22 серпня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Заразні / Паразитарні - Дифілоботріоз


Пищевая непереносимость гистамина

Дифілоботріоз

Загальна інформація
Дифілоботріоз — захворювання людини і м'ясоїдних тварин (со­бак, котів, лисиць, песців та ін.), яке викликають стьожкові черви Pseudophylidae з родини Diphyllobothriidac у дорослій стадії.
Diphyllobothrium latum (нестатевозрілі членики)
Diphyllobothrium latum (нестатевозрілі членики)
Симптоми
Стьожак широкий у кишечнику людини може жити до 25 років, тоді як у лисиць — лише кілька місяців. Гельмінти закупорюють просвіт кишечнику, чим порушують процес перетрав­лення їжі й проходження кормових мас. Виділяють токсини, які викли­кають анемію, збуджують центральну нервову систему. Спостерігається біль у животі, порушується дефекація, погіршується апетит. Парази­туючи в рибі, личинкові стадії гельмінта спричиняють зміни в органах та м'язовій тканині. Між пучками м'язових волокон розростається сполучна тканина.
Діагноз
Медичні працівники проводять копрологічні дослідження людей методами Фюлеборна, Дарлінга чи Като і при виявленні яєць стьожака ставлять діагноз. Спеціалісти ветеринарної медицини до­сліджують м'ясоїдних тварин і виявляють заражених. Усі види риб, що мешкають у прісноводних водоймах і сприйнятливі до зараження пле­роцеркоїдами стьожаків, піддають гельмінтологічному дослідженню. Обстежують внутрішні органи на наявність у них плероцеркоїдів. Компресорним методом досліджують шматочки м'язів та внутрішні органи: кишечник, печінку, жирову тканину. Розміщені під шкірою паразити просвічуються у вигляді білих вузликів розміром з конопляне зерно або видовжених утворень білого кольору, при огляді серозної оболонки також бувають помітні повер­хнево розміщені плероцеркоїди.
Лікування
Для лікування хворих тварин застосовують ареколін. Його дають із м'ясним фаршем: собакам у дозі 0,002—0,003, лисицям і песцям — 0,01 г/кг; філіксан призначають у дозі 0,4 г/кг, а кабалу — 2—8 г залежно від маси тварини. Лікувальні препарати приписують у болюсах. Рибу, виловлену в неблагополучних водоймах, не можна викорис­товувати у їжу в свіжому, слабо просоленому чи недоброякісно про­в'яленому вигляді. Забороняється також згодовувати сиру рибу соба­кам, кішкам і хутровим звірам на звірофермах. Таку рибу треба засолювати й витримувати протягом 14 діб чи заморожувати при тем­пературі мінус 18—20 °С 48 год. Інші заходи профілактики дифілоботріозу такі ж самі, як і при опісторхозі.
Збудник хвороби
Стьожкові черви Pseudophylidae з родини Diphyllobothriidac у дорослій стадії. Встанов­лено кілька видів стьожаків, що спричиняють захворювання: D.latum — стьожак широкий, який паразитує в кишечнику людини та м'ясоїдних тварин і поширений у басейні Дніпра, Дунаю, Волги, річок Сибіру та Прибалтики; стьожаки чайок—D. dindriticiim, D. ditremum — зустріча­ються у місцях постійного мешкання основних живителів. D.latum — членикова цестода білого кольору, завдов­жки від 50 см до 15 м і завширшки 0,5—1,5 см. Сколекс невеликий, видовжено-овальний із двома щілиноподібними ботріями. Членики короткі, широкі. Збудник розвивається з участю проміжного й допоміжного живи­телів. Заражені дифілоботріозом людина або м'ясоїдні тварини ви­діляють із фекаліями у зовнішнє середовище яйця. Потрапивши у воду, вони розвиваються і через 8—10 днів із них виходить личинка— корацидій. Личинок захоплюють циклопи або діаптомуси — проміжні живителі гельмінта В порожнині тіла рачка корацидій через 20—25 днів перетворюється у процеркоїд (наступна личинкова стадія). Заражених рачків поїдають щука, окунь, йорж, линь та інші проміжні (допоміжні) живителі. Рачки у кишечнику риби перетравляються, а личинки про­никають у м'язи і стінки кишечнику, очеревину, жирову тканину, печінку, гонади й перетворюються в плероцеркоїд (інвазійна стадія). Ця личинка має видовжену форму, тіло не розчленоване, молочно-білого чи кремуватого кольору, довжина його 6—60, ширина 1—3 мм. На головному кінці личинки є дві щілиноподібні ботрії, за допомогою яких вона прикріплюється до стінки кишечнику. Людина чи тварини — дефінітивні живителі — заражаються дифілоботріозом при вживанні риби, інвазованої плероцеркоїдами стьожка. У їхньому кишечнику за 2—2,5 міс виростають статевозрілі гельмінти і починають відкладати яйця. Так здійснюється кругообіг цього паразита у природі.
Епізоотологія
Захворювання значно поширене у різних зонах, найчастіше його виявляють у районах розташування великих водосхо­вищ, озер, річок. Заражену рибу виявляють як улітку, так і взимку, хоча відмічено, що в літній час інвазованої риби більше. Екстен­сивність інвазії по окремих водоймах у таких видів риби, як щука, линь йорж, сигові, може досягти 80—90% при інтенсивності десятки і сотні плероцеркоїдів. Заражаються риби плероцеркоїдами стьожаків пере­важно у весняно-літній період у зв'язку з великим забрудненням во­дойм яйцями дифілоботріїв. Риба, особливо молодь, живлячись зоопланктоном, захоплює інвазованих рачків і заражається. Людина або м'ясоїдні тварини можуть заразитись у будь-який час року, якщо з'їдять рибу, інвазовану плеро­церкоїдами стьожаків. Люди часто заражаються при споживанні сирої ікри щуки під час весняного лову риби.
Групи тварин, що вражаються:
Кролівництво та хутрове звірівництво
   лисиця
   песець
Дрібні домашні тварини
   Коти
   Собаки

Свіжі обговорення на агро-форумі: Коптильные палочки Болезни и вредители винограда Cильно сохнут яблони Ищу надёжную аграрную компанию Вкусный сорт винограда
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.