19 вересня 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Основи підприємницької діяльності та агробізнесу - Організація виробництва - Організація галузей рослинництва, тваринництва, промислових виробництв та промислів - Організація свинарства - Організація утримання і годівлі основного поголів'я


Організація свинарства

Організація утримання і годівлі основного поголів'я

Организация содержания и кормления основного поголовья

У багатьох господарствах свиноматок утримують в індувідуальних клітках свинарника. Більш прогресивним способом є групове утримання основного поголів'я. Після відлучення поросят свиноматок групують на відгодівельних майданчиках, де їх спаровують, а за кілька днів до опоросу після санітарної обробки розміщують по одній в окремому станку.

Через 3 тижні після опоросу їх об'єднують по 2–3 з приплодом в одному станку. Попередньо протягом 3 днів таке об'єднання доцільно здійснити під час прогулянок свиноматок для того, щоб не було знеосібки поросят відносно маток. Через кілька днів об'єднують у групи поросят від 5–6 опоросів. Протягом місяця свиноматок, закріплених за одним працівником, можна об'єднати в одну групу. Свиноматок цієї об'єднаної групи разом з приплодом через місяць після опоросу в літній період можна утримувати навіть на майданчиках під відкритим навісом. На кожний приплід має припадати не менше 3 м2  навісу.

Відлучають поросят від маток у 2-місячному віці. Свиноматок можна розмістити по 4–5 в окремих від поросят станках. У перші 3 дні після відлучення їх пускають до маток тричі на добу, в наступні 3 дні — двічі і  в наступні 3 дні – по одному разу. Таке повільне відлучення поросят від маток забезпечує безстресове переведення їх на раціон дорощування (до 4 міс.).

 

Груповий метод утримання свиноматок має такі переваги:

  • створюються умови для ефективнішого використання можливостей свиноматок, вирощування поросят до 2-місячного віку шляхом пересаджування  їх від маток з великою кількістю приплоду до маток з високою молочністю і малою кількістю поросят;

  • раціонально використовуються капітальні приміщення. Якщо, наприклад, у стандартному свинарнику площею 608 м2 утримують 36 свиноматок, то при груповому — 100 маток, тобто потреба у приміщеннях для поголів'я свиней зменшується в 2,5 раза;

  • підвищується продуктивність праці: навантаження на одного працівника можна збільшити в 1,5–2 раза і довести до 40 свиноматок.       

 

Отже, для організації утримання основного стада свиней груповим способом необхідно дотримуватися таких умов:

  • проводити опороси свиноматок, закріплених за одним працівником, в один тур протягом 5–6 днів;

  • об'єднувати маток з приплодом потрібно у станку, в якому вони знаходяться вперше;

  • об'єднувати свиноматок з приплодом треба поступово, спочатку 2–3 і тільки під час прогулянки, а через 2–3 дні — для загального утримання зі зменшенням їх кількості;

  • за 5–7 днів до опоросу свиноматок піддати ветеринарній обробці, після чого перевести в родильне відділення, де  розмістити по одній в окремих станках;

  • з 2–3-тижневого періоду після опоросу свиноматок з приплодом можна об'єднувати групами по 5–6, 10–12 і більше, утримуючи їх навіть під відкритими навісами, які влаштовують біля родильного відділення.

 

Розрізняють груповий вільно-вигульний, станково-вигульний індивідуальний та безвигульний способи утримання свиней.

При вільно-вигульному утриманні свині, які знаходяться у секціях приміщення, можуть вільно виходити на вигульні майданчики, обладнані біля свинарника. Годують їх у приміщеннях.

За безвигульного утримання тварини перебувають у приміщеннях.

На комплексах групують поголів'я за віком і статтю, наприклад: маток холостих і першого періоду супоросності — по 10—15 гол., поросят підсисних — індивідуально, відлучених від маток — по 25–30, ремонтний молодняк і свиней на відгодівлі — до 25 гол. у станку, кнурів-плідників — індивідуально або групами до 10 гол.

Площа лігва і фронт годівлі з розрахунку на голову для нормального утримання поголів'я мають становити: для кнурів-плідників — відповідно 6–7м2  і 0,5 м, для підсисних маток — 5–6м2  і  0,4–0,45 м, для холостих і супоросних маток — 2м2 і 0,–0,45м, для ремонтного молодняку — 0,7м2 і 0,3 м, для поросят 2–4 місячного віку — 0,3м2 і 0,2 м, для свиней на відгодівлі — 0,5м2 і 0,3 м.

Оптимальний мікроклімат у приміщеннях для свиней визначається такими нормативними параметрами: температура повітря — 12–180 °С, відносна вологість — 50–70%; кратність обміну повітря за годину — узимку 5, влітку 20 разів; вміст аміаку в повітрі — не більше 0,02%, вуглекислоти — 0,2%, мікробів — 350-500 тис. шт. в 1 м3.

Збільшення виробництва високоякісної продукції тваринництва, підвищення його ефективності неможливі без міцної кормової бази. При складанні раціонів зважають на  статеві і вікові особливості тварин, їх фізіологічний стан. У раціоні кнурів-плідників, наприклад, переважають концентровані корми,  збалансованість їх за поживними речовинами (протеїном, амінокислотами і вітамінами) забезпечують додаванням макухи, шротів, кормів тваринного походження.

При складанні раціонів годівлі свиноматок стежать за співвідношенням у раціоні поживних речовин, здійснюючи при цьому індивідуальний підхід залежно від віку, живої маси, молочності свиноматок, кількості поросят, породних особливостей тощо. До раціону додають трав'яне борошно, коренеплоди, комбінований силос, корми тваринного походження. Годують маток здебільшого двічі на добу, а при використанні великої кількості соковитих і грубих кормів — тричі.

Повноцінна годівля поросят віком 2-4 міс. дає змогу довести їх живу масу до 35–40 кг. У 4-місячному віці відбирають ремонтну групу, яку утримують на спеціальних раціонах, ретельно доглядаючи тварин у період дорощування і протягом усього періоду до відбору в основне стадо після перевірки і відлучення поросят.

Утримання тварин на великих комплексах залежить від чіткого ритму роботи на основі комплексної механізації виробничих процесів. Тваринам згодовують збалансовані за поживними речовинами комбікорми відповідно до вікових груп і їх фізіологічного стану.

Маток об'єднують у групи, які після запліднення зберігають як виробничі одиниці протягом циклу відтворення (162 дні), з розподілом на три періоди: супоросності (114 днів), опоросу і вирощування поросят (26 днів) та парування (22 дні). Кожному періоду відповідає ритм годівлі на базі повноцінних раціонів.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Оборудование для перемещения зерновых от производителя О пестицидах Гусеничная пара - кто что знает? Чем кормить лошадь зимой?
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.