21 листопада 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Місцеве самоврядування - Розвиток місцевого самоврядування в Україні - Роль депутата сільської, селищної ради у здійсненні перспективного планування розвитку територіальних громад - Основні стадії (етапи) стратегічного планування


Роль депутата сільської, селищної ради у здійсненні перспективного планування розвитку територіальних громад

Основні стадії (етапи) стратегічного планування

Основные стадии (этапы) стратегического планирования

При здійсненні стратегічного планування як процесу, спрямованого на розробку та впровадження довгострокових планів соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ можна виділити такі його основні стадії (етапи):

І стадія – детальна оцінка наявних ресурсів села, селища;

ІІ стадія – оцінка сильних та слабких сторін ресурсного забезпечення (SWOT- аналіз);

ІІІ стадія - визначення пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ;

ІV стадія - організація міжсекторної взаємодії на основі кооперативного планування (обговорення пріоритетних питань соціально-економічного та культурного розвитку з жителями села, селища, бізнесменами, громадськими організаціями з метою прийняття компромісних рішень);

V стадія - внесення змін та уточнень в стратегічний план;

VІ стадія – моніторинг та контроль за виконанням Стратегічного плану розвитку територіальної громади села, селища.

 

І стадія. Детальна оцінка наявних ресурсів

 

Підготовчим етапом при формуванні стратегічного планування розвитку села, селища є проведення оцінки ресурсів, якими володіє та які може залучити територіальна громада для вирішення нагальних проблем та реалізації перспективних напрямів розвитку села, селища.

Проведення оцінки наявних ресурсів може здійснюватись сільською, селищною радою, її виконавчим комітетом, постійними комісіями сільської, селищної ради або створеними відповідними радами робочих груп, до складу яких доцільно щоб входили депутати сільської, селищної ради, працівники органів місцевого самоврядування, бізнесмени, активні жителі села, селища.


Оцінка може бути дана таким видам ресурсів:

  • фінансовим;

  • економічним (матеріальним);

  • земельним;

  • природним;

  • соціально-культурним;

  • інформаційним;

  • демографічним (інтелектуальним, трудовим, кадровим).

 

Оцінка фінансових ресурсів здійснюється шляхом проведення аналізу бюджету та його виконання за останні роки; аналізу видатків бюджету за останні роки; пошуку нових джерел поповнення прибуткової частини бюджету; пошуку можливостей залучення позабюджетних фондів та коштів.

Оцінка економічних ресурсів здійснюється шляхомвизначення проблем та перспектив розвитку промисловості, транспортного комплексу, туристичної галузі; розвитку малого та середнього бізнесу; вивчення проблем та перспектив формування споживчого ринку; залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій.

Оцінка земельних ресурсів здійснюється шляхом визначення: рівня та ефективності використання земельних ресурсів за даними земельного кадастру; розподілу земельного фонду за власниками і землекористувачами; за категоріями земель; рівня забудови земель села, селища об’єктами житлово-комунального господарства, промисловості, транспорту та зв’язку, земель екологічної мережі.


Оцінка природних ресурсів здійснюється шляхом визначення: рівня забруднення водного та повітряного басейнів, ґрунтів; обсягів накопичення усіх видів відходів та їх видовою структурою; рівня розповсюдження зон акустичного дискомфорту, електричних та магнітних полів, випромінювання і опромінювання тощо. Крім того, оцінка природних ресурсів може здійснюватись за такими видами:

  • оцінка водних ресурсів проводиться шляхом визначення їх обсягів, якісного стану, можливостей збільшення, ступеня та ефективності використання;

  • лісові ресурси оцінюються за площею, породним складом, віковою структурою, категоріями захищеності, продуктивністю та використанням лісового фонду;

  • мінімально-сировинні ресурси оцінюються за структурою, запасами та можливостями їх приросту, обсягами та умовами видобутку;

  • оцінка оздоровчих та рекреаційних ресурсів проводиться шляхом визначення їх придатності для лікування та відпочинку (кліматичні умови тощо) [1].


