23 вересня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Основи підприємницької діяльності та агробізнесу - Організація виробництва - Організація галузей рослинництва, тваринництва, промислових виробництв та промислів - Організація кормо-виробництва - Організація польового кормовиробництва


Організація кормо-виробництва

Організація польового кормовиробництва

Организация полевого кормопроизводства

Практика показує, що в більшості господарств частка площі посівів кормових культур у загальній площі ріллі становить 30%, що забезпечує 2/3 надходжень кормів від їх загальної потреби. У південних районах з обмеженою кількістю природних кормових угідь ці показники вищі, в інших умовах можуть знижуватись.

Виробництву оптимальної кількості кормів сприяє розроблення в кожному господарстві комплексу організаційно-економічних заходів, зокрема, впровадження інтенсивних технологій, наукової організації праці, раціональної системи удобрення, продуктивних сортів кормових культур, меліорації, комплексної механізації та ін.

 

У системі раціональної організації польового кормовиробництва необхідно передбачати:

  • раціональну структуру посівних площ під кормовими культурами з переважанням частки найбільш продуктивних з них;

  • раціональну концентрацію кормових сівозмін відповідно до розміщення тваринницьких ферм для того, щоб зменшити витрати на перевезення кормів, особливо зелених і соковитих;

  • організаційні заходи щодо впровадження інтенсивних технологій вирощування  кормових культур;

  • впровадження наукової організації виробництва і оплати праці в кормовиробництві;

  • розроблення комплексу техніко-технологічних заходів для отримання високих і сталих урожаїв кормових культур;

  • досягнення високої продуктивності природних кормових угідь шляхом докорінного і поверхневого їх поліпшення, створення на цих площах культурних пасовищ;

  • використання міжрядь садів до 70%  у неплодоносних і 50% у плодоносних багаторічних насадженнях для висівання кормових культур;

  • широке застосування післяукісних і пожнивних, а також змішаних, ущільнених посівів кормових культур;

  • розміщення кормових сівозмін біля тваринницьких ферм, оскільки призначення їх — виробництво переважно зелених і соковитих кормів.

 

Інтенсивні технології передбачають вирощування кормових культур з використанням останніх досягнень у цій галузі, кращого досвіду. Комплекс заходів має включати застосування раціональної системи обробітку грунту, науково обгрунтованих сівозмін, добрив, продуктивних сортів, комплексу заходів боротьби з шкідниками і хворобами, меліорації та ін. П'ятипільна інтенсивна зрошувана сівозміна, наприклад, включає: поле однорічних трав (2–3 укоси за сезон), три поля багаторічних трав, збірне поле (укіс багаторічних трав і кукурудза в суміші з бобовими на зелений корм).

Досвід кращих підприємств підтверджує високу ефективність у кормових сівозмінах багаторічних трав. Доцільною у структурі посівів кормової групи вважається частка їх до 50%. Середня продуктивність 1га при цьому за високої урожайності кормових культур становить 60–80 ц корм. од.

Доведено високу ефективність виділення кормовиробництва в самостійні спеціалізовані підрозділи (механізовані бригади, комплекси, загони, ланки). За  високого рівня спеціалізації і концентрації, міжгосподарської кооперації виробництва висока продуктивність спеціалізованих господарств і агропромислових об'єднань забезпечується при будівництві комбікормових заводів.

Роботи з докорінного поліпшення кормових угідь пов'язані з капітальними витратами (меліоративні роботи — зрошення, осушення, створення культурних пасовищ, розкорчовування та ін.). Поверхневе поліпшення цих угідь (підсівання трав, розкидання перегною і мінеральних добрив, боронування) дає позитивні результати навіть при порівняно невеликих витратах.

Великим резервом збільшення виробництва кормів, підвищення їх якості є впровадження високопродуктивних культур, особливо тепер, в умовах різкого зменшення кількості добрив.

