18 листопада 2018р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Розвиток сільських територій
Економіка сільських територій
Місцеве самоврядування
Основи бізнесу
Оподаткування
Зовнішньо-економічна діяльність
Агрострахування
Бази даних та статистика
Нормативні витрати та ціни
Статистика
Архів статистики
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Економіка - Економіка сільських територій - Соціально-економічний розвиток - Демографічна і поселенська база та трудові ресурси села - Сільське населення


Демографічна і поселенська база та трудові ресурси села

Сільське населення

Сельское население

Сільське населення являє собою сукупність людей, яка проживає в сі­ль­ській місцевості. З точки зору природного відтворення визначають демогра­фічну ситуацію, тобто конкретний у певних географічних умовах стан насе­лен­ня країни в цілому, у тому числі району, області, зумовлений соціально-еко­но­міч­ни­ми умовами даного місця і часу. Сільське населення має такий склад і основні категорії: діти віком 0-12 років; чоловіки (16-60 років) і жінки (16-55 років) у працездатному віці; на­селення з обмеженою працездатністю, яке бере участь у виробництві (під­літ­ки віком 12-16 років, пенсіонери, які ще можуть працювати, безробітні та тим­часово не працюючі), а також пенсіонери та інваліди.

У більшості розвинутих країн світу процес старіння супроводжується не тільки зниженням народжуваності, й зменшенням смертності і як нас­лідок збільшенням тривалості життя. Під середньою очікуваною тривалістю життя розуміють кількість років, яку в середньому належить прожити даному поко­лін­ню народжених, якщо припустити, що протягом всього життя цього по­коління, при переході його з одного віку в інший, смертність дорівнюватиме сучасному рівню смертності населення в окремих вікових групах. В Україні ж одночасно відбу­ваєть­ся зни­ження народжуваності і під­вищення смер­т­ності. Статистичні дані свід­чать, що в результаті наведених про­цесів очі­ку­вана тривалість життя становить 68 років, у тому числі в сільській міс­це­во­с­ті - 67 років. По­рівнюючи показник тривалос­ті життя населення України з роз­винутимикраї­на­ми світу можна конста­ту­вати, що більшість з них пере­ви­щи­ла 75-річ­ний рубіж. Так, в Англії цей по­каз­ник становив 76 років, Японії - 78, США і Швеції - 77, Японії - 78 років.

Середньорічні темпи скорочення кількості осіб працездатного віку в 1980-1990 рр. майже втричі перевищили показники попереднього десяти­літ­тя. У 1990-2007 рр. вони залишались високими. У зв’яз­ку з цим зростає кое­фі­­цієнт демографічного навантаження селян фертильного віку.

Погіршення природної основи демографічного розвитку українського се­ла зумовлює порушення оптимального співвідношення статей. В кон­тин­ген­ті, що формує демографічну основу відтворення у сільській місце­вості, жі­нок менше, ніж чоловіків. Серед дітей їх 49%, а в поколінні батьків – лише 48,8%. Ще менше жінок серед найактив­нішої дітородної частини сільського на­­селення  -  віком 20-29 ро­ків (48%). Причому частка дітей віком до 15 ро­ків за 1970-2007 рр. практично не змінилася, а кількість осіб  віком 15-49 ро­ків змен­­­ши­ла­ся на 6,6%, у тому числі віком 20-29 років – на 6,7 процентних пункти.

Таким чином, абсолютне і відносне зменшення чисельності сіль­ських жі­нок відбувається внаслідок скорочення покоління батьків, тобто дітородної частини сільського населення. Основна при­чина змен­шення цієї вікової групи – інтенсивний міграційний відплив жінок ді­то­род­ного віку із села. Так, якщо зменшення кількості хлопчиків і дівчаток ві­ком до 15 років за 1970-2007 рр. було майже однаковим (абсолютна чи­се­ль­ність їх скоротилася відповідно на 37% і 37,4%), то темпи зменшення жі­нок віком 15-49 років майже вдвічі вищі, ніж чоловіків цього ж віку. Кі­лькість чо­ло­віків віком 20-29 років за аналізований період збільшилась на 11,4%, а жі­нок – ско­ро­тилася на 10,3%, що в найближчі 5-10 років зумовить звуження де­­мог­рафічних передумов відтворення населення. Чи­се­льність чо­ло­­ві­чого на­се­лення за 1970-2007 рр. зменшилася на 16,5%, а жі­ночого – на 22,6%. Інтен­сивніше скорочення чисельності жінок порів­ня­но з чо­ловіками є нас­­лідком міграції, зумовленої виробничим та соціальним пере­ван­та­жен­ням се­лянок.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1725 від 27 червня 1998 р. “Про проведення обстеження умов життя у домогосподарствах” Державним Комітетом статистики України з 1 січ­ня 1999 р. запро­вад­же­не нове обстеження. В періоди між проведенням переписів населення основ­ним джерелом інформації щодо соціа­льно-демографічних характеристик до­мо­гос­подарств є їх вибіркове обстеження.