Оцінка соціально-культурних ресурсів здійснюється на основі характеристики: соціальної інфраструктури; проблем та перспектив розвитку системи освіти, охорони здоров’я, проведення дозвілля жителями села, селища; культурних традицій.

Оцінка інформаційних ресурсів  здійснюється шляхом визначення рівня інформаційного забезпечення системи муніципального управління.

Оцінка демографічних ресурсів здійснюється шляхом визначення рівня працездатного населення; кваліфікації працівників сільської, селищної ради, органів самоорганізації населення, підприємств, установ та організацій, їх спроможності до використання новітніх технологій муніципального менеджменту в практиці соціально-економічного розвитку територіальної громади.

 

ІІ стадія. Оцінка сильних та слабких сторін ресурсного забезпечення

 

При розробці Стратегічного плану розвитку села, селища значну увагу слід приділяти SWOT – аналізу, тобто визначенню слабких та сильних сторін, а також визначенню можливостей та загроз, що впливають на розвиток територіальної громади села, селища.

Перспективи розвитку територіальної громади села, селища залежать від зовнішніх та внутрішніх факторів. До зовнішніх факторів відносяться географічне та геополітичне положення села, селища, клімат, макроекономічна ситуація в державі тощо. До внутрішніх факторів - трудові ресурси, стан сільського, селищного господарства, соціальна інфраструктура, фінансові ресурси, умови господарської діяльності.

SWOT – аналіз дозволяє виявити ті галузі та види господарської діяльності, де село, селище має значний потенціал розвитку, а також сформулювати конкретні завдання та дії, які потрібно вжити для реалізації цього потенціалу. Крім того, з’ясувати з якими параметрами село, селище може випереджати своїх конкурентів або відставати від них та що потрібно зробити, щоб підвищити його конкурентноздатність. Аналіз також дозволить виявити основні проблеми та перешкоди, які ускладнюють надходження до села, селища інвестицій. Саме такий підхід й закладено в основі стратегічного планування.

 

При проведенні SWOT – аналізу розвитку територіальної громади села, селища сильними сторонамиможуть бути:

  • наявність історико-архітектурних пам’яток або заповідників;

  • сприятливі природнокліматичні умови;

  • географічне розташування;

  • природні ресурси;

  • сільськогосподарська сировина для розвитку промисловості;

  • середній вік населення;

  • промислові підприємства;

  • патріотизм територіальної громади села, селища;

  • наявність лідерів в селі, селищі.

 

До слабких сторінможуть відноситись:

  • недостатній розвиток інфраструктури;

  • занедбаність значної частини історико-архітектурних пам’яток;

  • значний спад промислового виробництва, застарілість і високий рівень зносу промислового обладнання;

  • віддаленість від головних залізничних магістралей;

  • незадовільний технічний стан інженерних мереж;

  • відсутність сільських, селищних автомобільних шляхів;

  • наявність екологічно-шкідливих виробництв;

  • недостатній розвиток малого та середнього бізнесу;

  • падіння народжуваності та старіння жителів села, селища;

  • низький рівень медичного обслуговування та освіти;

  • низький рівень організації дозвілля молоді;

  • погіршення стану з охороною правопорядку.

 

До можливостей розвитку села, селища можна віднести:

  • розвиток малого та середнього бізнесу;

  • розвиток соціальної політики;

  • залучення інвестицій;

  • використання географічного розташування;

  • відновлення історичних пам’яток;

  • запозичення позитивного досвіду розбудови територіальної громади сіл, селищ;

  • участь у міжнародних програмах та отримання грантів

 

Загрозами для розвитку територіальної громади села, селища є:

  • погіршення демографічного стану;

  • безробіття;

  • алкоголізм та наркоманія;

  • зростання злочинності;

  • економічна нестабільність в Україні;

  • еміграція;

  • недосконалість та нестабільність податкового законодавства;

  • невдале реформування агропромислового комплексу.

