20 вересня 2019р.
про проект | контакти | часті питання | мапа | гостьова книга | English ver.
Аграрний сектор України
 
Рослинництво
Тваринництво та ветеринарія
Каталог тварин
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Птахівництво
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
Рибництво
Шовківництво
Бджільництво
Годівля тварин
Корми та кормова база
Норми годівлі
Племінна справа
Племінні господарства
Корисна інформація
Ветеринарія
Хвороби тварин
Діагностика
База ветеринарних препаратів
Технічне забезпечення
Переробка та якість продукції
Економіка
Правове забезпечення та земельні питання
Корисна інформація
Новини
Статистика
Ціни
Аграрна освіта та наука
Дорадництво
Агровебкаталог
Дошка агро-оголошень
Агро-форум
Тваринництво - Ветеринарія - Хвороби - Заразні / Паразитарні - Фасціольоз


Пищевая непереносимость гистамина

Фасціольоз

Фасциолез
Fasciolosis
Метилиця
Загальна інформація
Хворіють вівці, кози, велика рогата худо­ба, інші жуйні, рідше—коні, свині, хижаки, гризуни. Іноді фасціолами може заразитися і людина. Збудники інвазії локалізуються в жовчних ходах печінки. Фасціольоз характеризується порушенням травлення, зниженням продуктивності та погіршенням якості продукції уражених гельмінтами сільськогосподарських тварин.
Fasciola hepatica (система органів виділення)
Fasciola hepatica (система органів травлення)
Fasciola hepatica (система органів розмноження)
Fasciola gigantic
Fasciola gigantic
Фасціоли а-Fasciola hepatica б-Fasciola gigantica
Fasciola gigantica
Fasciola gigantica
Fasciolopsis buskii
Fasciolopsis buskii
Історична довідка
Уражені частини органів направляють на утилізацію, неуражені частини внутрішніх органів і тушу випускають без обмежень.
При інтенсивному ураженні внутрішніх органів їх цілком утилізують.
Патогенез
Фасціольоз - захворювання всього організму тварини. Патогенний вплив збудника складається з механічного, інокуляторного, антигенного, токсичного і трофічного впливів. У період міграції молодих форм фасциол відбувається травмування паренхіми печінки, лімфовузлів підшлункової залози та інших органів супроводжується кровотечею особливо в печінці і гострим запаленням органів. Через стінку кишечника збудник проникає в печінку головним чином через капсулу. Дослідження показали, що швидкість міграції паразита знаходиться в прямій залежності від кількості введеного збудника. Очевидно, введення значних кількостей аделескаріев тваринам призводить до розвитку суперінвазіонного імунітету, в результаті чого затримується рясне проникнення паразита в печінку (Петров, 1989).
Фасціоли в печінку проникають гематогенно і через капсулу. Останнє підтверджується численними травмами, крововиливами, наявністю гельмінтів між волокнистими структурами капсули, токсичними некрозами і утворенням паразитарних вузликів насамперед у тканинах, що прилягають до капсулі. У печінці, у зв'язку з численними травмами стінок кровоносних судин, утворюються дрібні крововиливи і великі порожнини заповнені кров'ю. Такі зміни органу депонування крові викликають спазм периферичних кровоносних судин, в результаті чого розвивається сухість шкіри, анемія кон'юнктиви, слизової оболонки ротової і носової порожнин. Вогнищеве ураження паренхіми, формування численних (особливо при сильній інвазії) паразитарних вузликів, зернисто-жирова дистрофія гепатоцитів, запалення інтерстиції, жовчних проток, а також статевозрілих фасціол і їх продуктів життєдіяльності призводить до порушення насамперед антитоксичної функції печінки. Продукти розпаду тканин і життєдіяльності збудника надходять в кров, циркулюють по організму, викликаючи порушення обміну речовин в міокарді і нирках. У зв'язку з міокардіодистрофією слабшає робота серцевого м'яза, що обумовлює у тварин ціаноз кон'юнктиви, слизових оболонок ротової і носової порожнин. Велику роль у патогенезі захворювання відіграють алергічні реакції. Гельмінтози зумовлюють переважно розвиток гіперчутливості негайного типу, при якій в органах і тканинах виникає гіперергіческое запалення, що характеризується ексудативним або альтернативно-некротичними змінами, мукоїдне і фібриноїдним набуханням, некрозом стінок кровоносних судин і сполучної тканин, нерідко еозинофільної інфільтрацією. Очевидно, проявом гіперергіческой реакції є набряки інтерстиції підшлункової залози, межпучковой тканини міокарда, власного шару слизової оболонки тонких кишок і крововиливу в нирках, селезінці, під ендокардом, базальної мембрани тонких кишок, а також у кірковій речовині наднирників. Дистрофію і некроз епітелію звивистих канальців нирок слід розглядати як результат впливу токсичних речовин. Глибокі морфологічні зміни в щитовидній залозі і надниркових залоз ведуть до ще більшого порушення обмінних процесів. У зв'язку з розвитком хронічного перебігу хвороби поступово проявляється кахексія. Ослаблення захисних властивостей організму призводить до ускладнення хвороби секундарной інфекцією
   