На Поліссі добре зарекомендувала себе культура гороху польового в суміші з пізньостиглими сортами вівса. На бідних землях без внесення добрив урожайність зеленої маси цієї суміші становить до 250 ц/га і вдвічі вища за урожайність інших зернових. При цьому отримують 50–60 ц корм. од. з 1 га, при вмісті в 1 корм. од. 23–27% білка, 1,5–1,8% жиру та 180–210 г перетравного протеїну. У післяжнивних рештках ця культура залишає на кожному гектарі 50 кг азоту та органічної речовини, яка за масою прирівнюється до 20 т гною.  Крім того, культивування цієї культури — високоефективний спосіб боротьби з бур'янами. В агрофірмі "Волинь" Новоград-Волинського району Житомирської області у 2005 р. зібрали з 1 га після гороху 37,3 ц жита за середньої врожайності його  по господарству 22,4 ц/га.

Пізно восени, а інколи і взимку, а також рано навесні господарства Андрушівського району Житомирської області збагачують раціон тварин зеленою масою за рахунок культури Полісся — тифону. Ця культура  походить із Голландії і є гібридом китайської капусти й турнепсу. Вона може давати до 50–80 т/га багатого на білок листя і до 20 т/га коренеплодів.

У підприємстві "Весна" Гайсинського району Вінницької області і в інших господарствах вирощують на корм амарант, урожайність якого становить 1000–1200 ц зеленої маси з гектара. Особливо цінний цей корм для свиней. Прирости їх становлять 380–400 г/добу. Із зеленої маси амаранту виготовляють також гранули, які згодовують тваринам, коли ще немає зелених кормів.

Для великої рогатої худоби та овець готують силос із 50% амаранту і 50% кукурудзи або злакових трав.

У господарствах Березівського району на Одещині, а також на Черкащині успішно вирощують на зелений корм багаторічне жито. За три укоси урожайність його зеленої маси становить понад 400 ц/га. Завдяки цій культурі закриваються так звані "вікна" в забезпеченні худоби соковитими кормами. У  зеленій масі багаторічного жита міститься 28–30% протеїну. Його зерно також має високу якість. Хліб з борошна цього жита оцінюється в 3,7 бала, тоді як із жита звичайного — в 2,6 бала. Ця культура невибаглива до грунту, росте навіть на солончаках, легко витримує морози, на одному місці без пересівання може рости 4–5 років.

Ефективною є культура тритікале з добре облистненим стеблом, стійка проти хвороб. У господарствах Івано-Франківської, Закарпатської, Миколаївської областей вона дає зеленої маси понад 300 ц/га. За її рахунок забезпечується ліквідація прогалин в зеленому конвеєрі від останніх укосів жита і до згодовування багаторічних трав та ярих культур.

Заслуговують на увагу і такі культури, як ярий і озимий ріпак, суріпиця, олійна редька. За короткий вегетаційний період (40–45 днів) вони можуть утворювати 250–300 ц/га зеленої маси. За вмістом протеїну вони успішно конкурують з бобовими культурами. Цінність озимого ріпаку полягає і в тому, що навесні він утворює зелену масу на 7–10 днів раніше від озимого жита, пшениці. Собівартість 1 ц корм. од. озимого ріпаку, олійної редьки у 1,5–2 рази нижча за цей показник у кукурудзи.

Перспективною силосною культурою є сильфія пронизанолиста. В середньому за 12 років у Чернівецькій області урожай її зеленої маси становив понад 1000 ц/га. Ця культура є чудовим медоносом, цвіте з липня до пізньої осені.

У господарствах Черкаського району за рахунок таких продуктивних культур, як кукурудза, горох, багаторічні та злакові трави, в окремі роки виробництво кормів сягало 90 ц корм. од. з 1 га. В посівах кормових культур кукурудза на силос і зелений корм займає 46%, багаторічні трави — 23%, однорічні трави — 16%, кормові коренеплоди — до 15%. Широко практикуються тут змішані посіви — кукурудзи з кормовими бобами, соєю при врожайності понад 400 ц/га. В 1 ц кукурудзяно-бобового силосу міститься 1,78 кг протеїну, 29,2 кг клітковини та 418 мг каротину. Серед однорічних трав переважають суміші вівса з викою та горохом при врожайності зеленої маси понад 300 ц/га.