 

На підставі SWOT – аналізу та з урахуванням головної мети стратегічного планування розвитку територіальної громади села, селища формуються пріоритетні напрями розвитку.

 

ІІІ стадія. Визначення пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ

 

Після проведення аналізу всіх сфер господарства села, селища визначаються можливі пріоритетні напрями соціально-економічного та культурного розвитку села, селища.

Наприклад, в сільській, селищній місцевості пріоритетними напрямами можуть бути:

  • створення робочих місць через розвиток сільського господарства, фермерства, малого та середнього бізнесу, громадського транспорту та зв’язку й створення для цього сприятливих умов;

  • забезпечення соціального захисту, безпеки та добробуту жителів села, селища;

  • надання якісних та доступних комунальних послуг жителям села, селища;

  • розвиток сімейного відпочинку та туризму;

  • розвиток територіальної громади села, селища;

  • поліпшення якості доріг.


Визначившись з основними пріоритетними напрямами соціально-економічного та культурного розвитку села, селища слід продумати кроки через які досягти бажаного результату. Так, наприклад, розвиток територіальної громади села, селища можна досягти шляхом залучення громадян до участі у здійсненні місцевого самоврядування; створення органів самоорганізації населення; створення умов для підвищення рівня кваліфікації працівників сільських, селищних закладів культури; визначення ресурсів для поповнення бібліотечного фонду сільської, селищної бібліотеки.

Формування робочих груп, які б безпосередньо розробляли стратегії та плани дій по кожному пріоритетному напряму є найбільш дієвим механізмом при створенні Стратегічного плану розвитку села, селища. Й доцільно, щоб до складу таких робочих груп входили депутати сільської, селищної ради, муніципальна громадськість, підприємці. Оскільки це дозволить обговорити проблему з різних поглядів.

 

ІV стадія. Організація міжсекторної взаємодії на основі кооперативного планування (обговорення пріоритетних питань соціально-економічного та культурного розвитку з жителями села, селища, бізнесменами, громадськими організаціями з метою прийняття компромісних рішень)

 

Залучення громадян до активної участі в житті села, селища, до планування майбутнього територіальної громади дуже актуальна на сьогоднішній день тема та вкрай важлива для соціально-економічного та культурного розвитку кожного села, селища. Відкритість політики органів місцевого самоврядування, ефективна співпраця трьох секторів (жителі села, селища, бізнесмени, громадські організації) стали тими вершинами без подолання яких неможливо йти далі.

Тому, визначившись з основними пріоритетними напрямами соціально-економічного та культурного розвитку села, селища, доцільно їх винести на обговорення з жителями села, селища, бізнесменами, громадськими організаціями з метою прийняття компромісних рішень.

Організувати обговорення пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку села, селища можливо багатьма способами, особливо такими як: опитування громадської думки, проведення круглих столів, громадських слухань, анкетування.

Найбільш дієвим способом, на наш погляд, є проведення громадських слухань, до участі в яких одночасно можна залучити максимальну кількість представників від кожного сектору й отримати різні міркування з проблем розвитку села, селища та шляхів їх подолання. Крім того, процес реалізації Стратегічного плану розвитку села, селища є тривалим (10 – 15 років) й обговорення його на громадських слуханнях є гарантією впровадження його незважаючи на можливі зміни в сільській, селищній раді.

Організацію проведення громадських слухань слід покласти на виконавчий комітет сільської, селищної ради.

Першим кроком в організації громадських слухань є розміщення в місцевій газеті оголошення або розповсюдження об’яв в селі, селищі щодо дати, часу, місця та порядку денного проведення громадських слухань по обговоренню проекту Стратегічного плану розвитку села, селища.

Крім того, під час громадських слухань доцільно провести анкетування щодо визначення основних пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку села, селища.