Малі ставковики (Lymanaea truncatula) - проміжний живитель фасціоли звичайної
Симптоми
У овець та кіз фасціольоз перебігає в гострій і хро­нічній формах. У великої рогатої худоби та інших видів тварин інвазія характеризується переважно хронічним перебігом. Молодняк хворіє тяжче ніж дорослі тварини.
Гострий перебіг фасціольозу зумовлений проникненням у печінку великої кількості молодих паразитичних червів. Це спостерігається орієнтовно через 2—2,5 міс після зараження тварин адолескаріями. У молодняку овець температура тіла підвищується до 41,2—41,6 °С. Хворі тварини пригнічені, відстають від отари, втрачають апетит. Про­нос чергується із запором. Пізніше з'являються розлади нервової системи, розвивається прогресуюча анемія й виснаження. Кількість ери­троцитів зменшується до 3—4 млн, знижується рівень гемоглобіну. Одночасно зростає кількість лейкоцитів та еозинофілів. При натис­канні на черево в ділянці печінки у тварини виникає больова реакція. Більшість хворих тварин гине.
Хронічний перебіг фасціольозу зумовлений хвороботворним впли­вом на організм статевозрілих паразитів. Хронічна інвазія триває мі­сяцями. У овець погіршується апетит, спостерігаються млявість, блі­дість та постійна жовтяничність слизових оболонок, схуднення, набряки в ділянці міжщелепного простору і підгруддя. Вовна стає матовою, ламкою, подекуди випадає. Кітні вівці народжують нежиттє­здатний молодняк. У корів симптоми хвороби в основному такі ж самі як і в овець, але виражені слабше. У хворих тварин нерідко виникає атонія перед­шлунків, знижуються вгодованість, кількість та якість надоєного мо­лока. У тільних корів бувають аборти, іноді — передродові й післяро­дові залежування. За незадовільних умов годівлі та утримання худоби навіть незначна кількість фасціол може викликати у тварин помітні ознаки захворювання.
Патологічні зміни
При гострому перебігу фасціольозу печінка збільшена, кровонаповнена, на її поверхні помітні крововили­ви, іноді сірувато-жовті плівки фібрину. В черевній порожнині виявляють кров'янистий ексудат, у якому знаходять молодих фасціол. Труп виснажений, слизові оболонки бліді.
Якщо хвороба перебігає хронічно, печінка ущільнена, жовчні ходи розширені, а їхні стінки просочені солями вапна. Тому, коли роз­різають ножем печінку, особливо великої рогатої худоби, чути спе­цифічний хрускіт ("піску по скальпелю"). У жовчних ходах виявляють дорослих фасціол. При значній інтенсивності інвазії спостерігаються інтерстиціальний гепа­тит та цироз печінки. Якщо гельмінти проникли в легені, то вони стають мармуровими, а скелетні м'язи—блідими й рихлими.  