Широко практикуються післяукісні та післяжнивні посіви. Вони займають 12% загальної посівної площі і 47%  площі кормових культур. Це забезпечує додаткове надходження 15–20% кормів.

Вирощуванням та заготівлею кормів займається спеціалізований механізований загін, до складу якого входять 12 механізаторів широкого профілю на чолі з агрономом. За загоном закріплена сівозмінна площа і необхідна техніка.

При заготівлі сіна застосовують плющення стебел скошеної трави, досушування методом активного вентилювання, заготовляють сінаж і трав'яне борошно.

Високоякісний сінаж заготовляють потоковим методом, вітчизняною та зарубіжною технікою. Масу добре утрамбовують, накривають свіжою травою шаром 30–50 см і поліетиленовою плівкою. При штучному сушінні забезпечується зберігання поживних речовин на 90–97%, в т. ч. протеїну і каротину.

У господарствах порівняно широко застосовується приготування монокорму. Для цього зернові культури (овес, пшеницю, ячмінь) скошують у  фазі молочно-воскової або воскової стиглості. Краще при цьому застосовувати косарку-подрібнювач КІК – 1,4, а сушити масу (до 8–10% вологості) — на агрегаті типу СБ і АВМ. За поживністю монокорм прирівнюється до зеленої маси люцерни. Порівняно з монокормом, приготованим із зернових, скошених у фазі повної стиглості, вихід кормових одиниць з розрахунку на 1 га посіву вищий на 30–40%. Наприклад, у монокормі із скошеного ячменю  молочно-воскової чи воскової стиглості міститься до 40 мг каротину, тоді як при збиранні у фазі повної стиглості його практично немає. При згодовуванні  монокорму молодняку великої рогатої худоби добовий приріст становить понад 900 г.

Прикладом проведеної організації польового кормовиробництва може бути агрофірма “Узинська” Білоцерківського району Київської області. Першочергове значення в кормовиробництві має наявність техніки. В останні рокидо існуючих в агрофірмі кормозбиральних машин “Марал” (Німеччина), КС-2,6, КПІ був закуплений кормозбиральний комбайн ЯГУАР серії 900 із шлейфом адаптерів: трав’яною та кукурудзяною косарками, підбирачем валків у технології заготівлі сіна, силосу та сінажу. Він має автоматичні системи копіювання ґрунту, реверсування подаючого вузла, металодетектор, також заточний пристрій ножів, що керуються з кабіни. Висока якість корму досягається за рахунок можливості змінювати довжину різки (4-17 мм) та додаткового подрібнення зерен кукурудзи корн-крекером. Вартість кормозбирального комбайна становить 1 млн. грн.

Наявними машинами, наприклад, забезпечували в технологічні терміни заготівлю 1,5 тис. т сінажу, а після придбання згаданого комбайна – 4,5 тис. т. Проводять заготівлю люцерни (сіна, сінажу) у фазі її бутонізації. При згодовуванні коровам такого корму залишків його немає. Сінаж заготовляють з чистої люцерни, сіно – із суміші трав (люцерна+тимофіївка+райграс+грястиця).

Кукурудзу на силос збирають машинами “Ягуар”, “Марал”, КС-2,6 у фазі воскової стиглості, в якій міститься 20 % зерна. Заготовляється 4,5 тис. т силосу (по 500-600 т силосу за день, одну траншею закривали за 5-6 днів роботи). Використовуються скоростиглі сорти кукурудзи – Одеська-10 (50 % у структурі посівів кукурудзи – 1,2 качанів на рослині), Піонер, Маїс (1,8 качанів на рослині).

Так званого зеленого конвеєру в підприємстві не існує. Годівля тварин із сховищ цілорічна. Влітку зелену масу дають тваринам як вітамінну добавку (10-12 % у структурі корму за масою).

Завантаження силосу та сінажу із сховищ здійснюється завантажувачами в шнекові змішувачі (2 машини на 700-800 корів кожний) вартістю по 24 тис. євро. Повнораціонні корми роздають шнековим змішувачем-роздавачем на 200-300 корів (вартість 27 тис. євро). Такий змішувач забезпечує кількісний контроль кожного з компонентів раціону годівлі, подрібнення та змішування кормів в однорідну суміш, роздачу кормів у годівниці. Для виконання цих операцій він обладнаний ваговим пристроєм із графічним екраном високого дозволу, дисплеєм із заднім підсвічуванням, 15-ю введеними програмами з 15-ю інгредієнтами тощо.