Під час громадських слухань повинні бути присутні члени робочої групи, які здійснювали всі необхідні роботи для визначення основних пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку села, селища.

Кооперативне планування – це важливий інструмент пошуку компромісу, спільного вирішення соціально-економічних проблем, зняття суперечностей, що виникають в процесі міжсекторального співробітництва. Воно виникає тоді, коли виникає конфліктна ситуація, обумовлена наявністю різних підходів у сторін міжсекторального співробітництва при плануванні соціально-економічного та культурного розвитку територіальної громади, що зачіпає інтереси різних груп населення села, селища.

 Така ситуація й виникає на практиці при розробленні та прийняті Стратегічних планів, коли саме кооперативне планування може слугувати засобом погодження інвесторів, місцевих бізнесменів, окремих соціальних груп тощо.

 

V стадія. Внесення змін та уточнень в стратегічний план

 

Внесення змін та уточнень до Стратегічного плану розвитку села, селища є остаточною стадією при його створенні.

Пропозиції, зауваження та коментарі, висловленні територіальною громадою села, селища під час проведення громадських слухань, результати опрацювання анкет слід використати при внесенні змін та уточнень до Стратегічного плану соціально-економічного та культурного розвитку села, селища. Це дозволить остаточно визначитись з пріоритетними напрямами соціально-економічного та культурного розвитку села, селища.

Остаточний варіант Стратегічного плану соціально-економічного та культурного розвитку села, селища потрібно подати на затвердження його сільською, селищною радою. Внесення проекту Стратегічного плану на засідання сесії сільської, селищної ради можна покласти на депутатів сільської, селищної ради.

 

VІ стадія. Моніторинг та контроль за виконанням Стратегічного плану розвитку територіальної громади села, селища

 

Розроблений Стратегічний план соціально-економічного розвитку села, селища повинен бути не лише документом на папері, а інструментом майбутніх позитивних змін у територіальній громаді села, селища. Реалізація Стратегічного плану повинна бути головною метою його створення. Виконання Стратегічного плану повинно здійснюватись таким чином, щоб демонструвати жителям села, селища на конкретних прикладах, що реалізація запланованих заходів поступово наближається до визначеної мети соціально-економічного та культурного розвитку села, селища. Цьому і повинні сприяти депутати сільської, селищної ради.

Депутати сільської, селищної ради повинні постійно інформувати жителів села, селища щодо стану реалізації Стратегічного плану соціально-економічного розвитку села, селища. Таке інформування може здійснюватись через засоби масової інформації (місцеві газети), загальні збори жителів села, селища.


Депутати сільської, селищної ради повинні проводити моніторинг виконання Стратегічного плану розвитку села, селища. Основними завданнями такого моніторингу є:

  • аналіз досягнення запланованих результатів і виявлення причин невиконання окремих заходів щодо досягнення результатів по окремим пріоритетним напрямків соціально-економічного та культурного розвитку села, селища;

  • формування рекомендацій з метою корегування Стратегій;

  • аналіз змін зовнішнього середовища (законодавства України, конкуренції в регіоні тощо);

  • аналізу змін у територіальній громаді села, селища в результаті виконання заходів Стратегічного плану;


Крім проведення моніторингу депутати сільської, селищної ради здійснюють контроль за виконанням окремих запланованих заходів щодо досягнення результатів передбачених в Стратегічному плані соціально-економічному та культурного розвитку села, селища.



[1] Див.: Нудельман В., Санжарновський І. Розробка Стратегії розвитку територіальної громади: загальні засади методики / Київ. Центр Ін-ту Схід-Захід. – К.: Вид-во “Дата Банк Україна”, 2002. С. 31


Свіжі обговорення на агро-форумі: Где брать мицелий? Гусеничная пара - кто что знает? Закупка и реализация злаковых культур. Семенной картофель оптом Реализуем семена газона и многолетних трав
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.