Жовчні ходи печінки уражені фасціолами
Діагноз
Прижиттєвий діагноз ставлять на основі епізоотологічних даних, симптомів хвороби, а також результатів дослідження фекалій методом послідовного промивання. Високоефективними є серологічні методи діагностики: імуноферментний ELISA, РІФ, РИГА та ін.
Посмертно діагноз встановлюють за характерними змінами в печінці та виявленням паразитичних червів у місцях їх локалізації. При гострому перебігу інвазії здійснюють повний гельмінтологіч­ний розтин печінки. З цією метою її шматочки подрібнюють руками в кюветі з теплою водою, кілька разів промивають і видаляють паразитів пінцетом, осад розглядають під бінокулярною лупою. Молоді фасціоли сірого кольору, завбільшки від кількох міліметрів до 1 см.
Яйця фасціол диференціюють від яєць інших трематод. Насампе­ред звертають увагу на їхню величину, колір та внутрішню будову.


Диференційний діагноз

Диференціальну діагностику в гострій стадії проводять з трихінельозом (у людини), описторхозом, клонорхозозом (у м"ясоїдних та людини), вірусними гепатитами, еозинофільним лейкозом; в хронічній - з холециститом, холангітом, панкреатитом.

Лікування
Для дегельмінтизації хворих тварин необхідно застосо­вувати лікарські засоби на основі триклабендазолу (комбітрем), альбендазолу (бровальзен, вальбазен, вермітан), клозантелу (бронтел 10%-й, роленол 5%-й), нітроксинілу (фасціолід), битіонолу (трематозол), авермектинів (івомек-плюс ветамектин-Ф) тощо.
При гострому перебігу інвазії ефективний комбітрем. Препарат вводять вівцям у дозі 1,7 мл/кг маси тіла в формі суспензії, великій рогатій худобі— 1 мл/10 кг у формі суспензії одноразово перорально. Лактуючим коровам антигельмінтик застосовувати не рекомендується.
Проти статевозрілих фасціол ефективним є альбендазол. Його ви­користовують перорально в дозі 7,5 мг/кг маси тіла два дні підряд або 10 мг/кг одноразово. Бронтел вводять підшкірно або внутрішньо-м'язово у дозі 2—5 мг/кг за ДР, одноразово. В 1 мл бронтелу міститься 10 мг клозантелу гідроксиду. Фасціолід застосовують підшкірно у дозі 2 мл/50 кг маси тiла. У разі потреби дегельмінтизацію тварин повто­рюють через чотири тижні.
Зазначені препарати забороняється застосовувати коровам під час лактації. Виняток становить трематозол. Його використовують перо­рально в дозі 40—45 мг/кг за ДР.
При змішаних інвазіях рекомендується застосовувати великій рогатій худобі івомек плюс ветамектин-Ф підшкірно з розрахунку 1 мл/50 кг. Ефективність дегельмінтизації при хронічному фасціольозі визначають через 28—30 днів.

Ветсанекспертиза
Уражені частини органів направляють на утилізацію, неуражені частини внутрішніх органів і тушу випускають без обмежень.
При інтенсивному ураженні внутрішніх органів їх  утилізують цілком.
Профілактика
Профілактичні протифасціольозні дегельмінтизації необхідно здійснювати триразово: серпень— вересень, жовтень—листопад та в разі потреби весною перед виганян­ням тварин на пасовище. Надійно запобігає зараженню худоби фасціолами стійлово-вигульне її утримання у літньо-осінній період року. В неблагополучних господарствах через кожні 2 міс тварин необхідно переводити на нові ділянки пасовищ.
Для знищення проміжних живителів два рази на рік застосовують молюскоцидні препарати: в квітні—травні і на початку червня, а також у кінці літа (липень—серпень). З цією метою використовують 5,4-дихлорсаліциланілід (1:10 000) та сульфат міді (1:50 000). На обробле­них ділянках протягом однієї доби забороняється випасати худобу. В результаті осушення боліт прісноводні молюски—проміжні живителі фасціол — гинуть.
Збудник хвороби
Хворобу спричиняють паразитичні плоскі черви двох ви­дів: Fasciola hepatica (звичайна фасціола) і F.gigantica (гігантська фасціола). Вид F.hepatica реєструється в Україні повсюдно. Паразит має листочкоподібну форму, коричневий із зеленуватим відтінком колір, завдовжки 2—3, завширшки близько 1 см. Ротовий і черевний присоски слаборозвинуті та розташовані в передній частині тіла. Розеткоподібна матка та гіллястий яєчник розміщені також в передній третині тіла. Гіллясті сім'яники займають середину і задню третину тіла. Кутикула озброєна дрібними шипиками. Бокові поля займають добре розвинені жовточники. Статева бурса та статевий отвір розташовані між розгалуженням кишечника і черевною присоскою. Травна система складається з глотки, короткого стравоходу, що переходить у два кишкові канали, які мають багаточисельні бокові відгалуження  і закінчуються сліпо. F. gigantica відрізняється від F. hepatica більшими розмірами (довжина її сягає 4-7,5 см, ширина 0,5-4,2 см) та видовженим стрічкоподібним тілом.
        Фасціоли є гермафродитами. Запліднення у них відбувається перехресно, хоча зрідка можливе і самозапліднення.

