромеліоративне поле

 

Ячмінь з підсівом багаторічних трав

7

Рис

 

 

8

Рис

 

 

 

За видами свозміи поділяють на зенопарпросапні, зернопросапні, зернотрав’яні, просапні, сидеральні, травопільні, овочеві, ґрунтозахисні та ін.

Ґрунтозахисними є такі сівозміни, в яких набір, розміщення і чергування культур забезпечує захист ґрунтів від ерозії.

Овочевими називаються сівозміни, у яких овочеві культури займають усю або більшу частину площі ріллі.

У великих підприємствах застосовують 7 – 10 – пільні сівозміни. У фермерських господарствах, які мають невелику площу землекористування, та у підприємствах, що орендують значні площі землі, застосовують зазвичай сівозміни з короткою ротацією (4 – 5 полів).

Розроблення сівозмін на підприємстві ведеться на основі перспектив його розвитку, що визначені бізнес-планом. Сівозміни проектуються по кожному підрозділу.

Визначаючи кількість сівозмін та розподіляючи культури між ними, враховують наявність та розташування населених пунктів і тваринницьких ферм, кількість землі, рельєф місцевості, конфігурацію полів, розчленованість земельних масивів річками, дорогами, лісовими насадженнями.

Велика кількість сівозмін веде до зменшення розмірів полів, що негативно впливає на ефективність використання техніки. Великі за розміром поля сівозміни погіршують умови організації виробництва.

Польові сівозміни розміщують на польових землях та вододілах крутизною до 3о. Залежно від кліматичних зон раціональний розмір їх сівозмінної площі становить 800 – 1000 га. Кормові, прифермські сівозміни розміщують на родючих ґрунтах біля тваринницьких ферм. На луках і заплавах впроваджують лукопасовищні сівозміни. Овочеві, рисові та інші спеціальні сівозміни впроваджують біля населених пунктів, водних джерел та в умовах зрошення. На схилах крутизною 3 – 7о для захисту ґрунту від водної ерозії розміщують ґрунтозахисні сівозміни.

При організації сівозмінної площі потрібно передбачити, щоб кожна культура займала одне або кілька цілих полів. Вони повинні мати по можливості правильну прямокутну форму і приблизно однаковий розмір з метою раціонального використання техніки. Відхилення в розмірі полів допускається 3 – 10 %. Бажане співвідношення ширини до довжини поля 1:2, 1:3 при площі поля 150 – 200 га і більше та 1:4 при площі не менше 50 га. У  рівнинних лісостепових і степових районах поля нарізають довшими сторонами перпендикулярно до напряму пануючих вітрів, а на схилах – впоперек їх для затримання дощових і зливових вод; а в районах надмірного зволоження – вздовж схилу або під невеликим кутом.

Спроектовані варіанти системи сівозмін потребують агротехнічного та організаційно-економічного оцінювання. Агротехнічна оцінка проектних варіантів сівозмін передбачає відповідність їх системі агротехніки, удобрення, розміщення і чергування культур та іншим факторам збереження і підвищення родючості ґрунтів. З організаційної точки зору систему сівозмін оцінують на відповідність їх прийнятій спеціалізації підприємства, можливість виконання договірних зобов’язань по реалізації продукції та раціонального використання трудових і матеріальних ресурсів.  Економічна оцінка сівозмін проводиться за показниками: вартість валової і товарної продукції; затрати праці і коштів; чистий прибуток у розрахунку на гектар сівозмінної площі; рентабельність, собівартість, затрати праці на одиницю основної продукції або кормової чи зернової.

 


[1] Лебідь Є.М. Сівозміни з урахуванням агробіологічно доцільності розміщення сільськогосподарських культур //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. – К.: Ін-т землеробства УААН, спецвипуск.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Оборудование для перемещения зерновых от производителя О пестицидах Гусеничная пара - кто что знает? Чем кормить лошадь зимой?
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.