Під домогосподарством розуміють одну особу або сукупність осіб, які меш­­кають в одному житлі та ведуть спільне господарство (мають спільні вит­­рати по утриманню житла, харчуванню тощо). При цьому, на відміну від виз­начення “сім’ї”, наявність родинних зв’язків не є обов’язковою.

 

Програма цього обстеження містить систему показників, які вра­хову­ють зміни рівня та умов життя, пов’язані з переходом до ринкової еконо­міки. Крім того вибіркове обстеження домогосподарств проводиться з ураху­ван­ням вимог міжнародних принципів, зокрема:

  • застосування принципу територіального, імовірнісного відбору при фор­муванні мережі домогосподарств, яким пропонується взяти   участь в об­стеженні;

  • добровільна згода домогосподарств на участь в обстеженні;

  • періодична заміна (ротація) респондентів (домогосподарств);

  • повна відмова від методу балансу доходів і витрат сімейних бюджетів та покладення в основу визначення рівня життя населення показників витрат домогосподарств, як більш надійного джерела інформації;

  • мінімальне навантаження на домогосподарство;

  • вивчення споживання домогосподарства протягом короткого часу;

  • можливість отримання науково обґрунтованих оцінок точності та якості інформації;

  • розповсюдження даних вибіркового обстеження на генеральну сукупність все населення країни.

 

Аналіз вибіркового обстеження свідчить, що в домогоспо­дар­ствах кількість осіб, які проживають у сільській місцевості Ук­раїни, ста­но­вить 5468,4 тис., або 31% від їх загальної чисельності. У Чернівецькій, Іва­но-­Фран­­ківській, Терно­піль­сь­кій та Закарпатській областях в сільському сек­торі на­лічується 56-58% домогос­подарств. Середній розмір домогоспо­дар­ст­ва у сі­льській місцевості становить 2,9 особи. Найбільший даний показник у Чер­ні­­ве­цькій, Рівненській, Закар­патській, Волинській областях (3-3,3 особи), най­менший - у Кіровоградській, Донецькій, Черкаській областях (2,4-2,5 особи).

Розподіл домогосподарств за кількістю їх членів і наявністю дітей свід­чить, що більшість домогосподарств на селі складаються з однієї та двох осіб. Час­тка господарств з дітьми віком до 18 років ста­новить 42,2%. На селі од­ну ди­­тину мають50,1%, двох – 39,8, трьох – 7,2, чотирьох – 1,7, п’ять і більше – 1,2%.

У сільській місцевості частка одинаків – непрацюючих осіб досягає 90,5%, а домогосподарств, де немає працюючих – 64,6%.

Структура сільського населення (віком від 6 років і старше за рівнем ос­­віти) має такий розподіл: повна вищаосвіта –5,3%, середня спеціальна та про­фе­сійно-технічна – 25,1, повна загальна середня ос­віта – 20,7, базова се­редня та початкова загальна – 37,7, не мають початкової загальної та непись­менні – 9,9%.

Скорочення сільського населення в умовах інтенсивного його старін­ня перетнуло критичні межі сучасного типу відтворення і призводить до вими­рання. Ос­новна причина такої ситуації полягає у зни­женні життєвого рівня селян та по­гір­шенні їх медичного обслуговування внаслідок “залишкового” принципу розподілу ресурсів на потреби охорони здоров'я, соціокультурної непідго­тов­ле­ності населення до раціональної самозбережуваної поведін­ки, ни­зь­кої ці­ни життя за шкалою суспільних цінностей.

Вирішення демографічних проблем шляхом збереження та поліпшення здоров’я населення -  один з найважливіших пріоритетів нації. Реалізація та­кої мети стосовно сільського населення вимагає пе­регляду законодавчих ак­тів щодо конституційних прав жінок відносно тривалості до– і після­по­ло­гової від­пустки жінок, догляду за дитиною та одноразової матеріальної допомоги у зв’­язку з народженням дитини і щомісячної допомоги протягом періоду  дог­ля­ду за дитиною. Остання повинна бути на рівні мінімальної заробітної плати для працюючих жінок та не нижче мі­німальної заробітної плати для непра­цю­ючих жінок та маргінальних верств на­селення. Крім того, необхідно пе­ред­­бачити забезпечення вагітних жінок, що працюють в аграрному секторі, пов­­ноцінними продуктами харчування за пі­льго­вими цінами за рахунок сіль­сь­когосподарських підприємств незалежно від форми власності на землю та май­но, а тих, що хворіють на ане­мію, за рахунок місцевих бюд­жетів без­коштов­­но забезпечувати віта­мінами і необ­хід­ними медикаментами.


Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Самоходный опрыскиватель серии SP 275 Вопрос по тракторам. Какую технику выбрать? Чем лучше отмывать свинарник? АВД для сельского хозяйства
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.