       Обидва збудники фасціольозу локалізуються в жовчних ходах печінки. Інколи їх молоді форми інкапсулюються в легенях, селезінці, серці та інших органах.

      Яйця фасціол золотисто-жовтого кольору, овальні, симетричні, 0,12-0,14Х0,07-0,09 мм, незрілі, на одному із полюсів мають кришечку, на іншому – невеликий горбик.

 

Фасціоли — біогельмінти. Цикл розвитку походить за участю дефінітивного хазяїна (велика рогата худоба, дрібна рогата худоба, коні, свині, хижаки, гризуни, люди) та проміжних - різні види ставовиків роду Lymnaea (для Fasciola hepatica - переважноLymnaea truncatula, а для F. gigantica - L. auricularis).

Проміжними живи­телями їх є прісноводні молюски — , що живуть у неглибоких ставках, озерах, болотах, калюжах тощо. Статевозрілі паразити щодоби продукують велику кількість яєць, які потрапляють у кишечник, а потім разом із фекаліями — в навколишнє середовище. У воді з яєць через 12—18 діб виходять мірацидії. Останні активно проникають у тіло проміжного живите­ля і в його печінці продовжують свій розвиток. З одного мірацидія може розвиватися до 1000 церкаріїв. Потрапивши у воду через кілька хвилин вони перетворюються в адолескаріїв кулястої форми. Спочатку їхнє забарвлення сіре, а згодом стає коричневим або темно-коричневим. Тварини заражаються при заковтуванні з водою або кормом ін­вазійних личинок фасціол-адолескаріїв.  

 




Яйця фасціоли звичайної
Епізоотологія
Фасціольоз реєструють в усіх регіонах, за винятком безводних територій, де відсутні проміжні живителі паразитичних червів. Якщо у теплий період року випадає велика кількість атмосфер­них опадів, хвороба набуває значного поширення. Різко знижується зараженість худоби фасціолами в посушливі роки внаслідок висихан­ня мілких водойм із прісноводними молюсками.
На території України сільськогосподарські тварини можуть зара­жатися з початком пасовищного періоду. Перші випадки захворюван­ня худоби на фасціольоз виявляють наприкінці літа і восени. Джере­лом інвазії є хворі тварини.
Адолескарії тривалий час зберігають життєздатність у навколиш­ньому середовищі при температурі -4—6 °С. Частина з них може перезимувати й бути джерелом весняного зараження тварин.


Групи тварин, що вражаються:
Свинарство
Скотарство
Вівчарство
Конярство
Кролівництво та хутрове звірівництво
   лисиця
   норка
   нутрія
   песець

Свіжі обговорення на агро-форумі: Фундук "Трапезунд". ЧП "Ореховод-практик" принимает заказы вегетативных саженцев на осень 2014. Трансгенные козы Коптильные палочки Чем лучше отмывать свинарник? Сосед-захватчик
©agroua.net 2002-2015. Усі права захищені.
Без посилання на сайт "Аграрний сектор України" (agroua.net) перепублікація матеріалів заборонена.