21 листопада 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Основи підприємницької діяльності та агробізнесу - Організація виробництва - Організація галузей рослинництва, тваринництва, промислових виробництв та промислів - Організація скотарства - Виробничі типи підприємств і об'єднань з виробництва продукції скотарства


Організація скотарства

Виробничі типи підприємств і об'єднань з виробництва продукції скотарства

Производственные типы предприятий и объединений из производства продукции скотоводства

Залежно від обсягів реалізації продукції, розміщення господарства та виробничих умов тваринницькі ферми, міжгосподарські  підприємства, об'єднання та інші сільськогосподарські формування можуть бути різних виробничих типів. Більшість сільськогосподарських формувань мають молочно-м'ясний або м'ясо-молочний напрямок. Молочне скотарство розвивається в приміській зоні, де висока густота населення і великі потреби в безперервному постачанні незбираного молока  протягом усього року. М'ясне скотарство в Україні поширене в менших масштабах. Воно розвивається при замкнутому виробничому циклі переважно в районах, де є можливість утримувати тварин тривалий період на природних кормових угіддях. Цим умовам більше відповідає Поліська грунтово-кліматична зона.

Слід зазначити, що такий поділ і розміщення галузі за основними напрямками є умовним.

Залежно від конкретних умов господарств та їх виробничої діяльності в одному адміністративному районі вони можуть мати різний напрямок. Доведено, що як у процесі міжгосподарського кооперування, так і в конкретних підприємствах спеціалізовані ферми з виробництва молока, відгодівлі молодняку  більш ефективні порівняно із змішаними фермами.

 

У зв'язку з поглибленням спеціалізації, переведенням виробництва продукції на промислову основу у скотарстві склалися такі виробничі типи підприємств:

1. Приміські молочні. Доцільність їх організації полягає в необхідності постійного постачання незбираного молока населенню міст і промислових центрів. Виробництво продукції тут здійснюється на інтенсивній основі і, як правило, у спеціальних комплексах чи фермах з високим рівнем механізації і автоматизації виробничих процесів та прогресивними способами утримання тварин і догляду за ними. Цьому сприяє застосування системи рівномірного одержання приплоду протягом року. В таких господарствах надремонтний та ремонтний молодняк реалізують у 20-денному віці в інші спеціалізовані господарства для подальшого дорощування. Корів у стаді більше 60%. Ремонт і розширення стада здійснюються за рахунок нетелей та корів-первісток, вирощених в інших спеціалізованих господарствах;

2. Молочно-м'ясного (м'ясо-молочного) напрямку. Розміщені в більш віддалених районах. Їх розвиток поєднується з молочно-консервною промисловістю зони. Оскільки  ці господарства займаються переважно вирощуванням ремонтного, а нерідко і відгодівлею надремонтного молодняку, частка корів у стаді тут не більша 50–60%;

3. Спеціалізовані з вирощування і відгодівлі худоби м'ясних порід. Такі підприємства доцільно створювати у районах з великими площами природних кормових угідь. Дорощування і відгодівля молодняку здійснюються безпосередньо в господарстві. Доведено, що найвищої ефективності досягають при живій масі молодняку 18-місячного віку 450–500 кг. У цей період тварини найбільш інтенсивно ростуть, більший вихід продукції належної якості, висока віддача кормів. У таких господарствах скотарство ведеться за замкнутим циклом, тобто відтворення стада здійснюється за рахунок ремонтного молодняку, вирощеного безпосередньо в господарстві;

4. Спеціалізовані з вирощування ремонтного молодняку. Породний молодняк вирощують з 20-денного (або 3–місячного) віку, а в 6–7 міс. тільності реалізують у господарства для ремонту і поповнення стада. Більш доцільно реалізувати корів-первісток після 4 міс. лактації. Комплексну оцінку кожної голови за опрацьованими тестами здійснює спеціальна комісія. Головну увагу звертають на рівень продуктивності тварин. Добовий надій молока від корови має становити не менше 15 кг, або 4500 кг за рік;

5. Спеціалізовані з дорощування надремонтного молодняку. До цих підприємств, як правило, надходить поголів'я  післямолозивного (20–денного) періоду (загалом до 6 місячного віку) на вирощування і дорощування до 7–8 та 12 міс. Для заключної відгодівлі цей молодняк передають у спеціалізовані підприємства. Вона здійснюється тут на інтенсивній основі. Термін реалізації тварин визначають за їх фізіологічними особливостями.

 

За даними наукових досліджень, що підтверджені практикою, період заключної відгодівлі має становитиза 4–6 міс., а вік відгодівельного молодняку на період реалізації — 14–18 міс. У цей період відмічається найбільш інтенсивний ріст тварин, нарощування цінної м'ясистої тканини, високий приріст живої маси на одиницю корму, тобто висока його окупність. В наступні фази росту й розвитку спостерігається накопичення в організмі жирової тканини, необхідної для відтворення, та кісткової маси, але якість продукції погіршується, знижується віддача корму. Реалізаційна маса однієї голови худоби віком 14–18 міс. має становити 450–500 кг, тобто необхідно забезпечити добові її прирости 900–1200 г. Такі спеціалізовані господарства повинні забезпечувати тваринництво власними кормами. Практика показує, що доцільно створювати спеціалізовані підприємства з вирощування і відгодівлі худоби м'ясних порід з використанням природних кормових угідь і побічної продукції зернових та інших культур. Як уже зазначалося, виробничий процес у цих господарствах доцільно організувати за замкнутим циклом.

Крім перелічених спеціалізованих підприємств, у розвитку тваринництва важливу роль відіграють також племінні заводи і племінні господарства-репродуктори. На племінних заводах ведеться робота з виведення нових порід тварин, розмноженням яких потім займаються племінні господарства-репродуктори, звідки тварин передають товарним підприємствам для виробництва відповідних видів тваринницької продукції.

Скотарство як галузь раціонально поєднується з рослинництвом, оскільки при цьому ефективно використовується на корм побічна продукція рільництва. Організаційно й технологічно воно також пов'язане  з іншими галузями тваринництва, наприклад, із свинарством, оскільки ця галузь не є конкурентом, у ній переважає концентратний тип годівлі, а в скотарстві — силосно-сінажний.

Важливу роль у розв'язанні проблеми збільшення виробництва продукції скотарства відіграють особисті господарства населення. Поряд із задоволенням особистих потреб значну частину продукції вони можуть виробляти для реалізації на ринку. Позитивним є досвід вирощування тварин в особистих господарствах за договорами з підприємствами. Останні надають корми, особливо концентровані, виділяють кормові угіддя, на яких працівники особистих господарств самостійно заготовляють корми, організують випасання тварин як вільним способом, так і на прив'язі. Ціни на продукцію визначають здебільшого на рівні ринкових. При цьому із загальної суми витрат віднімають вартість кормів, наданих особистим господарствам. Така форма господарювання сприяє більш раціональному використанню трудових ресурсів на селі.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Где брать мицелий? Гусеничная пара - кто что знает? Закупка и реализация злаковых культур. Семенной картофель оптом Реализуем семена газона и многолетних трав
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.