Роздача соломи на підстилку здійснюється пневмороздавачем (вартістю 12750 євро).

Машини зеленої лінії гарантують одержання високоякісного корму (концентрація енергії в 1 кг сухої речовини - 10-11 МДж обмінної енергії), мінімальні втрати при зберіганні, змішуванні й роздаванні повнокомпонентного корму.

Структура посівів залишилася попередньою: 38 % посівів займають кормові (50 % – багаторічні трави, з них 30 % – чиста люцерна).

Проведення технологічних робіт у найбільш сприятливі терміни є запорукою не тільки одержання якісного корму, а й значного збільшення його кількості. В результаті у підприємстві на 100 га сільськогосподарських угідь припадає 100 голів великої рогатої худоби, в тому числі – 38 корів.

Заслуговує на увагу і  практика відгодівлі молодняку великої рогатої худоби в господарствах Васильківського району Київської області. При відгодівлі бичків гранульованими комбікормами з розрахунку 10 кг на одну голову добові прирости досягали 1 кг. Склад гранульованого комбікорму — 45% солом'яного борошна, 20 — трав'яного, 30% — концентрованих кормів і 5% білково-вітамінних добавок. Витрати корму на 1 ц приросту становили 6,6 ц корм. од. Високий рівень механізації виробничих процесів дав змогу підвищити навантаження на одного скотаря до 150 голів,  а в кінцевому підсумку — знизити витрати на одиницю продукції.

Потоковий спосіб збирання зернових культур (подрібнення соломи, завантаження у причіпний візок за комбайном ПТС-40, вивезення до місць скирдування) дає змогу заготовити незабруднену солому, яку потім використовують для приготування комбікорму.

Важливо налагодити правильне зберігання і використання заготовлених кормів у господарстві. Всі корми за масою або за обмірами на основі відповідних документів передають на зберігання відповідальним особам. Не пізніше жовтня керівник господарства затверджує план витрачання кормів на період до урожаю наступного року. Контроль витрачання кормів  здійснюють щомісяця. Видають корми  за відповідними документами через вагову.

Кормова база господарства має забезпечувати тварин кормами як за кількістю, так і за вмістом у них поживних речовин у певних пропорціях. Тому постійно треба використовувати резерви підвищення поживності кормів.

Насамперед досягають збалансування  кормів за перетравним протеїном. Згідно з нормативами, на 1 корм. од. потрібно 110–120 г перетравного протеїну. Досягти цього балансу можна висіванням високобілкових культур: сої, гороху, кормових бобів, багаторічних трав, змішаних посівів — кукурудзи із соєю, кормовими бобами, озимих культур з озимою викою, соняшнику (при його переробці вихід макухи становить 45% від ваги насіння, в 1 кг якої міститься 396 г перетравного протеїну), ріпаку та ін. Збагатити корми на поживні речовини можна механічним змішуванням їх, наприклад, при виготовленні комбікормів (дріждуванням, запарюванням, хімічною або термічною обробкою грубих кормів).  Наприклад, при обробці соломи розчином каустичної соди (з розрахунку 16 г/л води) розкладається її клітковина і поживність цього грубого корму підвищується в 2–3 рази. При відгодівлі молодняку великої рогатої худоби в раціон включають 30% і більше обробленої таким способом соломи.

 

Зменшення витрат кормів з розрахунку на одиницю продукції, доведення їх до нормативних показників можна досягти:

  • годівлею тварин досхочу за повноцінними, збалансованими за поживними речовинами раціонами;

  • дотриманням встановленого режиму годівлі  відповідно до розпорядку дня;

  • застосуванням прогресивних технологічних прийомів утримання і годівлі тварин;

  • розведенням найбільш продуктивних для даних умов порід тварин.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Органические жидкие удобрения Витамины и добавки собаке? Самый вкусный огурец Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.