21 листопада 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Основи підприємницької діяльності та агробізнесу - Організація виробництва - Організація галузей рослинництва, тваринництва, промислових виробництв та промислів - Організація птахівництва - Організація відтворення стада у птахівництві


Організація птахівництва

Організація відтворення стада у птахівництві

Организация воссоздания стада в птицеводстве

Відтворення стада у птахівництві передбачає проведення таких заходів: визначення оптимальних строків використання маточного поголів'я; збільшення виходу молодняку від інкубації та його збереження; вдосконалення породних і продуктивних якостей птиці; правильне комплектування і продовження строку використання батьківського стада; спрямоване вирощування молодняку.

На птахофабриках із закінченим виробничим циклом для одержання добового молодняку утримують батьківське стадо птиці і вирощують ремонтний молодняк. На невеликих птахофабриках і фермах сільськогосподарських підприємств стадо комплектують за рахунок купівлі добових курчат або молодняку у віці 30, 60, 90 і 140 днів на інкубаторно-птахівницьких станціях або в репродукторних господарствах. Для вирощування бройлерів молодняк надходить переважно з господарств-репродукторів.

У птахівництві застосовують стадне, групове й індивідуальне парування самців і самок. При стадному паруванні певну кількість самців утримують разом із самками. Після збирання яєць для інкубаціі самців із стада видаляють.

Групове парування доцільне в племінному птахівництві. Групу самок із самцями утримують в одній секції пташника окремо від інших.

Індивідуальне парування застосовують на племінних фермах, але при цьому самок утримують разом, а для запліднення підсаджують до певного самця в окремому приміщенні.

В організації відтворення стада в племінному птахівництві доцільно використовувати курей, качок і індичок протягом 2–3 років, гусок — 5–6, півнів і індиків — 2–3, качурів — 2 і гусаків 4–5 років. Півнів, качурів і індиків починають парувати із самками у віці біля одного року, гусаків — не раніше двох років.

Несучість курок у перший рік найвища, на другий знижується на 15–20%, а на третій ще більше. Тому їх використовують один рік на промислових птахофабриках при клітковому утриманні і два роки на фермах з вигульним утриманням. Несучість гусок у перші роки підвищується, а після третього року починає знижуватись. Це потрібно враховувати при комплектуванні стада птиці.

Структура стада птиці залежить від спеціалізації ферм і птахофабрик, віку і статевої зрілості, строку служби, способу утримання птиці і комплектування стада. На племінних фермах співвідношення між самками і самцями встановлюють відповідно до нормативів навантаження на одного півня 8–12 курок, на одного качура  6–7 качок, на одного індика  8–12 індичок, на одного гусака  3–4 гуски.

Кури починають нестись у віці  5 міс., качки — 8, індички і гуски — 9–10 міс. За рік одна курка дає 180–250 яєць, качка — 80–120, індичка — 100–110, гуска — 40–60.

У птахівництві велике значення мають кратність і строки комплектування стада. На невеликих фермах сільськогосподарських підприємств більше застосовують одноразове комплектування восени або дворазове восени і навесні. На великих птахівницьких фермах доцільно мати стадо курей чотирьох строків виведення. В окремих приміщеннях розміщують курей з різницею у віці 3 міс. Через кожні 3 міс. вибраковують курей і комплектують стадо молодняком. Досвід показує, що чотириразове комплектування стада підвищує продуктивність курей на 25–40% порівняно з одноразовим.

На птахофабриках яйцевого напрямку, а також на великих фермах здійснюють щомісячне комплектування стада. Це забезпечує ритмічність виробництва і більш рівномірне надходження яєць. Багаторазове комплектування стада має місце і на м'ясних фермах, а також на бройлерних птахофабриках. Щоб дотримувати графіка вибракування і надходження птиці, складають оборот стада і план вирощування молодняку. Доцільно також  розробляти циклограму руху виробничих груп курей і використання приміщень. У ній зазначають рух поголів'я птиці за статево-віковими групами в часі (помісячне)  і в просторі (по виробничих приміщеннях).

Темпи відтворення поголів'я визначають структуру стада птиці. На товарних птахофабриках яйцевого напрямку вікова структура стада повинна бути такою: молодки — 70%, переярки (дволітки) — 30%;  у племінних господарствах:  молодки — 55%, переярки — 25%, трилітки— 15% і чотирилітки — 5%; у стаді качок: молодки — 70%, переярки — 30%, качури — 15% від кількості несучок. У стаді індиків має бути 80% молодок, 15% переярок, 5% триліток, самців — 9%  від поголів'я самок. Стадо гусей складається з 30% молодок, 25% переярок, 20% триліток і 10% гусей більш старшого віку. Гусаків треба мати 20–25% від поголів'я гусок.

Відтворення стада птиці починають з інкубації яєць. Показниками роботи інкубаторію є кількість проінкубованих яєць і відсоток виходу добового молодняку. Для повного завантаження інкубатора протягом року курячі яйця потрібно закладати 9 разів, іноді й до 11. Вихід добового молодняку може становити 75–90%.

 

Інтенсивність відтворення стада на птахофабриках яйцевого напрямку характеризується коефіцієнтом обороту, який визначають з відношення поголів'я молодок, переведених за рік у доросле стадо, до середньорічного поголів'я несучок:

Ко = М/ Сп ,

де Ко — коефіцієнт обороту;  М — поголів'я молодок, яке надійшло в основне стадо; Сп — середньорічне поголів'я несучок.

 

Кол несучки використовуються 12 міс. на рік, то коефіцієнт обороту дорівнює одиниці, якщо 10–12 міс., то 1,2. У деяких господарствах для підвищення несучості курок цей коефіцієнт доводять до 1,5 і більше. Однак треба пам'ятати, що при частій зміні поголів'я підвищуються витрати на формувння стада. Вирощування молодок при скороченому світловому режимі дає змогу відсунути строк линяння несучок, подовжити їх використання і, отже, знизити коефіцієнт обороту.

Значно впливає на відтворення стада організація племінної роботи. Птахофабрики і птахоферми комплектують його кросами гібридної птиці несучих і м'ясних порід, які характеризуються високою плодючістю, скоростиглістю і життєздатністю.

При розведенні курей і складанні обороту стада виділяють такі вікові групи птиці: батьківське стадо (всього), в тому числі несучки; дорослі кури-несучки промислового стада; курчата  віком від 1 до 60 днів;  молодняк віком від 61 до 150 та від 151 до 180 днів. Оборот стада у птахівництві розробляють на рік і щомісяця. Це дає змогу скласти виробничу програму, розрахувати потребу в кормах, приміщеннях і робочій силі.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Где брать мицелий? Гусеничная пара - кто что знает? Закупка и реализация злаковых культур. Семенной картофель оптом Реализуем семена газона и многолетних трав
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.